ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

22 липня 2021 року справа № 160/8382/20

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Баранник Н.П.,

суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,

за участю секретаря судового засідання Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Дніпровської митниці Держмитслужби на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2020 року у справі № 160/8382/20 (суддя Голобутовський Р.З.) за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Долфі-Украна" до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2020 року було задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Долфі-Україна (далі по тексту позивач) у повному обсязі. Так, суд:

- визнав протиправними дії Дніпровської митниці Держмитслужби від 06.10.2020р. стосовно відмови Товариству з обмеженою відповідальністю "Долфі-Україна" щодо прийняття рішення з повернення надміру сплачених сум митних платежів у зв`язку з прийняттям Закону України №540-IX від 30.03.2020р. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19);

- зобов`язав Дніпровську митницю Держмитслужби прийняти рішення про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "Долфі-Україна" надміру сплачених сум митних платежів у зв`язку з прийняттям Закону України №540-IX від 30.03.2020р. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) та повернути на поточний банківський рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Долфі-Україна" № НОМЕР_1 в АТ ОТП Банк надміру сплачені митні платежі в розмірі 2 099 325,29 грн.;

- стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Долфі-Україна" судові витрати у сумі 57 020 грн., що складаються з витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 36 000 грн. та витрат зі сплати судового збору у розмірі 21 020 грн..

З рішенням суду першої інстанції не погодилася Дніпровська митниця Держмитслужби (далі відповідач) та подала апеляційну скаргу. У скарзі, посилаючись на порушення норм процесуального права, помилкове застосування судом норм матеріального права, відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції у даній справі та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В доводах апеляційної скарги відповідач зазначає, що критерієм того, що товари, включені до переліку медичного обладнання для закладів охорони здоров`я, що надають допомогу хворим на COVID-19, поставляються саме з цією метою може бути: контракт (договір) на поставку виробів, укладений між заявником і покупцем, лист-підтвердження від Департаменту охорони здоров`я або Управління охорони здоров`я державних адміністрацій, лист підтвердження від закладу охорони здоров`я тощо. При цьому, отримувач має надати гарантійний лист про цільове використання зазначених товарів. Позивачем укладені контракти у минулих роках на поставку товару в Україну на загальних умовах, до появи коронавірусної хвороби (COVID-19). Позивач до Дніпровської митниці Держмитслужби не надав жодного підтвердження того, що ним укладено контракт саме з метою здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19). Крім того, позивач самостійно нарахував та сплатив до Державного бюджету України податок на додану вартість за ставкою 7% (без застосування пільг) та ввізне мито при розмитненні товарів, що задекларував у спірному періоді, і підстави для їх повернення відсутні. Стосовно розподілу судом витрат на правничу допомогу, відповідач вважає справу нескладною, такою, що не потребує адвокатських чи спеціальних знань, тому, на його думку витрати на правничу допомогу позивачем завищені, їх розмір необґрунтований.

Позивач подав письмовий відзив на апеляційну скаргу відповідача. У відзиві вказав, що вважає рішення суду законним і обґрунтованим та не вбачає підстав для його скасування.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи та обґрунтування вимог скарги, наполягав на задоволенні скарги, скасуванні рішення суду першої інстанції з прийняттям нового про відмову у задоволенні позову.

Представник позивача прохав залишити рішення суду першої інстанції без змін, а скаргу відповідача без задоволення.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

З матеріалів справи встановлено, що 07.04.2020р. для митного оформлення медичних виробів позивачем подано до Дніпровської митниці Держмитслужби митну декларацію №UA110160/2020/003743. У декларації, графа 31, задекларовано вироби медичного призначення для застосування в медицині, інструмент, шприци з голками з пластмасових матеріалів, стерильні, одноразового застосування, готові до застосування. Клас безпеки медичного виробу ІІа. Код товару 1 відповідно до графи 33 декларації 90183110.

07.04.2020р. для митного оформлення медичних виробів позивачем подано до Дніпровської митниці Держмитслужби митну декларацію №UA110160/2020/003742. У декларації, графа 31, задекларовано вироби медичного призначення для застосування в медицині, інструмент, шприци з голками з пластмасових матеріалів, стерильні, одноразового застосування, готові до застосування. Клас безпеки медичного виробу ІІа. Код товару 1 відповідно до графи 33 декларації 90183110, код товару 2 90183900, код товару 3 90183900, код товару 5 90183110, код товару 6 90183900.

11.04.2020р. для митного оформлення медичних виробів позивачем подано до Дніпровської митниці Держмитслужби митну декларацію №UA110160/2020/003873. У зазначеній декларації, графа 31, задекларовано маски захисні одноразові з нетканого матеріалу, з вушними петлями, 3-х шарові, голубі, матеріал: 100% пропілен. ТМ 2В. Клас безпеки медичного виробу І. Код товару 1 відповідно до графи 33 декларації 63079098.

11.04.2020р. для митного оформлення медичних виробів позивачем подано до Дніпровської митниці Держмитслужби митну декларацію №UA110160/2020/003874. У зазначеній декларації, графа 31, задекларовано маски захисні одноразові з нетканого матеріалу, з вушними петлями, 3-х шарові, голубі, матеріал: 100% пропілен. ТМ 2В. Клас безпеки медичного виробу І. Код товару 1 відповідно до графи 33 декларації 63079098.

13.04.2020р. для митного оформлення медичних виробів позивачем подано до Дніпровської митниці Держмитслужби митну декларацію №UA110160/2020/003871. У зазначеній декларації, графа 31, задекларовано вироби медичного призначення для застосування в медицині, інструмент, катетери, зонди, бужі, канюлі, дренажні системи та подібні інструменти, стерильні, одноразового застосування. Клас безпеки медичного виробу ІІа. Код товару 1 відповідно до графи 33 декларації 90183900, код товару 2 90183900, код товару 3 90183900, код товару 4 90183900, код товару 5 90183900.

13.04.2020р. для митного оформлення медичних виробів позивачем подано до Дніпровської митниці Держмитслужби митну декларацію №UA110160/2020/003870. У зазначеній декларації, графа 31, задекларовано вироби медичного призначення для застосування в медицині, інструмент, голки трубчасті металеві, стерильні, одноразового застосування, готові до застосування. Клас безпеки медичного виробу ІІа. Код товару 2 відповідно до графи 33 декларації 90183110.

Товари, зазначені у вказаних митних деклараціях, ввозились на митну територію України за ставкою ПДВ 7%, як медичні вироби, які внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення або відповідають вимогам відповідних технічних регламентів, що підтверджується документом про відповідність, та дозволені для надання на ринку та/або введення в експлуатацію і застосування в Україні, на підставі підпункту в пункту 193.1 ст. 193 Податкового кодексу України, що підтверджується проставлянням у графі 47 митних декларацій кодів ставки 7%.

Платіжними дорученнями: №4525 від 03.04.2020р. на суму 48000 грн., №4583 від 07.04.2020р. на суму 192000 грн., №4704 від 10.04.2020р. на суму 30000 грн., №4673 від 10.04.2020р. на суму 301000 грн., №4672 від 10.04.2020р. на суму 900000 грн., №4674 від 10.04.2020р. на суму 832000 грн. позивач сплатив ПДВ та суму ввізного мита за розмитнення товару, суму плати за виконання митних формальностей поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом.

30.03.2020р. прийнято Закон України №540-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) (надалі Закон №540-IX), яким звільняються від оподаткування податком на додану вартість та сплати ввізного мита товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України.

Перелік затверджено постановою Кабінету Міністрів України №224 від 20 березня 2020р. Про затвердження переліку лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на митну територію України звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

24.04.2020р. позивач звернувся до Державної митної служби України із заявою про повернення надмірно сплачених митних платежів. В заяві просив повернути на поточний банківський рахунок або зарахувати для подальших розрахунків як авансові (передоплата) платежі за МД №UA110160/2020/003873 на загальну суму 867643,73 грн. та за МД №UA110160/2020/003874 на загальну суму 865272,67 грн..

30.04.2020р. позивач звернувся до Державної митної служби України з заявою про повернення надмірно сплачених митних платежів, в якій просив повернути на поточний банківський рахунок або зарахувати для подальших розрахунків як авансові (передоплата) платежі за МД №UA110160/2020/003742 на загальну суму 67572,40 грн., за МД №UA110160/2020/003871 на загальну суму 234317,20 грн., за МД №UA110160/2020/003743 на загальну суму 55351,52 грн., за МД №UA110160/2020/003870 на загальну суму 9167,77 грн.

Листом від 27.05.2020р. №08-15/15-01/13/5303 Державна митна служби України повідомила заявника, що підстави для повернення надмірно сплачених митних платежів відсутні.

26.06.2020р. листом №244 позивач звернувся до Державної митної служби України, в якому просив прийняти рішення про повернення надмірно сплачених митних платежів.

Листом від 01.07.2020р. №08-4/15-01/13/7253 Державна митна служби України повідомила позивача, що немає підстав вважати оплачені позивачем платежі надміру чи помилково сплаченими.

23.09.2020р. позивач звернувся до Дніпровської митниці Держмитслужби з заявою про повернення надмірно сплачених митних платежів за МД №UA110160/2020/003873 на загальну суму 867643,73 грн., за МД №UA110160/2020/003874 на загальну суму 865272,67 грн., за МД №UA110160/2020/003742 на загальну суму 67572,40 грн., за МД №UA110160/2020/003871 на загальну суму 234317,20 грн., за МД №UA110160/2020/003743 на загальну суму 55351,52 грн., за МД №UA110160/2020/003870 на загальну суму 9167,77 грн..

Листом від 06.10.2020р. №75-08-02-2/15/13/9604 Дніпровська митниця Держмитслужби повідомила позивача, що відсутні підстави для повернення з Державного бюджету України грошових коштів за митними деклараціями від 07.04.2020р. №UA110160/2020/003742, №UA110160/2020/003743,від11.04.2020р.№UA110160/2020/003873, №UA110160/2020/003874, від 13.04.2020р. №UA110160/2020/003870, №UA110160/2020/003871.

Не погоджуючись із рішенням відповідача, вважаючи відмову протиправною, позивач звернувся до суду з позовом про зобов`язання відповідача вчинити дії, а саме прийняти рішення про повернення позивачу надміру сплачених сум митних платежів у зв`язку з прийняттям Закону України №540-IX від 30.03.2020р. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) та повернути на поточний банківський рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Долфі-Україна" надміру сплачені митні платежі в розмірі 2 099 325,29 грн..

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що на момент митного оформлення товарів, позивач мав право на звільнення від сплати ввізного мита та оподаткування податком на додану вартість ввезених та задекларованих до розмитнення медичних виробів. В межах передбаченого законом строку звернувся до Дніпровської митниці Держмитслужби з заявою стосовно повернення надміру сплачених митних платежів. Форма заяви, поданої позивачем, та додатки до неї відповідають вимогам, які передбачені розділом ІІІ Порядку, у зв`язку з чим, позивач дотримався порядку звернення до Дніпровської митниці Держмитслужби стосовно повернення надміру сплачених митних платежів, що не заперечувалось відповідачем. Законних підстав для відмови у задоволенні заяви позивача у відповідача не було.

Суд апеляційної інстанції вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими, з огляду на наступне.

Правовідносини, пов`язані із поверненням надміру сплачених сум митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина 2 статті 1 Митного кодексу України № 4495-VI від 13.03.2012 року).

Частинами 1, 3 статті 301 Митного кодексу України (в редакції від 17.03.2020р.) передбачено, що повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.

Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно з пунктом 6 частини 5 статті 301 Митного кодексу України (в редакції, що діяла на час виникнення спірних відносин), повернення сум відповідних митних платежів здійснюється також у разі, якщо: 6) платником податків подано митному органу документи, які підтверджують наявність у нього на день подання митному органу митної декларації для митного оформлення права на звільнення від сплати митних платежів.

Відповідно до пунктів 43.1-43.5 статті 43 Податкового кодексу України (в редакції на час виникнення спірних відносин), помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Порядок повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затверджено наказом міністерства фінансів України від 18.07.2017 р. № 643 (надалі Порядок), визначає послідовність виконання дій посадовими особами Держмитслужби та митниць Держмитслужби при поверненні, зокрема суб`єктам господарювання помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів.

Згідно з пунктами 1, 3 розділу III зазначеного Порядку, повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені здійснюється за заявою платника податків протягом 1095 днів від дня їх виникнення.

Повернення сум відповідних митних платежів у випадках, передбачених частиною 5 статті 301 Митного кодексу України, здійснюється за умови, що заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів.

Платник податків подає до митниці Держмитслужби заяву довільної форми в паперовому вигляді або за допомогою засобів електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу, або в електронній формі за допомогою засобів ІТС Держмитслужби з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу, або в електронній формі через систему електронної взаємодії державних інформаційних ресурсів та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.

У заяві зазначаються: 1) сума коштів до повернення за кожним видом митних, інших платежів та пені; 2) причини виникнення такої суми коштів; 3) найменування юридичної особи та код за ЄДРПОУ, або прізвище, ім`я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті); 4) напрям перерахування суми коштів: на поточний рахунок платника податку в установі банку із зазначенням реквізитів; для виплати готівкою (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати) вносилися готівкою); для подальших розрахунків як авансові платежі (передоплата) або грошова застава: на єдиний рахунок або на відповідний депозитний рахунок митниці Держмитслужби; на банківський рахунок (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати) вносилися готівкою); для погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших платежів незалежно від виду бюджету; 5) реквізити митної декларації (іншого документа, що її замінює) або уніфікованої митної квитанції, за якими помилково та/або надміру сплачено суми митних платежів.

До заяви додаються: документи, що підтверджують суму помилково та/або надміру сплачених митних, інших платежів та пені; виконавчий лист суду та/або рішення суду, що набрало законної сили (за наявності), щодо скасування рішення митниці Держмитслужби, яке призвело до виникнення помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені; документи, що підтверджують право на перенесення граничних строків для подання заяви щодо повернення надміру сплачених митних платежів (за наявності).

Відповідно до пункту 8 розділу ІІІ Порядку, у разі якщо заявник не виконав вимог пунктів 1-3 цього розділу, надав недостовірні дані та/або має податковий борг (крім випадків визначення у заяві напряму перерахування коштів на погашення податкового боргу), готується та надсилається йому письмова (в паперовому вигляді або електронній формі) обґрунтована відмова, у тому числі за допомогою засобів ІТС Держмитслужби.

Суд встановив, і це не заперечувалося відповідачем, що позивач в межах передбаченого законом строку звернувся до Дніпровської митниці Держмитслужби із заявою стосовно повернення надміру сплачених митних платежів. Форма заяви, поданої позивачем, та додатки до неї відповідали вимогам, які передбачені розділом ІІІ Порядку.

Доводи відповідача щодо обґрунтованості відмови у задоволенні заяви про повернення сплачених платежів ґрунтуються лише на тому, що це не є надміру сплачені платежі, оскільки позивач сам їх відобразив у декларації та сплатив добровільно. Крім того, на товари, що ввезені позивачем та задекларовані у митних деклараціях, доданих до заяви, не розповсюджуються пільги. Так, позивачем укладені контракти у минулих роках на поставку товару в Україну на загальних умовах, тобто до появи коронавірусної хвороби (COVID-19). Позивач до Дніпровської митниці Держмитслужби не надав жодного підтвердження того, що ним укладено контракт саме з метою здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19).

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 Закону України №540-IX внесено зміни до пункту 71 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., №№ 13-17, ст. 112):

"71. Тимчасово, на період, що закінчується останнім календарним днем місяця, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та/або операції з постачання на митній території України товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України.

У разі здійснення операцій, звільнених відповідно до цього пункту, положення пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу та положення статті 199 цього Кодексу не застосовуються щодо таких операцій.

Норми цього пункту застосовуються до операцій, здійснених починаючи з 17 березня 2020 року".

Відповідно до статті 2 Закону 540-ІХ внесено зміни до пункту 9-6 розділу XXI "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., № 44-48, ст. 552):

"9-6. Тимчасово, до 30 червня 2020 року, для здійснення заходів щодо запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19):

звільняються від сплати ввізного мита товари (в тому числі лікарські засоби, медичні вироби, медичне обладнання), необхідні для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України;

митне оформлення товарів, зазначених в абзаці другому цього пункту, здійснюється першочергово;

плата за виконання митних формальностей поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для них, щодо товарів, зазначених в абзаці другому цього пункту, не справляється".

Постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 р. № 224 (надалі Постанова КМУ №224) затверджено перелік лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на митну територію України звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

Твердження відповідача про те, що переліком звільнялось від оподаткування медичне обладнання лише для закладів охорони здоров`я, що надають допомогу хворим на COVID-19, суд обгрунтовано відхилив. Так, право на звільнення від оподаткування та сплати митних платежів, визначено саме Законом 540-ІХ, а Постановою КМУ № 224 затверджувався тільки перелік товарів, які звільнялись від оподаткування. Крім того, з аналізу положень Постанови КМУ №224 неможливо зробити однозначний висновок, що звільнялось від оподаткування медичне обладнання, ввезене та призначене для використання виключно для закладів охорони здоров`я.

Відповідно до частини 4 статті 3 Митного кодексу України у разі якщо норми законів України чи інших нормативно-правових актів з питань митної справи допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків підприємств і громадян, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України або здійснюють операції з товарами, що перебувають під митним контролем, чи прав та обов`язків посадових осіб митних органів, внаслідок чого є можливість прийняття рішення як на користь таких підприємств та громадян, так і на користь митного органу, рішення повинно прийматися на користь зазначених підприємств і громадян.

Постановою КМУ №224, окрім іншого, визначені такі медичні вироби, які звільняються від сплати ввізного мита та від оподаткування податком на додану вартість:

6307 90 98 00 Медична маска;

9018 31 шприци 1 мл, 2 мл, 2,5 мл, 5 мл, 10 мл, 20 мл, 50 мл, 60 мл, 100 мл (одноразові, стерильні);

9018 Венозний катетер периферичний;

9018 39 00 00 назальні канюлі одноразового використання.

У графі 44 митних декларацій зазначено, що позивачем під час розмитнення товарів, надані декларації відповідності Технічному регламенту щодо медичних виробів, затвердженого постановою КМУ від 2 жовтня 2013 р. № 753, що підтверджує належність товарів до медичних виробів.

Таким чином, на момент митного оформлення товарів, позивач мав право на звільнення від сплати ввізного мита та оподаткування податком на додану вартість зазначених медичних виробів.

Відповідачем не доведено правомірності та обґрунтованості своїх дій, з урахуванням вимог, частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України. Натомість, позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Суд апеляційної інстанції визнає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про протиправність дій відповідача та наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Щодо вимог позивача в частині стягнення з відповідача на користь позивача 36 000 грн. в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно із статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частин 1-5 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України", заява №19336/04, п. 269).

Як вбачається з матеріалів справи на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивач надав (а.с. 107-111,133): договір про надання правової допомоги б/н від 02.01.2020р., додаткову угоду №2 від 20.04.2020р., акт прийому-передачі послуг від 20.07.2020р., платіжне доручення №9689 від 11.08.2020р. на суму 36000 грн..

Надання правничої (правової) допомоги підтверджується тим, що з моменту подачі позову до оскарження рішення суду першої інстанції справа повністю супроводжується представником позивача адвокатом Шипіло Д.О., тобто ним підготовлено та подано до суду позов, готувалися заяви, клопотання, відзиви.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що витрати на правничу допомогу є співмірними зі складністю адміністративної справи, часом, витраченим адвокатом на надання правничої допомоги, а розмір заявлених витрат є обґрунтованим і пропорційним предмету спору.

На підставі викладеного вище, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дніпровської митниці Держмитслужби - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2020 року у справі №160/8382/20 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках та в строки, визначені статтями 328,329 КАС України.

Головуючий - суддяН.П. Баранник

суддяН.І. Малиш

суддяА.А. Щербак