Справа № 522/11615/21

Провадження 2/522/7224/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2021 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Домусчі Л.В.,

за участі секретаря судового засіданні Лисенко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В :

До суду 22.06.2021 року надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, який зареєстрований між ними 24 листопада 2020 року Приморським районним у місті Одесі відділом реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), актовий запис 2175.

Згідно обґрунтування позову, від шлюбу спільних дітей не мають. Із моменту реєстрації шлюбу родинні відносини були нормальними, проте з часом почала наростати напруженість у стосунках, як згодом переросла у непорозуміння. Шлюб несе формальний характер. Станом на дату подання даного позову позивачу невідому місцезнаходження відповідача та засоби зв`язку з ним. Позивач вважає, що примирення між ними є неможливим, а тому просила шлюб між ними розірвати.

Ухвалою суду від 09.07.2021 року провадження у справі було відкрито у спрощеному порядку.

Судове засідання було призначено на 21.07.2021 року. Через неявку сторін розгляд справи 21.07.2021 року був відкладений на 22.07.2021 року.

У судове засідання 22.07.2021 року сторони не з`явились, були сповіщені про час та місце розгляду справи належним чином. До суду 22.07.2021 надійшла заява відповідача, згідно якої не заперечував проти розірвання шлюбу, позов визнав та просив розглянути справу за його відсутності.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до ст.268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

На вимогу зазначених норм процесуального права, датою ухвалення судового рішення є дата складення повного судового рішення, тобто 23.07.2021 року.

Судом встановлено,що 24 листопада 2020 року Приморським районним у місті Одесі відділом реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) було зареєстровано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , про що було складено актовий запис за №2175 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 від 24.11.2020 року.

Від даного шлюбу сторони спільних дітей не мають.

Згідно позову, шлюбні відносини між сторонами фактично припинені протягом останнього року та сторони проживають окремо, спільного господарства не ведуть. На час розгляду справи майнові вимоги будь-кого з сторін суду не пред`явлені. Відповідно до вищезазначеного, суд приходить до висновку, що майнового спору між сторонами немає.

Суд вважає за необхідне зазначити, що шлюб - це сімейний добровільний та рівноправний союз жінки та чоловіка, їх спільність, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану та спрямований на створення сім`ї. Добровільність шлюбу - одна з основних його засад.

Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії реєстрації шлюбу. Добровільність шлюбу, тобто наявність вільної згоди, - це його довічна риса. Саме добровільністю шлюбу зумовлена можливість його розірвання.

Як вбачається з позову, зазначеної вільної згоди між ними не має. Зазначене не спростовано.

Закріплені у законодавстві права дружини та чоловіка на повагу до своєї індивідуальності є засобом захисту психологічно слабшого у шлюбі від психічного диктату чи навіть агресії дружини, чоловіка або іншої особи. Воно схиляє до толерантності, терпимості у шлюбі, спрямовує кожного з них на спокійне, інтелігентне залагодження колізії індивідуальних рис характеру, життєвих звичок.

Враховуючи те, що однією з основних засад сучасного сімейного права є свобода шлюбу, суд вважає, що у зв`язку з відсутністю вільної згоди позивача на продовження шлюбу, подальше збереження шлюбу суперечить його інтересам, а також принципу добровільності шлюбу, у зв`язку з чим, є неможливим.

За правилом ч. 2 ст. 104 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 496 Цивільного кодексу України, іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, іноземні держави (їх органи та посадові особи) та міжнародні організації мають право звертатися до судів України для захисту своїх прав, свобод чи інтересів. Іноземні особи мають процесуальні права та обов`язки нарівні з фізичними і юридичними особами України, крім випадків, передбачених Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з ч.1 ст.497ЦПК України підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

У відповідності до ст.63Закону України«Про міжнароднеприватне право» припинення шлюбу та правові наслідки його припинення визначаються правом, яке діє в даний час щодо правових наслідків шлюбу.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 60 Закону України «Про міжнародне приватне право», правові наслідки шлюбу визначаються спільним особистим законом подружжя, а при його відсутності - правом держави, у якій подружжя мало останнє спільне місце проживання (за умови, що хоча б один з подружжя все ще має місце проживання в цій державі). При відсутності спільного місця проживання - правом, з яким обидва з подружжя мають найбільш тісний зв`язок іншим чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Згідно з ч. 2ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне проживання подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Причиною припинення шлюбно-сімейних відносин є те, що між сторонами втрачено почуття любові одне до одного. Родина фактично припинила існувати і її відновлення неможливо, у позивача відсутні які-небудь почуття до відповідача, їх шлюбний союз зберегти неможливо, на примирення позивач категорично не згодна

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги відсутність згоди позивача на примирення та наполяганні на розірвання шлюбу, визнання позову відповідачем, оцінивши шлюбні взаємовідносини сторін, суд вважає, що між сторонами склалися відносини, при яких збереження сім`ї неможливо, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, як це передбачено ст. 112 Сімейного Кодексу України, тому шлюб між сторонами носить формальний характер і підлягає розірванню.

Після всебічного, повного дослідження й оцінки наявних матеріалів справи суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3, 21, 24, 36, 51, 104, 105, 112, 114 СК України, ст.ст.2, 10-13, 19, 43, 49, 76, 77-81, 89, 128, 141, 200, 223, 247, 263-265, 274, 280, 354, 355, 496-497 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_3 (паспорт гр. Республіки Узбекистан НОМЕР_2 , місце проживання АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 (паспорт гр. Республіки Ірак НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ), зареєстрований 24 листопада 2020 року Приморським районним у місті Одесі відділом реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), актовий запис 2175.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1 ст. 354 ЦПК України.

Повний текст рішення суду складено 23.07.2021 року.

Суддя:Домусчі Л.В.