СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" липня 2021 р. Справа №905/288/21

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Россолов В.В., суддя Слободін М.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача Дружківського міського центру зайнятості, м.Дружківка, Донецька область, (вх.№1410Д/1-40) на рішення Господарського суду Донецької області від 06.04.2021 року у справі №905/288/21,

за позовом Дружківського міського центру зайнятості, м.Дружківка, Донецька область,

до Приватного акціонерного товариства «Грета», м.Дружківка, Донецька область,

про стягнення суми виплаченої допомоги по частковому безробіттю на період карантину у розмірі 20303,60 грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2021 року Дружківський міський центр зайнятості звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Грета» про стягнення суми виплаченої допомоги по частковому безробіттю на період карантину у розмірі 20303,60 грн.

Позов обґрунтований тим, що внаслідок подання недостовірних відомостей відповідач неправомірно отримав допомогу по частковому безробіттю на період карантину, що призвело до безпідставної її виплати працівникам, чим завдано збитків Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття у сумі 20303,60 грн.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 06.04.2021 року у справі №905/288/21 (повний текст рішення складено та підписано 08.04.2021 року, суддя Аксьонова К.І.) у задоволені позову відмовлено.

Позивач з вказаним рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до суду апеляційної інстанції зі скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм права, на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 06.04.2021 року та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Також апелянт просить стягнути з відповідача суму сплаченого судового збору.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що ПрАТ «Грета» отримано та виплачено допомогу по частковому безробіттю особам, які на дату отримання та виплати не перебували у трудових відносинах з підприємством, що суперечить п.6 Порядку №306 та призвело до неправомірних виплат отриманої допомоги по частковому безробіттю на період карантину в сумі 18319,28 грн. В відомості про осіб, щодо яких виконуються вимоги ч.3 ст.47-1 Закону України «Про зайнятість населення» за червень 2020 року, наданої до Дружківського міського центру зайнятості 02.07.2020 року, внесена ОСОБА_1 , яка отримує пенсію з 23.06.2020 року, що порушує п.3 Порядку №306 та призвело до неправомірних виплат отриманої допомоги по частковому безробіттю на період карантину в сумі 1984,32 грн.

Скаржник вказує, що при винесенні рішення від 06.04.2021 року Господарський суд Донецької області неправильно визначився із характером спірних правовідносин, не застосував закон, який підлягає застосуванню, зокрема ст.47-1 Закону України «Про зайнятість населення» в частині порядку надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину та/або надзвичайної ситуації, її розмір, строки надання а також порядок повернення коштів, спрямованих на фінансування такої допомоги, визначеного Кабінетом Міністрів України, в зв`язку з чим прийняв помилкове рішення, яке підлягає скасуванню.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.05.2021 року відкрито апеляційне провадження за скаргою позивача; встановлено строк відповідачу для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня вручення йому ухвали про відкриття провадження у справі, а також встановлено учасникам справи строк на протязі якого вони мають право подати до суду клопотання, заяви та документи в обґрунтування своїх вимог і заперечень по справі. Враховуючи, що ціна позову в даній справі є меншою від ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, судом попереджено сторони, що апеляційна скарга буде розглядатися за правилами ч. 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України без повідомлення учасників справи за відсутності клопотань учасників справи про розгляд справи з їх повідомленням (викликом).

Згідно з ч.13 ст.8 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За приписами ч.10 ст.270 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Відповідно до ч.7 ст.252 Господарського процесуального кодексу України, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Згідно з ч.2 ст.270 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п`ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.

Як вбачається з долучених до матеріалів справи повідомлень відділення зв`язку, копію ухвали суду від 21.05.2021 року отримано позивачем 27.05.2021 року та відповідачем 27.05.2021 року.

Клопотань від учасників справи про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням не надійшло.

За таких обставин, не вбачаючи підстав для розгляду апеляційної скарги в даній справі у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи з власної ініціативи, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги в порядку спрощеного письмового провадження, в межах встановленого чинним процесуальним законодавством строку, без проведення судового засідання.

02.06.2021 року від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№6383), в якому зазначає, що згоден з рішенням господарського суду першої інстанції, вважає його обґрунтованим та законним, прийнятим при об`єктивному та повному досліджені всіх матеріалів справи, без порушення матеріального чи процесуального права, у зв`язку з чим просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

У ході апеляційного розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 Господарського процесуального кодексу України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч. 1 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами ч.2 цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В ході розгляду даної справи судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи в суді першої інстанції - у відповідності до приписів ч.1 ст.210 Господарського процесуального кодексу України, а також з урахуванням положень ч.2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм права при винесенні оскаржуваного рішення, а також проаналізувавши докази, котрі стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в обґрунтування своїх вимог та заперечень, колегія суддів апеляційної інстанції встановила наступне.

19.05.2020 року Приватне акціонерне товариство «Грета» (відповідач у справі, роботодавець) звернулось до Дружківського міського центру зайнятості (позивач у справі, центр зайнятості) із заявою №07-355 про надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину, у зв`язку із зупиненням промислової діяльності з 18.05.2020 року відповідно до ст.47-1 Закону України «Про зайнятість населення» та Порядку надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 року №306. До вказаної заяви додано: копію балансу на 31.12.2019 року; копію звіту про фінансові результати, копію наказу від 07.05.2020 року №49 «Про призупинення роботи підприємства», відомості про працівників ПрАТ «Грета», в яких виникло право на допомогу по частковому безробіттю на період карантину, довідку про сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період листопад 2019 квітень 2020.

За наслідком розгляду заяви №07-355 від 19.05.2020 року та прийняття позивачем рішення про надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину 25.05.2020 року між Дружківським міським центром зайнятості (центр зайнятості) та Приватним акціонерним товариством «Грета» (роботодавець) укладено договір про надання допомоги по частковому безробіттю па період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2 №37/20, предметом якого є надання центром зайнятості роботодавцю коштів, передбачених у бюджеті Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття для виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, відповідно до Порядку надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 року №306, у разі втрати ними частини заробітної плати внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв`язку із зупиненням (скороченням) діяльності (п.1 договору).

За умовами п.8 договору роботодавець в установленому законодавством порядку відповідає за достовірність документів і відомостей, що є підставою для виплати допомоги по частковому безробіттю на період карантину, та цільове використання коштів Фонду. У разі подання недостовірних відомостей, передбачених п.2 ч.2 ст.35 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», використання роботодавцем коштів Фонду з порушенням установленого порядку роботодавець добровільно чи на підставі рішення суду повинен відшкодувати Фонду заподіяну шкоду.

Договір набирає чинності з дня його підписання сторонами та діє до виконання ними всіх зобов`язань, передбачених цим договором (п.10 договору).

На підставі наданих роботодавцем відомостей про осіб, щодо яких виконуються вимоги ч.3 ст.47-1 Закону України «Про зайнятість населення» за травень 2020 року на суму 704982,60 грн. (отримані центром зайнятості 26.05.2020 року, лист №07-358 від 26.05.2020 року); за червень 2020 року на суму 616625,20 грн. (отримані центром зайнятості 01.07.2020 року; лист №07-437 від 25.06.2020 року); за липень 2020 року на суму 82509,20 грн. (отримані центром зайнятості 24.07.2020 року; лист №07-612 від 24.07.2020 року) позивачем перераховано відповідачу кошти у загальній сумі 1404117,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №2542 від 05.06.2020 року на суму 704982,60 грн. (проведено банком 09.06.2020), №3188 від 616625,20 грн. (проведено банком 21.07.2020 року) та №3522 від 07.08.2020 року на суму 82509,20 грн. (проведено банком 10.08.2020 року). Допомога по частковому безробіттю виплачена працівникам: за травень 2020 10.06.2020 року, за червень 2020 21.07.2020 року, за липень 2020 10.08.2020 року. Платіжні відомості про перерахування подано роботодавцем до центру зайнятості; цільове використання коштів не є спірним.

За результатами проведеної перевірки центром зайнятості відомостей поданих роботодавцем для отримання допомоги по частковому безробіттю на період карантину, дотримання порядку використання роботодавцем виділених йому коштів допомоги по частковому безробіттю на період карантину, цільового використання коштів допомоги по частковому безробіттю на період карантину, складено акт №12 від 01.10.2020 року. Відповідно до вказаного акту встановлено відсутність трудових відносин між роботодавцем та особами, які включені до відомостей за травень 2020 року, червень 2020 року, липень 2020 року про осіб щодо яких виконуються вимоги ч.3 ст.47-1 Закону України «Про зайнятість населення» на момент виплати допомоги, а також внесені відомості про особу, яка отримує пенсію, а саме:

- відомості про осіб, щодо яких виконуються вимоги ч.3 ст.47-1 Закону України «Про зайнятість населення», за травень 2020 року подані до центру зайнятості 26.05.2020 року; центром зайнятості перераховані кошти роботодавцю 09.06.2020 року у сумі 704982,60 грн.; роботодавцем перераховано на рахунки працівників допомогу по часткову безробіттю на період карантину 10.06.2020 року; у відомість за травень 2020 року у тому числі внесено дані про ОСОБА_2 , звільненого за ст.38 КЗпП України 01.06.2020 року, а отже на момент виплати допомоги (10.06.2020 року) ця особа не перебувала у трудових відносинах з роботодавцем;

- відомості про осіб, щодо яких виконуються вимоги ч.3 ст.47-1 Закону України «Про зайнятість населення», за червень 2020 року подані до центру зайнятості 25.06.2020 року (отримані 01.07.2020 року); центром зайнятості перераховані кошти роботодавцю 21.07.2020 року у сумі 616625,20 грн.; роботодавцем перераховано на рахунки працівників допомогу по часткову безробіттю на період карантину 21.07.2020 року; у відомість за червень 2020 року внесено дані про осіб, звільнених за ст.38 КЗпП України, ОСОБА_3 (звільнений 20.06.2020 року), ОСОБА_4 (звільнений 26.06.2020 року), ОСОБА_5 (звільнений 30.06.2020 року), ОСОБА_6 (звільнений 30.06.2020 року), ОСОБА_7 (звільнена 13.07.2020 року), ОСОБА_8 (звільнений 18.07.2020 року) ОСОБА_9 (звільнений 07.07.2020 року), ОСОБА_10 (звільнена 06.07.2020 року), а отже на момент виплати допомоги (21.07.2020 року) вказані особи не перебували у трудових відносинах з роботодавцем; у відомість за червень 2020 року внесено дані про ОСОБА_1 , яка на момент виплати допомоги (21.07.2020 року) отримувала пенсію з 23.06.2020 року;

- відомості про осіб, щодо яких виконуються вимоги ч.3 ст.47-1 Закону України «Про зайнятість населення», за липень 2020 року подані до центру зайнятості 24.07.2020 року (отримані 03.08.2020 року); центром зайнятості перераховані кошти роботодавцю 10.08.2020 року у сумі 82509,20 грн.; роботодавцем перераховано на рахунки працівників допомогу по часткову безробіттю на період карантину 10.08.2020 року; у відомість за липень 2020 року внесено дані про ОСОБА_11 , звільненого за ст.38 КЗпП України 31.07.2020 року, а отже на момент виплати допомоги (10.08.2020 року) ця особа не перебувала у трудових відносинах з роботодавцем.

Дружківський міський центр зайнятості звертався до відповідача з претензією №3879/05 від 20.10.2020 року щодо повернення допомоги по частковому безробіттю в сумі 20303,60 грн. у відповідь на яку відповідач повідомив про те, що претензія не підлягає задоволенню. Відповідач зазначив, що працівники, з якими були оформлені трудові відносини звільнені після закінчення періодів, за які вони мали право на отримання і отримали допомогу по частковому безробіттю на період карантину. Відомості щодо особи, яка отримує пенсію не відповідають дійсності, оскільки допомога була отримана працівником за період, коли ця особа ще не отримувала пенсію.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатним.

Правові, економічні та організаційні засади реалізації державної політики у сфері зайнятості населення, гарантії держави щодо захисту прав громадян на працю та реалізації їхніх прав на соціальний захист від безробіття визначає Закон України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 року №5067-VI (далі - Закон №5067-VI).

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 року №540-ІХ, Закон №5067-VI доповнено статтею 47-1 «Допомога по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2». Дана норма Закону набула чинності з 02.04.2020 року, а в подальшому до неї було внесено зміни Законами України від 13.04.2020 року №553-IX (чинна з 18.04.2020 року), від 13.05.2020 року №591-IX (чинна з 29.05.2020 року).

За приписами ч.1 ст.47-1 Закону України «Про зайнятість населення» в редакції, чинній у спірний період, (далі - Закон України «Про зайнятість населення») допомога по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - допомога по частковому безробіттю на період карантину), надається територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, застрахованим особам у разі втрати ними частини заробітної плати або доходу внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв`язку із зупиненням (скороченням) діяльності через проведення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України, за зверненням роботодавця або фізичної особи - підприємця, який є застрахованою особою, для її виплати працівникам або фізичній особі - підприємцю, який є застрахованою особою. Сума допомоги по частковому безробіттю на період карантину надається роботодавцям, у тому числі фізичним особам - підприємцям, які є застрахованими особами, із числа суб`єктів малого та середнього підприємництва на строк зупинення (скорочення) діяльності, а також протягом 30 календарних днів після завершення карантину. Допомога по частковому безробіттю на період карантину надається у разі сплати роботодавцем або фізичною особою - підприємцем, який є застрахованою особою, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування протягом шести місяців, що передують даті зупинення діяльності.

Згідно з ч.2 ст. 47-1 цього Закону України «Про зайнятість населення» для отримання допомоги по частковому безробіттю на період карантину роботодавець або фізична особа-підприємець, який є застрахованою особою, звертається до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за місцем реєстрації його як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та подає такі документи: 1) заяву у довільній формі; 2) копію наказу із зазначенням дати початку зупинення (скорочення) діяльності; 3) відомості про працівників та/або фізичну особу - підприємця, який є застрахованою особою (прізвище, ім`я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний державний орган і мають відмітку в паспорті), у яких виникло право на допомогу по частковому безробіттю на період карантину згідно з цією статтею; 4) довідку про сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за останні шість місяців, що передують даті зупинення діяльності.

Право на допомогу по частковому безробіттю на період карантину відповідно до цієї статті мають застраховані особи, в тому числі працівники, з якими роботодавцем оформлено трудові відносини (крім осіб, які отримують пенсію) (ч.3 Закону України «Про зайнятість населення»).

Частинами 4, 5, 6, 7 ст.47-1 Закону України «Про зайнятість населення» визначено, що допомога по частковому безробіттю на період карантину встановлюється за кожну годину, на яку працівникові або фізичній особі - підприємцю, який є застрахованою особою, було скорочено передбачену законодавством тривалість робочого часу, з розрахунку двох третин тарифної ставки (окладу), встановленої працівникові відповідного розряду, або з розрахунку двох третин бази нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування фізичної особи-підприємця, який є застрахованою особою. Розмір допомоги визначається виходячи з фінансових можливостей Фонду і не може перевищувати розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом. Виплата працівникам або фізичній особі - підприємцю, який є застрахованою особою, допомоги по частковому безробіттю на період карантину здійснюється роботодавцем або територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, з першого дня скорочення тривалості їх робочого часу у межах строку зупинення (скорочення) діяльності, але не більше 30 календарних днів після завершення карантину. У разі порушення гарантій зайнятості осіб, яким виплачувалася допомога по частковому безробіттю на період карантину (розірвання трудового договору протягом шести місяців (якщо допомога виплачувалася менше ніж 180 календарних днів, - протягом періоду, що дорівнює періоду виплати допомоги), з дня закінчення виплати допомоги з підстав, передбачених пунктом 1 статті 40 (крім повної ліквідації або припинення діяльності роботодавця), пунктом 1 статті 36, частиною третьою статті 38 Кодексу законів України про працю, кошти повертаються в повному обсязі до Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Роботодавець або фізична особа - підприємець, який є застрахованою особою, може звернутися за отриманням допомоги по частковому безробіттю на період карантину протягом 90 календарних днів з дня зупинення (скорочення) виробництва. Період виплати допомоги по частковому безробіттю на період карантину у разі, якщо роботодавцем або фізичною особою - підприємцем, який є застрахованою особою, вживалися заходи щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України, не враховується при розгляді звернення за наступним одержанням допомоги по частковому безробіттю на період карантину з причин виробничого характеру.

Згідно з ч.8 ст.47-1 Закону України «Про зайнятість населення» рішення про надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину приймається територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, на регіональному рівні протягом трьох робочих днів з дня подання роботодавцем або фізичною особою-підприємцем, який є застрахованою особою, документів, передбачених цією статтею, до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції за місцем реєстрації як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Розмір, порядок надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину, визначаються Кабінетом Міністрів України (ч. 9 ст.47-1 Закону України «Про зайнятість населення»).

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 року №306 затверджено Порядок надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - Порядок №306).

Пунктом 1 Порядку №306 передбачено, що він визначає механізм надання коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - карантин), повернення зазначених коштів у разі порушення гарантій зайнятості осіб, яким виплачувалася така допомога, а також її розмір.

Відповідно до п. 3 Порядку №306 допомога по частковому безробіттю на період карантину надається центром зайнятості застрахованим особам, в тому числі працівникам, з якими роботодавцем оформлено трудові відносини (крім осіб, які отримують пенсію), у разі втрати ними частини заробітної плати або доходу внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв`язку із зупиненням (скороченням) діяльності за зверненням роботодавця або фізичної особи-підприємця, який є застрахованою особою, для її виплати працівникам, з якими не припинено трудові відносини, або фізичній особі - підприємцю, який є застрахованою особою.

Пунктом 6 Порядку визначено, що виплата працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину здійснюється роботодавцем, з яким оформлено трудові відносини (крім осіб, які працюють у роботодавця за сумісництвом).

Перерахування роботодавцю коштів для виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину здійснюється центром зайнятості на підставі відомостей про осіб, щодо яких виконуються вимоги частини третьої статті 47-1 Закону України «Про зайнятість населення», наданих роботодавцем за формою згідно з додатком 2, щомісяця протягом трьох робочих днів після зарахування відповідних коштів на рахунок центру зайнятості (п.15 Порядку).

Відповідно до п.19 Порядку роботодавець/фізична особа-підприємець, який є застрахованою особою, несе відповідальність за достовірність документів і відомостей, що є підставою для надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину, та цільове використання коштів Фонду відповідно до законодавства.

Пунктом 21 Порядку встановлено, що за наявності підстав, передбачених пунктом 20 цього Порядку, центр зайнятості вживає заходів до повернення в повному обсязі коштів, наданих роботодавцю для виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину, відповідно до законодавства.

Відповідно до п. 23 Порядку центр зайнятості має право перевіряти відомості, подані роботодавцем/фізичною особою-підприємцем, який є застрахованою особою, для отримання коштів Фонду.

Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами, промислову діяльність підприємства-відповідача призупинено з 18.05.2020 року на період проведення карантину. Встановлено з 18.05.2020 року усім працівниками підприємства режим неповного робочого місяця відповідно до табелю обліку використання робочого часу. У зв`язку з епідемією коронавірусу в України відмінено робочі дні 01.06.2020, 02.06.2020, 03.06.2020, 04.06.2020, 05.06.2020, 09.06.2020, 10.06.2020, 11.06.2020, 12.06.2020, затверджено чергову відпустку з 06 квітня по 30 квітня 2020 та з 27 липня по 31 липня 2020 року. Відомості щодо тривалості робочого дня, робочих днів по місяцям, відпусток, вимушених прогулів, відображені в графіку роботи підприємства. Відомості про осіб, які були надані позивачу містять дані щодо кількості годин часткового безробіття на місяць, що відповідає графіку роботи підприємства.

Відповідачем були подані позивачу відомості за травень, червень, липень 2020 року щодо осіб, у яких виникло право на отримання допомоги по частковому безробіттю на період карантину на підставі ч.3 ст.47-1 Закону України «Про зайнятість населення». Після отримання допомоги по частковому безробіттю на період карантину відповідач здійснив перерахування допомоги працівникам. Цільове використання допомоги позивачем не оспорюється.

Позивач посилається на виплату відповідачем допомоги працівникам в порядку ст.47-1 Закону України «Про зайнятість населення» за відсутності підтвердження перебування таких працівників на час виплати в трудових відносинах з відповідачем як роботодавцем.

Однак такі особи були звільнені після закінчення періодів, за які позивач нарахував їм допомогу по частковому безробіттю, і фактично отримали допомогу за періоди карантину, за які вони мали право її отримувати відповідно до ст.47-1 Закону України «Про зайнятість населення» ( ОСОБА_2 - травень 2020; ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 - червень 2020, ОСОБА_11 - липень 2020).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що всі зазначені позивачем особи були звільнені після закінчення періодів, за які відповідач нарахував їм допомогу по частковому безробіттю, і фактично отримали допомогу за періоди карантину, за які вони мали право її отримувати відповідно до ст. 47-1 Закону України «Про зайнятість населення». Треба враховувати, що зазначена допомога перераховувалася позивачем - Дружківським міським центром зайнятості, відповідачу-роботодавцю фактично із запізненням, після звільнення працівників, що видно із доданих самим позивачем до заявленого ним позову копій платіжних доручень про перерахування відповідачу сум допомоги. По цим причинам допомога не могла бути виплачена відповідачем-роботодавцем в день звільнення працівників згідно зі ст. 116 КЗпП України і провини відповідача у цьому немає.

Щодо надання недостовірних відомостей про особу, яка на момент виплати допомоги (21.07.2020 року) отримувала пенсію ( ОСОБА_1 ), то вказаній особі було виплачено допомогу за 72 години часткового безробіття за червень 2020 (неробочі дні: 01.06.2020, 02.06.2020, 03.06.2020, 04.06.2020, 05.06.2020, 09.06.2020, 10.06.2020, 11.06.2020, 12.06.2020), тобто за період, в якому вона не отримувала пенсію, отже мала право на отримання допомоги по частковому безробіттю на період карантину. Вказане узгоджується з приписами Порядку №360.

Відповідно до абзацу 2 пункту 21 Порядку №306 передбачено лише одну підставу для повернення виплаченої допомоги по частковому безробіттю на період карантину - це подання фізичною особою- підприємцем недостовірних документів і відомостей, для отримання допомоги по частковому безробіттю на період карантину.

Проте, позивачем не було доведено, що відповідачем були надані недостовірні документи або відомості.

Фактично, доводи позивача, викладені у апеляційній скарзі, зводяться до переоцінки обставин справи і наданні їм іншого трактування ніж суд першої інстанції, проте такі твердження і доводи не спростовують обґрунтованих висновків місцевого господарського суду.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15,16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 цього ж кодексу визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв`язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням судом норм права.

З огляду на той факт, що висновки суду першої інстанції відповідають в повній мірі приписам законодавства та фактичним обставинам справи, судова колегія Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги та залишенні рішення Господарського суду Донецької області від 06.04.2021 року у справі №905/288/21 без змін.

Враховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені заявником апеляційної скарги, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 269, 270, п.1, ч.1 ст.275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Дружківського міського центру зайнятості залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Донецької області від 06.04.2021 року у справі №905/288/21 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки її оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.С. Хачатрян

Суддя В.В. Россолов

Суддя М.М. Слободін