№ 336/832/19

н/п 1-кс/336/670/2021

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2021 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання начальника слідчого СВ відділу поліції № 3 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області майора поліції ОСОБА_6 , про обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання стосовно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, одруженого, який має на утриманні двох неповнолітніх дітей, з вищою освітою, який обіймає посаду директора ТОВ «Мокрянський кам`яний кар`єр №3», зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019080080000063 від 04 січня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 240 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді із вищевказаним клопотанням, яким просить обрати щодо вищеназваного підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

За змістом клопотання ОСОБА_4 підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.240 ККУкраїни, за таких обставин.

Відповідно до вимог статті 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону.

Відносини щодо забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян, регулюються Кодексом України про надра.

Статтею 1 Кодексу України про надра визначено, що надра - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.

Статтею 4 Кодексу України про надра передбачено, що надра є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Угоди або дії, які в прямій або прихованій формі порушують право власності Українського народу на надра, є недійсними. Український народ здійснює право власності на надра через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради. Окремі повноваження щодо розпорядження надрами законодавством України можуть надаватися відповідним органам виконавчої влади.

Родовища корисних копалин, як визначено в статті 5 Кодексу України про надра, - це нагромадження мінеральних речовин в надрах, на поверхні землі, в джерелах вод та газів, на дні водоймищ, які за кількістю, якістю та умовами залягання є придатними для промислового використання.

В статті 6 цього ж Кодексу зазначено, що корисні копалини за своїм значенням поділяються на корисні копалини загальнодержавного і місцевого значення. Віднесення корисних копалин до корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення здійснюється Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Статтею 13 вказаного Кодексу передбачено, що користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

Стаття 19 Кодексу України про надра визначає, що надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.

Постановою Кабінету Міністрів України № 615 від 30 травня 2011 року затверджено Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами, яким врегульовано питання надання спеціальних дозволів на користування надрами у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також визначено процедуру продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін.

Відповідно до вимог п.3 Постанови Кабінету Міністрів України №59 від 27.01.1995 право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу за формою додатку №1.

Так, одним із основних видів діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Мокрянський кам`яний кар`єр №3», код ЄДРПОУ 25477298, юридична адреса: Запорізька область, м.Запоріжжя, вул. Загорська, 15 є гірничі роботи по видобуванню та переробці нерудних будівельних матеріалів, виробництво, обробка і реалізація облицювальних матеріалів з природного каменя, виробництво і реалізація нерудних будівельних матеріалів.

31 серпня 1998 ТОВ «Мокрянський кам`яний кар`єр №3» отримало в Державній службі геології та надр України спеціальний дозвіл на користування надрами за №1539. Мета користування надрами видобування граніту, придатного для виробництва щебеню будівельного та каменю бутового на Мокрянському родовищі ділянці Правобережній, площею 85,88 га. строком до 31.08.2018.

09.07.2018 Міністерством екології та природних ресурсів України продовжено строк дії спеціального дозволу №1539, наданого ТОВ «Мокрянський кам`яний кар`єр №3» строком на 20 років до 03.08.2038 з 07.09.2018.

Крім цього, 21.01.2013 ТОВ «Мокрянський кам`яний кар`єр №3» отримало в Державній службі гірничого нагляду та промислової безпеки України Акт про надання гірничого відводу №2443 з метою розробки Мокрянського родовища гранітів ділянки Правобережна в м.Запоріжжі, Запорізької області, площею 101, 71 га, терміном чинності до 31.08.2018.

23.10.2015 ТОВ «Мокрянський кам`яний кар`єр №3» в особі директора ОСОБА_4 з метою здійснення своєї господарської діяльності щодо видобутку корисних копалин, уклало договір №474015 на проведення взривних робіт з Державним підприємством «Науково-виробниче об`єднання «Павлоградський хімічний завод»» в особі комерційного директора ОСОБА_7 , строком дії до 31.12.2015

Додатковою угодою №3 від 30.12.2017 строк дії договору №474015 було подовжено до 31.12.2018

Відповідно до умов зазначеного договору ДП «Науково-виробниче об`єднання «Павлоградський хімічний завод»» прийняло на себе зобов`язання проведення взривних робіт у кар`єрі Замовника - ТОВ «Мокрянський кам`яний кар`єр №3».

Відповідно до наказу №64-к від 31.03.2008 ТОВ «Мокрянський кам`яний кар`єр №3» з 01.04.2008 директором вказаного товариства обрано ОСОБА_4 .

Відповідно до посадової інструкції директора ТОВ «Мокрянський кам`яний кар`єр №3», розділ 2, ОСОБА_4 . Зобов`язаний:

- вирішувати всі питання, які стосуються діяльності ТОВ «МКК №3», крім тих, які відносяться до виключної компетенції Зборів учасників;

- забезпечувати реалізацію рішень загальних зборів у рамках своїх повноважень;

- заключати договори(контракти), у тому числі трудові, здійснювати облік та внутрішній контроль за господарською діяльністю ТОВ «МКК №3»;

- нести персональну відповідальність за виконанням, поставлених перед «МКК №3» завдань, розподіляти обов`язки між керівниками структурних підрозділів та визначати їх повноваження;

- надавати членам Загальних зборів для затвердження проект адміністративно-господарських затрат Товариства та річний баланс;

- забезпечувати розробку, підписання та виконання колективного договору з трудовим колективом Товариства;

- зберігати комерційну таємницю;

- забезпечувати створення здорових та безпечних умов праці на підприємстві.

Згідно з вимогами посадової інструкції директора ТОВ «Мокрянський кам`яний кар`єр №3», розділ 5, ОСОБА_4 несе відповідальність:

- за невиконання(недбале виконання) своїх посадових обов`язків, затверджених посадовою інструкцією в рамках трудового законодавства України;

- за скоєні у процесі здійснення своєї діяльності правопорушення нести відповідальність у рамках, визначених адміністративним, кримінальним та цивільним законодавством України;

- за спричинення матеріальних збитків в рамках, які визначені дійсним трудовим, кримінальним та цивільним законодавством України.

Проте, всупереч вищевказаним нормативно-правовим актам, ОСОБА_4 , займаючи посаду директора ТОВ «Мокрянський кам`яний кар`єр №3» будучи службовою особою, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, діючи умисно і цілеспрямовано, використовуючи службове становище, за попередньою змовою з невстановленими особами, достовірно знаючи що термін дії Акту про надання гірничого відводу №2443 від 21.01.2013 сплинув 12.01.2018, а також про відсутність нового Акту про надання гірничого відводу, не видав в силу своїх повноважень керівника юридичної особи приватного права відповідні розпорядчі акти про припинення робіт з видобування корисних копалин загальнодержавного значення, що призвело з 28.09.2018 по 12.12.2018 до незаконного видобування шляхом вибухів з Правобережної ділянки Мокрянського родовища гранітів Запорізького району Запорізької області корисних копалин граніту, який відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 827 від 12.12.1994 «Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення», відноситься до корисних копалин загальнодержавного значення.

Крім того, ОСОБА_4 , обіймаючи посаду директора ТОВ «Мокрянський кам`яний кар`єр №3», будучи службовою особою, оскільки відповідно до посадової інструкції на нього покладені організаційно розпорядчі обов`язки, реалізуючи свій злочинний умисел на видобування корисних копалин загальнодержавного значення шляхом проведення вибухових робіт, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, діючи умисно і цілеспрямовано, у період часу з 28.09.2018 по 12.12.2018, в порушення вимог ст. 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та ст.ст. 16,19,23,24 Кодексу України про надра, здійснив всі необхідні дії спрямовані на незаконний видобуток корисних копалин загальнодержавного значення та користування надрами ТОВ «Мокрянський кам`яний кар`єр №3» у період відсутності Акту про надання гірничого відводу (останній було отримано лише 26.12.2018) за наступних обставин.

Так, ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що чинність акту гірничого відводу сплила 31.08.2018 та не поновлена в установленому законодавством порядку, власноручно підписав як директор ТОВ «Мокрянський кам`яний кар`єр №3» та видав наказ №55 від 26.09.2018, «Про виробництво масового вибуху».

Відповідно до наказу з метою забезпечення ТОВ «Мокрянський кам`яний кар`єр №3» корисною копалиною граніт, на основі погодженого паспорту масового вибуху передбачено наступне:

- 27.09.2018 в період часу з 08:00 до 19-00 провести масовий вибух.

При цьому, ОСОБА_4 , бажаючи приховати вчинюваний ним злочин, умисно не проінформував Державне підприємство «Науково-виробниче об`єднання «Павлоградський хімічний завод» про те, що чинність акту гірничого відводу сплила та не поновлена в установленому законом порядку.

У той же час, службові особи Державне підприємство «Науково-виробниче об`єднання «Павлоградський хімічний завод»», будучи необізнаними про злочинні наміри ОСОБА_4 , виконуючі свої господарські зобов`язання за договором від 23.10.2015 №474015, виконали вибухові роботи на Мокрянському кар`єрі, видобувши згідно акту здачі-прийняття робіт(надання послуг) №11/2018 від 28.09.2018 35280 кубічних метрів граніту.

При цьому ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді директора ТОВ «Мокрянський кам`яний кар`єр №3» мав реальну можливість та як керівник підприємства був зобов`язаний вчинити дії, щодо припинення та недопущення робіт по видобуванню корисних копалин загальнодержавного значення шляхом вибуху.

Таким чином, на думку органу досудового розслідування, у результаті умисних дій директора ОСОБА_4 , ТОВ «Мокрянський кам`яний кар`єр №3» здійснило незаконне видобування з Мокрянського родовища гранітів ділянки Правобережна корисних копалин загальнодержавного значення, а саме граніту, вчиненого шляхом вибуху.

Таким чином, на думку органу досудового розслідування, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч. 4 ст. 240 КК України, а саме: незаконного видобування корисних копалин загальнодержавного значення, вчинене шляхом вибуху.

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_4 знаючи, що чинність акту гірничого відводу сплила та не поновлена в установленому законодавством порядку, власноручно підписав як директор ТОВ «Мокрянський кам`яний кар`єр №3» та видав наказ №58 від 22.10.2018, «Про виробництво масового вибуху».

Відповідно до наказу з метою забезпечення ТОВ «Мокрянський кам`яний кар`єр №3» корисною копалиною граніт, на основі погодженого паспорту масового вибуху передбачено наступне:

- 23.10.2018 в період часу з 08:00 до 19-00 провести масовий вибух.

При цьому, ОСОБА_4 , бажаючи приховати вчинюваний ним злочин, умисно не проінформував Державне підприємство «Науково-виробниче об`єднання «Павлоградський хімічний завод»» про те, що чинність акту гірничого відводу сплила та не поновлена в установленому законом порядку.

У той же час, службові особи Державне підприємство «Науково-виробниче об`єднання «Павлоградський хімічний завод»», будучи необізнаними про злочинні наміри ОСОБА_4 , виконуючі свої господарські зобов`язання за договором від 23.10.2015 №474015, виконали вибухові роботи на Мокрянському кар`єрі, видобувши згідно акту здачі-прийняття робіт(надання послуг) №12/2018 від 23.10.2018 37405 кубічних метрів граніту.

При цьому ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді директора ТОВ «Мокрянський кам`яний кар`єр №3» мав реальну можливість та як керівник підприємства був зобов`язаний вчинити дії, щодо припинення та недопущення робіт по видобуванню корисних копалин загальнодержавного значення шляхом вибуху.

Таким чином, на думку органу досудового розслідування, у результаті умисних дій директора ОСОБА_4 , ТОВ «Мокрянський кам`яний кар`єр №3» здійснило незаконне видобування з Мокрянського родовища гранітів ділянки Правобережна корисних копалин загальнодержавного значення, а саме граніту, вчиненого шляхом вибуху.

Таким чином, на думку органу досудового розслідування, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч. 4 ст. 240 КК України, а саме: незаконного видобування корисних копалин загальнодержавного значення, вчинене шляхом вибуху.

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_4 знаючи, що чинність акту гірничого відводу сплила та не поновлена в установленому законодавством порядку, власноручно підписав як директор ТОВ «Мокрянський кам`яний кар`єр №3» та видав наказ №85 від 11.12.2018, «Про виробництво масового вибуху».

Відповідно до наказу з метою забезпечення ТОВ «Мокрянський кам`яний кар`єр №3» корисною копалиною граніт, на основі погодженого паспорту масового вибуху передбачено наступне:

- 12.12.2018 в період часу з 08:00 до 17-00 провести масовий вибух.

При цьому, ОСОБА_4 , бажаючи приховати вчинюваний ним злочин, умисно не проінформував Державне підприємство «Науково-виробниче об`єднання «Павлоградський хімічний завод»» про те, що чинність акту гірничого відводу сплила та не поновлена в установленому законом порядку.

У той же час, службові особи Державне підприємство «Науково-виробниче об`єднання «Павлоградський хімічний завод»», будучи необізнаними про злочинні наміри ОСОБА_4 , виконуючі свої господарські зобов`язання за договором від 23.10.2015 №474015, виконали вибухові роботи на Мокрянському кар`єрі, видобувши згідно акту здачі-прийняття робіт(надання послуг) №14/2018 від 12.12.2018 12589 кубічних метрів граніту.

При цьому ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді директора ТОВ «Мокрянський кам`яний кар`єр №3» мав реальну можливість та як керівник підприємства був зобов`язаний вчинити дії, щодо припинення та недопущення робіт по видобуванню корисних копалин загальнодержавного значення шляхом вибуху.

Таким чином, , на думку органу досудового розслідування, у результаті умисних дій директора ОСОБА_4 , ТОВ «Мокрянський кам`яний кар`єр №3» здійснило незаконне видобування з Мокрянського родовища гранітів ділянки Правобережна корисних копалин загальнодержавного значення, а саме граніту, вчиненого шляхом вибуху.

Таким чином, на думку органу досудового розслідування, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч. 4 ст. 240 КК України, а саме: незаконного видобування корисних копалин загальнодержавного значення, вчинене шляхом вибуху.

Посилаючись на тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати чи спотворити будь-яку із речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, перешкоджати кримінальному правопорушенню іншим чином, просить застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, з покладенням певних обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПКУкраїни.

У судовому засіданні прокурор наполягав на задоволенні клопотання за викладеними в ньому підставами.

Захисник та підозрюваний вважали, що відсутні підстави для обрання запобіжного заходу, адже підозра не є обґрунтованою, наявність ризиків не є доведеною. Зокрема зазначили, що підозрюваний не тільки не перешкоджає кримінальному провадженню, а всіляко сприяє досудовому розслідуванню.

Заслухавши думки учасників судового засідання, перевіривши клопотання та доводи прокурора наданими доказами, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Згідно із ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити речі чи документи, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

За змістом ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує особі, у разі визнання її винною, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків, наявність постійного місця роботи, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, репутацію обвинуваченого, наявність у нього судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів у випадках їхнього попереднього застосування.

Із змісту наведених норм випливає, що завданням застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення належної процесуальної поведінки особи, яка піддана кримінальному переслідуванню, а при обранні того чи іншого запобіжного заходу, достатнього і необхідного у кожному конкретному випадку, крім тяжкості звинувачення необхідно враховувати сукупність перелічених в законі обставин.

Як встановлено слідчим суддею та підтверджується матеріалами справи, в провадженні СВ відділу поліції №3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № №12019080080000063 від 04 січня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 240 КК України.

Як вбачається із витягу з ЄРДР, відомості про вказане кримінальне правопорушення внесені 04.01.2019 із такими фактичними обставинами: «протягом з вересня 2018 року по 26.12.2018 року посадові особи ТОВ «Мокрянський кам`яний кар`єр № 3» незаконно видобували корисні копалини загальнодержавного значення граніт, без наявних дозвільних документів».

13 липня 2021 року складено повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.240 КПКУкраїни.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 вказаного кримінального правопорушення, на думку слідчого судді, підтверджується доданими до клопотання доказами.

Так, із звернення Державної служби геології та надр України до Департаменту захисту економіки Національної поліції України вбачається, що строк чинності акту про надання гірничого відводу сплив 31.08.2018, проведеною перевіркою встановлено, що ТОВ «Мокрянський кам`яний кар`єр № 3» протягом жовтня-листопада 2018 року видобуло граніту на Мокрянському родовищі (ділянка Правобережна) в обсязі 94,240 тис куб. м.

Актом перевірки дотримання вимог законодавства у сфері видобування корисних копалин № 102/1539-3 від 28.11.2018 встановлено, що ТОВ «Мокрянський кам`яний кар`єр № 3» видобуло в жовтні та листопаді поточного року 94204 тис. куб м. гранітів без гірничого відводу, що є порушенням ст.19 Кодексу України «Про надра».

Договором № 474015 від 23.10.2015, укладеним між ТОВ «Мокрянський кам`яний кар`єр №3» та Державним підприємством «Науково-виробниче об`єднання «Павлоградський хімічний завод», актами про результати масового вибуху, актами здачі-прийняття робіт підтверджується проведення вибухових робіт 28.09.2018, 22.10.2018, 12.12.2018.

Підозра, виходячи із змісту постанови Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду від 24.11.2016 року № 5-328кс16, є обґрунтованим припущенням про вчинення особою кримінального правопорушення.

При цьому, слід зауважити, що стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведеності винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред`явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу. Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати „обґрунтованим, залежить від усіх обставин справи, про що зазначено у рішенні «Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства».

На даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду провадження по суті, а саме, питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинною у вчиненні злочину.

Таким чином, наявні докази, які містяться в матеріалах провадження, свідчать про те, що ОСОБА_4 міг вчинити кримінальне правопорушення, зазначене у клопотанні, а отже, незважаючи на доводи сторони захисту щодо відсутності складу правопорушення, підозра відповідає критерію обґрунтованості.

Водночас слідчий суддя не погоджується із доводами клопотання про те, що у кримінальному провадженні існують ризики, передбачені п.п. 1, 2, 4 ч.1 ст.177 КПКУкраїни, на які посилаються слідчий і прокурор.

Суд бере до уваги, що досудове розслідування відносно посадових осіб ТОВ «Мокрянський кам`яний кар`єр №3» здійснюється із січня 2019 року, тобто більше двох років. За цей період часу, ОСОБА_4 мав реальну можливість вчинити дії, визначені п.п. 1, 2, 4 ч.1 ст.177 КПКУкраїни, однак орган досудового розслідування не має даних про скоєння підозрюваним таких дій у минулому. Не наводить слідчий і будь-якого обґрунтування можливості вчинення ОСОБА_4 вказаних діянь у майбутньому.

Як визначають положення ч.1, ч. 3 ст.194 КПКУкраїни під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя, суд має право зобов`язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені пунктом 1 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктами 2 та 3 частини першої цієї статті.

Оскільки ні орган досудового розслідування у клопотанні, ні прокурор у судовому засіданні не довели існування ризиків, визначених ст.177 КПКУкраїни, слідчий суддя доходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання, та вважає за можливе зобов`язати підозрюваного, прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого або прокурора.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 179, 193, 194, 309 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання відмовити.

Зобов`язати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого та прокурора.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1