open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2021 року

м. Київ

справа № 1340/4358/18

провадження № К/9901/17888/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А. суддів: Желєзного І.В., Рибачука А.І.

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою Державної служби геології та надр України

на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 січня 2019 року (cуддя Гавдик З.В.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2019 року (головуючий суддя Запотічний І.І., судді Довга О.І., Матковська Ю.А.)

у справі №1340/4358/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трубопласт"

до Державної служби геології та надр України

про визнання протиправними і скасування припису і наказу.

І. РУХ СПРАВИ

1. У вересні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Трубопласт" звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби геології та надр України, в якому просило суд визнати протиправними та скасувати припис від 23 березня 2018 року №60-18/02 та наказ Держгеонадр від 27 червня 2018 року №216.

2. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28 січня 2019 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2019 року, позов задоволено в повному обсязі.

3. Державна служба геології та надр України з судовими рішеннями не погодилася, тому звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 січня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2019 року і прийняти нове рішення, яким відмовити у позові.

4. Від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому третя особа просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

5. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Трубопласт» має дозвіл на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку з подальшим видобуванням газу (з подальшою промисловою розробкою) нафтогазоносних надр Північнозарічнянської площі, що підтверджується Спеціальним дозволом на користування надрами реєстраційний від 25 липня 2007 року №2989 та Угодою про умови використання надрами від 25 липня 2007 року, укладеної між позивачем та Міністерством охорони навколишнього природного середовища. Термін дії дозволу 20 років.

6. За результатами проведеної перевірки позивача Департаментом державного геологічного контролю Західного міжрегіонального відділу Держгеонадр складений Акт перевірки від 23 березня 2018 року за №02-02/06/2018-04/п-15 дотримання вимог законодавства у сфері видобування корисних копалин (горючі газоподібні та рідкі корисні копалини), встановлено порушення норм законодавства у сфері надрокористування:

- Технологічний проект промислової розробки родовища Уточнений проект промислової розробки Північнозарічнянського газового родовища (ПП «ГЕОБУРТЕСТ», 2016 року) не погоджений з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

- Не проведена повторна державна експертиза та оцінка запасів Північнозарічнянської площі в Стрийському районі Львівської області корисних копалин (газ природний).

- Не виконано п.3 Припису Західного міжрегіонального відділу від 16 грудня 2016 року №740-16/02, а саме: Припис відділу контролю за геологічним вивченням та використанням надр Держгеонадр України від 09 грудня 2015 року №41 не виконано за переліком:

п. 1. У надрокористувача відсутня чинна на момент проведення перевірки Програма робіт Північнозарічнянської площі, яка погоджена Державною службою геології та надр України. Надана Товариству з обмеженою відповідальністю «Трубопласт» Програма робіт затверджена лише з боку Товариства, вона не відповідає формі 3-гр, зареєстрованої у ДНВП «Геоінформ України» від 30 серпня 2007 року №158 (передбачає будівництво 5-ти свердловин). Надана Товариством Програма робіт передбачає (п.6) проведення пошуково-розвідувальних робіт на Північнозарічнянській площі з метою оцінки перспектив газоносності гельветських та мезозойських відкладів згідно «Проекту пошуково-розвідувального буріння на Північнозарічнянській площі» (початок робіт - 4 кв. 2011 року, закінчення - 4 кв. 2015 року).

Зазначеним проектом у встановлені Програмою робіт строки заплановано буріння, крім 2-х розвідувальних (№№ 2, 3), також пошукові (№№ 4,5,6,7) свердловини. На момент проведення перевірки, крім свердловин №№ 2,3, пробурена лише свердловина №4 - На момент перевірки відсутня нова програма робіт підписана в двосторонньому порядку;

п. 2. Не внесено зміни до спеціального дозволу на користування надрами від 25 липня 2007 року №2989 щодо оцінених (затверджених) запасів природного газу (протоколом ДКЗ України від 16 квітня 2007 року №1257), фактично на момент проведення перевірки запаси природного газу затверджено протоколом ДКЗ України від 31 липня 2012 року №2692. На момент здійснення перевірки зміни до спеціального дозволу від 25 липня 2007 року №2989 щодо оцінених (затверджених) запасів природного газу не внесено;

п. 3. Пунктом 2 особливих умов спеціального дозволу на користування надрами Північнозарічнянського родовища від 25 липня 2007 року №2989 передбачено «виконання рекомендацій ДКЗ України (протокол від 16 квітня 2007 року №1257)», який на цей час є не чинним.

7. На підставі вказаного акту перевірки, видано припис від 23 березня 2018 року №60-18/02, в якому позивача зобов`язано у строк до 23 квітня 2018 року усунути вищезазначені порушення щодо дотримання вимог законодавства у сфері видобування корисних копалин та надати їх у письмовій формі до Західного міжрегіонального відділу.

8. 18 липня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Трубопласт» отримало лист Держгеонадр від 06 липня 2018 року №12879/02/14-18, яким повідомлено позивача, що наказом Держгеонадр від 27 червня 2018 року №216 «Про поновлення, зупинення дії, анулювання спеціальних дозволів на користування надрами, встановлення термінів на усунення порушень та внесення змін до наказів», внесено зміни до наказу Держгеонадр від 13 березня 2017 року № 124 в частині доповнення підстав для зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами від 25 липня 2007 року № 2989, де в рядку за № 11 зазначені підстави зупинення згідно з Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року №615 (далі - Порядок №615), а саме пп. 1, 4 п. 22; абз. 2 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про нафту і газ», надрокористувачу надано 30 днів на усунення порушень.

9. Позивач не погодившись із зазначеними в приписі порушеннями вимог законодавства в сфері надрокористування, та виданим за його наслідками наказом Держгеонадр від 27 червня 2018 року № 216, звернувся до суду.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

10. Задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Трубопласт» вчиняло дії, спрямовані на усунення порушень, вказаних у приписі, проте через бездіяльність відповідача такі не було усунуто. Також, у Держгеонадра України не було правових підстав для прийняття наказу Державної служби геології та надр України за від 27 червня 2018 року № 216 в частині щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Трубопласт» про внесення змін до п. 6 додатка наказу Держгеонадр від 13 березня 2017 року № 124, оскільки рішенням суду скасовано наказ Державної служби геології та надр України від 13 березня 2017 року за № 124 та додаток №2 в частині зупинення дії виданого Товариству з обмеженою відповідальністю «Трубопласт» Спеціального дозволу від 25 липня 2007 року.

11. Суд апеляційної інстанції наголосив, що листом від 27 листопада 2017 року вих. №250 Товариство з обмеженою відповідальністю «Трубопласт» подало всі матеріали до Державної комісії України по запасах корисних копалин (далі - ДКЗ) на проведення геолого-економічної оцінки Північнозарічнянського Газового родовища, 19 грудня 2017 року було укладено Договір №494 з ДКЗ на проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, 24 січня 2018 року в повному обсязі були оплачені роботи підрядника по проведенню таких робіт. З довідки ДКЗ від 23 квітня 2018 року №473/07/1, вбачається, що запаси по Північнозарічнянському газовому родовищу затверджені протоколом ДКЗ від 28 березня 2018 року №4335, і здійснюється підготовка протоколу. Відповідно до затвердженого протоколу ДКЗ від 28 березня 2018 року №4335, проведена повторна державна експертиза та оцінка запасів Північнозарічнянської площі. Таким чином, з незалежних від позивача причин, засідання комісії ДКЗ відбулося тільки 28 березня 2018 року, тобто після проведення перевірки відповідачем, а позивачем виконано всі необхідні дії по проведенню експертизи та оцінки запасів корисних копалин.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ, ВІДЗИВУ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ

12. Касаційну скаргу мотивовано порушенням місцевим та апеляційним адміністративними судами норм матеріального і процесуального права і неповним дослідженням обставин справи.

13. Зокрема, скаржник посилається на те, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку, що чинне законодавство України не містить Порядку погодження технологічних проектів промислової розробки газових родовищ саме Держгеонадрами України. А ст. 36 Закону України «Про нафту і газ» (який є спеціальним нормативно-правовим актом) та Правила розробки нафтових і газових родовищ передбачають здійснення такого погодження з боку органів Держпраці, а також подальше затвердження таких проектів з боку Міненерговугілля. При цьому не враховано положення абз. 7 ст. 36 ЗУ «Про нафту і газ», ст. 51 Кодексу України про надра, п. 22 Порядку №615.

14. У відзиві на касаційну скаргу позивач погоджується з висновками судів попередніх інстанцій та зазначає, що відповідач не вказує, що винесений ним наказ від 13 березня 2017 року №124, яким було зупинено дію Спеціального дозволу, - був визнаний судом протиправним та скасований (рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 липня 2018 року у справі №813/5074/17, яке залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2018 року), що не існує жодних правових підстав для зупинення дії Спеціального дозволу, а всі підстави для зупинення є незаконними, а дії Держгеонадр стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «Трубопласт» з цього приводу, є протиправними. Відповідно, доповнення підстав для зупинення дії Спеціального дозволу, що вказані в оскаржуваному наказі Держгеонадр від 27 червня 2018 року №216 - є також неправомірним, та безпідставним.

15. Позивач вказує на те, що абз. 7 ст. 36 Закону України «Про нафту і газ», на який посилається відповідач, як на підставу для скасування рішень судів попередніх інстанцій, був викладений саме в такій редакції, починаючи з 01 квітня 2018 року, після набрання чинності Законом України від 01 березня 2018 року №2314-VІІІ, тобто вже після проведення перевірки Держгеонадрами (23 березня 2018 року), та не може застосовуватися до спірних правовідносин.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

16. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.

17. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

18. Частина 1 ст. 19 Кодексу України про надра встановлює, що надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр.

19. За приписами ст. 3 Кодексу України про надра гірничі відносини в Україні регулюються Конституцією України, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", цим Кодексом та іншими актами законодавства України, що видаються відповідно до них.

20. Центральним органом виконавчої влади відповідно до Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 № 1174 є Держгеонадра, як згідно з покладеними на них завданнями, зокрема, видають в установленому порядку спеціальні дозволи на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами) (пп. 9 п. 4 Положення).

21. Пунктом 9 вказаного Положення також визначено, що Держгеонадра у межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України і постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України і наказів Мінприроди видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує та контролює їх виконання.

22. Відповідно до ч. 2 ст. 16 Кодексу України про надра спеціальні дозволи на користування надрами надаються переможцям аукціонів, крім випадків, визначених Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, або Радою міністрів Автономної Республіки Крим щодо розробки родовищ корисних копалин місцевого значення та території Автономної Республіки Крим порядок проведення аукціонів с продажу спеціальних дозволів на користування надрами та порядок їх надання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

23. На виконання вимог, зокрема, ст. 16 Кодексу України про надра постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року № 615 було затверджено Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами (Порядок № 615, норми порядку наводяться у редакції, що діяла на момент спірних правовідносин), який регулює питання надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також визначає процедуру продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін.

24. Згідно з пп. 4 п. 22 Порядку № 615 (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) дія дозволу може бути зупинена органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері здійснення державного гірничого нагляду, епідеміологічного нагляду (спостереження), державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, органів місцевого самоврядування, органів ДФС у разі невиконання в установлений строк приписів уповноважених органів щодо усунення порушень законодавства у сфері надрокористування або охорони навколишнього природного середовища.

Після зупинення дії дозволу надрокористувач зобов`язаний зупинити проведення на наданій йому в користування ділянці надр робіт, передбачених дозволом.

Зупинення дії дозволу не є підставою для переривання строку його дії.

Дія дозволу поновлюється органом з питань надання дозволу після усунення надрокористувачем причин, що призвели до зупинення його дії.

У разі визнання судом незаконним зупинення дозволу строк дії дозволу вважається таким, що автоматично продовжений на строк незаконного зупинення.

25. Державна служба геології та надр України зазначає, що позивачем порушено Технологічний проект промислової розробки родовища «Уточнений проект промислової розробки Північнозарічянського газового родовища (ПП «ГЕОБУРТЕСТ» 2016 року) не погоджений з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, ст. 51 Кодексу України про надра та ст.20, 27, 36 Закону України «Про нафту і газ».

26. У ст. 51 Кодексу України про надра передбачено, що правила технічної експлуатації, проекти і плани розробки родовищ корисних копалин та переробки мінеральної сировини погоджуються користувачами надр з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, в частині додержання вимог законодавства про надра.

27. Суди попередніх інстанцій встановили, що зазначений Технологічний проект - затверджений наказом Міненерговугілля від 15 червня 2017 року №409, та попередньо пройшов всі експертизи та погодження відповідних органів, а саме: Головним Управлінням Держпраці у Львівській області (від 04 травня 2017 року вих. №5038/3/6.1-09) та Висновком експертизи ДП «Карпатський експертно-технічний центр Держпраці» від 23 березня 2017 року №26.05.08.0340.17.

28. Суди попередніх інстанцій вірно вважали, що вказане узгоджується з

- п. 6 Загальних положень Правил розробки нафтових і газових родовищ, затверджених наказом від 15 березня 2017 року за №118 Міністерства екології та природних ресурсів України - Проектні технологічні документи на розробку родовищ погоджує центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці та здійснення державного гірничого нагляду, і затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в нафтогазовому комплексі;

- постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2017 року за №208 - Міністерство енергетики та вугільної промисловості України (Міненерговугілля) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику в електроенергетичному, ядерно-промисловому, вугільно-промисловому, торфодобувному, нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексах (далі - паливно-енергетичний комплекс), а також забезпечує формування державної політики у сфері нагляду (контролю) у галузях електроенергетики та теплопостачання;

- постановою Кабінету Міністрів України за від 11 лютого 2015 року №96, якою передбачено, що Державна служба України з питань праці (Держпраці) - є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду.

29. Верховний Суд погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанції про те, що чинне на момент перевірки у березні 2018 року законодавство передбачає погодження проектів промислової розробки родовищ з боку Держпраці та їх затвердження з боку Міненерговугілля і не містить Порядку погодження технологічних проектів промислової розробки газових родовищ саме Держгеонадрами України.

30. Скаржник вважає, що у спірних правовідносинах повинна застосовуватися норма, визначена абз. 7 ст. 36 Закону України «Про нафту і газ» (в редакції від 01 березня 2018 року), відповідно до якої промислова розробка родовища здійснюється після подання затвердженого користувачем нафтогазоносними надрами протоколу затвердження проекту промислової розробки родовища (покладу) до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, тобто, до Держгеонадр.

31. Колегія суддів відхиляє відповідні доводи касаційної скарги з огляду на таке.

32. Норма ст. 36 Закону України «Про нафту і газ» (промислова розробка родовища здійснюється після подання затвердженого користувачем нафтогазоносними надрами протоколу затвердження проекту промислової розробки родовища (покладу) до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, тобто, до Держгеонадр), на яку посилається відповідач як на підставу для скасування рішень перших інстанцій є частиною 3 ст. 36 Закону України «Про нафту і газ», а не абз.7 як помилково вказує відповідач. Вказана норма у такій редакції чинна, починаючи з 01 квітня 2018 року, після набрання чинності Законом України від 01 березня 2018 року №2314-VІІІ, тобто вже після проведення перевірки Держгеонадрами (23 березня 2018 року), та не може застосовуватися до спірних правовідносин, як вірно наголосив позивач.

33. Суд першої інстанції зробив обґрунтовано та законно дійшов висновку про те, що до спірних правовідносин має застосовуватися ст. 36 Закону України «Про нафту і газ» (в редакції від 18 грудня 2017 року, що була чинна на момент проведення перевірки), яка регулює питання введення родовищ нафти і газу у промислову розробку, та відповідно до якої - Введення родовища або окремого покладу нафти і газу у промислову розробку здійснюється за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в нафтогазовому комплексі, на підставі обґрунтованої заяви користувача нафтогазоносними надрами.

34. Для введення родовища (покладу) нафти і газу у промислову розробку користувач нафтогазоносними надрами повинен мати: спеціальний дозвіл на видобування нафти і газу (промислову розробку родовищ); затверджену в установленому порядку геолого-економічну оцінку запасів родовища (покладу) за результатами розвідувальних робіт; акти або договори на користування земельними ділянками та акт про надання гірничого відводу для розробки родовища; затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в нафтогазовому комплексі, технологічний проект (схему) промислової розробки родовища (покладу), комплексний проект його облаштування, виконаний згідно із законодавством, та інвестиційний проект (програму);

35. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 29 березня 2017 року №208, Міністерство енергетики та вугільної промисловості України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику в електроенергетичному, ядерно-промисловому, вугільно-промисловому, торфодобувному, нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексах (далі - паливно- енергетичний комплекс), а також забезпечує формування державної політики у сфері нагляду (контролю) у галузях електроенергетики та теплопостачання.

36. З урахуванням викладеного, доводи касаційної скарги у відповідній частині не знайшли свого підтвердження.

37. Зазначення відповідачем порушення позивачем вимог п. 25 Постанови Кабінету Міністрів України від 22 грудня 1994 року N 865 «Про затвердження Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин» фактично зводиться до порушення: «Не проведена повторна державна експертиза та оцінка запасів Північнозарічанської площі в Стрийському районі Львівської області корисних копали (газ природній)».

38. Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції, листом від 27 листопада 2017 року вих. №250 Товариство з обмеженою відповідальністю «Трубопласт» подало всі матеріали до ДКЗ на проведення геолого-економічної оцінки Північнозарічнянського Газового родовища, 19 грудня 2017 року уклало Договір №494 з ДКЗ на проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, 24 січня 2018 року в повному обсязі були оплачені роботи підрядника по проведенню таких робіт. З довідки ДКЗ від 23.04.2018 року №473/07/1, вбачається, що запаси по Північнозарічнянському газовому родовищу затверджені протоколом ДКЗ від 28.03.2018 року №4335, і здійснюється підготовка протоколу.

39. Відповідно до затвердженого протоколу ДКЗ від 28 березня 2018 року №4335, проведена повторна державна експертиза та оцінка запасів Північнозарічнянської площі.

40. З незалежних від позивача причин, засідання комісії ДКЗ відбулося тільки 28 березня 2018 року, тобто після проведення перевірки відповідачем, а позивачем виконано всі необхідні дії по проведенню експертизи та оцінки запасів корисних копалин.

41. Верховний Суд погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанції, що позивач не порушував законодавства у сфері надрокористування, здійснив всі необхідні дії по проведенню експертизи, а строки затвердження протоколу ДКЗ не залежали від позивача.

42. Всі порушення, вказані в п. 3 згаданого вище Припису, були предметом розгляду адміністративної справи №813/5074/17 Львівського окружного адміністративного суду. Під час розгляду даної справи всі перелічені правопорушення були повно та всебічно досліджені, та за наслідками розгляду справи було встановлено повну безпідставність та необґрунтованість даних правопорушень. Також було визнано, що існування таких правопорушень викликане незаконною бездіяльністю Держгеонадр.

43. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 31 липня 2018 року у справі №813/5074/17 задоволено позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Трубопласт», визнано протиправною бездіяльність Державної служби геології та надр України щодо не внесення змін до Спеціального дозволу на користування надрами від 25 липня 2007 року №2989, наданого Товариству з обмеженою відповідальністю «Трубопласт»; зобов`язано Держгеонадра внести зміни до Спеціального дозволу, наданого ТОВ «Трубопласт», в п. 2 Особливих умов на основі оцінених (затверджених) запасів газу згідно Протоколу ДКЗ від 31 липня 2012 року №2692; визнано протиправним та скасовано наказ Держгеонадр від 13 березня 2017 року №124 та додаток №2 до нього в частині зупинення дії Спеціального дозволу від 25 липня 2007 року №2989.

44. Вказане рішення залишене без змін постановами Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2018 року і Верховного Суду від 02 квітня 2021 року.

45. Суди попередніх інстанцій правомірно взяли до уваги обставини, встановлені у справі №813/5074/17.

46. Отже, суди попередніх інстанцій законно і обґрунтовано задовольнили позов.

47. З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін.

48. Оскільки Верховний Суд залишає без змін судові рішення, то відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати не підлягають новому розподілу.

На підставі викладеного, керуючись ст. 139, 242, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної служби геології та надр України залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 січня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2019 року у справі №1340/4358/18 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя І.В. Желєзний

Суддя А.І. Рибачук

Джерело: ЄДРСР 98584955
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку