КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження Доповідач - Кулікова С.В.

№ 22-ц/824/9462/2021

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 758/9740/16-ц

22 липня 2021 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Кулікової С.В.

суддів - Мельника Я.С.

- Сліпченка О.І.

при секретарі - Климчук Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 30 березня 2021 року, постановлену під головуванням судді Захарчук С.С., за заявою ОСОБА_1 про роз`яснення рішення Подільського районного суду міста Києва від 26 січня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання договору довічного утримання,-

в с т а н о в и в:

У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про розірвання договору довічного утримання, укладеного між нею та відповідачем, завірений нотаріусом 14-ої Київської державної нотаріальної контори Пилипчуком О.І. та повернення сторін в первісний стан.

Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 26 січня 2017 року позов задоволено. Розірвано договір довічного утримання, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 від 09.09.2008 року, посвідчений нотаріусом 14-ої Київської державної нотаріальної контори Пилипчук О.І., зареєстрований в реєстрі за № 1-4664.

У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про роз`яснення рішення Подільського районного суду міста Києва від 26 січня 2017 року, оскільки з його не зрозуміло чи повернуто сторони у первісний стан, а саме: чи втратила ОСОБА_3 право користування квартирою за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 30 березня 2021 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення рішення Подільського районного суду міста Києва від 26 січня 2017 року відмовлено.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернулася з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу та ухвалити нове судове рішення про задоволення заяви.

Апеляційну скаргу обґрунтовувала тим, що ухвала суду постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначала, що суд безпідставно вказав, що рішення Подільського районного суду міста Києва від 26 січня 2017 року є зрозумілим, не врахувавши, що з рішення суду не зрозуміло чи повернено сторони у первісний стан, а саме чи втратила ОСОБА_3 право користування квартирою, що є необхідною умовою для примусового зняття з реєстрації місця проживання відповідно до п. 26 Постанови КМУ № 207 «Про затвердження Правил реєстрації місця проживання».

Вважає, що рішенням Подільського районного суду міста Києва від 26 січня 2017 року вирішені не всі заявлені позивачем вимоги. Роз`яснення судового рішення з вказівкою чи втратила відповідачка право користування та володіння майном позивача мало б наслідком зняття з реєстрації місця проживання відповідачки та її дитини і таким чином право власності позивача було б поновлено в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 проти доводів апеляційної скарги заперечувала та просила залишити її без задоволення.

ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи представник була повідомлена належно, тому колегія суддів вважала можливим проводити розгляд справи у їх відсутність.

Заслухавши доповідь судді Кулікової С.В., пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні заяви про роз`яснення рішення суду, суд першої інстанції виходив з того, що рішення суду, яке просить роз`яснити заявниця є зрозумілим, тому відсутні підстави для задоволення заяви.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно ч.ч.1,2 ст.271 ЦПК України, за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця, суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлено до примусового виконання.

За змістом зазначеної норми процесуального права рішення суду може бути роз`яснено у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз`яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі. Суть роз`яснення судового рішення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові питання та вирішувати невирішені вимоги, він лише має роз`яснити положення ухваленого ним рішення, які нечітко ним сформульовані, що позбавляє можливості його реалізації.

Якщо у заяві про роз`яснення рішення фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз`ясненні рішення.

Згідно п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», роз`яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз`ясненні рішення.

Аналіз наведених положень закону приводить до висновку, що в заяві про роз`яснення рішення має бути зазначено, що саме у резолютивній частині рішення є незрозумілим, в чому полягає незрозумілість рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання.

Роз`яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю, якщо воно є неясним та незрозумілим як для осіб, щодо яких воно постановлене, так і тих, що будуть здійснювати його виконання.

Таким чином, роз`ясненню підлягає рішення суду, яке підлягає виконанню, тобто рішення суду, яким задоволено позовні вимоги повністю або частково.

З матеріалів справи вбачається, у серпні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про розірвання договору довічного утримання, укладеного між нею та відповідачем, завірений нотаріусом 14-ої Київської державної нотаріальної контори Пилипчуком О.І. та повернення сторін в первісний стан.

Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 26 січня 2017 року позов задоволено. Розірвано договір довічного утримання, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 від 09.09.2008 року, посвідчений нотаріусом 14-ої Київської державної нотаріальної контори Пилипчук О.І., зареєстрований в реєстрі за № 1-4664.

Звертаючись до суду із заявою про роз`яснення рішення Подільського районного суду міста Києва від 26 січня 2017 року, заявниця вказала, що зі змісту рішення не зрозуміло чи повернуто сторони у первісний стан, а саме: чи втратила ОСОБА_3 право користування квартирою за адресою: АДРЕСА_1 .

Як вбачається зі змісту рішення Подільського районного суду міста Києва від 26 січня 2017 року воно є зрозумілим, в ньому вирішено заявлені позивачем вимоги.

ОСОБА_1 не зверталася до суду з вимогою про визнання ОСОБА_3 такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_2 , тому відповідно суд і не вирішував вказане питання під час ухвалення рішення суду у даній справі.

Фактично, звертаючись до суду із заявою про роз`яснення рішення суду, ОСОБА_1 просить суд вирішити питання, яке не було предметом судового розгляду, що є неприпустимим під час роз`яснення рішення суду.

З огляду на вищезазначене, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про роз`яснення рішення суду.

Відтак, доводи апеляційної скарги про те, що суд безпідставно вказав, що рішення Подільського районного суду міста Києва від 26 січня 2017 року є зрозумілим, колегія суддів відхиляє, оскільки суд обґрунтовано вказав що рішення є зрозумілим.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що з рішення суду не зрозуміло чи повернуто сторони у первісний стан, а саме чи втратила ОСОБА_3 право користування квартирою, що є необхідною умовою для примусового зняття з реєстрації місця проживання відповідно до п. 26 Постанови КМУ № 207 «Про затвердження Правил реєстрації місця проживання», колегія суддів відхиляє, з огляду на наступне.

З вимогою про визнання ОСОБА_3 такою, що втратила право користування квартирою та зняття її з місця реєстрації позивач не зверталася.

Відповідно до ч. 1 ст. 756 ЦК України у разі розірвання договору довічного утримання (догляду) у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням набувачем обов`язків за договором, відчужувач набуває право власності на майно, яке було ним передане, і має право вимагати його повернення. У цьому разі витрати, зроблені набувачем на утримання та (або) догляд відчужувача, не підлягають поверненню.

Враховуючи, що суд у рішенні дійшов висновку про наявність правових підстав для розірвання договору довічного утримання, то правовим наслідком його розірвання буде набуття ОСОБА_1 права власності на квартиру, яку вона передала у власність ОСОБА_3 згідно договору довічного утримання 09.09.2008 року.

Тобто, повернення сторін у первісний стан, це фактично набуття відчужувачем ОСОБА_1 права власності на квартиру, яка була нею передана ОСОБА_3 ..

Посилання в апеляційній скарзі на те, що рішенням Подільського районного суду міста Києва від 26 січня 2017 року вирішено не всі заявлені позивачем вимоги, не свідчать про незаконність оскаржуваної ухвали про відмову у роз`ясненні рішення суду, оскільки, якщо сторона вважає, що стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і надавали пояснення не ухвалено рішення, вона може звернутися до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення.

Твердження в апеляційній скарзі про те, що роз`яснення судового рішення з вказівкою чи втратила відповідачка право користування та володіння майном позивача мало б наслідком зняття з реєстрації місця проживання відповідачки та її дитини і таким чином право власності позивача було б поновлено в повному обсязі, не ґрунтується на нормах права, оскільки під час роз`яснення рішення суд не повинен давати відповідь на нові питання та вирішувати невирішені вимоги, він лише має роз`яснити положення ухваленого ним рішення, які нечітко ним сформульовані, що позбавляє можливості його реалізації.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, ухвала суду першої інстанції про відмову у роз`ясненні рішення суду у даній справі постановлена відповідно до вимог матеріального та процесуального законодавства, підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 30 березня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 23 липня 2021 року.

Головуючий: Судді