Справа № 333/4954/21

Провадження №1-кс/333/570/21

УХВАЛА

Іменем України

19 липня 2021 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_3 , слідчого слідчого відділення Відділу поліції № 4 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області ОСОБА_4 , захисника адвоката ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі аудіо та відео фіксації, в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя, клопотання слідчого слідчого відділення Відділу поліції № 4 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12021082040000871 і додані до нього матеріали відносно:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Токмак, українця, громадянина України, маючого повну середню освіту, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого: 12.01.2017 року Токмацьким районним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 70, ч. 1 ст. 71 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі. Звільнений по відбуттю строку покарання у лютому 2021 року.

- підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

19.07.2021 року слідчий СВ ВП № 4 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12021082040000871 відносно ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що 16.07.2021 року, приблизно о 20 год. 00 хв., ОСОБА_6 , маючи прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, поєднаний з проникненням у житло, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, через паркан незаконно проник на територію домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , де переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, та його дії залишаються ніким непоміченими, з метою особистого збагачення, шляхом віджиму рами металопластикового вікна, проник до приміщення вказаного будинку, де таємно викрав наступне майно, що належить потерпілій ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: телевізор марки «КІVІ», моделі «40U710KD», в пластиковому корпусі сірого кольору, вартістю 8 500 гривень; ноутбук марки «АСЕR» в корпусі чорного кольору, моделі «PEW71», вартістю 10 000 гривень; фотоапарат марки «NIKON», моделі «СООLPIX L820», в корпусі чорного кольору, вартістю 7 500 гривень; мікрохвильову піч марки «SATURN» в корпусі білого кольору, вартістю 3 000 гривень; мультиварку марки «SATURN», в пластиковому корпусі бардового кольору, вартістю 1 000 гривень; кухонний комбайн марки «SATURN» SТ-FP0053, в корпусі бардового кольору, вартістю 2 000 гривень; утюг марки «Рhilips», моделі «GC 1028», в корпусі білого кольору, вартістю 2 000 гривень; паспорт громадянина України серіъ та номер НОМЕР_1 , виданий Синельниківським МВ ГУМВ України в Дніпропетровській області на гр. ОСОБА_7 ; закордонний паспорт серіъ та номер НОМЕР_2 на гр. ОСОБА_7 ; велосипед марки «Formula H-len», вартістю 2 000 гривень; рюкзак синього кольору, який не представляє для потерпілої матеріальної цінності.

Після чого, ОСОБА_6 зник з місця скоєння злочину разом із викраденим майном, тим самим розпорядився викраденим на власний розсуд, чим спричинив матеріальну шкоду потерпілій ОСОБА_7 на загальну суму 33 000 гривень.

Умисні дії ОСОБА_6 органом досудового розслідування кваліфіковані за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у житло.

17.07.2021 року ОСОБА_6 затримано на підставі п. 1 ч. 1 ст. 208 КПК України.

17.07.2021 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

У зв`язку із викладеним, слідство прийшло до висновку, що для забезпечення належної явки підозрюваного ОСОБА_6 в слідчі органи і суд, можливості виконання у відношенні нього процесуальних рішень, останньому необхідно обрати як запобіжний захід тримання під вартою, з наступних підстав: ОСОБА_6 скоїв злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України, який згідно зі ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років; зібрані слідством докази по справі достатньо вказують на винність ОСОБА_6 у скоєнні вищезазначеного кримінального правопорушення, що підтверджується протоколом огляду місця події від 17.07.2021 року, протоколом допиту потерпілої, свідків, речовими доказами, іншими матеріалами кримінального провадження; ОСОБА_6 раніше засуджений за скоєння корисливих злочинів, що свідчить про схильність підозрюваного до скоєння злочинів та відсутність наміру на виправлення та перевиховання. Зібрані слідством докази по кримінальному провадженню є достатніми вважати, що перебуваючи на свободі ОСОБА_6 може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілу, свідків, у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

У судовому засіданні слідчий підтримав своє клопотання у повному обсязі і послався на обставини, які у ньому були викладені.

Прокурор у судовому засіданні стверджувала, що вжиття більш м`яких запобіжних заходів, що передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, є недостатньою мірою з огляду на обставини скоєного і ризики, які існують.

Підозрюваний ОСОБА_6 у судовому засіданні проти обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечував, зазначивши, що він співпрацює зі слідством, вину у скоєнні даного кримінального правопорушення визнає, щиро розкаюється у скоєному, буде з`являтися до слідчого за першою його вимогою.

Захисник підозрюваного ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні клопотання про обрання підозрюваномузапобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та просила обрати домашній арешт, оскільки ОСОБА_6 має постійне місце реєстрації, де мешкають його батьки, які зможуть забезпечити його процесуальну поведінку під час досудового слідства та в суді, разом із батьком підозрюваний хоча не офіційно, але працює, тобто має постійний заробіток для існування. Все викрадене ОСОБА_6 майно повернуто потерпілій, на разі з нею вирішується питання щодо компенсації їй моральної шкоди. Захисник зазначила, що потерпіла не має принципіальної позиції щодо обрання підозрюваному запобіжного заходу лише у вигляді тримання під вартою. Її підзахисний вину у скоєнні даного кримінального правопорушення визнає, не має жодного наміру переховуватися від органів досудового розслідування, так само як і впливати на потерпілу або свідків, він співпрацює зі слідством, в подальшому має намір давати показання.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 17.07.2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про скоєння кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 185 КК України (кримінальне провадження № 12021082040000871).

Клопотання слідчого, погоджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_3 , оформлене відповідно до вимог ст. 184 Кримінального процесуального кодексу України. До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження і долучено розпис ОСОБА_8 про вручення йому у присутності адвоката о 10 год. 30 хв. 19.07.2021 року копії клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу тримання під вартою, а також копії матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу. Таким чином, враховуючи, що розгляд клопотання розпочався о 16 год. 30 хв. 19.07.2021 року, слідчим виконані вимоги ч. 3 ст. 185 Кримінального процесуального кодексу України у повному обсязі.

Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 17.07.2021 року, ОСОБА_6 був затриманий у порядку ст. 208 КПК України без ухвали про дозвіл на затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення 17.07.2021 року о 15 год. 20 хв.

17.07.2021 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, № 182).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК України слідчий суддя при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу зобов`язаний оцінити вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, на думку слідчого судді, підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом допиту потерпілої ОСОБА_7 від 17.07.2021 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 18.07.2021 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 18.07.2021 року, протоколом огляду місця події від 17.07.2021 року; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчинені злочину від 17.07.2021 року ті іншими матеріалами кримінального провадження.

У судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_6 має постійне місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , за яким мешкають його батьки, фактично разом із цивільною дружиною мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , де орендує житло, працює разом із батьком не офіційно, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей немає, раніше судимий.

При розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2011 року у справі «Харченко проти України», п. 29 рішення Європейського суду з прав людини від 11.10.2010 року у справі «Хайредінов проти України»).

Згідно з ч. 1 ст. 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Відповідно до практики Європейського суду, викладеної у рішенні «В. проти Швейцарії» від 26.01.1993 року небезпеку переховування від правосуддя не можна вимірювати тільки залежно від суворості можливого покарання; її треба визначати з урахуванням низки інших релевантних факторів, які можуть або підтвердити наявність небезпеки переховування від правосуддя, або зробити її настільки незначною, що вона не може слугувати виправдуванням для тримання під вартою. При цьому необхідно враховувати характер обвинуваченого, його моральні якості, його кошти, зв`язки з державою, у якій його переслідували за законом, і його міжнародні зв`язки».

Аналогічна позиція викладена у рішенні Європейського суду від 26.06.1991 року у справі «Летелье проти Франції», згідно з яким запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути виправданий очікуваним покаранням у вигляді позбавлення волі.

Крім цього, слідчий суддя враховує рішення Європейського суду від 01.06.2006 року у справі «Мамедова проти Росії», відповідно до якого необхідність тримання під вартою не можна оцінювати тільки виключно з абстрактної позиції, приймаючи до уваги тільки тяжкість злочину.

На момент розгляду клопотання про взяття під варту доказів про те, що, перебуваючи на волі ОСОБА_6 переховувався від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджав якимось чином кримінальному провадженню, слідчому судді, прокурором та слідчим надано не було. Слідчим не було надано доказів того, що підозрюваний не з`являвся на його виклики. Крім того, слідчим не було доведено слідчому судді, що, перебуваючи на свободі, підозрюваний якимось чином незаконно впливав чи буде впливати на потерпілу, свідків кримінального правопорушення.

Посилання слідчого в його клопотанні на наявність ризиків, які передбачені ст. 177 КПК України, є декларативними і такими, що нічим в матеріалах справи не підтверджені. Не наведено в клопотанні, і даних про те, що обрання щодо обвинуваченого іншого, менш суворого запобіжного заходу, є неможливим і недоцільним.

Частина 2 статті 194 КПК України передбачає обов`язок слідчого судді постановити ухвалу про відмову у застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, а саме: наявність обґрунтованої підозри, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Таким чином, оскільки прокурором доведено обґрунтованість підозри стосовно ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, що підтверджується матеріалами клопотання, наявність достатніх підстав вважати, що існує декілька ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, зокрема, ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, однак не надано доказів про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначених в клопотанні (п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України), слідчий суддя, враховуючи дані про особу підозрюваного, зокрема те, що він має реєстрацію та місце постійного проживання, неофіційно працює, раніше судимий, обставини скоєння кримінального правопорушення, вважає, що вагомих підстав для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з матеріалів клопотання не вбачається, у зв`язку з чим необхідно застосувати до ОСОБА_6 більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений в клопотанні.

За вищевказаних обставин, слідчий суддя вважає, що запобіганню будь-яких ризиків, пов`язаних з прибуттям підозрюваного на вимогу слідчого, прокурора, суду можливе і при застосуванні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, цілодобово, з обов`язками, передбаченими ст. 194 КПК України.

Також слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, у зв`язку з обранням відносно підозрюваного запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, та доведеністю прокурором наявності всіх обставин, передбаченихч. 1 ст. 194 КПК України, зобов`язати ОСОБА_6 прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати наступні обов`язки, необхідність покладення яких була доведена прокурором під час розгляду клопотання, а саме: прибувати до слідчого СВ ВП № 4 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області, який проводить досудове розслідування кримінального правопорушення, прокурора чи суду за першою вимогою, повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання, не відлучатися за межі Запорізької області без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження.

Відповідно до ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 202 у разі застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваний, обвинувачений, який був затриманий негайно звільняється з-під варти та зобов`язується невідкладно прибути до місця свого проживання, якщо згідно з умовами обраного запобіжного заходу йому заборонено залишати житло в певний період доби.

На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. 3, 176, 177, 178, 183, 184, 194, 198 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

У задоволені клопотання слідчого слідчого відділення Відділу поліції № 4 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області ОСОБА_4 , погодженого прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12021082040000871 відносно ОСОБА_6 відмовити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, з перебуванням останнього за місцем його реєстрації: АДРЕСА_1 , строком на два місяці, тобто до 19.09.2021 року включно.

Заборонити підозрюваному ОСОБА_6 залишати цілодобово своє місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .

Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 наступні обов`язки:

1. Прибувати до слідчого слідчого відділення Відділу поліції № 4 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, який проводить досудове розслідування кримінального правопорушення, прокурора чи суду за першою вимогою.

2. Не відлучатися за межі Запорізької області без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження.

3. Повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвалу для виконання передати до Відділу поліції № 4 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, який здійснює досудове розслідування даного кримінального провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`яти днів з дня її винесення до Запорізького апеляційного суду.

Слідчий суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя ОСОБА_1