Справа № 296/1810/21

2/296/1598/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" липня 2021 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого судді Адамовича О.Й.,

за участю секретаря судового засідання Світко Т.І.,

представника позивача адвоката Яценко О.В.,

розглянувши y відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Житомирі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

Громадянин Великобританії ОСОБА_1 звернувся до Корольовського районного суду м. Житомира з позовною заявою, в якій просив розірвати шлюб, укладений між ним та ОСОБА_2 , зареєстрований 03 липня 2012 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Реєстраційний офіс Нортгемптону, Гилдхолл, Нортгемптон, район Нортгемптоншир у графстві Нортгемптонширу, номер ТL309464, номер акту 1949.

В обґрунтування вимог зазначив, що з 03.07.2012 року перебуває з відповідачем в зареєстрованому шлюбі. Від спільного шлюбу мають доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач зазначає, що з 2016 року сторони разом не проживають, спільне господарство не ведуть, кожен з них має різні погляди на життя та сімейні відносини, між ними відсутнє взаєморозуміння. Подальше примирення та збереження сім`ї вважає неможливим.

Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача - адвокат Яценко О.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила шлюб розірвати. Вказала, що сторони з 2016 року разом не проживають, спільне господарство не ведуть, спору щодо визначення місця проживання дитини немає, оскільки дитина проживає разом з матір`ю на території України. Надала пояснення щодо підсудності справи Корольовському районному суду м. Житомира та застосування при розгляді спору права України.

Відповідач в поданій нотаріально посвідченій заяві просила розгляд справи проводити без її участі, позовні вимоги визнає в повному обсязі та просить шлюб розірвати (а.с.46).

На підставі ч.3 ст.211 ЦПК України якою передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності, якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін та за участю представника позивача.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Так, згідно ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та Закону України «Про міжнародне приватне право».

Позивач є громадянином іншої держави - Великобританії, відповідач є громадянкою України, тому суд вирішує позовні вимоги керуючись положеннями Закону України "Про міжнароджне приватне право" від 23.06.2005р. №2709-IV (далі за текстом також Закон №2709-IV), Сімейного кодексу України від 10.01.2002р. №2947-ІІІ (далі за текстом також - СК України), а також застосовує положення Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року №1618-IV (далі за текстом також - ЦПК України), зокрема ч.2 ст. 496 ЦПК України, яка визначає, що іноземні особи мають процесуальні права та обов`язки нарівні з фізичними і юридичними особами України крім випадків, передбачених Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ст. 497 ЦК України підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Оскільки між Україною та Великобританією немає міжнародного договору у сфері правової допомоги у цивільних та сімейних справах, при вирішенні спору слід керуватися ЦПК України та законодавством України, в т.ч. Законом України "Про міжнароджне приватне право".

Згідно ст.2 Закону України "Про міжнароджне приватне право", цей Закон застосовується до питань, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом, в тому числі питань визначення застосовуваного права та підсудності судам України справ з іноземним елементом.

Пунктом 2 частини 1 статті 76 Закону №2709-IV визначено, що суди України можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, зокрема у випадку, якщо на території України відповідач у справі має місце проживання або місцезнаходження.

Згідно ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

З довідки відділу обліку та моніторингу інформації Про реєстрацію місця проживання УДМС України в Житомирській області від 30.03.2021р., а також згідно нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_2 від 29.04.2021р. зареєстрованим місцем прожавання відповідача є: АДРЕСА_1 , що відносить до територіальної юрисдикції Кольовського районного суду м. Житомира (а.с. 36, 46).

Отже, справа про розірвання шлюбу з іноземним громадянином підсудна Кольовському районного суду міста Житомира.

Щодо визначення держави, право якої підлягає застосуванню під час вирішення спору про розірвання шлюбу між громадянином Великобританії та громадянкою України то з урахуванням відсутності міжнародного договору між Великобританією та Україною, суд керується правилами передбаченими Законом України "Про міжнароджне приватне право" від 23.06.2005р. №2709-IV.

Згідно з ч.1 ст.16 Закону України №2709-IV, особистим законом фізичної особи вважається право держави, громадянином якої вона є.

Відповідно до ч.2 ст. 16 Закону України №2709-IV, якщо фізична особа є громадянином двох або більше держав, її особистим законом вважається право тієї з держав, з якою особа має найбільш тісний зв`язок, зокрема, має місце проживання або займається основною діяльністю.

Так, в силу вимог ст.55 Закону України №2709-IV, право на шлюб визначається особистим законом кожної з осіб, які подали заяву про укладення шлюбу.

Відповідно до ст.63 Закону України №2709-IV, припинення шлюбу та правові наслідки припинення шлюбу визначаються правом, що діє на цей час щодо правових наслідків шлюбу.

Згідно зі статтею 60 Закону України «Про міжнародне право», правові наслідки шлюбу визначаються спільним особистим законом подружжя, а за його відсутності - правом держави, у якій подружжя мало останнє спільне місце проживання, за умови, що хоча б один з подружжя все ще має місце проживання у цій державі, а за відсутності такого - правом, з яким обидва з подружжя мають найбільш тісний зв`язок іншим чином. Подружжя, яке не має спільного особистого закону, може обрати право, що буде застосовуватися до правових наслідків шлюбу, якщо подружжя не має спільного місця проживання або якщо особистий закон жодного з них не збігається з правом держави їхнього спільного місця проживання. Вибір права згідно з частиною другою цієї статті обмежений лише правом особистого закону одного з подружжя без застосування частини другої статті 16 цього Закону. Угода про вибір права припиняється, якщо особистий закон подружжя стає спільним.

Аналіз положень статті 60 Закону № 2709-IV дає підстави дійти висновку, що законодавець України визначив чотири колізійні прив`язки у визначенні закону, яким має керуватися подружжя під час вирішення питання про припинення шлюбу, зокрема:

1) спільний особистий закон подружжя (lex patrie);

2) закон спільного місця проживання подружжя, за умови, що один з подружжя продовжує проживати у цій державі (lex domicilii);

3) право держави, з яким обидва з подружжя мають найбільш тісний зв`язок іншим чином (proper law);

4) закон, обраний подружжям (lex voluntatis).

Враховуючи, що позивач є громадянином іншої держави, проте, подаючи позов про розірвання шлюбу погодився на розгляд справи саме у судах України за відсутності спільного особистого закону, а відповідач у свою чергу подала письмову заяву, в якій визнала позовні вимоги та просила суд шлюб розірвати, тому суд вважає, що сторонами було досягнуто згоди на застосування при вирішенні справи законодавства України. Тому до питання припинення шлюбу підлягають застосованню норми Сімейного кодексу України.

Судом встановлено, що згідно завіреної копії свідоцтва про укладення шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у шлюбі, зареєстрованому 03 липня 2012 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Реєстраційний офіс Нортгемптону, Гилдхолл, Нортгемптон, район Нортгемптоншир у графстві Нортгемптонширу, номер ТL309464, номер акту 1949 (а.с.13).

Сторони є батьками малолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с.19).

Згідно ст. 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді дружини і чоловіка, примус до шлюбу не допускається.

У відповідності до положень ч. 2 ст. 36 та ст. 51 Сімейного кодексу України шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією України. Дружина та чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань.

Відповідно до ст. 55 СК України дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватись про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.

Чоловік зобов`язаний утверджувати в сім`ї повагу до матері.

Дружина зобов`язана утверджувати в сім`ї повагу до батька.

Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім`ї за свою поведінку в ній.

За приписами ч.3, 4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права чоловіка, дружини на свободу та особисту недоторканість.

За правилом ч. 2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Відповідно до ч. 3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст.110 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлено одним із подружжя.

Згідно ст. 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

З матеріалів справи вбачається та визнається сторонами, що позивач та відповідач тривалий час проживають окремо, в різних країнах. Спільне господарство не ведуть, шлюбні стосунки не підтримують. Спілкування між подружжям відбувається лише з приводу інтересів дитини. Позивач та відповідач в своїх заявах вказали, що збереження шлюбу є не можливим та суперечить інтересам сторін.

Отже, з урахуванням обставин справи, позиції сторін щодо неможливості збереження шлюбу, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам сторін, що відповідно до ст.112 Сімейного кодексу України є підставою для розірвання шлюбу, а тому позовна заява підлягає задоволення.

Оскільки, представник позивача повідомила, що витрати з розгляду справи позивач бере на себе, питання про їх розподіл між сторонами не вирішується.

Керуючись ст. 1, 60, 63, 76 Закону України "Про міжнародне приватне право", ст.ст.5, 12, 13, 27, 81, 206, 258, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Розірвати шлюб між громадянином Великобританії ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 та громадянкою України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 03 липня 2012 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Реєстраційний офіс Нортгемптону, Гилдхолл, Нортгемптон, район Нортгемптоншир у графстві Нортгемптонширу, номер ТL309464, номер акту 1949.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , GBR НОМЕР_2 Белшил , РНОКПП відсутній.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Головуючий суддя О. Й. Адамович

Дата складання повного тексту рішення: 19.07.2021.