Справа № 390/11/21

Провадження № 2/390/263/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" липня 2021 р.Кіровоградський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючої - судді Бойко І.А.,

при секретарі - Шматковій А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства Ковалевського Віталія Івановича про розірвання договорів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовом до ФГ Ковалевського В.І. про розірвання договорів, який обґрунтувала тим, що їй належить дві земельні ділянки, які розташовані на території Миколаївської сільської ради, Кропивницького району Кіровоградської області, яким присвоєні кадастрові номери 3522585000:02:000:0132, 3522585000:02:000:0133. Між нею та відповідачем 19 липня 2012 року укладені договори оренди землі, згідно яких вона передала належні їй земельні ділянки в платне користування строком на 15 років. Відповідно до умов зазначених договорів відповідач взяв на себе зобов`язання сплачувати їй орендну плату у розмірі 3 відсотків від нормативної грошової оцінки кожної земельної ділянки не пізніше 31 грудня кожного року. Протягом періоду дії вказаних договорів оренди землі відповідач систематично не сплачує орендну плату, у зв`язку з чим вона позбавлена того, на що розраховувала при укладанні договорів. Невиконання відповідачем своїх зобов`язань щодо виплати орендної плати за договорами є порушенням істотних умов договорів, тому є правові підстави для їх розірвання та припинення шляхом скасування державної реєстрації речового права - права оренди відповідача за договором, укладеним відносно земельної ділянки з кадастровим номером 3522585000:02:000:0132, яке внесено до відповідного державного реєстру.

В судове засідання позивач та її представник-адвокат Турчанов О.В. не з`явились. Представник позивача, в поданих письмових поясненнях зазначив, що подані представником відповідача документи щодо сплати орендної плати позивачу не містять всіх обов`язкових реквізитів, тому такі документи не підтверджують зв`язку зазначених в них відомостей із договорами оренди, зокрема щодо виплати орендної плати ОСОБА_1 . Представник позивача зазначив, що ОСОБА_1 звертається до суду з позовом про розірвання договору оренди землі через систематичну несплату орендарем орендної плати, в своїх письмових поясненнях послався на правовий висновок Верховного Суду, згідно якого позов про розірвання договору оренди землі є негаторним, з яким можна звертатись до суду в будь-який час існування порушення прав орендодавця.

В окремо поданій заяві представник позивача просить розглядати справу без його участі, позов підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, місце і час розгляду справи повідомлявся за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, оскільки відповідачем суду не надано інформації щодо його іншої адреси, тому розгляд справи проведено без його участі. У поданому до суду відзиві на позовну заяву представник відповідача Ковалевський В.І. вказав, що позивач є власником зазначених земельних ділянок. За оренду земельної ділянки з кадастровим номером 3522585000:02:000:0132 ОСОБА_1 отримувала орендну плату: у 2018 році в сумі 58700 грн, у 2019 році - в сумі 13198,330 грн та у 2020 році - в сумі 6599,73 грн. Орендна плата за договором оренди щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3522585000:02:000:0133 відповідачем також сплачувалась, що підтверджується наявними у відповідача відомостями розрахунку, які він зобов`язався надати суду для ознайомлення. Крім того, позивач впродовж 2012-2020 років жодного разу не зверталась до відповідача з претензіями чи вимогами щодо відшкодування заборгованості, отже права ОСОБА_1 відповідачем не порушувались. Представник відповідача у відзиві на позов просив суд застосувати до спірних правовідносин строк позовної давності, який відраховується з 2012 року, та з урахуванням належного виконання відповідачем своїх зобов`язань по договорам оренди земельних ділянок за період з 2018 по 2020 роки, та відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Суд, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії I-КР № 006982 ОСОБА_1 належить земельна ділянка № НОМЕР_1 , кадастровий номер 3522585000:02:000:0132, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Миколаївської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області. Право власності ОСОБА_1 щодо зазначеної земельної ділянки внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 238082926 від 21.12.2020 року (а.с.12, 13).

На підставі державного акта на право приватної власності на земельну ділянку ОСОБА_1 належить земельна ділянка площею 14,2311 га, кадастровий номер 3522585000:02:000:0133, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Миколаївської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області (а.с.19).

19.07.2012 року між ОСОБА_1 та ФГ «Ковалевського В.І.» укладено договір оренди землі, за умовами якого ОСОБА_1 земельну ділянку, з кадастровим номером 3522585000:02:000:0132, передала в користування ФГ «Ковалевського В.І.» строком на 15 років. Відповідно до умов вказаного договору, а саме: п.4.2, 4.5 розмір орендної плати за кожен рік використання земельної ділянки складала 3,0 відсотки від її вартості, визначеної відповідно до законодавства. Орендар проводить розрахунок не пізніше 31 грудня кожного року. Вказаний договір зареєстрований в управлінні Держкомзему у Кіровоградському районі 16.11.2012 року, про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис, реєстраційний номер 352250004005147, після чого договір набрав чинності і земельну ділянку передано ФГ «Ковалевського В.І.» за актом приймання-передачі об`єкта оренди (а.с.9-11).

Відповідно до інформаційної довідки № 238082926 від 21.12.2020 року вбачається, що 30.08.2018 року державним реєстратором здійснено державну реєстрацію речового права - права оренди земельної ділянки за орендарем - Фермерським господарством Ковалевського В.І. , підставою виникнення якого вказано договір оренди землі: б/н від 19.07.2012 року, укладений між ОСОБА_1 та ФГ Ковалевського В.І., номер запису про інше речове право 27694169 від 30.08.2018 року (а.с.14).

19.07.2012 року між ОСОБА_1 та ФГ «Ковалевського В.І.» укладено договір оренди землі, за умовами якого ОСОБА_1 земельну ділянку, з кадастровим номером 3522585000:02:000:0133, передала в користування ФГ «Ковалевського В.І.» строком на 15 років. Відповідно до умов вказаного договору, а саме: п.4.2, 4.5 розмір орендної плати за кожен рік використання земельної ділянки складає 3,0 відсотки від її вартості, визначеної відповідно до законодавства. Орендар проводить розрахунок не пізніше 31 грудня кожного року. Вказаний договір зареєстрований в управлінні Держкомзему у Кіровоградському районі 16.11.2012 року, про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис, реєстраційний номер 352250004005165, після чого договір набрав чинності і земельну ділянку передано ФГ «Ковалевського В.І.» за актом приймання-передачі об`єкта оренди (а.с.16-18).

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 238082992 від 21.12.2020 року вбачається, що реєстраційний запис щодо права оренди за вищевказаним договором до вказаного реєстру не вносився (а.с.20).

Згідно відомості на виплату готівки № 10 за 10.12.2019 року ОСОБА_1 отримала 13198,30 грн та 13199,50 грн (а.с.64-66).

З відомості на виплату готівки № 3 за 20.11.2020 року, вбачається, що ОСОБА_1 отримала 13198,30 грн та 6599,73 грн (а.с.67-68).

За ухвалою суду ГУ ДПС у Кіровоградській області надані відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків ДФС України про суми виплачених доходів ОСОБА_1 за період з 01.01.2012 по 31.12.2020 року, згідно яких остання отримувала доходи від надання майна в лізинг ФГ Ковалевського В.І. , а саме: у 4 кварталі 2018 року - у сумі 22695 грн, в 4 кварталі 2019 року - в сумі 32792,30 грн, в 4 кварталі 2020 року - в сумі 24593,82 грн. З вказаного доходу ОСОБА_3 ФГ Ковалевського В.І. перераховані та сплачені податки.

Імперативними приписами ст.14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується.

Відповідно до ч.1 ст.316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права власності або обмежений у його здійсненні (ч.1 ст.319, ст.321 ЦК України).

Відповідно до ст.93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно положень ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 2 ст.792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно положень ст.1, ч.1 ст.4 Закону України «Про оренду землі» № 161-XIV від 06.10.1998 року, зі змінами та доповненнями, оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи.

Згідно зі статтею 13 цього Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Положеннями ст.24 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

За змістом ст.32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених ст. 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

За правилами ст.651 ЦКУ умовою розірвання договору в односторонньому порядку є істотне порушення умов договору та інші випадки, встановлені договором та законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У п. «д» ч.1 ст.141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Аналіз вищезазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що її земельну ділянку використовує інша особа.

Аналогічні правові висновки містяться у постанові Верховного Суду України від 12.12.2012 року у справі №6-146цс12, у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06.03.2019 року у справі №183/262/17, а також у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 31 січня 2019 року у справі №527/570/17-ц та від 14 листопада 2018 року у справі №484/301/18.

Вказана позиція підтримана Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду 27 січня 2020 року в рамках справи №469/908/15-ц, провадження №61-34891св18.

Як вбачається з досліджених судом доказів, а саме з офіційних відомостей про доходи позивача, наданих органом ДФС України впродовж 2012, 2013, 2014, 2015, 2016, 2017 років ОСОБА_1 не отримувала орендну плату, всупереч вимог розділу 4 договорів оренди землі, укладених між нею та ФГ Ковалевського В.І. Вказаний доказ витребовувався за клопотанням представника відповідача, а після його отримання судом та ознайомленні з ним представником відповідача заперечень на спростування відсутності перерахування ФГ Ковалевського В.І. ОСОБА_1 орендної плати за договорами оренди землі впродовж 2012-2017 років відповідачем або його представником суду не надано, що є його процесуальним обов`язком, згідно приписів ст.ст. 12, 13, 81, 89 ЦПК України.

Наданий представником відповідача аркуш паперу (а.с.63) судом не береться до уваги, оскільки він не відповідає вимогам статтей 77, 79, 80 ЦПК України.

Отже, сукупність досліджених судом доказів свідчить, що ФГ Ковалевського В.І. впродовж 2012-2017 років неодноразово та систематично порушувались істотні умови договорів оренди землі, укладених між ним та ОСОБА_1 , щодо сплати останній орендної плати, що є самостійною підставою для їх дострокового розірвання, згідно ст.32 Закону № 161-XIV, ст.144 ЗК України.

Таким чином, позовні вимоги щодо розірвання договорів оренди землі від 19.07.2012 року, що укладені між ОСОБА_1 та ФГ Ковалевського ВА.І. щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 3522585000:02:000:0132, 3522585000:02:000:0133.

Представником відповідача - Ковалевським В.І. у відзиві на позовну заяву заявлено клопотання про застосування строку позовної давності, в якій він вказав, що строк позовної давності у спірних правовідносинах відраховується з 2012 року, отже на час звернення до суду у 2021 році позивачем пропущено загальний трирічний строк позовної давності, з урахуванням належного на його думку виконання договорів впродовж 2018-2020 років, просив відмовити в задоволенні позову через пропуск строку позовної давності.

Згідно ст.ст.256, 257, 261, 266, 267 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу; загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки; за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання; зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо); сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Частина 1 статті 261 ЦК України передбачає, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п`ята статті 261 ЦК України).

Негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном.

Згідно імперативних присів ст.41 Конституції України право приватної власності є непорушним.

Згідно зі ст.16 ЦК України одним зі способів захисту є припинення правовідношення і припинення дії, яка порушує право. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до ст.ст.4, 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб

Так, позивач звернувся до суду з позовом про розірвання договору оренди землі, тобто з негаторним позовом, сутністю вимог за яким є усунення порушення, яке триває і має місце на момент звернення з позовом до суду (тобто початковий момент перебігу позовної давності зміщується із кожним новим порушенням права власника або володільця). Тому на негаторний позов не поширюються вимоги щодо позовної давності, оскільки з таким позовом можна звернутися в будь-який час, поки існують правовідносини та правопорушення.

Аналогічний правовий висновок неодноразово викладався у постановах Верховного Суду від 12.06. 2019 року у справі № 527/600/17, від 25.03.2020 року у справі № 527/605/17-ц, які згідно ч.4 ст.263 ЦПК України враховуються судом при вирішенні даного спору.

Отже, правові підстави для застосування строків позовної давності у справі, з урахуванням звернення до суду з даним позовом в період, на який укладались спірні договори оренди, - відсутні.

Вирішуючи позовну вимогу щодо скасування державної реєстрації речового права - права оренди відповідача, внесеного до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис № 27694169, суд виходить з наступного.

Згідно з ч.5 ст.6 Закону № 161-XIV право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до ч.3 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав). Державна реєстрація набуття, зміни чи припинення речових прав у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, проводиться без подання відповідної заяви заявником та справляння адміністративного збору на підставі відомостей про речові права, що містилися в Державному реєстрі прав. У разі відсутності таких відомостей про речові права в Державному реєстрі прав заявник подає оригінали документів, необхідних для проведення державної реєстрації набуття, зміни чи припинення речових прав.

Згідно правової позиції Верховного Суду, висловленій в постанові від 15.12.2020 року по справі № 922/2589/19 чинна редакція ст.26 вищевказаного Закону встановлює такі способи судового захисту порушених прав та інтересів особи: 1) судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; 2) судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; 3) судове рішення про скасування державної реєстрації прав.

Таким чином, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі ст.ст. 16, 316, 319, 321, 626, 638, 651, 792 ЦК України, ст.141 ЗК України, ст.ст. 1, 4, 13, 24, 32 Закону України «Про оренду землі», ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»,керуючись ст.ст.4-5, 10, 12-13, 77-81, 95, 141, 258-260, 263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Фермерського господарства Ковалевського Віталія Івановича про розірвання договорів, - задовольнити повністю.

Розірвати договір оренди землі від 19.07.2012 року, що укладений між ОСОБА_1 та Фермерським господарством Ковалевського Віталія Івановича, який зареєстрований в Управлінні Держкомзему у Кіровоградському районі 16.11.2012 року за № 352250004005147 на користування земельною ділянкою загальною площею 7,1162 га на території Миколаївської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, кадастровий номер 3522585000:02:000:0132.

Розірвати договір оренди землі від 19.07.2012 року, що укладений між ОСОБА_1 та Фермерським господарством Ковалевського Віталія Івановича, який зареєстрований в Управлінні Держкомзему у Кіровоградському районі 16.11.2012 року за № 352250004005165 на користування земельною ділянкою загальною площею 14,2311 га на території Миколаївської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, кадастровий номер 3522585000:02:000:0133.

Скасувати державну реєстрацію іншого речового права - права оренди за Фермерським господарством Ковалевського Віталія Івановича щодо земельної ділянки кадастровий номер 3522585000:02:000:0132, площею 7,1162 га, проведену 30.08.2018 року державним реєстратором (номер запису про інше речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 27694169).

Стягнути з ФГ «Ковалевського В.І.» на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі у розмірі 2522,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Кропивницького апеляційного суду через Кіровоградський районний суд Кіровоградської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ;

відповідач: Фермерське господарство «Ковалевського В.І.», вул.Шевченка, 68, с.Миколаївка, Кропивницького району Кіровоградської області, поштовий індекс 27634, код ЄДРПОУ 31141117.

Суддя Кіровоградського районного суду

Кіровоградської області І.А. Бойко