ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

16.07.2021Справа № 910/10035/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О., за участю секретаря судового засідання Зарудньої О.О., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Телк "Транслогістик Київ" про розстрочення виконання судового рішення в справі № 910/10035/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДПА Київ" (01032, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 75; ідентифікаційний код 34620392)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телк "Транслогістик Київ" (85160, Донецька обл., Костянтинівський р-н, с. Іванопілля, вул.Торецька, буд. 34; ідентифікаційний код 41344427)

про стягнення 312 333,36 грн

Представники сторін:

від позивача: Копійчук О.В.

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ДПА Київ" задоволено повністю та відповідно стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Телк "Транслогістик Київ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДПА Київ" 284.471 грн 15 коп. основного боргу, 14.223 грн 58 коп. штрафу за прострочення оплати, 7.816 грн 86 коп. штрафу за порушення строків підписання актів приймання-передачі, 5.821 грн 77 коп. інфляційних втрат, 4.685 грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

19.04.2021 Господарським судом міста Києва видано наказ на примусове виконання рішення.

05.07.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Телк "Транслогістик Київ" про розстрочення виконання рішення суду від 30.11.2020 в справі № 910/10035/20.

На підставі п. 4.3. Засад використання автоматизованої системи документообігу Господарського суду міста Києва, затверджених рішенням зборів суддів від 14.09.2015 № 17 у зв`язку з відпусткою судді Сівакової В.В., на підставі розпорядження керівника апарату суду № 05-23/1024/21 від 05.07.2021 матеріали судової справи № 910/10035/20, зареєстровані за вхідним № 01-20/6713/21 передано на повторний автоматизований розподіл.

За наслідками проведення повторного автоматизованого розподілу матеріали судової справи № 910/10035/20, зареєстрованих за вхідним № 01-20/6713/21, визначено суддю Баранова Д.О. для подальшого їх розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.07.2021 прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Телк "Транслогістик Київ" про розстрочення виконання судового рішення та відповідно призначено останню до розгляду на 16.07.2021.

16.07.2021 до Господарського суду міста Києва надійшли письмові заперечення Товариства з обмеженою відповідальністю "ДПА Київ" на подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Телк "Транслогістик Київ" заяву про розстрочення виконання судового рішення.

У судове засідання представник заявника (відповідач) не з`явився, належним чином повідомлявся про місце, дату та час розгляду справи.

Представник позивача заперечував щодо задоволення поданої заяви та відповідного розстрочення виконання судового рішення від 30.11.2020.

Із поданої Товариством з обмеженою відповідальністю "Телк "Транслогістик Київ" заяви про розстрочення виконання судового рішення вбачається, що товариство визнає заборгованість, здійснює дії щодо скорішого погашення боргу, але виконання рішення суду шляхом погашення боргу одним платежем є неможливим з об`єктивних підстав, а примусове стягнення навіть частини боргу призведе до значного погіршення фінансового стану боржника і унеможливить або значно ускладнить виконання рішення суду.

Також заявник зазначає, що при виконанні рішення суду шляхом оплати всієї суми одним платежем Товариство з обмеженою відповідальністю "Телк "Транслогістик Київ" опиниться у скрутному фінансовому положенні, не зможе продовжувати провадження господарської діяльності, не виконає договірні зобов`язання, пов`язані з постачанням по державному замовленню, не отримає оплату за поставлені товари, що ускладнить виконання рішення суду.

Крім того, заявник звертає увагу суду, що ліквідне майно, що належить боржнику та за рахунок якого можливо виконання рішення суду, має обтяження і знаходиться у заставі банку.

З огляду на викладене, Товариство з обмеженою відповідальністю "Телк "Транслогістик Київ" просить суд розстрочити виконання рішення суду від 30.11.2020 шляхом оплати чотирма рівними платежами, по одному платежу щоквартально в розмірі 25 % від загальної суми стягнення, що дорівнює 79 254, 59 грн.

Із поданих позивачем заперечень вбачається, що до пред`явлення наказу на примусове виконання рішення позивач пропонував відповідачу добровільно виконати судове рішення, проте відповідачем не було виконано рішення навіть частково.

Відповідач до подачі заяви про розстрочення виконання рішення суду від 30.11.2020 в справі № 910/10035/20 не звертався до позивача з проханням розстрочення виконання рішення в позасудовому порядку, а скрутне фінансове становище не є безумовною підставою для розстрочки виконання рішення суду. При цьому, фінансові ускладнення не є винятковою і непрогнозованою обставиною в умовах ринкової економіки. Такий стан справ боржника є одним із можливих ризиків підприємницької діяльності.

Відтак, позивач зазначає, що відповідач до заяви про розстрочення виконання рішення не надано доказів, що має реальну можливість виконати рішення суду в ті строки, які ним зазначені.

З поміж викладеного, позивач звертає увагу суду на недобросовісну поведінку ТОВ "Телк ''Транслогістик Київ", яка виразилась в тому, що останній ігнорував претензії ТОВ "ДПА Київ", не сплатив борг в досудовому порядку та в період розгляду справи судом та навіть після винесення рішення суду здійснював дії аби ускладнити виконання рішення суду зокрема після прийняття рішення судом першої інстанції відповідачем було укладено договір застави рухомого майна, а представник відповідача не з`явився до Констянтинівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністрества юстиції (м. Харків) за викликом виконавця.

Частиною 1 статті 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підстави для відстрочення виконання судового рішення передбачені частинами 3, 4 статті 331 Господарського кодексу України, за змістом яких підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Таким чином, законодавець у будь-якому випадку пов`язує розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, виключними обставинами, що ускладнюють виконання судового рішення.

Отже, підставою для розстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк, встановлений судом, тому всі ці обставини повинні бути доведені заявником.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що розстрочка означає виконання частками, встановленими господарським судом з певним інтервалом у часі. Розстрочка можлива для виконання рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно не визначене індивідуальними ознаками, декілька індивідуально визначених речей, тощо).

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання розстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Так, у п. 40 рішення від 17.05.2005 року у справі "Чіжов проти України" Суд зазначив, що затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається п. 1 ст. 6 Конвенції. На державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці.

Із підстав, умов та меж надання розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки без обґрунтованих на те мотивів, без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Отже, питання щодо надання розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання розстрочки виконання рішення суду є з`ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

Суд вказує, що боржник є працюючим підприємством, яке веде господарську діяльність і не знаходиться у стані банкрутства, а відтак має можливість здійснити виконання рішення суду.

Також суд погоджується з доводами позивача що відповідачем фактично не надано доказів того, щодо існування обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, а наданий відповідачем договір поставки № 11/01-21/1 від 11.01.2021 та Витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна є виключно результатом господарської діяльності ТОВ "Телк ''Транслогістик Київ" і жодним чином не впливає на фактичне виконання судового рішення.

Крім того, суд вказує, що господарська діяльність здійснюється відповідачем на власний ризик, не може бути безумовною та єдиною, підставою для розстрочення виконання судового рішення. Дані обставини мають бути виключними та об`єктивно свідчити про неможливість повного виконання відповідачем на даний час рішення суду.

Приписами ч. 1, 4 ст. 74 Господарського процесуального кодексу закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Положеннями статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд вказує, що відстрочення виконання судового рішення є правом суду, а не його обов`язком, а обґрунтування пов`язаних з цим обставин та подання доказів, які свідчать про наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, покладається на зацікавлену особу.

Отже, з огляду на викладене вище, за висновком суду, Товариством з обмеженою відповідальністю "Телк "Транслогістик Київ" не доведено з посиланням на належні та допустимі засоби доказування обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

За приписами статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій її території.

Згідно ст. 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Аналогічні положення містяться також в Законі України "Про судоустрій і статус суддів". Зокрема, ст. 13 Закону встановлює, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, враховуючи викладене вище, приймаючи до уваги інтереси та законні сподівання позивача на виконання судового рішення, яке набрало законної сили, суд дійшов висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Телк "Транслогістик Київ" про розстрочення виконання судового рішення в справі № 910/10035/20 є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Крім того, суд звертає увагу на те, що 19.07.2021 судді Баранову Д.О. було передано клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Телк "Транслогістик Київ" про відкладення розгляду справи у зв`язку із введеними в м. Києві карантинними обмеженнями.

При тому суд вказує, що заявник на своєму клопотанні зазначив прізвище та ініціали судді Сівакової В.В. у зв`язку з чим дане клопотання було зареєстровано на вказану суддю, що фактично унеможливило його передачу судді Баранову Д.О. в день засідання - 16.07.2021.

Одночасно суд звертає увагу заявника, що зазначені ним карантинні обмеження не є підставою для відкладення розгляду справи.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.07.2020 у справі № 924/369/19.

Також суд вказує, що за положеннями статті 129 Конституції України, статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Суд наголошує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 Господарського процесуального кодексу України).

Крім того, суд в ухвалі від 07.07.2021 пропонував сторонами брати участь у засіданні щодо розгляду заяви в режимі відеоконференції, однак такої заяви до суду від відповідача не надходило.

Керуючись статтями 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Телк "Транслогістик Київ" про розстрочення виконання судового рішення в справі № 910/10035/20 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 20.07.2021.

Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Д.О. Баранов