-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
Справа №932/10435/20
Провадження №2/932/3954/20
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(заочне)
«08» червня 2021 року м.Дніпро
Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська
в складі: головуючого-судді: Цитульського В.І.,
за участю секретаря: Мудраченко Д.О.
розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судуцивільну справуза позовом ОСОБА_1 доКП «ПІВДЕНУКРГЕОЛОГІЯ»про стягненнянарахованої алене виплаченоїзаробітної плати,середнього заробіткуза часзатримки виплатизаробітної платита моральноїшкоди, -
В С Т А Н О В И В:
До Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська 11.09.2020 надійшов вищезазначений позов в якому позивач просив суд стягнути з відповідача: заборгованість у заробітній платі - 39106,59 грн.; середній заробіток - 12032,70 грн.; моральну шкоду 5000,00 грн.
Ухвалою судді Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська Цитульського В.І. від 11.09.2020 відкрито провадження у справі і вирішено проводити розгляд за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого судового засідання.
Ухвалою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 23.02.2021 закрито підготовче судове засідання.
Ухвалою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 08.06.2021 вирішено розглядати справу заочно на підставі наявних доказів.
Стислий виклад позиції позивача зазначеної у позові.
Так, в обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається, що він з 20.08.2019 по 16.07.2020 працював на посаді сторожа в КП «Південукргеологія». З огляду на те, що на день звільнення відповідач нарахував, за період з грудня 2019 року по липень 2020 року, заробітну плату в усі 48579,62грн. але не виплатив її ОСОБА_1 , позивач вважав за необхідне звернутися до суду з даним позовом. Заборгованість у заробітній платі у сумі 39106,59 грн. позивач обраховує шляхом віднімання від нарахованої заробітної плати податків та зборів.
Обґрунтовуючи розмір моральної шкоди позивач зазначив, ще не проведення розрахунку із заробітної плати призвело до погіршення його звичного способу життя, у зв`язку з чим вважав за необхідне заявити вимогу про відшкодування моральної шкоди.
Від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Стислий виклад позиції відповідача зазначеної у відзиві.
Так, відповідачем зазначено, що заборгованість із заробітної плати перед позивачем виникла у зв`язку з недофінансуванням підприємства. Крім того, сума заборгованості зазначена позивачем завищена на 10000,00 грн. довідка з Пенсійного фонду містить розрахування без урахування податків і зборів, в той як сума в розрахункових листах бухгалтерії підприємства зазначена з урахуванням таких податків і зборів. Заборгованість за грудень 2019 року стягнута рішенням комісії про трудових спорах.
Відповідач до суду не з`явився, повідомлявся про дату та місце судового засідання належним чином.
Фактичні обставини спору встановлені судом.
Відповідно до копії трудової книжки серії НОМЕР_1 , 20.08.2019 ОСОБА_1 згідно з наказом №125-К від 19.08.2019 прийнято на посаду сторожа Центру бурового обслуговування геологорозвідувальних робіт КП «Південукргеологія».
Згідно з копією наказу №58-к від 16.07.2020 та запису у зазначеній вище трудовій книжці, 16.07.2020 ОСОБА_1 звільнено з посади сторожа Центру бурового обслуговування геологорозвідувальних робіт КП «Південукргеологія» за угодою сторін.
Відповідно до копії відповіді наданої в.о. генеральним директором КП «Південукргеологія» від 18.08.2020 за вих.№01/12-503 на заяву ОСОБА_1 , повідомляється, що надати відповідь на його запит щодо надання довідки про розмір невиплаченої заробітної плати, не має можливості оскільки на підприємстві відсутній бухгалтер.
Відповідно до копій розрахункових листів за січень липень 2020 та виписки за формою ОК-5 з реєстру застрахованих осіб, заборгованість КП «Південукргеологія» перед ОСОБА_1 із заробітної плати збігається та становить 43363,62 грн. без урахування податків і зборів.
Заробітна плата за грудень 2019 року в сумі 5216 грн. (без відрахувань), яка відображена у виписці за формою ОК-5 з реєстру застрахованих осіб не відображена у розрахунковому листі за грудень 2019 року, проте нарахування такої заробітної плати відповідачем підтверджується протоколом засідання по трудових спорах від 27.01.2020. Таким протоколом затверджено рішення про виплату позивачу заробітної плати за грудень 2019 року в сумі 4198,93 грн.
Норми права та висновки суду.
Щодо вимоги про стягнення нарахованої але не виплаченої заробітної плати.
Статтею 43 Конституції України гарантовано право кожного на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до ст.21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.
Положенням ст.47 КЗпП України визначено, що роботодавець зобов`язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в статті 116 Кодексу, а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Як роз`яснено у п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.12.99 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Відтак мотиви відповідача і цій частині безпідствні.
Розбіжність між розрахунками позивача та відповідача полягає також у неврахуванні відповідачем заробітної плати за грудень 2019 року.
У відповідності до ч.1 ст.224 КЗпП України комісія по трудових спорах є обов`язковим первинним органом по розгляду трудових спорів, що виникають на підприємствах, в установах, організаціях, за винятком спорів, зазначених у статтях 222, 232 цього Кодексу.
Відповідно до ст.229 КЗпП України Рішення комісії по трудових спорах підлягає виконанню власником або уповноваженим ним органом у триденний строк по закінченні десяти днів, передбачених на його оскарження (стаття 228), за винятком випадків, передбаченихчастиною п`ятою статті 235цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст.230 КЗпП України у разі невиконання власником або уповноваженим ним органом рішення комісії по трудових спорах у встановлений строк (стаття 229) працівникові комісією по трудових спорах підприємства, установи, організації видається посвідчення, що має силу виконавчого листа.
Із долучених доказів вбачається, що трудовий спір з приводу невиплати заробітної плати за грудень 2019 року вже вирішено рішенням комісії по трудових спорах. Таке рішення є обов`язковим до виконання відповідачем, а у випадку його невиконання в добровільному порядку вони виконується примусово за виконавчим документом. Повторне вирішення трудового спору не передбачено та може призвести до подвійної відповідальності.
З огляду на наведене позов у частині стягнення нарахованої алене виплаченої заробітної плати підлягає до задоволення за період з січня 2020 року по липень 2020 року в сумі 43363,62 грн.
При цьому позивач, обраховуючи суму заробітної плати, врахував утримання із заробітної плати та просив стягнути в його користь 39106,59 грн.
На переконання суду, стягнення заробітної плати без урахування податків й інших обов`язкових платежів не буде виходом за межі позовних вимог, адже виконуючи таке рішення позивач отримає грошову суму в межах заявленої (із урахуванням податків й інших обов`язкових платежів).
Щодо вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати.
Відповідно до ст.117 КЗпП України, в разі несплати власником або уповноваженим ним органом належних звільненому працівнику сум у встановлені строки, зазначені в 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні сплатити працівнику його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Вирішуючи позовні вимоги, в частині стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку, слід зазначити, що як роз`яснено у 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.12.1999р. «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд напідставі ст.117КЗпП стягуєна користьпрацівника середнійзаробіток завесь періодзатримки розрахунку,а прине проведеннійого дорозгляду справи-по деньпостановлення рішення,якщо роботодавецьне доведевідсутності вцьому своєївини.Сама пособі відсутністькоштів уроботодавця невиключає йоговідповідальності. У разі не проведення розрахунку у зв`язку із виникненням спору про розмір належних до виплати сум вимоги про відповідальність за затримку розрахунку підлягають задоволенню у повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача або такого висновку дійде суд, що розглядає справу. При частковому задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку той мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.
Середньоденна заробітна плата для розрахунку середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку визначається за правилами, встановленими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою КМУ від 08.02.1995 за №100.
Відповідно доп.2Порядку,у випадкунарахування середньогозаробітку зачас затримкирозрахунку середньомісячназаробітна платаобчислюється виходячиз виплатза останнідва календарнімісяці роботи,що передуютьподії,з якоюпов`язанавідповідна виплата. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку.
Згідно з п.8 Порядку, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Відповідно до ч.1,3 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
У відповідності з вимогами ст.117 КЗпП підлягає стягненню середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, однак судом здійснюється розрахунок, враховуючи вимоги ст.13 ЦПК України, в межах заявлених позивачем вимог.
Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
З огляду на те, що відсутність коштів на рахунках підприємства, відповідно до сталої судової практики, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання з виплати заробітної плати та враховуючи те, що суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог щодо стягнення нарахованої але не виплаченої заробітної плати, а сума компенсації за час затримки розрахунку, обрахована згідно вимог законодавства є більшою за обраховану позивачем, враховуючи межі заявлених вимог, із відповідача підлягає стягненню середнього заробітку за час затримки виплати в сумі 12032,70 грн.
Щодо вимоги про відшкодування моральної шкоди.
Згідно зі ст.237-1Кодексу законів про працю України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зав`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Як роз`яснено у п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Виходячи з реалій сьогодення, не виплата заробітної плати дійсно впливає на звичайний ритм життя, що є втратою немайнового характеру та відшкодовується як моральна шкода. З огляду на вказане та зважаючи на період затримки розрахунку, адекватним та співмірним розміром виплати у рахунок відшкодування моральної шкоди є сума 2500,00 грн.
Згідно зі ст.141 ЦПК України, з відповідача в доход держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 840,80 грн. та на користь позивача 840,80 грн.
Керуючись ст.ст.12, 81, 133, 141, 258, 259, 263-268 ЦПК України суд, -
У Х В А Л И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 до КП «ПІВДЕНУКРГЕОЛОГІЯ» про стягнення нарахованої але не виплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати та моральної шкоди, задовольнити частково.
Стягнути з казенного підприємства «ПІВДЕНУКРГЕОЛОГІЯ», код ЄДРПОУ 01432150 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , іпн: НОМЕР_2 невиплачену заробітну плату за грудень 2019 липень 2020 року у розмірі 42461,37 грн.
Стягнути з казенного підприємства «ПІВДЕНУКРГЕОЛОГІЯ», код ЄДРПОУ 01432150 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , іпн: НОМЕР_2 суму за час затримки розрахунку при звільненні за період з 17.07.2020 по 11.09.2020 у розмірі 12032,70 грн.
Суми, що підлягають стягненню, визначені без утримання прибуткового податку та інших обов`язкових платежів.
Стягнути з казенного підприємства «ПІВДЕНУКРГЕОЛОГІЯ», код ЄДРПОУ 01432150 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , іпн: НОМЕР_2 моральну шкоду у розмірі 2500,00 грн.
Стягнути з казенного підприємства «ПІВДЕНУКРГЕОЛОГІЯ», код ЄДРПОУ 01432150 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , іпн: НОМЕР_2 судовий збір у розмірі 840,80 грн.
Стягнути з казенного підприємства «ПІВДЕНУКРГЕОЛОГІЯ», код ЄДРПОУ 01432150 на користь держави судовий збір у розмірі 840,80 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарганарішеннясуду подаєтьсябезпосередньодосуду апеляційноїінстанціїпротягомтридцяти днівздняйого проголошення.Якщовсудовому засіданнібулооголошенолише вступнутарезолютивнучастини судовогорішенняабоу разірозглядусправи(вирішенняпитання)безповідомлення(виклику)учасниківсправи,зазначенийстрокобчислюється здняскладенняповного судовогорішення.Учасниксправи,якомуповнерішення судунебуловручено уденьйого проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених участині другійстатті 358 цього Кодексу.
Пунктом 15.5 Перехідних положень ЦПК України передбачено, що апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Повний текст рішення суду складено та проголошено 08.06.2021.
Суддя: В.І.Цитульський
скопійовано
-
скопійовано
-
