Справа №754/17276/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2021 року м.Львів

Галицький районний суд м. Львова

в складі:

головуючого судді Радченка В.Є.

з участю:

секретаря судового засідання Степанюк Ю.

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження у м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Акціонерного товариства «Ідея Банк» (ідентифікаційний код 19390819, адреса: 79008, м.Львів, вул. Валова,буд.11), третя особа Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (ідентифікаційний код 33908322, адреса: 03056, м.Київ, вул. Борщагівська, буд.154) про визнання договору кредиту та страхування часткового недійсним та про зобов`язання здійснити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

05.05.2021 року з Деснянського районного суду м. Києванадійшла справа №754/17276/20 за ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Ідея Банк», третя особа Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування`про визнання договору кредиту та страхування часткового недійсним та про зобов`язання здійснити певні дії. Позовна заява вмотивована тим, що 16.10.2019 року між позивачем ОСОБА_1 та АТ «Ідея Банк» укладено договір кредиту №Z206.00611.005824023. Позивач стверджує, що зобов`язання за вказаним кредитним договором виконувались в повному обсязі, щомісячно сплачувались відповідні платежі Однак, незважаючи на своєчасне внесення щомісячних платежів, сума кредиту зменшилась тільки на 2 900,00 грн.З метою отримання необхідної інформації стосовно нарахування заборгованості за кредитним договором №Z206.00611.005824023 від 16.10.2019 року, позивач звернулась до AT«Ідея Банк», співробітниками якого було надано розрахунок боргу станом на 15.09.2020 року. Позивач зазначає, що AT «Ідея Банк» їй було надано роз`яснення, що щомісячний платіж спрямовується на погашення процентів за користування кредитом та плати за обслуговування кредиту. Окрім цього, між ПрАТ «СК «Арсенал страхування» був укладений договір страхування від нещасних випадків та страхування здоров`я на випадок хвороби №40247002 від 16.10.2019 року. Позивач вказує, що на даний час, розмір відсотків за користування кредитними грошовими коштами нараховується на грошові кошти, якими була оплачена послуга, якої позивач не потребувала.Також позивачеві стало відомо, що вона щомісячно повинна сплачувати суми за обслуговування кредиту, при цьому, сума такої оплати є більшою за щомісячний платіж за кредитом. Позивач ОСОБА_1 вважає, що такі умови договору кредиту є несправедливими, суперечать вимогам закону та порушують її права. Позивач стверджує, що, всупереч т. 4 Закону України «Про захист прав споживача», АТ «Ідея Банк» приховав від неї об`єктивну інформацію щодо сукупної вартості кредиту, ввівши позивача в оману. Також ОСОБА_1 , зазначає, що не володіє спеціальними знаннями в банківській діяльності, тому вона була нездатна отримати всю повну і достовірну інформацію, враховуючи не надання їй часу для виваженості прийнятого рішення.Між тим, необхідно також враховувати суттєву різницю у фактичному економічному статусі сторін, явно незбалансованих умов договору, які передбачають тільки для банку механізм захисту від негативних наслідків, що не сумісно з правом і вимогами справедливості, закріплених в діючому законодавстві України. Зважаючи на вказані обставини просить позов задовольнити повністю.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 24.12.202 року відкрито загальне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

04.02.2021 року на адресу Деснянського районного суду м. Києва надійшли пояснення представника третьої особи ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» в яких просить відмовити у позові повністю. Зазначає, що під час укладення договору кредиту АТ «Ідея Банк» запевнило, що укладення договору страхування є обов`язковою умовою при укладенні договору споживчого кредиту. Інших підставі для визнання договору недійсним позивачем не наведено. Крім того, твердження позивача є безпідставними оскільки нею підписано заяву №40247002 від 16.10.2019 року до Публічного комплексного договору оферти щодо добровільного страхування від нещасних випадків та страхування від нещасних випадків та страхування здоров`я на випадок хвороби позивач серед іншого, зазначила, що підписаною заявою нею приймається публічна пропозиція на укладення договору і беззастережно приєднується до умов цього договору. Надає безумовне розуміння та згоду з умовами заяви, та зобов`язується їх виконувати. У зв`язку із наведеним, просить у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

22.02.2021 року на адресу Деснянського районного суду м. Києва надійшов відзив представника відповідача АТ «Ідея Банк» відповідно до якого, просить позов залишити без задоволення. На спростування вимог позивача, вказує, що з кредитного договору №Z206.00611.005824023 вбачається, що такий був підписаний позивачем та відповідачем власноручно, що підтверджує обізнаність та згоду з його умовами. Сторони погодили між собою умови договору, відповідно до ч. 1 ст.628 ЦК України, про що свідчать їх підписи на кожному аркуші кредитного договору і кожний з них отримав примірник вказаного договору. Щодо твердження позивача про те, що її примусили підписати договір страхування не відповідає дійсності і не підтверджується жодними доказами. Зазначає, що у позивача було право відмовитися від його укладання протягом 14-ти днів. Зі сторони АТ «Ідея Банк» не було жодногонав`язування умов договору. Враховуючи вказані обставини, просить у позові відмовити у повному обсязі.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 24.03.2021 року, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Ідея Банк`третя особа Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування`про визнання договору кредиту та страхування часткового недійсним та про зобов`язання здійснити певні дії скеровано до Галицького районного суду м.Львова.

Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 06.05.2021 року відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання у справі.

Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 28.05.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю, з мотивів, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача АТ «Ідея Банк» у судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. У відзиві на позовну заяву, просив здійснювати розгляд справи за його відсутності.

Представник третьої особи Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» у судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. У письмових поясненнях, наданих суду, просив здійснювати розгляд справи за його відсутності.

Згідно до ч.1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд, заслухавши думку позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст.15, ч. 1 ст.16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, та кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого майнового права та інтересу.

За змістом статтей626,628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, щодо відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Статтею 1056-1 ЦК України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною, тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно зі статтею 1049 цього Кодексу, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Судом встановлено, що 16.10.2019 року між позивачем ОСОБА_1 та АТ «Ідея Банк» укладено договір кредиту №Z206.00611.005824023.

16.10.2021 року ОСОБА_1 підписано заяву (Акцепт) №40247002 від 16.10.2019 року до публічного комплексного договору - оферти щодо добровільного страхування від нещасних випадків та страхування здоров`я на випадок хвороби.

Згідно з п.1.5 Договору кредиту та страхування № №Z206.00611.005824023 від 16.10.2019 року під час користування Кредитом Банк надає позичальнику послуги з щомісячного обслуговування кредитної заборгованості, що визначені цим договором та договором банківського обслуговування фізичних осіб , за надання яких встановлена плата, відповідно до п.5 додатку №1 як «Інші послуги Банку».

Відповідно до п. 1.7 Договору кредиту та страхування №Z206.00611.005824023від 16.10.2019 року, банк надає позичальнику для власних потреб шляхом переказу коштів в розмірі 91 963,47 грн. на рахунок № НОМЕР_2 IBAN ( НОМЕР_3 ) позивальника, який відкритий в АТ «Ідея Банк», та позичальник доручає банку оплати страховий внесок за рахунок кредиту в розмірі 8 736, 53 грн., згідно із умовами договору добровільного страхування життя укладеного відповідно до п.2 цього договору.

Згідно п.3.11 Договору кредиту та страхування №Z206.00611.00582402від 16.10.2019 року, власноручнимпідписом під цим Договором позичальник підтверджує, що ознайомлений з інформацією, необхідною для отримання споживчого кредиту з наявними та видами кредитування у Банку, для прийняття усвідомленого рішення, а також самостійно обрав страхову компанію з переліку трьох запропонованих банком.

Як вбачається з п.4 Договору кредиту та страхування №Z206.00611.00582402від 16.10.2019 року, сторони дійшли згоди про те, що в Додатку 1, що є невід`ємною частиною договору зрозуміло та доступно викладено: детальний розпис складових загальної вартості кредиту та реальної відсоткової ставки, графік платежів з поверненням кредиту та реальної річної ставки, сум комісійної винагороди та інших платежів за договором.

Згідно з ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а саме:

- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам;

- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;

- правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Позивач обґрунтовує недійсність п.1.5, п.1.7. Договору кредиту та страхування №Z206.00611.00582402 від 16.10.2019 рокусаме тим, що на момент укладення договору його зміст суперечив цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства.

Натомість, під час розгляду справи судом не встановлено, що оскаржуваний правочин не відповідає вимогам ст. 203 Цивільного кодексу України і/або суперечить іншим актам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банківський кредит це будь-яке зобов`язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов`язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов`язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов`язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Згідно п. 8 ст. 47 Закону України Про банки і банківську діяльність» банк самостійно встановлює процентні ставки та комісійну винагороду за надані послуги.

Таким чином, така форма витрат, як плата за обслуговування кредиту існує, і така визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом це витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» реальна річна процентна ставка обчислюється відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України. Для цілей обчислення реальної річної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на супровідні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).

Відповідно до ст. ст.6,627 ЦК Українисторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства згідност. 628 ЦК України.

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Виходячиіз змісту ст.ст.1054,1055 Цивільного кодексуУкраїни,слід визнати,що міжсторонами булоузгоджено всіістотні умови,необхідні длядоговорів даноговиду,а відповідновідсутні будьякі правові підстави для визнання кредитного договору недійсним.

При цьому, суд також враховує і правову позицію Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 02.12.2015 року по справі № 6-1341цс15, за якою інформація про реальні умови кредитування, сукупну вартість кредиту, детальний розпис відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» повинна надаватися споживачу до укладення договору, однак навіть у випадку ненадання банком такої інформації споживачу не є підставою визнання його недійсним, оскільки за змістом ч. 1 ст. 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст.203 ЦК.

Крім цього, Закон України «Про захист прав споживачів» застосовується до спорів, які виникли з кредитних правовідносин, лише в тому разі, якщо підставою позову є порушення порядку надання споживачеві інформації про умови отримання кредиту, типові процентні ставки, валютні знижки тощо, які передують укладенню договору.

Кредитний договір підписаний сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі; позивач на момент укладення договору не заявляв додаткових вимог щодо умов спірного договору та в подальшому виконував його умови; відповідач надав позивачу документи, які передували укладенню кредитного договору, у тому числі й щодо сукупної вартості кредиту, реальної процентної ставки; у додатку до кредитного договору «Графік погашення кредиту», які підписані ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» № 9 від 6 листопада 2009 рокуправочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом.

Умови договору про обслуговування кредиту банком були для споживача прозорими, зрозумілими, і підписання договору було дійсним волевиявленням позичальника, спрямованим на реалізацію бажання отримати кредитні кошти на умовах обов`язковості їх повернення зі сплатою відсотків і певними негативними наслідками у разі порушення умов, що стосуються повернення кредитних коштів та сплати відсотків. Враховуючи, що між сторонами було досягнуто згоди за істотними умовами спірного кредитного договору, такий правочин, згідно з вимогами статті 204 ЦК України, створює презумпцію правомірності правочину, у зв`язку з чим цей договір, згідно зі статтею 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним, відповідно до приписів статті 526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.

Стосовно доводів позивача ОСОБА_1 про порушення вимог Закону України «Про страхування», суд зважає на таке.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про страхування», добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

За договором кредиту та страхування №Z206.00611.00582402 від 16.10.2019 рокупозичальник доручає банку оплатити страховий внесок за рахунок кредиту в розмірі 8 736,53, згідно з умовами договору добровільного страхування життя відповідно доп.2 цього Договору.

Згідно ч. 1 ст. 15 Закону України «Про споживче кредитування», споживач має право протягом 14 календарних днів з дня укладення договору про споживчий кредит відмовитися від договору про споживчий кредит без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів.

Проте, позивач не відмовлялася від одержання кредиту, свою згоду на укладення кредитного договору не відкликала, і не зверталася до кредитора за додатковими роз`ясненням положень договору ні до, ні під час, ні після його укладення, тобто не скористалася цим своїм правом та не зверталася за правової допомогою до укладення договору для роз`яснення його умов.

При цьому, позивач ОСОБА_1 в письмовому вигляді підтвердила, що послуга страхування обирається нею добровільно за власним бажанням,нею приймається публічна пропозиція на укладення договору і вона беззастережно приєднується до умов цього договору. Надає безумовне розуміння та згоду з умовами заяви, та зобов`язується їх виконувати, що спростовує доводи позивача про нав`язування їй укладення договору страхування.

Отже, під час розгляду справи, позивачем не доведено того факту, що відповідач не виконав умови укладеного між ними договору.

При цьому,за своїм змістом умови спірногодоговору немістять положень,які бсуперечили вимогамчинного законодавства абоінтересам сторін; кредитний договір укладено іздодержанням форми, встановленої законодавством.

Отже, під час розгляду справи, позивачем не доведено того факту, що відповідач не виконав умови укладеного між ними договору.

При цьому,за своїм змістом умови спірногодоговору немістять положень,які бсуперечили вимогамчинного законодавства абоінтересам сторін; кредитний договір укладено іздодержанням форми, встановленої законодавством.

Позивачу було надано повну, всебічну, об`єктивну та достовірну інформації про умови кредиту перед укладенням та під час укладення кредитного договору, а тому твердження позивачки на порушення відповідачем її прав, суд не приймає до уваги та відхиляє, оскільки зазначені твердження і доводи позивачки не підтверджуються будь-якими доказами.

Оспорюваний Договір кредиту та страхування №Z206.00611.005824023від 16.10.2019 року підписаний сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі, умови оспорюваних договорів не є несправедливими або такими, що створюють істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Таким чином, враховуючи встановлені під час розгляду обставини справи у їх сукупності, суд приходить до висновку, що спірний договір не є наслідком використання відповідачем нечесної підприємницької практики та навмисного введення в оману позивача щодо її прав та обов`язків сторін, а тому і підстави для визнання його недійсним також відсутні.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позов є необґрунтованим і безпідставним, а тому в його задоволенні слід відмовити.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки позивач була звільнена від сплати судового збору, а в задоволені її позову відмовлено, то судовий збір відповідно компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, відповідно до положень статті 141 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких відносяться, крім інших, витрати на правничу допомогу.

Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

Тому, вимоги позивача простягнення з відповідача 15 880, 00 грн. судових витрат за надання правничої допомоги адвокатазадоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись 6, 203, 215, 627, 638, 1054, 1055 Цивільного кодексу України, ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. ст. 1. 8, 15 Закону України «Про споживче кредитування», ст. ст. 2, 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ст. ст. 6, 16 Закону України «Про страхування», ст. ст. 1 13, 19, 23, 27, 34, 76 83, 89, 92, 95, 133, 141, 258, 259, 263 265, 273 279 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Акціонерного товариства «Ідея Банк» (ідентифікаційний код 19390819, адреса: 79008, м.Львів, вул. Валова,буд.11), третя особа Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (ідентифікаційний код 33908322, адреса: 03056, м.Київ, вул. Борщагівська, буд.154) про визнання договору кредиту та страхування часткового недійсним та про зобов`язання здійснити певні дії.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки до Львівського Апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова. Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складений 23.07.2021 р.

Суддя: Радченко В.Є.