Справа № 761/28677/15-ц

Провадження № 2/761/90/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2021 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Волошина О.А.

при секретарі: Колзаковій К.А.,

за участі:

представника позивача: ОСОБА_1 ,

представника відповідача: Гурез І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чорнєй Віти Володимирівни, треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України про визнання нотаріальної дії незаконною,

в с т а н о в и в:

В жовтні 2015р. позивачка ОСОБА_2 звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом (а.с. 1-4 т.1) до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чорнєй В.В., треті особи: ОСОБА_3 (далі по тексту - третя особа 1), ОСОБА_4 (далі по тексту - третя особа 2), в якому просила суд:

- визнати дії відповідачки по посвідченню договору купівлі - продажу квартири, за яким позивачка в особі третьої особи 1 (що діяла на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 24 березня 2010р. за реєстровим № 1032) продала, а третя особа 2 купив квартиру АДРЕСА_1 - незаконними.

Свої позовні вимоги позивачка обґрунтовувала тим, що їй на праві власності належала зазначена вище квартира. 24 березня 2010р. нею була підписана довіреність за якою вона уповноважила третю особу 1 розпоряджатися вказаною квартирою, в тому числі з правом продажу.

19 квітня 2010р. позивачка звернулась до нотаріуса та припинила дію довіреності. Проте 30 квітня 2010р. за вказаною довіреністю третя особа 1, діючи в інтересах позивачки продала третій особі 2 квартиру, яка належала на праві власності позивачці.

З відповіді Директора департаменту технологічного забезпечення інформаційних систем вбачається, що в скороченому витягу, який був сформований відповідачкою, містилася інформація про припинення довіреності. А тому відповідач не мала права посвідчувати договір купівлі-продажу квартири, а її дії були незаконними.

Також, позивачці стало відомо та вона ознайомилася із сформованим Скороченим витягом з Єдиного реєстру довіреностей (перевірка дійсності довіреностей) від 30 квітня 2010 року, номер витягу 14379184), виготовленим на бланку РМ №391153 при розгляді справи в Дарницькому районному суді м. Києва, де відповідачка на вимогу суду надала належним чином завірені копії нотаріальної справи щодо укладення договору купівлі-продажу квартири від 30 квітня 2010р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 . Надана копія Скороченого витягу з Єдиного реєстру довіреностей (перевірка дійсності довіреностей) від 30 квітня 2010р., номер витягу 14379184, виготовлений на бланку РМ №391153, а не на бланку УВ, оригінал якого для огляду надано в судове засідання.

Справа неодноразово розглядалась судами.

Так, рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 21 січня 2016р., залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 14 березня 2016р., в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою касаційної інстанції від 28 вересня 2016р., касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, рішення першої та ухвалу апеляційної інстанції скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Протоколом автоматичного розподілу судових справ від 10 листопада 2016р. визначено головуючого суддю Волошина В.О.

Протокольною ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 20 квітня 2017р. задоволено клопотання сторони позивача про залучення до участі у справі, в якості третьої особи «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України (далі по тексту - третя особа 3).

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 03 липня 2017р. витребувано у Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шкоди О.М.:

- належним чином засвідчені копії матеріалів справи щодо посвідчення відкликання довіреності, виданої ОСОБА_2 на ім`я ОСОБА_3 24 березня 2010р. разом з поданою ОСОБА_2 заявою про відкликання довіреності;

- належним чином засвідчений витяг з журналу реєстрації вхідних документів за 2010р. та належним чином засвідчений витяг з журналу реєстрації нотаріальних дій за 24 березня 2010 р., щодо посвідчення вищезазначеної нотаріальної дії (відкликання довіреності ОСОБА_2 ).

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 04 червня 2018р. витребувано у ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, належним чином засвідчені копії:

- відомості з Єдиного реєстру довіреностей, щодо витягу №14379184 сформованого 30 квітня 2010р. об 11:48:08 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорнєй В.В.;

- інформацію, чи роздруковувався витяг з Єдиного реєстру довіреностей №14379184 сформований 30 квітня 2010 р. об 11:48:08 та на яких бланках;

- відомості чи відвантажувався приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Чорнєй В.В. спеціальний бланк нотаріальних документів УВ №896572 (якщо так то коли), чи іншому нотаріусу.

В судовому засіданні 08 липня 2021р. представник позивачки заявлені вимоги підтримала в повному обсязі, з підстав, зазначених в позові, просила суд позов задовольнити.

Крім того, представник позивача звертала увагу суду, що оригінал Скороченого витягу Єдиного реєстру довіреностей, який міститься в справах нотаріуса, виготовлений на бланку УВ №896572, згідно даних Реєстру спеціальних бланків документів інформаційної системи Міністерства юстиції України, був виданий відповідачці лише 16 серпня 2011р., тобто після вчинення нотаріальної дії.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення заявлених вимог на тій підставі, що договір купівлі - продажу квартири було посвідчено в 2010р., а тому згідно положень статей 286, та 287 ЦПК України, у відповідній редакції було визначено десятиденний строк для оскарження нотаріальної дії. На думку сторони відповідача, позивачкою було пропущено строк на звернення до суду із заявленими вимогами, а тому представник просила застосувати наслідки спливу строку звернення до суду з позовом. Крім того представник відповідачки суду пояснила, що для посвідчення договору купівлі-продажу були надані всі необхідні документи та відповідачем були проведені всі необхідні дії у відповідності до Закону України «Про нотаріат» та Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Також нотаріусом була перевірена дійсність довіреності за допомогою Єдиного реєстру довіреностей, за результатами перевірки було сформовано та роздруковано скорочений витяг з якого вбачалося, що станом на 30 квітня 2010р. довіреність від позивачки на ім`я третьої особи 1 була дійсна. А тому будь-яких порушень з боку відповідачки не було.

Крім того, представник відповідача зазначила про те, що станом на сьогоднішній день позивачкою було отримано від третьої особи 2 (нового власника квартири - ОСОБА_4 ) грошові кошти по виконавчому провадженню №51864106 за виконавчим листом №753/11569/15, виданого 24 червня 2016р. Дарницьким районним судом м. Києва, таким чином позивачкою вчинено дії щодо фактичного схвалення спірного правочину купівлі - продажу її квартири..

Треті особи 1-3, про час та місце розгляду справи були повідомлені в установленому законом порядку, в судові засідання не з`являлися, поважність причин неявки суду не повідомили, пояснення на позов не подавались.

Суд, заслухавши пояснення сторін, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, що квартира АДРЕСА_1 , згідно свідоцтва про право власності від 18 серпня 2008р. належала на праві власності позивачці ОСОБА_2

24 березня 2010р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шкодою О.М. була посвідчена довіреність від імені позивачки ОСОБА_2 за якою вона уповноважила третю особу ОСОБА_3 представляти її інтереси щодо володіння та розпорядження цією квартирою №189 . Довіреність зареєстрована в реєстрі за №1032.

19 квітня 2010р. за заявою позивачки ОСОБА_2 було припинено дію довіреності від 24 березня 2010р., яка зареєстрована в реєстрі за №1032.

В цей же день (19 квітня 2010р. о 12:55 год.) приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шкода О.М. до Єдиного реєстру довіреностей внесено реєстраційний запис № 30244342 про припинення дії довіреності.

28 квітня 2010р. чоловіком позивачки ОСОБА_2 , ОСОБА_5 було надано нотаріальну згоду на продаж дружиною ОСОБА_2 за ціну та на умовах за її розсудом квартири АДРЕСА_1 (вказана нотаріальна згода міститься в матеріалах нотаріальної справи відповідача та посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смірновою Т.Ю. за № 1586).

30 квітня 2010р. відповідачкою, як приватним нотаріусом було посвідчено договір купівлі-продажу квартири, за яким позивачка ОСОБА_2 , в інтересах якої дії третя особа ОСОБА_3 продала третій особі ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_1 . Договір купівлі - продажу квартири зареєстровано в реєстрі за № 1277.

Судом встановлено, що під час вчинення відповідачем нотаріальної дії щодо посвідчення договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 нею було перевірено:

-відсутність податкових застав в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна про податкові застави, що підтверджується витягом № 27020812 від 30 квітня 2010p.;

-відсутність заборони та арешту на квартиру в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, що підтверджується витягом № 27020982 від 30 квітня 2010p.;

-відсутність іпотеки квартири в Державному реєстрі іпотек, що підтверджується витягом № 27020931 від 30 квітня 2010p.;

-наявність належним чином оформлених згод від другого із подружжя на укладення договору купівлі - продажу квартири: дружини ОСОБА_4 (покупця) - ОСОБА_6 (згода дружини, посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорнєй В.В. 30 квітня 2010р. за реєстровим № 1274); чоловіка позивачки ОСОБА_2 (продавця) - ОСОБА_5 , (згода, посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смірновою Т.Ю. 28 квітня 2010р. за реєстровим № 1586);

-сплата 1% збору до Пенсійного фонду за придбання нерухомого майна.

Судом встановлено та не заперечується учасниками справи, що договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 було укладено від імені продавця (позивачки) за довіреністю на ім`я третьої особи ОСОБА_3 .

Дійсність довіреності перевіряється нотаріусом за допомогою Єдиного реєстру довіреностей за винятком довіреностей, які складено за кордоном з участю іноземних властей або які від них виходять, за умови їх легалізації уповноваженими органами. Без легалізації такі довіреності приймаються нотаріусами у тих випадках, коли це передбачено законодавством України, міжнародними договорами, в яких бере участь Україна. За результатами перевірки дійсності довіреності (її дубліката) виготовляється витяг з Єдиного реєстру довіреностей, який додається до примірника правочину, що залишається у справах нотаріуса.

Як встановлено в судовому засіданні, 30 квітня 2010р. о 11:45 год. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорнєй В.В. здійснено запит до Єдиного реєстру довіреностей (перевірка дійсності довіреності) та згідно скороченого витягу, в реєстрі існував один запис № 30244342 про посвідчення довіреності 24 березня 2010р. Відомості про припинення довіреності відсутні.

В судовому засіданні представник відповідача зазначала, що під час посвідчення договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , відповідачкою було надруковано Скорочений витяг з Єдиного реєстру довіреностей (перевірка дійсності довіреності) на спеціальному бланку інформаційної системи Міністерства юстиції України серії НОМЕР_1 , але з численними перевірками Міністерства юстиції України за зверненнями позивачки, оригінал цього бланку було втрачено, тому нею було прийнято рішення надрукувати ще один екземпляр Скороченого витягу з Єдиного реєстру довіреностей (перевірка дійсності довіреностей), який наразі міститься в матеріалах нотаріальної справи серії УВ №896572.

Представник відповідача звертала увагу суду, що інформація, яка містилася у надруковано Скороченому витягу з Єдиного реєстру довіреностей (перевірка дійсності довіреності) на спеціальному бланку інформаційної системи Міністерства юстиції України серії НОМЕР_1 та серії НОМЕР_2 є ідентичною, та свідчила про той факт, що станом на 30 квітня 2010р., довіреність, видана позивачкою на ім`я третьої особи ОСОБА_3 була дійсною.

В судовому засіданні представник відповідача пояснила, що інших скорочених витягів в матеріалах нотаріуса немає.

Крім того, листом від 30 червня 2015р. №16224-0-33-15/13 Міністерство юстиції України повідомило, що Головним територіальним управлінням юстиції у м. Києві за дорученням Міністерства юстиції України проведено перевірку щодо посвідчення 30 квітня 2010р. приватним нотаріусом Чорнєй В.В. договору купівлі-продажу квартири. В листі також зазначено, що нотаріусом зроблено запит щодо стану довіреності та за наявним скороченим витягом, відомості щодо стану довіреності у відповідності до п. 42 Інструкції відсутні.

Також зі змісту листа вбачається, що в свою чергу підтверджує пояснення представника відповідача, що при перевірці були витребувані оригінали документів, які були надані та зібрані при посвідчені договору купівлі-продажу 30 квітня 2010р.

29 липня 2015р. листом за №273/01-09 ДП «Національні інформаційні системи» зазначило, що 30 квітня 2010р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорнєй В.В. було сформовано скорочений витяг з Єдиного реєстру довіреностей (перевірка дійсності довіреності) №14379184, в якому містилась інформація, зокрема, про припинення дії довіреності (дата припинення 19 квітня 2010р.), посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шкодою О.М. 24 березня 2010р. за номером у реєстрі нотаріальних дій №1032.

Відповідно до ст. 249 ЦК України особа, яка видала довіреність (за винятком безвідкличної довіреності), у будь-який час має право скасувати або передоручити довіреність. Відмова від цього права є нікчемною.

Щоб реалізувати своє право на скасування нотаріально посвідченої довіреності, фізичній особі необхідно звернутись до нотаріуса із заявою про скасування довіреності, а також повідомити про скасування довіреності представника та третіх осіб, для представництва перед якими вона була видана.

Скасувати довіреність має право лише той нотаріус, який її завірив.

Згідно з п. 16 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 03 березня 2004р. за № 20/5, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 03 березня 2004р. за № 283/8882 (далі по тексту - Інструкція), в редакції, яка була чинна на час спірних правовідносин, для скасування довіреності фізичній особі необхідно особисто звернутись до нотаріуса для підписання заяви про скасування довіреності у присутності нотаріуса або особистого підтвердження того, що вказана заява підписана нею (у випадку, якщо заяву про скасування довіреності фізична особа підписала за відсутності нотаріуса).

У разі одержання заяви про скасування довіреності нотаріус зобов`язаний:

а) зареєструвати її в журналі реєстрації вхідних документів (п. 6.4 Правил ведення нотаріального діловодства, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 31 грудня 2008р. № 2368/5);

б) зробити відмітку про одержання вказаної заяви на примірнику довіреності, що зберігається у справах нотаріуса, у державному нотаріальному архіві. Якщо фізична особа подасть примірник довіреності, що є у неї, то напис про скасування довіреності робиться і на цьому примірнику, після чого він разом із заявою додається до примірника, що зберігається у справах нотаріуса, в державному нотаріальному архіві (п. 154 Інструкції);

в) у реєстрі для реєстрації нотаріальних дій проти запису про посвідчення довіреності зробити відмітку про її скасування з посиланням на заяву фізичної особи: «Довіреність скасовано заявою, справжність підпису на якій засвідчено __.__.20__ р. за реєстровим № ____» (п. 154 Інструкції, п. 13.11. Порядку ведення та заповнення реєстрів для реєстрації нотаріальних дій, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 15 липня 2003р. № 87/5);

г) зареєструвати припинення дії довіреності в Єдиному реєстрі довіреностей (п. 155 Інструкції, р. 3 Положення про Єдиний реєстр довіреностей, посвідчених у нотаріальному порядку, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 травня 1999р. № 29/5).

Згідно з п. 154 Інструкції, при одержанні заяви про скасування довіреності про це робиться відмітка на примірнику довіреності, що зберігається у справах нотаріуса, та в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій. Оскільки примірник довіреності зберігається у справах виключно того нотаріуса, який завірив довіреність, то і передбачені п. 154 вказаної Інструкції повноваження щодо скасування такої довіреності має лише він.

Якщо особа, яка видала довіреність, подасть примірник довіреності, що є у неї, то напис про скасування довіреності або передоручення робиться і на цьому примірнику, після чого він разом із заявою додається до примірника, що зберігається у справах нотаріуса, в державному нотаріальному архіві.

Повідомлення особи, яка видала довіреність, представника, а також відомих їй третіх осіб, для представництва перед якими була видана довіреність, про скасування довіреності може бути оформлено нотаріусом за правилами п. 275 цієї Інструкції шляхом передавання відповідної заяви.

Судом встановлено, що позивачка, припинивши дію довіреності від її імені на ім`я ОСОБА_3 від 24 березня 2010р. за реєстровим №1032 та текст якої був викладений на нотаріальному бланку ВМР №548695, не діяла у спосіб, передбачений ч. 2 ст. 249 ЦК України, не повідомляла відповідачку та третю особу 1 про припинення дії довіреності. При цьому, суд зазначає, що повідомлення відповідачки телефонним зв`язком про припинення довіреності є недоведеним. При цьому, судом враховано, що ані відповідачка, ані третя особа - ОСОБА_3 не визнавали факт їх повідомлення про припинення дії довіреності телефонним звязком, а інших доказів такого повідомлення позивачка не надала.

Згідно з правовою позицією висловленою Верховним Судом в постанові від 03 червня 2020р. по справі №552/856/18, відносно того, що договір купівлі-продажу, укладений представником на підставі довіреності, яка була скасована довірителем, не може бути визнаний недійсним, якщо факт повідомлення представника про припинення дії довіреності є недоведеним.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалось сторонами, в провадженні Дарницького районного суду м. Києва перебувала цивільна справа за позовом Приватного підприємства «Юс - Центр» до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні квартирою та вселення та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про визнання договору купівлі - продажу недійсним. зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору оренди спірної квартири і визнання дійсним договору купівлі - продажу квартири.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва по справі № 2-1357/11 від 06 червня 2011р., яке залишене без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 22 березня 2012р., відмовлено в задоволенні первісного позову Приватного підприємства «Юс - Центр» до ОСОБА_2 і ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні квартирою та вселення; відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_4 і ОСОБА_3 про визнання договору купівлі - продажу недійсним; позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 - задоволено частково. Договір оренди квартири, укладений 20 квітня 2010р. між Приватним підприємством «Юс - Центр» та ОСОБА_2 - визнано недійсним. В решті позову - відмовлено.

Як вбачається з цього рішення суду, Приватне підприємство «Юс - Центр» звернулося до суду з позовом про усунення перешкод в користуванні квартири АДРЕСА_1 шляхом виселення відповідача ОСОБА_4 і вселення в зазначену квартиру директора цього підприємства. Посилаючись на те, що за договором оренди квартира № 189 була надана позивачу, але відповідач ОСОБА_4 , не розрахувавшись повністю за придбану у відповідачки ОСОБА_2 спірну квартиру, самоправно змінив замки на вхідних дверях і створив перешкоди для її користування.

Відповідачка ОСОБА_2 звернулась до суду із зустрічним позовом про визнання договору купівлі - продажу спірної квартири недійсним і посилалась на те, що її представник ОСОБА_3 при підписанні оспорюваного договору діяла без належно оформлених повноважень та необхідного обсягу цивільної дієздатності. Стверджувала, що надана ОСОБА_3 довіреність до підписання договору купівлі-продажу квартири була позивачкою скасована і відповідачка не мала права підписувати цей договір.

Відповідач ОСОБА_4 також звернувся із зустрічним позовом про визнання недійсним договору оренди спірної квартири і визнання дійсним договору купівлі - продажу спірної квартири від 30 квітня 2010р. Послався на те, що оспорюваний договір оренди був укладений відповідачами ОСОБА_2 і ПП «ЮС Центр» «заднім числом» без наміру передавати спірну квартиру в оренду, а лише з метою перешкодити йому в користуванні своєю власністю. Стверджував, що 30 квітня 2010р. він уклав з ОСОБА_2 , в особі її представника ОСОБА_3 договір купівлі - продажу спірної квартири, вартістю 95000,0 дол. США, з яких передав ОСОБА_3 75000,0 дол. США, а решту повинен був заплатити до 20 вересня 2010р., але відповідачка стала ухилятися від отримання залишку коштів, а потім стала безпідставно оспорювати цей договір, чим порушила його права.

Рішенням суду встановлено, що відповідачка ОСОБА_3 , після отримання довіреності, знайшла покупця ОСОБА_4 , який погодився придбати спірну квартиру за 95000,0 дол. США. Потім вона домовилась з ОСОБА_4 про те, що договір купівлі - продажу буде укладатись 30 квітня 2010р. і при підготовці документів від ОСОБА_5 вона отримала нотаріально посвідчену згоду на продаж його дружиною ОСОБА_2 спірної квартири. ОСОБА_5 підтвердив 28 квітня 2010р., що договір купівлі - продажу квартири укладається в інтересах їх сім`ї, на попередньо обговорених умовах і укладання цього договору відповідає їх спільному з ОСОБА_2 волевиявленню. Відповідачка ОСОБА_3 пояснила, що ні ОСОБА_5 , ні ОСОБА_2 не попереджали її про скасовану довіреність на її ім`я, а якщо б вона знала про скасовану довіреність, то ніколи б не підписала договір купівлі - продажу спірної квартири, в інтересах ОСОБА_2 . ОСОБА_4 пояснив, що перед підписанням договору купівлі - продажу повноваження ОСОБА_3 за довіреністю були перевірені нотаріусом Чорнєй В.В. і сумнівів в її дієздатності не виникало. Також рішенням суду було встановлено, що ОСОБА_2 взагалі не повідомила ОСОБА_3 про скасування довіреності на її ім`я.

Як встановлено Апеляційним судом м. Києва в ухвалі від 22 березня 2012р., представник ОСОБА_2 в апеляційній скарзі зазначав, що суд першої інстанції при ухваленні рішення не надав належної оцінки діям нотаріуса Чорнєй В.В. по перевірці дійсності довіреності, на підставі якої ОСОБА_3 представляла інтереси, проте колегія суддів відхилила такі посилання, оскільки згідно вимог ст. 43 Закону України «Про нотаріат» нотаріусом було перевірено дійсність довіреності та сформовано скорочений витяг з Єдиного реєстру довіреностей.

Обставини, які встановлені рішенням суду, згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України не підлягають доказуванню.

Частина 6, 7 ст. 44 Закону України «Про нотаріат» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначає, що нотаріус при посвідченні правочинів, вчиненні інших нотаріальних дій за участю уповноваженого представника встановлює його особу відповідно до вимог статті 43 цього Закону, а також перевіряє обсяг його повноважень. Нотаріусу подається довіреність або інший документ, що надає повноваження представникові. Дійсність довіреності перевіряється нотаріусом за допомогою Єдиного реєстру довіреностей.

Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (ст. 50 Закону України «Про нотаріат»).

Інструкцією в п. 14 передбачено, що нотаріус при посвідченні правочинів, вчиненні інших нотаріальних дій за участю уповноваженого представника встановлює його особу відповідно до вимог статті 43 Закону (3425-12), а також перевіряє обсяг його повноважень. Нотаріусу подається довіреність або інший документ, що надає повноваження представникові. Дійсність довіреності перевіряється нотаріусом за допомогою Єдиного реєстру довіреностей, за винятком довіреностей, які складено за кордоном з участю іноземних властей або які від них виходять, за умови їх легалізації уповноваженими органами. Без легалізації такі довіреності приймаються нотаріусами у тих випадках, коли це передбачено законодавством України, міжнародними договорами, в яких бере участь Україна. За результатами перевірки дійсності довіреності (її дубліката) виготовляється витяг з Єдиного реєстру довіреностей, який додається до примірника правочину, що залишається у справах нотаріуса.

Положенням про Єдиний реєстр довіреностей, який затверджено Наказом Міністерства юстиції України 28 грудня 2006р. №111/5 установлюється порядок створення, ведення та користування Єдиним реєстром довіреностей (далі по тексту - Єдиний реєстр).

Згідно п. 2.4 Положення, реєстрація довіреностей (їх дублікатів) та відомостей про припинення їх дії здійснюється шляхом унесення Реєстратором відповідних відомостей до Єдиного реєстру.

Інформація з Єдиного реєстру видається у вигляді, зокрема, скорочених витягів, які містять інформацію про:

-реєстраційний номер і дату реєстрації довіреності (її дубліката) в Єдиному реєстрі;

-номери та серії спеціальних бланків нотаріальних документів, на яких викладено текст довіреності (її дубліката) - для довіреностей, посвідчених у нотаріальному порядку;

-дату посвідчення довіреності (дата видачі її дубліката);

-строк дії довіреності;

-номер запису в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій, за яким посвідчено довіреність (видано дублікат довіреності);

-відомості про особу, яка посвідчила довіреність (видала дублікат довіреності);

-відомості про посвідчення довіреності в порядку передоручення або відомості про припинення дії довіреності (п.3.1 Положення).

Витяги з Єдиного реєстру засвідчуються підписом та печаткою Реєстратора або Адміністратора (п. 3.4 Положення).

Згідно з п.6.4 Положення, Реєстратор несе відповідальність за помилки, допущені ним при внесенні записів до Єдиного реєстру, наданні витягів, а також за неправомірну відмову в унесенні записів до Єдиного реєстру та наданні витягів згідно з чинним законодавством України.

Отже, так як в судовому засіданні встановлено, що відповідачкою були виконані вимоги діючого законодавства в частині перевірки чинності довіреності, суду не надано доказів, що отриманий скорочений витяг є підробленим чи нотаріус діяв неправомірно, враховуючи, що оцінка діям нотаріуса Чорнєй В.В. по перевірці дійсності довіреності проводилась при розгляді вищезазначеної справи Дарницьким районним судом м. Києва, що встановлено ухвалою Апеляційного суду м. Києва, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог позивача.

Крім того слід зазначити, що в судовому засіданні позивачка пояснила, що вона приймала участь у розгляді справи Дарницьким районним судом м. Києва та скорочений витяг, який вона надала до матеріалів даної позовної заяви отриманий з матеріалів цивільної справи, яка розглядалась судом в 2011р.

На копії скороченого витягу з Єдиного реєстру довіреностей міститься відмітка про те, що 09 березня 2011р. нотаріус завірила зазначену копію витягу.

Проте позивачка звернулась до суду з позовом в жовтні 2015р., тобто після спливу трирічного строку позовної давності, яка визначена ст. 257 ЦК України, оскільки про існування скороченого витягу їй стало відомо в 2011р.

Окрім того судом встановлено, що старшим слідчим відділу поліції №4 Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві капітана поліції Лібега Р.М., розглянувши матеріали кримінального провадження №1201311010006487 від 12 квітня 2013р., було винесено постанову про закриття кримінального провадження за зверненням ОСОБА_2 по факту використання підроблених документів нотаріусом Чорнєй В.В. у зв`язку з встановленням відсутності в діянні складу кримінального правопорушення.

За змістом ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень ч. 1 ст. 4 ЦПК України від 01 грудня 2004р. № 18-рп/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) визначено, що поняття «охоронюваний законом інтерес», що вживається в ч. 1 ст. 4 ЦПК України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «права», треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

За змістом ч. 2-4 ст. 13 ЦК України, при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.

Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

Звертаючись до суду з вказаним позовом, позивачка протягом всього часу розгляду справи в суді не повідомила суду, за захистом якого порушеного права чи інтерсу вона звернулась до суду з вказаним позовом, враховуючи те, що нею були отриманні грошові кошти за продаж належної їй квартири.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що відсутні правові підстави для задоволення позову.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову, то з відповідачки не підлягає стягненню на користь позивачки понесені останньою судові витрати.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 17-19, 76-82, 89, 141, 258, 259, 263-266, 268, 352, 354, 355 ЦПК України; ст. ст. 1, 4, 13, 15, 16, 249 ЦК України; ст. ст. 43, 44 Закону України «Про нотаріат»; Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 03 березня 2004р. за № 20/5, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 03 березня 2004р. за № 283/8882, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 ) до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чорнєй Віти Володимирівни (РНОКПП НОМЕР_4 , місцезнаходження: м. Київ, вул. Софіївська, буд. 10) треті особи: ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_4 ), ОСОБА_4 (місце проживання: АДРЕСА_5 ), Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 39787008, місцезнаходження: м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 4) про визнання нотаріальної дії незаконною - залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 16 липня 2021р.

Суддя: