СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2021 року Справа №480/2946/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Діски А.Б.,

за участю секретаря судового засідання - Івах Я.А.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - Бикової Р. Ю.,

представника відповідача - Великодної Н. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/2946/21 за позовом ОСОБА_1 до Слобожанської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування наказу,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , через представника - адвоката Бикову Римму Юріївну звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Слобожанської митниці Держмитслужби, в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ Слобожанської митниці Держмитслужби від 19.03.2021 №11-дс "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності".

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивач працює на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення «Юнаківка» митного поста «Суми» Слобожанської митниці Держмитслужби.

05.02.2021 відповідачем видано наказ № 2-дс «Про порушення дисциплінарного провадження», відповідно до якого дисциплінарній комісії з розгляду дисциплінарних справ доручено забезпечити здійснення дисциплінарного провадження та у термін до 19.03.2021 надати подання про наявність чи відсутність в діях позивача дисциплінарного проступку та підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Нехтуючи вимогами Закону України «Про державну службу» № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII) та Порядку здійснення дисциплінарного провадження затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 року № 1039 (далі - Порядок № 1039), позивача не було запрошено на засідання дисциплінарної комісії для надання пояснень, а саме дисциплінарне провадження проведено формально - виключно на підставі документів, що містилися у матеріалах перевірки. Також нехтуючи й нормою пункту 35 Порядку № 1039, відповідно до якої одночасно із внесенням суб`єкту призначення (керівникові державної служби) пропозиції (подання) державному службовцю повідомляється про дату внесення суб`єкту призначення (керівнику державної служби) такої пропозиції (подання) та необхідність надання ним письмового пояснення суб`єкту призначення (керівнику державної служби), позивача було позбавлено можливості скористатися своїм правом щодо надання пояснень керівнику митниці відповідно до статті 75 Закону № 889-VIII.

Питання тимчасового ввезення нерезидентами на митну територію України саме транспортних засобів особистого користування врегульовано Додатком С до Конвенції про тимчасове ввезення, до якої Україна приєдналася згідно із Законом України «Про приєднання України до Конвенції про тимчасове ввезення» від 24.03.2004 року № 1661-ІV та статтею 380 МК України.

Тобто, нормами міжнародного права, що мають пріоритетне значення над нормами національного законодавства, передбачено безперешкодне право використання третіми особами-нерезидентами тимчасово ввезених транспортних засобів приватного використання на митній території Договірної країни, а певні обмеження щодо можливості такого використання визначено лише відносно осіб, які постійно проживають на території Договірної країни (тобто, резидентів).

Відтак, на думку позивача, громадянин-нерезидент, який ввіз транспортний засіб особистого користування на митну територію України і помістив його в митний режим тимчасового ввезення, може передавати цей транспортний засіб у користування третій особі - нерезиденту.

Крім того, позивач зауважує, що 05.07.2006 року Україна приєдналася до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, відповідно до пункту 16 «Передача права на тимчасовий ввіз» Спеціального додатку G якої визначається, що згідно з запитом митна служба зобов`язана видати дозвіл на передачу права використання режиму тимчасового ввозу будь-якій іншій особі за умови, що ця особа: відповідає встановленим умовам; та приймає на себе зобов`язання особи, яка користувалася правом тимчасового ввозу. Тимчасово ввезені товари можуть бути вивезені з митної території через інший митний орган, ніж той, через який ці товари були ввезені (пункт 17 Спеціального додатку G).

Також і статтею 109 МК України визначено, що за заявою особи, відповідальної за дотримання митного режиму тимчасового ввезення, митний орган надає (прим., саме надає, а не може надати) дозвіл на передачу права використання режиму тимчасового ввезення щодо товарів будь-якій іншій особі за умови, що така інша особа: відповідає вимогам, встановленим цим Кодексом; та приймає на себе зобов`язання особи, відповідальної за дотримання митного режиму тимчасового ввезення.

Таким чином, після в`їзду до зони митного контролю вказаних транспортних засобів AUDI А6 та MERCEDES-MAYBACH перед митною службою в особі старшого зміни (як особи, уповноваженої здійснювати організацію митного контролю та митного оформлення після закінчення робочого часу керівника підрозділу) на підставі зазначених положень міжнародних конвенцій стояв обов`язок надати дозвіл на вивезення за межі митної території України цих транспортних засобів особистого користування.

Відтак, вказані в оскаржуваному наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності твердження щодо порушення Позивачем пунктів 1 та 3 розділу 3 його посадової інструкції не знаходять свого підтвердження, адже ним виконано митні формальності відповідно до вимог законодавства з питань митної справи (зокрема, наведених міжнародних норм законодавства) і не здійснено складення протоколів про адміністративне правопорушення за відсутністю складу порушення митних правил в діях відповідних осіб-нерезидентів.

Стосовно зазначення в оскаржуваному наказі про порушення позивачем вимог пункту 6 Типової технологічної схеми здійснення митного контролю автомобільних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними, у пунктах пропуску через державний кордон, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 року № 451, позивач зауважує, що даний пункт містить 17 абзаців, які являють собою самостійні дії з виконання процедур митного контролю та митного оформлення автомобільних транспортних засобів. Однак, в оскаржуваному наказі не конкретизовано які саме дії з передбачених вказаним пунктом Технологічної схеми не виконано/неналежно виконано позивачем на думку відповідача.

Тому позивач вважає, що оскаржуваний наказ як акт індивідуальної дії не відповідає критеріям обґрунтованості та вмотивованості, винесений з порушенням процедури проведення дисциплінарного провадження, без об`єктивного встановлення обставин здійснення митного контролю, без урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення, тому підлягає скасуванню як протиправний.

Ухвалою суду від 12.04.2021 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено справу до розгляду у підготовчому засіданні.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що на виконання наказу Слобожанської митниці Держмитслужби від 18.01.2021 №25 «Про призначення перевірки», що виданий з урахуванням інформації, викладеної у доповідній записці начальника відділу митних компетенцій від 16.01.2021 №5/7.14-24, у період з 18.01.2021 по 28.01.2021 комісією для проведення перевірки з окремих питань, проведено перевірку правомірності дій посадових осіб відділу митного оформлення «Юнаківка» митного поста «Суми» Слобожанської митниці Держмитслужби під час пропуску транспортних засобів особистого користування в пункті пропуску «Юнаківка-Суджа», про що складено Акт про результати перевірки з окремих питань від 28.01.2021 №7.14-28-03/31 та керівником комісії на ім`я в.о. начальника Слобожанської митниці Держмитслужби направлено доповідну записку від 29.01.2021 №7.14-28-03/33.

Так, використовуючи інформацію, що міститься у базах даних Слобожанської митниці Держмитслужби, єдиній автоматизованій інформаційній системі Держмитслужби, пояснення посадових осіб та інші матеріали, комісією було встановлено, що транспортний засіб AUDI А6, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 за наявними базами даних громадянином ОСОБА_2 15.12.2019 був тимчасово ввезений в Україну терміном до 1 року.

Вказаний транспортний засіб 14.12.2020 був вивезений за межі митної території України смугою руху «зелений коридор» в зоні діяльності відділу митного оформлення «Юнаківка» митного поста «Суми» Слобожанської митниці Держмитслужби (далі- ВМО «Юнаківка»), іншою особою, а саме - громадянином ОСОБА_3 , який мешкає згідно інформації з АСМО Інспектор за адресою - АДРЕСА_3.

Митний контроль цього автомобілю при вивезенні з України було проведено головним державним інспектором ВМО «Юнаківка» ОСОБА_1 згідно інформації АСМО Інспектор 14.12.2020 з 21 год. 01 хв. 32 сек. по 21 год. 01 хв. 38 сек., тобто за 6 секунд. При цьому головним державним інспектором ВМО «Юнаківка» ОСОБА_1 (який виконував обов`язки старшого зміни) або іншими співробітниками митниці ознак порушень митних правил, щодо транспортного засобу AUDI А6, реєстраційний номер НОМЕР_2 , встановлено не було, протоколи про порушення митних правил не складались.

Відповідач зазначає, що під час пропуску за межі митної території України 14.12.2020 транспортного засобу AUDI А6, реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням громадянина ОСОБА_3 , який не ввозив в Україну цей автомобіль, у головного державного інспектора ВМО «Юнаківка» ОСОБА_1. було відсутнє об`єктивне підтвердження надходження запиту дозволити передачу права на тимчасове ввезення будь-якій іншій особі (заяви особи, відповідальної за дотримання митного режиму тимчасового ввезення, митному органу щодо надання дозволу на передачу права використання режиму тимчасового ввезення щодо товарів будь-якій іншій особі тощо) та, відповідно, було відсутнє рішення митного органу про надання дозволу на передачу права використання режиму тимчасового ввезення щодо товарів будь-якій іншій особі. Тобто будь-які законні підстави, для вивезення транспортного засобу AUDI А6, реєстраційний номер НОМЕР_2 громадянином ОСОБА_3 , на думку комісії, були відсутні, і ОСОБА_1 , з урахуванням положень статті 8 Конвенції про тимчасове ввезення, статті 109 МКУ, частини 5 статті 380 МКУ тощо, повинен був прийняти рішення про вжиття заходів, необхідних для забезпечення додержання законодавства з питань митної справи під час переміщення цього транспортного засобу через митний кордон України.

Згідно наданої митним постом «Суми» копії, довіреність від 14.12.2020, в якій MANUKIAN TIGRAN у зв`язку з COVID-19, «просить» надати дозвіл ОСОБА_3 вивезти транспортний засіб AUDI А6, реєстраційний номер НОМЕР_2 з митної території України, написана від руки на аркуші паперу, нотаріально або іншим уповноваженим органом не завірена, місце оформлення цього документу не вказано, дати народження осіб та дати видачі паспортів не зазначені.

Проаналізувавши копії документів, які надавалися 15.12.2019 при ввезенні в Україну транспортного засобу AUDI А6, реєстраційний номер НОМЕР_2 , комісія звертає увагу, що підпис громадянина MANUKIAN TIGRAN в митній декларації від 15.12.2019 та міграційній картці відрізняється від підпису, проставленого в довіреності від 14.12.2020.

Щодо транспортного засобу MERCEDES-MAYBACH CLS500, реєстраційний номер НОМЕР_3 , комісією з проведення перевірки було встановлено, що за наявними базами даних громадянином ОСОБА_4 15.01.2020 був тимчасово ввезений в Україну транспортний засіб особистого користування MERCEDES-MAYBACH CLS500, ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_3 (країна реєстрації - Грузія) терміном до 1 року. Вказаний транспортний засіб 30.12.2020 був вивезений за межі митної території України смугою руху «зелений коридор» в зоні діяльності ВМО «Юнаківка», іншою особою, а саме - громадянином ОСОБА_5 , який мешкає згідно інформації з АСМО Інспектор за адресою - АДРЕСА_2.

Митний контроль цього автомобілю при вивезенні з України було проведено головним державним інспектором ВМО «Юнаківка» ОСОБА_1 згідно інформації АСМО Інспектор 30.12.2020 з 21 год. 58 хв. 39 сек. по 21 год. 58 хв. 45 сек., тобто за 6 секунд. При цьому головним державним інспектором ВМО «Юнаківка» ОСОБА_1 (який виконував обов`язки старшого зміни) або іншими співробітниками митниці ознак порушень митних правил, щодо транспортного засобу MERCEDES-MAYBACH CLS500, реєстраційний номер НОМЕР_3 , встановлено не було, протоколи про порушення митних правил не складались.

За інформацією управління організаційно-інформаційного забезпечення митниці 29.12.2020 від громадянина ОСОБА_4 на адресу Слобожанської митниці Держмитслужби надійшла заява (вхідний №19734/10 від 29.12.2020) щодо отримання дозволу на передачу права на тимчасове ввезення транспортного засобу MERCEDES-MAYBACH CLS500, реєстраційний номер НОМЕР_3 громадянину ОСОБА_6 , паспорт НОМЕР_5 (а не громадянину ОСОБА_5 ) для зворотного вивезення автомобілю за межі України. На цю заяву 04.01.2021 громадянину ОСОБА_4 поштою було направлено відповідь за підписом першого заступника начальника митниці Остапчука В.В. (вихідний № 7.14-08-2/7.14-28-04/10/6 від 04.01.2021), якою відмовлено в передачі права на тимчасове ввезення транспортного засобу. Інформація про заяви громадянина ОСОБА_4 на адресу Слобожанської митниці Держмитслужби щодо отримання дозволу на передачу права на тимчасове ввезення вищевказаного транспортного засобу іншим особам відсутня. Інформація про заяву від 30.12.2020 громадянина ОСОБА_5 , в якій він просить надати йому можливість виконати зобов`язання за гр. ОСОБА_4 щодо вивезення транспортного засобу у встановлені строки, відсутня.

В функціональному модулі «Заяви підприємств та осіб» АСМО Інспектор інформація щодо заяви від громадянина ОСОБА_4 , щодо отримання дозволу митного органу на передачу права на тимчасове ввезення транспортного засобу MERCEDES-MAYBACEI CLS500, реєстраційний номер НОМЕР_3 громадянину ОСОБА_5 , або заяви від 30.12.2020 громадянина ОСОБА_5 , в якій він просить надати йому можливість виконати зобов`язання за гр. ОСОБА_4 щодо вивезення транспортного засобу у встановлені строки, також відсутня.

За інформацією митного поста «Суми» заява громадянина ОСОБА_5 (який 30.12.2020 вивозив з України цей транспортний засіб) з резолюцією керівника митного поста/митниці на відпрацювання до ВМО «Юнаківка» не надходила.

Разом з тим, митним постом надано копію відомості про ознайомлення співробітників ВМО «Юнаківка» із заявою громадянина ОСОБА_4 на адресу Слобожанської митниці Держмитслужби (вхідний №19734/10 від 29.12.2020) щодо отримання дозволу на передачу права на тимчасове ввезення транспортного засобу MERCEDES-MAYBACH CLS500, реєстраційний номер НОМЕР_3 громадянину ОСОБА_6 , яка підтверджує ознайомлення 30.12.2020 під підпис з цим документом ОСОБА_1 .

Відповідач вказує, що під час пропуску за межі митної території України 30.12.2020 транспортного засобу MERCEDES-MAYBACH CLS500, реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням громадянина ОСОБА_5 , який не ввозив в Україну цей автомобіль, у головного державного інспектора ВМО «Юнаківка» ОСОБА_1. була відсутня об`єктивно підтверджена інформація про надання митним органом дозволу громадянину ОСОБА_4 на передачу права використання режиму тимчасового ввезення щодо цього транспортного засобу громадянину ОСОБА_5 . Тобто будь-які законні підстави, для вивезення транспортного засобу MERCEDES-MAYBACH CLS500, реєстраційний номер НОМЕР_3 громадянином ОСОБА_5 , на думку комісії, були відсутні, і ОСОБА_1 , з урахуванням положень статті 8 Конвенції про тимчасове ввезення, статті 109 МКУ, частини 5 статті 380 МКУ тощо, повинен був прийняти рішення про вжиття заходів, необхідних для забезпечення додержання законодавства з питань митної справи під час переміщення цього транспортного засобу через митний кордон України.

Згідно наданої митним постом «Суми» копії, доручення від 29.12.2020, в якому ОСОБА_4 у зв`язку з COVID-19, «просить» надати дозвіл ОСОБА_5 вивезти транспортний засіб з митної території України, написана від руки на аркуші паперу, нотаріально або іншим уповноваженим органом не завірена, місце оформлення цього документу не вказано, адреси осіб ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , дати їх народження, дати видачі паспортів, марка та реєстраційний номер транспортного засобу не зазначені.

Проаналізувавши копії документів, які надавалися 15.01.2020 при ввезенні в Україну транспортного засобу MERCEDES-MAYBACH CLS500, реєстраційний номер НОМЕР_3 , комісія звертає увагу, що підпис громадянина ОСОБА_4 в митній декларації від 15.01.2020, в його паспорті НОМЕР_6 та в його посвідці на тимчасове проживання НОМЕР_7 суттєво відрізняється від підпису, проставленого в дорученні від 29.12.2020. та в заяві громадянина ОСОБА_4 «з відбитком печатки « Слобожанська митниця Держмитслужби », в якій він посилаючись на COVID-19 просить надати змогу ОСОБА_5 вивезти т/з з митної території України.

На виконання вимог ст. ст. 74-76 Закону України «Про державну службу», п. 32 Порядку здійснення дисциплінарних проваджень, запрошення на участь у засіданні Дисциплінарної комісії та повідомлення про можливість надати пояснення з відповідними матеріалами доведені ОСОБА_1 листом митниці від 23.02.2021, що направлений на адресу електронної пошти за наявними в особовій справі контактними даними.

ОСОБА_1 на засідання Дисциплінарної комісії не прибув, про причини своєї відсутності не повідомив. Надав письмові пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження.

За результатами розгляду наданих пояснень Дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ Слобожанської митниці Держмитслужби вбачається, що головним державним інспектором ВМО «Юнаківка» МП «Суми» ОСОБА_1 не наведено достатньо поважних причин щодо неналежного виконання своїх основних посадових обов`язків, визначених пунктами 1,3 розділу 3 «Основні посадові обов`язки» Посадової інструкції, в частині неналежного виконання своїх обов`язків.

Так, Дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ Слобожанської митниці встановлено, що під час пропуску за межі митної території України 14.12.2020 транспортного засобу AUDI А6, реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням громадянина ОСОБА_3 та під час пропуску за межі митної території України MERCEDES-MAYBACH CLS500, реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням громадянина ОСОБА_5 порушено вимоги законодавства з боку державного службовця.

В ході дисциплінарного провадження стосовно головного державного інспектора ВМО «Юнаківка» МП «Суми» ОСОБА_1 не виявлено обставин, що обтяжують відповідальність державного службовця. Серед обставин, що пом`якшують відповідальність державного службовця є позитивна характеристика керівника та відсутність дисциплінарних стягнень. В ході дисциплінарного провадження стосовного головного державного інспектора ВМО «Юнаківка» МП «Суми» ОСОБА_1 не встановлено факту настання тяжких наслідків або випадку заподіяння збитків внаслідок вчинення дисциплінарного проступку.

За результатами розгляду дисциплінарної справи, порушеної на підставі наказу Слобожанської митниці Держмитслужби від 05.02.2021 №2-де «Про порушення дисциплінарного провадження» Дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ Слобожанської митниці видано подання від 04.03.2021 про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення догани за вчинення дисциплінарного проступку, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків.

31.05.2021 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позовні вимоги підтримує.

Позивач 07.06.2021 звернувся до суду з заявою про зміну позовних вимог та просив суд визнати протиправним наказ Слобожанської митниці Держмитслужби від 19.03.2021 №11-дс "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" та стягнути з Слобожанської митниці Держмитслужби на користь ОСОБА_1 5500 грн за вирахуванням обов`язкових податків і зборів.

Ухвалою суду від 09.06.2021 було продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів.

24.06.2021 відповідачем подано відзив на позовну заяву про зміну позовних вимог, в якому відповідач, вказує, що у зв`язку з притягненням позивача до дисциплінарної відповідальності відповідно до наказу Слобожанської митниці Держмитслужби від 19.03.2021 № 11-дс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» позивача було позбавлено надбавки за результатами роботи у березні 2021 року, про що видано наказ Слобожанської митниці Держмитслужби від 22.03.2021 № 15-ф. У зв`язку з чим відповідач вважає позовні вимоги безпідставними та необгрунтованими.

Ухвалою суду від 01.07.2021 було закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду.

Позивач та представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечувала.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні відносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що позивач працює на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення «Юнаківка» митного поста «Суми» Слобожанської митниці Держмитслужби.

Наказом Слобожанської митниці Держмитслужби від 18.01.2021 № 25 «Про призначення перевірки» було призначено перевірку щодо можливих фактів порушення митного законодавства, в тому числі незаконного використання транспортних засобів іноземної реєстрації, поміщених в режим тимчасового ввезення, на підставі доповідної записки начальника відділу митних компетенцій від № 5/7.14-24 (т. 1 а.с. 22, 100).

За результатами проведення перевірки комісією складено Акт про результати перевірки з окремих питань № 7.14-28-03/31 (т. 1 а.с. 85-98). У пункті 8.1. цього Акту запропоновано прийняти рішення про порушення дисциплінарного провадження відносно позивача на підставі статті 68 Закону України «Про державну службу» у зв`язку із скоєнням ним дисциплінарного проступку - неналежного виконання посадових обов`язків, визначених пунктами 1, 3 його посадової інструкції, затвердженої в.о. начальника Слобожанської митниці Держмитслужби Ю. Міщенком 06.11.2020 року, з метою визначення дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ Слобожанської митниці Держмитслужби ступеню вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку, та застосувати до нього дисциплінарне стягнення у вигляді оголошення догани.

Наказом в.о. начальника Слобожанської митниці Держмитслужби № 2-дс від 05.02.2021 було порушено дисциплінарне провадження щодо позивача (т. 1 а.с. 52).

За результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ Слобожанської митниці видано подання від 04.03.2021 про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення догани за вчинення дисциплінарного проступку, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків (т. 1 а.с. 230-234).

Наказом № 11-дс від 19.03.2021 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» ОСОБА_1 оглошено догану за вчинення дисциплінарного проступку, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків (т. 1 а.с. 20-21).

Не погодившись з наказом, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За правилами частини 1, 3 статті 569 Митного кодексу України працівники митних органів, на яких покладено виконання завдань, зазначених у статті 544 цього Кодексу, здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності цих органів, є посадовими особами. Посадові особи митних органів є державними службовцями.

Правове становище посадових осіб митних органів визначається цим Кодексом, а в частині, не врегульованій ним, - законодавством про державну службу та іншими актами законодавства України.

У свою чергу, правовий статус державних службовців, підстави та порядок притягнення їх до дисциплінарної відповідальності, а також її види передбачено Законом № 889-VІІІ.

Статтею 5 Закону № 889-VІІІ визначено, що правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. Відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом. Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

Державний службовець, у відповідності до частини першої статті 8 Закону № 889-VІІІ, зобов`язаний: 1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; 3) поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина; 4) з повагою ставитися до державних символів України; 5) обов`язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов`язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації; 6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; 7) сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки; 8) виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; 9) додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; 10) запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби; 11) постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності; 12) зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв`язку з виконанням посадових обов`язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню; 13) надавати публічну інформацію в межах, визначених законом. Державні службовці виконують також інші обов`язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах.

Відповідно до ч. 1 ст. 62 Закону № 889-VІІІ державний службовець зобов`язаний виконувати обов`язки, визначені статтею 8 вказаного Закону, а також: 1) не допускати вчинків, несумісних із статусом державного службовця; 2) виявляти високий рівень культури, професіоналізм, витримку і тактовність, повагу до громадян, керівництва та інших державних службовців; 3) дбайливо ставитися до державного майна та інших публічних ресурсів.

За невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом (ст. 64 Закону № 889-VІІІ).

За правилами ч. 1 ст. 65 Закону № 889-VІІІ підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

У пункті 5 частини 2 статті 65 Закону № 889-VІІІ дисциплінарним проступком визначено невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.

Згідно зі ст. 66 Закону № 889-VІІІ до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: зауваження; догана; попередження про неповну службову відповідність; звільнення з посади державної служби.

У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 ч. 2 ст. 65 Закону № 889-VІІІ, суб`єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.

За визначенням ст. 67 Закону № 889-VІІІ дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

Дисциплінарне стягнення - це передбачена законом міра примусу, що застосовується суб`єктом призначення до державного службовця, який порушив службову дисципліну, тобто вчинив дисциплінарний проступок.

Об`єктивна сторона дисциплінарного проступку складається з протиправної поведінки суб`єкта (працівника), шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ними й поведінкою особи, що притягається до відповідальності. Протиправність поведінки полягає в порушенні трудових обов`язків, закріплених нормами загального та спеціального законодавства про працю: Кодексом законів про працю України, Законом України "Про державну службу", правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, а також у порушенні або невиконанні наказів і розпоряджень власника, уповноваженої ним адміністрації.

Особливе значення під час визначення діяння державного службовця як дисциплінарного проступку має наявність у вчиненні цього діяння вини державного службовця - певного психічного ставлення особи до своїх протиправних дій і їхніх шкідливих наслідків.

Наказ про притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності повинен містити чітке формулювання суті та обставин допущеного працівником проступку, підстави прийняття рішення про притягнення до відповідальності, час вчинення й час виявлення самого проступку та обґрунтування обрання певного виду стягнення, з урахуванням передбачених законодавством обставин.

Аналогічна правова позиція відображена у постанові Верховного Суду 09.12.2019 року у справі № 813/3820/17.

Суд зауважує, що зміст наказу про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності не містить відомостей про те, яке саме порушення службової дисципліни вчинив чи допустив позивач, які саме посадові обов`язки він не виконав чи неналежно виконував.

Як у спірному наказі, так і в поданні дисциплінарної комісії зазначено, що під час пропуску за межі митної території України 14.12.2020 транспортного збору AUDI A6, реєстраційний номер НОМЕР_2 під керування громадянина ОСОБА_3 та під час пропуску за межі митної території України 30.12.2020 транспортного засобу MERCEDES-MAYBACH CLS500, реєстраційний номер НОМЕР_8 під керуванням ОСОБА_5 , порушено вимоги законодавства з боку державного службовця, а саме: пункту 6 Типової технологічної схеми здійснення митного контролю автомобільних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними, у пунктах пропуску через державний кордон, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 451 (далі - Типова технологічна схема); статті 8 Конвенції про тимчасове ввезення, прийнятої 26 червня 1990 року у м. Стамбулі; статті 109 Митного кодексу України; частини 5 статті 380 Митного кодексу України.

Суд зазначає, що відповідно до п. 6 Типової технологічної схеми під час митного контролю та митного оформлення автомобільних транспортних засобів і товарів митні органи у пунктах пропуску здійснюють:

реєстрацію прибуття автомобільних транспортних засобів і товарів на митну територію України або їх вибуття з митної території України;

перевірку комплектності документів, необхідних для митного контролю та митного оформлення автомобільних транспортних засобів і товарів відповідно до заявленого митного режиму, а також відомостей, зазначених у цих документах;

облік та реєстрацію автомобільних транспортних засобів і товарів, результатів їх митного контролю та митного оформлення;

контроль за дотриманням установлених законодавством строків тимчасового ввезення автомобільних транспортних засобів і товарів на митну територію України або їх тимчасового вивезення з митної території України;

контроль за дотриманням установлених законодавством умов здійснення транзиту автомобільних транспортних засобів і товарів митною територією України;

застосування у випадках, установлених законодавством, заходів гарантування доставки автомобільних транспортних засобів і товарів до митниць призначення;

контроль за дотриманням вимог законодавства, якими встановлено заборони або обмеження стосовно переміщення автомобільних транспортних засобів і окремих видів товарів через митний кордон України;

аналіз та оцінку ризиків, у тому числі з використанням документальних профілів ризику або електронних профілів ризику, включених до відповідних програмно-інформаційних комплексів Держмитслужби;

митний огляд (огляд та переогляд автомобільних транспортних засобів і товарів, ручної поклажі та багажу, особистий огляд громадян);

заходи офіційного контролю, яким підлягають товари, в пунктах пропуску шляхом попереднього документального контролю;

прийняття рішення про вжиття заходів, необхідних для забезпечення додержання законодавства з питань митної справи під час переміщення автомобільних транспортних засобів і товарів через митний кордон України;

взаємодію з іншими державними органами, які здійснюють заходи офіційного контролю (далі - контролюючі органи), під час їх здійснення;

нарахування митних платежів, передбачених законодавством під час митного контролю та митного оформлення автомобільних транспортних засобів і товарів у пунктах пропуску, а також контроль за повнотою їх стягнення;

оформлення встановлених законодавством митних документів за результатами митного контролю та митного оформлення автомобільних транспортних засобів і товарів;

ідентифікацію автомобільних транспортних засобів і товарів у випадках та порядку, встановлених законодавством;

прийняття рішення щодо пропуску або відмови у пропуску автомобільних транспортних засобів і товарів на митну територію України або за межі митної території України, випуску товарів.

Відповідно до статті 8 Конвенції про тимчасове ввезення кожна з Договірних Сторін може на запит дозволити передачу права на тимчасове ввезення будь-якій іншій особі, якщо остання: a) відповідає умовам, визначеним у цій Конвенції, та b) бере на себе обов`язки першого користувача правом на тимчасове ввезення.

Згідно вимог статті 109 Митного кодексу України за заявою особи, відповідальної за дотримання митного режиму тимчасового ввезення, митний орган надає дозвіл на передачу права використання режиму тимчасового ввезення щодо товарів будь-якій іншій особі за умови, що така інша особа: 1) відповідає вимогам, встановленим цим Кодексом; та 2) приймає на себе зобов`язання особи, відповідальної за дотримання митного режиму тимчасового ввезення.

На підставі ч. 5 ст. 380 Митного кодексу України тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування можуть використовуватися на митній території України виключно громадянами, які ввезли зазначені транспортні засоби в Україну, для їхніх особистих потреб.

Транспортні засоби особистого користування, що класифікуються за товарною позицією 8903 згідно з УКТ ЗЕД, можуть використовуватися громадянами, які ввезли їх в Україну, а також громадянами-резидентами та громадянами-нерезидентами, які мають належний дозвіл користувача права на тимчасове ввезення, за умови використання транспортного засобу від імені і згідно з інструкціями користувача права на тимчасове ввезення.

Такі транспортні засоби не можуть використовуватися для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні, бути розкомплектовані чи передані у володіння, користування або розпорядження іншим особам.

Суд наголошує, що ані оскаржуваний наказ, ані подання дисциплінарної комісії не зазначають що саме не було здійснено позивачем під час пропуску за межі митної території України 14.12.2020 та 30.12.2020 вказаних транспортних засобів або ж у чому проявлялось порушення усіх вимог вказаних нормативних актів.

Суд звертає увагу, що у поданні Дисциплінарної комісії Слобожанської митниці Держмитслужби від 04.03.2021 зазначено про порушення позивачем вимог закону під час пропуску за межі митної території України 14.12.2020 та 30.12.2020 транспортних засобів, проте подання не містить конкретних обставин, які саме дії вчинив позивач або не вчинив та, відповідно, не містить конкретної норми чинного законодавства, що саме порушив ОСОБА_1 , обмежившись виключно посиланням на інформацію, зазначену у Доповідній записці та Акті, якими були встановлені порушення.

Проте, суд зазначає, що відповідно до вимог ст. 68, 69 Закону № 889-VІІІ дисциплінарне провадження порушується шляхом видання відповідного наказу (розпорядження) та дисциплінарні стягнення накладаються (застосовуються), у даному випадку, суб`єктом призначення.

Для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ.

Порядок здійснення дисциплінарного провадження затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до вимог п.п. 33-34 Порядку комісія, дисциплінарна комісія розглядає належним чином сформовану дисциплінарну справу та за результатами такого розгляду приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначається у протоколі засідання.

Комісія, дисциплінарна комісія повинна встановити: чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження; чи містять дії державного службовця ознаки дисциплінарного проступку; чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до державної служби; чи підлягає державний службовець притягненню до дисциплінарної відповідальності; який вид дисциплінарного стягнення може бути застосований до державного службовця.

Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії.

Пропозиція (подання) готується Комісією, дисциплінарною комісією після прийняття рішення за результатами розгляду дисциплінарної справи та підписується усіма її членами, які брали участь у голосуванні.

Члени Комісії, дисциплінарної комісії мають право викласти свою окрему думку, яка додається до пропозиції (подання).

Пропозиція (подання) складається із вступної, мотивувальної та резолютивної частини.

У вступній частині зазначаються: дата складення; відомості щодо підстав для порушення дисциплінарного провадження; прізвище, ім`я, по батькові державного службовця, його посада, інші відомості, що мають значення для здійснення дисциплінарного провадження.

У разі наявності у діях державного службовця дисциплінарного проступку у мотивувальній частині зазначаються: - факти, що підтверджують вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, з посиланням на положення відповідних нормативно-правових актів; - обставини, що призвели до вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку; - ступінь вини державного службовця; - характер дисциплінарного проступку, ступінь його тяжкості, настання тяжких наслідків; - відомості, що характеризують державного службовця, обставини, що пом`якшують чи обтяжують дисциплінарну відповідальність державного службовця, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та ставлення державного службовця до державної служби; - заяви, клопотання, пояснення державного службовця та рішення, прийняті Комісією, дисциплінарною комісією за результатами їх розгляду.

У резолютивній частині зазначаються у разі наявності у діях державного службовця дисциплінарного проступку: - висновок про наявність у діях державного службовця дисциплінарного проступку, передбаченого відповідним пунктом частини другої статті 65 Закону, та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; - вид дисциплінарного стягнення, рекомендованого до застосування, передбачений відповідною частиною статті 66 Закону, або обставини, що виключають можливість накладення дисциплінарного стягнення.

Отже, з огляду на вказані норми, можна зробити висновок, що саме до повноважень комісії відноситься розгляд дисциплінарної справи та прийняття рішення за результатами розгляду. Саме дисциплінарна комісія приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності.

При цьому посилання в поданні на те, що фактом, який підтверджує вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, є акт про результати перевірки з окремих питань від 28.01.2021 №7.14-28-03/31 свідчить про те, що комісією належним чином не встановлювалось, чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження, чи містять дії державного службовця ознаки дисциплінарного проступку, чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений. З огляду на що таке подання не є достатньо обґрунтованим та об`єктивним, що свідчить про передчасний висновок про неналежне виконання обов`язків позивачем.

При цьому, як вбачається з акту про результати перевірки з окремих питань від 28.01.2021 №7.14-28-03/31 (т. 1 а.с. 85-98), комісією з перевірки було констатовано, що під час пропуску за межі митної території України 14.12.2020 транспортного засобу AUDI А6, реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням громадянина ОСОБА_3 , який не ввозив в Україну цей автомобіль, та 30.12.2020 транспортного засобу MERCEDES-MAYBACH CLS500, реєстраційний номер НОМЕР_3 громадянином ОСОБА_5 у головного державного інспектора ВМО «Юнаківка» ОСОБА_1. було відсутнє об`єктивне підтвердження надходження запиту дозволити передачу права на тимчасове ввезення будь-якій іншій особі (заяви особи, відповідальної за дотримання митного режиму тимчасового ввезення, митному органу щодо надання дозволу на передачу права використання режиму тимчасового ввезення щодо товарів будь-якій іншій особі тощо) та, відповідно, було відсутнє рішення митного органу про надання дозволу на передачу права використання режиму тимчасового ввезення щодо товарів будь-якій іншій особі. Тобто будь-які законні підстави, для вивезення транспортного засобу AUDI А6, реєстраційний номер НОМЕР_2 громадянином ОСОБА_3 , та MERCEDES-MAYBACH CLS500, реєстраційний номер НОМЕР_3 громадянином ОСОБА_5 на думку комісії, були відсутні, і ОСОБА_1 , з урахуванням положень статті 8 Конвенції про тимчасове ввезення, статті 109 МКУ, частини 5 статті 380 МКУ тощо, повинен був прийняти рішення про вжиття заходів, необхідних для забезпечення додержання законодавства з питань митної справи під час переміщення цього транспортного засобу через митний кордон України.

При цьому комісією з перевірки також не вказано які рішення мав прийняти позивач чи яких заходів вжити для забезпечення додержання законодавства з питань митної справи під час переміщення цього транспортного засобу через митний кордон України з огляду на вказані норми закону.

Суд зауважує, що висновок Дисциплінарної комісії про наявність у діях позивача дисциплінарного проступку від 04.03.2021 ґрунтується виключно на відомостях, зазначених у акт про результати перевірки з окремих питань від 28.01.2021 №7.14-28-03/31. Будь-яких конкретних обставин, установлених в рамках дисциплінарного провадження, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, який полягає у неналежному виконанні службових обов`язків, комісією у поданні не зазначено.

Зважаючи, що відповідачем у спірному наказі не конкретизовано, яке саме порушення було допущено позивачем та у чому саме полягає неналежне виконання позивачем службових обов`язків, суд позбавлений можливості об`єктивно дослідити зміст порушення, за яке ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Крім того, суд наголошує, що відповідно до п. 32 Порядку про дату, час і місце засідання Комісії, дисциплінарної комісії державному службовцю повідомляється шляхом вручення інформації чи документів або надсилання їх поштою за адресою місця проживання/перебування чи на його адресу електронної пошти, або з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку за наявними в особовій справі контактними даними.

Таке повідомлення здійснюється не менш як за п`ять календарних днів до дня проведення засідання Комісії, дисциплінарної комісії.

У разі коли державний службовець не прибув на засідання або не повідомив про поважні причини своєї відсутності, а також не надав письмові пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, Комісія, дисциплінарна комісія складає акт про відмову від надання пояснень.

Відсутність державного службовця на засіданні Комісії, дисциплінарної комісії не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження.

Доказів належного повідомлення позивача про дату, час і місце засідання дисциплінарної комісії відповідачем не надано, у зв`язку з чим суд робить висновок про порушення права позивача брати участь у розгляді дисциплінарної справи, надавати додаткові пояснення та докази.

Відповідно до ст.ст.73, 75 КАС України належними є доказами, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

За правилами статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Варто зауважити, що в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

У свою чергу, відповідачем не доведено належними доказами, що позивач своїми діями чи бездіяльністю порушив службову дисципліну, допустив невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.

На переконання суду, застосування до позивача дисциплінарного стягнення, вина якого не доведена належними та допустимими доказами, не може вважатись результатом ефективного службового розслідування.

Викладене свідчить про відсутність підстав для застосування до позивача дисциплінарного стягнення у виді догани, оскільки таке застосовано за відсутності належних і достовірних доказів, а тому, суд дійшов висновку про протиправність наказу Слобожанської митниці Держмитслужби від 19.03.2021 №11-дс "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності", яким оголошено догану ОСОБА_1 .

За правилами частини 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з пунктом 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v." від 27.09.2001 року рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Окрім того, судом враховується, що відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування наказу Слобожанської митниці Держмитслужби від 19.03.2021 №11-дс "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" підлягають задоволенню.

Постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2020 року №310 «Питання оплати праці посадових осіб та працівників Державної митної служби» у митних органах посадовим особам та працівникам спецпідрозділу митних органів можуть встановлюватись такі види стимулюючих надбавок:

надбавка за виконання особливих ключових показників ефективності;

надбавка за виконання особливо важливої роботи;

надбавка за персональну кваліфікацію.

Відповідно до п. 6 та п. 9 розділу II Положення про умови та порядок виплати стимулюючих надбавок посадовим особам та працівникам митних органів, затвердженого Наказом Державної митної служби України №11 від 15.10.2019 (у редакції наказу Державної митної служби України №535 від 25.11.2020) надбавка не встановлюється у разі застосування до такої особи дисциплінарного стягнення на момент встановлення задбавок по митному органу. Наказ митного органу про призупинення виплати або скасування надбавки посадовій особі, працівнику спецпідрозділу чи працівнику іншої категорії митного органу готується на підставі наказу/рішення уповноваженого органу про застосування до такої особи дисциплінарного стягнення.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до п. 12 наказу Слобожанської митниці Держмитслужби від 22.03.2021 №15-ф «Про встановлення надбавки за виконання особливо важливої роботи посадовим особам Слобожанської митниці Держмитслужби за березень 2021 року» позивача ОСОБА_1 позбавлено надбавки за результатами роботи у березні 2021 року на підставі наказу в. о. начальника Слобожанської Держмитслужби від 19.03.2021 №11-де «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності».

Отже, у зв`язку з притягненням до дисциплінарної відповідальності відповідно до наказу Слобожанської митниці Держмитслужби від 19.03.2021 №11-дс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» позивача ОСОБА_1 позбавлено надбавки за результатами роботи у березні 2021 року.

Враховуючи, що накладення дисциплінарного стягнення на позивача визнано протиправним, та відповідно скасовано наказ Слобожанської митниці Держмитслужби від 19.03.2021 №11-дс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», яким застосоване таке стягнення, в рамках даної адміністративної справи, суд вважає, що питання щодо зобов`язання відповідача провести виплату сум заробітної плати, недоотриманих внаслідок притягнення до дисциплінарної відповідальності, а тим більше стягнення ще не нарахованої суми надбавки, є передчасними.

Суд зауважує, що спір в цій частині між сторонами не виник та на теперішній час у суду відсутні підстави вважати, що відповідачем будуть порушені права ОСОБА_1 щодо виплати недоотриманих сум заробітної плати.

Щодо стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

За приписами статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч. 3 ст. 132 КАС України).

Частинами 1, 2 ст. 134 КАС України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. При цьому даною статтею передбачено цілі розподілу, визначення розміру та розмір судових витрат.

Так, згідно з ч. 3 ст. 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Водночас частинами 4, 5 ст. 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 7, 9 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу надано наступні докази, а саме: ордер від 05.04.2021 (а.с. 19 том 1), копію договору про надання професійної правової допомоги від 29.03.2021 укладеного між позивачем та адвокатом Биковою Риммою Юріївною (а.с. 151-152 том 2); копію акта наданих послуг від 23.07.2021 (а.с. 153 том 2), квитанцію № 43 від 29.03.2021 про сплату 5000,00 грн. згідно договору від 29.03.2021 (а.с. 154 том 2).

Дослідивши надані позивачем документи, суд враховує ту обставину, що справа є не складною, а спірні правовідносини не новими у судовій практиці. З урахуванням досліджених судом доказів щодо витрат на професійну правничу допомогу та оскільки позовні вимоги задоволені частково, суд вважає заявлені витрати неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг, тому, враховуючи критерії необхідності та доцільності понесених витрат, обсяг наданих послуг, а також значення справи для позивача, суд дійшов висновку про можливість відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу в сумі 3000,00 грн.

Також у відповідності до вимог ст. 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача витрати зі сплати судового збору в сумі 908 грн. сплаченого за квитанцією від 05.04.2021 (а.с.18 том 1) за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Слобожанської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування наказу - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Слобожанської митниці Держмитслужби від 19.03.2021 №11-дс "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності".

У задоволенні інших вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_9 ) витрати зі сплати судового збору в сумі 454,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Слобожанської митниці Держмитслужби (вул. Короленка, 16 Б, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 43332958).

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 26.07.2021.

Суддя А.Б. Діска