Справа № 2-3770/05
Номер провадження 4-с/404/30/21
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 липня 2021 року Кіровський районний суд міста Кіровограда
в складі: головуючого судді Кулінка Л.Д.
за участю секретаря Пилипенко Є.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кропивницькому матеріали скарги ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) на дії, рішення та бездіяльність начальника Кропивницького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Павловського Олександра Сергійовича,-
В С Т А Н О В И В:
До Кіровського районного суду міста Кіровограда надійшла скарга ОСОБА_1 на дії, рішення та бездіяльність начальника Кропивницького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Павловського Олександра Сергійовича щодо виконання виконавчого провадження № 40487640, а саме: зобов`язання Кропивницький районний відділ державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) врахувати надані данні стягувачем та здійснити перерахунок заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні № 40487640. В обгрунтування поданої скарги зазначено, відповідно до рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 15 липня 2005 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 в розмірі ? частини всіх видів заробітку (доходів) але не менше неоподаткованого мінумуму доходів громадян починаючи з 14 червня 2005 року і продовжуючи до досягнення повноліття дитини до ІНФОРМАЦІЯ_1 . На підставі вказаного рішення суду було видано виконавчий лист, який знаходиться на виконанні у Кропивницькому районному відділі державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) з 01.08.2005 року. В провадженні Кіровського районного суду міста Кіровограда знаходилась цивільна справа № 404/6898/18, номер провадження 2/404/3440/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про зменшення розміру аліментів, за результатами розгляду якої 24.09.2020 року рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда в позові відмолено. Відповідно до інформації зазначеної в позові боржником, він отримує в Україні середньомісячну заробітну плату в розмірі 4000,00-5000,00 грн. ОСОБА_1 було подано до Кіровського районного суду міста Кіровограда клопотання копій документів долучених до справи. Судом було задоволено клопотання та видано ОСОБА_1 довідку Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, яка необхідна була для долучення до матеріалів виконавчого провадження. В подальшому як зазначає, скаржник, вона звернулась з клопотанням до старшого державного виконавця Кропивницького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Дмитренко В.О. в якому просила долучити до матеріалів виконавчого провадження № 40487640 копію довідки Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, отриману Кіровським районним судом міста Кіровограда 16 березня 2020 року вх. № 10380, визначити суму заборгованості зі сплати аліментів виходячи з розміру реального доходу боржника у виконавчому провадженні № 40487640. 31 травня 2021 року скаржником отримано відповідь від начальника Кропивницького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Олександра Павловського згідно якого звернутись до компетентного органу іноземної держави, де проживає боржник із клопотанням про визнання та надання дозволу на виконання рішення суду України про стягнення аліментів. Вважає дії страшого державного виконавця та прийняте рішення неправомірними, оскільки скаржником долучено до матеріалів виконавчого провадження документ, що відображає наявність у боржника доходу, який дозволяє йому певну кількість часу проживати за кордоном.
Ухвалою судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 25 червня 2021 року прийнято до розгляду скаргу № 2-3770/05 номер провадження 4-с/404/30/21 ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) на дії, рішення та бездіяльність начальника Кропивницького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) та призначено судове засідання (а.с.44).
Скаржник в судовому засіданні призначеному на 15 липня 2021 року просила задовольнити скаргу на дії, рішення та бездіяльність начальника Кропивницького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Павловського Олександра Сергійовича, посилаючись на обставини викладені в скарзі. В судове засідання призначене на 19 липня 2021 року ОСОБА_1 не з`явилась, подала до суду клопотання (вх. № 26415 від 16.07.2021 року) про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв`язку з сімейними обставинами. Однак доказів обґрунтування такого клопотання скаржником не надано, а відтак суд вважає, причини неявки в судове засідання скаржника не поважними, та, враховуючи строки розгляду скарги, провести розгляд справи за відсутності скаржника.
Представник Кропивницького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) в судовому засіданні, призначеному на 15 липня 2021 року заперечував щодо задоволення скарги посилаючись на її необґрунтованість та недоведеність. Також представником Кропивницького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) заявлено клопотання про долучення до матеріалів справи відзив на скаргу ОСОБА_1 та належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження. В судове засідання призначене на 19 липня 2021 року представник Кропивницького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) не зявився, подав до суду заяву (вх. 26570 від 19.07.2021 року) про проведення розгляду справи за відсутності представника, та вимоги скаржника не визнають в повному обсязі (а.с.201).
Боржник ОСОБА_2 в судовому засіданні призначеному на 15 липня 2021 року заперечував щодо задоволення скарги. В судове засідання призначене на 19 липня 2021 року ОСОБА_2 не з`явився, подав до суду заяву (вх. 26569 від 19.07.2021 року) про проведення розгляду справи за його відсутності, та вимоги скаржника не визнає в повному обсязі (а.с.202).
В поданому відзиві представник Кропивницького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) просить суд відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 в повному обсязі, зазначаючи, що у Кропивницькому районному відділі державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) перебуває виконавче провадження № 40487640 з примусового виконання виконавчого листа № 2-3770 від 15.07.2005 виданого Кіровським районним судом міста Кіровограда про стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уроженца міста Кіровограда аліментів на користь ОСОБА_1 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше неоподаткованого мінімуму доходів громадян на утримання неповнолітньої ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 починаючи з 14.06.2005 року і до повноліття дитини ІНФОРМАЦІЯ_4 . Державним виконавцем 23.04.2007 року керуючись статтею 17, 19, 25 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції, що діяла на момент вчинення виконавчих дій, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копії якої направлено сторонам, стягувачу до відома, боржнику для належного виконання. Згідно відповіді Міністерства внутрішніх справ від 24.06.2021 року боржник не має зареєстрованого права власності на рухоме майно. Згідно відповіді Державної фіскальної служби від 24.06.2021 року боржник за вказаним у запиті податковим номером або серією та номером паспорта на обліку в органах ДФС не перебуває. Згідно відповіді Пенсійного фонду України від 24.06.2021 року боржник не працює за трудовими та цивільно-правовими договорами, пенсію не отримує. Згідно відповіді на запит Пенсійного фонду України, боржник не працює за трудовими та цивільно-правовими договорами та не отримує пенсію. В даному випадку, розрахунок заборгованості обчислюється державним виконавцем на підставі інформації про середню заробітну плату працівника для Кіровоградської області, що визначена Міністерством фінансів України. Станом на 01.07.2021 року заборгованість сплачено в повному обсязі, що підтверджується квитанціями про перерахування аліментів, заявами та розписками стягувача що містяться в матеріалах виконавчого провадження. Вказує, що перерахунок заборгованості зі сплати аліментів, в даному випадку, здійснюється у разі встановлення джерела і розміру заробітку (доходу) платника аліментів, який він одержав за кордоном. У відповіді на клопотання стягувача, останній було запропоновано подати до відділу відповідні документи, які містять інформацію щодо місця роботи боржника за кордоном та розмір отриманого доходу. Однак, відповідні документи до відділу не надходили, тому немає підстав вважати, що боржник працевлаштований за кордоном. В даному випадку, факт працевлаштування боржника за кордоном є лише припущенням та твердженням стягувача. Не погоджуюсь з доводами скаржника, щодо того що довідка Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 27.02.2020 року не є документом, що відображає наявність в боржника доходу, а лише вказує на дозвіл йому певну кількість часу проживати за кордоном, адже в такій довідці відсутня інформація щодо мети перетинання особою державного кордону, а також вона встановлює лише перетину кордону України, а не встановлення факту працевлаштування боржника. Також стягувачу роз`яснено, якщо боржник виїхав за кордон на постійне проживання, стягувач має право на звернення до Міністерства юстиції України для оформлення документів про стягнення аліментів на підставі «Конвенції про стягнення аліментів за кордоном». Порядок виконання в Україні Конвенції про стягнення аліментів за кордоном визначається наказом Міністерства юстиції України «Про затвердження Інструкції про виконання в Україні Конвенції про стягнення аліментів за кордоном». Отже заборгованість зі сплати аліментів нарахована державним виконавцем належним чином у відповідності до законодавства України та не порушує законних прав та інтересів стягувача (а.с.50-195).
Відповідно до частини другої статті 450 Цивільного процесуального кодексу України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Розглянувши наявні матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, заслухавши думку учасників справи, суд встановив таке.
. Рішенням Кіровського районного суду міста Кіровограда від 15 липня 2005 року позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 , аліменти на користь ОСОБА_1 розмірі ? частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше неоподаткованого мінімуму доходів громадян на утримання неповнолітньої ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_6 , починаючи з 14 червня 2005 року і продовжуючи до досягнення повноліття дитини ІНФОРМАЦІЯ_1 . Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави в сумі 51,00 грн. держмита (а.с.17).
На виконання вказаного рішення суду видано виконавчий лист, який знаходиться на виконанні у Кропивницькому районному відділі державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (пункт 1 частина перша статті 3 Закону України «Про виконавче провадження»).
23.04.2007 року державним виконавцем керуючись статтею 17, 19, 25 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції, що діяла на момент вчинення виконавчих дій, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копії якої направлено сторонам, стягувачу до відома, боржнику для належного виконання (а.с.5).
Частинами першою та другою статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.
На виконання вищевказаних вимог, постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження старшого державного виконавця Кіровського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції від 18.08.2015 року накладено арешт на все майно ОСОБА_2 (а.с.62, 99).
Станом на 01.05.2015 року заборгованість ОСОБА_2 зі сплати аліментів становила 50021,81 грн (а.с.67-68).
Відповідно до статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.
З метою з`ясування майнового стану боржника, державним виконавцем неодноразово здійснювались запити до реєструючих органів (а.с. 70-72; 76-77; 96-98; 149-150; 160-166).
Згідно відповіді Міністерства внутрішніх справ від 24.06.2021 року не має зареєстрованого права власності на рухоме майно, згідно відповіді Державної фіскальної служби від 24.06.2021 року боржник за вказаним у запиті податковим номером або серією та номером паспорта на обліку в органах ДФС не перебуває, згідно відповіді Пенсійного фонду України від 24.06.2021 року боржник не працює за трудовими та цивільно-правовими договорами, пенсію не отримує, згідно відповіді Державної прикордонної служби України щодо перетину боржником державного кордону № 106657497 від 24.06.2021 року, за вказаними параметрами, а саме: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 , з 23.04.20074 року по 24.06.2021 року в Державній прикордонній службі України відсутні дані щодо перетину боржником державного кордону (а.с.164-167).
Частиною дев`ятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, державний виконавець виносить вмотивовані постанови: 1) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; 2) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; 3) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; 4) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.
Оскільки станом на 01.09.2018 року ОСОБА_2 мав заборгованість за сплати аліментів в сумі 89730,75 грн., державним виконавцем на виконання вимог статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України (постанова від 03.03.2018 року; а.с.92); про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами (постанова від 03.03.2018 року, а.с.86); про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії (постанова від 03.03.2018 року; а.с.90); про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання (постанова від 03.03.2018 року; а.с.88).
Згідно частини третьої статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України.
Відповідно до частини першої статті 195 Сімейного кодексу України заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном.
Відповідно до частини другої статті 195 Сімейного кодексу України, заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.
Згідно наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень» - розрахунок заборгованості обчислюється на підставі відомостей, отриманих із: звіту про здійснені відрахування та виплати; квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником; заяв та (або) розписок стягувача; інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості; інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів.
Згідно відповіді на запит Пенсійного фонду України, боржник не працює за трудовими та цивільно-правовими договорами та не отримує пенсію.
В даному випадку, розрахунок заборгованості обчислювався державним виконавцем на підставі інформації про середню заробітну плату працівника для Кіровоградської області, що визначена Міністерством фінансів України.
Станом на 01.07.2021 року заборгованість сплачено в повному обсязі, що підтверджується квитанціями про перерахування аліментів, заявами та розписками стягувана що містяться в матеріалах виконавчого провадження (а.с.180, 185-186).
Оскільки у боржника станом на 01.07.2021 року відсутня заборгованість зі сплати аліментів, державним виконавцем на виконання вимог статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанови від 17.09.2018 року про скасування тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України (а.с. 125-126); про припинення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами (а.с.123); про припинення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії (а.с.121); про припинення тимчасового обмеження боржника у праві полювання (а.с.128-129)
За довідкою Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України на № 404/6898/18/12086/2020 від 27.02.2020 року ОСОБА_2 перетинав державний кордон України починаючи з 06.01.2018 року по 24.01.2020 року (а.с.172).
ОСОБА_1 звернулась з клопотанням до старшого державного виконавця Кропивницького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Дмитренко В.О. якому просила долучити до матеріалів виконавчого провадження № 40487640 копію довідки Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, отриману Кіровським районним судом міста Кіровограда 16 березня 2020 року вх. № 10380, визначити суму заборгованості зі сплати аліментів виходячи з розміру реального доходу боржника у виконавчому провадженні № 40487640 (а.с.169-171).
Начальником Кропивницького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) 30.04.2021 року направлено на адресу стягувача відповідь щодо розгляду вищевказаного клопотання, відповідно до якої стягувачу запропоновано в порядку визначеному наказом Міністерства юстиції України «Про затвердження інструкції про виконання рішення в Україні Конвенції про стягнення аліментів за кордоном» до компетентного органу (суду) іноземної держави де проживає боржник з клопотанням про визнання та надання дозволу на виконання рішення суду України про стягнення аліментів (а.с.173).
Статтею 129-1 Конституції України констатовано, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.
Водночас, відповідно до приписів статті 18 Цивільного процесуального України кодексу судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Статтею 447 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції, у відповідності до частини першої першої статті 448 Цивільного процесуального кодексу України.
Згідно із частинами першою та другою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Основними принципами діяльності органів Державної влади, їх посадових осіб є обов`язок діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України, що встановлено статтею 19 Конституції України.
Як встановлено судом з матеріалів виконавчого провадження боржник офіційно не працевлаштований, пенсію чи будь-які інші доходи не отримує, а відтак суд, вважає, що при обчисленні заборгованості зі сплати аліментів ОСОБА_2 , державним виконавцем дотримано приписи статті 195 Сімейного кодексу України.
Наказом № 2904/5 від 15.09.2017 року Міністерства юстиції України «Про затвердження Інструкції про виконання в Україні Конвенції про стягнення аліментів за кордоном», затверджено Інструкцію «Про виконання в Україні Конвенції про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання»
Відповідно до розділу ІІ Інструкції «Про виконання в Україні Конвенції про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання» заяви, передбачено розділом ІІІ Конвенції, щодо зобов`язань про утримання, що виникають з відносин між батьками та дитиною, яка не досягла 18 років, подаються до центрального органу через центральний орган тієї Договірної держави, де постійно проживає заявник. Заява про визнання і виконання рішення щодо зобов`язання про стягнення утримання відносно осіб, зазначених в абзаці другому пункту 6 розділу І цієї Інструкції, подається безпосередньо до компетентного органу Договірної держави, на території якої необхідно визнати та виконати рішення. Заява та документи, що направляються з України до запитуваної Договірної держави відповідно до Конвенції, складені українською мовою, мають супроводжуватися перекладом офіційною мовою запитуваної Договірної держави або іншою мовою, яку запитувана Договірна держава визначила у своїй заяві відповідно до статті 63 Конвенції як прийнятну для всієї своєї території або тієї її частини, на якій проживає боржник.
Частиною першою розділу ІІІ Інструкції «Про виконання в Україні Конвенції про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання» визначено, що згідно з Конвенцією кредитор з метою стягнення аліментів на утримання дитини віком до 18 років може подати: 1) заяву про визнання та/або виконання іноземного рішення про стягнення аліментів відповідно до статті 24 Конвенції; 2) заяву про виконання рішення, прийнятого або визнаного в запитуваній Договірній державі; 3) заяву про вирішення питання про стягнення аліментів у запитуваній Договірній державі, у тому числі (у разі потреби) з вимогою про встановлення батьківства; 4) заяву про вирішення питання про стягнення аліментів у запитуваній Договірній державі у випадках, коли визнання та виконання іноземного рішення є неможливим або у визнанні та виконанні відмовлено у зв`язку з недостатністю підстав для визнання та виконання згідно зі статтею 20 Конвенції або з підстав, зазначених у підпунктах "b" або "e" статті 22 Конвенції; 5) заяву про зміну рішення, винесеного в запитуваній Договірній державі; 6) заяву про зміну рішення, винесеного в Договірній державі іншій, ніж запитувана Договірна держава.
Отже вищевказані приписи зобов`язують саме кредитора, тобто стягувача по аліментам звертатись з заявами до компетентного органу (суду) іноземної держави де проживає боржник з клопотанням про визнання та надання дозволу на виконання рішення суду України про стягнення аліментів.
Однак скаржником доказів такого звернення до суду не надано.
Частиною першою статті 76 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. За частиною першою та другою статті 77 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 Цивільного процесуального кодексу України). Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 Цивільного процесуального кодексу України).
При цьому скаржником ні до поданої скарги, ні в судовому засіданні не надано належних доказів, того що боржник офіційно працевлаштований за кордоном, або отримує там дохід, не надано також підтвердження звернення стягувача до компетентного органу (суду) іноземної держави де проживає боржник з клопотанням про визнання та надання дозволу на виконання рішення суду України про стягнення аліментів. А не виконання самим стягувачем прямого обов`язку передбаченого Інструкцією «Про виконання в Україні Конвенції про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання», при дотриманні державним виконавцем приписів Закону України «Про виконавче провадження» не може розцінюватись як підстава визнання дій державного виконавця неправомірними, а тому суд у задоволенні скарги відмовляє.
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про виконавче провадження» статтями 4, 10, 11, 76, 77, 81, 258-260, 353, 447, 450, 451 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
У Х В А Л И В:
У задоволенні скарги ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) на дії, рішення та бездіяльність начальника Кропивницького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Павловського Олександра Сергійовича, відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст судового рішення складено 26.07.2021 року.
Суддя Кіровського
районного суду
м.Кіровограда Л. Д. Кулінка
