237/304/16-к

Головуючий у І інстанції: Ліпчанський С.М. 237/304/16-к

Доповідач: Топчій Т.В. 11-кп/804/347/21

Ухвала

іменем У к р а ї н и

26 липня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Донецького апеляційного суду у складі:

головуючого судді Топчій Т.В

суддів Преснякової А.А., Сєдих А.В.

секретаря Марченка М.В.

за участю прокурора Крамчанінова А.І.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі в режимі відеоконференції з ДУ « Маріупольский слідчий ізолятор» об`єднані кримінальні провадження, внесені до ЄРДР за № 12016050690000026 від 08.01.2016 року, № 12016050690001470 від 06.11.2016 року, № 12017050690000130 від 03.02.2017 року, № 12017050690000348 від 20.03.2017 року за апеляційною скаргою прокурора на вирок Мар`їнського районного суду Донецької області від 30 листопада 2020 року, яким

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Курахове Донецької область, українець, громадянин України, з технічною освітою, одружений, непрацюючий, раніше неодноразово судимий останній раз 26.05.2016 року Красноармійським міськрайонним судом Донецької області за ст.ст. 185 ч. 3, 185 ч. 2, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 125, ч. 3 ст. 357, 70 ч. 1 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців, звільнений 15.05.2020 року умовно-достроково на 1 рік 4 місяця 23 дня, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 ,-

визнаний винним та засуджений за ст. 15 ч.3 , ст. 185 ч.2 КК України до одного року обмеження волі, за ст. 125 ч.2 КК України до одного року обмеження волі, за ст. 185 ч.3 КК України до трьох років позбавлення волі, за ст. 185 ч.2 КК України до двох років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 ч.1 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_1 покарання у вигляді трьох років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 ч.4 КК України частково приєднана невідбута частина покарання за вироком Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 26.05.2016 року та остаточно призначене ОСОБА_1 покарання у вигляді 4 років 6 місяців.

В строк покарання ОСОБА_1 зараховане покарання, відбуте частково за вироком Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 26.05.2016 року.

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком Мар`їнського районного суду Донецької області від 30 листопада 2020 р. ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за ст. 15 ч.3, ст.185 ч.2, 125 ч.2, 185 ч.3, 185 ч.2 КК України за вчинення кримінальних правопорушень при наступних обставинах.

Крім обвинувачень у вчиненні крадіжок ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст. 125 ч.2 КК України, вчиненому при наступних обставинах. 06.11.2016 року приблизно о 14:30 годині ОСОБА_1 знаходився між четвертим та п`ятими поверхами під`їзду №и5 в будинку АДРЕСА_2 , де очікував співмешканку ОСОБА_2 . В цей час додому поверталася ОСОБА_3 , яка проживає в квартирі АДРЕСА_3 зазначеного будинку, яка запропонувала ОСОБА_1 покинути її під`їзд. ОСОБА_1 на грунті раптово виниклих неприязних відносин, діючи умисно, протиправно, з метою спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , схопив останню лівою рукою за волосся в область потилиці, а кулаком правої руки наніс не менш чотирьох ударів в область обличчя праворуч та ліворуч, від яких ОСОБА_3 впала на сходинки на правий бік та втратила свідомість. Продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 , яка перебувала на сходинках на правому боці, ОСОБА_1 наніс один удар взутою взуття ногою в область правого гомілковостопного суглобу ОСОБА_3 , від якого остання відчула різкий біль. Після цього ОСОБА_1 з місця скоєння злочину пішов, самостійно припинивши протиправні дії, направлені на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 . В результаті умисних протиправних дій ОСОБА_1 , направлених на спричинення легких тілесних ушкоджень, потерпілій ОСОБА_3 були спричинені: синець нижньої губи з поверхневою раною, припухлість м`яких тканин правого гомілковостопного суглобу, закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, які потягли за собою короткочасний розлад здоров`я.

Під час апеляційного перегляду провадження за апеляційною скаргою прокурора, обвинувачений ОСОБА_1 заявив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності за ст. 125 ч.2 КК України за спливом строків давності притягнення його до кримінальної відповідальності за вчинення цього кримінального проступку, визнає свою вину за ст. 125 ч.2 КК України у повному обсязі висунутого обвинувачення.

У судовому засіданні прокурор підтримав свої апеляційні вимоги в частині закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_1 за ст. 125 ч.2 КК України за спливом строку притягнення його до кримінальної відповідальності, проти клопотання обвинуваченого не заперечував.

Вислухавши учасників апеляційного перегляду провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Підставою для звільнення обвинуваченого ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності є застосування положень ст.49 КК України в редакції {Стаття 49 із змінами, внесеними згідно із Законами № 245-VII від 16.05.2013, № 1183-VII від 08.04.2014, № 2617-VIII від 22.11.2018}

Звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності на підставі ст. 49 КК України можливе якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: 1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі; 2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років; 3) п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини; 4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину; 5) п`ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

За ч 2 ст. 49 КК України перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п`ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п`ятнадцять років.

За ч.3 ст. 49 КК України перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, кримінальне правопорушення, передбачене ст. 125 ч.2 КК України, у вчиненні якого обвинувачувався ОСОБА_1 , відноситься до кримінального проступку, за який найбільш суворим покаранням є обмеження волі на строк до двох років. Пов`язані з цим кримінальним правопорушенням події відбувалися 06 листопада 2016 року.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК особа звільняється від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, якщо у разі вчинення нею кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі або у разі вчинення не тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

На момент апеляційного перегляду провадження щодо ОСОБА_1 , передбачений законом строк давності притягнення його до кримінальної відповідальності за цей кримінальний проступок сплинув, оскільки з часу його вчинення до винесення судового рішення минуло 4 роки 8 місяців.

Вивченням матеріалів кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_1 6 листопада 2016 року спричинив ОСОБА_6 легкі тілесні ушкодження, які потягли за собою короткочасний розлад здоров`я, тобто вчинив кримінальний проступок передбачений ч. 2 ст. 125 КК України. В подальшому, у зв`язку із вчиненням ОСОБА_1 нових нетяжких та тяжких кримінальних правопорушень строк давності притягнення до кримінальної відповідальності неодноразово переривався та з середини березня 2017 року почав обраховуватись спочатку. Враховуючи, що з березня 2017 року, до ухвалення вироку 30 листопада 2020 року та на час апеляційного розгляду провадження ОСОБА_1 нових кримінальних правопорушень не вчинив, строки давності, визначені п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України притягнення його до відповідальності за ч. 2 ст. 125 КК України, сплили. Тому обвинувачений підлягає звільненню від кримінальної відповідальності на підставах, передбачених ст. 49 ч.1 п.2 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК у разі звільнення особи від кримінальної відповідальності суд закриває кримінальне провадження. За правилами ч. 8 ст. 284 КПК закриття кримінального провадження на підставі, передбаченій п. 1 ч. 2 цієї статті, не допускається лише у випадку, коли підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. У цьому разі розгляд кримінального провадження продовжується в загальному порядку. Положеннями ч. 4 ст. 286 КПК визначено, що, якщо під час судового розгляду сторона у кримінальному провадженні звернеться до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання. Отже, кримінально-процесуальний закон не пов`язує вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, у даному випадку на підставі ст. 49 КК України, з будь-якою стадією судового розгляду провадження, можливістю доведення з об`єктивних підстав вини особи у суді, заперечень проти цього інших учасників судового провадження та інших обставин.

Правилами ч. 3 ст. 288 КПК передбачено, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. Отже, за змістом статей 284 - 288 КПК підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах. Наявність цих умов є правовою підставою для прийняття судом рішення про звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності.

Керуючись ст. 284,288 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 125 ч.2 КК України - задовольнити.

Кримінальне провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_1 за ст. 125 ч.2 КК України закрити на підставі ст. 284 ч.2 п.1 КПК України за спливом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності згідно ст. 49 ч.1 п.2 КПК України.

Судді:

Топчій Т.В. Преснякова А.А. Сєдих А.В.