СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/13342/20 пр. № 1-кп/759/439/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2021 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ;

при секретарі - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження ЄРДР № 12020100080002825 від 11 червня 2020 року за обвинувальним актом стосовно

ОСОБА_3 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Києві, українка, гр-ка України, освіта неповна вища, не заміжня, працює вчителем польської мови у Навчально-виховному комплексі «Софія», зареєстрована в АДРЕСА_1 , проживає: АДРЕСА_2 , не судима,

яка обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4ст. 296 КК України, -

сторони провадження: прокурор ОСОБА_4 , обвинувачена ОСОБА_5 , вона ж цивільний відповідач, її захисник ОСОБА_6 , інші учасники потерпілі: ОСОБА_7 , вона ж цивільний позивач, та ОСОБА_8 , він же цивільний позивач, представник обох потерпілих ОСОБА_9 ,

ВСТАНО ВИВ:

11 червня 2020 року, близько 01 год. 50 хв. ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , біля лавок навпроти під`їзду № 3 даного будинку, проводила своє дозвілля разом зі своїм хлопцем ОСОБА_10 та знайомим ОСОБА_11 . Тим часом, випадково проходячи поруч, до них підійшла ОСОБА_12 зі своїм чоловіком ОСОБА_13 , розпочавши спілкування з ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . Однак, оскільки ОСОБА_5 мала неприязні стосунки із ОСОБА_14 через її колишні відносини з ОСОБА_10 , вона наближаючись звернулася до ОСОБА_15 із невдоволенням, не бажаючи, щоб остання спілкувалася з ними, в ході чого між нею та ОСОБА_14 виникла словесна перепалка. ОСОБА_13 намагався заспокоїти ОСОБА_16 , взявши її за передпліччя правої руки. Реагуючи на такі дії ОСОБА_13 , ОСОБА_17 зробив йому зауваження з тим, щоб він не чіпав його дівчину, та одночасно наніс йому удар кулаком руки в область підборіддя. У свою чергу ОСОБА_5 , скориставшись тим, що ОСОБА_13 відволікся, із застосуванням предмету схожим на ніж, який вона тримала у правій руці, а перед цим мала намір використати для нарізки піци, умисно завдала потерпілому ОСОБА_13 двома ударами тілесні ушкодження у виді непроникаючих колото-різаних поранень поперекової ділянки справа та зліва, які відносяться до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

У подальшому ОСОБА_13 , який ще не зрозумів характеру поранень у спину, та ОСОБА_17 розпочали бійку, віддаляючись від інших. Одночасно, ОСОБА_12 , також ще не знаючи про ножові поранення свого чоловіка, продовжила конфлікт з ОСОБА_18 , який переріс у бійку, під час якої остання знову вказаним предметом, схожим на ніж, який вона продовжила тримати у правій руці, умисно завдала одним ударом потерпілій ОСОБА_19 одне непроникаюче колото-різане поранення лівої поперекової ділянки на рівні 4-го поперекового хребця, яке відноситься до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я. Побачивши в руках ОСОБА_20 ніж, яким остання вже відкрито тикала в її напрямку, ОСОБА_12 почала відбиватисяруками таногами,під часчого завдала ОСОБА_21 тілесні ушкодженняу видісинців тасаден наїї обличчіта кінцівках,здебільшого направій руці.Водночас, ОСОБА_5 в цейперіод часузнову тимсамим предметом,схожим наніж,який вонатримала управій руці,умисно завдалапотерпілій ОСОБА_19 одним ударомодне непроникаюче колото-різане поранення у правій пахвинній ділянці, яке також відноситься до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я. У подальшому випадково проїжджаючий на автомобілі наряд патрульної поліції змусив припинити бійку, при цьому ОСОБА_5 та ОСОБА_17 втекли до під`їзду за місцем проживання останнього, потерпілі ОСОБА_12 та ОСОБА_13 отримали змогу звернутися до поліції та викликати швидку медичну допомогу, а ОСОБА_22 , який виявився єдиним стороннім очевидцем цих подій пішов додому.

Правова позиція сторони захисту.

Допитана в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, не визнала, оскільки громадський порядокне порушувала, навмисних ударів ножем потерпілим не завдавала і показала, що 11 червня 2020 року, приблизно о 22 год. вечора, вона за домовленістю зустрілася зі своїм хлопцем ОСОБА_23 , останній взяв із собою пакет з піцою. Далі, зустрівши на торці будинку АДРЕСА_3 свого приятеля ОСОБА_24 , вони повернулися під під`їзд № 3 цього ж будинку, в якому проживав ОСОБА_23 , і продовжили спілкування. Вже після 24 год. на одній лавочці перед під`їздом спілкувалися хлопці, а на іншій лавочці вона вирішила нарізати піцу, на яку зверху для цього поклала ніж, що був в пакеті, але не встигла цього зробити як до них підійшли двоє людей, яких вона на початку не розпізнала, вони мали із собою маленьку собачку на повідку. Ці двоє підійшли майже впритул до хлопців, що її дуже здивувало, їх мотиви були їй не зрозумілі. Впізнати їх вона не могла через дуже погане освітлення. Тому вона звернулася до цих невідомих з питанням - «молоді люди в чому справа?», почувши у відповідь щось невиразне, зрозуміла, що вони були нетверезі. Тому вона полишила піцу і підійшла ближче до цих осіб, серед яких лише за силуетом впізнала ОСОБА_25 , з якою раніше дійсно була знайома та підтримувала дружні стосунки, проте через незрозумілі образи з боку ОСОБА_26 та агресію більше року з нею не спілкувалася. У зв`язку із такою зустріччю в ночі нею, обвинуваченою, опанував страх і тому вона звернулася безпосередньо до ОСОБА_26 з питанням «мені здається, ми з тобою знайомі?», у відповідь почула «тебе важко забути». Її, обвинувачену, це образило, тому вона теж відповіла у грубій манері, у зв`язку з цим вони з ШПЕЛЄВОЮ почали відпускати образливі репліки на адресу одна одній. Далі ОСОБА_26 намагалася вдарити її по обличчю рукою, але не змогла, лише подряпала своїми нігтями її ніс, тому, що чоловік ОСОБА_27 став між ними, а потім схопив її, обвинувачену, та міцно тримав за праве передпліччя вище ліктя, намагаючись повалити на землю. Бачачи це все з лавки встав ОСОБА_23 і вступився за неї, сказавши ОСОБА_28 «ти тримай свою жінку, а я буду тримати свою», відразу після цього розпочав бійку МАТАШ, який і на далі домінував, а ОСОБА_23 , захищаючись постійно відбігав назад, а потім втік. Такий поворот подій ще більше злякав її, обвинувачену, вона зрозуміла, що від свого хлопця захисту не отримає і залишається наодинці з ШПЕЛЄВОЮ. Вона, обвинувачена, почала теж відходити назад, але на неї напала ОСОБА_26 , схопивши її обома руками за волосся та наносячи удари по її тулубу. Вона, обвинувачена, відбивалася від ОСОБА_26 руками, тому на руках теж залишилися синці. Коли їй,обвинуваченій,вдалося відбігтивід ОСОБА_26 до лавки,щоб дихнутисвіжого повітрята скористатисябалончиком дляполегшення дихання(почавсяастматичний приступ),та секунд20вона намагаласявідкрити балончик,то вонапочула від ОСОБА_23 крикздалеку «кинькамінь»,вона повернулася і побачила в руках ШПЕЛЄВОЇ камінь, який вона кинула в неї. Чутно було важке падіння каменя на ґрунт. Перебуваючи біля лавки, вона згадала як про свій порятунок про ніж, який полишила з піцою. Далі обвинувачена заявила суду, що не може пригадати деталі подальших подій, пригадує лише те, що коли через декілька секунд біля неї опинилися ОСОБА_28 та ОСОБА_23 , які буквально пройшли між нею та ШПЕЛЄВОЮ, по дорозі проїжджав автомобіль, який освітив їх фарами, після чого ОСОБА_23 , схопивши її за руку затягнув в під`їзд, вони дуже налякані сховалися у ГЛУЩЕНКА вдома. Нею під час цих подій опанували страх, паніка та відчай, хвилювання, розпач та жах, раніше вона таких емоцій не відчувала.

Як також уточнила обвинувачена: - піцу домашнього приготування та ніж до неї, серветки, пляшку слабоалкогольного напою для ГЛУЩЕНКА вони взяли у нього вдома; - піцу вона розгорнути так і не встигла; - освітлення під під`їздом було настілки погане, що з одного метра не можна було розгледіти обличчя людини, оскільки її самої проглядався тільки силует; - конфлікт спричинили репліки, які вони з ШПЕЛЄВОЮ, висловлювали на адресу одна одній, в тому числі нецензурно та в дуже грубій формі; - вона цигарки не палить, користується тільки електронними сигаретами; - її словесна перепалка з ШПЕЛЄВОЮ та образи були обоюдними через давні неприязні стосунки, їх тон не був таким, щоб зацікавити інших людей, які вже відпочивали, наміру вчинити хуліганські дії вона не мала; - як вона розуміла, неприязнь до неї з боку ОСОБА_26 ґрунтувалася на її стосунках з ОСОБА_23 , який колись був хлопцем ОСОБА_26 ; - МАТАШ схопив її за руку та «трусив» зі сторони в сторону; - коли ОСОБА_26 схопила її за волосся, то наносила удари по тілу руками та ногами, за відчуттям вона зафіксувала для себе біля десяти ударів з боку ОСОБА_26 , яка при цьому висловлювала погрози вбивством, які нею, обвинуваченою, сприймалися за тих обставин як реальні; - надзвичайний стан страху опанував нею, коли вона отримала від ОСОБА_26 першим сильний удар ногою в живіт, стало важко дихати, чи впливали на цей стан висловлені ШПЕЛЄВОЮ погрози, вона не знає; - вона не зрозуміла, чому ОСОБА_26 нападала і тут раптово відійшла від неї, тому вона і скористалася цією можливістю та підійшла до лавки, до своїх речей, спочатку намагалася відкрити балончик для полегшення дихання, а потім взяла вказаний ніж, щоб налякати нападників; - балончик вона так і не відкрила і ним не скористалася, необхідність у цьому відпала, оскільки залежності від цих препаратів не має; - каміння під час слідчих дій не знайшли, воно зникло; - коли вона повернулася до лавки, на який залишила піцу з ножем, хлопці її не цікавили, вона хвилювалася тільки за своє життя; - вона всіх учасників конфлікту попереджувала, що в неї в правій руці ніж; - коли ОСОБА_28 та ОСОБА_23 наблизилися і пройшли між нею та ШПЕЛЄВОЮ, вона ніяких ударів МАТАШ не наносила, ножем не замахувалася, точніше не пам`ятає, що відбувалося, вона не стверджує, що поранення МАТАШ не могло статися, але не допускає те, що це вона його завдала, хто його міг поранити ножем, їй не відомо, так само відповіла і на питання щодо ножових поранень ШПЕЛЄВІЙ, вона категорично не замахувалася ножем, який тримала в руці, і не мала наміру це робити, звідки на тілі потерпілих взялися ножові поранення їй не відомо, однак вона і не бачила, щоб хтось ще з учасників конфлікту, крім неї, тримав в руках предмет, схожий на ніж, чи взагалі будь-який інший предмет (крім епізоду з каменем); - пізніше згаданий ніж вона дійсно викинула в сміттєвий бак разом із домашнім сміттям, оскільки він був зламаний та чимось перемотаний; - психічних розладів, в тому числі, які викликали б проблеми з пам`яттю, в неї не має; - вона не може пригадати за яких обставин вона випустила з рук вказаний ніж, але коли їхав автомобіль, вона ще тримала ножа в руках; - потерпілі перебували у стані тяжкого алкогольного сп`яніння, а коли підходили до них ШПЕЛЄВАтрималапляшку алкоголюв руці;-її затримували три правоохоронці, які повідомили, що якщо вона все розповість, її відпустять, вона не знала своїх прав, все підписала, що в поясненнях написали самі правоохоронці, які ігнорували її заяви про напад на неї, у зв`язку з чим вважає своє право на захист порушеним.

Також, обвинувачена уточнила, що коли раптово від неї відійшла ШПЕЛЄВА, вона підійшла до лавки не за ножем, а до своїх речей, за балончиком, який намагалася відкрити і вже потім згадала, що з піцою лежить ніж, який вирішила взяти до рук, щоб налякати, цей ніж вона відкривала 20 секунд, потім стояла на місці з ним і поводила себе дуже обережно, повідомивши всім «в мене ніж», але до неї стала знову наближатися ШПЕЛЄВА і в цей момент між ними пробігли хлопці.

Сторона захисту наполягала на тому, що слідством не здобуто і не надано суду доказів винуватості ЖАВОРОНКОВОЇ у вчиненні хуліганства, оскільки основою її конфлікту з потерпілими були тривалі особисті неприязні стосунки з ШПЕЛЄВОЮ на ґрунті особистих відносин обох дівчат з ГЛУЩЕНКОМ, громадський порядок та спокій громадян під час конфлікту за їх участі порушеним не був. Крім того, як наполягав захист, ОСОБА_29 під час конфлікту перебувала у стані необхідної оборони з метою захисту себе та свого хлопця ОСОБА_23 , а також у стані сильного душевного хвилювання, викликаних протиправною поведінкою ОСОБА_26 та її чоловіка ОСОБА_28 , яка полягала у здійснені останніми раптового нападу спочатку на ЖАВОРОНКОВУ, а потім відразу і на ГЛУЩЕНКА, побитті останніх та жорстокому поводженні з ними, поєднаному з приниженням честі та гідності. Саме стан сильного душевного хвилювання, як вважає захист, пояснює те, що ОСОБА_29 не змогла згадати в суді та пояснити свої дії на завершальній стадії нападу на неї та її хлопця, коли вона могла спричинити обом потерпілим тілесні ушкодження. Через сильне душевне хвилювання, викликане нападом, ОСОБА_29 не могла оцінити відповідність заподіяної нею шкоди небезпечності та обстановці такого нападу. Також, в основу обвинувачення покладені недопустимі через порушення права ОСОБА_29 на захист докази, а саме протоколи огляду місця події та впізнання за її та ОСОБА_23 участі. Тому сторона захисту просила ухвалити у даній справі виправдувальний вирок та застосувати належну правову процедуру до особи, яка завідомо незаконно була притягнута до кримінальної відповідальності.

Правова позиція сторони обвинувачення.

Прокурор підтримав висунуте обвинувачення за ч. 4 ст. 296 КК України і вважав доведеним за результатами судового розгляду те, що у вказаний час та місці ЖАВОРОНКОВА в ході особистого конфлікту з ШПЕЛЄВОЮ,не зважаючина іншихперехожих громадянта проїжджаючихповз водіївавтомобілів,грубо порушуючигромадський порядокз мотивівявної неповагидо суспільства,супроводжуючи своїдії особливоюзухвалістю,із застосуваннямпредмету,схожого наніж,який вонадістала зісвоєї тканинноїсумки,вчинила хуліганськідії стосовнопотерпілих ОСОБА_26 та ОСОБА_28 ,заподіявши останнімвказані легкітілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я. Прокурор вважав сукупність досліджених судом доказів достатньою для того, щоб критично оцінити захисну версію обвинуваченої та зацікавленого свідка ОСОБА_23 , відхилити їх показання та довести винуватість ОСОБА_29 у вчиненні хуліганства із застосуваннямпредмету,спеціально пристосованогодля нанесеннятілесних ушкоджень,в повному обсязі.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_12 показала, що обвинувачену ОСОБА_29 знає, вони деякий час спілкувалися та декілька разів проводили разом дозвілля. У неї склалося враження, що ОСОБА_29 мала до неї неприязнь (принизливі тон спілкування, погляди), до події кримінального правопорушення тривалий час стосунки з нею не підтримувала.

У нічз 10на 11червня 2020року,приблизно опершій годиніночі,вона зчоловіком - ОСОБА_30 поверталася зпрогулянки зсобакою.Вони проходилибіля під`їзду,де проживаєколишній їїзнайомий ОСОБА_23 за адресою АДРЕСА_3 . Біля лавок навпроти цього під`їзду знаходилися люди, хто саме, вона не бачила, а коли її собачка породи «Чихуахуа» підбігла до тих людей, вона вимушена підійшла до них, щоб забрати свою собаку. Коли підійшла ближче, то побачила серед цієї компанії ГЛУЩЕНКА, з яким привіталася. Одразу ж до неї підійшла ОСОБА_29 та образливо звернулася, демонструючи намір принизити її та погасити об неї цигарку, яку тримала в руках. ЖАВОРОНКОВА направила свій недопалок в область її торсу, тому вона, потерпіла, силою відсторонила обвинувачену. Поруч стояли ОСОБА_23 та її чоловік. Вона, потерпіла, запитала, чи все у ЖАВОРОНКОВОЇ в порядку. Одночасно ОСОБА_23 почав кричати до її чоловіка, щоб він її забрав, а він забере свою дівчину, та вдарив кулаком її чоловіка в щелепу. Вона побачила, що собака перелякана, тому взяла її на руки, і в цей момент ОСОБА_29 нанесла їй перший удар ножем у спину. Вона, потерпіла, відчула сильний та різкий біль в області попереку. Після цього, тримаючи собаку на руках вона стала захищатися від ОСОБА_29 , але та знову ножем ударила її в живіт, а потім рукояткою ножа ударила по голові собаці. Оцінюючи ці події, вона усвідомила, що перед цим ЖАВОРОНКОВА, коли стояла за спиною МАТАШ, нанесла і йому удари ножем. Вона, потерпіла, почала кричати «допоможіть ріжуть», дістала телефон, щоб викликати поліцію, ОСОБА_29 спочатку спробувала вибити телефон з її рук, а потім з ОСОБА_23 втекла, коли побачила патрульну машину поліції. Вона, потерпіла, з чоловіком підбігли до машини патрульної поліції, але поліцейські не зупинилися, вже потім вона викликала швидку медичну допомогу собі та своєму чоловіку. Лікування проходили вдома більше місяця.

Як також уточнила потерпіла: - з ОСОБА_23 вона проживала в одному дворі та вони знали один одного з юнацького віку, відносини були дружні, перестали спілкуватися через зміну поглядів, під час зустрічей з ОСОБА_23 у подальшому ніяких конфліктів між ними не виникало; - компанія обвинуваченої, а це, крім неї, ОСОБА_23 та ще один хлопець, сиділа біля під`їзду та спокійно спілкувалася, ця місцевість була погано освітлена, якщо б не собака, вона до них не підходила, більш того, якщо б знала, хто в цій компанії, не підходила б ще категоричніше; - собака була на повідку, який розтягується; - коли вона на початку привіталася з ГЛУЩЕНКОМ, відстань до нього була десь 1,5 метри, вона для нього ніякої загрози не становила, ЖАВОРОНКОВА підійшла до неї зліва і стала між нею та ОСОБА_23 , перед цим вона сиділа на лавочці під під`їздом; - її чоловік не знав нікого з компанії ЖАВОРОНКОВОЇ; - конфлікт розпочався зі спроби ОСОБА_29 прицільно погасити об потерпілу недопалок, такі зухвалі дії останньої дуже обурили потерпілу, саме тому вона спочатку відсторонила обвинувачену і спитала, чи все з нею нормально, жодних провокуючих дій до потерпілої вона першою не здійснювала; - на початку конфлікту вона не бачила ножа у руках обвинуваченої, він з`явився пізніше, ніж був неширокий, довгий і гострий; - ЖАВОРОНКОВА першому нанесла ножові поранення МАТАШ, за спиною якого перебувала, в цей же час її чоловік отримав удару в щелепу від ОСОБА_23 , а потім вже вона завдала ножових поранень їй, потерпілий, на таку послідовність вказує те, що чоловік після ударів почав втрачати сили, наприкінці конфлікту вона особисто бачила кров на футболці свого чоловіка, більш того конфлікт розвивався таким чином, що ОСОБА_29 більше за спиною її чоловіка на відстані руки не перебувала; - перший удар ножем їй прийшовся в область спини, коли вона до обвинуваченої була звернута спиною, що продемонструвала потерпіла суду на собі, в подальшому ОСОБА_29 намагалася завдати їй прямі удари ножем в область живота, від яких потерпіла ухилялася, проте один з них все ж таки потрапив у праву пахвинну ділянку; - ОСОБА_23 затіяв і почав бійку з її чоловіком, після цього вони поступово відійшли від них, а тому ОСОБА_29 змогла сконцентрувати свою увагу на неї, всі ножові поранення їй та чоловікові наносила тільки ЖАВОРОНКОВА; - крім удару в щелепу інших ударів по тілу чоловіка не бачила, оскільки захищалася від ЖАВОРОНКОВОЇ, бачила лише, як ОСОБА_23 , провокуючи її чоловіка, відбігав і вони зміщувалися в бік дороги; - під час конфлікту вона, потерпіла, дійсно, могла виражатися нецензурною лайкою в бік обвинуваченої, проте це було викликано станом афекту внаслідок отриманих ножових поранень, вона ОСОБА_29 вбивством не погрожувала та каміння в неї не кидала, обвинувачена свої дії не коментувала, претензій та вимог не висувала, діяла фактично мовчки; - перехожих, інших очевидців подій, окрім самих учасників конфлікту, та молодого хлопця, який був в компанії ЖАВОРОНКОВОЇ, не було; - перед конфліктом вони зустрічалися зі своїми знайомими, поверталися додому, вона алкогольні напої не вживала, а її чоловік ОСОБА_28 за декілька годин до цих подій вжив пиво, але вони почували себе тверезими, їй невідомо, чи вживали алкоголь в компанії ЖАВОРОНКОВОЇ.

Також потерпіла ОСОБА_12 стверджувала, що у ході конфлікту ні вона, ні її чоловік не наносили тілесних ушкоджень обвинуваченій, МАТАШ обвинувачену за руку не хапав, пояснити звідки у обвинуваченої ОСОБА_29 , яку вона лише відсторонила від себе, з`явилися численні тілесні ушкодження вона не може, припустила, що обвинувачена після інциденту могла вступити в іншу бійку.

Наведені показання потерпілої ОСОБА_15 в загальних рисах знайшли своє підтвердження під час дослідження змісту її первинної заяви прокримінальне правопорушеннявід 11червня 2020року (а. 130), яка зареєстрована за № 38935. У суді потерпіла просила притягнути обвинувачену до кримінальної відповідальності та призначити їй реальне покарання.

Крім того, допитаний судом потерпілий ОСОБА_13 чоловік потерпілої ОСОБА_15 показав, що обвинувачену ОСОБА_29 раніше не знав, підтверджує наведені показання своєї дружини щодо обставин кримінального правопорушення, уточнивши, що дійсно не бачив, як йому наносилися удари ножем у спину, але він їх відчув. Також показав, що 10 червня 2020 року повернувся з дружиною додому в Київ з дачі, вечором випив пива, зустрічався із знайомими, почував себе добре. Приблизно о першій годині ночі вони з дружиною поверталися з прогулянки з собакою додому, проходили біля будинку АДРЕСА_3 . Коли їх собачка підбігла до якоїсь компанії, до цієї компанії підійшла дружина, привіталася з ОСОБА_23 . Одразу ж до неї підійшла ОСОБА_29 та образливо звернулася, маючи намір об неї погасити цигарку, яку тримала в руках. Дружина відсторонила обвинувачену та зробила їй зауваження, у відповідь до нього підбіг ОСОБА_23 та почав кричати, щоб він забрав свою дівчину, а він забере свою, у такий спосіб розпочався між ними конфлікт. Він повернувся обличчям до ГЛУЩЕНКА, а до ОСОБА_29 спиною, в цей момент ОСОБА_23 вдарив його, потерпілого, кулаком в щелепу, також він відчув два удари в спину, яким на початку не придав значення. У подальшому ОСОБА_23 продовжив провокувати бійку, відходячи до дороги, але він, потерпілий, відчув знесилення і не міг достойно битися. Через незначний час він почув крики дружини «допоможіть, ріжуть!». Дружина із собакою на руках намагалася відбиватися від ОСОБА_29 , також кричала, що викликає поліцію. У цей момент він вперше побачив в руках ЖАВОРОНКОВОЇ ніж, яким та тикала, намагаючись завдати ударів дружині. Коли поруч проїжджала машина патрульної поліції, ОСОБА_29 з ОСОБА_23 припинили свої дії та втекли, а на їх прохання допомогти поліція не зреагувала.

Як також уточнив потерпілий: - після того, як відчув різкій біль у спині, як вже стало зрозуміло, від двох ударів ножем, він не зміг розвернутися тому, що саме у цей час ОСОБА_23 наніс йому удар в лице; - два ножових поранення він отримав у спину зліва та справа, що продемонстрував суду на собі, обвинувачена в цей час перебувала у нього за спиною; - він принципово не наносив будь-яких ударів по тілу обвинуваченої і не міг цього зробити через своє виховання, так само за руку її не брав, а від ОСОБА_23 намагався відбиватися, але майже ні разу не попав через знесилення внаслідок ножових поранень; - він не бачив, щоб дружина наносила удари по тілу обвинуваченої; - він не може пояснити звідки у обвинуваченої з`явилися тілесні ушкодження; - у той день він випив всього одну пляшку пива приблизно о 06 год. вечора; - крім чотирьох осіб учасників конфлікту очевидцем був ще хлопець знайомий ОСОБА_29 та ОСОБА_23 , який перебував осторонь.

Потерпілі ОСОБА_12 та ОСОБА_13 підтвердили свої показання на місцевості під час проведення слідчого експерименту за їх кожного окремо участі, що підтверджується протоколами цихслідчих дійвід 11червня 2020року (т. 1 а. 153-155, 157-159). При цьому, ОСОБА_12 уточнила, що в момент першого удару ножем в спину ОСОБА_29 перебувала за її спиною, як про це повідомила суду.

Крім того, потерпілий ОСОБА_28 під час пред`явлення особидля впізнання за участі понятих ідентифікував ОСОБА_29 як іншу учасницю конфлікту (дані протоколу - т. 1 а. 163-164) і результати такої ідентифікації обвинувачена не оспорювала, як і того, що і цей потерпілий був також активним учасником вказаного конфлікту. Суд визнає безпідставним, а відтак залишає без задоволення клопотання захисника про визнання даних цієї слідчої дії недопустимими через порушення права на захист фактично затриманої на час її проведення підозрюваної ОСОБА_20 . Під час цієї слідчої дії джерелом відомостей, які обґрунтовано оцінені стороною обвинувачення як доказ, є потерпілий ОСОБА_28 , а не підозрювана, яка лише підлягала впізнанню.

Звертає на себе увагу те, що показання потерпілих ОСОБА_15 та ОСОБА_13 повністю узгоджуються між собою та мають взаємодоповнюючий характер в деталях, які не суперечать одні одним.

Разом з тим, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_31 показав, що потерпілу ОСОБА_26 знає, з нею було погане минуле, тому намагався уникати зустрічей з нею, з її чоловіком ОСОБА_28 був не знайомий.11червня 2020року,приблизно о01год.ночі,він сидівна лавочцібіля свогопід`їзду заадресою АДРЕСА_3 та спілкувався зі своїм другом ОСОБА_32 та своєю дівчиною ОСОБА_33 , до них підійшли агресивно налаштовані обидва потерпілі, як йому здалося, у неадекватному нетверезому стані, МАТАШ при цьому тримав пляшку алкогольного напою в руках. Він продовжував сидіти на лавочці, спілкування між ними як такого не було, проте між ОСОБА_26 та ОСОБА_29 відразу виник словесний конфлікт, під час якого вони стали наближатися одна до одної. МАТАШ замість того, щоб заспокоїти свою дружину, грубо схопив за праву руку ОСОБА_29 . Побачивши це, він підійшов та втрутився, сказавши ОСОБА_28 , щоб тримав свою дружину, а він буде тримати свою, та намагався відсторонити ОСОБА_29 , але ОСОБА_28 кинувся в його бік, тому він вимушений був відступати, переміщуючись в бік дороги. Між дівчатами конфлікт продовжився, з боку ШПЕЛЄВОЇ лунали погрози вбивством, також побачивши в її руках камінь, він, вважаючи його загрозою для здоров`я своєї дівчини, крикнув ОСОБА_26 «кинь камінь» і продовжив захищатися від МАТАШ, ШПЕЛЄВА тим часом кинула цим каменем в ЖАВОРОНКОВУ, камінь впав на клумбу, він чув характерний глухий звук. Далі їх всіх зупинило світло фар автомобіля, який проїхав поруч, скориставшись моментом він взяв ЖАВОРОНКОВУ за руку, підібрав її сумку, яка лежала на лавочці, та втекли з нею у під`їзд.

Як також уточнив свідок: - місце конфлікту в ночі освітлювалося погано, не всі ліхтарі були робочі; - конфлікт тривав біля п`яти хвилин, при цьому громадський порядок та спокій громадян, які відпочивали, не порушувався, сторонніх громадян не було, ніхто їм зауважень не робив; - його увага була прикута на дії МАТАШ, тому він не міг бачити, що саме відбувалося між ОСОБА_26 та ЖАВОРОНКОВОЮ, але вони також переміщалися одна з одною, ШПЕЛЄВА наносила удари його дівчині руками та ногами, остання намагалася відштовхнути ШПЕЛЄВУ; - якщо він відступаючи від МАТАШ і наближався до ОСОБА_26 із ЖАВОРОНКОВОЮ, то спиною до них, а обличчям до МАТАШ; - з приводу ножових поранень нічого повідомити не може, оскільки їх завдання не бачив, дані про такі поранення стали для нього несподіваними; - на початку конфлікту ножа він ні в кого не бачив, а потім побачив у ЖАВОРОНКОВОЇ, цей ніж по типу «Бабочка» належить його братові, він до початку конфлікту знаходився у зеленому пакеті «АТБ» на лавочці для того, щоб порізати піцу, цим займалася ОСОБА_29 , потім почався конфлікт; - за результатами вказаного конфлікту із ОСОБА_34 отримала тілесні ушкодження у виді синців та саден, кількість їх не рахував, саме таке їх походження пояснювала і остання; - причиною вказаного конфлікту була чисто жіноча неприязнь між обвинуваченою та потерпілою; - ЖАВОРОНКОВА йому розповідала, що дуже злякалася самого наближення до неї ОСОБА_26 ; - ОСОБА_35 був очевидцем цих подій, але участі в них не брав; - перед подіями за декілька годин він вжив слабоалкогольне пиво, в стані алкогольного сп`яніння ані він, ані ОСОБА_29 не перебували.

Також свідок визнав, що коли ОСОБА_26 підійшла в його бік, в цей момент ОСОБА_29 сиділа поруч на іншій лавочці та займалася піцою і саме вона перша запитала у ШПЕЛЄВОЇ«Молоді люди, в чому справа, ми з вами знайомі?», на що ШПЕЛЄВА образливовідповіла «Тебеспробуй невпізнай»,з цьогоі розпочавсясловесний конфліктміж двомажінками,які малиособисту неприязньодна доодної.Конфлікт розгорівся сам собою. Він визнає, що міг завдати удар МАТАШ в обличчя, але це був захист. Пояснюючи відмінності в первинних своїх показаннях послався на те, що злякався за долю своєї дівчини, хотів все скоріше завершити, тому міг «нагородити що попало», просив взяти до уваги його показання в суді.

Свідок ОСОБА_31 , як власне і обвинувачена ОСОБА_12 ,також підтвердили свої показання на місцевості під час проведення слідчого експерименту за їх кожного окремо участі, що підтверджується протоколами цихслідчих дійвід 28липня 2020року (т. 1 а. 166-170, 180-184).

Показання обвинуваченої ОСОБА_29 та свідка ОСОБА_23 хоча в цілому також узгоджуються між собою, проте мають і внутрішні істотні суперечності.

Так, ЖАВОРОНКОВА, одночасно стверджувала, що МАТАШ, тримаючи її за праву руку, намагався як повалити її на землю, так і «трусив» нею зі сторони в сторону. Однак, свідок ОСОБА_23 , спостерігаючи за цими подіями, побачив лише те, що МАТАШ тримав ЖАВОРОНКОВУ за праву руку, реагуючи на конфлікт між жінками.

ЖАВОРОНКОВА, одночасно стверджувала, що ОСОБА_26 тримала її обома руками за волосся та цими ж руками наносила удари по її тулубу, що за своїм характером свідчить про вчинення взаємовиключних дій. Свідок ОСОБА_23 , спостерігаючи за цими подіями, взагалі не повідомляв про те, що ОСОБА_26 тримала його дівчину за волосся, лише засвідчив факт бійки між ними, а саме, ШПЕЛЄВА нанесла руками та ногами кілька ударів після чого ОСОБА_29 її відштовхнула.

ЖАВОРОНКОВА, стверджувала, що наприкінці конфлікту між нею та ШПЕЛЄВОЮ пройшли ОСОБА_23 та МАТАШ, які билися, акцентуючи увагу на цю обставину як єдину можливість, коли МАТАШ міг отримати ножові поранення спини. Натомість, свідок ОСОБА_23 у свою чергу наполягав на тому, що під час бійки з МАТАШ вони до дівчат не наближалися, а якщо і підходили ближче, то він, ОСОБА_23 , підходив до них спиною, а МАТАШ обличчям відповідно, оскільки постійно атакував.

ЖАВОРОНКОВА, стверджувала, що ШПЕЛЄВА тримала пляшку алкоголю в руці, коли підійшла до них. Свідок ГЛУЩЕНКО таку пляшку побачив в руці МАТАШ.

Крім того, оцінюючи між собою показання обвинуваченої ОСОБА_29 та свідка ГЛУЩЕНКА, який є її близьким знайомим, з одного боку, та обох потерпілих ШПЕЛЄВОЇ та МАТАШ, які є подружжям, - з іншого, суд констатує те, що повідомлені кожним з них версії події як збігаються з фактичного боку (щодо часу, місця та швидкоплинності самої події, її учасників та єдиного стороннього очевидця свідка ПАВЛЮКА, самого факту в умовах неочевидності (погане освітлення) конфлікту на підґрунті тривалої неприязні між ЖАВОРОНКОВОЇ та ШПЕЛЄВОЮ, які обопільно ображали друг друга з використанням грубої ненормативної лексики, і під час якого саме ЖАВОРОНКОВА тримала у руці ніж, а ШПЕЛЄВА та МАТАШ отримали ножові поранення, про що ЖАВОРОНКОВА жалкувала у суді, тощо), так і в певних деталях істотно різняться між собою.

Відтак, показання всіх вказаних осіб, які узгоджуються між собою, оскільки вони не суперечать іншим об`єктивним даним, суд визнає достовірними і беззаперечно кладе в основу даного вироку. Що стосується їх показань в іншій частині, то на себе звертає увагу наступне.

Так, ЖАВОРОНКОВА та ОСОБА_23 стверджували, що ШПЕЛЄВА та МАТАШ підійшли до їх компанії вже будучи агресивно налаштованими, перебували у нетверезому та неадекватному стані, а скориставшись словесним конфліктом здійснили напад - МАТАШ на ГЛУЩЕНКА, а ШПЕЛЄВА на ЖАВОРОНКОВУ із застосуванням фізичного насильства та погрозами вбивством. Потерпілі, натомість, наполягали, що були у тверезому стані і підійшли до компанії ЖАВОРОНКОВОЇ випадково лише через собачку, яка до них підбігла, перша агресію проявила ОСОБА_29 , яку заспокоював ОСОБА_28 , а потім і сам ОСОБА_23 , який відразу розпочав бійку з МАТАШ, ударивши його кулаком в щелепу.

ШПЕЛЄВА та МАТАШ стверджували, що ЖАВОРОНКОВА першою образливо звернулася до них, демонструючи намір принизити ОСОБА_26 та погасити об неї цигарку, яку тримала в руках, що власне і стало початком конфлікту. ЖАВОРОНКОВА та ОСОБА_23 цей факт заперечували, при цьому ОСОБА_29 стверджувала, що палить тільки електронні цигарки.

Також, ЖАВОРОНКОВА стверджувала, що тільки наприкінці конфлікту взяла до рук ножа, про який згадала, з метою налякати нападників та захистити себе, при цьому жодних активних рухів цим ножем не здійснювала і голосно попередила про його наявність в себе. Однак, потерпіла ОСОБА_26 наполягала, що ОСОБА_29 тримала ніж у руці відразу, як тільки наблизилася до неї з чоловіком, хоча цього дійсно ніхто на початку не побачив, а потім підступно завдала два ножових поранення чоловікові у спину, після чого одне поранення їй, потерпілій, в спину, і лише після цього відкрито продовжила намагатися завдати такі поранення, тикаючи перед нею ножем, і фактично, попри активний опір, змогла завдати їй ще одне таке поранення у живіт. Свідок ОСОБА_23 обставин використання кимось з учасників конфлікту ножа не бачив, хоча після конфлікту дійсно побачив належний їх сім`ї ніж в руці ЖАВОРОНКОВОЇ, а потерпілий ОСОБА_28 вперше побачив ніж в руках ЖАВОРОНКОВОЇ лише після окрику дружини, в бік якої обвинувачена відкрито тикала ножем, на свої поранення звернув увагу вже спостерігаючи їх наслідки.

ЖАВОРОНКОВА та ОСОБА_23 стверджували, що ШПЕЛЄВА кидала камінь в бік ЖАВОРОНКОВОЇ, чим створила загрозу її життю. Потерпілі цей факт заперечували.

Крім того, ЖАВОРОНКОВА, показання якої в цій частині підтвердив ОСОБА_23 , стверджувала, що будучи наляканою агресією з боку ШПЕЛЄВОЇ, скориставшись засліпленням від фар випадково проїжджаючого автомобіля, їм з ОСОБА_23 вдалося втекти в під`їзд і зачинитися в квартирі останнього. Натомість, потерпілі повідомили, що ЖАВОРОНКОВА та ОСОБА_23 втекли, побачивши машину патрульної поліції та будучи наляканими можливістю бути затриманими на місці кримінального праввопорушення.

Зважаючи на різний процесуальний інтерес вказаних осіб з одного боку ЖАВОРОНКОВОЇ та ГЛУЩЕНКА, а з іншого ШПЕЛЄВОЇ та МАТАШ, наявність між цими групами осіб неприязні, їх особисту зацікавленість у вирішенні даної справи, суд не надаючи переваги оспорюваним показанням жодного з них, оцінює їх виключно у сукупності з іншими безпосередньо дослідженими судом доказами.

Так, показання обох потерпілих про загальний характер події (знайома дівчина під час спілкування декілька разів вдарила ножем), її час та місце, характер ножових ран (по дві колото різаних не проникаючих) узгоджуються з даними первинних рапортів працівників поліції, складених ними як за заявами про кримінальне правопорушення останніх, так і за повідомленнями лікарів (т. 1 а. 130-132), а також з первинними даними довідок відповідних медичних закладів, куди були доставлені потерпілі бригадами швидкої медичної допомоги (т. 1 а. 133-136), експертних досліджень№ 041…від 12червня 2020року (т. 1 а. 140-143), які суд оцінює як первинну медичну документацію. При цьому суд відхиляє твердження захисту як надумане про наявність в рапортах працівників поліції об`єктивних даних про перебування потерпілих у стані алкогольного сп`яніння, оскільки очевидні припущення з цього приводу, в тому числі і осіб, які задокументували свої підозри з цього приводу, судом не приймаються як доказ.

За вказаними первинними медичними документами потерпілі отримали тілесні ушкодження у виді: МАТАШ непроникаючого колото-різаного поранення поперекової ділянки справа (рана веретеноподібної форми з рівними, гострими кінцями) розміром 1,3 х 0,5 см та непроникаючого колото-різаного поранення поперекової ділянки зліва (рана лінійної форми довжиною 2,4 см), на підборідді справа садно півмісячної форми; ШПЕЛЄВА двох непроникаючих колото-різаних поранень: рани (визначена клінічними лікарями як колото-різана) у правій пахвинній ділянці (на 9,5 см вниз від пупка та 3,5 см від серединної лінії) розміром 1,5 х 0,2 см та лівої поперекової ділянки на рівні 4-го поперекового хребця (між лопатковою та правою навколо хребцевою лініями) розміром 2,0 х 0,1 см.

Згідно з висновком судовогоексперта медика№ 042…від 22липня 2020року (т. 1 а. 197-200), під час звернення за медичною допомогою 11 червня 2020 року у ОСОБА_15 виявлені такі тілесні ушкодження:непроникаючаколото-різанарана (визначенаклінічними лікарямияк колото-різана)у правійпахвинній ділянці(на9,5см внизвід пупката 3,5см відсерединної лінії)та непроникаючаколото-різанарана лівоїпоперекової ділянкина рівні4-гопоперекового хребця(міжлопатковою таправою навколохребцевою лініями).Непроникаючі колото-різаніпоранення маютьознаки легкоготілесного ушкодження,що спричинилокороткочасний розладздоров`я, утворились внаслідок двох травматичних дій гострим предметом, якому притаманні колюче-різані властивості (на кшталт ножа), за давністю відповідають 11 червня 2020 року.

Згідно з висновком судовогоексперта медика№ 042…від 22липня 2020року (т. 1 а. 189-196), під час звернення за медичною допомогою 11 червня 2020 року у ОСОБА_13 виявлені такі тілесні ушкодження:непроникаюче колото-різане поранення поперекової ділянки справа (рана веретеноподібної форми з рівними, гострими кінцями) та непроникаюче колото-різане поранення поперекової ділянки зліва (рана лінійної форми); садно підборідкової ділянки праворуч. Непроникаючі колото-різані поранення мають ознаки легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, садно є легким тілесним ушкодженням, що не спричинило такого розладу. Садно утворилось внаслідок однієї травматичної дії тупим предметом, а колото-різаніпоранення - внаслідок двох травматичних дій гострим предметом, якому притаманні колюче-різані властивості, за давністю відповідають 11 червня 2020 року. Вказані ушкодження могли утворитись за умов та у спосіб, на які вказували як МАТАШ, так і ШПЕЛЄВА.

Крім того, документально встановлено й інше.

Як вбачається з дослідженої довідки КМКЛ№ 6№ 2411від 13червня 2020року (т. 1 а. 137), у ЖАВОРОНКОВОЇ зафіксовані забій, садна правого передпліччя, правої кісті, правого і лівого стегна, що в цілому узгоджується з даними експертного дослідження№ 041…від 15червня 2020року про садно (1) на спинці носа, садно (1) на задній поверхні правого передпліччя, синці на правому передпліччі (7), правій кісті (1), на лівій руці (3), правому (6) і лівому (1) стегні (т. 1 а. 138-139), які суд оцінює як первинну медичну документацію.

Згідно з висновком судовогоексперта медика№ 042…від 27липня 2020року (т. 1 а. 201-212), вказані виявлені на тілі ЖАВОРОНКОВОЇ ушкодження не мають ознак небезпеки для життя, відносяться до легкого тілесного ушкодження, що не спричинило короткочасного розладу здоров`я, утворились внаслідок не менше 18 травматичних дій тупими предметами, що могло бути внаслідок ударів руками та ногами, за давністю відповідають 11 червня 2020 року. Вказані ушкодження могли утворитись за умов та у спосіб, на які вказували як ЖАВОРОНКОВА, так і обидва потерпілі.

Водночас, ушкоджень в області волосся на голові обвинуваченої чи її живота об`єктивними медичними даними, в тому числі первинними не підтверджено.

Як видно з рапорту працівників поліції, заяви ОСОБА_36 та її пояснень (т. 1 а. 93-95), остання про своє побиття з боку ОСОБА_26 повідомила лише 12 червня 2020 року, що невідкладно було зареєстровано у відповідних обліках, а 13 жовтня 2020 року на виконання рішення суду внесено до ЄРДР за № 12020105080000989 (т. 1 а. 98).

Таким чином, є доведеним об`єктивними медичними даними те, що саме під час вказаного конфлікту тілесні ушкодження, хоча й різного характеру, отримали як обидва потерпілі, так і обвинувачена.

У цьому зв`язку допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_22 єдиний сторонній очевидець конфлікту, який в ньому участі не брав, показав, що ОСОБА_5 та її хлопець ОСОБА_31 є йогознайомі, з потерпілою ОСОБА_26 таїї чоловікомзнайомим небув.11червня 2020року,приблизно о01год.ночі,він сидівна лавочцібіля під`їздуза адресою АДРЕСА_3 , де проживав ОСОБА_23 , та спілкувався з ним та його дівчиною ОСОБА_29 . Вони їли піцу, яка була в пакеті на лавочці, нею займалася ОСОБА_29 . Раптом до нихпідбігла собачка,за якоюдо нихпідійшли потерпілі ОСОБА_26 та ОСОБА_28 . При цьому, ОСОБА_26 розпочинаючи розмову сказала «що тут за гарні хлопці», на що відразу зреагувала ОСОБА_29 і дівчата відразу почали ображати одна одну з використанням нецензурної лайки. Розв`язався конфлікт ОСОБА_23 зчепився з МАТАШ, а ОСОБА_29 з ШПЕЛЄВОЮ, всі почали битися. ШПЕЛЄВА завдала ОСОБА_29 пару ударів рукою та ногою, остання відштовхнула ОСОБА_26 , підбігла до пакету з піцою і почала там щось діставати, що саме він не бачив, потім повернулася до ШПЕЛЄВОЇ. Більше він спостерігав за бійкою між ОСОБА_23 та ОСОБА_28 , який наступав, а ОСОБА_23 від нього захищався, відходячи назад. Конфлікт тривав ще хвилини три чотири, проїхала поліцейська машина, після чого ОСОБА_23 та ОСОБА_29 відразу забігли до під`їзду, а потерпілі підходили до поліції, а потім пішли у невідомому напрямку, він, свідок, теж пішов додому, але його наздогнав один з поліцейських і питав, чи щось трапилось, він повідомив, що «ні», та його відпустили.

Як також уточнив свідок: - під час їх зустрічі до початку конфлікту він та ОСОБА_23 вживали пиво, було дві пляшки, піцу вони почали їсти порізану на шматки, її подавала ЖАВОРОНКОВА, чим вона різала піцу, він не бачив; - чи були у стані сп`яніння ОСОБА_26 таМАТАШвін стверджувати не буде, вони поводили себе нормально; - конфлікт розпочали дівчата, потерпіла перша образила ОСОБА_29 , щось сказавши про її обличчя, яке не можна забути, остання почала висловлювати нецензурні образи у відповідь, ШПЕЛЄВА була більш активна протягом всього конфлікту з обвинуваченою; - він свідок лише на самому початку намагався завадити загостренню конфлікту, проте його відштовхнула ОСОБА_26 і він більше таких спроб не здійснював; - ножа ні в кого з учасників конфлікту він не бачив через погане освітлення, ніхто не кричав про застосування ножа; - ШПЕЛЄВА таМАТАШ,коли підійшлидо них,ні докого нечіплялися іні когоне ображали,хотіли забратисобаку,судячи зреакції ЖАВОРОНКОВОЇта миттєвогопочатку конфліктуміж дівчатами,останні добрезнали однаодну,під часконфлікту дівчатабули обидвізнервовані тасхвильовані;- ОСОБА_23 першимзаступився засвою дівчину ОСОБА_29 ,став їївідтягувати,так розпочавсяу ньогоконфлікт зМАТАШ,вони нанеслидекілька ударіводин поодному,в груди,в обличчя;-два окремихосередки конфлікту хлопцівта дівчатіз собоюне змішувалися,дівчата конфліктувалимайже наодному місці,а хлопцірухалися,але походу тількивіддалялися вбік сусідньогопід`їзду,до дівчатне поверталися,потерпіла кричала,що будевикликати поліцію,однакгромадський порядок та спокій громадян, які відпочивали, не порушувався, сторонніх громадян не було, ніхто їм зауважень не робив; - щодо кидання камінням то він пригадав, що коли ОСОБА_29 відштовхнула від себе ОСОБА_26 і щось брала з кулька, остання кинула в неї каміння, погрозу розправою з боку ОСОБА_26 на адресу ОСОБА_29 також чув; - він особисто участі в конфлікті не брав і в його перебіг не втручався, крім одного разу, про який повідомив раніше. Також свідок визнав, що ОСОБА_29 палить, чи палила цигарки тоді, не пам`ятає.

Свідок ОСОБА_37 повністю підтвердив свої показання на місцевості під час проведення слідчого експерименту, що підтверджується даними протоколу цієїслідчої діївід 15липня 2020року та її фіксації (т. 1 а. 171-176).

За результатами допиту цього свідка потерпілі не спростовували його присутність на місці події, оскільки не могли розгледіти обличчя хлопця, який там дійсно був, а обвинувачена та свідок ОСОБА_23 категорично підтвердили присутність ОСОБА_38 під час цих подій.

Звертає на себе увагу те, що свідок ОСОБА_37 як приятель обвинуваченої та свідка ОСОБА_23 є очевидно не зацікавленим свідчити на користь потерпілих, про жодні сумніви у цьому обвинувачена суду не заявляла, натомість, цей свідок повідомив і про обставини події, які узгоджуються саме з показаннями потерпілих, спростовуючи в цій частині показання обвинуваченої та свідка ОСОБА_23 . З урахуванням викладеного у суду відсутні підстави не довіряти вказаному свідку, який нейтрально повідомив для обох сторін незручні відомості.

Відтак, суд визнає достовірними узгоджені із показаннями свідка ОСОБА_38 показання:

-обох потерпілих про те, що вони підійшли до компанії ЖАВОРОНКОВОЇ випадково через собачку, перша агресію проявила ОСОБА_29 , її заспокоював ОСОБА_28 , а потім і сам ОСОБА_23 , який відразу розпочав бійку з МАТАШ, ударивши його кулаком в щелепу;

-обвинуваченої тасвідка ОСОБА_23 про те,щоОСОБА_26 кинула камінь в бік ЖАВОРОНКОВОЇ;

-обох потерпілихпро те,щопід час загострення вказаного конфлікту саме ОСОБА_26 єдина вголос повідомила про намір викликати поліцію;

-обох потерпілихпро те,щоОСОБА_29 та ОСОБА_23 втекли, побачивши машину патрульної поліції.

Як наслідок, суд оцінює критично як недостовірні через спростування свідком ОСОБА_39 , а тому відхиляє показання:

- обвинуваченої та свідка ОСОБА_23 про те, що потерпілі підійшли до їх компанії нібито вже будучи агресивно налаштованими, перебували у нетверезому та неадекватному стані, а скориставшись словесною перепалкою здійснили напад - МАТАШ на ГЛУЩЕНКА, а ШПЕЛЄВА на ЖАВОРОНКОВУ, при цьому останню тягала за волосся;

- обвинуваченої про те, що вона не палить цигарок, а з урахуванням повідомлених нею самою даних про паління ще й електронних цигарок та суперечливих даних про намір скористатися балончиком для полегшення дихання, якого в неї, до речі, не було виявлено під час затримання як необхідної речі, суд вимушений критично оцінити її показання про нібито астматичний напад в неї під час конфлікту із ШПЕЛЄВОЮ;

-обох потерпілихпро те,щоОСОБА_26 не кидала камінь в обвинувачену, але з огляду на безспірно встановлені показаннями всіх учасників конфлікту умови його неочевидності (темна пора доби, погане штучне освітлення тощо), суд критично оцінює показання обвинуваченої та свідка ОСОБА_23 про те, що вони бачили сам камінь, який кинула ОСОБА_26 ;

-обвинуваченої про те, що вона втекла з місця події, будучи наляканою агресією з боку ОСОБА_26 , до того вона сама в залі суду визнала "хтось крикнув «поліція», саме це і зупинило конфлікт".

Беручи до уваги відсутність будь-яких даних про застосування предмету за властивостями ножа під час конфлікту будь-яким з його учасників, окрім ОСОБА_29 , яка до того ж визнала, що єдина брала у руки ніж, що також знайшло своє підтвердження у показаннях потерпілого ОСОБА_28 та свідка ОСОБА_23 , її причетність до заподіяння ножових поранень обом потерпілим є безсумнівною та доведеною поза розумним сумнівом.

Крім того, зважаючи на узгоджені між собою показання обох потерпілих щодо обставин заподіяння ОСОБА_28 ножових поранень у спину на самому початку конфлікту та фактично перед його бійкою з ОСОБА_23 , а також узгоджені між собою показання свідків ОСОБА_23 та ОСОБА_38 про не наближення МАТАШ спиною до ОСОБА_29 весь час його бійки із ОСОБА_23 , якого він фактично відтісняв, відсутність криків про ніж, суд також оцінює критичнояк недостовірні,а томувідхиляє показанняобвинуваченої проте,щотільки наприкінці конфлікту вона взяла до рук ножа, при цьому жодних активних рухів цим ножем не здійснювала і голосно попередила всіх про його наявність в себе.

Відтак, суд визнає достовірними показання потерпілої ОСОБА_26 та узгоджені з нею показання в цій частині потерпілого ОСОБА_28 , про те, що ОСОБА_29 тримала ніж у руці відразу, як тільки наблизилася до неї з чоловіком, а потім підступно завдала два ножових поранення чоловікові у спину, і лише після цього одне поранення їй, потерпілій, в спину, після цього продовживши намагатися завдати такі поранення, тикаючи ножем в її бік, і фактично завдала одне таке поранення у живіт.

У той же час, суд вважає не доведеним поданими доказами те, що під час конфлікту ОСОБА_23 , ОСОБА_28 та ОСОБА_29 перебували у стані алкогольного сп`яніння, а тим більше тяжкого, як про це намагалася переконати суд обвинувачена, а також і те, що остання демонструвала намір принизити ОСОБА_26 погасивши об неї цигарку, як про це повідомили потерпілі.

Правдивість показань обох потерпілих, які суд визнав достовірними, не ставлять під сумнів їх показання під час досудового розслідування, на які в порядку ст. 96 КПК України посилалася сторона захисту в протоколах їх допиту від 11 червня 2020 року (т. 2) і які були досліджені судом. Обидва потерпілі щиро повідомили суду що один з них ОСОБА_28 перед конфліктом вживав пиво, що узгоджується з даними про його придбання. Разом з тим сам факт вживання особою пива за декілька годин до події не вказує на її перебування під час цієї події у нетверезому стані.

Про нещирість показань обвинуваченої вказує, крім іншого, і те, що вона на пряме питання суду так і не змогла пояснити, як саме могла ОСОБА_26 наносити удари по її тілу руками, одночасно тримаючи її обома руками за волосся, чому ОСОБА_26 хапаючи обвинувачену за волосся обома руками з наміром завдати тілесних ушкоджень та нібито вбити, перед цим поставила в сторону пляшку, а не використала її як доступне знаряддя нападу, про якій наполегливо стверджувала обвинувачена.

Звертає на себе увагу і те, що ОСОБА_29 , на відміну від потерпілих, вирішила звернутися із зустрічною заявою про злочин лише після свого затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, що породжує об`єктивні сумніви в щирості її позиції як нібито потерпілої від жорсткого нападу, як це вона стверджує в суді

Суд вважає надуманими доводи сторони захисту про те, що обвинувачена звернулася до правоохоронних органів з приводу нападу на себе та свого побиття відразу як тільки отримала змогу, тобто після закінчення строку свого затримання. Ці дані спростовуються показаннями самої обвинуваченої, які суд оцінює через призму визнаних достовірними показань потерпілих та свідка ОСОБА_38 , про те, що вона побачивши автомобіль патрульної поліції (хтось крикнув поліція), втекла з місця події, переховувалась у житлі ОСОБА_23 певний час, а потім ще й викинула знаряддя кримінального правопорушення весь цей час до правоохоронних органів вона не зверталася. Не звернулася вона до поліції і на місці нападу, хоча таку можливість мала, проте потерпілі це зробити, принаймні, намагалися, що підтвердив також і свідок ОСОБА_37 .

Суд в порядку ч. 1 ст. 89 КПК України з підстав, передбачених п. п. 3 та 4 ч. 2 ст. 87 КПК України, визнає недопустимими доказами всі дані, які були встановлені (одержані) органом досудового розслідування під час огляду місця події за участі затриманої підозрюваної ОСОБА_29 і відображені у протоколі оглядувід 11червня 2020року тадодатку донього (т. 1 а. 150-152), оскільки в порушення вимог ч. 4 ст. 208 КПК України вказаний огляд був проведений з підозрюваною, яка вже була фактично затримана, без роз`яснення її процесуальних прав підозрюваної, в тому числі прав на захист та на відмову свідчити проти себе, відтак наявне істотне порушення прав і свобод людини порушення права на захист. Тому клопотання захисту про визнання цих доказів недопустимими (т. 2) суд визнає обґрунтованим.

Так, як видно з протоколу затримання ОСОБА_29 (т. 1 а. 177-179), вона фактично була затримана об 11 год. 20 хв. 11 червня 2020 року за конкретною підозрою у вчиненні тяжкого злочину (ч. 4 ст. 296 КК України). Отже за правилами ч. 1 ст. 42 КПК України ОСОБА_29 з вказаного моменту набула статусу підозрюваної, а тому з цього ж моменту мала відповідні права. Проте, огляд місця події, який розпочався за її участі о 12 год. 20 хв., як це зафіксовано у протоколі, в порушення прямих приписів процесуального закону було проведено без роз`яснення їй прав підозрюваної, що фактично було зроблено лише після 16 год. 55 хв.

Більш того, вказана слідча дія проведена неповноважною особою слідчим ОСОБА_40 ,, який за даними доручення на проведення досудового розслідування та відповідної постанови про формування групи слідчих не входив до групи слідчих у даному кримінальному провадженні, яке вже було внесено до ЄРДР (т. 2).

Разом з тим, суд відхиляє доводи сторони захисту про незаконність самого затримання ОСОБА_29 , оскільки така процедура щодо неї була належною, проведена за наявності правових підстав та з дотриманням передбачених законом умов.

Суд в порядку ч. 1 ст. 89 КПК України з підстав, передбачених ч. 1 ст. 86 КПК України, визнає недопустимими доказами всі дані, які були встановлені (одержані) органом досудового розслідування під час пред`явлення потерпілому ОСОБА_28 особи свідка ОСОБА_23 для впізнання і відображені у протоколі пред`явленняособи длявпізнання від11червня 2020року тадодатку донього (т. 1 а. 161-162, 165), оскільки в порушення вимог ч. 2 ст. 228 КПК України особа, яка підлягала впізнанню, була пред`явлена потерпілому для впізнання разом з іншими особами, яких вже знав потерпілий. Такими особами були статисти ОСОБА_41 та ОСОБА_42 , які за декілька хвилин перед цією слідчою дією брали участь як поняті у пред`явленні цьому самому потерпілому іншої особи для впізнання, що об`єктивно підтверджується іншим протоколом (т. 1 а. 163-164). Отже вимога закону про необхідність участі в слідчій дії не менше трьох статистів, серед яких пред`являється особа для впізнання, дотримана у даному випадку не була. Тому клопотання захисту про визнання цих доказів недопустимими (т. 2) суд також визнає обґрунтованим.

Дані протоколу оглядумісця подіївід 11червня 2020року (т. 1 а. 146-149) виявилися неінформативними через відсутність дослідження виявлених під час цієї слідчої дії слідів з плями бурого кольору, виявленої біля дороги навпроти під`їзду № 3 будинку АДРЕСА_3 .

Суд залишив без дослідження подані стороною захисту фото таблиці із зображенням предмету, схожого на камінь (т. 1 а. 107-109), через недоведеність належності цих даних та їх походження.

Судом створювалися сторонам однакові належні умови для збирання та подання доказів суду, зокрема, за клопотанням захисту було надано тимчасовий доступ до документів та речей (т. 1 а. 126-127), проте який залишився нереалізованим, відтак сторони скористалися цими своїми правами на власний розсуд.

Суд повно, всебічно та неупереджено дослідивши всі обставини даного провадження, об`єктивно та за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на такому дослідженні, оцінивши кожний поданий сторонами доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, дійшов такого висновку. Не зважаючи на захисну позицію обвинуваченої ОСОБА_29 , її винуватість в межах висунутого обвинувачення в умисному заподіянні обом потерпілим легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад їх здоров`я в повному обсязі підтверджується, крім власне показань самої обвинуваченої, яка не оспорювала окремі обставини події (факт конфлікту, склад його учасників, наявність в неї в руках ножа тощо), іншими дослідженими судом та наведеними вище доказами, які не викликають сумнівів у своїй достовірності та допустимості, а у сукупності та взаємозв`язку є достатніми для того, щоб критично оцінити захисну позицію обвинуваченої та довести її винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку поза розумним сумнівом.

Правова кваліфікація дій обвинуваченого, виходячи із сформульованого обвинувачення, яке суд вважає доведеним.

Прокурор підтримав висунуте обвинувачення за ч. 4 ст. 296 КК України. Натомість, наявність у протиправних насильницьких діях обвинуваченої хуліганського мотиву суд вважає поданими доказами недоведеним.

Так, обвинувачена, свідки ОСОБА_23 та ОСОБА_37 стверджували, що під час конфлікту громадський порядок порушеним не був, наміру порушити спокій громадян та їх відпочинок з мотивів явної неповаги до суспільства ніхто не мав, сторонні громадяни в їх конфлікт не втручалися і ніяк на нього не реагували, причиною конфлікту були сталі неприязні стосунки між жінками. Ці показання вказаних осіб не спростовані. Обидва потерпілі також підтвердили наявність неприязних відносин між обвинуваченої та потерпілою ОСОБА_26 , ОСОБА_23 та ОСОБА_28 були втягнуті в цей конфлікт випадково, опікуючись виключно безпекою своїх жінок.

Тези прокурора у висунутому обвинуваченні про те, що ОСОБА_29 вчиняла насильницькі дії, не зважаючи на інших перехожих громадян та проїжджаючих повз водіїв автомобілів, взагалі нічим не доведені.

Відтак, правова кваліфікація насильницьких дій ОСОБА_29 за ч. 4 ст. 296 КК України є помилковою.

Такі висновки суду відповідають і правовим позиціям Верховного Суду, за якими наявність особистих неприязних стосунків між обвинуваченим та потерпілим не виключає кваліфікацію дій особи як хуліганства (ст. 296 КК України), тільки якщо у вчиненому є ознаки суб`єктивної сторони вказаного складу злочину, зокрема хуліганський мотив (Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 10 листопада 2020 у справі № 442/66/16-к (провадження № 51-4756км18) можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/92902851). У даному випадку такого мотиву у діях ОСОБА_29 не встановлено.

Отже, суд за результатами судового розгляду вважає доведеним те, що ОСОБА_5 11червня 2020року,близько 01год.50хв.,перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , біля лавок навпроти під`їзду № 3 даного будинку, умисно спричинилапотерпілому ОСОБА_13 та потерпілій ОСОБА_19 легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, а тому ці дії обвинуваченої, керуючись правилами ч. 3 ст. 337 КПК України, перекваліфіковує з ч. 4ст.296КК України на ч. 2 ст. 125 КК України.

Суд окремо критично оцінює доводи сторони захисту про наявність у ЖАВОРОНКОВОЇ під час конфлікту станів необхідної оборони та сильно душевного хвилювання в аспекті застосування положень ст. 36 КК України.

По-перше, встановивши, що ОСОБА_29 тримала ніж у руці відразу, як тільки ШПЕЛЄВА наблизилася до неї з МАТАШ, тобто в умовах ще триваючого словесного конфлікту, а потім підступно завдала в спину два ножових поранення МАТАШ та одне ШПЕЛЄВІЙ, після чого, продовжила намагатися завдати такі поранення відкрито, і фактично завдала одне таке поранення у живіт ОСОБА_26 , твердження захисту про наявність у ОСОБА_29 в таких умовах стану необхідної оборони явно суперечать правилам ч. 1 ст. 36 КК України, яка наділяє правом на захист від реального посягання, а не на упередження такого.

По-друге, навіть якщо взяти до уваги версію події обвинуваченої ОСОБА_29 , то вона сама повідомила, що першою від неї раптово відійшла ШПЕЛЄВА, чим несподівано зупинила бійку, вона, обвинувачена, мала можливість відійти, чим фактично скористалася попрямувавши до своїх речей, не згадуючи при цьому про ніж, про який згадала пізніше, вже певний час перебуваючи біля лавочки на відстані від ШПЕЛЄВОЇ, хлопці її тоді взагалі не цікавили, а ніж, який вона взяла до рук не мала наміру використовувати і цього не робила, ножем ударів нікому не завдавала, поводила себе дуже обережно в таких умовах стан необхідної оборони виключається з об`єктивного боку, оскільки сама по собі оборона передбачає вчинення свідомих активних та чітко спрямованих на суб`єкт посягання дій з конкретною метою (ч. ст. 36 КК України).

По-третє, якщо і припустити, що потерпіла ОСОБА_26 висловила вголос про своє бажання вбити обвинувачену, в умовах, коли вона ж одночасно вголос заявила про намір викликати поліцію, а заподіяні нею фактично ушкодження не становили будь-якої загрози для життя обвинуваченої, такі висловлювання відсутні правові підстави оцінювати як реальну погрозу вбивством.

Нарешті, правове значення для застосування положень ч. 4 ст. 36 щодо сильного душевного хвилювання має, передусім, стан необхідної оборони, якого у даному випадку не встановлено, а також причини, які викликали таке хвилювання суспільно небезпечне посягання, а не спалах люті через неприязнь, наявність такої люті в ЖАВОРОНКОВОЇ випливає з її власних показань про змішані в неї стані почуттів від самої зустрічі з ШПЕЛЄВОЮ страх, паніка, відчай, хвилювання, розпач та жах одночасно. На миттєвість збудження ЖАВОРОНКОВОЇ, як тільки вона змогла ідентифікувати ОСОБА_26 ще на самому початку спілкування з нею, вказував і свідок ОСОБА_37 .

Вирішення цивільного позову та питання судових витрат.

Потерпіла ОСОБА_12 подала до суду цивільний позов про відшкодування матеріальної (885 грн.) та моральної шкоди (25000 грн.), завданої кримінальним правопорушенням в загальному розмірі 25885 грн. (т. 1 а. 40-49), який під час судового розгляду підтримала у повному обсязі, посилаючись на те, що внаслідок дій обвинуваченої зазнала фізичний біль та страждання у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у зв`язку з чим лікувалася, зазнала душевні страждання у зв`язку з протиправною поведінкою під час вчинення хуліганських дій, приниження честі та гідності, не могла тривалий час працювати, вести звичайний образ життя, не відчуває себе захищеною.

Потерпілий ОСОБА_13 також подав до суду цивільний позов про відшкодування матеріальної (885 грн.) та моральної шкоди (25000 грн.), завданої кримінальним правопорушенням в загальному розмірі 25885 грн. (т. 1 а. 50-59), який під час судового розгляду підтримав у повному обсязі, посилаючись на аналогічні обставини в його обґрунтування.

Прокурор заявлений позов також підтримав у повному обсязі.

Обвинувачена позов не визнала, вважаючи недоведеним хуліганство зі свого боку, а також наявний в неї стан необхідної оборони.

Враховуючи проведений аналіз доказів та висновки суду щодо часткової доведеності винуватості обвинуваченої ОСОБА_29 , проаналізувавши доводи позовних заяв та поданих на них заперечень (т. 1 а. 71-77), зясувавши всі обставини, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає наявними правові підстави для відшкодування документально доведеної матеріальної шкоди, пов`язаної з понесеними витратами на лікування через завдані тілесні ушкодження, яке було ідентичним для обох потерпілих, а саме на загальну для двох в 1078 грн. 90 коп. (т. 1 а. 45-49, 55-59), або по 539 грн. 45 коп. кожному. В іншій частині вимоги позивачів слід визнати необґрунтованими через відсутність правих підстав у межах кримінального провадження на відшкодування шкоди, яка не спричинена кримінальним правопорушенням безпосередньо такою суд визнає витрати на таксі (т. 1 а. 43-44, 53-54).

Крім того, встановивши фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, роль потерпілої ОСОБА_15 у конфлікті, суд на підставі ст. 23 ЦК України вважає за необхідне частково задовольнити подані позови потерпілих про відшкодування моральної шкоди, а саме в розмірі 15000 грн. на користь потерпілої ОСОБА_15 та 20000 грн. на користь потерпілого ОСОБА_13 , відмовивши в їх задоволенні в іншій частині через необґрунтованість.

Призначення покарання.

При призначенні обвинуваченій ОСОБА_21 покарання суд, згідно з вимогами ст.65КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно із ст.12КК України є кримінальним проступком, його насильницький характер по відношенню до кількох осіб, дані про особу винуватої, яка раніше не притягувалась до кримінальної відповідальності (т. 1 а. 188), працевлаштована, характеризується позитивно (т. 1 а. 238-239), на обліку у лікаря психіатра (т. 1 а. 186) та нарколога (т. 1 а. 187) не перебуває, відтак відсутні сумніви в її осудності. Посилання обвинуваченої на наявність у неї статусу особи з інвалідністю документального підтвердження не набуло, хоча суд звертав на це увагу захисту. Обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання ОСОБА_20 , не встановлено. Посилання сторони захисту на щирий жаль обвинуваченої про вчинене, її співчуття потерпілим є надуманим, оскільки її правова позиція спростовує таке ставлення до кримінального правопорушення.

Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, а також позицію потерпілих, які просили притягнути обвинувачену до кримінальної відповідальності та призначити їй реальне покарання, суд в даному конкретному випадку вважає за неможливе виправлення ОСОБА_20 в умовах без реального відбування покарання, призначивши їй покарання за вчинений нею кримінальний проступок в межах санкції ч. 2 ст. 125 КК Україниу виді обмеження волі на мінімальний строк, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для її виправлення та попередження вчинення нею нового кримінального правопорушення, при цьому через відсутність даних про осуд обвинуваченою вчиненого кримінального правопорушення правових підстав для застосуваннядо неї правил ст. 75 КК Українисуд не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.177,178,183,368,373-376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_43 визнати винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, за якою призначити їй покарання у виді обмеження волі строком на 01 (один) рік.

Початок строку відбування призначеного вироком покарання у виді обмеження волі рахувати з дня приведення даного вироку до виконання. Зарахувати у строк відбутого ОСОБА_18 покарання строк її затримання з 11 до 12 червня 2020 року (два дні) із розрахунку один день попереднього ув`язнення дорівнює двом дням обмеження волі.

Цивільний позов ОСОБА_15 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним проступком, задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_7 539 грн. 45 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним проступком, та 15000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним проступком. В іншій частині в задоволенні позову ОСОБА_15 відмовити.

Цивільний позов ОСОБА_13 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним проступком, задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_44 539 грн. 45 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним проступком, та 20000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним проступком. В іншій частині в задоволенні позову ОСОБА_13 відмовити.

На підставіч.2ст.122КПК Українистягнути із ОСОБА_3 , в дохід держави, на відшкодування судових втрат за проведення судово-медичної експертизи 4 857 (чотири тисячі вісімсот п`ятдесят сім) грн. 30 коп.

Речові докази: особисті речі обвинуваченої та потерпілих повернути останнім та використовувати за належністю; ніж, який переданий на зберігання до камери зберігання речових доказів Святошинського УП ГУНП в м. Києві знищити; інші зберігати при матеріалах справи.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

СУДДЯ: ОСОБА_45