ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2021 року м. Київ № 826/1347/17

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., розглянувши адміністративну справу

за позовомПублічного акціонерного товариства "КИЇВЕНЕРГО"до Державної екологічної інспекції Українипровизнання дій протиправними, скасування пп. 1-3, 5, 7, 12-14, 4, 6, 8-11 припису від 13.12.2016 №05/419п,

за участю представників:

від позивача - Карпенка Костянтина Васильовича (довіреність від 05.07.2016 № 91/2016/07/05-1),

від відповідача - Ружицької Інни Станіславівни (довіреність від 27.01.2017 № 188-07/09),

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "КИЇВЕНЕРГО" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції у м. Києві про визнання дій протиправними, скасування пп. 1-3, 5, 7, 12-14, 4, 6, 8-11 припису від 13.12.2016 №05/419п.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позивачем через канцелярію суду подано заяву про збільшення позовних вимог в якій позовні вимоги викладено в наступній редакції:

"1. Задовольнити адміністративний позов ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» повністю, визнати протиправними дії Державної екологічної інспекції м. Києва по винесенню припису №05/419п від 13.12.2016.

2. Скасувати пп. 1, 2, 3, 5, 7, 12, 13, 14 припису № 05/419п від 13.12.2016 повністю.

3. Скасувати пп.4, 6, 8-11 припису № 05/419п від 13.12.2016 як такі, що не відповідають вимогам ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та Порядку організації та проведення перевірок суб`єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затв. наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10 вересня 2018 р. №464.

4. Судовий збір відшкодувати за рахунок державного бюджету."

Зазначене збільшення позовних вимог прийнято судом.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва замінено відповідача - Державну екологічну інспекцію у м. Києві на правонаступника - Державну екологічну інспекцію України.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачем не було допущено порушення вимог чинного законодавства в частині отримання висновку державної екологічної експертизи, оскільки в нього наявний висновок комплексної державної експертизи на проект реконструкції із встановленням нових котлів на об`єкті за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 96, а устаткування для виробництва електроенергії, пари і гарячої води теплової потужності 200 кВт і більше з використанням органічного палива СВП "КТМ" відповідно до приписів законодавства не є об`єктом державної екологічної експертизи. Також позивач зазначив про те, що випадіння опадів та відведення їх з території, а також відведення зворотних вод з території станції в систему дощової каналізації не є водокористуванням, ні спеціальним, ні загальним, а отже не потребує отримання дозволу на спеціальне водокористування, при цьому система дощової каналізації водним об`єктом не являється та позивач взагалі не може впливати на якість поверхневого стоку, що відводиться з частини території м. Києва, в тому числі вздовж вул. Робітничої, транзитом через територію станції, як і від`єднати вуличну мережу перед входом на територію станції.

Водночас позивач зазначив про те, що у СВП "КТМ" ПАТ"КИЇВЕНЕРГО" на власному балансі відсутні транспортні засоби, заміну мастил у транспортних засобах підрозділ ніколи не здійснював, як ніколи не проводив господарської діяльності із промислової заміни мастил. Відсутність необхідності отримання ліцензії на перевезення небезпечних відходів позивач обґрунтовує тим, що транспортування до місць оброблення, утилізації чи видалення небезпечних відходів ним не здійснюється, у той час, як операції збору та накопичення небезпечних відходів ліцензуванню не підлягають.

Позивач зазначив проте, що пункт 13 оскаржуваного припису прямо суперечить вимогам Порядку ведення реєстру об`єктів утворення, оброблення та утилізації відходів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.08.1998 № 1360.

Також позивач зазначив про те, що оскаржуваний припис було винесено відповідачем з порушенням встановлених чинним законодавством строків та вимоги викладені в пунктах 4,6,8-11 суперечать вимогам чинного законодавства, оскільки не несуть у собі жодної інформації про вчинення дії на усунення порушень за результатами виконання припису.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, надав суду письмові заперечення на адміністративний позов в яких просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі з огляду на те, що припис від 13.12.2016 №05/419п ним було винесено з дотримання вимог чинного законодавства та у законодавчо встановлені строки. Відповідач зазначив про те, що оскільки Розділи Оцінка впливів на навколишнє середовище до проектів «Реконструкція газової котельні РК «Московська-1» по вул. Васильківська, 96 в Голосіївському районі м. Києва» та «Реконструкція котельні за адресою просп. 40-річчя Жовтня, 94/96 з встановленням гідронних котлів», до яких входить устаткування для виробництва електроенергії, пари і гарячої води тепловою потужністю 200 кВт і більше з використанням органічного палива, яке відносяться до об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, виконано в обсязі відповідно до розділу 2 ДБН А.2.2-1-2003 (для видів діяльності й об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку), а зазначені об`єкти будівництва/реконструкції віднесені до об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, даний проект потребує обов`язкового отримання висновку Державної екологічної експертизи.

Також відповідач зазначив про те, що позивачу необхідно отримати дозвіл на спеціальне водокористування та розробити і затвердити нормативи гранично допустимого скиду забруднюючи речовин у дані об`єкти, оскільки під час перевірки в ході візуального обстеження встановлено, що стічні дощові (снігові) води з СТ "Біличі" скидаються у р. Любку одним випуском та з СТ №2 скидаються (колишнім золопроводом) до каналу в Оболонському районі міста Києва (річка Почайна), який сполучає озеро Йорданське з Вовкуватою затокою річки Дніпро без дозволу на спеціальне водокористування та встановлених і затверджених нормативів гранично допустимого скиду забруднюючих речовин у водні об`єкти.

Водночас відповідач зазначив про те, що в ході перевірки було встановлено, що відповідно до даних Державного статистичного спостереження утворення та поводження з відходами за 2015 рік форма №1 - відходи (річна) СВП "Київські теплові мережі" ПАТ "Київенерго" утворено протягом звітного року 0,308 т. масел і мастил моторних, трансмісійних інші зіпсовані або відпрацьовані (код відходу 6000.2.8.10) та факт того, що СВП «Київські теплові мережі» ПАТ "Київенерго" здійснює перевезення відходів 1-4 класів небезпеки (крім побутових та будівельних) з місць утворення відходів (171 виробничих майданчики) за допомогою автотранспорту СВП «Автотранспорт» ПАТ "Київенерго" на територію складських приміщень служби матеріально - технічного постачання та складування СВП "Київські теплові мережі" ПАТ "Київенерго", що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Гната Хоткевича (Червоногвардійська), 38, для тимчасового складування та подальшої передачі на утилізацію ліцензованим підприємствам.

Відповідач зазначив про те, що пункт 13 припису №05/419п від 03.12.2016 не вимагав складення реєстрових карт на кожен майданчик утворення відходів окремо, а вимогою було лише внесення в пункт 7 розділу 1 Реєстрової карти код за КОАТУУ, кодів КОАТУУ всіх адміністративних районів де утворюються відходи, а в пункт 9 розділу 1 графічних координат місцезнаходження всіх виробничих майданчиків де утворюються відходи (дев`яти адміністративних районів та 171 виробничих майданчиків).

Щодо пунктів 4,6,8-11 оскаржуваного припису відповідач зазначив про те, що вимоги викладені в них зумовлені тим, що позивачем ні на усні запити, ні на письмову вимогу щодо надання запитуваної інформації відповідної інформації надано не було, чим було порушено вимоги статті 11 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності."

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти позовних вимог та просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі

Під час судового розгляду справи, судом встановлено наступне.

Державною екологічною інспекцією у м. Києві, відповідно до плану заходів державного нагляду (контролю) за додержанням вимог природоохоронного законодавства відділу екологічного контролю водних ресурсів та атмосферного повітря на четвертий квартал 2016 року видано наказ №778 від 21.11.2016 про здійснення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства СВП "Київські теплові мережі" ПАТ "Київенерго" в період з 02.11.2015 по 20.11.2015.

В період з 22.11.2016 по 06.12.2016 здійснено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства СВП "Київські теплові мережі" ПАТ "Київенерго", за адресою: м. Київ, Голосіївський район, вул. Антоновича,29 за результатами якої складено акт №05/882а дотримання вимог природоохоронного законодавств в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами.

Зазначеним актом встановлено наступні порушення:

- в ході планової перевірки було встановлено, що пункт 1 припису №05/129п від 20.11.2015 не виконано, а саме, не отримано висновки екологічної експертизи на об`єкти, що становить підвищену екологічну небезпеку: устаткування для виробництва електроенергії, пари і гарячої води, тепловою потужністю 200 КВт і більше з використанням органічного палива, чим порушено статті 20-2, 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", статті 4, 12 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності";

- в ході планової перевірка встановлено, що СВП "Київські теплові мережі" ПАТ "Київенерго" проведено реконструкцію на об`єктах за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 96а та вул. Голосіївська, 94/96 з встановленням нових котлів (устаткування). Дані факти підтверджені Дозволами на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами №8036100000-067 та №8036100000-078. Також в ході перевірки виявлено, що в порушення ДБН А.2.2-1-2003 СВП "Київські теплові мережі" ПАТ "Київенерго" не узгодило у відповідному порядку Заяви про наміри до вищезазначених проектів. З огляду на зазначене встановлено порушення статей 13, 34, 39 Закону України "Про екологічну експертизу", постанови Кабінету Міністрів від 28.08.2013 № 808 "Про затвердження переліку видів діяльності та об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку", статті 51 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Закону України "Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності", ДБН А.2.2-1-2003 "Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд".

- до перевірки надано наказ директора СВП "Київські теплові мережі" ПАТ "Київенерго" №2004 від 05.10.2016, відповідно до якого, з 01.12.2016 виводяться з експлуатації котельні за адресами: м. Київ, вул. Петропавлівська, 48-а, вул. Петропавлівська, 56-а, вул. Петропавлівська, 58, вул. Бубнова, 10, пров. Жуковського, 17/25, водночас висновки Державної екологічної експертизи на об`єкт та вид діяльності, що становить підвищену екологічну небезпеку, а саме на виведення з експлуатації зазначених котелень відсутні, з огляду на що встановлено порушення статей 13, 14, 34, 39 Закону України "Про екологічну експертизу", постанови Кабінету Міністрів від 28.08.2013 № 808 "Про затвердження переліку видів діяльності та об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку", Закону України "Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності";

- до перевірки надано наказ директора СВП "Київські теплові мережі" ПАТ "Київенерго" №1952 від 28.11.2013, відповідно до якого, з 02.12.2013 прийнято на баланс газову котельню на вул. Полковій, 57. Також до перевірки представлено Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами №8038500000-10053 виданий 08.07.2014 терміном дії 08.07.2024. Виходячи з викладеного СВП "Київські теплові мережі" ПАТ "Київенерго" у період з 03.12.2013 по 07.07.2014 здійснювало викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами за адресою: м. Київ, вул. Полкова, 57 без дозволу на те спеціально уповноваженого органу виконавчої влади, що є наднормативними викидами, чим допущено порушення статті 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", постанови Кабінету Міністрів України № 302 від 13.03.2002, наказу Міністерства екології та природних ресурсів №7 від 10.02.1995 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.03.1995 за № 61/597 "Про затвердження Інструкції про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві";

- під час перевірки в ході візуального обстеження встановлено, що стічні дощові (снігові) води СТ "Біличі" скидаються у р. Любку одним випуском без дозволу на спеціальне водокористування та встановлених і затверджених нормативів гранично допустимого скиду забруднюючих речовин у водні об`єкти. Також під час перевірки встановлено, що на СТ "Біличі" знаходяться очисні споруди дощових (снігових) стічних вод, які знаходяться в не належному стані. Зазначене свідчить про допущення порушення статей 44, 48, 70 Водного кодексу України;

- під час перевірки в ході візуального обстеження встановлено, що об`єкт СТ №2 за адресою: м. Київ, пров. Електриків, 17, здійснює скид стічних вод (колишнім золопроводом) до каналу в Оболонському районі міста Києва (річка Почайна), який сполучає озеро Йорданське з Вовкуватою затокою річки Дніпро без встановлених і затверджених нормативів граничнодопустимих скидів. Відповідно до переліку Водних об`єктів, які зазначені в розпорядженні КМДА від 04.02.2009 №111 щодо прийняття на баланс комунальному підприємству "Плесу" (Згідно проектів прибережних захисних смуг водних об`єктів м. Києва (ВАТ "Київпроект") канал в Оболонському районі міста Києва є водним об`єктом. Зазначене свідчить про допущення порушення статей 44, 48, 70 Водного кодексу України;

- до перевірки представлено Дозвіл на спеціальне водокористування № УКР-883-Кіє (СТ №1, м. Київ, вул. Жилянська, 85) виданий 15.05.2013 терміном дії по 15.05.2016, згідно якого СВП "Київські теплові мережі" ПАТ "Київенерго" здійснювало скид виробничих стічних вод до річки Либідь трьома випусками. Відповідно до Дозволу на спеціальне водокористування № УКР-883-Кіє терміном дії від 18.04.2016 до 18.04.2019 (СТ №1, м. Київ, вул. Жилянська, 85) СВП «Київські теплові мережі» ПАТ «Київенерго» здійснює скид виробничих стічних вод двома випусками та дощових вод одним випуском до річки Либідь. Отже, СВП "Київські теплові мережі" ПАТ "Київенерго" у період з 06.12.2013 по 17.04.2016 здійснювало скид стічних дощових (снігових) вод до річки Либідь без дозволу на спеціальне водокористування та встановлених і затверджених нормативів гранично допустимого скиду забруднюючих речовин у водні об`єкти. Зазначене свідчить про допущення порушення статей 44, 48, 70 Водного кодексу України;

- до перевірки представлено Дозвіл на спеціальне водокористування № УКР-877-Кіє виданий 19.08.2015 терміном дії по 19.08.2018 (СТ "Позняки", м. Київ, вул. Ревуцького, 41), відповідно до якого затверджений ліміт забору води з оз. Тягле у кількості не більше 3795,107 м3/добу. Також до перевірки представлено копію журналу обліку водоспоживання вимірювальними приладами та обладнанням за період з 22.10.2016 по 22.11.2016. Згідно даного журналу по деяким датам виявлено перевищення добового ліміту забору води з оз. Тягле, що є невиконанням умов дозволу. З огляду на зазначене встановлено порушення статей 44, 49 Водного кодексу України;

- перевіркою було встановлено, що в порушення вимог пункту 6 Порядку збирання, перевезення, оброблення (перероблення), утилізації та/або знешкодження відпрацьованих мастил (олив), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2012 №1221, підприємством не здійснюється первинний облік щодо придбаних мастил (олив), їх використання, подальшого поводження з відпрацьованими мастилами (оливами) та не подає щокварталу до 10 числа наступного місяця до Держекоінспекцїї інформацію про стан поводження з відпрацьованими мастилами (оливами) за формою згідно з додатком 5, з огляду на що встановлено порушення статті 17 Закону України "Про відходи" та вказаної постанови Кабінету Міністрів України;

- до перевірки представлено Реєстрову карту об`єктів утворення відходів СВП "Київські теплові мережі" ПАТ "Київенерго", Реєстраційний номер № РК-8039100000-006 , дата реєстрації 14.01.2015. Перевіркою встановлено, що на підприємстві Реєстрова карта по деяким пунктам розділу 1 ведеться не у відповідності до вимог Інструкції щодо складання реєстрових карт об`єктів утворення, оброблення та утилізації відходів, а саме, по структурному відокремленому підрозділу "Київські теплові мережі" ПАТ "Київенерго" в пункт 7 розділу 1 Реєстрової карти код за КОАТУУ, внесено лише код Шевченківського району (8039100000), а в пункт 9 розділу 1 внесені графічні координати місцезнаходження виробництва лише одного виробничого майданчика де утворюються відходи, а саме СТ-1 (50°26'25" П.Ш. 30°29'41" С.Д.). Перевіркою встановлено, що відходи по Структурному відокремленому підрозділу "Київські теплові мережі" ПАТ "Київенерго" утворюються в дев`яти адміністративних районах на 171 виробничих майданчиках. З огляду на зазначене встановлено порушення статті 27 Закону України "Про відходи", постанови Кабінету Міністрів України від 31.08.1998 № 1360 "Про затвердження Порядку ведення реєстру об`єктів утворення, оброблення та утилізації відходів", постанови Кабінету Міністрів України від 01.11.1999 № 2034 "Про затвердження Порядку ведення державного обліку та паспортизації відходів" та наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 17.02.1999 № 41 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.03ю1999 за № 169/3462 "Про затвердження форми реєстрової карти об`єктів утворення, оброблення та утилізації відходів та Інструкції щодо її складання";

- перевіркою було встановлено, що СВП "Київські теплові мережі" ПАТ "Київенерго" здійснює перевезення відходів 1-4 класів небезпеки (крім побутових та будівельних) з місць утворення відходів (171 виробничих майданчики) за допомогою автотранспорту СВП «Автотранспорт» ПАТ "Київенерго" на територію складських приміщень служби матеріально-технічного постачання та складування СВП "Київські теплові мережі" ПАТ "Київенерго", що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Гната Хоткевича (Червоногвардійська), 38, для тимчасового складування та подальшої передачі на утилізацію ліцензованим підприємствам. Відповідно до Договорів про закупівлю послуг укладених між ПАТ "Київенерго" та ТОВ "Безпечні технології утилізації" №51-16 від 04.01.2016, №50-16 від 04.01.2016 та №52-16 від 04.01.2016 пункт 5.4. місце надання послуг для СВП "Київські теплові мережі" м. Київ, вул. Червоногвардійська, 38. Ліцензія на операції у сфері поводження з небезпечними відходами (перевезення) та договір страхування цивільної відповідальності перевізника за збитки, які можуть бути завдані під час перевезення до перевірки не представлені. У зв`язку з наведеним встановлено порушення статті 34 Закону України "Про відходи" та Закону України "Про перевезення небезпечних вантажів".

13.12.2016 державною екологічною інспекцією у місті Києві відповідно до статті 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та Положення про Державну екологічну інспекцію у місті Києві, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України №136 від 12.12.2011, з метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час проведення планової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища СВП "Київські Теплові Мережі" ПАТ "Київенерго", проведеної у період з 22.11.2016 по 06.12.2016 видано припис № 05/419п , яким приписано:

1) до 20.01.2017 отримати висновки Державної екологічної експертизи на об`єкт та вид діяльності, що становить підвищену екологічну небезпеку, а саме до проектів реконструкції з встановленням нових котлів (устатковання) на об`єктах за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 96а та вул. Голосіївська, 94/96. Узгодити у відповідному порядку відповідно до ДБН А.2.2-1-2003 Заяви про наміри до вищезазначених проектів;

2) до 20.01.2017 отримати висновки Державної екологічної експертизи на об`єкт та вид діяльності, що становить підвищену екологічну небезпеку, а саме на виведення з експлуатації котелень за адресами: м. Київ, вул. Петропавлівська, 48-а, вул. Петропавлівська, 56-а, вул. Петропавлівська, 58, вул. Бубнова, 10, пров. Жуковського, 17/25;

3) до 20.01.2017 отримати висновки державної екологічної експертизи на об`єкти, що становить підвищену екологічну небезпеку, а саме: устаткування для виробництва електроенергії, пари і гарячої води, тепловою потужністю 200 КВт і більше з використанням органічного палива;

4) до 26.12.2016 надати до Державної екологічної інспекції у м. Києві довідку щодо годин роботи всіх стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря газової котельні СВП "Київські Теплові Мережі" ПАТ "Київенерго" на вул. Полковій, 57, по кожному джерелу окремо, за період з 03.12.2013 по 07.07.2014 (включно) та копії таблиць 2.1 та 2.2 зі звіту інвентаризації джерел викидів;

5) до 20.01.2017 отримати дозвіл на спеціальне водокористування та розробити і затвердити нормативи граничнодопустимого скиду забруднюючих речовин у водний об`єкт - р. Любку з СТ "Біличі". Також на СТ "Біличі" привести у належний робочий стан очисні споруди дощових (снігових) стічних вод;

6) до 26.12.2016 надати до Державної екологічної інспекції у м. Києві довідку щодо об`єму скинутих дощових вод СТ "Біличі" до річки Любка за період з 06.12.2013 по 06.12.2016;

7) до 20.01.2017 отримати дозвіл на спеціальне водокористування та розробити і затвердити нормативи граничнодопустимого скиду забруднюючих речовин у водний об`єкт - до каналу в Оболонському районі міста Києва (річка Почайна), який сполучає озеро Йорданське з Вовкуватою затокою річки Дніпро від СТ №2 за адресою: м. Київ, пров. Електриків, 17;

8) до 26.12.2016 надати до Державної екологічної інспекції у м. Києві довідку щодо об`єму скинутих вод СТ-2 до каналу в районі вулиці Електриків за період з 06.12.2013 по 17.04.2016;

9) до 26.12.2016 надати до Державної екологічної інспекції у м. Києві довідку щодо об`єму скинутих до річки Либідь стічних дощових (снігових) вод з СТ №1, м. Київ, вул. Жилянська, 85 СВП "Київські теплові мережі" ПАТ "Київенерго", за період з 06.12.2013 по 17.04.2016 (включно);

10) до 26.12.2016 надати до Державної екологічної інспекції у м. Києві копії протоколів аналізів стічних вод СТ-1, СТ-2 та СТ "Біличі" за період 06.12.2013 по 06.12.2016;

11) до 26.12.2016 надати до Державної екологічної інспекції у м. Києві довідку щодо щодобового об`єму забраних вод з оз. Тягле (СТ "Позняки", м. Київ, вул. Ревуцького, 41) з наданням копій підтверджуючих документів за період 3 06.12.2013 по 06.12.2016;

12) до 20.01.2017 забезпечити виконання вимог пункту 6 Порядку збирання, перевезення, оброблення (перероблення), утилізації та/або знешкодження відпрацьованих мастил (олив), затвердженого постановою Кабінету Мінітстрів України від 17.12.2012 № 1221, а саме здійснювати первинний облік щодо придбаних мастил (олив), їх використання, подальшого поводження з відпрацьованими мастилами (оливами) та подавати щокварталу до 10 числа наступного місяця до Держекоінспекції формацію про стан поводження з відпрацьованими мастилами (оливами) за формою згідно з додатком 5;

13) до 20.01.2017 відповідно до вимог Інструкції щодо складання реєстрових карт об`єктів творення, оброблення та утилізації, внести зміни до даних Реєстрової карти об`єктів утворення відходів СВП "Київські теплові мережі" ПАТ "Київенерго", Реєстраційний номер № РК-8039100000-006 , дата реєстрації 14.01.2015, а саме: в пункт 7 розділу 1 Реєстрової карти код за КОАТУУ, внести коди КОАТУУ всіх адміністративних районів де утворюються відходи, а в пункт 9 розділу внести графічні координати місцезнаходження всіх виробничих майданчиків де утворюються відходи дев`яти адміністративних районів та 171 виробничих майданчиків);

14) до 20.01.2017 забезпечити передачу небезпечних відходів підприємствам, установам та організаціям, що займаються збиранням, обробленням та утилізацією відходів та мають ліцензії на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами безпосередньо з місць утворення відходів. Не допускати перевезення небезпечних відходів з 171 виробничих майданчиків за допомогою автотранспорту СВП "Автотранспорт" ПАТ "Київенерго" на територію складських приміщень служби матеріально-технічного постачання та складування СВП «Київські теплові мережі» ПАТ "Київенерго", що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Гната Хоткевича (Червоногвардійська), 38, без відповідної ліцензії на перевезення небезпечних відходів. Або отримати відповідну ліцензію на операції у сфері поводження з небезпечними відходами (перевезення) та оформити договір страхування цивільної відповідальності перевізника за збитки, які можуть бути завдані ним під час перевезення.

Позивач не погоджуючись з приписом від 13.12.2016 №05/419п, вважаючи його таким, що підлягає скасуванню звернувся з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про те, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Спірні правовідносини мали місце в листопаді - грудні 2016 року, а отже до них мають застосовуватись норми права чинні на момент їх існування.

Пунктами "а", "д", "е" частини першої статті 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить: організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства: про екологічну та радіаційну безпеку, про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів. про охорону атмосферного повітря, щодо дотримання вимог реєстрації в суднових документах операцій із шкідливими речовинами та сумішами, про поводження з відходами, щодо наявності дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, дотримання їх умов; одержання безоплатно в установленому порядку необхідних для виконання покладених на нього завдань інформації, документів і матеріалів від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій усіх форм власності та їх посадових осіб, фізичних осіб; надання обов`язкових до виконання приписів щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства з питань, що належать до його компетенції, та здійснення контролю за їх виконанням.

Відповідно до пунктів 1 та 3 Положення про державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 04.11.2011 №429 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.11.2011 за № 1347/20085 Державна екологічна інспекція в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - Держекоінспекція) є територіальним органом Державної екологічної інспекції України, який діє у складі Держекоінспекції України і їй підпорядковується. Повноваження Держекоінспекції поширюються на територію Автономної Республіки Крим, відповідної області, міст Києва та Севастополя, за винятком території та об`єктів, віднесених до зони діяльності морських екологічних інспекцій (Державна екологічна інспекція Північно-Західного регіону Чорного моря, Державна Азово-Чорноморська екологічна інспекція та Державна Азовська морська екологічна інспекція). Основними завданнями Держекоінспекції є реалізація повноважень Держекоінспекції України у межах відповідної території.

Згідно з підпунктами "а", "г", "л", "м" підпункту 4.2 пункту 4 вказаного Положення Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог: законодавства про екологічну та радіаційну безпеку, зокрема у процесі проведення наукових, науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, впровадження у виробництво відкриттів, винаходів, використання нової техніки, устаткування, технологій і систем, що імпортуються, під час здійснення діяльності, пов`язаної з об`єктами підвищеної небезпеки, щодо додержання вимог висновків державної екологічної експертизи; законодавства про охорону атмосферного повітря зокрема, щодо наявності та додержання дозволів на викиди забруднюючих речовин, забезпечення безперебійної ефективної роботи і підтримання у справному стані споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів і зменшення рівнів впливу фізичних та біологічних факторів, додержання нормативів у галузі охорони атмосферного повітря, надання своєчасної, повної та достовірної інформації про стан атмосферного повітря, визначення видів і обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря; законодавства про поводження з відходами, зокрема щодо дотримання вимог виданих дозволів на здійснення операцій у сфері поводження з відходами; дотримання вимог виданих лімітів на утворення та розміщення відходів, складання і ведення реєстру об`єктів утворення відходів та реєстру місць видалення відходів, перевезення небезпечних відходів територією України та транскордонних перевезень відходів, збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення, захоронення відходів; ведення первинного обліку кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються, подання відповідної статистичної звітності в установленому порядку та паспортизації таких відходів, додержання вимог екологічної безпеки при транспортуванні, зберіганні, використанні, знешкодженні й похованні хімічних засобів захисту рослин, мінеральних добрив, токсичних речовин і відходів; законодавства щодо наявності дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, дотримання їх умов.

Згідно з підпунктами 6.2, 6.4, 6.7, 6.8, 6.16, 6.20 пункту 6 Положення про державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 04.11.2011 №429 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.11.2011 за № 1347/20085 Держекоінспекція для виконання покладених на неї завдань має право: одержувати в установленому законом порядку інформацію, документи і матеріали від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій усіх форм власності та їх посадових осіб; проводити перевірки з питань, що належать до її компетенції, видавати за їх результатами обов`язкові для виконання приписи, розпорядження; перевіряти документи на право спеціального використання природних ресурсів (дозволи, ліцензії, сертифікати, висновки, рішення, ліміти, квоти, погодження, свідоцтва); виконувати відбір проб та інструментально-лабораторні вимірювання показників складу і властивостей викидів стаціонарних та пересувних джерел забруднення атмосферного повітря, ґрунтів, вод (лляльних, баластних, зворотних, поверхневих), вимірювання показників складу та властивостей підземних вод у пробах із спостережувальних свердловин на об`єктах, що обстежуються, та вимірювання екологічних показників нафтопродуктів (бензину автомобільного та дизельного палива), які реалізуються шляхом оптової та роздрібної торгівлі суб`єктами господарювання; приймати рішення про відновлення діяльності підприємств, установ і організацій та експлуатації об`єктів, стосовно яких було прийняте в установленому порядку рішення про обмеження чи тимчасове зупинення їх діяльності, після усунення всіх виявлених порушень; користуватися інформаційними базами даних державних органів, державною системою урядового зв`язку та іншими технічними засобами.

Пунктами 1.2 та 1.3 розділу 1 Порядку організації та проведення перевірок суб`єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008 № 464 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2009 за №18/16034 цей Порядок визначає процедуру проведення перевірок з питань здійснення державного контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища та оформлення їх результатів. Цей Порядок поширюється на державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції України, державної екологічної інспекції в Автономній Республіці Крим, державних екологічних інспекцій в областях, містах Києві та Севастополі, Державної Азовської морської екологічної інспекції, Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря, Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції (далі - органи Держекоінспекції) та суб`єктів господарювання.

Відповідно до пунктів 4.7 та 4.12 розділу 4 вказаного Порядку встановлено, що державні інспектори під час здійснення перевірок мають право: вимагати усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища; відбирати зразки продукції, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного контролю, відповідно до закону; вимагати припинення дій, які перешкоджають здійсненню державного контролю; давати обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків; накладати штрафні санкції та вживати заходів, передбачених законом. За фактами виявлених під час перевірки порушень державний інспектор має право одержувати усні або письмові пояснення від керівника або уповноваженої ним особи, особи, відповідальної на об`єкті за стан дотримання вимог природоохоронного законодавства. Такі пояснення долучаються до матеріалів перевірки.

Згідно з пунктом 4.13 розділу 4 Порядку організації та проведення перевірок суб`єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008 № 464 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2009 за №18/16034 за фактами виявлених під час перевірки порушень державний інспектор має право одержувати усні або письмові пояснення від керівника або уповноваженої ним особи, особи, відповідальної на об`єкті за стан дотримання вимог природоохоронного законодавства. Такі пояснення долучаються до матеріалів перевірки.

Пунктом 4.16 розділу 4 вказаного Порядку встановлено, що на підставі акта перевірки, складеного за результатами проведення планової або позапланової перевірки, в ході якої виявлено порушення вимог природоохоронного законодавства, орган Держекоінспекції за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування державний інспектор протягом п`яти робочих днів з дня завершення перевірки складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення перевірки, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Відповідно до пунктів 4.23, 4.24, 4.25 розділу 4 Порядку організації та проведення перевірок суб`єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008 № 464 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2009 за №18/16034 на підставі акта, який складено за результатами перевірки, протягом п`яти днів з дня її завершення, у разі виявлення порушень вимог природоохоронного законодавства складається припис про усунення порушень вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища (додаток 4). Припис щодо усунення порушень природоохоронного законодавства складається у двох примірниках, один з яких не пізніше п`яти робочих днів з дня складення акта надається керівнику суб`єкта господарювання чи уповноваженій ним особі для виконання, другий з підписом такої особи залишається в органі Держекоінспекції, який здійснював перевірку. У разі, якщо посадова особа або уповноважений нею представник суб`єкта господарювання відмовляється від отримання приписів особисто, припис відправляється рекомендованим листом.

Частиною першою статті 8 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право: вимагати від суб`єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог законодавства; вимагати припинення дій, які перешкоджають здійсненню державного нагляду (контролю); відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), у випадках та порядку, визначених законом; надавати (надсилати) суб`єктам господарювання обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків; застосовувати санкції до суб`єктів господарювання, їх посадових осіб та вживати інших заходів у межах та порядку, визначених законом.

Статтею 11 зазначеного Закону встановлено, що суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов`язаний: допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом; виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства; надавати документи, зразки продукції, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону; одержувати примірник акта та/або припису органу державного нагляду (контролю) за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу.

Відповідно до частин сьомої та восьмої статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу. Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Таким чином Державна екологічна інспекція в місті Києві має право здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері охорони навколишнього природного середовища, зокрема, проводити відповідні перевірки за результатами якої протягом п`яти днів з дня її завершення у разі виявлення порушень вимог природоохоронного законодавства на підставі відповідного акту перевірки видавати обов`язкові до виконання приписи. При цьому Державна екологічна інспекція в місті Києві має право одержувати в установленому законом порядку інформацію, документи і матеріали від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій усіх форм власності та їх посадових осіб та під час здійснення державного нагляду (контролю) відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), у випадках та порядку, визначених законом. У той же час на суб`єкта господарювання покладено обов`язок під час здійснення державного нагляду (контролю) надавати Державній екологічній інспекції в місті Києві довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), документи, зразки продукції, відповідно до закону, а також пояснення в обсязі, який він вважає необхідним.

Акт № 05/419п перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавств в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами в якому відображено результати перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства СВП "Київські теплові мережі" ПАТ "Київенерго", за адресою: м. Київ, Голосіївський район, вул. Антоновича, 29 складено в останній день перевірки, а саме, 06.12.2016.

Припис № 05/419п відповідачем видано 13.12.2016.

Положеннями частини сьомої статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та пункту 4.16 розділу 4 Порядку організації та проведення перевірок суб`єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008 № 464 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2009 за №18/16034 встановлено, що припис має бути складений протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю).

Статтею 253 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Таким чином, враховуючи те, що строк на видання припису на підставі акту від 06.12.2016 №05/419п розпочався 07.12.2016, а 10.12.2016 та 11.12.2016 (субота та неділя) були вихідними днями, припис № 05/419п відповідачем було видано 13.12.2016 в законодавчо встановлені строки, а саме, на п`ятий робочий день.

Позивач, як на обґрунтування протиправності дій відповідача щодо винесення оскаржуваного припису посилається на те, що він був винесений після сплину строку на його винесення. Інших доводів обґрунтувань на підтвердження протиправності відповідних дій позивачем наведено не було.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання протиправними дій щодо видання оскаржуваного припису та обґрунтованість позовних вимог в зазначеній частині.

Позовні вимоги в частині пункту 2 припису від 13.12.2016 № 05/419п відповідачем визнаються.

Частинами четвертою та шостою статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, відповідач має право визнати позов повністю або частково, подати відзив на позовну заяву. Суд не приймає відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем і не визнає умов примирення сторін, якщо ці дії суперечать закону або порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси.

Відповідно до частин першої, четвертої та п`ятої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. Уразі визнання позову відповідачем повністю або частково суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову повністю або у відповідній частині вимог. Суд не приймає відмови від позову, визнання позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

З огляду на зазначене, враховуючи те, що відповідач визнає позовні вимоги в частині оскарження позивачем пункту 2 припису від 13.12.2016 № 05/419п, а також те, що відповідне визнання позову не суперечить закону та не порушує будь - чиїх прав, свобод чи інтересів, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги у відповідній частині підлягають задоволенню.

В частині оскарження пунктів 5 та 7 припису від 13.12.2016 № 5/419п суд зазначає наступне.

Пунктами 5 та 7 припису від 13.12.2016 № 5/419п позивача приписано:

5) до 20.01.2017 отримати дозвіл на спеціальне водокористування та розробити і затвердити нормативи граничнодопустимого скиду забруднюючих речовин у водний об`єкт - р. Любку з СТ "Біличі". Також на СТ "Біличі" привести у належний робочий стан очисні споруди дощових (снігових) стічних вод;

7) до 20.01.2017 отримати дозвіл на спеціальне водокористування та розробити і затвердити нормативи граничнодопустимого скиду забруднюючих речовин у водний об`єкт - до каналу в Оболонському районі міста Києва (річка Почайна), який сполучає озеро Йорданське з Вовкуватою затокою річки Дніпро від СТ №2 за адресою: м. Київ, пров. Електриків, 17;

Відповідно до статті 1 Водного кодексу України:

- вода стічна - вода, що утворилася в процесі господарсько-побутової і виробничої діяльності (крім шахтної, кар`єрної і дренажної води), а також відведена з забудованої території, на якій вона утворилася внаслідок випадання атмосферних опадів;

- вода зворотна - вода, що повертається за допомогою технічних споруд і засобів з господарської ланки кругообігу води в його природні ланки у вигляді стічної, шахтної, кар`єрної чи дренажної води.

Згідно з пунктами 3, 4, 5, 7, 9, 10 частини першої статті 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов`язані: дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території; використовувати ефективні сучасні технічні засоби і технології для утримання своєї території в належному стані, а також здійснювати заходи щодо запобігання забрудненню водних об`єктів стічними (дощовими, сніговими) водами, що відводяться з неї; не допускати порушення прав, наданих іншим водокористувачам, а також заподіяння шкоди господарським об`єктам та об`єктам навколишнього природного середовища; здійснювати облік забору та використання вод, вести контроль за якістю і кількістю скинутих у водні об`єкти зворотних вод і забруднюючих речовин та за якістю води водних об`єктів у контрольних створах, а також подавати відповідним органам звіти в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законодавчими актами; здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу; безперешкодно допускати на свої об`єкти державних інспекторів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, а також громадських інспекторів з охорони довкілля, які здійснюють перевірку додержання вимог водного законодавства, і надавати їм безоплатно необхідну інформацію.

Частинами першою та другою статті 48 Водного кодексу України встановлено, що спеціальне водокористування - це забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.

Відповідно до частин першої ста другої статті 70 Водного кодексу України скидання стічних вод у водні об`єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин. Водокористувачі зобов`язані здійснювати заходи щодо запобігання скиданню стічних вод чи його припинення, якщо вони: можуть бути використані у системах оборотного, повторного і послідовного водопостачання; містять цінні відходи, що можуть бути вилучені; містять промислову сировину, реагенти, напівпродукти та кінцеві продукти підприємств у кількості, що перевищує встановлені нормативи технологічних відходів; містять речовини, щодо яких не встановлено гранично допустимі концентрації; перевищують гранично допустимі скиди токсичних речовин та містять збудників інфекційних захворювань; за обсягом скидання забруднюючих речовин перевищують гранично допустимі нормативи; призводять до підвищення температури води водного об`єкта більш ніж на 3 градуси за Цельсієм порівняно з її природною температурою в літній період; є кубовими залишками, шламами, що утворюються в результаті їх очищення і знезараження.

Таким чином, спеціальне водокористування включає в себе 3 послідовні етапи до яких відносить забір води, її використання та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, у тому числі скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Водночас скидання стічних вод, до яких віднесено, зокрема відведення води з забудованої території, на якій вона утворилася внаслідок випадання атмосферних опадів, у водні об`єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин. При цьому водокористувачі зобов`язані використовувати ефективні сучасні технічні засоби і технології для утримання своєї території в належному стані, а також здійснювати заходи щодо запобігання забрудненню водних об`єктів стічними (дощовими, сніговими) водами, що відводяться з неї.

Відповідно до акту від 06.12.2016 № 05/419п перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавств в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами під час перевірки в ході візуального обстеження встановлено, що стічні дощові (снігові) води СТ "Біличі" скидаються у р. Любку одним випуском без дозволу на спеціальне водокористування та встановлених і затверджених нормативів гранично допустимого скиду забруднюючих речовин у водні об`єкти. Також під час перевірки встановлено, що на СТ "Біличі" знаходяться очисні споруди дощових (снігових) стічних вод, які знаходяться в не належному стані.

Одночасно, відповідно до зазначеного акту, встановлено, що об`єкт СТ №2 за адресою: м. Київ, пров. Електриків, 17, здійснює скид стічних вод (колишнім золопроводом) до каналу в Оболонському районі міста Києва (річка Почайна), який сполучає озеро Йорданське з Вовкуватою затокою річки Дніпро без встановлених і затверджених нормативів граничнодопустимих скидів. Відповідно до переліку Водних об`єктів, які зазначені в розпорядженні КМДА від 04.02.2009 №111 щодо прийняття на баланс комунальному підприємству "Плесу" (Згідно проектів прибережних захисних смуг водних об`єктів м. Києва (ВАТ "Київпроект") канал в Оболонському районі міста Києва є водним об`єктом.

Отже за результатами перевірки позивача було встановлено, що відповідачем скидаються стічні дощові (снігові) води СТ "Біличі" у р. Любку одним випуском та об`єкт СТ №2 за адресою: м. Київ, пров. Електриків, 17, здійснює скид стічних вод (колишнім золопроводом) до каналу в Оболонському районі міста Києва (річка Почайна), який сполучає озеро Йорданське з Вовкуватою затокою річки Дніпро, при цьому наявність факту попереднього забору відповідної води та її використання за результатами перевірки встановлено не було.

Відповідачем доказів на підтвердження того, що хоча в акті відповідні факти не відображено водночас позивачем здійснюється попередній збір води та її використання до її скиду до зазначених об`єктів суду надано не було.

Таким чином, за результатами перевірки позивача не встановлено та відповідачем не доведено суду факт здійснення позивачем спеціального водокористування щодо водного об`єкту - р. Любку з СТ "Біличі" та щодо водного об`єкту-каналу в Оболонському районі міста Києва (річка Почайна), який сполучає озеро Йорданське з Вовкуватою затокою річки Дніпро від СТ №2 за адресою: м. Київ, пров. Електриків, 17;

Факт того, що позивачем здійснюється скидання стічних вод в водні об`єкти - р. Любку з СТ "Біличі" та канал в Оболонському районі міста Києва (річка Почайна), який сполучає озеро Йорданське з Вовкуватою затокою річки Дніпро від СТ №2 за адресою: м. Київ, пров. Електриків, 17 підтверджується наявними в матеріалах справи копіями листів Управління водних ресурсів у м. Києві та Київській області від 06.03.2017 №01-12/163 та від 12.09.2016 № 01-12/860, Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "Плесо" від 01.02.2017 № 187, від 13.03.2017 № 548 та від 24.01.2018 № 182, Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації від 14.02.2017 № 107-29/1122.

Доказів та обґрунтувань на спростування встановленого факту того, що на СТ "Біличі" знаходяться очисні споруди дощових (снігових) стічних вод, які знаходяться в не належному стані позивачем суду надано не було.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині скасування пунктів 5 та 7 припису від 13.12.2016 №5/419п підлягають задоволенню в частині зобов`язання позивача отримати дозвіл на спеціальне водокористування.

Щодо оскарження пунктів 4, 6, 8-11 припису від 13.12.2016 № 5/419п суд зазначає наступне.

Пунктами 4, 6, 8 - 11 оскаржуваного припису позивача зобов`язано:

4) до 26.12.2016 надати до Державної екологічної інспекції у м. Києві довідку щодо годин роботи всіх стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря газової котельні СВП "Київські Теплові Мережі" ПАТ "Київенерго" на вул. Полковій, 57, по кожному джерелу окремо, за період з 03.12.2013 по 07.07.2014 (включно) та копії таблиць 2.1 та 2.2 зі звіту інвентаризації джерел викидів;

6) до 26.12.2016 надати до Державної екологічної інспекції у м. Києві довідку щодо об`єму скинутих дощових вод СТ "Біличі" до річки Любка за період з 06.12.2013 по 06.12.2016;

8) до 26.12.2016 надати до Державної екологічної інспекції у м. Києві довідку щодо об`єму скинутих вод СТ-2 до каналу в районі вулиці Електриків за період з 06.12.2013 по 17.04.2016;

9) до 26.12.2016 надати до Державної екологічної інспекції у м. Києві довідку щодо об`єму скинутих до річки Либідь стічних дощових (снігових) вод з СТ №1, м. Київ, вул. Жилянська, 85 СВП "Київські теплові мережі" ПАТ "Київенерго", за період з 06.12.2013 по 17.04.2016 (включно);

10) до 26.12.2016 надати до Державної екологічної інспекції у м. Києві копії протоколів аналізів стічних вод СТ-1, СТ-2 та СТ "Біличі" за період 06.12.2013 по 06.12.2016;

11) до 26.12.2016 надати до Державної екологічної інспекції у м. Києві довідку щодо щодобового об`єму забраних вод з оз. Тягле (СТ "Позняки", м. Київ, вул. Ревуцького, 41) з наданням копій підтверджуючих документів за період 3 06.12.2013 по 06.12.2016.

Положеннями пункту 6 Положення про державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 04.11.2011 №429 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.11.2011 за № 1347/20085, пунктів 4.7, 4.12, 4.13 розділу 4 Порядку організації та проведення перевірок суб`єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008 № 464 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2009 за №18/16034, статтею 11 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" чітко передбачено право відповідача одержувати в установленому законом порядку інформацію, документи і матеріали від підприємств, установ і організацій усіх форм власності та їх посадових осіб та під час здійснення державного нагляду (контролю) відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), у випадках та порядку, визначених законом, якому кореспондує обов`язок суб`єкта господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) надавати відповідачі довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), документи, зразки продукції, відповідно до закону, а також пояснення в обсязі, який він вважає необхідним.

Відповідач в наданих суду запереченнях зазначає проте, що під час здійснення в період з 22.11.2016 по 06.12.2016 перевірки позивача спеціалістами Державної екологічної інспекції м. Києві було неодноразово здійснено усні запити щодо отримання необхідної інформації, а також було направлено письмову вимогу щодо надання запитуваної інформації, однак відповідачем інформації надано не було.

Позивач, як на обґрунтування наявності підстав для скасування пунктів 4, 6, 8 - 11 припису від 13.12.2016 № 5/419п посилається на те, що оскільки вказані пункти припису не несуть у собі жодної інформації про вчинення дії на усунення порушень за результатами виконання припису, то вони суперечать положенням чинного законодавства. При цьому позивач не спростовує факт того, що відповідна інформація на вимогу відповідача надана не було, лише зазначає про те, що він наділений правом надавати відповідну інформацію в обсязі, який він вважає необхідним.

Посилання позивача на те що в нього наявне право на надання інформації в обсязі, який він вважає необхідним не приймаються судом до уваги з огляду на те, що відповідно до положень статті 11 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" відповідне право стосується виключно надання пояснень та їх змістового наповнення.

Враховуючи те, що положення пунктів 4, 6, 8 - 11 припису від 13.12.2016 № 5/419п спрямовані на усунення допущених позивачем порушень пункту 6 Положення про державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 04.11.2011 №429 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.11.2011 за № 1347/20085, пунктів 4.7, 4.12, 4.13 розділу 4 Порядку організації та проведення перевірок суб`єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008 № 464 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2009 за №18/16034, статті 11 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" суд вважає, що посилання позивача на те, що положення вказаних пунктів не несуть у собі жодної інформації про вчинення дії на усунення порушень за результатами виконання припису є необґрунтованими.

Інших доказів та обґрунтувань на спростування пунктів 4, 6, 8 - 11 припису від 13.12.2016 №5/419п позивачем наведено не було.

Враховуючи наведене суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в зазначеній частині є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

В частині оскарження пункту 12 припису від 13.12.2016 № 5/419п суд звертає увагу на наступне.

Пунктом 12 оскаржуваного припису позивачу приписано до 20.01.2017 забезпечити виконання вимог пункту 6 Порядку збирання, перевезення, оброблення (перероблення), утилізації та/або знешкодження відпрацьованих мастил (олив), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2012 № 1221, а саме здійснювати первинний облік щодо придбаних мастил (олив), їх використання, подальшого поводження з відпрацьованими мастилами (оливами) та подавати щокварталу до 10 числа наступного місяця до Держекоінспекції формацію про стан поводження з відпрацьованими мастилами (оливами) за формою згідно з додатком 5.

Пунктами "в" та "г" частини першої статті 17 Закону України "Про відходи" встановлено що суб`єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов`язані: визначати склад і властивості відходів, що утворюються, а також ступінь небезпечності відходів для навколишнього природного середовища та здоров`я людини відповідно до нормативно-правових актів, які затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища; на основі матеріально-сировинних балансів виробництва виявляти і вести первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються, і подавати щодо них статистичну звітність у встановленому порядку.

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 Порядку збирання, перевезення, зберігання, оброблення (перероблення), утилізації та/або знешкодження відпрацьованих мастил (олив) затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2012 № 1221 відпрацьовані мастила (оливи) - гідравлічні, моторні, трансмісійні та інші мастила (оливи), гальмівні та інші рідини для ізоляції і теплопередачі, які стали непридатними для такого використання, для якого вони спочатку призначалися, включені як небезпечні відходи до розділу А Жовтого переліку відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2000 р. N 1120 (Офіційний вісник України, 2000 р., N 29, ст. 1217), і поводження з якими здійснюється за умови наявності у суб`єкта господарювання ліцензії на право провадження господарської діяльності у сфері поводження з небезпечними відходами.

Підпунктом 7 пункту 2 вказаного Порядку встановлено, що споживачі мастил (олив) - суб`єкти господарювання, внаслідок діяльності яких утворюються відпрацьовані мастила (оливи), які надають послуги з промислової заміни мастил (олив) або які здійснюють заміну мастил (олив) у транспортних засобах.

Згідно з пунктом 6 Порядку збирання, перевезення, зберігання, оброблення (перероблення), утилізації та/або знешкодження відпрацьованих мастил (олив) затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2012 № 1221 споживачі мастил (олив): здійснюють первинний облік щодо придбаних мастил (олив), їх використання, подальшого поводження з відпрацьованими мастилами (оливами) та подають щокварталу до 10 числа наступного місяця до Держекоінспекції інформацію про стан поводження з відпрацьованими мастилами (оливами) за формою згідно з додатком 5 (крім суб`єктів господарювання, які здійснюють заміну мастил (олив) у транспортних засобах у пунктах заміни).

Відповідно до акту від 06.12.2016 № 05/419п відповідачем під час перевірки встановлено, що позивачем не здійснює первинний облік щодо придбаних мастил (олив), їх використання, подальшого поводження з відпрацьованими мастилами (оливами) та не подає щокварталу до 10 числа наступного місяця до Держекоінспекцїї інформацію про стан поводження з відпрацьованими мастилами (оливами) за формою згідно з додатком 5.

В наданих суду запереченнях відповідач зазначив про те, що відповідно до Державного статистичного спостереження утворення та поводження з відходами за 2015 рік форма №1 - відходи (річна) СВП «Київські теплові мережі» ПАТ Київенерго» утворено протягом звітного року 0,308 т. масел і мастил моторних, трансмісійних інші зіпсовані або відпрацьовані (код відходу 6000.2.8.10).

На підтвердження зазначеного факту відповідачем надано суду копію форма №1 - відходи (річна) СВП «Київські теплові мережі» ПАТ Київенерго» за 2015 рік.

Також відповідачем надано суду копію довідки підприємства, яка була видана структурним відокремленим підрозділом "Київські теплові мережі" Публічного акціонерного товариства "КИЇВЕНЕРГО" в якій зазначено про те, що в СВП «Київські теплові мережі» ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» відпрацьовані масла та мастила моторні, трансмісійні інші зіпсовані або відпрацьовані станом на 22.11.2016 - 360 л., накопичених відпрацьованих масел та мастил моторних, трансмісійних інших зіпсованих або відпрацьованих на початок року не було.

Позивач, як на обґрунтування позовних вимог посилається на те, що у СВП "КТМ" ПАТ"КИЇВЕНЕРГО" на власному балансі відсутні транспортні засоби, заміну мастил у транспортних засобах підрозділ ніколи не здійснював, як ніколи не проводив господарської діяльності із промислової заміни мастил.

Зазначені посилання позивача суд не приймає до уваги з огляду на те, що відповідач не стверджує, що позивач має на власному балансі транспортні засоби, в яких здійснює заміну мастил чи проводить господарську діяльність із промислової заміни мастил, у той час, як відповідно до Порядку збирання, перевезення, зберігання, оброблення (перероблення), утилізації та/або знешкодження відпрацьованих мастил (олив) затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2012 № 1221 до споживачів мастил (олив) поряд з суб`єктами господарювання які надають послуги з промислової заміни мастил (олив) або які здійснюють заміну мастил (олив) у транспортних засобах також віднесено суб`єктів господарювання, внаслідок діяльності яких утворюються відпрацьовані мастила (оливи).

Позивачем доказів та обґрунтувань на підтвердження того, що в наслідок його діяльності не утворюються відпрацьовані мастила (оливи) суду надано не було, як не було наведено обґрунтувань та надано доказів на спростування доказів наданих відповідачем на підтвердження того, що внаслідок діяльності позивача утворюються відпрацьовані мастила (оливи).

Враховуючи наведене суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині оскарження пункту 12 припису від 13.12.2016 № 5/419п є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Щодо оскарження пункту 13 припису від 13.12.2016 № 5/419п суд зазначає наступне.

Пунктом 13 оскаржуваного припису позивача зобов`язано до 20.01.2017 відповідно до вимог Інструкції щодо складання реєстрових карт об`єктів творення, оброблення та утилізації відходів, внести зміни до даних Реєстрової карти об`єктів утворення відходів СВП "Київські теплові мережі" ПАТ "Київенерго", Реєстраційний номер № РК-8039100000-006 , дата реєстрації 14.01.2015, а саме: в пункт 7 розділу 1 Реєстрової карти код за КОАТУУ, внести коди КОАТУУ всіх адміністративних районів де утворюються відходи, а в пункт 9 розділу внести графічні координати місцезнаходження всіх виробничих майданчиків де утворюються відходи дев`яти адміністративних районів та 171 виробничих майданчиків).

Відповідно до статті 28 Закону України "Про відходи" з метою повного обліку та опису функціонуючих, закритих та законсервованих місць видалення відходів, їх якісного і кількісного складу, а також здійснення контролю за впливом відходів на навколишнє природне середовище та здоров`я людини ведеться реєстр місць видалення відходів. Реєстр місць видалення відходів ведеться на підставі відповідних паспортів, звітних даних виробників відходів, відомостей уповноважених органів виконавчої влади у сфері поводження з відходами. Дані реєстру підлягають щорічному уточненню.

Пунктом 4 Порядку ведення державного обліку та паспортизації відходів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.11.1999 № 2034 встановлено, що первинний облік відходів ведуть підприємства відповідно до типових форм первинної облікової документації (картки, журнали, анкети) з використанням технологічної, нормативно-технічної, планово-економічної, бухгалтерської та іншої документації. Відомості для первинного обліку відходів, що заносяться до зазначених документів, обумовлюються системою показників, необхідних для заповнення форм державної статистичної звітності та ведення паспорта відходів. Типові форми первинної облікової документації про відходи згідно з державним класифікатором ДК 010-98 "Класифікатор управлінської документації" та інструкції щодо їх заповнення розробляються Міндовкіллям за участю Держпідприємництва інших заінтересованих центральних органів виконавчої влади, погоджуються з МОЗ і затверджуються спільним наказом Держстату та Міндовкілля.

Відповідно до пункту 5 вказаного Порядку державна статистична звітність про відходи ведеться за встановленими уніфікованими формами відповідно до державного класифікатора ДК 010-98 "Класифікатор управлінської документації", ДК 005-96 "Класифікатор відходів" та номенклатурою відходів. Форми державної статистичної звітності про відходи та інструкції щодо порядку складання цих форм розробляються та затверджуються Держстатом за погодженням з Міндовкіллям. Державна статистична звітність про небезпечні відходи ведеться за окремою формою. Реєстр звітних статистичних одиниць, що повинні складати звіти про небезпечні відходи, формується органами державної статистики за поданням Міндовкілля. Підприємства заповнюють форми державної статистичної звітності на підставі документів первинного обліку і подають їх в установленому порядку територіальним органам державної статистики.

Згідно з пунктом 9 Порядку ведення державного обліку та паспортизації відходів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.11.1999 № 2034 паспортизація відходів ведеться підприємствами з метою їх вичерпної ідентифікації та визначення оптимальних шляхів поводження з ними. Паспортизація відходів передбачає складення і ведення паспортів відходів, паспортів місць видалення відходів, реєстрових карт об`єктів утворення, оброблення та утилізації відходів відповідно до державного класифікатора ДК 005-96 "Класифікатор відходів" та номенклатури відходів. Форми паспортів відходів та інструкції щодо їх ведення розробляються Міндовкіллям за участю інших заінтересованих центральних органів виконавчої влади і затверджуються ним за погодженням з МОЗ.

Пунктом 10 вказаного Порядку встановлено, що контроль за веденням підприємствами первинного обліку відходів та за їх паспортизацією здійснюється Держекоінспекцією та її територіальними органами, а також іншими спеціально уповноваженими органами виконавчої влади у сфері поводження з відходами відповідно до їх компетенції.

Відповідно до пунктів 3 та 4 Порядку ведення реєстру об`єктів утворення, оброблення та утилізації відходів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.08.1998 № 1360 реєстр об`єктів утворення, оброблення та утилізації відходів (далі - реєстр) - це комплексна система збирання, оброблення, збереження та аналізу інформації про об`єкти утворення, оброблення та утилізації відходів (форма ведення додається). Реєстр складається з двох частин. До першої частини реєстру включаються об`єкти утворення відходів (далі - ОУВ). До другої частини реєстру включаються об`єкти оброблення та утилізації відходів (далі - ООУВ) інших власників.

Згідно з пунктами 9 та 10 вказаного Порядку реєстр складається і ведеться на підставі реєстрових карт ОУВ та ООУВ, що містять звітні дані щодо виробників відходів, об`єктів утилізації та оброблення відходів, а також відомостей, поданих спеціально уповноваженими органами виконавчої влади у сфері поводження з відходами. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації визначають перелік ОУВ та ООУВ, що підлягають реєстрації, та надсилають їх власникам повідомлення про необхідність складання реєстрових карт і строк їх реєстрації та про необхідність подання відповідних форм звітності. Перелік ОУВ та ООУВ, що підлягають включенню до реєстру, складається за критеріями, визначеними у пункті 5 цього Порядку, на підставі доведених власникам відходів лімітів на утворення та розміщення відходів. За рішенням місцевих державних адміністрацій до реєстру можуть бути включені ОУВ, для яких показник Пзув менший від Пгз, якщо ОУВ розташовані у рекреаційній і курортній зоні. Реєстрові карти, які містять інформацію про розміщення, технічні та екологічні характеристики ОУВ та ООУВ, кількісні та якісні характеристики відходів, що утворюються, обробляються та утилізуються, та інформацію про поводження з ними, складаються відповідно до Інструкції про зміст і складання реєстрових карт об`єктів утворення, оброблення та утилізації відходів, яка затверджується Мінприроди.

Пунктами 11 та 18 Порядку ведення реєстру об`єктів утворення, оброблення та утилізації відходів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.08.1998 № 1360 визначено, що власники ОУВ та ООУВ, що підлягають включенню до реєстру, або за їх дорученням організації, що мають відповідну ліцензію, заповнюють реєстрові карти і подають їх за погодженням з територіальними органами Держсанепідслужби на затвердження Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським держадміністраціям. На підставі даних реєстрових карт Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації готують висновки щодо ефективності діяльності і рівня екологічної безпеки ОУВ та ООУВ. Висновки надсилаються власникам ОУВ та ООУВ для вжиття ними заходів, спрямованих на зменшення обсягів утворення відходів, забезпечення екологічно безпечного функціонування ОУВ та ООУВ.

Згідно з підпунктом 3.1 пункту 3 "Порядок складання реєстрової карти ОУВ (форма 1)" Інструкції щодо складання реєстрових карт об`єктів утворення, оброблення та утилізації відходів затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 17.02.1999 № 41 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18.03.1999 за № 169/3462 у пунктах 7 - 9 указуються код за КОАТУУ, юридична адреса та телефон(факс), за яким місцеві державні адміністрації чи уповноважені ними організації можуть звертатися щодо даних, наведених у РК; географічні координати основного виробництва, де утворюються відходи. Йдеться саме про координати виробництва, а не про юридичну адресу, за якою розташований головний орган управління ОУВ.

Актом від 06.12.2016 № 05/419п встановлено, що до представлена до перевірки Реєстрова карта об`єктів утворення відходів СВП "Київські теплові мережі" ПАТ "Київенерго", Реєстраційний номер № РК-8039100000-006 , дата реєстрації 14.01.2015 по деяким пунктам розділу 1 ведеться не у відповідності до вимог Інструкції щодо складання реєстрових карт об`єктів утворення, оброблення та утилізації відходів затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 17.02.1999 № 41 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18.03.1999 за № 169/3462, а саме, в пункт 7 розділу 1 Реєстрової карти код за КОАТУУ, внесено лише код Шевченківського району (8039100000), а в пункт 9 розділу 1 внесені графічні координати місцезнаходження виробництва лише одного виробничого майданчика де утворюються відходи, а саме СТ-1 (50°26'25" П.Ш. 30°29'41" С.Д.), у той час, як відходи утворюються в дев`яти адміністративних районах на 171 виробничих майданчиках.

Відповідач в наданих суду запереченнях зазначив про те, що пункт 13 припису №05/419п від 3.12.2016 не містить вимоги щодо складання реєстрових карт на кожен майданчик утворення відходів окремо, а в ньому викладено лише вимогу щодо внесення в пункт 7 розділу 1 Реєстрової карти кодів КОАТУУ всіх адміністративних районів де утворюються відходи, а в пункт 9 розділу 1 - графічних координат місцезнаходження всіх виробничих майданчиків де утворюються відходи (дев`яти адміністративних районів та 171 виробничих майданчиків).

Позивач як на обґрунтування позовних вимог посилається на те, що звітні дані СВП "КТМ" ПАТ "КИЇВЕНЕРГО" надаються на основі "всього комплексу наявної інформації" по СВП "КТМ" ПАТ "КИЇВЕНЕРГО" та ним Реєстрова карта об`єктів утворення відходів СВП "Київські теплові мережі" ПАТ "Київенерго", Реєстраційний номер № РК-8039100000-006 , дата реєстрації 14.01.2015 була заповнена належним чином.

Факт того, що в зазначеній картці в пункт 7 розділу 1 Реєстрової карти код за КОАТУУ, внесено лише код Шевченківського району (8039100000), а в пункт 9 розділу 1 внесені графічні координати місцезнаходження виробництва лише одного виробничого майданчика де утворюються відходи, а саме СТ-1 (50°26'25" П.Ш. 30°29'41" С.Д.) позивачем визнається та підтверджується копією вказаної картки наявною в матеріалах справи.

Також позивачем не заперечується факт наявності 171 виробничого майданчика де утворюються відходи.

Доказів на підтвердження того, що виробничий майданчик дані щодо якого вказані в Реєстровій карті об`єктів утворення відходів СВП "Київські теплові мережі" ПАТ "Київенерго", Реєстраційний номер № РК-8039100000-006 , дата реєстрації 14.01.2015 є основним виробництвом, де утворюються відходи позивачем суду надано не було.

Також в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що будь - який з 171 виробничого майданчика де утворюються відходи СВП "КТМ" ПАТ "КИЇВЕНЕРГО" є основним виробництвом, де утворюються відходи.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку про те, що оскільки жоден з 171-го виробничого майданчика де утворюються відходи СВП "КТМ" ПАТ "КИЇВЕНЕРГО" не є основним виробництвом, де утворюються відходи, позивач в Реєстровій карті об`єктів утворення відходів СВП "Київські теплові мережі" ПАТ "Київенерго", Реєстраційний номер № РК-8039100000-006 , дата реєстрації 14.01.2015, мав зазначити дані щодо кожного з них, а отже вимоги викладені в пунктів 13 оскаржуваного припису є правомірними та позовні вимоги у відповідній частині задоволенню не підлягають.

Щодо оскарження пункту 14 припису від 13.12.2016 № 5/419п суд зазначає наступне.

Пунктом 14 оскаржуваного припису позивачу приписано до 20.01.2017 забезпечити передачу небезпечних відходів підприємствам, установам та організаціям, що займаються збиранням, обробленням та утилізацією відходів та мають ліцензії на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами безпосередньо з місць утворення відходів. Не допускати перевезення небезпечних відходів з 171 виробничих майданчиків за допомогою автотранспорту СВП "Автотранспорт" ПАТ "Київенерго" на територію складських приміщень служби матеріально-технічного постачання та складування СВП "Київські теплові мережі" ПАТ "Київенерго", що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Гната Хоткевича (Червоногвардійська), 38, без відповідної ліцензії на перевезення небезпечних відходів. Або отримати відповідну ліцензію на операції у сфері поводження з небезпечними відходами (перевезення) та оформити договір страхування цивільної відповідальності перевізника за збитки, які можуть бути завдані ним під час перевезення.

Статтею 1 Закону України "Про відходи" встановлено, що перевезення відходів - транспортування відходів від місць їх утворення або зберігання до місць чи об`єктів оброблення, утилізації чи видалення; видалення відходів - здійснення операцій з відходами, що не призводять до їх утилізації;

Згідно з пунктами "а", "г", "ґ", "з"та "и" частини першої статті 23-2 зазначеного Закону до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері поводження з відходами належить здійснення державного нагляду (контролю) за виконанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, іншими органами, органами місцевого самоврядування делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, за додержанням підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про поводження з відходами щодо: дотримання вимог виданих дозволів на здійснення операцій у сфері поводження з відходами; перевезення небезпечних відходів територією України та за транскордонним перевезенням відходів; збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення, захоронення відходів; дотримання правил зберігання, транспортування, знешкодження, ліквідації, захоронення пестицидів і агрохімікатів, токсичних хімічних речовин, небезпечних речовин; дотримання вимог екологічної безпеки при транспортуванні, зберіганні, використанні, знешкодженні та захороненні хімічних засобів захисту рослин, мінеральних добрив, токсичних речовин і відходів.

Відповідно до абзаців 5 та 6 частини третьої статті 34 Закону України "Про відходи" суб`єкт господарської діяльності, у власності або у користуванні якого є хоча б один об`єкт поводження з небезпечними відходами, зобов`язаний: забезпечувати експлуатацію зазначених об`єктів і перевезення небезпечних відходів з додержанням вимог природоохоронного законодавства; мати ліцензію на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами (не підлягає ліцензуванню зберігання (накопичення) суб`єктом господарювання утворених ним небезпечних відходів, якщо протягом року з дня утворення небезпечні відходи передаються суб`єктам господарювання, що мають ліцензію на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами).

Частинами шостою, сьомою та восьмою статті 34 зазначеного Закону встановлено, що перевезення небезпечних відходів дозволяється лише за наявності їх паспорта та ліцензії на поводження з ними і в порядку, визначеному законодавством про перевезення небезпечних вантажів. Перевезення небезпечних відходів здійснюється за умови обов`язкового страхування цивільної відповідальності перевізника за збитки, які можуть бути завдані ним під час перевезення, відповідно до закону. Розміщення небезпечних відходів дозволяється лише у спеціально обладнаних місцях та здійснюється відповідно до ліцензійних умов щодо поводження з небезпечними відходами. Провадження інших видів діяльності, не пов`язаної з поводженням з небезпечними відходами, на території, відведеній для їх розміщення, забороняється.

Таким чином відповідач наділений повноваженнями щодо здійснення державного нагляду (контролю) за перевезенням небезпечних відходів територією України, збиранням, перевезенням, зберіганням, обробленням, утилізацією, знешкодженням, видаленням, захороненням відходів та небезпечних речовин. Положеннями Закону України "Про відходи" передбачено, що перевезенням відходів є їх транспортування від місць їх утворення або зберігання до місць чи об`єктів їх, зокрема, видалення, під якими розуміють здійснення операцій з відходами, що не призводять до їх утилізації.

Відповідно до акту від 06.12.2016 № 05/419п перевіркою було встановлено, що СВП "Київські теплові мережі" ПАТ "Київенерго" здійснює перевезення відходів 1-4 класів небезпеки (крім побутових та будівельних) з місць утворення відходів (171 виробничих майданчики) за допомогою автотранспорту СВП "Автотранспорт" ПАТ "Київенерго" на територію складських приміщень служби матеріально-технічного постачання та складування СВП "Київські теплові мережі" ПАТ "Київенерго", що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Гната Хоткевича (Червоногвардійська), 38, для тимчасового складування та подальшої передачі на утилізацію ліцензованим підприємствам. Відповідно до Договорів про закупівлю послуг укладених між ПАТ "Київенерго" та ТОВ "Безпечні технології утилізації" №51-16 від 04.01.2016, №50-16 від 04.01.2016 та №52-16 від 04.01.2016 пункт 5.4. місце надання послуг для СВП "Київські теплові мережі" м. Київ, вул. Червоногвардійська, 38. Ліцензія на операції у сфері поводження з небезпечними відходами (перевезення) та договір страхування цивільної відповідальності перевізника за збитки, які можуть бути завдані під час перевезення до перевірки не представлені.

Позивачем зазначені факти визнаються, як і визнається факт відсутності ліцензії на операції у сфері поводження з небезпечними відходами (перевезення) та договору страхування цивільної відповідальності перевізника за збитки, які можуть бути завдані під час перевезення.

Посилання позивача на те, що ним лише здійснюється тимчасове зберігання небезпечних відходів на території складських приміщень, а не операції з оброблення, утилізації чи видалення, отже відсутній факт здійснення транспортування небезпечних відходів не приймаються судом до уваги з огляду на те, що видалення відходів передбачає здійснення операцій з відходами, що не призводять до їх утилізації, а отже до таких операцій може бути віднесено операції з переміщення небезпечних відходів з одного з 171-го виробничого майданчика на на територію складських приміщень служби матеріально-технічного постачання та складування СВП "Київські теплові мережі" ПАТ "Київенерго", що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Гната Хоткевича (Червоногвардійська), 38, для тимчасового складування та подальшої передачі на утилізацію ліцензованим підприємствам.

Враховуючи наведе, оскільки позивачем здійснюється транспортування небезпечних відходів з 171-го виробничого майданчика на територію складських приміщень служби матеріально-технічного постачання та складування СВП "Київські теплові мережі" ПАТ "Київенерго", що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Гната Хоткевича (Червоногвардійська), 38, для тимчасового складування та подальшої передачі на утилізацію ліцензованим підприємствам за відсутності ліцензії на операції у сфері поводження з небезпечними відходами (перевезення) та договіру страхування цивільної відповідальності перевізника за збитки, які можуть бути завдані під час перевезення суд дійшов висновку про те, що вимоги пункту 14 оскаржуваного припису є правомірними, а позовні вимоги у відповідній частині необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо оскарження пунктів 1 та 3 припису від 13.12.2016 № 5/419п суд зазначає наступне.

Пунктами 1 та 3 оскаржуваного припису позивачу приписано:

1) до 20.01.2017 отримати висновки Державної екологічної експертизи на об`єкт та вид діяльності, що становить підвищену екологічну небезпеку, а саме до проектів реконструкції з встановленням нових котлів (устатковання) на об`єктах за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 96а та вул. Голосіївська, 94/96. Узгодити у відповідному порядку відповідно до ДБН А.2.2-1-2003 Заяви про наміри до вищезазначених проектів;

3) до 20.01.2017 Отримати висновки державної екологічної експертизи на об`єкти, що становить підвищену екологічну небезпеку, а саме: устаткування для виробництва електроенергії, пари і гарячої води, тепловою потужністю 200 КВт і більше з використанням органічного палива.

Статтею 1 Закону України "Про екологічну експертизу" встановлено, що екологічна експертиза в Україні - вид науково-практичної діяльності уповноважених державних органів, еколого-експертних формувань та об`єднань громадян, що грунтується на міжгалузевому екологічному дослідженні, аналізі та оцінці передпроектних, проектних та інших матеріалів чи об`єктів, реалізація і дія яких може негативно впливати або впливає на стан навколишнього природного середовища, і спрямована на підготовку висновків про відповідність запланованої чи здійснюваної діяльності нормам і вимогам законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки.

Згідно зі статтею 5 вказаного Закону основними завданнями екологічної експертизи є: визначення ступеня екологічного ризику і безпеки запланованої чи здійснюваної діяльності; організація комплексної, науково обгрунтованої оцінки об`єктів екологічної експертизи; встановлення відповідності об`єктів експертизи вимогам екологічного законодавства; оцінка впливу діяльності об`єктів екологічної експертизи на стан навколишнього природного середовища і якість природних ресурсів; оцінка ефективності, повноти, обгрунтованості та достатності заходів щодо охорони навколишнього природного середовища; підготовка об`єктивних, всебічно обгрунтованих висновків екологічної експертизи.

Статтею 10 Закону України "Про екологічну експертизу" визначено, що замовники екологічної експертизи об`єктів, що в процесі реалізації (будівництва, експлуатації тощо) можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища, зобов`язані оголосити через засоби масової інформації про проведення екологічної експертизи у спеціальній Заяві про екологічні наслідки діяльності.

Відповідно до статті 12 зазначеного Закону в Україні здійснюються державна, громадська та інші екологічні експертизи. Висновки державної екологічної експертизи є обов`язковими для виконання. Приймаючи рішення щодо подальшої реалізації об`єктів екологічної експертизи, висновки державної екологічної експертизи враховуються нарівні з іншими видами державних експертиз. Висновки громадської та іншої екологічної експертизи мають рекомендаційний характер і можуть бути враховані при проведенні державної екологічної експертизи, а також при прийнятті рішень щодо подальшої реалізації об`єкта екологічної експертизи.

Відповідно до частин першої та другої статті 7 Закону України "Про екологічну експертизу" об`єктами екологічної експертизи є проекти законодавчих та інших нормативно-правових актів, документація по впровадженню нової техніки, технологій, матеріалів, речовин, продукції, генетично модифікованих організмів, реалізація яких може призвести до порушення екологічних нормативів, негативного впливу на стан навколишнього природного середовища. Екологічній експертизі можуть підлягати екологічні ситуації, що склалися в окремих населених пунктах і регіонах, а також діючі об`єкти та комплекси, що мають значний негативний вплив на стан навколишнього природного середовища.

Частинами першою та третьою статті 13 вказаного Закону встановлено, що державна екологічна експертиза організовується і проводиться еколого-експертними підрозділами, спеціалізованими установами, організаціями обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, із залученням інших органів виконавчої влади. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, проводить державну екологічну експертизу щодо об`єктів, які стосуються території зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, та/або рішення щодо затвердження (схвалення) яких приймається Кабінетом Міністрів України. Експертиза проектів будівництва проводиться відповідно до статті 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Здійснення державної екологічної експертизи є обов`язковим для видів діяльності та об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку. Перелік видів діяльності та об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, і центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Статтею 39 Закону України "Про екологічну експертизу" встановлено, що висновки державної екологічної експертизи повинні містити оцінку екологічної допустимості і можливості прийняття рішень щодо об`єкта екологічної експертизи та враховувати соціально-економічні наслідки. Позитивні висновки державної екологічної експертизи після затвердження їх центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, є підставою для відкриття фінансування проектів і програм чи діяльності. Реалізація проектів і програм чи діяльності без позитивних висновків державної екологічної експертизи забороняється. В разі негативної оцінки об`єктів державної екологічної експертизи замовник зобов`язаний забезпечити їх доопрацювання відповідно до вимог еколого-експертного висновку і своєчасну передачу матеріалів на додаткову державну екологічну експертизу.

Статтею 1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" встановлено, що документ дозвільного характеру - дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ, який дозвільний орган зобов`язаний видати суб`єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб`єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності; об`єкт, на який видається документ дозвільного характеру (далі - об`єкт), - природні ресурси, земельна ділянка, ґрунтовий покрив земельних ділянок, споруда, будівля, приміщення, устаткування, обладнання та механізми, що вводяться в експлуатацію або проектуються, окрема операція, господарська діяльність певного виду, робота та послуга, а також документи, які використовуються суб`єктом господарювання у процесі проходження погоджувальної (дозвільної) процедури (проектна документація на будівництво об`єктів, землевпорядна документація, містобудівна документація, гірничий відвід).

Відповідно до пункту 4 Переліку до Закону України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» - «Висновок державної екологічної експертизи» є документом дозвільного характеру, натомість відповідно до даного закону Екологічний висновок щодо проекту та Експертний звіт щодо розгляду проектної документації (позитивний), не є документами дозвільного характеру.

Пунктом 1 Переліку видів діяльності та об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №808 від 28.08.2013 встановлено, що устатковання для виробництва електроенергії, пари і гарячої води тепловою тужністю 200 кВт і більше з використанням органічного палива відноситься до об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку.

Відповідно до ДБН А.2.2-1-2003 "Проектування склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд", дані будівельні норми встановлюють порядок розроблення матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) у складі проектної документації на нове будівництво, розширення, реконструкцію та технічне переоснащення об`єктів промислового та цивільного призначення (далі - планована діяльність), основні вимоги до складу й змісту цих матеріалів.

Пунктом 1.7 вказаних ДБН встановлено, що для видів діяльності й об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, наведених у додатку Е, розроблення матеріалів ОВНС виконується в обсязі і відповідно до розділу 2 даних Норм. Для інших видів діяльності та об`єктів, не наведених у додатку Е, матеріали ОВНС розробляються у скороченому обсязі, який визначається замовником і генпроектувальником у кожному конкретному випадку при складанні Заяви про наміри, за узгодженням з місцевими органами Мінекоресурсів та Державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України.

Згідно з пунктом 1.8 ДБН А.2.2-1-2003 "Проектування склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд" на основі висновків остаточного звіту ОВНС замовник і виконавець ОВНС складають текст Заяви про екологічні наслідки планованої діяльності і забезпечують її розповсюдження через засоби масової інформації. Остаточний звіт ОВНС, з урахуванням громадських інтересів, у складі проектної документації подається замовником або генпроектувальником на узгодження і проходження державних експертиз.

Відповідно до акту від 06.12.2016 № 05/419п перевіркою встановлено, що в ході планової перевірки було встановлено, що пункт 1 припису №05/129п від 20.11.2015 не виконано, а саме, не отримано висновки екологічної експертизи на об`єкти, що становить підвищену екологічну небезпеку, а саме: устаткування для виробництва електроенергії, пари і гарячої води, тепловою потужністю 200 КВт і більше з використанням органічного палива. Також в ході перевірка встановлено, що СВП "Київські теплові мережі" ПАТ "Київенерго" проведено реконструкцію на об`єктах за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 96а та вул. Голосіївська, 94/96 з встановленням нових котлів (устаткування). Дані факти підтверджені Дозволами на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами №8036100000-067 та №8036100000-078. Також в ході перевірки виявлено, що в порушення ДБН А.2.2-1-2003 СВП "Київські теплові мережі" ПАТ "Київенерго" не узгодило у відповідному порядку Заяви про наміри до вищезазначених проектів.

Відповідач в наданих суду запереченнях зазначає про те, що СВП «Київські теплові мережі» ПАТ «Київенерго» під час планового заходу було представлено Розділи Оцінка впливів на навколишнє середовище до проектів "Реконструкція газової котельні РК «Московська-1» по вул. Васильківська, 96 в Голосіївському районі м. Києва" та "Реконструкція котельні за адресою просп. 40-річчя Жовтня, 94/96 з встановленням гідротонних котлів" та дані матеріали ОВНС виконані в обсязі відповідно до розділу 2 ДБН А.2.2-1-2003. Отже так-як Розділи Оцінка впливів на навколишнє середовище до проектів "Реконструкція газової котельні РК «Московська-1» по вул. Васильківська, 96 в Голосіївському районі м. Києва" та "Реконструкція котельні за адресою просп. 40-річчя Жовтня, 94/96 з встановленням гідронних котлів", до яких входить устаткування для виробництва електроенергії, пари і гарячої води тепловою потужністю 200 кВт і більше з використанням органічного палива, яке відносяться до об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, виконано в обсязі відповідно до розділу 2 ДБН А.2.2-1-2003 (для видів діяльності й об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку), а зазначені об`єкти будівництва/реконструкції віднесені до об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, даний проект потребує обов`язкового отримання висновку Державної екологічної експертизи.

Позивачем зазначені факти не заперечуються.

Посилання позивача на те, що відповідно до пункту 1 Порядку передачі документації на державну екологічну експертизу затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.10.1995 № 870 дія цього Порядку не поширюється на інвестиційні програми та проекти будівництва, які є об`єктами комплексної державної експертизи, у той час, як у нього наявний висновок комплексної державної експертизи на проект реконструкції із становленням нових котлів об`єктів за адресою м. Київ, вул. Васильківська. 96а, не приймаються судом до уваги з огляду на наступне.

Вказаний порядок було затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 31.10.1995 № 870 відповідно до статей 21 і 34 Закону України "Про екологічну експертизу" Кабінет Міністрів України, а отже він є підзаконним нормативно - правовим актом виданим на виконання положень Закону України "Про екологічну експертизу", який має вишу юридичну силу.

Крім того, в пункті 1 Порядку передачі документації на державну екологічну експертизу затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.10.1995 № 870 передбачено лише, що він не поширюється на проекти будівництва, які є об`єктами комплексної державної експертизи, водночас ним не встановлено, що державна екологічна експертиза відповідних проектів не має проводитись.

Таким чином, пункт 1 Порядку передачі документації на державну екологічну експертизу затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.10.1995 № 870 жодним чином не може свідчити про наявність у позивача права не виконувати встановлений Законом України "Про екологічну експертизу" обов`язок щодо проведення державної екологічної експертизи.

Необґрунтованість посилань позивача, як на підставу для скасування пунктів 1 та 3 оскаржуваного припису на те, що абзацом 2 частини четвертої статі 17 Закону України "Про оцінку впливу довкілля", який було прийнято 23.05.2017 та який вступив в дію 18.06.2017 встановлено, що Закон України "Про екологічну експертизу" втратив чинність зумовлюється тим, що відповідні обставини виникли вже після видання оскаржуваного припису, а отже можуть бути підставою для звернення до відповідача щодо узгодження питання щодо порядку виконання відповідних вимог припису, а не підставою для його скасування у відповідній частині.

Посилання позивача на те, що устаткування для виробництва електроенергії, пари і гарячої води тепловою потужністю 200 кВт і більше з використанням органічного палива не об`єктом державної експертизи, оскільки було введено в експлуатацію до набрання чинності Законом України "Про екологічну експертизу" є безпідставними, оскільки положення вказаного Закону чітко передбачено, що реалізація діяльності, а даному випадку експлантація устаткування для виробництва електроенергії, пари і гарячої води тепловою потужністю 200 кВт і більше з використанням органічного палива без позитивних висновків державної екологічної експертизи забороняється.

Інших доводів та обґрунтувань на спростування доводів наведених відповідачем та на підтвердження відсутності й нього обов`язку щодо отримання висновків Державної екологічної експертизи на об`єкт та вид діяльності, що становить підвищену екологічну небезпеку, а саме до проектів реконструкції з встановленням нових котлів (устатковання) на об`єктах за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 96а та вул. Голосіївська, 94/96 та щодо устаткування для виробництва електроенергії, пари і гарячої води, тепловою потужністю 200 КВт і більше з використанням органічного палива, а також узгодження у відповідному порядку відповідно до ДБН А.2.2-1-2003 заяви про наміри до вищезазначених проектів позивачем наведено не було.

Враховуючи наведене суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині оскарження пунктів 1 та 3 припису від 13.12.2016 № 5/419п є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи наведене суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині оскарження пункту 2 припису від 13.12.2016 № 5/419п та в частині оскарження пунктів 7, 5 вказаного припису щодо зобов`язання позивача отримати дозвіл на спеціальне водокористування.

Позивач просить суд скасувати оскаржувані пункти припису від 13.12.2016 № 5/419п.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Таким чином позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання пункту 2 та пунктів 5 та 7 в частині зобов`язання позивача отримати дозвіл на спеціальне водокористування припису від 13.12.2016 № 5/419п протиправними та їх скасування.

Керуючись статтями 241, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "КИЇВЕНЕРГО" (01001, м. Київ, пл. І Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) до Державної екологічної інспекції України (01042, м. Київ, провулок Новопечерський, 3, корпус 2, код ЄДРПОУ 37508533) про визнання дій протиправними та скасування припису від 13.12.2016 №05/419п - задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати пункт 2 припису Державної екологічної інспекції у м. Києві від 13.12.2016 №05/419п.

3. Визнати протиправними та скасувати пункти 5 та 7 припису Державної екологічної інспекції у м. Києві від 13.12.2016 №05/419п в частині зобов`язання позивача отримати дозвіл на спеціальне водокористування.

4. В решті позовних вимог - відмовити.

5. Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції України (01042, м. Київ, провулок Новопечерський, 3, корпус 2, код ЄДРПОУ 37508533) на користь Публічного акціонерного товариства "КИЇВЕНЕРГО" (01001, м. Київ, пл. І Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 300 (триста) грн. 00 коп.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 та пунктом 3 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.П. Огурцов