ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ПОВЕРНЕННЯ ЗАЯВИ ПРО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОЗОВУ БЕЗ РОЗГЛЯДУ

13 липня 2021 рокуСправа № 280/5892/21 м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Лазаренко М.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви,-

ВСТАНОВИВ:

12.07.2021 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 (далі заявник) про забезпечення позову, подана до подання адміністративного позову, в якій заявник просить суд забезпечити позов про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документу виконавчого напису, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем, зареєстрованого в реєстрі за №24299 від 28.04.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» заборгованості у розмірі 16133,60 грн, за виконавчим провадженням №65789412, яке відкрито Приватним виконавцем Білецькою К.О.

В обґрунтування заяви заявник посилається на те, що ним до Голосіївського районного суду м.Києва подана позовна заява про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, вчиненим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем, зареєстрованого в реєстрі за №24299 від 28.04.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» заборгованості у розмірі 16133,60 грн. Заявником в позовній заяві зазначено, що оскільки в зазначеній цивільній справі позивачем оскаржується виконавчий документ виконавчий напис, вважає за необхідне забезпечити позов шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого провадження №65789412, яке відкрито Приватним виконавцем Білецькою К.О. На підставі викладеного та керуючись статтями 43,49,150,151,152 ЦПК України, просить заяву про забезпечення позову задовольнити

Розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали адміністративного позову, суддя дійшов висновку, що заява підлягає залишенню без розгляду, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.1 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), Кодекс адміністративного судочинства України визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.

Згідно з ч.1 ст.3 КАС України порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюєтьсяКонституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Як встановлено з матеріалів позовної заяви позивач, звертаючись до Запорізького окружного адміністративного суду, в обґрунтування позовної заяви посилається на норми Цивільно-процесуального кодексу України (далі ЦПК України).

Але суд звертає увагу заявника на те, що він звернувся з заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви до Запорізького окружного адміністративного суду, судочинство в якому здійснюється відповідно до норм КАС України, а не ЦПК України, як помилково вважає заявник.

Відповідно до ч.1 ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Статтю 152 КАС України встановлено вимоги до змісту та форми заяви про забезпечення позову.

Подана позивачем заява не відповідає вимогам, встановленим ст..152 КАС України.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.152 КАС України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову.

Згідно п.1 ч.1 ст.153 КАС України заява про забезпечення позову подається: до подання позовної заяви до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

З матеріалів заяви про забезпечення позову вбачається, що заявником вже подано до Голосіївського районного суду м.Києва позовну заяву про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, вчиненим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем, зареєстрованого в реєстрі за №24299 від 28.04.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» заборгованості у розмірі 16133,60 грн.

Суд звертає увагу заявника, що якщо ним вже подано позовну заяву до Голосіївського районного суду м.Києва про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, то і заява про забезпечення позову має бути подана до Голосіївського районного суду м.Києва.

За змістом частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першою статті 19 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема:

1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;

2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;

3) спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;

4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;

5) за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом;

6) спорах щодо правовідносин, пов`язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму;

7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації;

8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності;

9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов`язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб;

10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб;

11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони», за винятком спорів, пов`язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю;

12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України «Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень».

Верховний Суд в постанові від 14 серпня 2019 року по справі № 519/77/18 зазначив, що спори за позовами про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, про повернення стягнутого за виконавчим написом вирішуються судом у порядку цивільного судочинства за позовами боржників або зазначених осіб до стягувачів, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа.

Верховний Суд зауважив, що справи за спорами щодо оскарження вчинених нотаріусами виконавчих написів (про визнання вчиненого нотаріусом виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса) мають розглядатися судами за позовами боржників до стягувачів.

Відповідачем у таких справах є особа, на користь якої було вчинено виконавчий напис, яким було порушено право позивача. Тобто, цивільна відповідальність за незаконно вчинений виконавчий напис покладається не на нотаріуса, а на особу, яка зверталася за виконавчим написом. Сам же нотаріус може залучатися судами як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Розгляд справ за вимогами про скасування виконавчого напису за правилами цивільного судочинства підтверджується також практикою Великої Палати Верховного Суду, зокрема постановою від 16 травня 2018 року по справі № 320/8269/15-ц.

Оскільки відносини, що виникли між сторонами та були підставою для звернення до суду не мають ознак публічно-правових, а обов`язковий елемент такого спору - суб`єкт владних повноважень - відсутній, дана заява не може бути розглянута адміністративним судом.

Тобто, виходячи із вищевикладеного, суд робить висновок, що оскільки адміністративному суду не підсудне оскарження виконавчого напису нотаріуса та визнання його таким, що не підлягає виконанню, то і забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документу виконавчого напису, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем, зареєстрованого в реєстрі за №24299 від 28.04.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» заборгованості у розмірі 16133,60 грн, за виконавчим провадженням №65789412, яке відкрито Приватним виконавцем Білецькою К.О., також не підсудне Запорізькому окружному адміністративному суду.

Відповідно до ч.7 ст.154 КАС України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про забезпечення позову не відповідає вимогам, встановленим статтею 152 КАС України, у зв`язку з чим заява підлягає поверненню заявнику без розгляду.

Керуючись ст.ст. 150, 152, 154, 256 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Повернути заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її постановлення.

Суддя М.С. Лазаренко