ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2021 року, м. Херсон, справа № 923/804/21

Господарський суд Херсонської області у складі судді Закуріна М. К., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "НКЕМЗ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТЕК"

про стягнення 201 290,32 грн,

у с т а н о в и в:

Дії та аргументи Позивача

14.0.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «НВП «НКЕМЗ» звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТЕК» про стягнення 201 290,32 грн неустойки у зв`язку з несвоєчасним поверненням майна з оренди за договором суборенди № 1316 від 01.01.2016.

Обґрунтовуючи позовні вимоги Позивач вказав, що:

- 01.01.2016 між сторонами укладений договір суборенди нежитлових приміщень № 1316, за умовами якого Відповідач отримав у платне користування частину нежитлової будівлі корпусу № 5 цеху 2 площею 1978 м кв;

- 20.12.2018 Позивач направив Відповідачу листа за вих. № 4028/575 яким просив звільнити приміщення та повернути за актом приймання-передачі нерухоме та рухоме майно, надане йому в оренду, але останній цього не зробив, у зв`язку з чим рішенням Господарського суду Херсонської області у справі № 923/152/19 від 29.07.2019, яке набрало законної сили, Відповідач за позовом ТОВ «Новокаховський електромашинобудівний завод» підлягав виселенню з орендованого майна,

- через несвоєчасне повернення майна з оренди рішенням Господарського суду Херсонської області у справі № 923/1021/19 від 03.03.2020 з Відповідача стягнута неустойка за період з 01.01.2019 по 15.11.2019,

- безпосередньо з оренди майно Відповідач повернув лише за результатами вчинених виконавчих дій, а саме 08.04.2021,

- у відповідності до положень статті 785 Цивільного кодексу України Відповідач зобов`язаний сплатити неустойку у розмірі подвійної плати за користування орендованим майном за увесь час прострочення, тобто до моменту його повернення за актом державного виконавця, зокрема за період з 16.11.2019 по 08.04.2021.

Дії та аргументи Відповідача

Відповідач вимоги не визнав та вказав, що:

- власником орендованого майна є ТОВ «Новокаховський електромашинобудівний завод», а не Позивач, а тому саме власнику належить право звернення з позовом про стягнення неустойки за статтею 785 ЦК України,

- рішенням суду у справі № 923/152/19 підтверджено право власника на вимогу про повернення майна, а тому відсутні правові підстави для стягнення неустойки на користь Позивача, як суборендодавця,

- рішенням у справі № 923/1021/19 встановлений період прострочення з повернення, а саме з 01.01.2019 по 15.11.2019, а тому нарахування неустойки за інший період є неправомірним.

Процесуальні дії та судові рішення

Ухвалою від 18.06.2021 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного провадження та сторонам установив строки для подачі процесуальних заяв. Зокрема, Відповідач подав відзив на позов, а Позивач - відповідь на відзив.

Установлені судом обставини спору

29.07.2019 Господарським судом Херсонської області у справі № 923/152/19 за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Новокаховський електромашинобудівний завод» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТЕК» за участі третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «НКЕМЗ» про виселення з приміщень прийняте рішення, яким установлені певні обставини, які у відповідності до частини 4 статті 75 ГПК України не потребують повторного доведення.

Зокрема, рішенням суду від 29.07.2019, яке набрало законної сили відповідно до постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.11.2019, установлені наступні обставини:

- відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 157850861 від 27.02.2019 Товариству з обмеженою відповідальністю «Новокаховський електромашинобудівний завод» на праві власності належить нежитлова будівля, загальною площею 11308 кв. м, що знаходиться за адресою: Херсонська область, м. Нова Каховка, вул. Фабрична, буд. 11,

- 15.01.2015 між ТОВ «Новокаховський електромашинобудівний завод», як орендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «НВП «НКЕМЗ», як орендарем, був укладений договір № 13-15 оренди нежитлового приміщення, за умовами якого орендодавець зобов`язався надати у тимчасове платне користування з травня 2015 року до 31 грудня 2016 року на умовах оренди майно (серед іншого) частину приміщення нежитлової будівлі, розташованої за адресою: м. Н. Каховка, вул. Фабрична, 11, площею 1978 кв. м,

- за умовами договору орендар має право здавати орендований об`єкт чи його частину в суборенду за письмовою згодою орендодавця,

- 22.11.2016 та 30.11.2017 до вказаного договору його сторонами були внесені зміни відповідними додатковими угодами, а саме за додатковою угодою від 22.11.2016 строк договору оренди № 13-15 від 15.01.2015 був продовжений до 31.12.2017, а додатковою угодою від 30.11.2017 до 31.12.2018,

- 01.01.2016 між ТОВ «НВП «НКЕМЗ», як орендарем, та ТОВ «ІТЕК», виступаючим у якості суборендаря, був укладений договір № 1316 суборенди нежитлового приміщення, за умовами якого Відповідач отримав в суборенду на строк до 31.12.2016 частину нежитлової будівлі корпусу № 5 цеху 02, розташованого за адресою: Херсонська область, місто Нова Каховка, вул. Фабрична, буд. 11, площею 1978 кв. м,

- 20.12.2018 Позивач звернувся до Відповідача з листом за вих. № 4028/575, в якому вказав про закінчення строку дії договору суборенди № 1316 від 01.01.2016 та необхідність звільнення приміщень і передачі їх за актом приймання-передачі,

- відповідно до угоди від 26.12.2018 про розірвання договору оренди № 13-15, укладеної між ТОВ «Новокаховський електромашинобудівний завод» та Позивачем, договір оренди № 13-15 від 15.01.2015 між ними розірвано з 31.12.2018,

- Відповідач листом за вих. № 28 від 27.12.2018 підтвердив отримання вказаного листа про розірвання договору суборенди та ним же висловився з погодженням про розірвання договору суборенди № 1316 від 01.01.2016,

- станом на час розгляду справи в суді Відповідач продовжував користуватися спірними приміщеннями та не повернув їх із суборенди.

Водночас, відносно строків дії договорів оренди та суборенди суд зазначив, що:

- договір оренди № 13-15 від 15.01.2015 є припиненим з 31.12.2018,

- строк дії договору суборенди закінчився 31.12.2018.

Отже, рішенням суду у справі № 923/152/19 встановлена наявність:

- договірних відносин оренди (найму) за договором № 13-15 від 15.01.2015, які виникли між ТОВ «Новокаховський електромашинобудівний завод» та Позивачем,

- суборенди (піднайму) за договором № 1316 від 01.01.2016, які виникли між Позивачем та Відповідачем,

- закінчення строку дії договору оренди та суборенди 31.12.2018,

- належності орендованого майна на праві власності ТОВ «Новокаховський електромашинобудівний завод»,

- неповернення орендованого майна із суборенди та користування ним станом на час розгляду справи в суді.

Цим рішенням, з урахуванням ухвали від 06.12.2019 про його роз`яснення, яка набрала законної сили у відповідності до постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.02.2020, позовні вимоги (серед інших) були задоволені, а саме усунуто перешкоди у здійсненні ТОВ «Новокаховський електромашинобудівний завод» права користування та розпорядження майном шляхом виселення ТОВ «ІТЕК» із займаних приміщень: частини нежитлової будівлі, площею 1978 кв. м, розташованої за адресою: Херсонська область, м. Нова Каховка, вулиця Фабрична, будинок 11.

При цьому суд роз`яснив, що під словом «перешкоди», у контексті наявного між сторонами спору, слід розуміти перебування ТОВ «ІТЕК» у спірних приміщеннях, не звільнення їх з моменту закінчення договірних суборендних правовідносин, а слово «виселення» у прийнятому судом рішенні означає змушення ТОВ «ІТЕК» залишити спірні приміщення.

Відповідно до пункту 4.2. договору суборенди № 1316 від 01.01.2016 «з 1 лютого 2016 року за користування орендованим об`єктом суборендар сплачує орендарю орендну плату без урахування комунальних платежів в розмірі 6 000 грн в місяць з урахуванням ПДВ».

03.03.2020 Господарським судом Херсонської області у справі № 923/1021/19 за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «НКЕМЗ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТЕК» про стягнення 531 300 грн неустойки прийняте рішення, яким установлені певні обставини, які у відповідності до частини 4 статті 75 ГПК України не потребують повторного доведення.

Зокрема, рішенням суду від 03.03.2020, яке набрало законної сили відповідно до постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.07.2020, установлені обставини:

- установленого умовами пункту 5.1. договору суборенди № 1316 обов`язку Відповідача у разі припинення договору повернути Позивачу орендований об`єкт у належному стані, а відповідно до пункту 2.6. повернення оформлюється складанням акту приймання-передачі, при цьому обов`язок по його складенню покладений на Відповідача,

- невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю «ІТЕК» зобов`язань з повернення майна із суборенди Товариству з обмеженою відповідальністю «НВП «НКЕМЗ» у період з 01.01.2019 по 05.11.2019 (включно),

- припинення зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТЕК» з повернення майна із суборенди Товариству з обмеженою відповідальністю «НВП «НКЕМЗ» починаючи з 06.11.2019, оскільки рішення Господарського суду Херсонської області у справі № 923/152/19 про виселення Відповідача із займаних приміщень прийняте на користь їх власника, тобто ТОВ «Новокаховський електромашинобудівний завод» та воно набрало законної сили 05.11.2019,

- нарахування Товариством з обмеженою відповідальністю «НВП «НКЕМЗ» Товариству з обмеженою відповідальністю «ІТЕК» неустойки за період з 01.01.2019 по 05.11.2019 (включно) у сумі 121 000 грн.

Як слідує з Акту державного виконавця від 08.04.2021 Відповідач за наслідками виконавчого провадження за наказом Господарського суду Херсонської області № 923/152/19 від 02.12.2019 звільнив орендовану частину приміщення нежитлової будівлі, розташовану за адресою: м. Н. Каховка, вул. Фабрична, 11, площею 1978 кв. м.

Відповідно до розрахунку, зробленого Позивачем у тексті позовної заяви, ним нарахована до сплати Відповідачу неустойка у сумі 201 290,32 грн за період з 16.11.2019 по 08.04.2021, яка обрахована як подвійна плата за користування майном з час прострочення, виходячи зі щомісячної плати за договором № 1316 від 01.01.2016, у сумі 6 000 грн.

Оцінка суду установлених обставин та норм діючого законодавства

Щодо правової природи договірних відносин

Установлені судом обставини наявності укладених між учасниками справи договорів, свідчать про виникнення між ними майново-господарських зобов`язань, у силу яких у відповідності до приписів статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України одна сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони, а інша (управнена) сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За частиною 1 статті 175 того ж Кодексу майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зміст та умови договорів, аналіз правовідносин та господарсько-договірних зобов`язань (майново-господарських зобов`язань у відповідності до частини 1 статті 179 ГК України), які виникли між учасниками на їх підставі, з огляду на вказані правові положення, свідчать, що за своєю юридичною природою між ними укладений договір оренди (суборенди) майна.

Статтею 283 ГК України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності» (частина 1); до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина 6).

Зокрема, положеннями статті 288 ГК України регулюються правовідносини суборенди державного та комунального майна, а тому у відповідності до частини 6 статті 283 того ж Кодексу до правовідносин суборенди іншого майна підлягають застосуванню положення Цивільного кодексу України.

Безпосередньо такі правовідносини урегульовані положеннями статті 774 ЦК України, за якою можливе за згодою наймодавця передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм); строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму; до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Отже, суд приходить до висновку, що відносини суборенди мають похідний, залежний характер від відносин оренди, оскільки:

- умови договору суборенди залежать від умов договору оренди,

- строк договору суборенди не може перевищувати строк договору оренди,

- припинення договору оренди викликає припинення договору суборенди,

- права і обов`язки за договором суборенди повинні відповідати змісту договору оренди,

- здача майна в оренду допускається лише за згодою орендодавця,

- за договором суборенди суборендар має перед суборендодавцем аналогічні обов`язки як і орендар перед орендодавцем за договором оренди.

Щодо наслідків припинення договірних відносин суборенди

Правові наслідки припинення договору оренди встановлені серед іншого приписами частини 4 статті 291 ГК України та частини 1 статті 785 ЦК України. Зокрема, за цими положеннями у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана.

Таким чином, законом встановлений обов`язок орендаря (наймача) та відповідно до частини 3 статті 774 ЦК України і суборендаря (піднаймача) повернути орендоване майно відповідно орендодавцю (за договором оренди) та орендарю (за договором суборенди).

Як зазначено вище, за умовами пункту 5.1. договору суборенди у разі його припинення Відповідач зобов`язався повернути Позивачу орендований об`єкт, а відповідно до пункту 2.6. повернення оформлюється складанням акту приймання-передачі, при цьому обов`язок по його складенню покладений на Відповідача.

Підсумовуючи наведене, суд приходить до загального висновку про встановлення законодавчого та договірного обов`язку Відповідача повернути майно Позивачу з настанням підстав для припинення договору суборенди, а саме починаючи із наступного дня закінчення строку його дії, а саме з 01.01.2019 (строк дії договорів 31.12.2018), склавши відповідний акт приймання-передачі.

Таким чином, Відповідачем не були виконані зобов`язання як з передачі майна, так і складання акту приймання-передачі, у зв`язку з чим він відповідає за невиконання господарського зобов`язання стосовно повернення майна.

Проте, така відповідальність обмежується діями власника майна щодо виселення Відповідача із займаних приміщень.

Так, рішення Господарського суду Херсонської області у справі № 923/152/19 про виселення Відповідача із займаного приміщення прийняте на користь його власника, тобто ТОВ «Новокаховський електромашинобудівний завод», яке набрало законної сили з часу прийняття постанови апеляційного суду 05.11.2019, а тому зобов`язання Відповідача з повернення майна із суборенди Позивачу припинилися у відповідності до частини 1 статті 205 ГК України починаючи з наступного дня після цієї ж дати, тобто 06.11.2019. Зокрема, за цією статтею господарське зобов`язання припиняється неможливістю виконання у разі виникнення обставин, за які жодна з його сторін не відповідає, якщо інше не передбачено законом. Поряд з цим, згідно до статті 253 того ж Кодексу перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За таких обставин, періодом прострочення Відповідачем зобов`язання з повернення орендованого майна Позивачу є період з 01.01.2019 по 05.11.2019.

Водночас, інший період, а саме з 06.11.2019 по 08.04.2021 є періодом неповернення (прострочення повернення) майна безпосередньому його власнику, тобто ТОВ «Новокаховський електромашинобудівний завод», а не Позивачу, як суборендодавцю.

Аналогічний висновок викладений у рішенні Господарського суду Херсонської області від 03.03.2020 у справі № 923/1021/19, яке набрало законної сили за результатами апеляційного перегляду.

Щодо відповідальності за прострочення передачі майна із суборенди

Положеннями частини 2 статті 785 ЦК України встановлено, що якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Отже, законом встановлена відповідальність за несвоєчасне повернення майна з оренди у вигляді неустойки з розрахунку подвійної плати за користування майном за час прострочення такого повернення.

Неустойка, стягнення якої передбачено вказаною нормою, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і для притягнення наймача, який порушив зобов`язання, до такої відповідальності необхідна наявність його вини (умислу або необережності) відповідно до вимог статті 614 ЦК України. Така неустойка є подвійною платою за користування річчю за час прострочення, а не штрафною санкцією у розумінні статті 549 ЦК України та статті 230 ГК України.

Підсумовуючи суд висновує, що встановлена законом відповідальність за несвоєчасне повернення майна з оренди є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і вона стосується правовідносин, які виникають не тільки на підставі договору оренди, але й суборенди. Однією із головних підстав її застосування є користування майном у періоді після закінчення строку правомірного користування до моменту його повернення.

Проте, у спорі зобов`язання Відповідача з повернення майна Позивачу припинилися 05.11.2019, а не 08.04.2021.

Відтак, Позивач не є належною особою, яка вправі нараховувати неустойку за період з 06.11.2019 по 08.04.2021, а тому його вимоги про сплату Відповідачем 201 290,32 грн за період з 16.11.2019 по 08.04.2021 є неправомірними.

Висновки суду з предмету судового розгляду

На підставі викладеного, за результатами оцінки доказів, обставин справи та вказаних правових положень, суд вважає, що:

- за між сторонами був укладений договір суборенди майна,

- відносини суборенди мають похідний, залежний характер від відносин оренди, а тому за договором суборенди суборендар має перед суборендодавцем аналогічні обов`язки як і орендар перед орендодавцем за договором оренди,

- у Відповідача був наявним встановлений умовами договору суборенди та закону обов`язок повернути Позивачу орендоване майно з настанням підстав для припинення договору суборенди, а саме починаючи із наступного дня закінчення строку його дії, тобто з 01.01.2019,

- Відповідач не повернув орендоване майно із суборенди у встановлений договором строк, проте відповідальність за неповернення обмежується діями власника майна щодо його виселення із займаних приміщень, а тому періодом прострочення зобов`язання з повернення орендованого майна Позивачу є період з 01.01.2019 по 05.11.2019, а не з 01.01.2019 по 08.04.2021,

- законом встановлена відповідальність за несвоєчасне повернення майна з оренди у вигляді неустойки з розрахунку подвійної плати за користування майном за час прострочення такого повернення,

- у спорі Позивач не є належною особою, яка вправі нараховувати неустойку за період з 06.11.2019 по 08.04.2021, а тому його вимоги про сплату Відповідачем 201 290,32 грн за цей період неправомірні.

За таких обставин позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Розподіл судових витрат

Судовими витратами у даній справі є витрати Позивача на сплату судового збору відповідно до платіжного доручення № 5270041 від 01.06.2021 у сумі 3019,36 грн та витрати на правничу допомогу у сумі 15 000 грн, які у відповідності до приписів частини 2 статті 129 ГПК України відносяться на нього.

На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 238, 240 ГПК України,

в и р і ш и в:

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя М.К. Закурін