Справа № 369/8619/21

Провадження № 1-кс/369/1721/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.07.2021 м. Київ

Слідчий суддя Києво-Святошинського районного суду Київської областi ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про встановлення процесуальних строків досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12020110200002164, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_3 , діючи в інтересах ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області із клопотанням про встановлення процесуальних строків досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12020110200002164.

12.07.2021 на запит слідчого судді про витребування матеріалів кримінального провадження № 12020110200002164 від старшого слідчого СВ Бучанського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_5 надійшла копія постанови прокурора Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 , відповідно до якої підслідність кримінального провадження № 12020110200002164 за ч. 2 ст. 367 КК України визначено за Фастівським РУП ГУНП в Київській області.

Учасники процесу в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце його проведення повідомлялись.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали скарги, зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 5 КПК України встановлено, що процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.

Згідно ч. 1, 2 ст. 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження суд.

Статтею 113 КПК України встановлено, що процесуальні строки це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.

Відповідно до ст. 114 КПК України для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження. Будь-які строки, що встановлюються прокурором, слідчим суддею або судом, не можуть перевищувати меж граничного строку, передбаченого цим Кодексом, та мають бути такими, що дають достатньо часу для вчинення відповідних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень та не перешкоджають реалізації права на захист.

Встановлення правил підсудності має важливе значення для правильного функціонування судової системи, а також для виконання судами покладених на них завдань і визначення суду, компетентного здійснювати кримінальне провадження щодо конкретного кримінального правопорушення. Підсудність є ефективним засобом, який сприяє тому, щоб конкретна кримінальна справа розглядалася і вирішувалася судом законним, компетентним, незалежним і неупередженим, як того вимагають ст. 7 Загальної декларації прав людини та ч. 1 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.

Згідно з пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі Конвенція) «кожен при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на розгляд судом, встановленим законом». А відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

За допомогою правил про підсудність забезпечується також рівність всіх громадян перед законом і судом (ст. 24 Конституції України та ст. 10 КПК України). Будучи одним з проявів цієї конституційної засади, чітко встановлена законом підсудність набуває ознак суб`єктивного права людини на законного суддю, тобто права будь-якої людини знати наперед, який саме суд і в якому складі відповідно до закону правомочний здійснювати стосовно нього судове провадження, якщо така необхідність виникне.

Пунктом 18 ст. 3 КПК України визначено, що слідчий суддя суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, та у випадку, передбаченому статтею 247 цього Кодексу, - голова чи за його визначенням інший суддя відповідного апеляційного суду.

Згідно з ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом. Враховуючи сферу дії принципу диспозитивності, процесуальний закон чітко зазначає у який спосіб суд, слідчий суддя вирішують питання. Таким чином, слідчий суддя має вирішувати питання, які віднесені до його повноважень процесуальним законом і саме в спосіб, передбачений процесуальними нормами.

Положеннями ч. 6 ст. 9 КПК України визначено, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою ст. 7 цього Кодексу.

Виходячи аналізу норм КПК України, судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, що здійснює досудове розслідування, а тому, з урахуванням положень ч. 6 ст. 9 КПК України, зазначене правило застосовується й до розгляду скарг, клопотань, територіальна підсудність щодо яких прямо не визначена процесуальним законом.

Таким чином, скарги, клопотання в межах досудового розслідування кримінального провадження розглядаються слідчим суддею місцевого суду в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

В свою чергу, за положеннями ст. 38 КПК України органами досудового розслідування є органи, що здійснюють досудове слідство і дізнання. Досудове слідство здійснюють: 1) слідчі підрозділи: а) органів Національної поліції; б) органів безпеки; в) органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства; г) органів Державного бюро розслідувань; 2) підрозділ детективів, підрозділ внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України.

При цьому, у таких випадках не можна керуватися положенням ч. 1 ст. 32 КПК України, яке, з огляду на зміст цієї статті та її місце у структурі КПК України, стосується лише суду, який здійснює кримінальне провадження як орган, що розглядає справу по суті (ч. 1 ст. 3, ст. 30, ст. 31 КПК України), і не регламентує діяльність слідчого судді.

Як вбачається із постанови від 08.07.2021 прокурора Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні № 12020110200002164 визначено підслідністьзаФастівським РУП ГУНП в Київській області.

З огляду на зазначене, розгляд клопотання про встановлення процесуальнихстроків досудовогорозслідування в межах означеного кримінального провадження повинен здійснюватися судом у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться Фастівське РУП ГУНП в Київській області.

Разом з тим, Фастівське РУП ГУНП в Київській області знаходиться за адресою: вул. Поліни Осипенко, 6, м. Фастів, Київська обл., тобто розташоване поза межами територіальної юрисдикції Києво-Святошинського районного суду Київської області, а відтак, застосовуючи аналогію закону (п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України), клопотання слід повернути особі, яка його подала.

На підставі викладеного, керуючись ст. 170, 173, 174 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання адвоката ОСОБА_3 ,який дієв інтересах ОСОБА_4 ,про встановленняпроцесуальних строківдосудового розслідуванняу кримінальномупровадженні №12020110200002164 повернути особі, яка його подала.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1