Рішення від 22.07.2021 по справі № 160/8506/21 Дніпропетровський окружний адміністративний суд

open

Головна
Судові рішення
Рішення
Рішення від 22.07.2021 по справі № 160/8506/21 Дніпропетровський окружний адміністративний суд

скопійовано

Документ має містити точну фразу

Документ не має містити наступного терміну

Документ має містити один з двох термінів

Документ має містити обидва терміни

Замінює символ або декілька символів наприкінці терміну

* Правила використання інтелектуального пошуку

скопійовано

Справа № 160/8506/21

Картка справи

Справа № 160/8506/21

Картка справи

Єдиний державний реєстр судових рішень

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2021 року Справа № 160/8506/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лозицької І.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова Компанія «ДТЗ» до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «ДТЗ» з позовом до Дніпровської митниці Держмитслужби, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товару № UА 110150/2021/000008/1 від 15.01.2021р.;

- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товару № UА110150/2021/000014/1 від 19.01.2021р.;

- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товару № UА 110150/2021/000021/1 від 22.01.2021р.;

- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товару № UА 110050/2021/000015/1 від 18.02.2021р.;

- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товару № UА 110050/2021/000032/1 від 08.04.2021р.;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «ДТЗ» судові витрати по даній справі, у тому числі витрати на правову допомогу адвоката.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що рішення про коригування митної вартості товарів митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є протиправними і підлягають скасуванню, оскільки, ТОВ «ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «ДТЗ» під час митного оформлення було надано усі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні та достовірні дані.

Натомість, відповідачем не наведено доказів того, що документи подані декларантом є недостатніми та такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів.

Також, позивач зазначає, що в порушення ст. 57 МК України митним органом не доведено можливість застосування інших (попередніх) методів визначення митної вартості товару, а застосовано резервний метод, який відповідно до вимог законодавства, застосовується у випадку, якщо митна вартість товару не може бути визначена за попередніми методами.

Позивач вважає, що відповідач не довів наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості товарів та протиправність оскаржуваних рішень.

Ухвалою суду від 01.06.2021 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов та докази на його обґрунтування.

Заперечуючи проти позову, відповідачем надано до суду письмовий відзив на позовну заяву, який долучено до матеріалів справи.

Відповідач зазначає, що за результатами перевірки документів позивача та відомостей, доданих до митної декларації, встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості.

Відповідач вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів прийняті митницею відповідно до вимог чинного законодавства. Тому, відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Заперечуючи проти доводів відповідача, позивач надав до суду відповідь на відзив, яку долучено до матеріалів справи.

В обґрунтування відповіді на відзив позивач зазначає, що частиною п`ятою статті 54 Митного кодексу України передбачено право митного органу на витребування у декларанта додаткових документів реалізується виключно з підстав, які передбачені частиною третьою ст. 53 Митного кодексу України, - надання декларантом документів, які містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Позивач вказує, що наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причина неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунити сумніви у їх достовірності.

Позивач вважає, що доводи відповідача є хибними, оскільки надані ним документи для проведення митних оформлень підтверджують заявлену митну вартість за основним методом (за ціню договору), натомість митний орган безпідставно визначив митну вартість за другорядним методом, прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів, оскільки правильність визнання позивачем митної вартості за ціною договору, а також об`єктивна неможливість застосування основного методу не були спростовані контролюючим органом, посилання останнього на наявність розбіжностей в документах та недостовірність зазначених в них відомостей, що підтверджують числове значення складових митної вартості, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена чи підлягає сплаті за ці товари, є необґрунтованою і протирічить наданим доказам.

Позивач просить задовольнити позовну заяву в повному обсязі.

30.06.2021 року відповідачем надано до суду заперечення проти відповіді на відзив, які долучено до матеріалів справи.

Відповідач зазначає, що підстави, що обумовили неможливість здійснення митного оформлення спірного товару за першим методом визначення митної вартості наведені митницею у відзиві на позовну заяву.

Також відповідач зазначає, що зауваження вказані в оскаржуваному рішенні про коригуванню митної вартості мали вплив на визнання розрахунку митної вартості даного товару. В графі 33 рішення вказані всі обставини, слугували підставою здійснення коригування, а також вказано перелік документів, які додатково були витребувані у декларанта при проведені митних консультацій, для необхідності усунення неповноти заявлених відомостей. Тому, відповідач зазначає, що в даному випадку інспектором дотримано вимоги ч. 2 ст. 55 МКУ, на яку посилається позивач у відповіді на відзив.

Відповідач зазначає, що посадові особи митниці при прийнятті спірного рішення про коригування митної вартості, заявленого позивачем товару, діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

Відповідач просить суд відмовити у задоволені позовних вимог.

Крім того, відповідач заперечує проти стягнення за рахунок бюджетних асигнувань витрат на правничу допомогу та вказує про не співмірність їх зі складністю справи.

16.07.2021 року від позивача засобами електронного зв`язку надійшла заява про внесення змін до відповіді на відзив на позовну заяву.

Позивач в заяві зазначає, що під час складання відповіді на відзив, у вимогах про стягнення на користь позивача судових витрат на правову допомогу, які позивач поніс під час розгляду даної справи у суді, було допущено описку в сумі таких витрат, а саме зазначено 2200,00 грн. замість 4300,00 грн., в наслідок чого виникла необхідність у внесенні змін до відповіді на відзив на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.

Судом встановлено, що між позивачем та Zhejiang Wenxin Mechanical&Electrical CO., LTD (Китай) укладено зовнішньоекономічний контракт №WN-1-2019 від 09.10.2019 року у відповідності до п. 1.1 якого продавець продає, а покупець купує товар в асортименті, кількості, та за цінами, вказаними в специфікаціях (додатках), які є невід`ємною частиною даного договору.

Згідно до п.3.1 контракту №WN-1-2019 від 09.10.2019 року поставка здійснюється на умовах згідно з правил Інкотермс за редакцією 2010 року, які мають обов`язковий характер для сторін у рамках цього контракту. Контракті умови поставки партії товару, реквізити вантажоодержувача, а також строки поставки зазначаються в специфікації (додатку) до цього контракту. Сторони мають право після підписання специфікації змінити умови поставки, зазначені в ній, шляхом підписання додаткової угоди.

У разі використання правил Інкотермс FOB (вільно на борту) у порту відвантаження продавець зобов`язаний за свій рахунок здійснити завантаження товару на борт зазначеного покупцем судна в угоджену дату або в межах обумовленого терміну в названому порту відвантаження відповідно до звичаїв порту, а також виконати митні формальності, необхідні для вивозу. Покупець повинен за свій рахунок зафрахтовати судно і своєчасно сповістити продавця про термін, умови та місце навантаження, назву, час прибуття судна. Ціна FOB (FOB price) означає, що контрактна ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартість доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення (п.3.1.1).

Також, судом встановлено, що між позивачем (замовник) та Global Container Lines Latvija SIA (перевізник) було укладено договір перевезення вантажу морським транспортом (фрахту) № 1510/912/2019 від 15.10.2019 року, відповідно до п.1.1 якого замовник доручає, а перевізник приймає на себе зобов`язання за плату виконати міжнародне морське перевезення (фрахт) вантажів замовника в порядку та на умовах цього контракту.

Як вбачається з матеріалів справи відповідно до специфікацій: №11 від 10.11.2020 року було здійснено поставку товару.

Судом встановлено, що 14.01.2021 року позивачем до митного оформлення подана електронна митна декларація №UA110150/2021/000402, відповідно до якої для проведення відповідачем митного оформлення було заявлено електрогенераторні установки виробництва торговельної марки «Кентавр», що складаються з електрогенератора у поєднанні з чотиритактним поршневим бензиновим двигуном внутрішнього згорання з іскровим запалюванням, потужністю не більш як 7,5 кВ: електрогенератори однофазні, змінного струму 230В/50Гц, номінальною потужністю 2,8 5,5 кВ, з стандартним комплектом приладдя для налагоджування та обслуговування: мод. КБГ-258а 230 шт., мод. КБГ-258 65 шт., мод. КБГ-283а 75 шт., мод. КБГ-505а 80 шт., мод КБГ-505Е 30шт.

Відповідно до даної декларації позивачем була заявлена митна вартість товару, що вказана в специфікації №11 від 10.11.2020 року 49920,00 доларів США.

Митна вартість товару заявлена позивачем визначена із застосуванням основного методу.

Для підтвердження митної вартості товару декларантом надано наступні документи: декларацію митної вартості; зовнішньоекономічний контракт №WN-1-2019 від 09.10.2019 року; додаток (специфікацію) до нього від №11 від 10.11.2020 року; рахунок-фактури №J-WX201001-1 від 01.12.2020 року; пакувальний лист від 01.12.2020 року.

Також для підтвердження митної вартості були надані: договір перевезення вантажу морським транспортом №1510/912/2018 від 15.10.2019 року; коносамент №MRFB20120930 від 07.12.2020 року; міжнародну товаро-транспортну накладну №2576; заявку на міжнародне морське перевезення №1/39-2 від 10.11.2020 рахунок L40061 від 06.01.2021 року.

Судом встановлено, що митним органом було складено та направлено позивачу повідомлення № 1 до ЕМД від 15.01.2021 року № UA110150/2021/000402, в якому, зокрема, зазначено наступне.

У відповідності до ст. 337 Митного кодексу України, при проведені перевірки документів, які надані у підтвердження заявленої митної вартості товарів виявлено наступне.

У графі 44 ЕМД від 14.01.2021р. № UA110150/2021/000402 наявне посилання на документи (з поміткою d), скановані копії яких до митного оформлення не надано, а саме: від 06.01.2021р. б/н (код 3000), від 14.01.2021р. б/н (код НОМЕР_1 ), від 28.10.2020р. б/н (код НОМЕР_2 ), від 04.11.2020р. б/н (код НОМЕР_3 ); Лист підпр-ва № 03-14/01 від 14.01.2021р. (код 9000).

ТОВ «ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «ДТЗ» до митного контролю та оформлення за ЕМД від 14.01.2021р. № UAU0150/ 2021/000402 заявлено партію товару, імпортовану на підставі контракту від 09.10.2019р. № WN-1-2019 з компанією - виробником (код 4104 в гр..44) з "Zhejiang Wenxin Mechanical&Electrical" CO., Ltd., специфікацією від 10.11.2020р. № 11, інвойсом від 01.12.2020р. № J-WX201001-1.

Відповідно до статті 58 МКУ, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплаченаабо підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої статті 58 МКУ.

Відповідно до специфікації від 10.11.2020р. № 11, оплата 49920 дол США здійснюється протягом 90 днів від дати фактичного отримання товару. Враховуючи умови поставки FOB, продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження.

Відповідно до відомостей коносаменту від 07.12.2020 року № MRFB20120930, товар було завантажено на судно - 07.12.2020 року.

Якщо рахунок сплачено, документами, що підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (п.2 ст.53 МКУ).

Відповідно до відомостей наданих до митного оформлення документів, поставка оцінюваного товару здійснюється на комерційних умовах поставки FOB - NINGBO, China, згідно Інкотермс. Відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів (Інкотермс-2010) за терміном FOB, продавець повинен доставити товар на борт судна в названому порту відвантаження.

Водночас, відповідно до п.4.3 контракту від 09. 10.2019р. № WN-1- 2019 у ціну товару включена виключно вартість пакування та маркування.

Надані до митного оформлення комерційні документи (специфікація, інвойс) не містить інформації стосовно вартості послуг навантаження чи включення вказаних витрат до ціни товару. Заявленими умовами поставки FOB передбачено здійснення митних формальностей у країні відправлення продавцем.

Крім того, відповідно до п.3.1.1 контракту, ціна товару включає ціну експортного митного оформлення товару.

Всупереч зазначеному, митна декларація країни відправлення не надана до митного оформлення.

Згідно декларації митної вартості декларантом заявлено обов`язкову складову митної вартості - витрати на транспортування 1040,00 дол. США.

З метою підтвердження заявленого рівня транспортної складової декларантом надано договір перевезення вантажу морським транспортом від 15.10.2019 року №1510/912/2019, надано рахунок від 06.01.2021р. №L40061, заявку на перевезення №1/39-2 від 10.11.2020р. В наданому рахунку про надання послуг перевезення від 06.01.2021р. №L40061 зазначена вартість морського фрахту контейнеру № BSIU9603975 з урахуванням перевантаження, на загальну суму -1040 дол. США.

Відповідно до пункту 2.1. транспортного договору №1510/912/2019, перевезення здійснюється на підставі договору та заявок на перевезення.

Відповідно до пункту 1.2 заявка є невід`ємною частиною договору. Відповідно до заявки №1/39-2 від 10.11.2020р. маршрут слідування оцінюваної партії товарів: Нінгбо -Китай Одеса - Дніпро. Всупереч зазначеного, у рахунку на оплату транспортних послуг, що є первинним бухгалтерським документом, зазначені витрати виключно морського фрахту.

У коносаменті від 07.12.2020р. № MRFB20120930 у графі «Fordeliveryapplyto» (Для доставки звертатися до) зазначено - NewLine LTD Одеса, що свідчить про залучення третіх осіб для перевезення вантажу та додаткові витрати на транспортування та наявність експедиторських витрат, що не включені до митної вартості товарів за ЕМД № UA110150/2021/000402. Плата експедитору за надання ним послуг з організації та забезпечення перевезень імпортованих вантажів на умовах поставки, які передбачають оплату транспортних витрат за рахунок покупця товару, в тому числі в разі надання послуги на всьому шляху прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення, нерозділеної до та після перетину митного кордону України, є частина загальних витрат на транспортування, тому в межах вимог законодавства з питань державної митної справи (зокрема, частини четвертої, десятої ст.58 МКУ), Податкового кодексу України (пункту 190.1 статті 190) є обов`язковою для включення до бази оподаткування таких товарів.

Наявність перевантаження свідчить про наявність транспортного документу, що у порушення вимог ст. 335 МКУ, до митного оформлення не надавався.

Відповідно до наданого декларантом рахунку від 06.01.2021 року № L40061, термін його оплати спливає 19.02.2021р.

Якщо рахунок сплачено, документами, що підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (п.2 ст.53 МКУ).

Вказані документи до митного оформлення не надано.

Судом встановлено, що позивачем надано до митного органу лист від 15.01.2021 року №03-15/01 щодо надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару за ЕМД №UA110150/2021/000402 від 15.01.2021 року в якому позивачем викладено пояснення та додано додаткові документи, а саме: 1) акт виконаних робіт б/н від 06.01.2021 року; 2) каталог (технічна документація) б/н від 14.01.2021 року; 3) комерційну пропозицію (оферта) б/н від 04.11.2020 року; 4) прайс-лист б/н від 28.10.2020 року; 5) мастер-коносамент № COSU6283897010 від 07.12.2020 року; 6) лист підприємства № 03-14/01 від 14.01.2021 року, та повідомлено, що інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого за ЕМД №UA110150/2021/000402 товару у 10 денний термін надаватись не будуть, у зв`язку з чим позивач просив здійснити митне оформлення за наявними документами.

Проте, 15.01.2021 року відповідачем складено повідомлення №2 до електронної митної декларації від 15.01.2021 року №UA110150/2021/000402, в якій зазначено, що враховуючи зазначені в повідомленні митниці результати перевірки документів, наданих до митного оформлення оцінюваної партії товару за ЕДМ №UA110150/2021/000402, відмови декларанта від надання додаткових документів, ненадання документів у спростування виявлених невідповідностей, що унеможливлює перевірити числове значення вартості заявленого товару, відсутність документального підтвердження повноти включення складових митної вартості, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не може бути застосований відповідно п.2. ст.58 МКУ, п.6 ст.54 МКУ. Митниця приймає рішення про коригування митної вартості.

Надалі, як встановлено судом, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA110150/2021/000008/1 від 15.01.2021 року, відповідно до якого загальна митна вартість задекларованого товару № 2 скоригована за другорядним методом визначення митної вартості 2-r (резервний метод), відповідно до ст. 64 МК України.

Крім того митним органом відмовлено у прийнятті вказаної спірної митної декларації шляхом оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110150/2021/00012.

Скориставшись правом, передбаченим п. 2 ч. 3 ст. 52 МК України, позивач задекларував зазначену партію товару, а митний орган випустив товар у вільний обіг за ЕМД № UA110150/2021/000453 від 05.01.2021 року.

Також, як вбачається з матеріалів справи відповідно до специфікацій: №12 від 10.11.2020 року було здійснено поставку товару.

З матеріалів справи вбачається, що 18.01.2021 року позивачем до митного оформлення подана електронна митна декларація №UA110150/2021/000509, відповідно до якої для проведення відповідачем митного оформлення було заявлено наступні товари: товар №1 - двигуни внутрішнього згоряння виробництва торговельної марки «Кентавр», бензинові, з іскровим запалюванням, із зворотно поступальним рухом поршня, загальним робочим об`ємом циліндрів двигуна не більш як 250 см3: двигуни чотиритактні одноциліндрові, комплектні (обладнані паливною системою, приладами запалювання, паливним баком, стартером електричний або ручний), ном. потужності 4,78 5,52 кВт в комплекті з приладдям та інструментом для налагоджування та обслуговування: мод. ДВЗ-200Б1 431шт., мод. ДВЗ-200Б1Х 125шт., мод. ДВЗ-200Б3Р 128шт., мод. ДВЗ-210Б 141шт., мод. ДВЗ-210БШЛ 200шт. мод. ДВЗ-210БШЛм 40шт. Галузь застосування в якості автономного силового агрегату для приводу промислового обладнання (електрогенераторів, насосів, компресорів), транспортних механізмів; товар №2 - двигуни внутрішнього згоряння виробництва торговельної марки «Кентавр», бензинові, з іскровим запалюванням, із зворотно поступальним рухом поршня, загальним робочим об`ємом циліндрів двигуна не більш як 250 см3: двигуни чотиритактні одноциліндрові, комплектні (обладнані паливною системою, приладами запалювання, паливним баком, стартером електричний або ручний), ном. потужності 9,56 кВт в комплекті з приладдям та інструментом для налагоджування та обслуговування: мод. ДВЗ-390Б 46шт., мод. ДВЗ-390БШ 12шт. Галузь застосування в якості автономного силового агрегату для приводу промислового обладнання (електрогенераторів, насосів, компресорів), транспортних механізмів; товар №3 - двигуни внутрішнього згоряння виробництва торговельної марки «Кентавр», бензинові, з іскровим запалюванням, із зворотно поступальним рухом поршня, загальним робочим об`ємом циліндрів двигуна не більш як 250 см3: двигуни чотиритактні одноциліндрові, комплектні (обладнані паливною системою, приладами запалювання, паливним баком, стартером електричний або ручний), ном. потужності 11,03 кВт в комплекті з приладдям та інструментом для налагоджування та обслуговування: мод. ДВЗ-420Б 40шт., мод ДВЗ-420БШ 15шт. Галузь застосування в якості автономного силового агрегату для приводу промислового обладнання (електрогенераторів, насосів, компресорів), транспортних механізмів; товар №4 електрогенераторі установки виробництва торговельної марки «Кентавр», що складаються з електрогенератора у поєднані з чотиритактним поршневим бензиновим двигуном внутрішнього згорання із іскровим запалюванням, потужністю не більш як 7,5 кВт: електрогенератори однофазні, змінного струму 230В /50Гц, номінальною потужністю 2,8 3,0 кВт, з стандартним комплектом приладдя для налаштування та обслуговування: мод. КБГ-258а 20шт., мод. КБГ-258 15шт., мод. КБГ-283а 25шт. Галузь застосування в якості резервного джерела електроживлення в побуті, будівництві, комунальному підприємстві.

Відповідно до даної декларації позивачем була заявлена митна вартість товару, що вказана в специфікації №12 від 12.11.2020 року - 52974,70доларів США.

Митна вартість товару, заявлена позивачем, визначена із застосуванням основного методу.

Для підтвердження митної вартості товару декларантом надано наступні документи: декларацію митної вартості; зовнішньоекономічний контракт №WN-1-2019 від 09.10.2019 року; додаток (специфікацію) до нього від №12 від 12.11.2020 року; рахунок-фактури №J-WX200922 від 02.12.2020 року; пакувальний лист від 02.12.2020 року.

Також для підтвердження митної вартості були надані: договір перевезення вантажу морським транспортом №1510/912/2018 від 15.10.2019 року; коносамент №UTRUST20110205 від 07.12.2020 року; міжнародну товаро-транспортну накладну №2577; заявку на міжнародне морське перевезення №1/39-3 від 12.11.2020 рахунок L40062 від 06.01.2021 року.

Судом встановлено, що митним органом було складено та направлено позивачу повідомлення № 1 до ЕМД від 18.01.2021 року № UA110150/2021/000509, в якому, зокрема, зазначено наступне.

У графі 44 ЕМД від 18.01.2021 № UA110150/2021/000509 наявне посилання на документи (з поміткою d), скановані копії яких до митного оформлення не надано, а саме: від 06.01.2021р. б/н (код НОМЕР_4 ), від 18.01.2021р. б/н (код НОМЕР_1 ), від 29.10.2020р. б/н (код НОМЕР_2 ), від 05.11.2020р. б/н (код НОМЕР_3 ); Лист підпр-ва № 03-18/01 від 18.01.2021р. (код 9000).

ТОВ «ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «ДТЗ» до митного контролю та оформлення за ЕМД від 18.01.2021р. № UAU0150/2021/000509 заявлено партію товару, імпортовану на підставі контракт/ від 09.10.2019р. № WN-1-2019 з компанією - виробником (код 4104 в гр..44) з "Zhejiang Wenxin Mechanical&Electrical" CO., Ltd., специфікацією від 12.11.2020р. № 12, інвойсом від 02.12.2020р. № J-WX200922.

Відповідно до специфікації від 02.12.2020р. № 12, оплата 52974,70 дол США здійснюється протягом 90 днів від дати фактичного отримання товару. Враховуючи умови поставки FOB, продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження.

Відповідно до відомостей коносаменту від 07.12.2020р. №UTRUST20110205, товар було завантажено на судно - 07.12.2020р.

У разі здійснення оплати надати банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

Відстрочення платежу - 90 дні за поставлений товар може свідчити про наявність додаткових умов та домовленостей, які унеможливлюють підтвердження заявленої ціни товарів як такої, що базується на дійсній вартості, згідно ст. VII ГАТТ.

Частиною 21 статті передбачено, що використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об`єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально. Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості товару. Під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Поставка товару за таким відстроченням по оплаті також може розглядатися як прихований лізинг, яким передбачаються лізингові платежі, які не розглядаються як частина митної вартості лише за певних умов (п.5 ст. 51 МКУ).

Відповідно до Податкового кодексу України сплачений при імпорту товару ПДВ за комерційною операцією (з оплатою за товар) включаються до податкового кредиту (п.198.1ПКУ).

Декларування зі зазначеним відстроченням оплати також призводить до формування податкового кредиту, який не підтверджується оплатою.

Водночас, відповідно до п.4.3 контракту від 09. 10.2019р. № WN-1- 2019 у ціну товару включена виключно вартість пакування та маркування. Надані до митного оформлення комерційні документи (специфікація, інвойс) не містить інформації стосовно вартості послуг навантаження чи включення вказаних витрат до ціни товару. Заявленими умовами поставки FOB передбачено здійснення митних формальностей у країні відправлення продавцем.

Крім того, відповідно до п.3.1.1 контракту, ціна товару включає ціну експортного митного оформлення товару.

Всупереч зазначеному, митна декларація країни відправлення не надана до митного оформлення.

Згідно декларації митної вартості декларантом заявлено обов`язкову складову митної вартості - витрати на транспортування 1040,00 дол. США. (загальна вага брутто 21600кг).

З метою підтвердження заявленого рівня транспортної складової декларантом надано договір перевезення вантажу морським транспортом від 15.10.2019р. №1510/912/2019, надано рахунок від 06.01.2021р. №L40062, заявку на перевезення №1/39-3 від 12.11.2020р.

Відповідно до пункту 1.2 заявка є невід`ємною частиною договору. Детальні умови перевезення визначаються у заявках. До митного оформлення надано заявку на перевезення від 12.11.2020 року №1/39-3.

Відповідно до заявки №1/39-3 від 12.11.2020 зазначено: сторони погодили умови та вартість вантажоперевезень: п.1 заявки «маршрут слідування»-порт Китаю Нінгбо - порт Одеса-м.Дніпро, Україна.

В наданому рахунку про надання послуг перевезення від 06.01.2021р. № L40062 зазначена вартість морського фрахту контейнеру 40НС №CSLU6252018 за маршрутом Нінгбо-Одеса з урахуванням перевантаження, на загальну суму -1040 дол. США.

Таким чином, у рахунку на оплату транспортних послуг від 06.01.2021р. № L40062 , що є первинним бухгалтерським документом, зазначені витрати виключно морського фрахту, що суперечить змісту та узгодженим умовам заявки

Пунктом 2.4 транспортного договору передбачений документ: акт виконаних робіт. Зазначений документ не надано до митного оформлення.

У коносаменті від 07.12.2020р. № MRFB20120930 у графі «Fordeliveryapplyto» (Для доставки звертатися до) зазначено - ICS LTD (Одеса), що свідчить про залучення третіх осіб для перевезення вантажу та додаткові витрати на транспортування та наявність експедиторських витрат, що не включені до митної вартості товарів за ЕМД від 18.01.2021р. № UA110150/2021/000509.

Так, у п.1.1 транспортного договору зазначено, що Перевізник приймає на себе зобов`язання за плату здійснити міжнародне морське перевезення вантажів замовника. Плата експедитору за надання ним послуг з організації та забезпечення перевезень імпортованих вантажів на умовах поставки, які передбачають оплату транспортних витрат за рахунок покупця товару, в тому числі в разі надання послуги на всьому шляху прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення, нерозділеної до та після перетину митного кордону України, є частина загальних витрат на транспортування, тому в межах вимог законодавства з питань державної митної справи (зокрема, частини четвертої, десятої сг.58 МКУ), Податкового кодексу України (пункту 190.1 статті 190) є обов`язковою для включення до бази оподаткування таких товарів.

Витрати на перевантаження, зазначені у рахунку на оплату L40062 не виділені із витрат на морський фрахт, тому здійснити обчислення складової митної вартості, що передбачено вимогами Митного кодексу України, не можливо.

Відповідно до п.4.2 транспортного договору 1510/912/2019 перевізник сплачує виставлений рахунок протягом 45 календарних днів з моменту вивантаження морських контейнерів.

Враховуючи, дату штампу на коносаменті щодо прибуття вантажу у порт Одеса -16.01.2021р., термін оплати спливає 02.03.2021р. зазначене не відповідає відомостям, що містяться у рахунку L40062 - 19.02.2021р.

У разі здійснення оплати транспортних витрат, надати відповідні документи.

Судом встановлено, що позивачем надано до митного органу лист від 18.01.2021 року №04-18/01 щодо надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару за ЕМД №UA110150/2020/000509 від 18.01.2021 року в якому позивачем викладено пояснення та додано додаткові документи, а саме: 1) акт виконаних робіт б/н від 06.01.2021 року; 2) каталог (технічна документація) б/н від 18.01.2021 року; 3) комерційну пропозицію (оферта) б/н від 05.11.2020 року; 4) прайс-лист б/н від 29.10.2020 року; 5) мастер-коносамент № COSU6283897010 від 07.12.2020 року; 6) лист підприємства № 01-18/01 від 18.01.2021 року.

Та повідомлено, що інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого за ЕМД №UA110150/2020/000509 товару у 10 денний термін надаватись не будуть у зв`язку з чим здійснити митне оформлення за наявними документами.

Проте, 19.01.2021 року відповідачем складено повідомлення №2 до електронної митної декларації від 18.01.2021 року №UA110150/2020/000509, в якій зазначає, що враховуючи зазначені в повідомленні митниці результати перевірки документів, наданих до митного оформлення оцінюваної партії товару за ЕДМ №UA110150/2020/000509, відмова декларанта від надання додаткових документів, ненадання документів у спростування виявлених невідповідностей, що унеможливлює перевірити числове значення вартості заявленого товару, відсутність документального підтвердження повноти включення складових митної вартості, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не може бути застосований відповідно п.2. ст.58 МКУ, п.6 ст.54 МКУ. Митниця приймає рішення про коригування митної вартості.

Надалі, як встановлено судом, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA110150/2021/000014/1 від 19.01.2021 року, відповідно до якого загальна митна вартість задекларованого товару № 1 скоригована за другорядним методом визначення митної вартості 2-r (резервний метод), відповідно до ст. 64 МК України.

Так як вбачається з матеріалів справи відповідно до специфікацій: №13 від 13.11.2020 року було здійснено поставку товару.

З матеріалів справи вбачається, що 21.01.2021 року позивачем до митного оформлення подана електронна митна декларація №UA110150/2021/000723, відповідно до якої для проведення відповідачем митного оформлення було заявлено наступні товари: товар №1- двигуни внутрішнього згорання виробництва торговельної марки «Кентавр», бензинові, з іскровим запалюванням, із зворотно поступальним рухом поршня, з загальним робочим об`ємом циліндрів двигуна не більш як 250см3: двигуни бензинові чотиритактні одноциліндрові, повітряного охолодження, загального призначення, комплектні (обладнані паливною системою, приладами запалювання, паливним баком, ручним стартером), ном. потужності 4,78 5,52 кВт, в комплекті з приладдям та інструментом для налагоджування та обслуговування: мод. ДВЗ-200Б 600шт., мод. ДВЗ-200Б1 160шт., мод. ДВЗ-200Б3Р-193шт., мод. ДВЗ-210Б 470шт., ДВЗ-210БШЛ 219шт., мод. ДВЗ-210БШЛм 150шт. Галузь застосування в якості автономного силового агрегату для приводу промислового обладнання (електрогенераторів, насосів, компресорів), транспортних механізмів. Товар №2 - двигуни внутрішнього згорання виробництва торговельної марки «Кентавр», бензинові, з іскровим запалюванням, із зворотно поступальним рухом поршня, з загальним робочим об`ємом циліндрів двигуна не більш як 250см3: двигуни бензинові чотиритактні одноциліндрові, повітряного охолодження, загального призначення, комплектні (обладнані паливною системою, приладами запалювання, паливним баком, ручним стартером), ном. потужності 9,56 кВт, в комплекті з приладдям та інструментом для налагоджування та обслуговування: мод. ДВЗ-390Б 60шт., мод. ДВЗ-390БШЛ 160шт. Галузь застосування в якості автономного силового агрегату для приводу промислового обладнання (електрогенераторів, насосів, компресорів), транспортних механізмів. Товар №3 - двигуни внутрішнього згорання виробництва торговельної марки «Кентавр», бензинові, з іскровим запалюванням, із зворотно поступальним рухом поршня, з загальним робочим об`ємом циліндрів двигуна не більш як 250см3: двигуни бензинові чотиритактні одноциліндрові, повітряного охолодження, загального призначення, комплектні (обладнані паливною системою, приладами запалювання, паливним баком, ручним стартером), ном. потужності 11,03 кВт, в комплекті з приладдям та інструментом для налагоджування та обслуговування: мод. ДВЗ-420Б 50шт. Галузь застосування в якості автономного силового агрегату для приводу промислового обладнання (електрогенераторів, насосів, компресорів), транспортних механізмів. Товар №4 двигуни внутрішнього згорання виробництва торговельної марки «Кентавр» із зворотно поступальним рухом поршня, з компресорним запалюванням (дизель), що не були у використанні: двигуни дизельні нові, чотиритактні одноциліндрові, повітряного охолодження, загального призначення, комплектні (обладнані паливною системою, паливним баком, вентилятором примусового охолодження, фільтрами, стартером електричний або ручний), номіналом потужності 4,.41 7,36 кВт, в комплекті з приладдям та інструментом для налагоджування та обслуговування: мод. ДВУ-300ДЕ 9шт., мод. ДВУ-300ДШЛ 30шт., мод. ДВУ-300ДШЛЕ 46шт., мод. ДВУ-420Д 54шт., мод. ДВУ-420ДЕ -57шт., мод. ДВУ-420ДШЛЕ 62шт. Галузь застосування в якості автономного силового агрегату для приводу промислового обладнання (електрогенераторів, насосів, компресорів), транспортних механізмів.

Відповідно до даної декларації позивачем була заявлена митна вартість товару, що вказана в специфікації №13 від 13.11.2020 року 115728,30 доларів США.

Митна вартість товару заявлена позивачем визначена із застосуванням основного методу.

Для підтвердження митної вартості товару декларантом надано наступні документи: декларацію митної вартості; зовнішньоекономічний контракт №WN-1-2019 від 09.10.2019 року; додаток (специфікацію) до нього від №13 від 13.11.2020 року; рахунок-фактури №J-WX200922-2 від 03.12.2020 року; пакувальний лист від 03.12.2020 року.

Також для підтвердження митної вартості були надані: договір перевезення вантажу морським транспортом №1510/912/2018 від 15.10.2019 року; коносамент №UTRUST20110204А від 14.12.2020 року; міжнародну товаро-транспортну накладну №0023 від 20.01.2021 року та №0023/1 від 20.01.2021 року; заявку на міжнародне морське перевезення №1/39-4 від 13.11.2020 рахунок L40120 від 13.01.2021 року.

Судом встановлено, що митним органом було складено та направлено позивачу повідомлення № 1 до ЕМД від 21.01.2021 року № UA110150/2021/000723, в якому, зокрема, зазначено наступне.

У графі 44 ЕМД від 21.01.2021р. № UA110150/2021/000723 наявне посилання на документи (з поміткою d), скановані копії яких до митного оформлення не надано, а саме: від 13.01.2021р. б/н (код 3000), від 21.01.2021р. б/н (код 3012),Лист підпр-ва № 02-21/01 від 21.01.2021р. (код 9000) від 05.11.2020 р.б/н (код НОМЕР_5 ).

ТОВ «ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «ДТЗ» до митного контролю та оформлення за ЕМД від 21.01.2021р. № UAU0150/2021/000723 заявлено партію товару, імпортовану на підставі контракту від 09.10.2019р. № WN-1-2019 з заявленою компанією - виробником (код 4104 в гр..44) з "Zhejiang Wenxin Mechanical&Electrical" CO., Ltd., специфікацією від 13.11.2020 р.№ 13, інвойсом від 02.12.2020 р.№ J-WX200922-2.

Відповідно до статті 58 МКУ, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої статті 58 МКУ.

Відповідно до п.5.1 контракту від 09.10.2019р. № WN-1-2019 оплата за товар здійснюється відповідно до специфікації шляхом прямого банківського переказу.

Відповідно до специфікації від 13.11.2020 р.№ 13 на суму 115728,30 дол. США, оплата 115728,30 дол. США здійснюється протягом 90 днів від дати специфікації.

Враховуючи зазначене, строк оплати за поставлену на умовах FOB товару - до 11.02.2021р.

Якщо рахунок сплачено, документами, які підтверджують митну вартість товарів, відповідно до положень частини другої ст.53 МКУ, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Враховуючи визначення поняття «митна вартість» відповідно до вимог статті 49 МКУ, у разі здійснення оплати за товар прошу надати відповідні банківські платіжні документи у системі свіфт.

На момент подання ЕМД UA110150/2021/000723 та товаросупровідних документів заявлений рівень вартості не обчислюється як ціна, що фактично сплачена.

Крім того, відповідно до п.3.1.1 контракту, ціна товару включає ціну експортного митного оформлення товару.

Всупереч зазначеному, митна декларація країни відправлення не надана до митного оформлення.

Декларантом заявлені бензинові та дизельні двигуни "Кентавр" різних моделей, із різною комплектністю, вагою, тех.характеристик, але однакою ціною згідно інвойсу. При цьому, роздрібна ціна на зазначені моделі - різна.

Згідно електронного інвойсу ЕМД декларантом заявлені відомості про торгівельну марку товару "Кентавр".

При цьому основні документи, що підтверджують заявлену митну вартість не містять відомостей щодо trademark.

Відомості щодо загальної ваги у ЕМД - 41980кг не відповідають відомостям морського коносаменту - 41295 кг та пакувального листа - 42000 кг, у заявці на транспортуванні від 13.11.2020р. - 41295 кг. При цьому, кількість місць однакова - 2190.

Згідно декларації митної вартості декларантом заявлено обов`язкову складову митної вартості - витрати на транспортування 2080,00 дол США (загальна вага брутто - 41980 кг), партія товарів переміщується у 2-х 40-футових контейнерах.

З метою підтвердження заявленого рівня транспортної складової декларантом надано договір перевезення вантажу морським транспортом із експедитором Global Container lines Latvija Sia від 15.10.2019р. №1510/912/2019, рахунок на оплату від 13.01.2021 № L40120, заявку на перевезення № 1/39-4 від 13.11.2020р.

Відповідно до пункту 1.2 заявка є невід`ємною частиною договору. Детальні умови перевезення визначаються у заявках. До митного оформлення надано заявку на перевезення №1/39-4від 13.11.2020 року.

Відповідно до заявки №1/39-4 від 13.11.2020р. зазначено: сторони погодили умови та вартість вантажоперевезень: п.1 заявки «маршрут слідування»-порт Китаю Нінгбо - порт Одеса-м.Дніпро, Україна на суму 2080 дол. США.

В наданому рахунку про надання послуг перевезення від 13.01.2021р. № L40120 зазначена вартість морського фрахту контейнеру 40НС за маршрутом Нінгбо-Одеса з урахуванням перевантаження, на загальну суму -1040 дол .СШАх2 = 2080 дол. США.

Таким чином, у рахунку на оплату транспортних послуг 13.01.2021р. № L40120 , що є первинним бухгалтерським документом, зазначені витрати виключно морського фрахту, що суперечить змісту та узгодженим умовам заявки.

У коносаменті від 14.12.2020р. № UTRUST20110204А у графі «Fordeliveryapplyto» (Для доставки звертатися до) зазначено - ICS LTD (Одеса), що свідчить про залучення третіх осіб для перевезення вантажу та додаткові витрати на транспортування та наявність експедиторських витрат, що не включені до митної вартості товарів за ЕМД від 21.01.2021р. № UA110150/2021/000723.

Наявність перевантаження свідчить про наявність транспортного документу, що у порушення вимог ст. 335 МКУ, до митного оформлення не надавався

Витрати на перевантаження, зазначені у рахунку на оплату L40120 не виділені із витрат на морський фрахт, тому здійснити обчислення складової митної вартості, що передбачено вимогами Митного кодексу України, не можливо.

У разі здійснення оплати транспортних витрат згідно рахунку № L40120, надати відповідні документи.

Судом встановлено, що позивачем надано до митного органу лист від 22.01.2021 року №01-22/01 щодо надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару за ЕМД №UA110150/2021/000723 від 21.01.2021 року в якому позивачем викладено пояснення та додано додаткові документи, а саме: 1) пайс-лист від 17.11.2020 року; 2) комерційну пропозицію виробника б/н від 24.11.2020 року; 3) акт виконаних робіт від 01.02.2021 року; 4) технічну документацію, та повідомлено, що інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого за ЕМД №UA110150/2021/000723 товару у 10 денний термін надаватись не будуть, у зв`язку з чим позивач просив здійснити митне оформлення за наявними документами.

Проте, 19.01.2021 року відповідачем складено повідомлення №2 до електронної митної декларації від 18.01.2021 року №UA110150/2021/00723, в якій зазначає, що враховуючи зазначені в повідомленні митниці результати перевірки документів, наданих до митного оформлення оцінюваної партії товару за ЕДМ №UA110150/2021/000723, відмова декларанта від надання додаткових документів, ненадання документів у спростування виявлених невідповідносте, що унеможливлює перевірити числове значення вартості заявленого товару, відсутність документального підтвердження повноти включення складових митної вартості, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не може бути застосований відповідно п.2. ст.58 МКУ, п.6 ст.54 МКУ. Митниця приймає рішення про коригування митної вартості.

Надалі, як встановлено судом, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA110150/2021/000021/1 від 22.01.2021 року, відповідно до якого загальна митна вартість задекларованого товару № 1 скоригована за другорядним методом визначення митної вартості 2-r (резервний метод), відповідно до ст. 64 МК України.

Так як вбачається з матеріалів справи відповідно до специфікацій: №15 від 02.12.2020 року було здійснено поставку товару.

З матеріалів справи вбачається, що 16.02.2021 року позивачем до митного оформлення подана електронна митна декларація №UA110150/2021/001055, відповідно до якої для проведення відповідачем митного оформлення було заявлено наступні товари: товар №1 -двигуни внутрішнього згорання виробництва торговельної марки «Кентавр», бензинові, з іскровим запалюванням, із зворотно поступальним рухом поршня, з загальним робочим об`ємом циліндрів двигуна не більш як 250см3: двигуни бензинові чотиритактні одноциліндрові, повітряного охолодження, загального призначення, комплектні (обладнані паливною системою, приладами запалювання, паливним баком, ручним стартером), ном. потужності 4,78 5,52 кВт, в комплекті з приладдям та інструментом для налагоджування та обслуговування: мод. ДВЗ-200Б 13шт., мод. ДВЗ-200Б3Р-40шт., мод. ДВЗ-210Б 19шт., ДВЗ-210БШЛ 19шт. Галузь застосування в якості автономного силового агрегату для приводу промислового обладнання (електрогенераторів, насосів, компресорів), транспортних механізмів. Товар №2 - двигуни внутрішнього згорання виробництва торговельної марки «Кентавр» із зворотно поступальним рухом поршня, з компресорним запалюванням (дизель), що не були у використанні: двигуни дизельні нові, чотиритактні одноциліндрові, повітряного охолодження, загального призначення, комплектні (обладнані паливною системою, паливним баком, вентилятором примусового охолодження, фільтрами, стартером електричний або ручний), номіналом потужності 4,.41 7,36 кВт, в комплекті з приладдям та інструментом для налагоджування та обслуговування: мод. ДВУ-300ДЕ 9шт., мод. ДВУ-300ДШЛ 34шт., мод. ДВУ-300ДШЛЕ 11шт., мод. ДВУ-420ДЕ -60шт. Галузь застосування в якості автономного силового агрегату для приводу промислового обладнання (електрогенераторів, насосів, компресорів), транспортних механізмів. Товар №3 - насоси для перекачування води виробництва торговельної марки «Кентавр», без витратоміра, не занурені, відцентрового типу, одноступінчасті, з діаметром випускного патрубка понад 15мм: мотопомпи, що являють собою одноступінчастий відцентрований насос комбінованого типу, у поєднанні з двигуном внутрішнього згорання, змонтованих разом у просторовій рамі, без бокових каналів, з основним впуском та радіальним випуском, з діаметром випускного патрубка 50-80мм в комплекті із з`єднувальною арматурою, приладдя та інструменти для налагоджування та обслуговування: мод. ЛБМ-50 820шт., мод. ЛБМ-80 466шт. Галузь застосування збір і перекачування чистої води по водопровідних магістралях на висоту або далекі відстані (водопостачання, дренаж, зрошення) у побуті і виробництві.

Відповідно до даної декларації позивачем була заявлена митна вартість товару, що вказана в специфікації №15 від 02.12.2020 року - 84958,80доларів США.

Митна вартість товару, заявлена позивачем, визначена із застосуванням основного методу.

Для підтвердження митної вартості товару декларантом надано наступні документи: декларацію митної вартості; зовнішньоекономічний контракт №WN-1-2019 від 09.10.2019 року; додаток (специфікацію) до нього від №15 від 02.12.2020 року; додаткову угоду №2 від 11.02.2021 року; рахунок-фактури №J-WX200912-3 від 14.12.2020 року; пакувальний лист від 14.12.2020 року; платіжне доручення №314 від 09.02.2021 року.

Також для підтвердження митної вартості були надані: договір перевезення вантажу морським транспортом №1510/912/2018 від 15.10.2019 року; коносамент №UTRUST20110209В від 27.12.2020 року; заявку на міжнародне морське перевезення №1/43 від 02.12.2020 рахунок L40266 від 01.02.2021 року.

Судом встановлено, що митним органом було складено та направлено позивачу повідомлення № 1 до ЕМД від 18.02.2021 року № UA110150/2021/001055, в якому, зокрема, зазначено наступне.

У графі 44 ЕМД від 16.02.2021р. № UA110150/2021/001055 наявне посилання на документи (з поміткою d), скановані копії яких до митного оформлення не надано, а саме: від 01.02.2021р. б/н (код НОМЕР_4 ), від 15.02.2021р. б/н (код НОМЕР_1 ),від 17.11.2020р. б/н (код НОМЕР_2 ).

ТОВ «ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «ДТЗ» до митного контролю та оформлення за ЕМД від 16.02.2021р. № UAU0150/2021/001055 заявлено партію товару, імпортовану на підставі контракту від 09.10.2019р. № WN-1-2019 з заявленою компанією - виробником (код 4104 в гр..44) з "Zhejiang Wenxin Mechanical&Electrical" CO., Ltd., специфікацією від 02.12.2020р. № 15, інвойсом від 14.12.2020 р. № J-WX200912-3.

Відповідно до статті 58 МКУ, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої статті 58 МКУ.

Відповідно до специфікації від 02.12.2020р. № 15 на суму 84958,80 дол. США, оплата 84958 дол. США здійснюється протягом 90 днів від дати специфікації.

Враховуючи зазначене, строк оплати за поставлену на умовах FOB товару -до 03.03.2021.

Надане платіжне доручення 314 містить відомості про часту оплати 56359,80 дол. США, що зараховується у специфікацію №15 від 02.12.2020 року та №13 від 13.11.2020 року. Специфікація від 13.11.2020 року №13 до митного оформлення не надано, тому не можливо ідентифікувати частину оплати.

Крім того, відповідно до п.3.1.1 контракту, ціна товару включає ціну експортного митного оформлення товару.

Всупереч зазначеному, митна декларація країни відправлення не надана до митного оформлення.

Комерційна пропозиція "Zhejiang Wenxin Mechanical&Electrical" CO., Ltd від 24.11.2020 року надана декларантом, містить цінову інформацію виключно на товари, які декларуються за ЕМД. Місяць видачі прайс-листа не можливо ідентифікувати із існуючим місяцем року (англійською).

Згідно декларації митної вартості декларантом заявлено обов`язкову складову митної вартості -витрати на транспортування 2000,00 дол США (загальна вага брутто 35765,200 кг), партія товарів переміщується у 2-х 40-футових контейнерах.

З метою підтвердження заявленого рівня транспортної складової декларантом надано договір перевезення вантажу морським транспортом із експедитором Global Container lines Latvija Sia від 15.10.2019р. №1510/912/2019, рахунок на оплату від 01.02.2021р. № L40266, заявку на перевезення № 1/43від 02.12.2020р.

Відповідно до заявки №1/43 від 02.12.2020р. зазначено: сторони погодили умови та вартість вантажоперевезень: п.1 заявки «маршрут слідування»-порт Китаю Нінгбо - порт Одеса-м.Дніпро, Україна на суму 2000 дол. США.

В наданому рахунку про надання послуг перевезення від 01.02.2021р. № L40266 зазначена вартість морського фрахтуза маршрутом Нінгбо-Одеса з урахуванням перевантаження, на загальну суму -2000 дол .США.

Таким чином, у рахунку на оплату транспортних послуг 01.02.2021р. № L40266 , що є первинним бухгалтерським документом, зазначені витрати виключно морського фрахту, що суперечить змісту та узгодженим умовам заявки.

У коносаменті від 27.12.2020р. № UTRUST20110209В у графі «Fordeliveryapplyto» (Для доставки звертатися до) зазначено - ICS LTD (Одеса), що свідчить про залучення третіх осіб для перевезення вантажу та додаткові витрати на транспортування та наявність експедиторських витрат, що не включені до митної вартості товарів за ЕМД від 16.02.2021р. № UA110150/2021/001055.

Витрати на перевантаження, зазначені у рахунку на оплату не виділені із витрат на транспортування за межами митної території України, тому здійснення обчислення складової митної вартості, що передбачено вимогами Митного кодексу України, не можливо.

У разі здійснення оплати транспортних витрат згідно рахунку від 01.02.2021р. № L40266, прошу надати відповідні документи.

Судом встановлено, що позивачем надано до митного органу лист від 18.02.2021 року №04-18/02 щодо надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару за ЕМД №UA110150/2020/001055 від 16.02.2021 року в якому позивачем викладено пояснення та додано додаткові документи, а саме: 1) акт виконаних робіт б/н від 13.01.2021 року; 2) каталог (технічна документація) б/н від 21.01.2021 року; 3) комерційну пропозицію (оферта) б/н від 05.11.2020 року; 4) прайс-лист б/н від 29.10.2020 року, та повідомлено, що інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого за ЕМД №UA110150/2020/000723 товару у 10 денний термін надаватись не будуть, у зв`язку з чим позивач просив здійснити митне оформлення за наявними документами.

Проте, 18.02.2021 року відповідачем складено повідомлення №2 до електронної митної декларації від 16.02.2021 року №UA110150/2020/001055, в якій зазначає, що враховуючи зазначені в повідомленні митниці результати перевірки документів, наданих до митного оформлення оцінюваної партії товару за ЕДМ №UA110150/2020/001055, відмова декларанта від надання додаткових документів, ненадання документів у спростування виявлених невідповідносте, що унеможливлює перевірити числове значення вартості заявленого товару, відсутність документального підтвердження повноти включення складових митної вартості, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не може бути застосований відповідно п.2. ст.58 МКУ, п.6 ст.54 МКУ. Митниця приймає рішення про коригування митної вартості.

Надалі, як встановлено судом, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA110150/2021/000015/1 від 18.02.2021 року, відповідно до якого загальна митна вартість задекларованого товару № 1, № 2, № 3 та № 4 скоригована за другорядним методом визначення митної вартості 2-r (резервний метод), відповідно до ст. 64 МК України.

З матеріалів справи вбачається, що 05.04.2021 року позивачем до митного оформлення подана електронна митна декларація №UA110150/2021/003043, відповідно до якої для проведення відповідачем митного оформлення було заявлено наступні товари: товар №1 -двигуни внутрішнього згорання виробництва торговельних марок «Vitlas» / «Кентавр», із зворотно поступальним рухом поршня, з компресорним запалюванням (дизель), що не були у використанні: двигуни дизельні нові, чотиритактні одноциліндрові, повітряного охолодження, загального призначення, комплектні (обладнані паливною системою, паливним баком, вентилятором примусового охолодження, фільтрами, стартером електричний або ручний), номіналом потужності 4,.41 10,3 кВт, в комплекті з приладдям та інструментом для налагоджування та обслуговування: двигуни дизельні «Кентавр» (V=296см3 / 6,0 к.с.): мод. ДВУ-300Д 42шт., мод. ДВУ 300ДШЛ 35ш./двигуни дизельні «Vitlas» (V=477см3 / 12,0 14,0 к.с.): мод. DM 12.0sne 40шт.,мод. DM 14.0kne 40шт.,мод. DM 14.0sne 40шт. Галузь застосування в якості автономного силового агрегату для приводу промислового обладнання (електрогенераторів, насосів, компресорів), транспортних механізмів. Товар №2 -електрогенератори установки виробництва торговельна марок "Vitals" / "Кентавр" / "NOWA", що складаються з електрогенератора у поєднанні з 2-х або 4-х тактним поршневим бензиновим двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, потужністю не більш як 7,5 кВА: електрогенератори одно та трифазні, змінного струму 230В / 380В / 50Ґц, номінальною потужністю 0,8 - 6,0 кВА, з стандартним комплектом приладдя для налагоджування та обслуговування: електрогенератори "Кентавр (ном. потужність: 0,8 - 6,0 кВА): -мод.КБГ-078а -114шт., мод. КБГ-202а 56шт., мод. КБГ-258а 156шт., мод. КБГ-283а 66шт., КБГ-505а 24шт., мод. КБГ-505Е 50шт., мод. КБГ605Е/3 15шт., мод. КБГ112а 29шт., мод. КБГ-258 112шт., мод. КБГ-258Е 18шт. / електрогенератори «NOWA» (ном. потужності 2,8 3,4кВт): мод. BG3400 150шт., мод. BG2800 -125шт. /електрогенератори "Vitals"(ном. потужності 2,8 3,0кВт): мод. WP 2.5b -150шт.,модWP 2.8b -150шт. Галузь застосування в якості резервного джерела електроживлення у побуті, комунальному господарстві.

Відповідно до даної декларації позивачем була заявлена митна вартість товару, що вказана в специфікації №16 від 04.12.2020 року - 150402,00доларів США.

Митна вартість товару заявлена позивачем визначена із застосуванням основного методу.

Для підтвердження митної вартості товару декларантом надано наступні документи: декларацію митної вартості; зовнішньоекономічний контракт №WN-1-2019 від 09.10.2019 року; додаток (специфікацію) до нього від №16 від 04.12.2020 року; рахунок-фактури №J-WX200918 від 16.12.2020 року; пакувальний лист від 16.12.2020 року; платіжне доручення №359 від 18.03.2021 року; комерційну пропозицію від 25.11.2020 року.

Також для підтвердження митної вартості були надані: договір перевезення вантажу морським транспортом №1510/912/2018 від 15.10.2019 року; коносамент №205835823А від 26.12.2020 року; заявку на міжнародне морське перевезення №1/46-3 від 04.12.2020р. рахунок L40443 від 16.02.2021 року; платіжне доручення №49 від 01.04.2021 року; акт виконаних робіт від 16.02.2021 року.

Судом встановлено, що митним органом було складено та направлено позивачу повідомлення № 1 до ЕМД від 05.04.2021 року № UA110150/2021/003043, в якому, зокрема, зазначено наступне.

ТОВ «ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «ДТЗ» до митного контролю та оформлення за ЕМД від 05.04.2021р. № UAU0150/2021/003043 заявлено партію товару, імпортовану на підставі контракту від 09.10.2019р. № WN-1-2019 з заявленою компанією - виробником (код 4104 в гр..44) з "Zhejiang Wenxin Mechanical&Electrical" CO., Ltd., для товарів №1 та №3 специфікацією від 04.12.2020р. № 16 на суму 150402,0 дол США, інвойсом від 16.12.2020р. № J-WX200918 на суму 150402,0 дол. США.

Відповідно до статті 58 МКУ, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої статті 58 МКУ.

Відповідно до специфікації від 04.12.2020р. № 16, попередня оплата за товар в розмірі 29614,4 дол. США здійснюється протягом 90 днів від дати підписання специфікації №16 04.12.2020р. Оплата в розмірі 120787,6 дол. США здійснюється протягом 90 днів від дати фактичного отримання товару.

Надано платіжне доручення від 18.03.2021р. №359 на суму 77476,39 дол. США.

Враховуючи умови поставки FOB NINGBO, Продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порт/ відвантаження. Відповідно до відомостей домашнього коносаменту №205835823А, товар було завантажено на судно - 26.12.2020р.

На момент заявлений товарів до митного оформлення, заявлений рівень вартості не обчислюється як ціна, що фактично сплачена.

У графі 44 ЕМД від 05.04.2021р. №UA110050/2021/003043 наявне посилання на документи (з поміткою d), скановані копії яких до митного оформлення не надано, а саме: від 05.04.2021р. б/н (код НОМЕР_1 ).

Документ щодо комплектації та технічні дані товарів, які впливають на вартість товарів відсутній взагалі.

Відповідно до відомостей наданих до митного оформлення документів, поставка оцінюваного товару здійснюється на комерційних умовах поставки FOB - NINGBO, China, згідно Інкотермс. Відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів (Інкотермс-2010) за терміном FОВ, продавець повинен доставити товар на борт судна в названому порту відвантаження.

Водночас, відповідно до п.4.3 контракту від 09.10.2019р. № WN-1-2019 у ціну товару включена виключно вартість пакування та маркування. Надані до митного оформлення комерційні документи (специфікація, інвойс) не містить інформації стосовно вартості послуг навантаження чи включення вказаних витрат до ціни товару. Заявленими умовами поставки FОВ передбачено здійснення митних формальностей у країні відправлення продавцем.

Крім того, відповідно до п.3.1.1 контракту, ціна товару включає ціну експортного митного оформлення товару.

Всупереч зазначеному та заявленому характеру угоди- контракту виробником, митна декларація країни відправлення не надана до митного оформлення.

Комерційна пропозиція "Zhejiang Wenxin Mechanical&Electrical" CO.,Ltd. від 25.11.2020р. та прайс лист від 18.11.2021р. надана декларантом, містить цінову інформацію виключно на товари, які декларуються за ЕМД N9UA110050/2021/003043. Наданий до митного контролю прайс-лист від 18.11.2020р. б/н містить назви товарів українською мовою, що свідчить про орієнтованість на вітчизняний ринок та суб`єктивну спрямованість. Зазначене суперечить суті прайс-листа як комерційної пропозиції продавця необмеженій кількості потенційних покупців та наявність знижок або дисконту на оцінювані товари.

Відповідно до пункту 1.1. договору перевезення вантажу морським транспортом від 15.10.2019 року №1510/912/2019 Перевізник зобов`язаний за плату здійснити морське перевезення (фрахт) вантажів клієнта на умовах даного договору .

У коносаменті від 26.12.2020р. № 205835823А у графі «Fordeliveryapplyto» (Для доставки звертатися до) зазначено - ICS LTD (Одеса), що свідчить про залучення третіх осіб для перевезення вантажу та додаткові витрати на транспортування та наявність експедиторських витрат, що не включені до митної вартості товарів за ЕМД від 05.04.2021р. №UA110050/2021/003043.

Плата експедитору за надання ним послуг з організації та забезпечення перевезень імпортованих вантажів на умовах поставки, які передбачають оплату транспортних витрат за рахунок покупця товару, в тому числі в разі надання послуги на всьому шляху прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення, нерозділеної до та після перетину митного кордону України, є частина загальних витрат на транспортування, тому в межах вимог законодавства з питань державної митної справи (зокрема, частини четвертої, десятої ст.58 МКУ), Податкового кодексу України (пункту 190.1 статті 190) є обов`язковою для включення до бази оподаткування таких товарів.

Згідно декларації митної вартості декларантом заявлено обов`язкову складову митної вартості - витрати на транспортування 3140долСША (загальна вага брутто - 61389,8 кг).

3 метою підтвердження заявленого рівня транспортної складової декларантом надано договір перевезення вантажу морським транспортом із експедитором Global Container lines Latvija Sia від 15.10.2019р. №1510/912/2019, рахунок на оплату від 16.02.2021р. № L40443, заявку на перевезення № 1/46-3 від 04.12.2020р., акт виконаних робот б/н від 16.02.2021р., платіжне доручення №49 від 01.04.2021 року.

Дані про митну вартість і її складові повинні піддаватися обчисленню, тобто митниця повинна мати можливість їх перевірити (наприклад, чи включені в ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті витрати (за наявності) на страхування, перевантаження, складування, зберігання товару за межами митної території України, пов`язані з транспортуванням цього товару).

У рахунку на оплату від 16.02.2021р. № L40443 зазначено обсяг послуг як морський фрахт включаючи перевантаження 3x40 'НС контейнерів (1046,67*3=3140,00 а не 3140,01 долСША). У заявки на перевезення № 1/46-3 від 04.12.2020р. зазначено 2x40 'НС контейнера та частини 1 контейнеру 40- футового контейнеру. При цьому, яка саме частина (вага брутто/нетто, об`єм, кількість) не зазначено.

Відповідно до пункту 2.1. транспортного договору № 1510/912/2019, перевезення здійснюється на підставі договору та заявок на перевезення.

Відповідно до пункту 1.2 заявка є невід`ємною частиною договору. Детальні умови перевезення визначаються у заявках.

У рахунку оплату № L40443 відсутнє посилання на заявку на перевезення, відповідно до якої здійснено організацію доставки вантажу за маршрутом NINGBO (Китай)-порт Південний (Україна).

Надано платіжне доручення №49 від 01.04.2021р. на суму 13870,0 дол. США щодо оплати по договору перевезення від 15.10.2019 р.№1510/912/2019.

Враховуючи, що товар заявлений за ЕМД від 05.04.2021 р. №UA110050/2021/003043 є 2x40 НС контейнера та частини 1 контейнеру 40'НС, вимоги Правил заповнення декларації митної вартості (далі - Правила), затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.12р. №599, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 18.06.12р. за №984/21296 щодо розподілу вартості транспортних витрат, митний орган не може здійснити обчислення числового значення обов`язкової складової митної вартості - витрат на транспортування.

Декларантом не надано у повному обсязі документи, передбачені положеннями ст.335 МКУ, з урахування особливостей переміщення оцінюваної партії товару, надані до митного оформлення документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а саме: навантаження, перевантаження, експедиторські витрати, правильність обчислення витрат на морський фрахт.

З урахуванням п.2 та п .З ст. 53 МКУ, в рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 2 за наявності - інші платіжні та/ або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 3) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 4) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 5) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 6) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 7) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 8) виписку з бухгалтерської документації; 9) каталоги, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 10) копію митної декларації країни відправлення;11) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Судом встановлено, що позивачем надано до митного органу лист від 08.04.2021 року №04-08/04 щодо надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару за ЕМД №UA110150/2020/003043 від 05.04.2021 року в якому позивачем викладено пояснення та додано додаткові документи, а саме: 1) каталог (технічна документація) б/н від 05.04.2021 року.

Та повідомлено, що інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого за ЕМД №UA110150/2020/003043 товару у 10 денний термін надаватись не будуть у зв`язку з чим здійснити митне оформлення за наявними документами.

Проте, як встановлено судом, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA110150/2021/0000032/1 від 08.04.2021 року, відповідно до якого загальна митна вартість задекларованого товару № 2 скоригована за другорядним методом визначення митної вартості 2-r (резервний метод), відповідно до ст. 64 МК України.

Вважаючи вказані рішення про коригування митної вартості товарів №UA110150/2021/000008/1 від 15.01.2021 року, №UA110150/2021/000014/1 від 19.01.2021 року, №UA110150/2021/000021/1 від 22.01.2021 року, №UA110050/2021/000015/1 від 18.02.2021 року, №UA110050/2021/000032/1 від 08.04.2021 року протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Порядок визначення митної вартості товарів, методи визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, передбачено Митним кодексом України та іншими нормативними актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.1 ст. 50 Митного кодексу України відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Статтею 52 Митного кодексу України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право:

1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації;

2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу;

3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти;

4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів;

5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів;

6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари;

7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, митного органу, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

Декларація митної вартості подається у разі:

1) якщо до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, зазначені у частині десятій статті 58 цього Кодексу, і якщо вони не включалися до ціни;

2) якщо з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, виділено витрати, зазначені у частині одинадцятій статті 58 цього Кодексу;

3) якщо покупець та продавець пов`язані між собою.

В інших випадках декларація митної вартості подається за власним бажанням декларанта або уповноваженої ним особи.

Декларація митної вартості не подається, у тому числі у випадках, передбачених частиною п`ятою цієї статті, у разі декларування партій товарів, митна вартість яких не перевищує 5000 євро.

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей.

Форма декларації митної вартості та правила її заповнення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Заявлення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України в режимах, відмінних від режиму імпорту, здійснюється при декларуванні цих товарів шляхом заявлення в митній декларації відомостей про числове значення їх митної вартості та про документи, що його підтверджують.

Відповідно до ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митному органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Статтею 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний:

1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;

4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний органне може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

За змістом ст. 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Під час митного оформлення при прийнятті митним органом письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу.

Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Якщо митний орган протягом строку, зазначеного у частині дев`ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому випадку митний орган скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надана фінансова гарантія повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 51 та частини 1 статті 52 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

За змістом частини 2 статті 52 МК України, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Частинами 1 та 2 статті 53 МК України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок- фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено-банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Водночас приписи вказаних статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Проте, як в надісланих позивачеві електронних повідомленнях, так і в оскаржуваному рішенні відповідачем не вказано, які саме конкретні причини (підстави, передумови, невідповідності) стали підставою для витребовування від нього додаткових документів.

При цьому, надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товари та їх ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових) й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, суд зазначає, що витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Суд наголошує, що основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, то банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (ст. 53) заборонено.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 05.03.2019 року у справі № 815/5791/17.

Відповідачем не доведено, що використані декларантом відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні, відповідно до приписів ч.2 ст.58 Митного кодексу України.

Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу (ст. 57 Митного кодексу України).

Судом встановлено, що в рішенні №UA110150/2021/000008/1 від 15.01.2021 року, у ході коригування митної вартості товарів застосовано резервний метод визначення митної вартості. Скоригована митна вартість ґрунтується на раніше визнаній митним органом митній вартості товарів, випущеного у вільний обіг за ЕМД UA 500020/2020/239551 від 22.12.2020 року на рівні 148,41дол/шт.

В рішенні №UA110150/2021/000014/1 від 19.01.2021 року, у ході коригування митної вартості товарів застосовано резервний метод визначення митної вартості. Скоригована митна вартість ґрунтується на раніше визнаній митним органом митній вартості товарів, випущеного у вільний обіг товар №1 за ЕМД від 30.12.2020 року UA500070/2020/505069 за ціною 51,26дол/шт., товари № 2 за ЕМД від 30.12.2020 року UA500070/2020/505069 за ціною 3,73дол/кг або 113,578 дол/шт., товар № 3 за ЕМД від 30.12.2020 року UA500070/2020/505069 за ціною 3,76дол/кг. або 116, 218 дол/шт., товар № 4 за ЕМД від 11.01.2021 року UA500020/2021/000769 за ціною 3,013дол/кг. або 122,152 дол/шт.

В рішенні №UA110050/2021/000015/1 від 18.02.2021 року, у ході коригування митної вартості товарів застосовано резервний метод визначення митної вартості. Скоригована митна вартість ґрунтується на раніше визнаній митним органом митній вартості товарів, випущеного у вільний обіг товар №1 за ЕМД від 22.12.2020 року UA110020/2020/010375 за ціною 3,76 дол/кг., товар №3 за ЕМД від 19.08.2020 року UA110150/2020/018334 за ціною 2,5143дол/кг.

В рішенні №UA110150/2021/000021/1 від 22.01.2021 року, у ході коригування митної вартості товарів застосовано резервний метод визначення митної вартості. Скоригована митна вартість ґрунтується на раніше визнаній митним органом митній вартості товарів, випущеного у вільний обіг товар №1 за ЕМД від 21.07.2020 року UA100340/2020/519000 за ціною3,77 дол/кг. або 50,49дол/шт., товар №2 за ЕМД від 05.08.2020 року UA500070/2020/500022 за ціною 113,24дол/шт., товар №3 за ЕМД від 19.08.2020 року UA500020/2020/223503 за ціною 118,84,49дол/шт.

В рішенні №UA110050/2021/0000032/1 від 08.04.2021 року, у ході коригування митної вартості товарів застосовано резервний метод визначення митної вартості. Скоригована митна вартість ґрунтується на раніше визнаній митним органом митній вартості товарів, випущеного у вільний обіг за ЕМД від 15.01.2021 року UA100340/2021/001198 за ціною 3,0108 дол/кг., що розраховується як 120,2808дол/шт.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 57 МКУ основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 59 МКУ у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Частинами 2,3 ст.58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідно до частин 4,5 ст.58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Доводи відповідача щодо відсутності у графі 44 ЕМД документів (з поміткою d), скановані копії яких до митного оформлення не надано, суд вважає безпідставними, оскільки судом було встановлено та матеріалами справи вбачається, що ці документи надані митному органу з листами підприємства від 15.01.2021 року №03-15/01, від 18.01.2021 року №04-18/01, від 22.01.2021 року №01-22/01, від 18.02.2021 року №04-18/02 та листом від 08.04.2021 року №01-08/04.

Крім того, митним органом зазначено, що у наданих до митних декларацій Специфікаціях №11 від 10.11.2020 року, №12 від 12.11.2020 року, №13 від 13.11.2020 року, №15 від 02.12.2020 року та №16 від 04.12.2020р. зазначено, що оплата товару здійснюється протягом 90 днів з моменту поставки партії товару. Проте, декларантом до митного оформлення банківські платіжні документи не надавалися.

З цього приводу суд зазначає, що для підтвердження вартості товару, яка повинна бути сплачена продавцю, позивач надав ряд документів, в тому числі, контракт №WN-1-2019 від 09.10.2019 року.

Як зазначається вп.5.2 контракту контракт №WN-1-2019 від 09.10.2019 року, умови оплати кожної партії товару зазначаються у відповідних Специфікаціях до Контракту.

У наданій декларантом специфікаціях №11 від 10.11.2020 року, №12 від 12.11.2020 року, №13 від 13.11.2020 року, №15 від 02.12.2020 року та №16 від 04.12.2020 визначено, що оплата товару здійснюється протягом 90 днів з моменту фактичного отримання товару.

Таким чином, враховуючи умови оплати за специфікаціями (відстрочення на 90 днів з моменту фактичного отримання товару), термін оплати на момент декларування не сплинув, а,отже, вимога митниці щодо надання банківських платіжних документів про здійснення оплати за поставлений товар є безпідставною.

Водночас, суд наголошує, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 11.04.2018р. у справі №804/4680/16.

З огляду на вищенаведене, суд знаходить необґрунтованими доводи митниці щодо ненадання декларантом банківських платіжних документів, оскільки на момент митного оформлення товару не настав строк сплати вартості поставленого товару.

Суд критично ставиться до посилання відповідача на те, що комерційні документи не містять інформації стосовно вартості послуг навантаження чи включення вказаних витрат до ціни товару, оскільки, відповідно умови поставки товару FOB, тобто ціна товару складається із: закупівельної ціни товару, упаковки, маркування, отримання ліцензій та дозволів, держмита та інших митних зборів, податків (імпортні та експортні), витрат на транспортування в порт відправлення, фрахт судна, завантаження та розміщення товару на кораблі, розвантаження у порту прибуття, оплати перевізнику при транспортуванні до складу або магазину.

Щодо вимог відповідача надати копію декларації країни відправлення суд зазначає, що копія митної декларації країни відправлення передбачена як додатковий документ, що надається (за його наявності) на запит митниці, якщо надані документи, передбачені ч.2 ст.53 МК України містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому, ч.5 ст.53 МК України прямо забороняє вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Контрактом від №WN-1-2019 від 09.10.2019 року з "Zhejiang Wenxin Mechanical&ElectricalCO. (п.3.5, п.3.6) сторонами узгоджені документи, які повинні надаватись для підтвердження поставки товару, серед яких митна декларація країни відправлення відсутня.

Здійснення митного оформлення в країні відправлення є обов`язком китайського підприємства-постачальника відповідно до законодавства КНР. Діючим митним законодавством ані України, ані КНР не передбачено зобов`язання українського підприємства надавати підтвердження митного оформлення в країні відправлення.

При цьому, в процесі такого контролю відповідачем не наведені обґрунтування вимоги необхідності надання митної декларації країни відправлення і які саме розбіжності у наданих документах та складових митної вартості усуватиме така декларація.

Верховним Судом з аналогічних правовідносин було сформовано правову позицію, висловлену ним у постанові від 19 березня 2019 року у справі №810/4116/17, відповідно до якої ненадання позивачем митної декларації країни відправлення не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки така (вартість) повністю підтверджувалася поданими позивачем при проходженні митних формальностей первинними документами, а надання такої митної декларації не є обов`язковим за вказаних обставин підтвердження митної вартості товару.

Посилання митниці на нормативно-правовий акт КНР як міжнародно-правовий акт, є необґрунтованим і безпідставним, оскільки Законом КНР «Про порядок заповнення вантажної експортно-імпортної декларації», затвердженим маніфестом Головного митного управління КНР №52 2008 року, передбачено виключно порядок заповнення митної декларації суб`єктами господарської діяльності КНР і жодним чином не передбачено зобов`язання для підприємства КНР надання копії такої декларації підприємству України та не встановлено зобов`язання надання копії декларації КНР підприємством України митному органу України, тому твердження митниці про наявність такої декларації у ТОВ «ПК «ДТЗ» ґрунтується виключно на припущеннях і є безпідставним.

Суд також зазначає, що документи, які були надані позивачем митному органу, підтверджують вартість товару, а вказані в них відомості узгоджуються між собою та дають змогу ідентифікувати товар, що перевозився та його вартість. Водночас, відповідачем не обґрунтовано, які саме складові митної вартості товару має підтвердити (або спростувати) митна декларація країни відправлення.

Отже, не надання копії декларації країни відправлення до митного оформлення не може слугувати підставою для витребування у декларанта додаткових документів та не підтвердження через її ненадання заявленої митної вартості.

Також, в ході розгляду справи не знайшли свого підтвердження доводи митного органу про те, що у коносаментах відсутні відмітки про здійснення перевантаження вантажу з одного транспортного засобу на інший та відсутність транспортних перевізних документів, що підтверджують переміщення вантажу та додаткових витрат.

Так, судом встановлено, що перевезення вантажу згідно коносаментів здійснено компанією «Global Container lines Latvija SIA» як мультимодальне, тобто здійснюване декількома видами транспорту, відповідальність за яке несе один перевізник, у зв`язку з чим додаткові витрати в даному випадку не були понесені позивачем.

Отже, загальним документом на всьому шляху перевезення слугує транспортний документ.

Відповідно до наказу Мінфіну №651 від 30.05.2012 року «Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа», відомості про відправника, якщо переміщення товарів здійснювалось послідовно за декількома товарно-транспортними документами, декількома видами транспорту, відомості про особу яка є відправником, зазначається згідно з першим із зазначених документів.

Таким чином, суд зазначає, що достатнім є надання коносаменту як єдиного транспортного документа для визначення числових значень транспортної складової.

Щодо посилання відповідача, про те, що у рахунках про надання ТЕО визначені терміни оплати, проте, банківські платіжні документи щодо здійснення оплати послуг транспортування декларантом не надавалися, суд зазначає, що термін оплати фрахту в день декларування не сплинув.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст.53 МК України, банківські платіжні документи надаються за умови сплати рахунку.

Оскільки станом на момент подання декларації рахунок не було сплачено, підстави для надання платіжних документів були відсутні.

Водночас, як встановлено судом, оплата транспортних витрат за інвойсом №L40061, №40062 від 06.01.2020 року та №40120 від 13.01.2020 року фактично здійснена 18.02.2021 року, що підтверджується платіжним дорученням №41, платіжним дорученням №46 від 15.03.2021 року було здійснено оплату рахунку № НОМЕР_6 .

Також, як вже було встановлено судом, до митного оформлення було надано платіжне доручення №49 від 01.04.2021 року щодо часткову оплату рахунку №40443 від 16.02.2021 року.

Щодо не надання декларантом до митного оформлення акту виконаних робіт, то судом встановлено, що акт виконаних робіт було надано митному органу під час листування в процесі митного оформлення партії товару.

Стосовно доводів відповідача в частині того, що в комерційних пропозиціях, які надані декларантом, міститься виключно інформація про ціни поставленого декларанту товару, то суд зазначає, що у пункті 13 висновків Довідки щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України, в редакції від 13.03.2012 року, яка затверджена постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 року № 2, вказано, що з огляду на засаду свободи підприємницької діяльності органам доходів і зборів заборонено втручатися у підприємницьку діяльність декларантів шляхом відмови взяти до уваги прайс-лист з мотивів його недопустимості у зв`язку з наявністю чи відсутністю у ньому певних відомостей (реквізитів).

Щодо того, що декларантом в повному обсязі не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товару, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 3, 4 ст. 53 Митного кодексу України, право митного органу на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів виникає лише у разі, коли у документах, поданих для митного оформлення згідно ч. 2ст. 53 Митного кодексу України, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв`язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічний правовий висновок з приводу застосування цих положень Митного кодексу України викладено у постанові Верховного Суду України від 31.03.2015 року у справі №21-127а15.

Однак всупереч вищевказаним вимогам Закону, витребувавши додаткові документи, митний орган не зазначив, які саме обставини ці документи повинні підтвердити або у своїй сукупності можуть спростувати/чи впливають на митну вартість товару, що свідчить про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Отже, сам факт подання декларантом не всіх додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.

Разом з тим, митний орган, встановивши вищевказані розбіжності, жодним чином не обґрунтовує, яким чином зазначені розбіжності, позбавляють митний орган можливості перевірити заявлену митну вартість імпортованого товару.

Суд зазначає, що правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна неможливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.

Застосувавши другорядний метод визначення митної вартості товару, ціна товару значно збільшилась, порівняно з ціною на придбання, у зв`язку із чим, суд зазначає про додатковий тягар, покладений на позивача.

Розбіжність між рівнем заявленої Декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку Митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

Факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався раніше за вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку Декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Викладена правова позиція відповідає правовому висновку Верховного Суду, наведеному у постанові від 07.08.2018 року у справі № 815/3400/17.

Крім того, суд звертає увагу, що застосована Митницею митна вартість товару ґрунтується на митній вартості товару, який раніше був оформлений у митному відношенні за митною вартістю, яку також визначеною митним органом за резервним методом.

Вищевказане відповідає правовим висновкам Верховного Суду від 31.01.2018р. у справі № 810/2839/17, від 22.08.2019р. у справі № 810/2784/18, від 23.07.2019р. у справі № 1140/3242/18, від 21.08.2019р. у справі № 520/9022/18.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення №UA110150/2021/000008/1 від 15.01.2021 року, рішення №UA110150/2021/000014/1 від 19.01.2021 року, рішення №UA110150/2021/000021/1 від 22.01.2021 року, рішення №UA110050/2021/000015/1 від 18.02.2021 року та рішення №UA110050/2021/000032/1 від 08.04.2021 року про коригування митної вартості товарів є протиправними та підлягають скасуванню.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач суду не надав. З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вирішення питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем заявлено вимогу щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4300,00 грн.

З даного приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. За правилами частини третьої цієї статті, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Частиною четвертою статті 134 КАС України визначено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Судом встановлено, що на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4300,00 грн. представником позивача надано до суду:- договір від 25.07.2020 року; - довіреність від 11.01.2021 року; - специфікація № 15/21 від 17.07.2021 року; - акт здачі-приймання наданих послуг № 15/21 від 17.06.2021 року; - рахунок на оплату № 15/21 від 17.07.2021 року, у яких визначено детальний опис наданих послуг, а також платіжне доручення №22378 від 18.06.2021 року на суму 4300,00 грн.

Так, між позивачем та адвокатом Молочок Андрієм Олександровичем було укладено договір про надання правової допомоги від 25.07.2020 року, а також видана довіреність від 11.01.2021 року на представлення його інтересів у суді. Адвокатську діяльність представник здійснює на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю від 08.07.2008 року № 1879.

Відповідно до п.3.1 Договору розмір гонорару адвоката та вартість окремої послуги визначається та погоджується сторонами у Специфікації (додатку) до цього Договору та визначається за згодою сторін, залежно від обсягу правової (правничої) допомоги, наданої адвокатом клієнту, що фіксується в акті здавання-приймання наданих послуг за наслідком підготовки та супроводу під час судового розгляду кожної конкретної справи, підписаному обома сторонами.

Відповідно до Специфікації № 15/21 від 17.06.2021 року до Договору (яка є його невід`ємною частиною), акту здачі-приймання наданих послуг № 15/21 від 17.06.2020 року, рахунку на оплату № 15/21 від 17.06.2021 року (в яких зазначений детальний опис кожної наданої адвокатом послуги), Сторони домовились, що Адвокат на виконання умов Договору надав, а Клієнт прийняв послуги професійної правничої допомоги з підготовки та супроводу під час судового розгляду справи № 160/8506/21 за позовом ТОВ «ПК «ДТЗ» до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товару: №UA110150/2021/000008/1 від 15.01.2021 року, №UA110150/2021/000014/1 від 19.01.2021 року, №UA110150/2021/000021/1 від 22.01.2021 року, №UA110050/2021/000015/1 від 18.02.2021 року, №UA110050/2021/000032/1 від 08.04.2021 року, а саме:

- консультація (аналіз наданих клієнтом документів, випрацювання та узгодження правової позиції щодо можливості оскарження рішень митного органу та тактики ведення процесу), на що витрачено 60 хв. (1 год.), вартістю 400,00грн.

- складання позовної заяви (аналіз законодавства, судової практики з аналогічних правовідносин, складання тексту позовної заяви, збір та аналіз письмових доказів, виготовлення копій з документів, що додані до позовної заяви, подання позову з додатками до канцелярії суду), на що витрачено 360хв.(6 год.), вартістю 3000,00грн.;

- складання письмової відповіді на відзив на позовну заяву (аналіз правової позиції відповідача, його доводів та аргументів проти обставин, зазначених у позовній заяві, правових норм, судової практики, складання тексту відповіді на відзив, направлення її копії відповідачу та подання її до канцелярії суду), на що витрачено 180 хв. (3 год.), вартістю 900,00грн.

Загальний витрачений час на надання зазначених послуг становить 600 хв. (10 год.); загальна вартість наданих послуг з професійної правничої допомоги складає 4300,00грн.

На виконання вимог Договору та Специфікації, позивачем було повністю сплачено адвокату гонорар, що підтверджується платіжним дорученням №22378 від 18.06.2021 року.

Таким чином, суд вважає, що наданими представником позивача документами, підтверджено фактичний обсяг витрат, які сторона сплатила у зв`язку з наданням професійної правничої допомоги підтверджено належними та допустимими доказами на загальну суму 4300,00 грн.

Відтак, суд доходить висновку, що сума витрат на правову допомогу у розмірі 4300,00 грн. є співмірною та відповідає принципу розумності, саме така сума витрат, з урахуванням матеріалів справи та умов договору про правову допомогу, домовленостей сторін, була фактичною, а їхній розмір - обґрунтованим. Суд також врахував складність справи, кількість часу витраченого адвокатом на виконання робіт з надання позивачу у цій справі правничих послуг, а також значення цієї справи для позивача та його репутації.

З урахуванням наведеного суд вважає, що позивачем підтверджено витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4300,00 грн.

Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 12026,37 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням №888 від 24.05.2021 року.

Враховуючи, що адміністративний позов задоволено повністю, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в розмірі 12026,37 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «ДТЗ» до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товару № UА 110150/2021/000008/1 від 15.01.2021р.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товару № UА110150/2021/000014/1 від 19.01.2021р.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товару № UА 110150/2021/000021/1 від 22.01.2021р.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товару № UА 110050/2021/000015/1 від 18.02.2021р.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товару № UА 110050/2021/000032/1 від 08.04.2021р.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «ДТЗ» (49000, м.Дніпро, вул.Н.Алексеєнко, 100, прим.1, код ЄДРПОУ 42634661) судові витрати, що складаються зі сплати судового збору у розмірі 12026,37 грн. (дванадцять тисяч двадцять шість гривень 37 копійок) та витрат на правничу допомогу у розмірі 4300,00 грн. (чотири тисячі триста гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, б.22, код ЄДРПОУ 43350935)

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Лозицька

Джерело: ЄДРСР 98486179

скопійовано

Відновити пароль

Авторизація

Реєстрація

Реєстрація

Навчальні відео: Як користуватись системою

Ця функція стане доступною в повній версії продукту

Зберегти в обраному

Надіслати на вказаний адрес

Шановний користувач!