Справа № 589/2323/20

Провадження № 2/589/207/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2021 року м. Шостка

Шосткинський міськрайонний суд Сумської області в особі головуючого судді Лєвші С.Л., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (письмове провадження) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Сумський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» про скасування дисциплінарного стягнення,-

ВСТАНОВИВ:

17 липня 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Шосткинського міськрайонного суду Сумської області з позовом до Державного підприємства «Сумський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» (далі - ДП «Сумський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації») про визнання незаконним та скасування п.п.1.1 пункту 1 Наказу генерального директора ДП «Сумський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» від 18.05.2020 №23.

Свої вимоги мотивує тим, що Наказом генерального директора ДП «Сумський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» від 18.05.2020 №23 йому було оголошено догану. Наказ прийнятий на підставі Акта службового розслідування від 08.05.2020. Підпунктом 1.1 п.1 Наказу ОСОБА_1 оголошено догану за невиконання покладених на нього завдань, а саме не проведення професійного навчання працівників та не належний контроль за роботою підлеглих.

20 липня 2020 року ухвалою суду прийнято справу до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення осіб, у якій роз`яснено відповідачу, право подати заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали.

Ухвалу про відкриття провадження від 20 липня 2020 року разом із позовною заявою та додатками до неї було надіслано відповідачу рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу місця знаходження юридичної особи. (а.с.40)

06 жовтня 2020 року від відповідача ДП «Сумський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позов не визнають, а Наказ від 18.05.2020 №23 «Про оголошення догани» в цілому та пункт 1.1 Наказу від 18.05.2020 №23 «Про оголошення догани» безпосередньо законним та таким, що не підлягає скасуванню, а позов не підлягає задоволенню. (а.с.46-49)

Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі, не надходили.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Так, з Наказу, винесеного генеральним директором ДП «Сумський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» за №23 від 18 травня 2020 року «Про оголошення догани», вбачається, що відповідно до Акта службового розслідування від 08.05.2020, керуючись ст. 147 та ст. 148 КЗпП України, та беручи до уваги заперечення начальника Шосткинського відділення Олександра Редька, наказано оголосити догану начальнику відділення ОСОБА_1 за не виконання покладених на нього завдань (не проведення професійного навчання працівників) та неналежний контроль за роботою підлеглих, що систематично приводить до конфлікту серед працівників відділення та має вплив на якість планових показників. (а.с.6, 7)

Згідно із Наказом, винесеним виконуючи обов`язки генерального директора ДП «Сумський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» за №29 від 23 червня 2020 року «Про внесення змін до наказу від 18.05.2020 №23 «Про оголошення догани», з метою уточнення підстав оголошення догани наказом від 18.05.2020 №23 «Про оголошення догани» працівникам Шосткинського відділення - «пунктом 1.1 пункту 1 доповнено словами: «що є порушенням підпунктів 3.1.2, 3.1.3, 3.1.6, 3.1.10 пункту 3 Правил внутрішнього трудового розпорядку, абзацу 21 пункту 2.1 та абзацу 5 пункт 4.1 Посадової інструкції». Всі інші пункти наказу залишено без зімн. (а.с.8)

Відповідно до наказу, винесеного генеральним директором ДП «Сумський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» за №18 від 11 березня 2020 року «Про проведення службового розслідування», створено комісію з проведення службового розслідування для з`ясування фактів, повідомлених інженером з метрології ІІ категорії Шосткинського відділення ОСОБА_2 під час роботи комісії з проведення службового розслідування (наказ від 06.02.2020 №9). (а.с.9)

З Акта службового розслідування від 08 травня 2020 року, вбачається, що комісією постановлено з урахуванням висновків комісії створеної наказом від 06.02.2020 №9 та нововиявленими фактами (неналежний контроль роботи підлеглих працівників, постійні конфліктні ситуації в колективі), комісія вважає недоцільним перебування на даній посаді начальника Шосткинського відділення Редька О.Г. (а.с.10-13)

Акт службового розслідування від 30.06.2020 року, суд не бере до уваги оскільки даний документ складений після винесення Наказу №23 «Про оголошення догани» від 18.05.2020. (а.с.15)

Судом оглянутий зміст «Правила внутрішнього трудового розпорядку» затвердженого генеральним директором ДП «Сумистандартметрологія» 22 лютого 2016 року,(а.с.24-28) та зміст Посадової інструкції начальника Шосткинського відділення ДП «Сумистандартметрологія» Редька О.Г. затвердженої генеральним директором ДП «Сумистандартметрологія», 2014 рік, з якою ознайомлений ОСОБА_1 в 2014 році. (а.с.29-35)

Відповідно до ст. 139 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Згідно із ст. 147 КЗпП України, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення:

1) догана;

2) звільнення.

Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.

Складовими дисциплінарного проступку, що характеризують його об`єктивну та суб`єктивну сторони, є: дії (бездіяльність) працівника; невиконання або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між його діями (бездіяльністю) та невиконанням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків. Недоведеність роботодавцем наявності будь-якої з цих складових виключає наявність дисциплінарного проступку (висновок Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладений у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 712/6576/17).

Згідно із нормами чинного трудового законодавства діє принцип презумпції невинуватості. Тобто не можна працівника притягнути до дисциплінарної відповідальності, доки не доведена роботодавцем його вина, і працівник не зобов`язаний сам доводити свою невинуватість. Принцип презумпції невинуватості випливає із змісту ст. 138 КЗпП України, яка передбачає обов`язок роботодавця доводити наявність умов, серед них і вина працівника, для притягнення такого працівника до матеріальної відповідальності.

Перед тим як ухвалювати рішення про застосування до працівника догани, роботодавець має провести службове розслідування та зібрати достатньо доказів, які свідчили б про факт вчинення працівником дисциплінарного проступку. Такими доказами можуть слугувати різноманітні документи: доповідні записки інших працівників; письмові свідчення свідків; повідомлення державних органів, що здійснюють контроль і нагляд за додержанням законодавства, зокрема у сфері використання найманої праці; висновки фахівців; письмові пояснення самих порушників тощо.

Порушенням трудової дисципліни є невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов`язків, що проявилися в порушенні: правил внутрішнього трудового розпорядку; посадових інструкцій; положень, наказів та розпоряджень власника (керівника), якщо вони мають законний характер.

Слід зауважити, що порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку.

При визначенні діяння працівника як дисциплінарного проступку особливе значення має наявність у вчиненні цього діяння вини працівника, яка, пов`язується з невиконанням чи неналежним виконанням працівником своїх обов`язків без поважних причин.

Наявність поважних причин у такому разі свідчить про відсутність вини працівника. У зв`язку з цим, працівника не можна визнати винним, якщо він неналежно виконує свою роботу (не забезпечив виконання), зокрема, внаслідок захворювання або відсутності відповідних умов для її виконання. В разі виникнення трудового спору наявність чи відсутність поважних причин, а отже, наявність чи відсутність вини працівника, встановлює орган, що розглядає спір.

Дисциплінарне стягнення має бути оформлено відповідним наказом. Відсутні і спеціальні вимоги щодо його обсягу, змісту і структури. При законному і обґрунтованому накладенні дисциплінарного стягнення наказ роботодавця не повинен бути коротким, з нього має бути зрозуміло, за що саме працівника притягнуто до відповідальності.

Тому, наказ про застосування дисциплінарного стягнення має бути мотивованим, обґрунтованим, з посиланнями на порушені пункти трудового договору або посадової інструкції, з відображенням суті дисциплінарного проступку із зазначенням положень нормативних актів та інших документів, які порушив працівник. У розпорядчій частині вказують прізвище, ім`я, по батькові, посаду (професію) працівника і дату виявленого порушення. Як підставу застосування дисциплінарного стягнення у наказі (розпорядженні) перераховують документи - доповідні записки, акти, пояснювальні записки працівника тощо.

Як вбачається з тексту Наказу №23 від 18.05.2020, з нього не можливо встановити чи дотримався роботодавець передбачених законом строків притягнення працівника до відповідальності, також в наказі не містяться вказівки на конкретні порушення, строки їх вчинення та тривалість.

Крім того, Наказом №29 від 23.06.2020, до Наказу №23 від 18.052020, було внесено зміни, якими підпункт 1.1 доповнено словами «що є порушеннями підпунктів: 3.1.2, 3.1.,3, 3.1.6, 3.1.10 пункту 3 «№Правил внутрішнього трудового розпорядку», абзац 21 пункту 2 та абзац 5 пункту 4.1. «Посадової інструкції».

Однак в Акті від 08.05.2020 не зафіксовано порушень вищезазначених пунктів.

Акт службового розслідування від 30.06.2020 року суд взагалі до уваги не бере, у зв`язку з тим, що на той час був винесений Наказ №23 від 18.05.2020, а також винесений і наказ №29 від 23.06.2020.

Самостійно ж виділяти з усього обсягу зауважень роботодавця до працівника те, яке за часом може бути підставою для застосування стягнення, суд не вправі.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, зокрема з табелю обліку робочого часу за березень 2020 року, ОСОБА_1 перебував у відпустці в період часу з 05.03.2020 по 07.03.2020, та у період з 09.03.2020 по 17.03.2020 та 31.03.2020, а у період з 18.03.2020 по 30.03.2020 ОСОБА_1 перебував на лікарняному (оплачувана тимчасова непрацездатність). З табелю обліку робочого часу за квітень 2020 року ОСОБА_1 у період часу з 01.04.2020 по 10.04.2020 перебував на лікарняному (оплачувана тимчасова непрацездатність), з 11.04.2020 по 13.04.2020 перебував у відпустці, з 14.04.2020 по 30.04.2020 перебував у відпустці без збереження заробітної плати, з них з 18.04.2020 по 20.04.2020 святкові дні. (а.с. 22, 23) З чого вбачається, що це є періоди перевірки за Актом від 08.05.2020, і ОСОБА_1 не міг порушувати Правила внутрішнього розпорядку та Посадову інструкцію в ці періоди.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню в повному обсязі, а саме слід визнати незаконним та скасувати підпункт 1.1 пункту 1 Наказу №23 від 18 травня 2020 року.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Із квитанції №2210 від 15.07.2020 вбачається, що ОСОБА_1 сплачено судовий збір в сумі 840 гривень 00 копійок. (а.с.1)

З врахуванням вищезазначеного, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 840 гривень 00 копійок.

Керуючись ст. 138, 139, 147-150 КЗпП України, ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Сумський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» про скасування дисциплінарного стягнення задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати підпункт 1.1 пункту 1 Наказу №23 виданого Генеральним директором Державного підприємства «Сумський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» 18 травня 2020 року, про оголошення догани начальнику Шосткинського відділення Державного підприємства «Сумський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» ОСОБА_1 .

Стягнути з Державного підприємства «Сумський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» (ідентифікаційний код юридичної особи - 02568064, адреса місцезнаходження юридичної особи - 40007, місто Суми, вулиця Харківська, будинок 101) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Сумського апеляційного суду через Шосткинський міськрайонний суд Сумської області протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Шосткинського міськрайонного суду

Сумської області С.Л.Лєвша