ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/21758/19 Суддя (судді) першої інстанції: Качур І.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Губської Л.В., Файдюка В.В., при секретарі Войтковській Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 лютого 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство реконструкції та розвитку" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішень про застосування штрафних санкцій та вимоги про сплату боргу,

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агентство реконструкції та розвитку" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 31.10.2019 року № 0137050303 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток у сумі 445 793,75 грн., а саме: 356 635 грн. за податковими зобов`язаннями та 89158,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 31.10.2019 року № 0138050303 про зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 71 696 грн.;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 29.10.2019 року № 0002434207 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" у розмірі 170,00 грн.;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 29.10.2019 № 0002444207 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у розмірі 71,73 грн.;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 29.10.2019 № 0002454207 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у розмірі 368,73 грн.;

- визнати протиправним та скасувати рішення - вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 20.10.2019 року № Ю-72 у розмірі 737, 47 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 лютого 2021 року адміністративний позов задоволено повністю.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представником позивача було подано відзив на апеляційну скаргу, за містом якого зазначено, що судом першої інстанції повно та всебічно встановлені обставини у справі, надано вірну оцінку спірним правовідносинам, у зв`язку з чим відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 05.09.2019 року №270 проведена позапланова документальна виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство реконструкції та розвитку", з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 року по 26.09.2019 року, валютного законодавства за період з 01.01.2016 року по 26.09.2019 року, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування законодавства за період з 01.01.2011 року по 26.09.2019 року та іншого законодавства за відповідний період, відповідно до затвердженого плану документальної перевірки.

За результатами проведеної перевірки було виявлено порушення вимог податкового законодавства ТОВ "Агентство реконструкції та розвитку", які відображені в Акті перевірки №19/1-26-15-05-03-03/33239143 від 03.10.2019 року, а саме порушення:

- п. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України, п.12 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 12 "Фінансові інвестиції", затвердженого наказом Мінфіну України від 26.04.2000 № 91, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 17.05.2000 за №284/4505, п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року № 290, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 року за № 860/4153, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 356 635 гривень, у тому числі за 2016 рік на суму 190 440 грн., за 2017 рік на суму 92 825 грн., за 2018 рік на суму 73 370 грн.;

- п. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України, п.12 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 12 "Фінансові інвестиції", затвердженого наказом Мінфіну України від 26.04.2000 № 91, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 17.05.2000 року за № 284/4505, п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року № 290, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 року за № 860/4153, в результаті чого завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування всього у сумі 71 696 грн., а саме, за 2019 рік у сумі 71 696 грн.;

- п. 4 ч.2 ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року № 2464-VI, зі змінами та доповненнями, неподання звіту за травень 2015 року;

- ч. 8 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" №2464-VI від 08.07.2010 року та п. 6 ч. З p. IV "Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" затвердженої Наказом Міністерства фінансів України № 449 від 20.04.2015 року, в результаті чого порушено порядок сплати єдиного внеску з 21.01.2015 року по 28.01.2015 року.

31.10.2019 року на підставі висновків Акту перевірки від 03.10.2019 року №19/1-26-15-05-0303/33239143, ГУ ДПС винесені:

- податкові повідомлення-рішення: №0137050303, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств - 445 793,75 грн., з них за податковими зобов`язаннями - 356 635 грн., за штрафними санкціями - 89 158,75 грн.; № 0138050303, відповідно до якого, сума завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 71 696,00 грн.;

- рішення № 0002434207 від 29.10.2019 застосовано штрафні санкції на підставі п. 7 ч. 11 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" за неподання, несвоєчасне подання, подання не встановленою формою звітності у сумі 170,00 грн.;

- рішення № 0002444207 від 29.10.2019 року на підставі ч. 9 та п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" застосовано штраф у розмірі 71,73 грн.;

- рішення № 0002454207 від 29.10.2019 року застосовано штрафні санкції у сумі 368,73 грн. щодо порушень п. 1, п. 4 ч. 2 ст. 6, ч. 5 ст. 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року № 2464-VI;

- вимога про сплату боргу від 29.10.2019 № Ю-72 щодо сплати єдиного внеску, штрафів, пені на загальну суму 737,47 грн.

Контролюючим органом зроблено висновки, що ТОВ "Агентство реконструкції та розвитку" не здійснено відображення у дебеті рахунку 14 "Довгострокові фінансові інвестиції" нерозподіленого прибутку ТОВ "Малинська фабрика спеціального паперу", відповідно до частки інвестора в чистому прибутку об`єкта інвестування на загальну суму 2 053 000 грн., в тому числі за: 2016 рік - 1 058 000 грн., за 2017 рік - 555 500 грн., за 2018 рік - 439 500 грн. Відповідач зазначив, що коли об`єкт інвестування ТОВ "Малинська фабрика спеціального паперу" має за результатами діяльності прибуток, збільшення доходу необхідно відобразити в обліку підприємства інвестора (ТОВ "агентство реконструкції та розвитку") кореспонденцією рахунків: Д-т 141 "Інвестиції пов`язаним сторонам за методом обліку участі у капіталі" К-т 721 "Дохід від інвестицій в асоційовані підприємства" на суму прибутку за результатами діяльності підприємств - емітентів ТОВ "малинська фабрика спеціального паперу". ТОВ "Агентство реконструкції та розвитку" не відображено в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності дохід від результатів діяльності дочірнього підприємства ТОВ "Малинська фабрика спеціального паперу" за 2016, 2017 та 2018 роки.

З матеріалів справи також вбачається, що ТОВ "Агентство реконструкції та розвитку" подало до податкового органу заперечення від 17.10.2019 року на акт перевірки від 03.10.2019 року. До заперечення надано наказ "Про придбання фінансових інвестицій" від 25.01.2005 року № 1/25.01.2005, згідно якого придбані інвестиції обліковуються за фактичною собівартістю відповідно до п.15 П(С)БО 12 "Фінансові інвестиції" (підстава п. 17 "а").

Відповідно до висновку від 25.10.2019 року № 2/26-15-05-03-03 про розгляд заперечення, яке надане ТОВ "Агентство реконструкції та розвитку" за результатами розгляду заперечення, висновки акта від 03.10.2019 року №19/1-26-15-05-03-03/33239143 залишено без змін, а заперечення - без задоволення.

Проте, на думку відповідача, згідно з пп. "а" п. 17 ГІ (С)БО 12 "Фінансові інвестиції" фінансові інвестиції придбані та утримуються виключно для продажу протягом дванадцяти місяців з дати придбання.

Щодо встановленого порушення по сплаті єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування відповідачем зроблено висновок, що контролюючим органом по нарахуванні та сплаті єдиного внеску за період з 01.01.2011 року по 30.09.2013 року був орган Пенсійного фонду України, в інформаційних системах ГУ ДФС у м. Києві відсутня інформація щодо поданої звітності про суми заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а також своєчасності сплати єдиного внеску. До Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві був направлений запит про надання інформації щодо своєчасності нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування по ТОВ "агентство реконструкції та розвитку" за період з 01.01.2011 року по 30.09.2013 року. При перевірці оборотно-сальдової відомості рахунку 661, оборотно-сальдової відомості рахунку 651, відомості нарахування заробітної плати, інтегрованої картки платника (71010000) та розрахунково-платіжної відомості № НЗП-05 за травень 2015 року, було встановлено нарахування доходу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вигляді заробітної плати в загальній сумі 2863, 08 гривень. ТОВ "АГЕНСТВО РЕКОНСТРУКЦІЇ ТА РОЗВИТКУ" не подано звіт за травень 2015 року "Додаток 4 до порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", таким чином, підприємство не виконало вимоги п.4 ч.2 ст.6, п.1 ч.2 ст.6. п.1 ч. І ст. 7 та п.5 ст.8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року № 2464-V1. Також в інтегрованій картці платника рахується штрафна санкція за несвоєчасну сплату ЄСВ з 21.01.2015 року по 28.01.2015 рік, таким чином, підприємство не викопало вимоги ч. 8 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску па загальнообов`язкове державне соціальне страхування". Підприємством не виконано вимоги п.1 р. З Наказу Міндоходів № 454 від 19.09.2013 року "Про порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" згідно яких страхувальники, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору або на інших умовах, передбачених законодавством, зобов`язані формувати та подавати до органів доходів і зборів звіт протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного періоду.

Не погоджуючись з вказаними висновками контролюючого органу, вважаючи податкові повідомлення-рішення від 31.10.2019 року № 0137050303 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток у сумі 445 793,75 грн., а саме: 356 635 грн. за податковими зобов`язаннями та 89 158,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); від 31.10.2019 року № 0138050303 про зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 71 696 грн.; від 29.10.2019 року № 0002434207 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" у розмірі 170,00 грн.; від 29.10.2019 № 0002444207 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у розмірі 71,73 грн. протиправними, а також рішення від 29.10.2019 № 0002454207 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у розмірі 368,73 грн. та рішення - вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 20.10.2019 року № Ю-72 у розмірі 737, 47 грн. такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Відповідно до пункту 75.1. статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з підпунктом 75.1.2. пункту 75.1. статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Абзацом четвертим підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 78.1.12 пункту 78.1 статті 78 ПК України контролюючим органом вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня здійснено перевірку документів обов`язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з`ясування під час перевірки питань, що повинні бути з`ясовані під час перевірки для винесення об`єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Наказ про проведення документальної позапланової перевірки в цьому випадку приймається контролюючим органом вищого рівня лише у тому разі, коли стосовно посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або їм повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

Так, судом встановлено, що відповідно до підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, на підставі наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 05.09.2019 року № 270 проведена позапланова документальна виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство реконструкції та розвитку", з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 року по 26.09.2019 року, валютного законодавства за період з 01.01.2016 року по 26.09.2019 року, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування законодавства за період з 01.01.2011 року по 26.09.2019 року та іншого законодавства за відповідний період, відповідно до затвердженого плану документальної перевірки.

Результатами проведеної контролюючим органом перевірки відображені в Акті перевірки № 19/1-26-15-05-03-03/33239143 від 03.10.2019 року.

Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Відповідно до зазначеної норми, для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об`єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Частина 2 статті 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлює, що регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про фінансові інвестиції визначені П(С)БО 12 "Фінансові інвестиції" (надалі також П(С)БО 12).

Відповідно до п. 8 П(С)БО 12, фінансові інвестиції (крім інвестицій, що утримуються підприємством до їх погашення або обліковуються за методом участі в капіталі) на дату балансу відображаються за справедливою вартістю.

Сума збільшення або зменшення балансової вартості фінансових інвестицій на дату балансу (крім інвестицій, що обліковуються за методом участі в капіталі) відображається у складі інших доходів або інших витрат відповідно.

Згідно з п. 9 П(С)БО 12 фінансові інвестиції, справедливу вартість яких достовірно визначити неможливо, відображаються на дату балансу за їх собівартістю з урахуванням зменшення корисності інвестиції.

Втрати від зменшення корисності фінансових інвестицій відображаються у складі інших витрат з одночасним зменшенням балансової вартості фінансових інвестицій.

Відтак, загальне правило оцінки фінансових інвестицій на дату балансу визначено пунктами 8, 9 П(С)БО 12, а саме: фінансові інвестиції на дату балансу відображаються за справедливою вартістю або собівартістю.

Проте, з урахуванням наведеного, вказане правило не поширюється на інвестиції, що утримуються підприємством до їх погашення або обліковуються за методом участі в капіталі.

Так, відповідно до пункту 11 П(С)БО 12 фінансові інвестиції в асоційовані і дочірні підприємства на дату балансу відображаються за вартістю, визначеною за методом участі в капіталі, крім випадків, наведених у пунктах 17 і 22 Положення (стандарту) 12.

Таким чином, П(С)БО 12 прямо встановлює, що таке правило обліку, як за методом участі в капіталі, не поширюється на фінансові інвестиції в асоційовані і дочірні підприємства у випадках, наведених у п. 17 цього П(С)БО.

Так, відповідно до пункту 17 П(С)БО 12 фінансові інвестиції в асоційовані й дочірні підприємства в бухгалтерському обліку відображаються в порядку, наведеному у пунктах 8 і 9 Положення (стандарту) 12, якщо:

а) фінансові інвестиції придбані та утримуються виключно для продажу протягом дванадцяти місяців з дати придбання;

б) асоційоване або дочірнє підприємство ведуть діяльність в умовах, які обмежують його здатність передавати кошти інвестору протягом періоду, що перевищує дванадцять місяців.

При цьому, відповідно до приписів пункту 15 П(С)БО 12 оцінка та облік фінансових інвестицій здійснюються за кожною (окремою) фінансовою інвестицією.

Спосіб оцінки на дату балансу фінансової інвестиції в асоційовані та дочірні підприємства залежить від мети інвестора щодо використання такої конкретної інвестиції та здатності отримувати інвестором кошти від інвестиції. Якщо друга умова залежить від об`єктивних факторів, то перша визначається платником податків (керівництвом) під час придбання фінансової інвестиції самостійно.

Судом встановлено, що у листі від 06.01.2011 року № 31-34010-10/23-8432/70 Міністерства фінансів України також вказано на те, що від мети утримання фінансової інвестиції, яка повинна бути зафіксованою або в договорі купівлі, або в розпорядчому документі, або у відповідному первинному документі, залежить модель оцінки відповідної фінансової інвестиції.

За твердженнями позивача, на виконання вищенаведених вимог, під час придбання корпоративних прав керівником підприємства було видано відповідний наказ щодо обліку вказаних корпоративних прав, згідно з яким придбані інвестиції за Договором № 1 "купівлі-продажу корпоративних прав" від 21.01.2005 року необхідно обліковувати за фактичною собівартістю без застосування методу участі у капіталі (підстава п. 17 "а").

При цьому відповідно до підпункту "а" пункту 17 Положення, фінансові інвестиції в асоційовані й дочірні підприємства, у випадку їх придбання з метою продажу протягом дванадцяти місяців з дати придбання, в бухгалтерському обліку відображаються в порядку, наведеному у пунктах 8 і 9 Положення (стандарту) 12, а саме - за собівартістю.

Таким чином, справедливими є твердження позивача, що висновки щодо порушення товариством П(С)БО 12 та інших норм необґрунтовані, адже під час придбання інвестицій, керуючись п. 15 П(С)БО 12 "Фінансові інвестиції", товариство визначило їх мету використання та порядок обліку.

Порядок обліку повністю відповідає вимогам пунктів 8, 9 та 17 П(С)БО 12 "Фінансові інвестиції".

Водночас, в акті перевірки наявність порушенням контролюючим органом обґрунтовується загальними вимогами наказу, що визначає політику підприємства щодо обліку інвестицій, без урахування вимог зазначеного наказу від 25.01.2005 року № 1/25.01.2005 та приписів законодавства, що наведені вище. За наведеного, відсутні підстави для застосування методу участі в капіталі.

Разом з тим, частина 2 статті 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлює, що питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать виключно до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Таким чином, платником податків було правомірно самостійно обрано порядок обліку фінансової інвестиції у відповідності до вимог пунктів 8, 9, 15 та 17 П(С)БО 12 "Фінансові інвестиції". Визначення "доцільності" застосування іншого методу обліку, як і застосування методів бухгалтерського обліку у цілому, не належить до компетенції податкового органу.

Окремо суд зазначає щодо інформації, що зазначена в акті перевірки при розрахунку грошових зобов`язань зі сплати податку на прибуток: на сторінці 8 Акту перевірки суб`єктом владних повноважень зазначені обставини та зроблено висновок, що не відповідають дійсності, а саме: "ТОВ "Агентство реконструкції та розвитку" не відображено в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності дохід від результатів діяльності дочірнього підприємства ТОВ "Малинська фабрика спеціального паперу" за 2016, 2017 та 2018 роки". Разом з тим, не є доведеним факт, що ТОВ "Малинська фабрика спеціального паперу", яке має декількох учасників, є дочірнім підприємством позивача.

Згідно з пунктом 5 розділу II Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 20 серпня 2015 року № 727 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.10.2015 року за № 1300/27745, факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Крім того, в Акті перевірки відсутня інформація щодо сплати податку на прибуток у 2016 році у зв`язку з отриманням дивідендів, а інформація про те, що корпоративні права у 2011 році передані до іншої юридичної особи (аркуш 6 Акту перевірки; аркуш З листа від 30.10.2019 року № 34929/10/26-15-05-03-03 "Про розгляд заперечення"), не відповідає дійсності; не встановлений безпосередній зв`язок (його відсутність) між виявленими порушеннями, показниками відповідних рядків податкових декларацій (звітів, розрахунків) та регістрами бухгалтерського обліку (первинними документами), як господарювання; зазначено про дочірнє підприємство ТОВ "Малинська фабрика спеціального паперу", яке не є дочірнім тощо.

Вказане свідчить про порушенням Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів документальних перевірок податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та документування виявлених порушень, затверджених Наказом Державної фіскальної служби України від 01.06.2017 року № 396.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 31.10.2019 року № 0137050303 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток у сумі 445 793,75 грн., а саме: 356 635 грн. за податковими зобов`язаннями та 89158,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) та № 0138050303 про зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 71 696 грн.

Щодо позовної вимоги про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 20.10.2019 року № Ю-72, а також рішення від 29.10.2019 № 0002454207 суд зазначає наступне.

Висновками до акту перевірки встановлено неподання звіту за травень 2015 року та несвоєчасна сплата єдиного внеску.

Суб`єктом владних повноважень надіслана вимога про необхідність сплати узгодженого податкового зобов`язання та застосовані штрафні санкції за несплату єдиного внеску.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування;

Частиною 4 ст. 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" встановлено, що порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до п.1 р. 3 Наказу Міндоходів № 454 від 19.09.2013 року "Про порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" страхувальники, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору або на інших умовах, передбачених законодавством, зобов`язані формувати та подавати до органів доходів і зборів звіт протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного періоду.

Позивач зазначає, що ним подано відповідний звіт за травень 2015 року до контролюючого органу, що підтверджується відповідною квитанцією органу державної податкової служби, а також про сплату усіх податків з єдиного соціального внеску. Водночас, відповідач вказує, що ТОВ "Агентство реконструкції та розвитку" не подано звіт за травень 2015 року "Додаток 4 до порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", таким чином, підприємство не виконало вимоги п.4 ч.2 ст.6, п.1 ч.2 ст.6. п.1 ч. І ст. 7 та п.5 ст.8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року № 2464-V1. Також в інтегрованій картці платника рахується штрафна санкція за несвоєчасну сплату ЄСВ з 21.01.2015 року по 28.01.2015 рік, тобто підприємство не виконало вимоги ч. 8 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску па загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Судом встановлено, що в матеріалах міститься копія звіту про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до фіскальних органів, а також підтвердження прийняття звіту за травень. Водночас, доводи відповідача не підтверджені документально.

Крім того, відповідачем не доведено, що платник податків не має задекларованих, але не сплачених грошових зобов`язань, тобто відсутнє узгоджене грошове зобов`язання. Також не доведеним є факт, що платник податків отримував будь-яке рішення про нарахування 737,47 грн. Відсутня будь-яка інформація з цього приводу і в самому Акті перевірки.

За наведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вимога про сплату боргу (недоїмки) від 20.10.2019 року № Ю-72 та рішення від 29.10.2019 року № 0002454207 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у розмірі 368,73 грн. є протиправними та підлягають скасуванню.

Стосовно рішення від 29.10.2019 року № 0002444207 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у розмірі 71,73 грн. у зв`язку з порушенням пункту 6 ч. 3 розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що затверджена наказом Міністерства фінансів України 20.04.2015 року № 449 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 р. за № 508/26953, в результаті чого порушено порядок сплати єдиного внеску з 21.01.2015 по 28.01.2015 року, суд зазначає, що операції здійснені позивачем у січні місяці 2015 року, а отже платник податків не міг допустити порушення вимог нормативно-правового акту - Інструкції № 449, що був прийнятий лише у квітні місяці 2015 року.

За наведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення від 29.10.2019 року № 0002434207 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" у розмірі 170,00 грн.; визнання протиправним та скасування рішення від 29.10.2019 № 0002444207 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у розмірі 71,73 грн.; визнання протиправним та скасування рішення від 29.10.2019 № 0002454207 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у розмірі 368,73 грн.; визнання протиправним та скасування рішення - вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 20.10.2019 року № Ю-72 у розмірі 737, 47 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з частинами 1-2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 лютого 2021 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев

cуддя Л.В.Губська

суддя В.В.Файдюк