Справа № 991/4241/21

Провадження № 11-сс/991/436/21

Слідчий суддя: ОСОБА_1

Доповідач: ОСОБА_2

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2021 року місто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретар судового засідання ОСОБА_5 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_6 ,

представника ТОВ «Прикарпатзахідтранс» адвоката ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника ТОВ «Прикарпатзахідтранс» адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24 червня 2021 року у кримінальному провадженні №52017000000000752 від 03 листопада 2017 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.06.2021 клопотання прокурора про арешт майна задоволено частково, накладено арешт на майно шляхом заборони розпорядження, відчуження та користування об`єктами нерухомого майна, будівлями, спорудами, технологічними об`єктами та лінійними ділянками, які безпосередньо задіяні у забезпеченні виробничої діяльності технологічного комплексу розташованої на території України частини магістрального нафтопродуктопроводу «Самара-Західний напрямок», у тому числі:

Головний офіс ТОВ «Прикарпатзахідтранс» (м. Рівне, вул. Котляревського, 18 та вул. Київська, 98Г):

1) АРМ оператора СОВ «ТОРІ» (інвентарний №1980);

2) АТС Grandstream UCM6510 (інвентарний №2434);

3) АТС Grandstream UCM6510 (інвентарний №24350);

4) Електростанція (інвентарний №1848);

5) Волоконно-оптична лінія зв`язку 24 волокна (м. Рівне, вул. Котляревського, 18 - вул. Котляревського, 14) (інвентарний №2639);

6) КЛЗ Рівне - база ДП «ПЗТ» (КСПП 1*4*0,9) (4,747 км) (інвентарний №2444);

7) КЛЗ Рівне - ПАТ Укртелеком (КСПП 1*4*0,9) (1,406 км) (інвентарний №2445);

8) Оптичні мультиплексор-комутатор 4Е1, 1Еth. 1SFP (4 шт) (інвентарні номери 2490, 2491, 2492, 2493);

9) Телекомунікаційне обладнання Cisko (інвентарний №2235);

10) Компакт-прувер «Daniel» (Brooks) (інвентарний №1423);

11) Автозаправка (інвентарний №16010);

12) Відкрита автостоянка (інвентарний №16009);

13) Гараж металевий (інвентарний №15);

14) Гідравлічний трубогиб для точної гнучкості металевих труб (інвентарний №911);

15) Зовнішнє освітлення бази (інвентарний №22);

16) Колонка водорозподільча (інвентарний №639);

17) Навіс (одноповерхова будівля) (інвентарний №16007);

18) Насосний агрегат ЕЦВ 6-10-110 (інвентарний №2518);

19) Огорожа залізобетонна (інвентарний №1915);

20) Пожежна водойма (інвентарний №16011);

21) Система газопостачання БВТОіКО (інвентарний №2589);

22) Апаратно-програмний комплекс (інвентарний №2069);

23) Комплект системи відеонагляду (база матеріально-технічного забезпечення та комплектації обладнання м. Рівне) (інвентарний №2155);

24) Тривожна система сигналізації ОРІОН 4І.3.2 (інвентарний №2179);

25) Навіс «б-4» (інвентарний №2029);

26) Навіс «б-5» (інвентарний №2030);

Комплекс будівель та споруд №4 (перекачувальна станція «3Р») (Житомирська область, Овруцький р-н, с/рада Руднянська):

27) Дизельна електростанція (інвентарний №НВ-Р1074);

28) Компресор ПКС-3,5 (інвентарний №НВ-Р00061);

29) Насос К-80-65 (інвентарний №НВ-Н00287/2);

30) Під`їзна дорога (інвентарний №НВ-Р00277);

31) Система відеоспостереження дільниці 3Р ЛВДС «Новоград-Волинський» (інвентарний №НВ-Н2770);

32) Телемеханіка (км 580) (інвентарний №НВ-Н2766);

33) Промисловий контролер збору даних для системи виявлення витоків (інвентарний №НВ-Р2034);

34) Резервуар для води (інвентарний №НВ-Н00016);

35) Міжблочне обладнання захисту та узгодження вузла обліку (НВ-Р1072_70137) (інвентарний №НВ-Р1072);

Комплекс будівель та споруд №1 (перекачувальна станція «4Ч») (Житомирська область, Новоград-Волинський район, с. Чижівка):

36) Огорожа промстанції (інвентарний №НВ-Ч00025);

37) Система відеоспостереження (інвентарний №НВ-Н00316);

38) Резервуар для палива V=10 м.куб. із автозаправочною колонкою;

39) Цегляна споруда без накриття;

40) Піднавіс для автотракторної техніки та обладнання;

41) Засувки DN 500 PN 64 - 2 шт;

42) Стелаж металевий із аварійним запасом труб;

43) Насосна установка ПНУ-100 (інвентарний №НВ-Ч00069/1);

Лінійна виробничо-диспетчерська станція «Новоград-Волинський» (Житомирська область, Новоград-Волинський район, с. Майстрова Воля, вул. Наливна станція, 1а):

44) Блочна котельня (інвентарний №НВ-Н00181/1);

45) Гараж на 5 автомобілів (інвентарний №НВ-Ч00008);

46) Паливороздавальна колонка «Шельф100» (1КЕД50-0.25-2-1-1) (інвентарний №НВ-Ч2182);

47) Дизельний генератор DE-110RS-Zn (інвентарний №НВ-Н2541);

48) Електроагрегат АД 60 С (інвентарний №НВ-Ч00073);

49) Локальне устаткування збору та обробки даних комерційного обліку електроенергії (інвентарний №НВ-Н210);

50) Щити керування (система резервного освітлення з обладнанням):

50.1) щит керування (інвентарний №НВ-Н00290);

50.2) щит керування ТПУ 07-828 (інвентарний №НВ-Н00352);

50.3) щит керування ЩО 59 (інвентарний №НВ-353/5);

50.4) щит керування ЩО 59 (інвентарний №НВ-353/6);

50.5) щит керування ЩО 59 (інвентарний №НВ-353/7);

50.6) щит керування ЩО 59 (інвентарний №НВ-353/8);

50.7) щит керування ЩО 59 (інвентарний №НВ-353/9);

50.8) щит керування ЩО 59 (інвентарний №НВ-353/10);

51) Система пожежної сигналізації в виробничих приміщеннях (інвентарний №НВ-Н2740);

52) Внутрішньостанційні дороги (інвентарний №НВ-Н00014);

52.1) Внутрішньостанційні дороги (інвентарний №НВ-Ч00029);

53) Збірна будівельна споруда (інвентарний №НВ-Н2752);

54) Огорожа станції (інвентарний №НВ-Н00015);

55) Під`їзна автодорога (інвентарний №НВ-Н00010);

56) Під`їзна дорога та зупиночна площадка (інвентарний №НВ-Н2746);

57) Будівля службового корпусу (інвентарний №НВ-Н0000);

58) Дворівневий відстійник каналізаційних споруд (інвентарний №НВ-Н00018);

59) Зовнішній технологічний трубопровід (інвентарний №НВ-Н00017);

60) Насос 2,5НФ 1 шт (вузел каналізаційних споруд) (інвентарний №НВ-Н00018);

61) Ставок додаткового відстою (інвентарний №НВ-Н00009);

62) Автоматизація насосної (інвентарний №НВ-Н00108);

63) Система камер відеоспостереження на ЛВДС «Новоград-Волинський» (інвентарний №НВ-Н2750);

64) Система обліку нафтопродуктів в резервуарному парку ЛВДС «Новоград-Волинський» (інвентарний №НВ-2450);

65) Випробувальна лабораторія з обладнанням:

65.1) автоматичний апарат для визначення коефіцієнта фільтрування (інвентарний №НВ-Н1773);

65.2) автоматичний апарат для розгону нафтопродуктів АРНС-20 (інвентарний №НВ-Н1778);

65.3) аналізатор автоматичний для визначення температури втрат (інвентарний №НВ-Н1790);

65.4) аналізатори густини DMA 4500 (інвентарний №НВ-Н1071);

65.5) аналізатори сірки Спектроскан S (інвентарний №НВ-Н1518);

65.6) аналізатори сірки Спектроскан SW-D3 (інвентарний №НВ-Н1791);

65.7) аналізатор якості (інвентарний №НВ-Н2036);

65.8) апарат для визначення граничної температури фільтроємності на холоді модель CALLISTO 100 (інвентарний №НВ-Н2559;

65.9) апарат ТВЗ ЛАБ-1 (температур спалаху в закритому тиглі) (інвентарний №НВ-Н1734);

65.10) ваги AХIS ANG (інвентарний №НВ-Н1755ів);

65.11) вимірювач низькотемпературних показників нафтопродуктів SX-800 (інвентарний №НВ-Н2148);

65.12) компактний низькотемпературний циркулятор CF40 (інвентарний №НВ-2558);

65.13) прилад вакуумного фільтрування ПВФ-47-М (інвентарний №НВ-1775);

65.14) термостат F32-ЕН (інвентарний №НВ-Н2139);

66) Датчик надлишкового тиску в комплекті з кабельним вводом (інвентарний №НВ-Н1908;

67) Датчик надлишкового тиску в комплекті з кабельним вводом (інвентарний №НВ-Н1909);

68) Датчик надлишкового тиску в комплекті з кабельним вводом (інвентарний №НВ-Н1910);

69) Датчик надлишкового тиску в комплекті з кабельним вводом (інвентарний №НВ-Н1911);

70) Датчик надлишкового тиску в комплекті з кабельним вводом (інвентарний №НВ-Н1912);

71) Комплекс систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виявлення (інвентарний №НВ-Н2072);

72) Обчислювач вузла обліку ОMNI (інвентарний №1968);

Лінійна виробничо-диспетчерська станція «5С» (Рівненська обл., Дубеньський р-н, смт. Смига):

73) Внутрішньостанційні мережі водопроводу та каналізації (інвентарний №752/7);

74) Внутрішньостанційні мережі водопроводу та каналізації (інвентарний №76/11);

75) Зовнішні мережі водопроводу (660 м) (інвентарний №38);

76) Зовнішні мережі каналізації (інвентарний №37);

77) Очисні споруди на промисловій площадці (інвентарний №21);

78) Цегляне приміщення 7,42х2,8х2,8 над артсвердловиною (інвентарний №23_80057);

79) Фільтр СДЖ300 (інвентарний №1439);

80) Фільтр СДЖ300 (інвентарний №1440);

81) Локальна мережа (інвентарний №681);

82) Локальна мережа (інвентарний №551);

83) Пожежна сигналізація будівлі пункту технічного обслуговування (інвентарний №73/1);

84) Внутрішньостанційні теплові мережі (інвентарний №76/12);

85) Зовнішні електричні мережі (інвентарний №76/5);

86) Зовнішні електричні мережі (інвентарний №752/5);

87) Зовнішні мережі теплофікації (інвентарний №36);

88) Зовнішні низьковольтні мережі (інвентарний №33);

89) Кабельна лінія електропередач (інвентарний №34);

90) Система газоходів котельні (інвентарний №190_70030);

91) СКЗ ПЕКЗ 2,4 кВт - 2 шт електрохімзахисту (інвентарний №76/6_8029);

92) Блок керування підпірною насосною (інвентарний №1441);

93) АСКОЕ в складі:

93.1) комп`ютер та програмне забезпечення (ПО) АСКОЕ (інвентарний №2091_70085);

93.2) контрольно-вимірювальна апаратура (ел. лічильники 4 шт.) АСКОЕ (інвентарний №2091_70086);

93.3) мережа передачі даних АСКОЕ (інвентарний №2091_80268);

94) Котельня з обладнанням:

94.1) котел Буран 600 кВт усилений з подовженою топкою (інвентарний №2187);

94.2) котел твердопаливний «Буран» 600 кВт усилений з подовженою топкою (інвентарний №5С-2430);

94.3) насоси захисту котла DAB A110-180XT (2 шт. котельня) (інвентарний №190_70032);

94.4) насоси мережеві котельні (2 шт.) (інвентарний №190_70027);

94.5) насосна установка WILO HWJ 201EM (котельня) (інвентарний №190_70029);

94.6) димососи пилові котельні система пом`якшення води 1054 (котельня) (інвентарний №190_70031);

94.7) система пом`якшення води 1054 (котельня) (інвентарний №190_70028);

95) Розподільчий пристрій 0,4 кВ (інвентарний №1429);

96) Розподільчий пристрій 6 кВ (інвентарний №1428);

97) Розподільчий пункт ПР-9322 (інвентарний №348);

98) Силовий трансформатор напруги ТМ 400/100 (інвентарний №1430);

99) Силовий трансформатор напруги ТМ 400/100 (інвентарний №1431);

100) Аналітична лабораторія з обладнанням:

100.1) автоматичний апарат для визначення коефіцієнту (інвентарний №1774);

100.2) аналізатор сірки Спектроскан SW-D3 (інвентарний №1792);

100.3) аналізатор якості ПММ СИМ-12 (інвентарний №1788);

100.4) апарат автоматичний ТВЗ-ЛАБ-11 (інвентарний №1426);

100.5) апарат визначення фракційного складу нафтопродуктів АРНС-1М (інвентарний №1481);

100.6) колбонагрівач LAB-FH-500 (інвентарний №1667);

100.7) установка УТЗ-601 М (інвентарний №1756);

100.8) аналізатор густини (інвентарний №1068);

100.9) бідистялятор скляний БС (інвентарний №1203);

100.10) вимірювач густини DMA (інвентарний №1934);

100.11) вимірювач низькотемпературних показників нафтопродуктів SX-800 (інвентарний №2147);

100.12) комплект лабораторних меблів (інвентарний №2028);

100.13) прилад АРНС 1 (інвентарний №127);

100.14) прилад вакуумної фільтрації ПВФ-47/1Б (інвентарний №1696);

100.15) титратор Фішера кулонометричний «Експерт-007» (інвентарний №2136);

100.16) DMA 35 EX PETROL - портативний вимірювач густини рідини в комплекті (інвентарний №1942);

100.17) апарат для визначення граничної температури фільтроємності на холоді модель CALLISTO 100 (інвентарний №5С-2724);

100.18) компактний низькотемпературний циркулятор CF40 (інвентарний №5С-2725);

100.19) Спектроскан S CF40 (інвентарний №1079);

101) Пункт спостереження (інвентарний №1855);

102) Комплекс систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення на ЛВДС-5С (інвентарний №2070);

103) Витратомір масовий Optimass 2000 S150 (інвентарний №1616);

104) Система обліку нафтопродуктів в резервуарному парку ЛВДС»5С» (інвентарний №5С-2451);

105) Обчислювач вузла обліку OMNI (інвентарний №1968);

106) Ультразвуковий витратомір UFM-3030;

107) Комплект відеоспотереження для ЛВДС-5С (інвентарний №2153);

108) Ємність для тимчасового зберігання нафтопродуктів (інвентарний №1795);

109) Насосна установка ПНУ-100 (2 шт.) (інвентарний №00069/2/208);

110) Установка холодної врізки УХВ-150 (інвентарний №1234);

111) Гнучкий резервуар для ПММ об`ємом 25м3 (інвентарний №5С-2572);

112) Гнучкий резервуар для ПММ об`ємом 25м3 (інвентарний №5С-2573);

113) Автоматизація насосної №1 (інвентарний №57);

114) Автоматика насосної №1 (інвентарний №162);

115) Телемеханіка 109 км/8 (інвентарний №5С-2425);

116) Телемеханіка 11 км (інвентарний №5С-2587);

117) Телемеханіка 118 км/9 (інвентарний №5С-2426);

118) Телемеханіка 42 км (інвентарний №5С-2588);

119) Телемеханіка 54 км/4 (інвентарний №5С-2421);

120) Телемеханіка 74 км/203 (інвентарний №5С-2422);

121) Телемеханіка 74 км/206 (інвентарний №5С-2423);

122) Телемеханіка 89 км (інвентарний №5С-2681);

123) Телемеханіка 91 км/7 (інвентарний №5С-2424);

Комплекс будівель та споруд №1К (Лінійна виробничо-диспетчерська станція «1К») (Львівська область, Старосамбірський район, с. Страшевичі, вул. Лісова, буд. 1):

124) Будинок для приїжджих (інвентарний №К000296);

125) Огорожа (інвентарний №К00000702);

126) Бетонне приміщення електрощитової об`єкту магістрального нафтопродуктопроводу в с. Страшевичі Старосамбірського р-ну (інвентарний №К00001782);

127) Відкрита розподільча установка 110 кВ на ПС 110/6 кВ 1К-П2 (реконструкція) (інвентарний №К0203/609);

128) Електродвигун СТД-1250 3000 об/хв МНА №10 (інвентарний №К000305/4);

129) Електродвигун СТД-1250 3000 об/хв МНА №8 (інвентарний №К000305/2);

130) Електродвигун СТД-1250 3000 об/хв МНА №9 (інвентарний №К000305/3);

131) Електродвигун СТД-1250 МНА №7 (інвентарний №1К-2751);

132) Електродвигун СТД-630 3000 об/хв МНА №7 (інвентарний №К0001779);

133) Електродвигун СТД-1250 3000 об/хв (резерв) (інвентарний №К0000000035);

134) Нежитлове приміщення (трансформаторна підстанція) (інвентарний №К00000228/2);

135) Огорожа периметру ПС 110/6 кВ 1К-П2 (інвентарний №К00000086);

136) Трансформатор ТДН-10000/110/6 (інвентарний №К000049);

137) Трансформатор напруги НТМИ-6-66 (інвентарний №1К-2748);

138) Щит телемеханіки з контроллером та модемом на ПС 110/6 кВ (інвентарний №К00001933);

139) Щит телемеханіки на ПС 110/6 для передачі даних на ЛВДС (інвентарний №К00001933);

140) Комплект відеоспостереження для ЛВДС «1К» (інвентарний №НВ-Н2154);

141) Масовий витратомір OPTIMASS-7300 (інвентарний №К0001312);

142) Обчислювач вузла обліку (інвентарний №0001969);

143) Генератор дизельний SDMO-J77K ІІ (інвентарний №1К-2554);

144) Електростанція TLW-20/3 (інвентарний №К0001848);

145) Електростанція дизель (3Ф) FORTE FGD6500E3 (5.5кВт) (інвентарний №1К-2534);

146) Електростанція дизельна ТIW-50/3 (інвентарний №0002065);

147) Зварювальний пункт (інвентарний №1К-2715);

148) Очисні споруди (інвентарний №К00000256);

149) Станція неф НМ 1250*260 (інвентарний №К0000417);

150) Портативний вимірювач густини (інвентарний №002013);

151) Аналізатор-течешукач АНТ 3М (ЛВДС «1К») (інвентарний №1К-2323);

152) Вібростенд ВСВ-131/А (інвентарний №К0001652);

153) Комплекс систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення на ЛВДС «1К» (інвентарний №00002071);

154) Блок вимірювань якості вузла обліку на н/пл «Дрогобич» (інвентарний №К00000996);

155) Блок основної вимірювальної лінії вузла обліку на н/нп «Дрогобич» (інвентарний №К00000996);

156) Блок резервної вимірювальної лінії вузла обліку на н/нп «Дрогобич» (інвентарний №К00000996);

157) Додатковий контролер МДП (інвентарний №К00001447);

158) КЛС тр. №1 об. 243 Куровичі-Страшевичі (АУСКТП та ІТ) (інвентарний №0002245);

159) КЛС тр. №1 об. 243 Страшевичі-Верхнє (59 км.) (УАСКТП та ІТ) (інвентарний №0002246);

160) Телемеханіка 127 км/10 (127 км лінійної частини «1К») (інвентарний №1К-2385);

161) Телемеханіка 138 км/11 (138 км лінійної частини «1К») (інвентарний №1К-2386);

162) Телемеханіка 144 км/12 (144 км лінійної частини «1К») (інвентарний №1К-2387);

163) Телемеханіка 154 км/13 (154 км лінійної частини «1К») (інвентарний №1К-2388);

164) Телемеханіка 156 км/103 (156 км лінійної частини «1К») (інвентарний №1К-2389);

165) Телемеханіка 156 км/106 (156 км лінійної частини «1К») (інвентарний №1К-2390);

166) Телемеханіка 161 км/15 (161 км лінійної частини «1К») (інвентарний №1К-2391);

167) Телемеханіка 178 км/16 (178 км лінійної частини «1К») (інвентарний №1К-2392);

168) Телемеханіка 189 км/17 (189 км лінійної частини «1К») (інвентарний №1К-2393);

169) Телемеханіка 193 км/18 (193 км лінійної частини «1К») (інвентарний №1К-2394);

170) Телемеханіка 196 км/19 (196 км лінійної частини «1К») (інвентарний №1К-2395);

171) Телемеханіка 214 км/20 (214 км лінійної частини «1К») (інвентарний №1К-2396);

172) Телемеханіка 231 км/21 (231 км лінійної частини «1К») (інвентарний №1К-2397);

173) Телемеханіка 240 км/22 (240 км лінійної частини «1К») (інвентарний №1К-2398);

174) Телемеханіка 241 км/23 (241 км лінійної частини «1К») (інвентарний №1К-2399);

175) Телемеханіка 253 км/24 (253 км лінійної частини «1К») (інвентарний №1К-2400);

176) Телемеханіка 254 км/25 (254 км лінійної частини «1К») (інвентарний №1К-2401);

177) Телемеханіка 261 км/27 (261 км лінійної частини «1К») (інвентарний №1К-2402);

178) Телемеханіка 264 км/28 (264 км лінійної частини «1К») (інвентарний №1К-2403);

179) Телемеханіка 269 км/29 (269 км лінійної частини «1К») (інвентарний №1К-2404);

180) Телемеханіка 273 км/30 (273 км лінійної частини «1К») (інвентарний №1К-2405);

181) Телемеханіка 275 км/31 (275 км лінійної частини «1К») (інвентарний №1К-2406);

182) Телемеханіка 275 км/32 (275 км лінійної частини «1К») (інвентарний №1К-2407);

183) Телемеханіка 283 км/33 (283 км лінійної частини «1К») (інвентарний №1К-2408);

184) Телемеханіка 289 км/34 (289 км лінійної частини «1К») (інвентарний №1К-2409);

185) Щит управління і телемеханіки об`єкту МНПП 127км/10 в с. Городиславичі (інвентарний №К00001620);

186) Щит управління і телемеханіки об`єкту МНПП 138км/11 в с. Давидів (інвентарний №К00000753);

187) Щит управління і телемеханіки об`єкту МНПП 144км/12 в с. Жирівка (інвентарний №К00001617);

188) Щит управління і телемеханіки об`єкту МНПП 154км/13 в с. Поршна (інвентарний №К00001619);

189) Щит управління і телемеханіки об`єкту МНПП 161км/15 в с. Щирець (інвентарний №К00001618);

190) Щит управління і телемеханіки об`єкту МНПП 231км/21 в с. Страшевичі (інвентарний №К00001782);

191) Щит управління і телемеханіки об`єкту МНПП 264км/28 в с. Розлуч Турківського району (інвентарний №К00001781);

192) Щит управління і телемеханіки об`єкту МНПП 283км/33 в с. Бориня Турківського району (інвентарний №К00000102);

193) Щит управління і телемеханіки об`єкту МНПП 289км/34 в с. Верхнє Турківського району (інвентарний №К00000100);

194) Щит управління і телемеханіки двох об`єктів МНПП 240км/22 в с. Спас (інвентарний №К00000103);

195) Щит управління і телемеханіки двох об`єктів МНПП 241км/23 в с. Стрілки (інвентарний №К00000104);

Лінійна виробничо-диспетчерська станція «Дубриничі» / Ремонтно-будівельне управління (Закарпатська обл., Перечинський район, с. Дубриничі):

196) GSM ретранслятор ЛВДС «Дубриничі» адмінбудинок і промисловий корпус (інвентарний №ДБ2482в);

197) АРМ МДП ЛВДС «Дубриничі» (інвентарний №ДБ2420);

198) Пересувна насосна установка ПНУ 100/200М, с/о 1055, дв. ЯМЗ-238Г, на пр. 2-ПН-2М ш.70012 б/в 1975 (інвентарний №ДБ-2552);

199) Пересувна насосна установка ПНУ 100/200М, с/о 118, дв. ЯМЗ-238Г, на пр. 2-ПН-2М ш.60960 б/в 1974 (інвентарний №ДБ-2551);

200) Аналізатор густини DMA 4500 (інвентарний №ДБ1069);

201) Трансформатор ТМ-63/10 У16/0 у/у Н-0 (інвентарний №ДБ2739);

202) Портативний вимірювач густини (інвентарний №ДБ2014);

203) Блок вимірювальних ліній вузла обліку нафтопродукту пл. Іванівка тр. 13 (інвентарний №Д996_7006);

204) Блок вимірювань якості вузла обліку нафтопродукту пл. Іванівка тр. 13 (інвентарний №Д996_7006);

205) КЛС тр. 13 МКСАПБ 4х4х1,2 (70 км) (інвентарний №ДБ-2727);

206) КЛС тр. 16 МКБ 60 4х4х1,2 (72 км) (інвентарний №2248);

207) КЛС тр. 19 МКБ 4х4х1,2 (24 км) (інвентарний №2249);

208) КЛС тр. «В» МКСАПБ 4х4х1,2 (9 км) (інвентарний №2247);

209) Комплект відеоспостереження с. Яноші (інвентарний №ДБ-2745);

210) Контрольний пункт системи контролю витоків (інвентарний №ДБ-2696);

211) Контрольний пункт системи контролю витоків (інвентарний №ДБ-2697);

212) Контрольний пункт системи контролю витоків (інвентарний №ДБ-2449);

213) НУП цистерна (інвентарний №ДБ-2728);

214) НУП цистерна (інвентарний №ДБ-2729);

215) Сигналізація СГГ-20 (інвентарний №Д-1469);

216) Телемеханіка 300 км/37 (інвентарний №ДБ2410);

217) Телемеханіка 307 км/38 (інвентарний №ДБ2411);

218) Телемеханіка 311 км/39 (інвентарний №ДБ2412);

219) Телемеханіка 327 км/44 (інвентарний №ДБ2413);

220) Телемеханіка 351 км/1з (інвентарний №ДБ2414);

221) Телемеханіка 351 км/4з (інвентарний №ДБ2415,);

222) Телемеханіка 375 км/53 (інвентарний №ДБ2416);

223) Телемеханіка 390 км/54 (інвентарний №ДБ2417,);

224) Телемеханіка 417 км/59 (інвентарний №ДБ2418);

225) Телемеханіка 441 км/3 (інвентарний №ДБ2419);

226) Телемеханіка 441 км/20 (інвентарний №ДБ-2679);

227) Телемеханіка 9 км тр. «В» (інвентарний №ДБ-2678);

Майданчик «Іванівка» с. Яноші 441 км траси 13 (Закарпатська область, Берегівський р-н, с/рада Яноші):

228) Кран шаровий Dy 150 Py 100 № 20 з електроприводом типу AUMA AMEX 01.1;

229) Кран шаровий Dy 150 Py 100 № 21 з електроприводом типу AUMA AMEX 01.1;

230) Кран шаровий Dy 150 Py 100 № 22 з електроприводом типу AUMA AMEX 01.1;

231) Кран шаровий Dy 150 Py 100 № 23 з електроприводом типу AUMA AMEX 01.1;

232) Кран шаровий Dy 150 Py 100 № 24 з електроприводом типу AUMA AMEX 01.1;

233) Кран шаровий Dy 150 Py 100 № 25 з електроприводом типу AUMA AMEX 01.1;

234) Кран шаровий Dy 150 Py 100 № 26 з електроприводом типу AUMA AMEX 01.1;

235) Регулятор розходу № РР-1 Dy 150 Py 100 з електроприводом типу AUMA AMEX 01.1;

236) Регулятор розходу № РР-2 Dy 150 Py 100 з електроприводом типу AUMA AMEX 01.1;

237) Витратомір KROHNE UFS 500 F/5STR/EEX (лінія №1);

238) Витратомір масовий Optimass 2300C (інвентарний №Д1750);

239) Кран мостовий ручний однобалковий г/п 5Т (інвентарний №1438);

239.1) Кран балка 2 тн.;

240) Камера прийому-пуску очисних споруд (інвентарний №К0000608);

241) Камера пуску очисного пристрою Dy 400;

242) Огорожа (інвентарний №76/14);

243) Огорожа (інвентарний №Д279к);

243.1) Бетонна периметральна огорожа з колючим дротом «Єгоза»;

244) КТП-25/10/0.4 об`єкту МНПП на 307 км траси с. Луг (інвентарний №Д1783_802);

245) Комплектна трансформаторна підстанція КТПБ-2*250 кВА (інвентарний №К0000424);

246) Трансформаторна (інвентарний №Д316);

247) КТП №276 (комплексна трансформаторна підстанція);

248) Бригадний будинок тр. 13 (інвентарний №Д143/2);

249) Щит керування вузла обліку н/п пл. Іванівка тр.13 (інвентарний №Д996_7007);

250) Блок фільтрів вузла обліку (інвентарний №Д996_7007);

2.9. Платформа 2/1 с. Росош (Закарпатська обл., Свалявський район, с. Росош):

251) Дизель-генератор АТЗ 41-0101 в комплекті (інвентарний №ДБ2608);

Лінійна частина магістрального нафтопродуктопроводу ділянки 42 з 559 по 808 км (трубопровід діаметром 530 мм протяжністю 248 км, що розташована на території Житомирської, Хмельницької, Рівненської областей):

252) 617 км вантуз тимчасовий №5 (в підземній металевій коробці з металевою огорожею);

253) 647 км ЩО 04 кВ з металевою огорожею;

254) 694 км вантуз тимчасовий №540 (в підземній металевій коробці з металевою огорожею);

255) 710 км вантуз тимчасовий б\н (в підземній металевій коробці з металевою огорожею);

256) 722 км вантуз тимчасовий №550 (в підземній металевій коробці з металевою огорожею);

257) 722 км вантуз тимчасовий №560 (в підземній металевій коробці з металевою огорожею);

258) 744 км вантуз № 10 (в підземній бетонній коробці з металевими кришками та металевою огорожею);

259) 768 км вантуз б\н (в підземній металевій коробці з металевою огорожею);

260) 768 км вантуз б\н (в підземній металевій коробці з металевою огорожею);

Лінійна частина магістрального нафтопродуктопроводу ділянки 42 з 808 по 868 км (діаметром 530 мм протяжністю 60 км, знаходиться на території Острозького, Здолбунівського та Дубенського районів Рівненської області):

261) 849 км вантуз DN 80 (с. Нова Мощаниця, Здолбунівський район, Рівненська область);

Лінійна частина магістрального нафтопродуктопроводу траси №1 ділянки 43 з 0 (ЛВДС 5С) до 123 км діаметром 530 мм протяжністю 123 км, розташована на території Дубенського, Радивилівського районів Рівненської області; Бродівського, Буського та Золочівського районів Львівської області):

262) 109 км перед ЛЗ №8 вказаний вантуз DN 80 засипаний ґрунтом та позначений на місцевості металевою захисною конструкцією;

263) 109 км після ЛЗ №8 вказаний вантуз DN 150 засипаний ґрунтом та позначений на місцевості металевою захисною конструкцією;

Лінійна частина магістрального нафтопродуктопроводу ділянки 43 траса №1 з 123 по 294 км (діаметром 530 мм протяжністю 171 км, знаходиться на території Пустомитівського, Городоцького, Самбірського, Старосамбірського, Турківських районів Львівської області):

264) 241 км повітряний перехід (с. Спас, Старосамбірський район Львівської області) (стор. 46 Акту спільної інвентаризації майна);

265) 254 км металевий колодязь (вантуз) (с. Стрілки, Старосамбірський район Львівської області);

266) 254 км повітряний перехід (с. Стрілки, Старосамбірський район Львівської області) (стор. 46 Акту спільної інвентаризації майна);

267) 269 км вантуз №391 (металевий колодязь) (с. Шум`яч, Турківського району Львівської області);

268) 269 км вантуз №392 (металевий колодязь) (с. Шум`яч, Турківського району Львівської області);

269) 275 км засувка з електроприводом №32 (знаходиться в блок-боксі м. Турка, Львівська область);

270) 275 км електрощитова управління засувкою в бетонній конструкції;

Лінійна частина магістрального нафтопродуктопроводу ділянки 43 траса №15 з 0 по 34 км - відвід на перекачувальну станцію в м. Дрогобич (діаметром 325 мм протяжністю 34 км, знаходиться на території Старосамбірського, Самбірського, Дрогобицького районів Львівської області):

271) 307 км вантуз;

272) 311 км вантуз;

273) 311 км повітряний перехід;

274) 324 км засувка №42;

275) 337 км вантуз заварений;

276) 337 км вантуз заварений;

277) 347 км вантуз;

278) 347 км вантуз;

279) 351 км камера прийому;

280) 351 км 3 (три) засувки.

Постановлено передати Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі Національне агентство), в управління шляхом передачі в управління за договором на підставах, у порядку та на умовах, визначених ст.ст. 19-24 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» (далі Закон), майно, що перелічене у пункті 2 резолютивної частини цієї ухвали. До моменту фактичної передачі майна, зазначеного у пункті 2 ухвали, в управління визначеним за результатами проведеного Національним агентством конкурсу юридичній особі або фізичній особі-підприємцю визначено порядок зберігання майна, зазначеного в пункті 2 резолютивної частини ухвали, шляхом передачі на відповідальне зберігання АТ «Укртранснафта» (код ЄДРПОУ 31570412). У задоволенні іншої частини клопотання відмовлено.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, представник ТОВ «Прикарпатзахідтранс» адвокат ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій стверджує, що ухвала слідчого судді є незаконною, необґрунтованою, постановлена з порушенням норм процесуального права. Просить ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.06.2021 скасувати, постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (далі САП) про арешт майна у кримінальному провадженні №52017000000000752 від 03.11.2017.

Посилається на такі обставини.

Майно, на яке накладено арешт, не відповідає критеріям речових доказів, визначеним у ст.98 КПК України.

Слідчий суддя погодився із твердженням прокурора, що перелічені в прохальній частині клопотання об`єкти є об`єктом кримінально-протиправних дій і саме за цією ознакою відповідають речовим доказам, та наклав арешт для забезпечення збереження речових доказів у межах правової кваліфікації за ч.5 ст.191 КК України. Проте слідчому судді не надано доказів, що арештоване майно є речовим доказом та відповідає ознакам, визначеним ст.98 КПК України, які відповідно до ч.ч. 2, 3 ст.170 КПК України дають підстави для застосування арешту майна. Також відсутні докази, що арештоване майно, яке перебуває у власності ТОВ «Прикарпатзахідтранс», набуте в результаті вчинення кримінального правопорушення, тобто є доказом злочину і відповідає критеріям, передбаченим ст.98 КПК України.

Доводи прокурора щодо часу вчинення кримінального правопорушення є суперечливими, адже в одному випадку стверджується про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, у 1991 році, в іншому начебто через висновок експерта, датований 20.03.2017.

Стороною обвинувачення не надано доказів, що арештоване майно раніше перебувало у власності держави, не вказано площі, ідентифікуючих ознак та вартості такого майна, яким нібито незаконно заволоділо ТОВ «Прикарпатзахідтранс». Прокурором не обґрунтовано, що право власності на арештоване майно належить державі, було придбане за державні кошти чи вибуло з володіння держави незаконним шляхом, не визначено жодної правової підстави вважати, що перелічене в оскарженій ухвалі майно є державною власністю.

Слідчим суддею накладено арешт не на технологічні об`єкти та лінійну частину, з якої складається технологічний комплекс розташованої на території України частини магістрального нафтопродуктопроводу «Самара-Західний напрямок», а на належні на праві власності TОB «Прикарпатзахідтранс» речі, що не входять до вказаного технологічного комплексу. Такі речі не містять жодних відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, не є об`єктом кримінально протиправних дій та не набуті кримінально протиправним шляхом. При цьому прокурором не надано доказів того, що арештоване майно входить до складу технологічного комплексу, що функціонує як єдина система, є об`єктами магістральних трубопроводів та забезпечують безпеку і надійну експлуатацію магістральних нафтопроводів.

Накладений арешт не відповідає меті, визначеній у ч.2 ст.170 КПК України.

Із тексту ухвали вбачається, що дійсною метою накладення арешту на майно є не забезпечення збереження речових доказів, а забезпечення виконання функцій та зобов`язань із управління активами AT «Укртранснафта» як переможцем конкурсу. Майно, на яке накладено арешт, не є об`єктом кримінально протиправних дій, а просто необхідне AT «Укртранснафта» для провадження господарської діяльності з транспортування, зберігання та перевалки на автомобільний і залізничний транспорт нафтопродуктів. Ця підстава не відповідає ч.2 ст.170 КПК України, суперечить завданню кримінального провадження, порушує гарантовану Конституцією України непорушність права власності та ст.1 Протоколу №1 (захист власності) Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. А відсутність у AT «Укртранснафта» матеріально-технічної бази, обладнання тощо може лише свідчити про невідповідність останнього умовам конкурсу з відбору управителя для частини магістрального нафтопродуктопроводу «Самара-Західний напрямок» та нездатність забезпечити належне управління раніше арештованим майном.

Щодо наявності підстав для закриття кримінального провадження та порушення розумних строків здійснення досудового розслідування.

Правомірність набуття права власності ТОВ «Прикарпатзахідтранс» не спростована доказами прокурора. Якщо припустити, що мало місце вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України є особливо тяжким, то на цей час уже закінчився строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за вказане кримінальне правопорушення. Тому кримінальне провадження №52017000000000752 за ч.5 ст.191 КПК України підлягає закриттю. У зв`язку з цим накладення арешту на майно ТОВ «Прикарпатзахідтранс» для забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні за ч.5 ст.191 КК України не відповідає завданню кримінального провадження та призвело до того, що власника арештованого майна піддано необґрунтованому процесуальному примусу.

Факт, що досудове розслідування у кримінальному провадженні триває майже чотири роки, за цей час нікому з службових осіб ТОВ «Прикарпатзахідтранс» чи будь-яким іншим особам не вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, свідчить про відсутність підстав для накладення арешту на майно ТОВ «Прикарпатзахідтранс» із забороною користуватися таким.

Оскаржувана ухвала постановлена з порушенням вимог ч.11 ст.170 КПК України.

Слідчий суддя дійшов помилкового висновку про співмірність тимчасового позбавлення ТОВ «Прикарпатзахідтранс» права на розпорядження, відчуження та користування належним йому майном та потреб досудового розслідування. Забезпечення «збереження ринкової вартості» не передбачене в ч.11 ст.170 КПК України як підстава для заборони або обмеження користування, розпорядження майном.

Оскільки ТОВ «Прикарпатзахідтранс» відомо, що експерту ДП «УкрДІАП» повідомлено про підозру з 23.02.2021 дати накладення арешту на майно товариства ухвалою Вищого антикорупційного суду з аналогічних підстав, висновок слідчого судді про те, що, будучи поінформованими щодо існування імовірності перегляду судової справи №14/312 у Господарському суді Рівненської області за виключними обставинами, посадові особи ТОВ «Прикарпатзахідтранс» можуть вчиняти дії щодо пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження об`єктів нерухомості, є помилковим, так як за чотири місяці обізнаності ТОВ «Прикарпатзахідтранс» не вчинило таких дій.

Накладення арешту на майно шляхом заборони розпорядження та користування є найбільш обтяжливим способом арешту майна. Стороною обвинувачення під час розгляду клопотання не доведено наявність достатніх підстав для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження. На цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування не виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна для виконання завдань кримінального провадження, а також завдань арешту майна, визначених у абз.2 ч.1 ст.170 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 25.07.2019 у справі №760/21232/19, провадження 1-кс/760/11256/19, задоволено клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України (далі НАБУ), накладено арешт у вигляді заборони відчуження на об`єкти нерухомого майна, зокрема нежитлові приміщення, будівлі, споруди, технологічні об`єкти та лінійні ділянки, які безпосередньо задіяні у забезпеченні виробничої діяльності нафтопродуктопроводу «Самара-Західний напрямок», які перебували у власності ТОВ «Прикарпатзахідтранс». Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.02.2021 у справі №991/1285/21, провадження №1-кс/991/1314/21, задоволено клопотання прокурора про арешт майна у кримінальному провадженні №52017000000000752 та накладено арешт на майно шляхом заборони розпорядження, відчуження та користування об`єктами нерухомого майна, будівлями, спорудами, технологічними об`єктами та лінійними ділянками, які безпосередньо задіяні у забезпеченні виробничої діяльності технологічного комплексу розташованої на території України частини магістрального нафтопродуктопроводу «Самара-Західний напрямок» згідно переліку, вказаного в пункті 2 резолютивної частини цієї ухвали. Однак прокурором не доведено, що з дати постановлення ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 25.07.2019 чи накладення арешту ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.02.2021 до цього часу ТОВ «Прикарпатзахідтранс» вчиняло будь-які дії, спрямовані на знищення чи пошкодження арештованого майна.

Застосований ухвалою слідчого судді спосіб арешту призвів до фактичного позбавлення права власності ТОВ «Прикарпатзахідтранс» із цілковитою забороною володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном. Проте прокурором не наведено підстав для застосування найбільш обтяжливого способу арешту майна в частині заборони користуватись ним, не обґрунтовано необхідність проведення будь-яких слідчих дій із арештованим майном. Натомість користування цим майном є необхідним ТОВ «Прикарпатзахідтранс» для можливості здійснювати господарську діяльність, сплачувати податки та збори, виплачувати заробітну плату працівникам та належним чином виконувати свої договірні зобов`язання перед контрагентами. Тому для збереження вказаного в оскаржуваній ухвалі майна як речових доказів було достатнім застосування арешту у виді заборони його відчуження, без заборони користування та розпорядження, що не позначиться негативно на завданнях кримінального провадження.

Слідчим суддею при розгляді клопотання прокурора допущено порушення принципів верховенства права та res judicata.

У 2005 році заступник Генерального прокурора України звернувся до Господарського суду Рівненської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України з позовом про визнання права власності за державою Україна в особі Фонду державного майна України на частини нафтопродуктопроводів «Самара-Західний напрямок» та «Грозний-Армавір-Трудова», що проходять по території України, загальною довжиною 1433 км, та витребування частини нафтопродуктопроводів «Самара-Західний напрямок» та «Грозний-Армавір-Трудова», що проходять по території України, загальною довжиною 1433 км. Рішенням Господарського суду Рівненської області від 30.08.2017 у задоволенні позову відмовлено. Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 18.12.2017 рішення Господарського суду Рівненської області від 30.08.2017 залишено без змін. Постановою Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 30.05.2018 касаційну скаргу Заступника прокурора Рівненської області залишено без задоволення. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 18.12.2017 та рішення Господарського суду Рівненської області від 30.08.2017 у справі №14/312 залишено без змін. Відтак, рішення Господарського суду Рівненської області від 30.08.2017 набрало законної сили 18.12.2017, переглядалося в касаційному порядку, є остаточним у вказаному спорі та оскарженню не підлягає. Накладаючи арешт на майно, спір щодо якого вирішений у судовому порядку рішенням, що набрало законної сили, слідчий суддя поставив таке рішення суду під сумнів, чим порушив принципи верховенства права та res judicata.

Оскільки підставою для відмови в позові прокурора були процесуальні помилки останнього, висновок експерта не був єдиним доказом, на підставі якого суд ухвалив рішення, право власності ТОВ «Прикарпатзахідтранс» на арештоване майно не виникло на підставі судового рішення, то навіть презюмований прокурором перегляд судової справи №14/312 за виключними обставинами через оголошену експерту підозру не може призвести до скасування рішення Господарського суду Рівненської області від 30.08.2017 із ухваленням нового рішення про задоволення позову та витребування в ТОВ «Прикарпатзахідтранс» майна на користь держави.

Про факт здійснення досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні ТОВ «Прикарпатзахідтранс» відомо вже понад півтора року із моменту постановлення першої ухвали слідчого судді про накладення арешту від 25.07.2019. Відсутність наданих прокурором доказів на підтвердження вчинення товариством будь-яких дій зі знищення, псування чи пошкодження арештованого майна в період із липня 2019 року по цей час свідчить про те, що таких дій ТОВ «Прикарпатзахідтранс» не вчиняло.

Оскаржувана ухвала постановлена з порушенням вимог ч.ч. 6, 7 ст.100 КПК України.

Передаючи арештоване нерухоме майно, належне ТОВ «Прикарпатзахідтранс», на зберігання третій особі AT «Укртранснафта», слідчий суддя вийшов за межі своїх повноважень, оскільки ст.100 КПК України не передбачено передачу іншим, ніж власник чи законний володілець, особам на зберігання речових доказів.

Із оскарженої ухвали не вбачається, що прокурор конкретизував, які саме цілі кримінального провадження слід забезпечити, вирішуючи питання про передачу майна в управління Національному агентству. Крім того, прокурором не обґрунтовано, що передача є необхідною, забезпечить ефективність, збереження та збільшення вартості майна, не надано достатніх доказів, що саме такий спосіб забезпечення активів є найбільш доцільним та чи має в своєму розпорядженні Національне агентство відповідні ресурси, які б забезпечили досягнення мети передачі майна. Також, звертаючись із клопотанням про арешт фактично всього майна ТОВ «Прикарпатзахідтранс» із забороною не лише відчужувати, але й розпоряджатись та користуватись ним, прокурор штучно створює передумови для незаконного вибуття з власності належного товариству майна шляхом подальшого його продажу Національним агентством.

Хоча оскаржуваною ухвалою і передано арештоване майно в управління шляхом передачі в управління за договором юридичній особі або фізичній особі-підприємцю, однак, згідно зі ст.21 Закону винесення оскарженої ухвали свідчить про появу в Національного агентства окремого майнового права управління арештованим активом.

При виконанні оскаржуваного рішення з метою досягнення зазначеної в Законі мети управління Національне агентство має право, передбачене ст.21 Закону, самостійно на власний розсуд обирати шлях управління активом: реалізація або передача в управління (за договором), тобто діяти у межах своєї дискреції, яка може призвести до того, що арештоване майно буде реалізоване за відсутності не лише власника майна, але й за відсутності постановленої ухвали слідчого судді про надання згоди на реалізацію. Відтак, якщо суд апеляційної інстанції відмовить в задоволенні апеляційної скарги, а в подальшому цей арешт буде скасований слідчим суддею чи судом, ТОВ «Прикарпатзахідтранс» не зможе відновити своє право на володіння та користування арештованим майном, оскільки таке може бути реалізованим Національним агентством.

Щодо порушення прав власника арештованого майна на доступ до суду під час розгляду клопотання про арешт майна.

В ухвалі слідчого судді не наведено належних підстав, мотивів та обґрунтування необхідності проведення судового розгляду клопотання про арешт майна за відсутності його власника. Посилання прокурора на можливість відчуження, знищення та пошкодження об`єктів нерухомості, як на підставу розгляду клопотання без виклику представників ТОВ «Прикарпатзахідтранс», не обґрунтовані.

Релевантні джерела права, що підлягають застосуванню під час перегляду оскаржуваної ухвали.

Накладення арешту на майно ТОВ «Прикарпатзахідтранс» є втручанням у право власності, незаконним обмеженням у володінні, розпорядженні та користуванні своєю власністю. А тому, виходячи із п.2 ч.3 ст.132 КПК України, потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи ТОВ «Прикарпатзахідтранс», як власника майна. При вказаних обставинах арешт майна явно порушує справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження, що, у свою чергу, нівелює накладення арешту на таке майно з метою забезпечення збереження речових доказів. Крім того, у порушення ст.ст. 171, 173 КПК України слідчий суддя в постановленій ухвалі не оцінив розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для його власника ТОВ «Прикарпатзахідтранс».

Інші процесуальні порушення.

Слідчим суддею не забезпечено процесуальної рівності та змагальності сторін, оскільки стороною обвинувачення надано матеріали, які не представлені представнику ТОВ «Прикарпатзахідтранс», чим позбавлено останнього права їх прокоментувати.

У доповненнях до апеляційної скарги представник ТОВ «Прикарпатзахідтранс» адвокат ОСОБА_8 просить врахувати наведені ним доводи та задовольнити апеляційну скаргу в повному обсязі.

Посилається на такі обставини.

1. У ТОВ «Прикарпатзахідтранс» право власності на арештоване майно не виникало на підставі судового рішення у господарському спорі у справі №14/312.

Підставою для відмови в задоволені позову прокурора господарським судом було не лише те, що власником частини нафтопродуктопроводу «Самара-Західний напрямок», який проходить по території України, є ТОВ «Прикарпатзахідтранс», але й те, що:

1) відсутні докази, які свідчать про оскарження прокурором чи Фондом державного майна України проведеної державної реєстрації права власності відповідача на технологічні об`єкти, розташовані в межах чотирьох ЛВДС, за допомогою яких здійснюється перекачування нафтопродуктів по лінійній частині нафтопродуктопроводу «Самара-Західний напрямок», або документи, що підтверджують звернення даних осіб до суду з позовом про визнання за державою права власності на зазначені технологічні об`єкти, які в розумінні приписів ЦК України є головною річчю щодо спірних частин зазначеного нафтопродуктопроводу;

2) прокурором та позивачем не було у встановленому законом порядку доведено наявність фактичної можливості (у разі задоволення позову) реєстрації права державної власності в особі Фонду державного майна України на приналежну річ спірну лінійну частину нафтопродуктопроводу «Самара-Західний напрямок» за умов наявності не скасованих записів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію за відповідачем прав власності на вищенаведені технологічні об`єкти.

3) прокурор ідентифікував названі частини нафтопродуктопроводів «Самара-Західний напрямок» та «Грозний-Армавір-Трудова» спільно, із зазначенням загальної протяжності обох нафтопродуктопроводів у сумі 1433 км, у той час як судами встановлено, що нафтопродуктопровід «Самара-Західний напрямок» і нафтопродуктопровід «Грозний Армавір-Трудова» є незалежними об`єктами, не пов`язані технологічно, і знаходяться на географічно віддалених один від одного територіях. Із технічної точки зору ці об`єкти не можуть бути ідентифіковані спільно як частина нафтопродуктопроводу, що проходить через територію України загальною довжиною 1433 км. Кожен із вказаних нафтопродуктопроводів має свою довжину та технічні й інші характеристики.

4) прокурором не наведено в позовній заяві будь-яких ідентифікуючих ознак, а також кількісних і якісних характеристик спірних частин нафтопродуктопроводів, їх склад, місцезнаходження та протяжність (окремо по кожному об`єкту), що унеможливлює задоволення позовних вимог у тій формі, в якій вони викладені у прохальній частині його позовної заяви.

Спір щодо права власності на частину магістрального нафтопродуктопроводу «Самара-Західний напрямок» вдруге є предметом судового розгляду. У провадженні Господарського суду Житомирської області перебуває справа №906/513/21 за позовом Фонду державного майна України до ТОВ «Прикарпатзахідтранс», Південно-західного товариство трубопровідного транспорту нафтопродуктів про визнання права власності на нерухоме майно, скасування державної реєстрації права власності. Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 07.06.2021 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 14.09.2021.

Тобто, спір між ТОВ «Прикарпатзахідтранс» та державою Україна в особі Фонду державного майна України є цивільно-правовим за своєю суттю і розглядається за правилами господарського судочинства з урахуванням суб`єктного складу сторін. Передумовою звернення до суду із цивільним позовом у буквальному сенсі є існування спору з відповідачем, як особою, що порушила цивільне право позивача. Аналіз позовної заяви Фонду державного майна України свідчить, що сама держава Україна вважає, що ТОВ «Прикарпатзахідтранс» порушило її цивільне право, а не заподіяло майнову шкоду шляхом вчинення кримінального правопорушення. Тому порушення цивільного права держави, за захистом якого Фонд державного майна України звернувся до Господарського суду Житомирської області, виключає наявність складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України. За умови існування невирішеного господарського спору стороною обвинувачення не надано суду доказів на підтвердження того, що арештоване майно набуте в результаті вчинення чи є предметом кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.

Аналіз ст.172 КПК України свідчить про вичерпний склад учасників процесу під час розгляду клопотання про накладення арешту, до яких AT «Укртранснафта» не належить. Із ухвали від 24.06.2021 слідує, що прокурор просив розглядати клопотання за участю представників AT «Укртранснафта», тобто осіб, які не мають процесуального статусу у цьому кримінальному провадженні, тоді як участь власника майна єдиної особи, чиї права та інтереси порушуються, вважав недоцільною. Оскільки у матеріалах провадження містяться докази виклику AT «Укртранснафта» у судове засідання для розгляду клопотання про накладення арешту на майно, слідчим суддею порушено вимоги ст.172 КПК України.

3. Слідчий суддя, накладаючи арешт, всупереч приписам ст.173 КПК України не досліджував питання необхідності та правову підставу такого, а виходив з того, що арешт є «додатковим» до раніше накладеного ухвалою від 23.02.2021. Наведене підтверджується змістом повістки про виклик від 23.06.2021, в якій слідчий суддя повідомив AT «Уртранснафта» про те, що 24.06.2021 о 15:30 відбудеться судове засідання у кримінальному провадженні про накладення додаткового арешту на об`єкти нерухомості, що перебувають у користуванні ТОВ «Прикарпатзахідтранс». Однак жодною нормою КПК України не передбачена можливість накласти «додатковий» арешт у разі виявлення частини майна, на яке не накладено арешт слідчим суддею.

В оскаржуваній ухвалі слідчий суддя не вирішив питання, визначені у ч.2 ст.173 КПК України, а продублював мотивувальну частину раніше постановленої ухвали від 23.02.2021.

4. На цей час у кримінальному провадженні відсутні підозрювані, адже досудове розслідування здійснюється за ч.5 ст.191, ч.3 ст.368 КК України.

Тому, долучені до клопотання матеріали не підтверджують необхідність накладення арешту, оскільки:

1) ОСОБА_9 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.365-2, ч.2 ст.384 КК України, які не розслідуються у цьому кримінальному провадженні;

2) долучені до матеріалів висновок експертів за результатами проведення комісійної судової будівельно-технічної експертизи від 04.02.2021, висновок експерта судово-економічної експертизи №21/7 від 08.02.2021, повідомлення про підозру ОСОБА_9 від 11.02.2021; ухвала Вищого антикорупційного суду від 01.03.2021 про обрання ОСОБА_9 запобіжного заходу; постанова про виділення матеріалів досудового розслідування від 22.04.2021, повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_9 від 30.04.2021 у виділеному кримінальному провадженні №52021000000000215, повідомлення про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні №52021000000000215 за підозрою ОСОБА_9 підтверджують виключно обґрунтованість висунутої останній ОСОБА_10 підозри;

3) із огляду на виділення матеріалів кримінального провадження за підозрою ОСОБА_9 , вони не мають жодного значення для цього кримінального провадження.

5. До клопотання не містили постанови керівника відповідного органу прокуратури про призначення (визначення) прокурора або групи прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у цьому кримінальному провадженні. Отже відсутні докази, що прокурор, який звернувся із клопотанням, уповноважений на здійснення таких процесуальних дій у кримінальному провадженні №52017000000000752 від 03.11.2017, що є підставою для повернення клопотання прокурору для усунення недоліків. Проте в порушення засад рівності учасників процесу слідчий суддя призначив клопотання до розгляду і лише під час судового засідання прокурор долучив постанову про зміну групи прокурорів у кримінальному провадженні від 09.02.2021. Також до участі в судовому засіданні було допущено детектива ОСОБА_11 , повноваження якого не підтверджені, так як у матеріалах провадження відсутнє доручення/постанова про визначення групи детективів у кримінальному провадженні.

Представник ТОВ «Прикарпатзахідтранс» адвокат ОСОБА_8 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце апеляційного розгляду, у судове засідання не прибув, про поважність причин неприбуття не повідомив.

Згідно з ч.4 ст.405 КПК України неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття. А тому апеляційна скарга розглядається без участі представника ТОВ «Прикарпатзахідтранс» адвоката ОСОБА_8 .

Представник ТОВ «Прикарпатзахідтранс» адвокат ОСОБА_7 у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та надав пояснення, що аналогічні її доводам.

Прокурор ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ТОВ «Прикарпатзахідтранс» адвоката ОСОБА_7 , пояснення прокурора ОСОБА_6 , перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою.

У цьому провадженні встановлено такі обставини.

Спільною слідчою групою детективів Першого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ та слідчих управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №52017000000000752 від 03.11.2017.

23.02.2021 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду накладено арешт на об`єкти нерухомого майна, будівлі, споруди, технологічні об`єкти та лінійні ділянки, які безпосередньо задіяні у забезпеченні виробничої діяльності технологічного комплексу розташованої на території України частини магістрального нафтопродуктопроводу «Самара-Західний напрямок». У цій ухвалі наведено перелік майна, встановлений та документально підтверджений досудовим розслідуванням як такий, що безпосередньо задіяний у забезпеченні виробничої діяльності технологічного комплексу розташованої на території України частини магістрального нафтопродуктопроводу «Самара-Західний напрямок». Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 16.03.2021 зазначену ухвалу слідчого судді залишено без змін.

На виконання ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.02.2021 технологічний комплекс розташованої на території України частини магістрального нафтопродуктопроводу «Самара-Західний напрямок», відповідно до переліку вказаного в ухвалі, 24.02.2021 переданий на зберігання до АТ «Укртранснафта». Факт передачі закріплений актом прийому-передачі, що формувався в присутності представників ТОВ «Прикарпатзахідтранс». 09.04.2021 на адресу НАБУ надійшов лист від АТ «Укртранснафта» вих. №05-00/20/1282-21 від 31.03.2021, до якого долучений оригінальний примірник Акту від 12.03.2021 спільної інвентаризації майна, переданого АТ «Укртранснафта» на підставі ухвали Вищого антикорупційного суду від 23.02.2021, за участю представників АТ «Укртранснафта» та ТОВ «Прикарпатзахідтранс» (далі Акт спільної інвентаризації майна). Відповідно до Акту спільної інвентаризації майна виявлені об`єкти технологічного комплексу розташованої на території України частини магістрального нафтопродуктопроводу «Самара-Західний напрямок», відомості про які в органу досудового розслідування відсутні. Крім того, до матеріалів кримінального провадження долучено копію листа АТ «Укртранснафта», адресованого ТОВ «Прикарпатзахідтранс» №05-00/20/2108-21 від 20.05.2021, відповідно до якого також встановлені об`єкти технологічного комплексу розташованої на території України частини магістрального нафтопродуктопроводу «Самара-Західний напрямок», відомості про які в органу досудового розслідування відсутні.

31.05.2021 за наслідками проведеного тимчасового доступу до документів ТОВ «Прикарпатзахідтранс» до матеріалів кримінального провадження долучено Перелік основних засобів ТОВ «Прикарпатзахідтранс» станом на 25.05.2021 (далі Перелік основних засобів). Крім того, 11.06.2021 за наслідками проведеного тимчасового доступу до документів ТОВ «Прикарпатзахідтранс» до матеріалів кримінального провадження долучено Інвентарні картки обліку основних засобів ТОВ «Прикрапатзахідтранс» станом на 09.06.2021. Також, 15.06.2021 на адресу НАБУ надійшов лист від АТ «Укртранснафта» вх. №142/13164-00, до якого долучені копії інвентаризаційних описів необоротних активів ТОВ «Прикарпатзахідтранс», сформованих за результатами проведення 26.02.2021 спільної АТ «Укртранснафта» та ТОВ «Прикрапатзахідтранс» інвентаризації арештованого майна в рамках його приймання на відповідальне зберігання.

На адресу НАБУ надійшов лист АТ «Укртранснафта» вх. №142/13165-00 від 15.06.2021, відповідно до якого за результатами проведення конкурсу з відбору управителя для частини розташованого на території України магістрального нафтопродуктопроводу «Самара-Західний напрямок» тендерним комітетом Національного агентства 16.04.2021 ухвалено рішення про обрання переможцем конкурсу АТ «Укртранснафта».

Постановою детектива НАБУ від 18.06.2021 об`єкти нерухомості, технологічні об`єкти та лінійні ділянки, що є невід`ємними частинами технологічного комплексу розташованої на території України частини магістрального нафтопродуктопроводу «Самара-Західний напрямок» та безпосередньо задіяні у забезпеченні його виробничої діяльності, визначені у Переліку основних засобів ТОВ «Прикарпатзахідтранс», Інвентарних картках обліку основних засобів ТОВ «Прикарпатзахідтранс», Акті спільної інвентаризації майна, Інвентаризаційних описах необоротних активів ТОВ «Прикарпатзахідтранс», Додатку до листа АТ «Укртранснафта» вх. №142/13165-00 від 15.06.2021, однак відсутні в ухвалі Вищого антикорупційного суду від 23.02.2021, визнані речовими доказами з тих мотивів, що вони містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

23.06.2021 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора САП про арешт майна, у якому він просить прийняти рішення про розгляд клопотання у закритому судовому засіданні без подальшого оприлюднення змісту ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень із метою недопущення розголошення відомостей досудового розслідування; розглянути клопотання без виклику представників ТОВ «Прикарпатзахідтранс»; розглянути клопотання за участі представників АТ «Укртранснафта»; накласти арешт на майно, що знаходиться у володінні ТОВ «Прикарпатзахідтранс», шляхом заборони користування, відчуження та розпорядження об`єктами нерухомого майна, будівлями, спорудами, технологічними об`єктами та лінійними ділянками, які безпосередньо задіяні у забезпеченні виробничої діяльності технологічного комплексу розташованої на території України частини магістрального нафтопродуктопроводу «Самара-Західний напрямок»; передати Національному агентству в управління шляхом передачі в управління за договором на підставах, у порядку та на умовах, визначених ст.ст. 19, 21 Закону майно, зазначене в пункті 4 резолютивної частини клопотання; зобов`язати Національне агентство забезпечити реєстрацію прав управління та інших речових прав, що виникатимуть на підставі ухвали слідчого судді про передачу Національному агентству в управління майна, на яке накладено арешт; відповідно до ст.100 КПК України визначити порядок зберігання речового доказу, а саме майна, зазначеного в пункті 4 резолютивної частини клопотання, шляхом передачі для організації охорони, відповідального зберігання (в тому числі шляхом консервації), проведення поточних ремонтів, обслуговування, підтримання їх у належному стані та експлуатації за функціональним призначенням (комерційного використання на час відповідального зберігання) АТ «Укртранснафта» до моменту фактичної передачі зазначеного майна в управління визначеним за результатами проведеного Національним агентством конкурсу відповідній юридичній особі або фізичній особі-підприємцю у порядку, встановленому законодавством; до моменту фактичної передачі зазначеного майна в управління визначеним за результатами проведеного Національним агентством конкурсу відповідній юридичній особі або фізичній особі-підприємцю у порядку, встановленому законодавством, покласти контроль за збереженням речових доказів та за виконанням ухвали слідчого судді на прокурора.

На обґрунтування арешту прокурор посилався на необхідність забезпечення цивільного позову, а також, що майно є речовим доказом у кримінальному провадженні, підлягає спеціальній конфіскації.

Частково задовольняючи клопотання прокурора, слідчий суддя дійшов до таких висновків.

Аналіз матеріалів клопотання дозволяє стверджувати про належний (такий, що вимагається на цьому етапі досудового розслідування кримінального провадження) рівень обґрунтованості тверджень прокурора про те, що має місце вчинення кримінальних правопорушень необхідного ступеня тяжкості. Зокрема, у кримінальному провадженні досліджуються обставини заволодіння службовими особами ТОВ «Прикарпатзахідтранс» за сприяння службових осіб ДП «УкрДІАП» нафтопродуктопроводом особливо тяжкого злочину, відповідальність за який передбачена ч.5 ст.191 КК України. За версією сторони обвинувачення, це стало можливим, зокрема, через дії ОСОБА_9 , яка, діючи в інтересах ДП «Прикарпатзахідтранс», сформулювала відповіді на питання №8 та №11 Висновку ДП «УкрДІАП», які суперечать змісту інших частин відповідей на ці ж питання та Висновку в цілому, що створило передумови для застосування Господарським судом Рівненської області у справі №14/312 положень ст.331 ЦК України (про набуття права власності на новостворене майно) та ч.3 ст.7 Закону України «Про трубопровідний транспорт» (про власність об`єктів магістрального трубопровідного транспорту, побудованого за кошти комунальних підприємств або приватних суб`єктів господарювання). Висновком КНДІСЕ встановлено, що нафтопродуктопровід є не об`єктом магістрального трубопроводу (магістрального трубопровідного транспорту), а частиною магістрального трубопроводу, а також те, що він не є новим об`єктом. 11.02.2021 ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.365-2, ч.2 ст.384 КК України. Окрім того, у кримінальному провадженні №52017000000000752 розслідується вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України (тяжкий злочин), стосовно прийняття пропозиції неправомірної вигоди суддею Господарського суду Рівненської області.

На цьому етапі досудового розслідування сторона обвинувачення надала достатньо доказів, що підтверджують обґрунтовану підозру щодо вчинення вказаних кримінальних правопорушень.

Наведені прокурором документи дозволяють слідчому судді прийти до висновків про належність ТОВ «Прикарпатзахідтранс» об`єктів, які пропонується арештувати, та їх використання у підприємницькій діяльності.

Обґрунтованим є твердженням прокурора про те, що об`єкти нерухомості, технологічні об`єкти та лінійні ділянки, що є невід`ємними частинами технологічного комплексу розташованої на території України частини магістрального нафтопродуктопроводу «Самара-Західний напрямок» та безпосередньо задіяні у забезпеченні його виробничої діяльності, є об`єктом кримінально протиправних дій.

Тимчасове позбавлення ТОВ «Прикарпатзахідтранс» права на розпорядження, відчуження та користування нафтопродуктопроводом є співмірним із тим, щоб не допустити втрату ринкової вартості відповідного майна, а також його пошкодження та знищення.

Жодних негативних наслідків арешту майна для третіх осіб не настане, оскільки слідчим суддею вжито належних заходів для забезпечення безперервного функціонування (або збереження схоронності) майна, на яке накладено арешт.

Висновки слідчого судді відповідають встановленим обставинам та положенням закону, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна, згідно з ч.2 ст.170 КПК України, є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Положеннями п.1 ч.2 ст.170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Як вбачається з ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Слідчим суддею встановлено, що досудове розслідування стосується фактів умисного та протиправного, всупереч вимогам нормативно-правових актів України, шляхом зловживання своїм службовим становищем, заволодіння службовими особами ТОВ «Прикарпатзахідтранс» (що є правонаступником Прикарпатського управління «Прикарпаттранснафтопродукт» Дочірнього підприємства Південно-західного підприємства магістральних нафтопродуктопроводів концерну «Роснафтопродукт») майном (будівлями, спорудами, лінійною частиною та технологічними об`єктами) та іншими основними засобами частини магістрального нафтопродуктопроводу «Самара-Західний напрямок», що проходить територією України.

Належність об`єктів нерухомого майна (комплексів будівель та споруд) та технологічних об`єктів, що є необхідними для забезпечення експлуатації об`єктів станцій, складу технологічного комплексу розташованої на території України частини магістрального нафтопродуктопроводу «Самара-Західний напрямок», та перебувають у володінні ТОВ «Прикарпатзахідтранс», підтверджується даними: Переліку основних засобів ТОВ «Прикарпатзахідтранс», Інвентарних карток обліку основних засобів ТОВ «Прикарпатзахідтранс», Акту спільної інвентаризації майна, Інвентаризаційних описів необоротних активів ТОВ «Прикарпатзахідтранс», Додатка до листа АТ «Укртранснафта» від 15.06.2021 вх. №142/13165-00.

А тому, враховуючи, що стадія досудового розслідування не передбачає встановлення фактів за стандартом доказування «поза розумним сумнівом», слідчий суддя відповідно до стандарту доказування «обґрунтоване припущення» прийшов до правильного висновку, що об`єктом кримінально протиправних дій є об`єкти нерухомості, технологічні об`єкти та лінійні ділянки, які є невід`ємними частинами технологічного комплексу розташованої на території України частини магістрального нафтопродуктопроводу «Самара-Західний напрямок» та безпосередньо задіяні у забезпеченні його виробничої діяльності.

У зв`язку з цим необґрунтованим є посилання в апеляційній скарзі на те, що арешт накладено не на технологічні об`єкти та лінійну частину, із якої складається технологічний комплекс розташованої на території України частини магістрального нафтопродуктопроводу «Самара-Західний напрямок», а на належні на праві власності TОB «Прикарпатзахідтранс» речі, що не входять до вказаного технологічного комплексу, а також, що слідчому судді не надано доказів, що арештоване майно є речовим доказом та відповідає ознакам, визначеним ст.98 КПК України, які згідно з ч.ч. 2, 3 ст.170 КПК України дають підстави для застосування арешту майна.

Слідчим суддею накладено арешт на майно відповідно до положень п.1 ч.2 ст.170 КПК України, тобто з метою збереження речових доказів.

У зв`язку з цим доводи апеляційної скарги про те, що дійсною метою накладення арешту на майно є не забезпечення збереження речових доказів, а забезпечення виконання функцій та зобов`язань з управління активами AT «Укртранснафта» як переможцем конкурсу, безпідставні та, на думку колегії суддів, ґрунтуються на припущеннях представника.

Згідно з п.7 ч.2 ст.131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Вказаними положеннями визначено обставини, які слідчий суддя, суд повинен враховувати при застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження. Однак цей перелік є виключним та не передбачає вирішення питань щодо наявності підстав для закриття кримінального провадження у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, а також питань щодо дотримання розумних строків. А тому посилання в апеляційній скарзі на закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та недотримання розумних строків визнається колегією суддів помилковим.

Згідно з ч.11 ст.170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Слідчий суддя, враховуючи вимоги закону, взяв до уваги такі обставини.

Значна частина об`єктів ТОВ «Прикарпатзахідтранс» у період із 1992 року до 2020 року, тобто в період користування ТОВ «Прикарпатзахідтранс» (та суб`єктів господарювання, правонаступником яких являється це Товариство), була списана, демонтована (у тому числі всі відводи до нафтобаз, що мали оборонне значення та забезпечували паливом військові частини) та відчужена (у тому числі місцевим громадам, які в той же період часу здійснювали реєстрацію прав власності на користь ДП «Прикарпатзахідтранс» низки об`єктів нерухомості). Протяжність лінійної частини, з якої складався технологічний комплекс розташованої на території України частини магістрального нафтопродуктопроводу «Самара-Західний напрямок» у період із 1992 року до 2020 року зменшилася з понад 1500 км до 822 км. Ці обставини підтверджується, зокрема, даними Висновку експертів КНДІСЕ за результатами проведення комісійної судової будівельно-технічної експертизи у кримінальному провадженні №52017000000000752; Звіту фахівців АТ «Інститут транспорту нафти»; Довідки спеціаліста УкрНДІ газу (щодо частини нафтопродуктопроводу «Самара-Західний напрямок», що проходить територією України), в яких зафіксований стан частини нафтопродуктопроводу станом на 1992 рік та станом на 2020 рік. Крім того, Державне підприємство «Підприємство із забезпечення нафтопродуктами» Міністерства енергетики та вугільної промисловості України не змогло виконати рішення Господарського суду Рівненської області від 22.03.2011 та прийняти в управління частину нафтопродуктопроводу «Самара-Західний напрямок», оскільки було недопущене представниками охорони ДП «Прикарпатзахідтранс».

А тому доводи апеляційної скарги не спростовують висновку слідчого судді про обґрунтованість припущення, що посадові особи ТОВ «Прикарпатзахідтранс», будучи проінформованим через засоби масової інформації про те, що експерту ДП «УкрДІАП» повідомлено про підозру, а отже існує імовірність перегляду судової справи №14/312 у Господарському суді Рівненської області за виключними обставинами, можуть вчиняти дії щодо пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження об`єктів нерухомості, технологічних об`єктів та лінійної частини, з якої складався технологічний комплекс розташованої на території України частини магістрального нафтопродуктопроводу «Самара-Західний напрямок».

Твердження в апеляційній скарзі про те, що користування цим майном є необхідним ТОВ «Прикарпатзахідтранс» для можливості здійснювати господарську діяльність, сплачувати податки та збори, виплачувати заробітну плату працівникам та належним чином виконувати свої договірні зобов`язання перед контрагентами, а застосований ухвалою слідчого судді спосіб арешту призвів до фактичного позбавлення права власності ТОВ «Прикарпатзахідтранс» із цілковитою забороною володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном, не відповідає положенням закону та встановленим обставинам.

Згідно з ч.4 ст.173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Слідчий суддя вжив належних заходів для забезпечення безперервного функціонування або збереження схоронності майна, на яке накладено арешт.

Так, слідчим суддею задоволено клопотання прокурора та передано Національному агентству в управління шляхом передачі в управління за договором на підставах, у порядку та на умовах, визначених ст.ст. 19-24 Закону майно, перелічене у пункті 2 резолютивної частини ухвали; до моменту фактичної передачі майна, зазначеного у пункті 2 ухвали, в управління визначеним за результатами проведеного Національним агентством конкурсу юридичній особі або фізичній особі-підприємцю; визначено порядок зберігання майна, зазначеного в пункті 2 резолютивної частини ухвали, шляхом передачі на відповідальне зберігання АТ «Укртранснафта».

А тому, оскільки управління вказаними активами є законодавчо встановленим способом, спроможним забезпечити збереження цього майна, чим досягається мета і завдання арешту майна як заходу забезпечення кримінального провадження, безпідставним є посилання в апеляційній скарзі на те, що заборона користування арештованим майном стала причиною неможливості проводити господарську діяльність.

Твердження в апеляційній скарзі, що слідчим суддею при розгляді клопотання прокурора порушено принципи верховенство права та res judicata, не узгоджується з приписами чинного законодавства.

В основі принципу юридичної визначеності, як одного з істотних елементів принципу верховенства права, лежить положення res judicata, відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов`язковим для сторін і не може переглядатися.

Базове тлумачення принципу res judicata є в рішеннях Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) від 03.12.2003 у справі «Рябих проти Росії», від 09.11.2004 у справі «Науменко проти України», від 18.11.2004 у справі «Праведная проти Росії», від 19.02.2009 у справі «Христов проти України», від 03.04.2008 у справі «Понамарьов проти України», в яких він розуміється як елемент принципу юридичної визначеності.

Згідно з принципом res judicata жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи.

Відступ від зазначеного принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (п.52 рішення ЄСПЛ у справі «Рябих проти Росії», №52854/39, ECHR 2003-IX, п.46 рішення ЄСПЛ у справі «Устименко проти України» №32053/13).

Таким чином, принцип res judicata не виключає права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини.

Крім того, в даному кримінальному провадженні не вирішується питання про перегляд рішення суду в господарській справі, а тому безпідставним є посилання в апеляційній скарзі, що слідчий суддя накладаючи арешт на майно, спір щодо якого вирішений в судовому порядку рішенням суду, що набрало законної сили, тим самим поставив таке рішення суду під сумнів.

Твердження в апеляційній скарзі, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням вимог ч.ч. 6, 7 ст.100 КПК України є неспроможним.

Відповідно до положень ч.ч. 6, 7 ст.100 КПК України речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, а речові докази, зазначені в абзаці першому цієї частини, такої самої вартості - для їх реалізації з урахуванням особливостей, визначених законом. У випадках, передбачених пунктами 2, 4 та абзацом сьомим частини шостої цієї статті, слідчий за погодженням із прокурором або прокурор звертається з відповідним клопотанням до слідчого судді місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до слідчого судді Вищого антикорупційного суду, або до суду під час судового провадження, яке розглядається згідно із статтями 171-173 цього Кодексу. Прокурор у випадку, передбаченому абзацом сьомим частини шостої цієї статті, не пізніше наступного робочого дня з моменту постановлення ухвали слідчого судді, суду надсилає копію цієї ухвали Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, із зверненням щодо прийняття активів, а також вживає невідкладних заходів щодо передачі цих активів Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Верховний Суд на підставі системного аналізу ч.2 ст.84, ч.6 ст.100, ст.ст. 307, 309 КПК України дійшов висновку, що визначення порядку зберігання речових доказів у кримінальному провадженні шляхом передачі в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, здійснюється у спеціальний спосіб, зокрема, за рішенням слідчого судді. Тому ухвала слідчого судді про визначення порядку зберігання речових доказів у кримінальному провадженні шляхом передачі в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, яке є речовим доказом у цьому кримінальному провадженні і на яке накладено арешт, оскарженню в апеляційному порядку не підлягає (Постанова Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 27.01.2020 у справі №758/16546/18, провадження №51-620кмо19).

Оскаржуваним рішенням постановлено передати Національному агентству в управління шляхом передачі в управління за договором на підставах, у порядку та на умовах, визначених ст.ст. 19-24 Закону, майно, що перелічене у пункті 2 резолютивної частини ухвали слідчого судді; до моменту фактичної передачі майна, зазначеного у пункті 2 ухвали, в управління визначеним за результатами проведеного Національним агентством конкурсу юридичній особі або фізичній особі-підприємцю визначено порядок зберігання майна, зазначеного в пункті 2 резолютивної частини ухвали, шляхом передачі на відповідальне зберігання АТ «Укртранснафта».

Вимоги апеляційної скарги стосуються скасування ухвали слідчого судді про арешт майна.

Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

А тому, оскільки вище вказані доводи апеляційної скарги стосуються вирішення клопотання про передачу в управління майна Національному агентству, тобто ухали слідчого судді в частині, яка не оскаржується в апеляційному порядку, ці доводи, як такі, що виходять за межі апеляційної скарги, не підлягають розгляду.

Згідно з ч.2 ст.172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Слідчий суддя, оцінивши доводи прокурора щодо проведення судового розгляду в закритому судовому засіданні без виклику власника майна, прийшов до висновку про їх обґрунтованість, виходячи з того, що розгляд клопотання прокурора буде супроводжуватися вивченням документів, які містять таємницю, що охороняється законом, зокрема таємницю досудового розслідування, комерційну таємницю (обставини укладення договорів купівлі-продажу часток у статутному капіталі), та інші відомості, доступ до яких обмежений у силу законодавчих заборон розголошення, а повідомлення власника майна про розгляд цього клопотання може призвести до вжиття ним заходів щодо зміни відносин власності, пошкодження або знищення об`єктів та лінійної частини, із якої складається технологічний комплекс розташованої на території України частини магістрального нафтопродуктопроводу «Самара-Західний напрямок».

У зв`язку з цим безпідставним є посилання в апеляційній скарзі, що в ухвалі слідчого судді відсутні належні мотиви та обґрунтування проведення судового розгляду клопотання про арешт майна за відсутності його власника, та позбавлення представника ТОВ «Прикарпатзахідтранс» права бути вислуханим судом.

Твердження в апеляційній скарзі, що накладення арешту на належне ТОВ «Прикарпатзахідтранс» майно не виправдовує такий ступінь втручання у права та свободи власника і явно порушує справедливий баланс між інтересами власника, гарантованими законом та завданням кримінального провадження, визнаються колегією суддів помилковими.

Згідно зі ст.1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні прокурора. При цьому слідчим суддею взято до уваги тяжкість кримінального правопорушення. Також слідчим суддею враховано баланс між суспільним інтересом, який полягає у проблемі кримінально правової протиправності чи правомірності вибуття з державної власності України нафтопродуктопроводу, та захистом прав зацікавленої особи, і правильно взято до уваги, що покладання тягаря на власника майна у виді позбавлення права розпорядження, відчуження та користування майном є виправданим, оскільки його інтерес у розпорядженні, відчуженні та користуванні майном переважується ризиком, що таке призведе до пошкодження тазнищення. Крімтого,метою арештує не позбавлення ТОВ «Прикарпатзахідтранс» майна, а лише заборона розпорядження, відчуження та користування ним.

У зв`язку з викладеним відсутні підстави вважати, що оскаржувана ухвала порушує права власника майна, визначені ст.1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Доводи апеляційної скарги, які фактично зводяться до твердження, що за умови існування невирішеного господарського спору стороною обвинувачення не надано суду доказів на підтвердження того, що арештоване майно набуте в результаті вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, визнаються колегією суддів безпідставними.

Так, за функціональним призначенням господарські правовідносини є регулятивними, а кримінальні правовідносини охоронними. А тому, виходячи з різного функціонального призначення, наявність таких правовідносин не є взаємовиключною, тобто господарський спір категорично не стверджує відсутність складу злочину.

Посилання в апеляційній скарзі, що прокурор просив розглядати клопотання за участю представників AT «Укртранснафта», тобто осіб, які не мають процесуального статусу у цьому кримінальному провадженні, і в матеріалах провадження наявні докази виклику AT «Укртранснафта» у судове засідання для розгляду клопотання про накладення арешту на майно, чим слідчим суддею порушено вимоги ст.172 КПК України є неспроможним, оскільки представник AT «Укртранснафта» участь у розгляді клопотання не брав, а тому вимоги ст.172 КПК України не порушено.

Також безпідставним є посилання в апеляційній скарзі, що слідчий суддя, накладаючи арешт, у порушення вимог ст.173 КПК України не досліджував питання необхідності та правову підставу такого, а виходив із того, що арешт є «додатковим» до раніше накладеного ухвалою від 23.02.2021, так як із резолютивної частини ухвали вбачається, що питання додаткового арешту слідчим суддею не вирішувалось.

Твердження в апеляційній скарзі, що у кримінальному провадженні відсутні підозрювані, оскільки досудове розслідування здійснюється за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.368 КК України, є помилковим.

Так, відповідно до п.2 ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).

А тому,виділення матеріалівкримінального провадженняза підозрою ОСОБА_9 із цьогокримінального провадженнята відсутністьпідозрюваних уньому згідноз положеннямип.2ч.2ст.173КПК Українинадавало право слідчому судді накладення арешту на майно за можливості його використання як доказу у кримінальному провадженні.

Також безпідставним є посилання в апеляційній скарзі на те, що матеріали клопотання не містили постанови керівника відповідного органу прокуратури про призначення (визначення) прокурора або групи прокурорів, однак слідчий суддя не повернув клопотання про накладення арешту.

Так, згідно зч.3ст.172КПК Українислідчий суддя,суд,встановивши,що клопотанняпро арештмайна поданобез додержаннявимог статті171цього Кодексу,повертає йогопрокурору,цивільному позивачута встановлюєстрок всімдесят двігодини абоз урахуваннямдумки слідчого,прокурора чицивільного позивачаменший строкдля усуненнянедоліків,про щопостановляє ухвалу.У такомуразі тимчасововилучене вособи майнопідлягає негайномуповерненню післяспливу встановленогосуддею строку,а уразі зверненняв межахвстановленого суддеюстроку зклопотанням післяусунення недоліків-після розглядуклопотання тавідмови вйого задоволенні.

Однак положення ст.171 КПК України не встановлюють обов`язку прокурора долучати до матеріалів клопотання постанову керівника відповідного органу прокуратури про призначення (визначення) прокурора або групи прокурорів, у зв`язку з чим слідчий суддя не мав підстав для повернення клопотання прокурору.

Крім того, помилковим є посилання в апеляційній скарзі, що до участі в судовому засіданні було допущено детектива ОСОБА_11 , повноваження якого не підтверджені, так як у матеріалах провадження відсутнє доручення/постанова про визначення групи детективів у цьому кримінальному провадженні, оскільки відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, долученого до матеріалів клопотання, детектив ОСОБА_11 включений у групу детективів у цьому кримінальному провадженні, а відтак його повноваження підтверджено належним чином.

Згідно з ч.3 ст.407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: залишити ухвалу без змін; скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Із огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до переконання про необґрунтованість доводів апеляційної скарги, відсутність підстав для її задоволення та скасування ухвали слідчого судді, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, ухвалу слідчого судді без змін.

Керуючись ст.ст. 376, 404, 407, 418, 419, 422, 424, 532 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу представника ТОВ «Прикарпатзахідтранс» адвоката ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24 червня 2021 року без змін.

Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: ОСОБА_2

Судді: ОСОБА_3

ОСОБА_4