УХВАЛА

про відкриття касаційного провадження

21 липня 2021 року

м. Київ

справа №480/2554/20

адміністративне провадження №К/9901/10717/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Н.В. Коваленко,

суддів: Я.О. Берназюка, С.М. Чиркіна

перевіривши касаційну скаргу Державної служби геології та надр України на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2021 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гірничо-видобувна компанія «Діан» до Державної служби геології та надр України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гірничо-видобувна компанія «Діан» звернулось до суду з позовною заявою до Державної служби геології та надр України , в якій просило:

- визнати протиправними дії Державної служби геології та надр України з повернення ТОВ «Гірничо-видобувна компанія «Діан» заяви на отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону з метою геологічного вивчення родовища піску на Південній ділянці Могрицького родовища Сумського району Сумської області та доданих до неї документів;

- зобов`язати відповідача видати ТОВ «Гірничо-видобувна компанія «Діан» спеціальний дозвіл на користування надрами без проведення аукціону з метою геологічного вивчення родовища піску на Південній ділянці Могрицького родовища Сумського району Сумської області та доданих до неї документів.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2020 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Гірничо-видобувна компанія «Діан» задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Державної служби геології та надр України, яка полягає у неналежному розгляді заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Гірничо-видобувна компанія «Діан» на отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону з метою геологічного вивчення родовища піску на Південній ділянці Могрицького родовища Сумського району Сумської області, від 02 жовтня 2019 року. Зобов`язано Державну службу геології та надр України повторно розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Гірничо-видобувна компанія «Діан» на отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону з метою геологічного вивчення родовища піску на Південній ділянці Могрицького родовища Сумського району Сумської області, від 02 жовтня 2019 року та прийняти рішення з дотриманням вимог Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615, з урахуванням висновків суду. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2021 року рішення Сумського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2020 року по справі № 480/2554/20 скасовано. Прийнято нове рішення, яким позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Державна служба геології та надр України звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою.

Ухвалою Верховного Суду від 20 квітня 2021 року визнано неповажними причини пропуску строку на касаційне оскарження постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2021 року. Відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження. Касаційну скаргу залишено без руху та надано десятиденний строк з дня вручення копії ухвали про залишення касаційної скарги без руху для усунення її недоліків шляхом подання клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження із обґрунтуванням підстав поважності пропуску такого строку; подання уточнень щодо рішень, які мають бути переглянуті судом касаційної інстанції, з урахувань повноважень наданих Верховному Суду відповідно до статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України; надання документа, що підтверджує сплату судового збору.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 20 квітня 2021 року скаржником подано оригінал платіжного доручення про сплату судового збору № 210 від 23 березня 2021 року на суму 8 408,00 грн.

Також скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2021 року. Поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження скаржник обґрунтовує тим, що копію оскаржуваної постанови не отримував. Зазначає, що надіслання копії судового рішення відбулося не у спосіб, встановлений процесуальним законодавством.

З метою вирішення питання щодо можливості відкриття касаційного провадження у цій справі та перевірки зазначених скаржником доводів щодо ненаправлення йому судом апеляційної інстанції копії оскаржуваного судового рішення, колегія суддів ухвалою від 31 травня 2021 року витребувала із Сумського окружного адміністративного суду справу № 480/2554/20.

На вимогу ухвали Верховного Суду від 31 травня 2021 року Сумським окружним адміністративним судом надіслано справу у цій справі, яка надійшла до Верховного Суду 01 липня 2021 року.

З матеріалів адміністративної справи убачається, що Другим апеляційним адміністративним судом супровідним листом від 27 січня 2021 року було надіслано на адресу Державної служби геології та надр України (вул. Ежена Потьє, м. Київ, 03680) копію постанови від 20 січня 2021 року. Докази отримання копії цієї постанови Державною службою геології та надр України в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до частини другої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Враховуючи, що копія оскаржуваної постанови була направлена скаржнику 27 січня 2021 року, а до Верховного Суду з касаційною скаргою він звернувся 24 березня 2021 року, тобто протягом місяця з дня її направлення, колегія суддів вважає за можливе визнати поважними причин пропуску строку на касаційне оскарження та поновити скаржнику строк на касаційне оскарження.

Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам статей 329, 330 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження на підставі частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розгляд справи в суді першої інстанції відбувався за правилами спрощеного позовного провадження.

Спірні правовідносини у цій справі виникли у зв`язку із бездіяльністю Державної служби геології та надр України, яка на думку позивача, полягає у неналежному розгляді заяви ТОВ «Діан» на отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону з метою геологічного вивчення родовища піску на Південній ділянці Могрицького родовища Сумського району Сумської області від 02 жовтня 2019 року.

Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

За правилами пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

У зв`язку з цим, відповідно до частини першої та четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку (пункт 1).

Підставою касаційного провадження скаржник зазначає пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Вказану підставу скаржник мотивує тим, що судом апеляційної інстанції не враховано висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 16 квітня 2020 року у справі № 826/7696/18, відповідно до якої, підпункт 1 пункту 8 Порядку № 615 передбачає дві самостійні виключні підстави надання дозволу без проведення аукціону при дотриманні чітко визначених складових умов кожної з підстав. Перша підстава передбачає, що без проведення аукціону дозвіл надається у разі видобування корисних копалин, якщо: заявник на власні кошти здійснив геологічне вивчення ділянки надр та підрахунок запасів корисних копалин, які затвердженого ДКЗ; заявник подав документи на отримання спеціального дозволу не пізніше ніж протягом трьох років після затвердження підрахунку запасів. Друга підстава передбачає, що без проведення аукціону дозвіл надається у разі видобування корисних копалин (для нафтогазоносних надр на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ)), якщо заявник за власні кошти здійснив апробацію в ДКЗ та за умови затвердження підрахунку запасів корисних копалин у ДКЗ протягом трьох років, а в межах континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України- десяти років з моменту надання дозволу.

Також скаржник вказує на те, що судом апеляційної інстанції не враховано висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 17 лютого 2021 року у справі № 240/400/19, відповідно до якої Мінприроди є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади у формуванні і забезпеченні реалізації державної політики у сфері, зокрема, раціонального використання надр та наділено повноваженнями видавати накази, які підлягають виконанню Державною службою геології та надр України, а впорядкування діяльності Державної служби геології та надр України шляхом прямої координації здійснюється Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України, який поміж іншого, розглядає звіти про усунення порушень і недоліків в роботі Держгеонадра.

Зважаючи на вказану вище практику Верховного Суду, а також відсутність погодження Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, скаржник вважає, що Другий апеляційний адміністративний суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, Верховний Суд звертає увагу на те, що відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу, тому умови щодо їх використання, зокрема надр, є особливо суворими.

Конституцією України (частина перша статті 8 та частина перша статті 129) гарантується, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права; суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права.

Крім того, Закон України «Про судоустрій і статус суддів« (статті 2, 6, 48) встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Згідно статті 4 Кодексу України про надра, надра є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Угоди або дії, які в прямій або прихованій формі порушують право власності Українського народу на надра, є недійсними. Український народ здійснює право власності на надра через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради. Окремі повноваження щодо розпорядження надрами законодавством України можуть надаватися відповідним органам виконавчої влади.

Враховуючи підставу на якій подано касаційну скаргу, зважаючи на те, що спір у цій справі стосується користування надрами, що є виключною власністю Українського народу, державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, колегія суддів погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2021 року у цій справі з метою з`ясування дотримання судами норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення.

Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження, відсутні.

Керуючись статтями 248, 328, 329, 334, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

Визнати поважними підстави пропуску строку на касаційне оскарження та поновити Державній службі геології та надр України строк на касаційне оскарження постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2021 року.

Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Державної служби геології та надр України на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2021 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гірничо-видобувна компанія «Діан» до Державної служби геології та надр України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії.

Витребувати з Сумського окружного адміністративного суду справу № 480/2554/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гірничо-видобувна компанія «Діан» до Державної служби геології та надр України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії.

Надіслати учасникам справи копії цієї ухвали разом із копіями касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.

Встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

Суддя Я.О. Берназюк

Суддя С.М. Чиркін