Справа № 478/658/21 Провадження № 2/478/201/2021

Р і ш е н н я

І м е н е м У к р а ї н и

28 липня 2021 року смт. Казанка

Казанківський районний суд Миколаївської області, в складі:

головуючого судді Томашевського О.О.,

за участю:

секретарясудового засідання Григоренко Н.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду смт. Казанка цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В с т а н о в и в:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» (далі - ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА», Банк, позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , відповідач) про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 звернувся до ПАТ «Дельта банк» з метою отримання кредиту та надав всі необхідні документи. Розглянувши заяву відповідача, між ПАТ «Дельта банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №001-26025-040613 від 04.06.2013 року на принципах поворотності, платності, строковості у сумі 6784,66 грн., з кінцевим строком погашення до 03.06.2016 року.

Відповідач не виконував взяті на себе зобов`язання та не повернув у строки визначені кредитним договором тіло кредиту та нараховані відсотки за користування кредитом, що спричинило виникнення заборгованості.

27.04.2018 року між ПАТ «Дельта банк» та TOB «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» було укладено договір факторингу № 410/К, відповідно до умов якого ПАТ «Дельта банк» відступило на користь ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА», своє право вимоги заборгованості за кредитними договорами, в тому числі за кредитним договором №001-26025-040613 від 04.06.2013 року, укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ «Дельта банк», прострочена заборгованість за яким станом на 14.05.2021 року складає 10774,26 грн., з яких: 5962,83 грн. прострочена заборгованість за тілом кредиту; 3114,92 грн. прострочена заборгованість за відсотками за користування кредитом; 529,79 грн. заборгованість за 3% річних та 1166,72 грн. інфляційні втрати.

На час звернення до суду відповідач своїх зобов`язань по договору не виконав, тому позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» заборгованість за кредитним договором №001-26025-040613 від 04.06.2013 року укладеним між ПАТ «Дельта банк» та відповідачем, в сумі 10774,26 грн. та сплачений судовий збір в сумі 2270,00 грн.

Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 09.06.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

Також, вказаною ухвалою було витребувано у позивача документи, що підтверджують заявлені позовні вимоги та роз`яснено наслідки їх ненадання суду.

Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 05.07.2021 року, повторно витребувано у позивача документи, що підтверджують заявлені позовні вимоги та повторно роз`яснено наслідки їх ненадання суду.

У строк встановлений судом, позивачем не надано будь-які витребувані документи, про причини ненадання суд не повідомлено, у зв`язку з чим, суд проводить судовий розгляд справи за наявними матеріалами.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки суд не повідомив.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, відзив не подав.

Зважаючи на вимоги ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об`єктивно оцінивши надані докази та давши їм належну оцінку, суд встановив наступне.

Відповідно до положень ст.ст.1077,1078 ЦК Україниза договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно дост. 514 ЦК Українидо нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зст. 1081 ЦК Україниклієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Відповідно дост. 1082 ЦК Україниборжник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що виконання боржником грошового зобов`язання фінансовому агенту (фактору) звільняє його від виконання зобов`язань перед клієнтом (первісним кредитором) лише у випадку, коли оплата здійснена з дотриманням правил цієї статті, визначених як частиною першою, так і частиною другою.

Відповідно до ч.1ст.1085 ЦК Україниякщо фактор пред`явив боржнику вимогу здійснити платіж, боржник має право пред`явити до заліку свої грошові вимоги, що ґрунтуються на договорі боржника з клієнтом, які виникли у боржника до моменту, коли він одержав повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові.

Відповідно до ч. 2ст. 516 ЦК Україниякщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора узобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

В той же час, для встановлення факту відступлення права вимоги ПАТ «Дельтабанк»,суду необхідно встановити факт відступлення права вимоги по договору, дату відступлення права вимоги, а також, які саме права вимоги передаються.

Відповідно дост. 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. (ч. 1ст. 612 ЦК України)

Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. (ч. 2ст. 615 ЦК України)

Кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів на суму кредиту у розмірах і в порядку, що встановлені договором. Якщо договір не містить умови про розмір процентів, він визначається обліковою ставкою банківського процента (ставкою рефінансування), встановленою Національним банком України. У разі відсутності іншої угоди проценти виплачуються щомісяця до дня повернення суми кредиту.

Позичальник зобов`язаний повернути кредитодавцеві відповідну суму коштів у строк та в порядку, встановленому договором. Якщо позичальник не виконав цього зобов`язання, він повинен сплатити пеню (у вигляді процентів) від дня, коли настав строк виконання, до дня повернення коштів кредитодавцеві, незалежно від сплати процентів за умовами договору.

Відповідно до частини першоїстаті 625 ЦК Українивизначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно дост. 598 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідностатті 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. ст.610,611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. (ч. 2ст. 615 Цивільного кодексу України)

Кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів на суму кредиту у розмірах і в порядку, що встановлені договором. Якщо договір не містить умови про розмір процентів, він визначається обліковою ставкою банківського процента (ставкою рефінансування), встановленою Національним банком України. У разі відсутності іншої угоди проценти виплачуються щомісяця до дня повернення суми кредиту.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 11постанови від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановленихцим Кодексом.

Згідно ч.ч.1,2ст.89ЦПК Українисуд оцінюєдокази засвоїм внутрішнімпереконанням,що ґрунтуєтьсяна всебічному,повному,об`єктивному табезпосередньому дослідженнінаявних усправі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що 04.06.2013 року відповідач ОСОБА_1 звернувся із заявою №001-26025-040613 до ПАТ «Дельта Банк» про укладення кредитного договору. Момент прийняття (акцепт) банком пропозиції, щодо укладення договору є дата підписання банком пропозиції та скріплення її печаткою, або момент вчинення банком фактичних дій щодо перерахування суми кредиту на поточний рахунок. Як вбачається із заяви №001-26025-040613, вона підписана банком 04.06.2013 року та скріплена печаткою.

За змістом п.п. 2.1, 2.3, 2.4 п. 2 Договору, банк надає Позичальнику кредит, а позичальник приймає його на наступних умовах: сума кредиту 6784,66 гривень, процентна ставка за користування кредитом 0,01% річних, тип процентної ставки-фіксована, строк кредиту 36 місяців.

27.04.2018 року між ПАТ «Дельта банк» та TOB «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» було укладено договір факторингу № 410/К, відповідно до умов якого ПАТ «Дельта банк» відступило на користь ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА», своє право вимоги заборгованості за кредитними договорами, в тому числі за кредитним договором №001-26025-040613 від 04.06.2013 року, укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ «Дельта банк».

На умовах, встановлених договором факторингу № 410/К від 27.04.2018 року передбачено, що ПАТ «Дельта банк» відступило позивачу право вимоги до боржників, перелік яких міститься в Додатку №1 до Договору на умовах вказаних Основними Договорами, сплати Боржниками грошових коштів, відсотків, штрафних санкцій, у розмірах, вказаних Додатку №1 до Договору.

Отже, Договором факторингу передбачено, що Додаток №1 до Договору містить інформацію, зокрема, про розмір грошових зобов`язань кожного з боржників з переліком їх особистих даних.

Позивач на підтвердження своїх вимог, викладених в позовній заяві надав суду витяг з реєстру передачі прав вимоги до Договору факторингу № 410/К від 27.04.2018 року. Однак, вказаний витяг завірений представником позивача за довіреністю, ОСОБА_2 , який відповідно до копії довіреності №02/01-21, на підставі якої він діяв на момент звернення з позовною заявою до суду в інтересах позивача, не мав право завіряти витяги на їх відповідність договорам, які укладалися від імені позивача, в тому числі додатків до них. Тому суд не може прийняти цей доказ, як достовірний

Крім того, з витягу з Реєстру передачі Прав вимоги до договору факторингу № 410/К від 27.04.2018 року, укладеного між ПАТ «Дельта банк» та ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» жодним чином не вбачається факт передачі ПАТ «Дельта банк» своїх прав вимоги до відповідача.

Суд також не має можливості встановити юридичний зв`язок витягу з реєстру передачі прав вимоги до Договору факторингу № 410/К від 27.04.2018 року з реєстром боржників, який наведений в Додатку №1 до Договору факторингу, який був би належним доказом наявності в позивача права вимоги до відповідача за договором №001-26025-040613 від 04.06.2013 року, укладеним між ПАТ «Дельта банк» та відповідачем. Отже, в суду є обґрунтовані сумніви, що вказаний витяг дійсно відповідає положенням Додатку №1 до Договору факторингу.

У наведено витягу також не зазначено, валюти зобов`язань (гривня або іноземна валюта) початкової суми тіла кредиту, початкового непростроченого залишку, початкових процентів тощо.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив, що окрім витягу з реєстру передачі прав вимоги до Договору факторингу № 410/К від 27.04.2018 року позивачем не надано будь-якого належного та допустимого доказу на підтвердження факту наявності у позивача права вимоги до відповідача за кредитним договором №001-26025-040613 від 04.06.2013 року та на підтвердження факту наявності у відповідача заборгованості перед ПАТ «Дельта банк» в розмірі, який позивач вказав в своїй позовній заяві.

Крім того, позивачем також не надано підтвердження того, що відповідачу ОСОБА_1 були надані докази переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні за кредитним договором №001-26025-040613 від 04.06.2013 року.

Позивач в позові зазначив, що про наявну заборгованість відповідач попереджався ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА», шляхом направлення вимоги про погашення заборгованості. Однак, підтверджень факту звернень до відповідача, позивач суду не надав.

Таким чином, позивачем не доведено ніякими доказами ту обставину, що право вимоги до відповідача, яке виникло у банку, було передано ним ТОВ «Росвен Інвест Україна» на підставі договору факторингу, а також в якому саме обсязі зобов`язань позичальника та на яких умовах банк відступив право вимоги за вищевказаним договором, та того, що позивач був повідомлений про перехід до нового кредитора прав у зобов`язанні за кредитним договором.

Водночас, надаючи оцінку обґрунтованості та доведеності заявленої позивачем суми заборгованості, суд дійшов наступних висновків.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» зазначає про наявність у відповідача станом заборгованості у загальному розмірі 10774,26 грн., з яких: 5962,83 грн. прострочена заборгованість за тілом кредиту; 3114,92 грн. прострочена заборгованість за відсотками за користування кредитом; 529,79 грн. заборгованість за 3% річних та 1166,72 грн. інфляційні втрати.

Однак, такі доводи позивача не знаходять свого підтвердження, оскільки ніяких роз`яснень та доказів щодо принципу та підстав складення даного розрахунку заборгованості справа не містить. Позивачем не зазначено та не обґрунтовано, на яких підставах розраховано заборгованість.

Також позивачем не було надано суду доказів відкриття на ім`я відповідача рахунку, виписки по даному рахунку, який і мав би підтвердити рух грошових коштів, наявність або відсутність заборгованості, а також будь-яких інших доказів, які б підтверджували факт видачі кредитних коштів, наявність простроченої заборгованості, розмір та порядок нарахування процентів за користування кредитними коштами, 3 % річних та інфляційних втрат.

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку що позовна заява ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів за Договором про надання кредиту №101137928 від 30.10.2012 року не підлягає задоволенню, оскільки представником позивача не доведено факт переходу права вимоги від ПАТ «Дельта банк» до ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА», не надано доказів письмового повідомленнявідповідача прозаміну кредитораузобов`язанніта не доведено суму заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до положеньст.141ЦПК України, суд не вирішує питання розподілу судових витрат, оскільки судом ухвалене рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.4, 19, 141, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд,

У х в а л и в:

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» (Київська область, м. Київ, бульвар Вацлава Гавели, буд. 6, код ЄДРПОУ 37616221) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо доМиколаївського апеляційногосуду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 28.07.2021 року.

Суддя Казанківського районного суду

Миколаївської області О.О.Томашевський