Справа № 755/5304/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" липня 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Виниченко Л.М., розглянувши в приміщенні суду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу № 755/5304/21 за позовом ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів,-

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом у якому просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 4 502,00 грн., 3 % річних у розмірі 98,06 грн., інфляційні втрати у розмірі 475,72 грн., моральну шкоду у розмірі 3 000 грн., а всього 8 075,78 грн. та судові витрати.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 12.06.2020 року ним було замовлено телефон «IРhone 7 plus 128 Gb Black» вартістю 14 500 грн. 13.06.2020 року він зустрівся з ФОП ОСОБА_2 , який на виконання замовлення передав йому телефон «IРhone 7 plus 128 Gb Black» та отримав грошові кошти у розмірі 14 500 грн.

Після тестування телефону було виявлено істотні недоліки, а саме: сліди демонтажу на гвинтах у нижній частині телефону; пошкодження сітки мікрофона та проблеми під час розмови з динаміком; відсутність інструкції державною мовою та відсутність зарядного адаптеру європейського формату.

Позивач вказує, що істотні недоліки товару свідчать про те, що телефон не відповідає заявленому стану «новий», а є таким, що був у використанні, не був належним чином сертифікований і можливо був ввезений на територію України з порушенням митного законодавства, що не відповідає замовленню та унеможливлює використання телефону. 26 червня 2020 року телефон було повернуто відповідачу та висунуто вимогу про розірвання договору купівлі-продажу і повернення сплачених грошових коштів у розмірі 14 500 грн.

26 червня 2020 року та 03.07.2020 року відповідачем видано розписки про зобов`язання повернення грошових коштів у розмірі 14 500 грн. у строк до 03.07.2020 року та 04.07.2020 року.

Як зазначає позивач, 04.07.2020 року на його картковий рахунок відповідачем було зараховано грошові кошти у розмірі 9 998,00 грн. двома платежами.

06 липня 2020 року відповідач телефоном повідомив, що залишок грошових коштів у розмірі 4 502 грн. буде зараховано протягом трьох банківських днів, оскільки сталася банківська помилка.

09 липня 2020 року під час телефонної розмови відповідач повідомив про те, що кошти будуть надіслані найближчим часом, однак з того часу відповідач на зв`язок не виходить, ігнорує дзвінки та залишок грошових коштів у розмірі 4 502 грн. не повертає.

Також позивачем нараховано до стягнення з відповідача інфляційну складову боргу у розмірі 475,72 грн. та 3% річних у розмірі 98,06 грн.

Позивач стверджує, що недобросовісні дії відповідача спричинили йому значні душевні страждання, пов`язані з фактичним обманом його очікувань та неможливістю отримати свої кошти, у зв`язку із чим завдано моральну шкоду яку оцінює у розмірі 3 000 грн.

Ухвалою суду від 08.04.2021 року відкрите провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, роз`яснено учасникам справи порядок подання заяв по суті справи та наслідки їх неподання (а.с. 25-27).

Відповідачу був встановлений п`ятнадцятиденний строк з дня вручення вказаної ухвали подати відзив на позовну заяву.

Як убачається з матеріалів справи, ухвала суду про відкриття провадження у справі разом із доданими до неї документами надсилалась на адресу відповідача та відповідна кореспонденція повернута до суду із відміткою про закінчення встановленого строку зберігання.

Відзив на позов відповідачем у визначений термін не надано.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання ; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем не надано до суду заперечень щодо розгляду справи в заочному порядку та ухвалення у справі заочного рішення.

За наведених обставин, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 281 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити у справі заочне рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

З матеріалів справи убачається, що 13.06.2020 року позивачем ОСОБА_1 в інтернет магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ФОП ОСОБА_2 було придбано телефон «IРhone 7 plus 128 Gb Black» вартістю 14 500 грн., що підтверджується накладною № 1022 від 13.06.2019 року та актом прийому-передачі товару (а.с. 9, 10).

26 червня 2020 року позивач у зв`язку із істотними недоліками придбаного телефону звернувся до ФОП ОСОБА_2 із заявою про оформлення повернення товару - телефону «IРhone 7 plus 128 Gb Black» та повернення грошових коштів у розмірі 14 500 грн., у зв`язку із чим було складено акт № 1 від 26.06.2020 року про прийом-передачу товару (а.с. 10, 11).

Зі змісту вказаного акту убачається, що причиною повернення товару слугувало наявність дефекту мікрофону.

Мотивуючи заявлені вимоги, позивач вказує, що ним на час тестування телефону було виявлено істотні недоліки товару, а саме: сліди демонтажу на гвинтах у нижній частині телефону; пошкодження сітки мікрофону та проблеми під час розмови з динаміком; відсутність інструкції державною мовою та відсутність зарядного адаптеру європейського формату, що в свою чергу унеможливлює використання мобільного телефону.

Правові наслідки передання товару неналежної якості передбачені ст. 678 ЦК України та ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів».

Так, нормою ч. 2 ст. 678 ЦПК України визначено, що у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

У відповідності до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів», у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов`язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: 1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) заміни товар на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.

Вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті, пред`являються на вибір споживача продавцеві за місцем купівлі товару, виробникові або підприємству, що задовольняє ці вимоги за місцезнаходженням споживача. Споживач має право пред`явити одну з вимог, передбачених частиною першою цієї статті, а в разі її невиконання заявити іншу вимогу, передбачену частиною першою цієї статті (ч. 3 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Відповідно до п. п. 12, 15 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», істотний недолік - це недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: а) він взагалі не може бути усунутий; б) його усунення потребує понад 14 календарних днів; в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.

Недолік - будь-яка невідповідність продукції вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, умовам договорів або вимогам, що пред`являються до неї, а також інформації про продукцію, наданій виробником (виконавцем, продавцем).

Аналіз вищевказаних норм п. п. 12, 15 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» дає можливості дійти висновку, що для визнання недоліків товару істотними в наявності мають бути три обов`язкові ознаки та хоча б одна із ознак, які передбачені підпунктами «а», «б», «в» п. 12 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів».

Істотні недоліки, що виникли з вини виробника (продавця, виконавця), чи фальсифікований товар у разі виникнення потреби у визначенні причини втрати якості товару, гарантійний термін якого не вичерпався, підтверджуються висновком експертизи, яку продавець відповідно до п. 13 Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 року № 506 «Про затвердження Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів», зобов`язаний організувати у триденний термін із дня одержання письмової заяви від споживача.

Відповідно до ч. 3 ст. 680 ЦК України, якщо на товар встановлено гарантійний строк, покупець має право пред`явити вимогу у зв`язку з недоліками товару, які були виявлені протягом цього строку.

Зі змісту накладної № 1022 від 13.06.2019 року про купівлю телефону «IРhone 7 plus 128 Gb Black» убачається, що гарантійний строк встановлено терміном 12 місяців (а.с. 9).

Згідно вимог ст. 709 ЦК України продавець або виготовлювач (чи уповноважені ними представники) зобов`язані прийняти товар неналежної якості від покупця і задовольнити його вимоги про заміну товару або усунення недоліків.

Вказана норма закону кореспондується з частиною 5 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів», відповідно якої продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті) зобов`язані прийняти товар неналежної якості у споживача і задовольнити його вимоги.

Оскільки позивачем виявлено недоліки товару протягом встановленого гарантійного строку, він має право на заміну товару у відповідача на аналогічний товар належної якості або його сервісний ремонт.

З матеріалів справи убачається, що позивач не звертався до відповідача з вимогою замінити товар неналежної якості, а одразу звернувся з вимогою про повернення коштів за придбаний ним товар.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі коли під час гарантійного строку необхідно визначити причини втрати якості продукції, продавець (виконавець, виробник) зобов`язаний у триденний строк з дня одержання від споживача письмової згоди організувати проведення експертизи продукції. Експертиза проводиться за рахунок продавця (виконавця, виробника). Якщо у висновках експертизи буде доведено, що недоліки виникли після передачі продукції споживачеві внаслідок порушення ним встановлених правил використання, зберігання чи транспортування або дій третіх осіб, вимоги споживача не підлягають задоволенню, а споживач зобов`язаний відшкодувати продавцю (виконавцю, підприємству, яке виконує його функції) витрати на проведення експертизи. Споживач, продавець (виконавець, виробник) мають право на оскарження висновків експертизи в судовому порядку.

Частиною 14 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що вимоги споживача, передбачені цією статтею, не підлягають задоволенню, якщо продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті) доведуть, що недоліки товару виникли внаслідок порушення споживачем правил користування товаром або його зберігання. Споживач має право брати участь у перевірці якості товару особисто або через свого представника.

Згідно статті 17 Закону України «Про захист прав споживачів» за умови виникнення необхідності у визначенні причин втрати якості товару під час гарантійного строку продавець зобов`язаний провести експертизу продукції; при цьому на споживача покладається обов`язок лише довести наявність істотного дефекту продукції, тягар доказування причин виникнення недоліку товару покладений на продавця.

Право позивача на повернення сплаченої за товар грошової суми виникає при встановленні істотного недоліку проданого товару, який при цьому має одну із ознак визначених підпунктами «а», «б», «в» п. 12 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів».

Вирішуючи наявний між сторонами спір в частині стягнення з відповідача залишку заборгованості у розмірі 4 502 грн. суд приймає до уваги надані відповідачем позивачу розписки про зобов`язання повернути грошові кошти від 26.06.2021 року та від 03.07.2020 року, що вочевидь свідчать про визнання відповідачем факту наявності істотних недоліків реалізованого ним позивачу телефону, що дозволяє дійти висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог у цій частині позовних вимог (а.с. 12, 13).

За викладених обставин, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню грошові кошти у розмірі 4 502,00 грн., що становлять різницю між фактичною вартістю телефону та повернутими відповідачем позивачу грошовими коштами у розмірі 9 998,00 грн. (14 500 грн. - 9 998,00 грн.) (а.с. 9, 14).

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Частиною 2 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно частини 7 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів», гроші, сплачені за товар, повертаються споживачеві у день розірвання договору, а в разі неможливості повернути гроші у день розірвання договору - в інший строк за домовленістю сторін, але не пізніше ніж протягом семи днів.

Позивачем телефон відповідачу був повернутий 26.06.2020 року. У наданій позивачу відповідачем розписці від 26.06.2020 року останній зобов`язувався повернути кошти ОСОБА_1 у розмірі 14 500 грн. в семиденний строк від дати 26.06.2020 року, а саме до 03.07.2020 року (а.с. 12).

Отже, період прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання становить з 04.07.2020 року по 22.03.2021 року (дата подачі позову), що включає 262 дні прострочення платежу.

У зв`язку з цим 3% річних за порушення грошового зобов`язання становить у розмірі 96,95 грн. ((4 502 грн. х (3 : 365 : 100) х 262). Позивачем 3% річних нараховано на 265 днів прострочення платежу у розмірі 98,06 грн., тому позовні вимоги у цій частині слід задовольнити частково.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індекс споживчих цін (індекс інфляції) - це показник, який характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.

Офіційний індекс інфляції, що розраховується Держкомстатом, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто купівельної спроможності гривні.

Індекс інфляції за липень 2020 року становив 99,4 %, серпень 2020 року - 99,8 %, вересень 2020 року - 100,5 %, жовтень 2020 року - 101 %, листопад 2020 року - 101,3 %, грудень 2020 року -100,9 %, індекс інфляції за січень 2021 року становив 101,3 %, за лютий 2021 року - 101 %, за березень 2021 року - 101,7 %.

Таким чином, інфляційні втрати відповідно до суми боргу 4 502 грн. становлять у розмірі - 319 грн. 28 коп. ((4 502 х 99,4/100 х 99,8/100 х 100,5/100 х 101/100 х 101,3/100 х 100,9/100 х 101,3/100 х 101/100 х 101,7/100) - 4 502).

За наведеними позивачем розрахунком інфляційні втрати становлять 475,72 грн., тому у цій частині позов підлягає задоволенню частково.

В частині стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 3 000 грн. слід зазначити наступне.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 4 Закону України «Про захист прав споживачів», споживачі мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданих споживачу дефектною продукцією, відповідно до Закону.

Порядок відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків робіт і послуг, регулюються статтями 1209-1211-1 ЦК України.

Для відшкодування будь якої шкоди, зокрема і моральної необхідно встановити прямий причинно-наслідковий зв`язок між протиправною дією (бездіяльністю) та спричиненою шкодою.

Беручи до уваги принципи, які повинні враховуватись при стягненні моральної шкоди, суд вважає, що розмір моральної шкоди, який вказаний позивачем 3 000 грн., є завищеним.

Враховуючи вимоги розумності та справедливості, суд приходить до висновку про можливість часткового задоволення позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди, а саме стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду у розмірі 1 500 грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути залишок заборгованості з повернення коштів у відшкодування вартості оплати за телефон у розмірі 4 502,00 грн., 3 % річних у розмірі 96,95 грн., інфляційні втрати у розмірі 319,28 грн. та моральну шкоду у розмірі 1 500,00 грн., а всього суму 6 418,23 грн. В іншій частині позовних вимог позов задоволенню не підлягає за недоведеністю.

У частині вимог про стягнення з відповідача понесених судових витрат суд приходить до наступного.

Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

З матеріалів справи убачається, що 18.03.2021 року між позивачем ОСОБА_1 та адвокатом Човганюк А.М. укладено Договір № 18/03 про надання правової допомоги.

Відповідно до п. п. 2.1, 2.2. вищевказаного договору, предметом договору є надання адвокатом усіма законними методами та способами правової допомоги клієнту у справі за позовом про захист прав споживачів до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 перед будь якими фізичними особами, юридичними особами, незалежно від форми власності та підпорядкування, перед нотаріусами, органами державної влади та/або місцевого самоврядування, в місцевих загальних, господарських та адміністративних судах, апеляційних судах, судах касаційної інстанції, органах державної виконавчої служби України, з усіма правами, які надані чинним законодавством України представнику, позивачу, відповідачу, третій особі, заявнику. Вартість послуг за підготовку позовної заяви про захист прав споживачів щодо стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 боргу - складає у формі фіксованої суми - 1 000 гривень (а.с. 17-20).

На підтвердження оплати вартості правової допомоги позивачем надано копію квитанції № 0.0.2062740287.1 від 22.03.2021 року на суму 1 000 грн. з призначенням платежу «Оплата послуг адвоката» (а.с. 21).

За вимогами частини 1, пункту 3 частини 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем ціна позову була заявлена у розмірі 8 075,78 грн. При цьому позов задоволено на суму 6 418,23 грн., що складає 79,48 % ціни позову.

З урахуванням зазначеного, у порядку розподілу між сторонами судових витрат з відповідача на користь позивач слід стягнути витрати на правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме в сумі 794,80 грн.

Керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 610, 625, 678, 680, 709 ЦК України, Законом України «Про захист прав споживачів», ст. ст. 2, 4, 7, 10, 12, 13, 19, 76, 81, 89, 133, 141, 178, 258, 259, 263, 265, 268, 273, 274, 280, 282, 354, 355 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 4 502,00 грн., 3 % річних у розмірі 96,95 грн., інфляційні витрати у розмірі 319,28 грн., моральну шкоду у розмірі 1 500,00 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 794,80 грн., а всього суму 7 213 (сім тисяч двісті тринадцять) грн. 03 коп.

У іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте Дніпровським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його проголошення не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Повне судове рішення складене 27 липня 2021 року.

Суддя