Справа № 226/1506/21

Справа № 226/1506/21

Провадження № 2/226/521/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 липня 2021 року м.Мирноград

Димитровський міський суд Донецької області у складі:

головуючої - судді Редько Ж.Є.,

при секретарі Попенко І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська», третя особа Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я на виробництві,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» (далі - ДП «ВК «Краснолиманська») про стягнення моральної шкоди, спричиненої професійним захворюванням, в обґрунтування якого вказав, що він має загальний стаж роботи 26 років, з яких 14 років - в умовах шкідливих факторів, останнє місце роботи - ДП «ВК «Краснолиманська», звідки 27.04.2017 він був звільнений з посади підземного гірничого майстра у зв`язку з виходом на пенсію згідно зі ст.38 КЗпП України. Через тривалий період роботи в умовах дії шкідливих факторів, параметри яких перевищували допустимі норми, у нього виникло професійне захворювання, а саме основний діагноз: хронічний бронхіт ІІ ст., фаза затихаючого загострення, прикореневий та нижньочастковий пневмосклероз, ЛН І-ІІ (один-два) с.г. (J41.0); супутній діагноз: гіпертонічна хвороба ІІ ст. ст.3 (І 25 Х) ІХС Стенокардія напруги (І 25.0) ФК ІІ, Дифузійний кардіосклероз СН НА Ризик 3 Люмбалгія (М54.5), висівкоподібний лишай. За результатами проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання 06.01.2021 комісією складено акт за формою П-4, а 02.03.2021 комісією МСЕК йому встановлено третю групу інвалідності по профзахворюванню та 40% загальної втрати працездатності. Внаслідок отриманого захворювання у нього змінилися умови життя, що тягнуть за собою зниження життєвої активності, систематичне нездужання і послаблення організму. Через постійних кашель він відчуває дискомфорт та сором при спілкуванні з людьми, періодично з`являються напади задишки аж до задухи. Через гіпертонічну хворобу в нього часто виникає пульсуючий головний біль та розвинувся дифузійний кардіосклероз Через стенокардію в нього виникає біль в грудях під час ходи та при підйомі по сходах більше, ніж на один поверх. Йому протипоказана будь-яка робота, він швидко втомлюється та потребує медикаментозного лікування, для чого необхідні чималі гроші. В результаті він постійно відчуває душевні страждання та переживання, в нього з`явилось почуття тривоги, особливо з урахуванням неможливості відновлення стану здоров`я. Оскільки підприємство не забезпечило йому безпечних та нешкідливих умов праці, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь у відшкодування заподіяної йому внаслідок професійного захворювання шкоди 35000 грн.

Позивач ОСОБА_1 до суду не з`явився, про час і місце розгляду справи сповіщений належним чином, наполягаючи на позові, письмово повідомив суд про розгляд справи у його відсутність.

Представник відповідача ДП «ВК «Краснолиманська» Бушинська Є.В. до суду не з`явилась, про час і місце розгляду справи сповіщена належним чином, письмово повідомила суд про розгляд справи у її відсутність та надала відзив на позов, відповідно до якого підприємство позовні вимоги не визнало в повному обсязі, оскільки позивачем не доведено, в чому саме полягає протиправність поведінки відповідача, яка призвела до втрати ним професійної працездатності та у зв`язку з цим до моральних страждань. При укладанні трудового договору позивачу було роз`яснено умови його праці, наявність на робочому місті, де він буде працювати, небезпечних та шкідливих виробничих факторів та можливість їх впливу на здоров`я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору. При цьому позивач свідомо приймав запропоновані йому умови праці і усвідомлював можливість ушкодження його здоров`я та його наслідки. Розміру моральної шкоди позивачем не обґрунтовано і не доведено. По гігієнічним умовам праця позивача відноситься до третього класу шкідливих умов праці, що згідно з Гігієнічною класифікацією праці, затвердженою наказом Міністра охорони здоров`я України від 08.04.2014 № 248, як правило, відносить до легкого та середнього ступенів важкості. Висновок МСЕК про відсоток відшкодування профзахворювання не є підтвердженням факту спричинення моральної шкоди. Інших висновків медичних органів про спричинення позивачу моральної шкоди, її глибини та негативні наслідки, які мали б бути підставою для відшкодування моральної шкоди, також суду не надано. Позивач перший раз звернувся за медичною допомогою з приводу хронічного бронхіту у 2015 році згідно амбулаторної картки. Підтверджень, що він постійно хворів на професійні захворювання під час роботи в ДП «ВК «Краснолиманська» або регулярно звертався за медичною допомогою в медичні заклади в період своєї роботи, не має. Медичні огляди з 2013 року позивачем пройдені без зауважень, тому вважає, що позивач умисно погіршував свій стан здоров`я. Просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник третьої особи Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області до суду не з`явився, про час і місце розгляду справи сповіщений належним чином, заяв по суті справи не надав.

Ухвалою судді від 25.05.2021 у справі відкрито спрощене позовне провадження.

Дослідивши письмові докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 16.09.2002 по 27.04.2017 перебував у трудових відносинах з ДП «ВК «Краснолиманська», працюючи на різних посадах з повним підземним робочим днем в шахті. Звільнений з посади гірничого майстра підземного за власним бажанням у зв`язку з переходом на пенсію згідно зі ст.38 КЗпП України, що підтверджується записами з трудової книжки позивача (а.с.8-10).

Згідно з медичним висновком Центральної лікарсько-експертної комісії (ЦЛЕК) Державної установи «Інститут медицини праці імені Ю.І.Кундієва Національної академії медичних наук України» від 22.12.2020 № 44/117з у ОСОБА_1 вперше встановлено професійне захворювання: хронічний бронхіт ІІ ст., фаза загострення, прикореневий та нижньочастковий пневмосклероз, ЛН І-ІІ (один-два). Підставою для встановлення професійної етіології захворювань послужили: дані клінічного обстеження, динаміка захворювань, інформація про умови праці у довідці від 03.09.2019, згідно якої хворий під час роботи підлягав дії несприятливих виробничих факторів: пилу, концентрації якого перевищували ГДК (до 93,1 мг/м3 при ГДК - 10,00 мг/м3), профмаршрут. Мутелиці С.М. протипоказана робота в умовах впливу пилу, дії токсичних та подразнюючих газів, несприятливого мікроклімату (а.с.27).

За результатами розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання, що вперше встановлене у ОСОБА_1 , а саме: хронічний бронхіт ІІ ст., фаза затихаючого загострення, прикореневий та нижньочастковий пневмосклероз, ЛН І-ІІ (один-два) - основний діагноз; гіпертонічна хвороба ІІ ст., ст.3, ІХС Стенокардія напруги ФК ІІ, Дифузійний кардіосклероз, СН НА Ризик 3 Люмбалгія, висівкоподібний лишай - супутні діагнози, на підприємстві відповідача складено акт за формою П-4, затверджений т.в.о.начальника Головного управління Держпраці у Донецькій області 06.01.2021.

Згідно з цим актом ОСОБА_1 пропрацював в умовах шкідливих факторів 14 років 07 місяців 12 днів. У п.п.17, 18 акту зазначено, що причиною виникнення професійних захворювань позивача є тривалий період роботи на підприємстві вугільної промисловості України, а саме шахта ім.Димитрова, шахта ім.Стаханова, ДП «ВК «Краснолиманська», в умовах дії шкідливих факторів (пилу переважно фіброгенної дії, вуглерода пилу: викопне вугілля та вуглецевопородний пил з вмістом вільного диоксида кремнія), параметри яких перевищували допустимі норми (а.с.11-12).

Згідно з довідкою МСЕК про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності від 02.03.2021 позивачу у зв`язку з професійним захворюванням вперше встановлено 40% втрати професійної працездатності, та третя група інвалідності безстроково, з рекомендаціями санаторно-курортного та медикаментозного лікування (а.с.13).

Згідно з витягом КП «Покровський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» ОСОБА_1 регулярно лікується амбулаторно та в умовах стаціонару, перебуває на «Д» обліку у сімейного лікаря з приводу хронічного бронхіту. Так з 09.12.2013 по 13.12.2013, з 12.06.2014 по 17.06.2014, з 19.01.2015 по 30.01.2015, з 14.07.2015 по 14.07.2015, з 07.12.2015 по 15.12.2015 він лікувався амбулаторно; з 10.01.2017 по 20.01.2017, з 12.02.2018 по 23.02.2018, з 11.03.2019 по 22.03.2019, з 06.07.2020 по 17.07.2020 - стаціонарно. Хворий скаржиться на сухий нападоподібний кашель, біль у грудній клітці на висоті кашлю, задишку при фізичному навантаженні, загальну слабкість, пітливість, головну біль, почуття нестачі повітря, серцебиття (а.с.28).

Статтею 46 Конституції України передбачено, що право громадян на соціальний захист гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, одним із видів якого є відповідно за ч.1 ст.4 Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування - страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

Згідно за ч.1 ст.9 Закону України «Про охорону праці» відшкодування шкоди, завданої робітнику у наслідок ушкодження його здоров`я, здійснюється Фондом у відповідності до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 № 1105-ХIV (далі Закон № 1105-ХIV), що набрав чинності з 01.04.2001 року.

Обов`язок по відшкодуванню моральної шкоди застрахованим особам, які потерпіли на виробництві, до внесення змін до Закону № 1105-Х1У на підставі Закону України від 23.02.2007 року № 717-У, був покладений на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Також 01.01.2015 набрав чинності Закон України «Про обов`язкове державне соціальне страхування» в редакції Закону України від 28.12.2014 № 77-УШ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов`язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці».

Частина 8 ст.36 цього Закону передбачає, що відшкодування моральної (немайнової) шкоди потерпілим від нещасних випадків на виробництві або професійних захворювань і членам їхніх сімей не є страховою виплатою та здійснюється незалежно від часу настання страхового випадку відповідно до положень ЦК України та КЗпП України.

Пункт 1 ч.2 ст.10 цього Закону передбачає обов`язок страховика - Фонду соціального страхування України виплачувати тільки ті страхові виплати, які передбачені цим законом.

За отриманим професійним захворюванням позивачу вперше була встановлена втрата професійної працездатності 02.03.2021.

Оскільки Фонд на час виникнення спірних правовідносин не відповідав за завдану моральну шкоду, то у разі отримання працівником професійного захворювання таку шкоду позивачу, законні права якого порушені, повинен відшкодувати роботодавець на підставі ст.237-1 КЗпП України, якщо порушення законних прав працівника призвели до моральних страждань, втрати життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

За ч.4 цієї ж статті власник або уповноважений ним орган повинен впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки, які запобігають виробничому травматизмові і забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникненню професійних захворювань працівників.

Виходячи з вимог ст.153 КЗпП України, яка покладає на власника обов`язок створювати працівникові безпечні умови праці, вина власника полягає у невиконанні такого обов`язку. Отже, саме підприємство повинно було створити умови, які б унеможливлювали настання негативних наслідків щодо здоров`я працівника.

Наявність небезпечних і шкідливих умов праці позивача, які стали причиною професійного захворювання позивача, встановлена актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання у ОСОБА_1 .

Суд вважає, що у позивача виникло право на відшкодування моральної шкоди у зв`язку з встановленням йому стійкої втрати працездатності внаслідок отриманого ним професійного захворювання, а висновок МСЭК від 02.03.2021 підтверджує наявність факту спричинення шкоди його здоров`ю, яка привела до фізичних і моральних страждань позивача, та наявність прямого причинного зв`язку між ушкодженням здоров`я та порушенням небезпечних норм при виконанні робіт.

Як зазначено вище, ОСОБА_1 неодноразово звертався за допомогою до медичних установ через захворювання, які визначено професійними. В історіях його хвороб зафіксовано скарги на загальну слабкість, часті напади кашлю, задуху при помірному фізичному навантаженні, біль в грудній клітині, запаморочення, слабкість, головну біль, почуття нестачі повітря.

Отримані позивачем захворювання вимагають від нього продовження лікування, спостереження у лікарів, обмежили виконання фізичної роботи, тобто через больові відчуття та незручності погіршили якість його життєдіяльності і як наслідок порушили його нормальні життєві зв`язки, що вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Посилання відповідача на обов`язковість, як доказу, висновку МСЕК щодо встановлення факту спричинення позивачеві моральної шкоди безпідставне і не відповідає вимогам законодавства; позивачем надано достатньо доказів, за якими можна судити про наявність фізичних або психічних страждань. Крім того, у п.4.1 рішення Конституційного Суду України від 27.01.2004 № 1-9/2004 зазначено, що ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні і фізичні страждання.

Також є неприйнятною позиція відповідача щодо відсутності причинного зв`язку з діями підприємства та наслідками ушкодження здоров`я позивача, який на момент розслідування причини виникнення професійного захворювання не працював на шахті, оскільки передумовою виникнення професійних захворювань позивача стала довготривала праця на вугільному підприємстві відповідача (понад 14 років)у несприятливих умовах, а не одномоментна подія. До того ж у зв`язку з загостреннями хронічних хвороб позивач перед звільненням декілька місяців перебував на лікарняному. Роз`яснення умов праці і можливості їх впливу на здоров`я не виключає відповідальності підприємства у разі настання негативних наслідків.

Враховуючи час роботи на підприємстві відповідача (понад 14 років) при тривалій праці у шкідливих умовах, які призвели до захворювання, характер, обсяг, тривалість зазнаваних позивачем страждань, його стан здоров`я, розмір і безстроковий характер стійкої втрати професійної працездатності, істотність вимушеності змін у життєвих стосунках потерпілого, який у віці 50 років втратив 40% своєї працездатності у зв`язку з професійним захворюванням, те, що отримане ним ушкодження здоров`я заважає йому вести повноцінний спосіб життя, вимагає від нього додаткових зусиль для його організації, потребує продовжувати лікування, суд, виходячи з засад розумності та справедливості, вважає можливим визначити позивачу розмір моральної шкоди у 30000 грн, яка підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судовий збір пропорційно задоволеній сумі у розмірі 779 грн 00 коп.

На підставі ст.ст.43, 46 Конституції України, законів України «Про охорону праці», «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», На підставі ст.ст.43, 46 Конституції України, ст.ст.153, 237-1 КЗпП України, Закону України «Про охорону праці», керуючись ст.ст.2, 5, 6, 12, 13, 259, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (місце проживання якого: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» (юридична адреса якого: 85310, Донецька область, м.Родинське, вул.Перемоги, б.9, код ЄДРПОУ 31599557) про стягнення моральної шкоди, спричиненої професійним захворюванням, задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди, спричиненої хронічним професійним захворюванням, 30000 (тридцять тисяч) грн 00 коп. без урахування податків і зборів.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» на користь держави судовий збір в сумі 779 (сімсот сімдесят дев`ять) грн 00 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у тридцятиденний строк з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ж.Є.Редько