Справа № 357/2120/21

2/357/2141/21

Категорія 62

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2021 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Ярмола О. Я. ,

при секретарі - Кривенко О. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в місті Біла Церква, в залі суду №5 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Голови Білоцерківської міської ради Київської області Дикого Геннадія Анатолійовича, Департаменту житлово-комунального господарства відділ обліку та розподілу житла Білоцерківської міської ради про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з вищезазначеним позовом та просила: визнати, що її донька ОСОБА_2 , являється інвалідом І групи з дитинства з діагнозом олігофренія, не може проживати в одній кімнаті з членами своєї сім`ї і потребує поліпшення житлових умов; визнати дії голови Білоцерківської міської ради Дикого Геннадія Анатолійовича протиправними; визнати дії начальника відділу обліку та розподілу житла Департаменту житлово- комунального господарства Білоцерківської міської ради Київської області протиправними; зобов`язати голову Білоцерківської міської ради Дикого Геннадія Анатолійовича надати житло ОСОБА_1 опікуну, яка діє в інтересах доньки інваліда І групи ОСОБА_2 1979 р.н. (шляхом винесенням рішення сесії міської ради); зобов`язати начальника відділу обліку та розподілу житла Департаменту житлово-комунального господарства Білоцерківської міської ради, надати документи до міської ради, які підтверджують період з 1983-2020р.р. перебування ОСОБА_1 на квартирному обліку.

І. Позиція сторін у справі.

Позов мотивований тим, що з 14.06.1983 року позивач перебуває на квартирному обліку при виконавчому комітеті Білоцерківської міської ради. Відповідно до рішення виконкому Білоцерківської міської ради від 24 жовтня 1983 року за № 573, позивача було затверджено в списках квартирного обліку Треста «БЦСХ» в складі сім`ї ОСОБА_3 , тобто за місцем роботи чоловіка позивача. Шлюб з ОСОБА_3 було розірвано 18.09.1990 року, тому, 27 червня 1990 року складом сім`ї 3 особи (позивач ОСОБА_1 , її дочка - ОСОБА_2 і дочка - ОСОБА_4 ), на підставі рішення виконкому міської ради від 18 березня 1990 року за №327, було взято на квартирний облік з відміткою, «черговість загальна», хоча, довідкою виконавчого комітету Білоцерківської міської ради, відділу обліку та розподілу житла, станом на 20.03.2012 року за №155 підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на квартирному обліку у міськвиконкомі з 14.06.1983 року, рішення виконкому № 350 складом сім`ї - 3 особи, черговість 53 - загальна, 9-першочергова.

Донька позивача - ОСОБА_2 1979 року народження є інвалідом І групи з дитинства, не може проживати в одному приміщенні з членами своєї родини. Позивач зі своєю хворою донькою проживає в квартирі АДРЕСА_1 . Також, разом з ними проживають друга донька позивача - ОСОБА_4 її чоловік ОСОБА_5 та їхні діти. Позивач неодноразово зверталась до Білоцерківської міської ради з проханням надати житло відповідно пільгової черги, однак їй повідомляли, що останні 15 років житло не надається в зв`язку з відсутністю коштів на фінансування житлового будівництва, що спричинило затримку в наданні житла сім`ям, які перебувають на квартирному обліку і потребують поліпшення житлових умов. Позивач зверталася до Білоцерківської міської ради з проханням надати їй земельну ділянку під забудову житлового будинку по АДРЕСА_2 орієнтовною площею 0,1000 га, якою користувався громадянин ОСОБА_6 , але відповіді не отримала. А тому, позивач вважає дії Білоцерківського міського голови Дикого Г.А. неправомірними, так як він не звертає уваги на прохання позивача відносно надання житла або земельної ділянки під забудову.

Відповідач в справі, Голова Білоцерківської міської ради Київської області Дикий Г.А., у відзиві на позов зазначив, що ОСОБА_1 перебувала на квартирному обліку у складі сім`ї гр. ОСОБА_3 в тресті «Білоцерківхімбуд» з 24.10.1983 року (рішення № 573 «Об утверждении протокола № 9 от 29.09.1983 г. по рассмотрению списков очередности квартучета предприятий и организаций, а также личных заявлений граждан о зачислении их на квартирный учет»). В даному рішенні не йшлося про взяття сім`ї ОСОБА_1 на пільгову (першочергову чи позачергову) черги. У матеріалах облікової квартирної справи позивача міститься її заява від 27.06.1990 року про прийняття її на квартирний облік при виконавчому комітеті Білоцерківської міської ради, в якій зазначається склад сім`ї: ОСОБА_2 , 1979 р.н., ОСОБА_4 , 1983 р.н., та вказується особисто заявницею, що дочка - інвалід з дитинства 1групи потребує окремої кімнати. Але в цій же обліковій квартирній справі, до вище вказаної заяви долучено Виписку із протоколу № 11 від 29.06.1990 р. спільного засідання профспілки, клопотання адміністрації і профспілкового комітету відділу позавідомчої охорони та Виписка із протоколу № 9 від 28.08.1990 р. засідання громадської комісії по житловим питанням при Білоцерківському міськвиконкомі, в яких теж не йдеться ні про які пільгові (першочергову чи позачергову) черги. Окрім того, у Виписці із протоколу № 9 від 28.08.1990 р. засідання громадської комісії по житловим питанням при Білоцерківському міськвиконкомі чітко зазначено: «Включить в списки общей очередности. Утвердить по дате пребывания на учете бывшего мужа». Тому, на підставі протоколу засідання громадської комісії по житловим питанням рішенням виконавчого комітету БМР народних депутатів від 18.09.1990 р. № 327 «Про затвердження протоколу засідання житлової комісії про зарахування громадян на квартирний облік» позивача було взято на квартирний облік на підставі - проживаючі в гуртожитку, /п. 13 п. 6 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР в Укрпрофради від 11.12.1984 р. №470 (далі Правила)/, складом сім`ї - 3 чоловіки, черговість - загальна. Позивач та її дочка ОСОБА_4 мали у власності житло, зокрема, згідно свідоцтва про право власності мали кожна по 1 / 3 частки власності на квартиру АДРЕСА_3 , житловою площею 17,3 кв.м., але в 2006 році здійснили відчуження цієї квартири. Також, у 2008 році гр. ОСОБА_1 здійснила відчуження своєї 1/6 частки власності від житлової площі 40,4 кв. м. в будинку АДРЕСА_4 . Відповідно до розпорядження № 151Р від 01.10.2012 р. «Про деякі питання реалізації Програми придбання, будівництва житла в м. Біла Церква для соціально- незахищених верств населення» було передбачено, що відділ комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради (але - не відділ обліку та розподілу житла) до 09.10.2012 року має надати виконавчому комітету пропозицію щодо придбання житла за рахунок бюджетних коштів та коштів заявника відповідно до Програми придбання, будівництва житла в м. Біла Церква для соціально-незахищених верств населення, затвердженої рішенням Білоцерківської міської ради № 105 від 21 серпня 2006 року. Інформація щодо придбання виконавчим комітетом БМР житла була оприлюднена на офіційному вебсайті Білоцерківської міської ради https://www.bc-rada.gov.ua 01.10.012 року, був затверджений Список громадян, яких рекомендовано громадською комісією з житлових питань з числа осіб, які перебувають на квартирному обліку для поліпшення житлових умов та виявили бажання прийняти участь у Програмі придбання, будівництва житла в місті Біла Церква для соціально-незахищених верств населення, затвердженої рішенням міської ради від 21.08.2006 року № 105, який складався із 28 прізвищ. Участь у вказаній Програмі відбувалася шляхом придбання виконавчим комітетом житла за рахунок бюджетних коштів та коштів заявників. В матеріалах облікової квартирної справи позивача, відсутні будь-які документи (заяви, пропозиції, тощо), які б свідчили про намір позивача за рахунок власних коштів взяти участь у цій Програмі. Також відповідач зазначив, що позивач на підтвердження своїх припущень та тверджень не надала жодного доказу протиправності будь-якого діяння чи бездіяльності міського голови та начальника відділу обліку та розподілу житла управління житлового господарства департаменту житлово-комунального господарства.

Представники відповідача Департаменту ЖКГ відділ обліку та розподілу житла БМР заперечуючи позов, підтвердили, що ОСОБА_1 перебувала на квартирному обліку у складі сім`ї гр. ОСОБА_3 в тресті «Білоцерківхімбуд» з 24.10.1983 року. Потім є докази, що ОСОБА_1 звернулася із заявою від 27.06.1990 року про прийняття її на квартирний облік при виконкомі Білоцерківської міськради, складом сім`ї позивач та її двоє доньок, черговість - загальна. Також в матеріалах облікової квартирної справи гр. ОСОБА_1 міститься Медичний висновок № 2518 від 21.08.2007 р. про те, що гр. ОСОБА_2 (дочка гр. ОСОБА_1 ) не має права на першочергове отримання житлової площі відповідно до наказу МОЗ № 330 від 28.03.83 р. Даний медичний висновок є безстроковим та виданий для надання до міськвиконкому. Відсутні будь-які документи (заяви, пропозиції, тощо), які б свідчили про намір гр. ОСОБА_1 за рахунок ВЛАСНИХ коштів взяти участь у Програмі придбання, будівництва житла в місті Біла Церква для соціально-незахищених верств населення, затвердженої рішенням міської ради від 21.08.2006 року №105. Відповідач зазначив, що Відділ обліку та розподілу житла УЖГ департаменту житлово-комунального господарства Білоцерківської міської ради не є самостійною юридичною особою з 01.01.2017 року, а входить як структурний підрозділ до складу ДЖКГ, керується в своїй діяльності, з поміж іншого, Положенням про департамент житлово-комунального господарства Білоцерківської міської ради. Згідно з пунктом 25 Правил відділ обліку та розподілу житла управління житлового господарства ДЖКГ щороку, в період з 1 жовтня по 31 грудня, проводить перереєстрацію громадян, які перебувають на квартирному обліку, в ході якої перевіряються їх облікові дані. Виявлені зміни вносяться в облікові справи громадян і книгу обліку осіб, які перебувають у черзі на одержання жилих приміщень. Позивач не зверталася з будь-якими заявами щодо внесення змін, та відповідачу не відомо про перебування позивача з її недієздатною донькою на першочерговій черзі по отриманню житла. Таким чином, відповідач зазначає, що звинувачення позивача в неправомірних внесеннях змін в облікові документи облікової квартирної справи позивача є безпідставними та такими, що суперечать нормам Правил.

ІІ. Процесуальні дії та рішення у справі.

Ухвалою суду від 01.03.2021 року було відкрито провадження у даній справі, постановлено провести її розгляд за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 05.04.2021 р. (а.с.50).

18.03.2021 року у встановлений судом строк, на адресу суду від відповідача Департаменту житлово-комунального господарства відділ обліку та розподілу житла Білоцерківської міської ради надійшов відзив на позовну заяву (а.с.55-62).

30.03.2021 року на адресу суду від відповідача Голови Білоцерківської міської ради Київської області Дикого Г.А. надійшов відзив на позовну заяву (а.с.85-97)

28.04.2021 року ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання було закрито підготовче провадження, призначено справу до розгляду по суті на 22.06.2021 року(а.с.142).

20.07.2021 року в судовому засіданні позивач ОСОБА_1 вимоги підтримала, просила позов задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні представники відповідача, Департаменту житлово-комунального господарства відділ обліку та розподілу житла Білоцерківської міської ради, позов не визнали, просили відмовити в позові повністю.

Відповідач Голова Білоцерківської міської ради Київської області Дикий Г.А. в судове засідання не з`явився про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Суд, вислухавши пояснення позивача, представників відповідача, дослідивши докази у справі в їх сукупності, приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають.

ІІІ. Фактичні обставини справи.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Білоцерківської міської ради народних депутатів № 573 віл 24.10.1983 року «Об утверждении протокола № 9 от 29.09.1983 г. по рассмотрению списков очередности квартучета предприятий и организаций, а также личных заявлений граждан о зачислении их на квартирный учет», ОСОБА_1 перебувала на квартирному обліку у складі сім`ї гр. ОСОБА_3 в тресті «Білоцерківхімбуд» (а.с.72-74).

Встановлено, що позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебували в зареєстровану шлюбі, який було розірвано 15.03.1990 року, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу від 21.03.1990 року /серія № НОМЕР_1 / (а.с.110).

Відповідно до заяви ОСОБА_1 від 27 червня 1990 року про прийняття її на квартирний облік при виконкомі Білоцерківської міськради, в якій зазначається склад сім`ї: ОСОБА_2 , 1979 р.н., ОСОБА_4 , 1983 р.н., та вказується особисто заявницею, що дочка - інвалід з дитинства II групи потребує окремої кімнати. (а.с.78). Відповідно до виписки із протоколу № 11 від 29 червня 1990 р. спільного засідання профспілки, клопотання адміністрації і профспілкового комітету відділу позавідомчої охорони та виписки із протоколу № 9 від 28.08.1990 р. засідання громадської комісії по житловим питанням при Білоцерківському міськвиконкомі, зазначено: «Включить в списки общей очередности. Утвердить по дате пребывания на учете бывшего мужа» (а.с.79,81).

Встановлено, що рішенням виконавчого комітету Білоцерківської міської Ради народних депутатів від 18.09.1990 р. № 327 «Про затвердження протоколу засідання житлової комісії про зарахування громадян на квартирний облік» гр. ОСОБА_1 було взято на квартирний облік на підставі - проживаючі в гуртожитку, П. 13 п. 6 Правил, складом сім`ї - 3 чоловіки. Черговість - загальна (а.с.75-76).

Згідно довідки МСЕК №361061 від 26.09.2011 року, донька позивача - ОСОБА_2 1979 р.н. є інвалідом І групи з дитинства діагноз: Олігофренія за висновком психо-неврологічного ТМО, що підтверджується довідкою № 950 (безстроково) (а.с.28, 111).

Згідно рішення Білоцерківського міськрайонного суду від 26.10.2007 року, ОСОБА_2 , визнано недієздатною, та призначено її опікуном ОСОБА_1 (а.с.12).

Відповідно до медичного висновку («Медицинское заключение») № 2518 від 21.08.2007 р. гр. ОСОБА_2 (дочка гр. ОСОБА_1 ) не має права на першочергове отримання житлової площі відповідно до наказу МОЗ № 330 від 28.03.1983 р.(а.с.77).

Згідно з Витягу з реєстру територіальної громади м.Біла Церква № 15.2/036605 від 09.07.2020 року за адресою АДРЕСА_4 , станом на 29.07.2020 року, зареєстровано десять осіб (а.с.29).

Згідно довідки Відділу обліку та розподілу житла при виконавчому комітеті БМР Київської області від 20.03.2012 року № 155, ОСОБА_1 перебуває на квартирному обліку у міськвиконкомі з 14.06.1985 року, згідно Рішення виконкому №350. Черговість 53- загальна, першочергова-9. (а.с.27).

Також, встановленим є те, що позивач та її дочки, які згідно свідоцтва про право власності мали кожна по 1/3 частки власності на квартиру АДРЕСА_3 , житловою площею 17,3 кв.м, здійснили відчуження цього житла в 2006 році.

За договором дарування від 21.05.2008 року позивач здійснила відчуження своєї 1/6 частини у праві власності на житловий будинок АДРЕСА_4 на користь доньки ОСОБА_4 (а.с. 115).

Судом встановлено, що позивач неодноразово зверталась до виконавчого комітету Білоцерківської міської ради, відділу обліку та розподілу житла, департаменту житлово- комунального господарства Білоцерківської міської ради щодо надання житла та покращення умов проживання, надання земельної ділянки. Звернення позивача були розглянуті та надані відповідні відповіді (а.с.21-26).

ІV. Позиція суду та оцінка аргументів сторін.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого не майнового або майнового права та інтересу (ст.4 ЦПК України).

Згідно ст. 47 Конституції України, кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.

Згідно із ст.31 ЖК Української РСР громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, мають право на одержання у користування жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду в порядку, передбаченому законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР. Жилі приміщення надаються зазначеним громадянам, які постійно проживають у даному населеному пункті (якщо інше не встановлено законодавством Союзу РСР і Української РСР), як правило, у вигляді окремої квартири на сім`ю.

Відповідно до ст.34 ЖК Українській РСР, потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни:

1) забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається в порядку, встановлюваному Радою Міністрів Української РСР і Українською республіканською радою професійних спілок;

2) які проживають у приміщенні, що не відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам;

3) які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, у зв`язку з чим не можуть проживати в комунальній квартирі або в одній кімнаті з членами своєї сім`ї. Перелік зазначених захворювань затверджується Міністерством охорони здоров`я Української РСР за погодженням з Українською республіканською радою професійних спілок;

4) які проживають за договором піднайму жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду чи за договором найму жилого приміщення в будинках житлово-будівельних кооперативів;

5) які проживають тривалий час за договором найму (оренди) в будинках (квартирах), що належать громадянам на праві приватної власності;

6) які проживають у гуртожитках.

Громадяни визнаються потребуючими поліпшення житлових умов і з інших підстав, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР.

Громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, беруться на облік для одержання жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду та вносяться до єдиного державного реєстру громадян, які потребують поліпшення житлових умов, порядок ведення якого визначає Кабінет Міністрів України.

Згідно із пунктом 13 Постанови Ради міністрів Української РСР і Української республіканської ради професійних спілок від 11 грудня 1984 року № 470 « Про затвердження Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР» на квартирний облік беруться громадяни, які потребують поліпшення житлових умов. Потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни:

1) забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається виконавчими комітетами обласних, Київської і Севастопольської міських Рад народних депутатів разом з радами профспілок. Цей рівень періодично переглядається вказаними органами;

2) які проживають у приміщенні, що не відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам. Перелік випадків, коли жилі будинки (жилі приміщення) вважаються такими, що не відповідають санітарним і технічним вимогам, визначається Міністерством житлово-комунального господарства УРСР, Міністерством охорони здоров`я УРСР і Держбудом УРСР;

3) які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, у зв`язку з чим не можуть проживати в комунальній квартирі або в одній кімнаті з членами своєї сім`ї. Перелік зазначених захворювань затверджується Міністерством охорони здоров`я УРСР за погодженням з Українською республіканською радою професійних спілок. Порядок видачі медичних висновків зазначеним хворим встановлюється Міністерством охорони здоров`я УРСР;

4) які проживають за договором піднайму жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду чи за договором найму жилого приміщення в будинках житлово-будівельних кооперативів;

5) які проживають не менше 5 років за договором найму (оренди) в будинках (квартирах), що належать громадянам на праві приватної власності;

6) які проживають у гуртожитках;

7) які проживають в одній кімнаті по дві і більше сім`ї, незалежно від родинних відносин, або особи різної статі старші за 9 років, крім подружжя (в тому числі якщо займане ними жиле приміщення складається більш як з однієї кімнати);

8) внутрішньо переміщені особи з числа учасників бойових дій відповідно до пунктів 19 і 20 частини першої статті 6 та особи з інвалідністю внаслідок війни, визначені в пунктах 10-14 частини другої статті 7, та члени їх сімей, а також члени сімей загиблих, визначені абзацами четвертим - восьмим, чотирнадцятим, шістнадцятим - двадцять другим пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Відповідно до статті 43 Житлового Кодексу Української РСР (далі - Житловий Кодекс) громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості. Порядок визначення черговості надання громадянам жилих приміщень встановлюється законодавством Союзу РСР, Житловим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР. З числа громадян, взятих на облік потребуючих поліпшення житлових умов, складаються списки осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень. Черговість надання жилих приміщень визначається за часом взяття на облік (включення до списків осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень). Законодавством Української РСР окремим категоріям громадян, які перебувають у загальній черзі, може бути надано перевагу в строках одержання жилих приміщень у межах календарного року взяття на облік.

Згідно з статтею 46 Житлового кодексу у першу чергу жилі приміщення надаються потребуючим поліпшення житлових умов, зокрема, особам, які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, перелічених у списку захворювань, затверджуваному в установленому законодавством Союзу РСР порядку.

На підставі Вказівки Міністерства охорони здоров`я України № 165 від 28.05.1996 р. «Про доведення Переліку наказів МОЗ СРСР, які застосовуються в Україні», наказ Міністерства охорони здоров`я СРСР № 330 від 28.03.1983 р. «Об утверждении списка заболеваний, дающих право лицам, страдающим этими заболеваниями, на первоочередное получение жилой площади» (в редакції від 06 червня 1991 р. № 152) є чинним на території України та підлягає застосуванню.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11 грудня 1984 р. № 470, рішення виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів з питань квартирного обліку і надання жилих приміщень приймаються за участю громадської комісії з житлових питань, створюваної при виконавчому комітеті.

Згідно з пунктом 19 Правил попередній розгляд заяв про взяття на квартирний облік у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів провадиться громадською комісією з житлових питань при виконавчому комітеті, а на підприємстві, в установі, організації - комісією по житлово-побутовій роботі профспілкового комітету. Вказані комісії перевіряють житлові умови громадян і про результати перевірки складають акт. Заяви і матеріали перевірки житлових умов громадян розглядаються на засіданні відповідної комісії, яка вносить свої пропозиції виконавчому комітетові місцевої Ради або адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації і профспілковому комітетові.

Позивач просить суд зобов`язати голову Білоцерківської міської ради надати житло ОСОБА_1 , шляхом винесення рішення сесії міської ради. Однак, повноваження міського голови визначені статтею 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". Відповідно до пункту 8 частини 4 статті 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", міський голова скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради. Тобто міський голова, відповідно до своїх повноважень, лише організовує роботу та головує на засіданнях міської ради. Позовна вимога про зобов`язання голови Білоцерківської міської ради Дикого Г.А. надати позивачу житло не входить до компетенції суду.

З огляду на наведене можна дійти висновку, що обов`язковою умовою для судового захисту будь-якого права, є наявність достовірних даних про те, що право особи порушено, не визнане, або оспорене іншою особою, і цією особою має бути саме той суб`єкт, який вказаний у позовній заяві відповідачем, оскільки суд не може самостійно змінювати відповідача без наявності відповідної заяви про це від позивача, так само, суд не може змінювати позовні вимоги.

Позивач приєднує до позову, як докази, довідки виконавчого комітету БМР, відділу обліку та розподілу житла, департаменту ЖКГ БМР щодо перебування її на квартирному обліку (довідки від 2008 р., 2012 р., 2013 р, та 2021р.) та просить визнати дії начальника відділу обліку та розподілу житла управління житлового господарства департаменту житлово-комунального господарства БМР протиправними, оскільки їй не виділяється житло. В той же час, судом з`ясовано, що позивач фактично оскаржує черговість в списках потребуючих поліпшення житлових умов, оскільки отримала повідомлення, що перебуває в загальній черзі, а не в першочерговій. При цьому, позивач посилається на довідку відділу обліку та розподілу житла виконкому БМР від 20.03.2012 р. де зазначено, що згідно Рішення виконкому №350 її черговість 53- загальна, першочергова-9 (а.с.27). Однак, як слідує з пояснень представників відповідачів, Департаменту ЖКГ відділу обліку та розподілу житла БМР нічого невідомо про першочерговість позивача, особова житлова справа позивача не містить даних про Рішення виконавчого комітету №350, відсутня інформація про включення позивача з членами її сім`ї в список на першочергове отримання житлової площі. Крім того, представники відповідача2 суду зазначили, що позивач не зверталася з заявою про включення її з донькою в Списки на першочергове отримання житла.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Виходячи із засад ст. 15 ЦПК України , суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених , невизнаних або оспорюваних прав , свобод чи інтересів , що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин .

Відповідно до положень ч.2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути : визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків, відшкодування моральної шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу місцевого самоврядування. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

За змістом вказаної норми особа, яка вважає, що її право порушене, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права, який, як правило, визначається спеціальним законом (Цивільний Кодекс чи інший акт цивільного законодавства), що регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Відсутність порушеного права, чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту, способам ,визначеним законодавством є підставою для відмови у позові.

Позовна вимога про зобов`язання начальника відділу обліку та розподілу житла Департаменту житлово-комунального господарства Білоцерківської міської ради надати документи до міської ради, які підтверджують період з 1983-2020 року перебування ОСОБА_1 на квартирному обліку не обґрунтована, оскільки відповідачі визнають і ніяким чином не оспорювали факту перебування позивача на квартирному обліку з 1983 року про що були надані суду докази із зазначенням часу й підстав постановлення позивача і членів її сім`ї на квартирний облік.

Щодо наданих до справи письмових доказів про звернення позивача до Білоцерківської міської ради з вимогою надати земельну ділянку під будівництво, слід зазначити, що дані обставини судом не досліджувалися, оскільки не були предметом спору по даній справі та взагалі не стосуються позовних вимог.

Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено позовних вимог щодо протиправності дій голови Білоцерківської міської ради Дикого Г.А. та начальника відділу обліку та розподілу житла Департаменту житлово-комунального господарства Білоцерківської міської ради. Позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів, надавши відповідну правову оцінку яким, суд мав би можливість дійти обґрунтованого висновку про задоволення позову. Позивач скористалася своїм правом на судовий захист, однак її позиція не знайшла свого підтвердження в ході розгляду справи.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв`язку з тим, що позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати по справі підлягають віднесенню на рахунок держави.

На підставі ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст.ст. 31, 43 Житлового кодексу Української РСР, «Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов і надання їм житлових приміщень в Українській РСР», затверджених Постановою Ради Міністрів Української РСР і Української Республіканської Ради професійних спілок від 11.12.1984 року № 470, та керуючисьст.ст. 2, 4, 13, 81, 82, 133, 137, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273, 354 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Голови Білоцерківської міської ради Київської області Дикого Геннадія Анатолійовича, Департаменту житлово-комунального господарства відділ обліку та розподілу житла Білоцерківської міської ради про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного тексту судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення суду виготовлено 28.07.2021 року.

СуддяО. Я. Ярмола