Єдиний державний реєстр судових рішень
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 липня 2021 року справа № 380/8065/20
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Костецького Н.В., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Електрика України» до Національної комісії, що здійснює державне релювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та скасування постанови, -
в с т а н о в и в:
товариство з обмеженою відповідальністю Електрика України звернулось до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Національної комісії, що здійснює державне релювання у сферах енергетики та комунальних послуг, у якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1485 від 29.07.2020 Про накладення штрафу на ТОВ Електрика України за порушення Ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу та Ліцензійних умов з перепродажу електричної енергії.
Ухвалою від 05.10.2020 суд прийняв позовну заяву до рогляду та відкрив загальне позовне провадження у справі.
Ухвалою від 15.12.2021 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що оскаржувана постанова є незаконною, протиправною, такою, що не відповідає критеріям законності та обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень з огляду на наступне. Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг у постанові № 1485 від 29.07.2020 не вказано про те, яким чином були порушені Ліцензійні умови, які саме дії вчинило товариство та що призвело до порушення Ліцензійних умов. Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що відповідачем в якості порушення зазначені норми законодавства без зазначення, яке саме правопорушення вчинено позивачем. Окрім того, звертає увагу, що для належного здійснення заходу державного нагляду (контролю) та оформлення її результатів, контролюючому органу необхідно було розробити уніфіковану форму акта перевірки та оприлюднити на його офіційному веб-сайті протягом п`яти робочих днів з дня її затвердження. Відсутність відомостей про затвердження та оприлюднення уніфікованої форми акта свідчить про протиправність процедури проведення позапланової перевірки.
Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому вказує, що ліцензіат здійснював продаж електричної енергії без фактичної її наявності на конкретну торгову годину, а дефіцит електричної енергії, що виник від продажу електричної енергії у обсягах більших, ніж обсяги виробництва, покривався за рахунок купівлі електричної енергії на балансуючому ринку. Наявність у ліцензіата значної різниці між обсягами купівлі та продажу електричної енергії за звітні місяці свідчать про недотримання вказаних вище вимог щодо необхідності забезпечення балансу між попитом та пропозицією електричної енергії. Щодо уніфікованої форми акта, зазначає, що згідно з частиною другою статті 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення, зокрема заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг. Тому вимоги частини п`ятнадцятої статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» щодо обов`язку посадових осіб органів державного нагляду (контролю) при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) використовувати виключно уніфіковані форми актів, не розповсюджуються на заходи державного нагляду (контролю) за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг. Просить відмовити у задоволенні позову повністю.
Представник позивача подав відповідь на відзив, в якому вказує, що у відзиві представником відповідача не зазначено в чому саме полягали порушенння, чим саме (якими діями) позивач вплинув на ринок, що призвело до його маніпулювання, спотворення конкуренції; а також, які саме права заявника ДП «ОПЕРАТОР РИНКУ» було порушено. Вказує, також на безпідставність проведення перевірки.
Представник відповідача подав до суду заперечення на відповідь на відзив, відповідно до яких звертає увагу суду, що позовні вимоги є безпідставними та необгрунтованими.
У судове засідання 06.07.2021 сторони не з`явились, про причини неприбуття суд не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.
За приписами п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Згідно ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Відтак, суд перейшов до розгляду справи в письмове провадження.
Заслухавши вступне слово представника позивача, представника відповідача, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та пояснення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ТзОВ ЕЛЕКТРИКА УКРАЇНИ зареєстровано як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - Реєстр) 26.04.2019 за номером 14151020000047232.
Видами діяльності ТзОВ ЕЛЕКТРИКА УКРАЇНИ, згідно з даними Реєстру є торгівля електроенергією (основний), є розподілення електроенергії та передача електроенергії.
Постановою НКРЕКП від 04.06.2019 №945 ТзОВ ЕЛЕКТРИКА УКРАЇНИ видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу.
НКРЕКП прийнято Постанову №1133 від 17.06.2020 про проведення позапланових виїзних перевірок дотримання ви мог законодавства та Ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу суб`єктам господарювання деякими ліцензіатами, серед яких значиться ТзОВ ЕЛЕКТРИКА УКРАЇНИ.
Підставою для проведення позапланової невиїзної перевірки ТзОВ ЕЛЕКТРИКА УКРАЇНИ стало звернення ДП ОПЕРАТОР РИНКУ від 24.041.2020 №01/17-1007 щодо можливого зловживання восьми учасниками ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку своїм становищем протягом перших 12 днів квітня 2020 року.
На підставі постанови від 17.06.2020 №1133 НКРЕКП видано посвідчення від 19.06.2020 №316 на проведення позапланової виїзної перевірки ліцензіата ТзОВ ЕЛЕКТРИКА УКРАЇНИ.
Позаплановий захід шляхом проведення виїзної перевірки щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства та ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу на ТзОВ ЕЛЕКТРИКА УКРАЇНИ за адресою: 79026, м. Львів, вул. Володимира Великого, буд. 4 було проведено у період з 02 по 07 червня 2020 року НКРЕКП.
За результатами позапланової виїзної перевірки складено акт від 06.06.2020 №262.
Згідно акта перевірки, позаплановою виїзною перевіркою встановлено ряд порушень ТзОВ ЕЛЕКТРИКА УКРАЇНИ постанови НКРЕКП Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з перепродажу електричної енергії (трейдерської діяльності) від 27.12.2017 № 1468 (далі Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з перепродажу електричної енергії (трейдерської діяльності)) та постанови НКРЕКП Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу від 27.12.2017 № 1469 (далі Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу), а саме:
- Правил поведінки на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку, які є додатком 7 до Правил ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку, затверджених постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 308, а саме: підпункту 2 пункту 2.4 глави 2 щодо обов`язку учасників РДН/ВДР не займатися діяльністю, що може призвести до маніпулювання ринком; підпункту 4 пункту 4.4 глави 4 щодо заборони учасникам РДН/ВДР здійснювати маніпулювання ринком;
-Ліцензійних умов № 1469, а саме: підпункту 15 пункту 2.2 щодо обов`язку ліцензіата при підготовці та/або подачі заявок (пропозицій) на ринку електричної енергії не вчиняти дії, які можуть призвести до маніпулювання цінами або до інших спотворень конкуренції на ринку; підпункту 17 пункту 2.2 щодо обов`язку ліцензіата для забезпечення постачання електричної енергії споживачам здійснювати купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами та/або на ринку «на добу наперед», внутрішньодобовому ринку і на балансуючому ринку, а також шляхом імпорту відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та нормативно-правових актів, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії.
Висновки про вказані порушення ґрунтуються на тому, що ТОВ «ЕЛЕКТРИКА УКРАЇНИ», за період 01 квітня 2020 року - 12 квітня 2020 року здійснювало продаж, зокрема на ринку «на добу наперед», обсягів електричної енергії, які не забезпечені обсягами закупленої' електричної енергії на організованих сегментах ринку, виробництвом та/або законтрактованим імпортом електричної енергії.
Також перевіркою встановлено порушення:
- підпункту 12 пункту 2.2 Ліцензійних умов № 1468 щодо обов`язку Ліцензіата при провадженні ліцензованої діяльності дотримуватися організаційних вимог, зокрема, здійснювати купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку електричної енергії відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та нормативно-правових актів, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії; підпункту 19 пункту 2.2 щодо обов`язку ліцензіата при підготовці та/або подачі заявок (пропозицій) на ринку електричної енергії не вчиняти дії, які можуть призвести до маніпулювання цінами або до інших спотворень конкуренції на ринку.
Висновки про вказані порушення ґрунтуються на тому, що ТзОВ ЕЛЕКТРИКА УКРАЇНИ фактично здійснювавперепродаж електричної енергії між різними організованими сегментами ринку.
ТзОВ ЕЛЕКТРИКА УКРАЇНИ, не погоджуючись із встановленими в акті від 06.07.2020 №262 порушеннями, направило 10.07.2020 за вих.№01-10/06 на ім`я голови НКРЕКП заперечення щодо проведення позапланової виїзної перевірки ТзОВ ЕЛЕКТРИКА УКРАЇНИ, в яких зазначило про необґрунтованість та безпідставність описаних в акті перевірки порушень.
Відповідно до ст. 17,19,22 Закону України «Про національну комісію, що здійснює дерджавне регулювання у серах енергетики та комуеанльних послуг та ст 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» Постановою НКРЕКП від 29.07.2020 №1485 Про накладення штрафу на ТОВ ЕЛЕКТРИКА УКРАЇНИ за порушення Ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу та Ліцензійних умов з перепродажу електричної енергії постановлено накласти на ТзОВ ЕЛЕКТРИКА УКРАЇНИ штраф у розмірі 85 000 грн за порушення підпункту 12 пункту 2.2 глави 2 Постанови №1468 та підпункту 17 пункту 2.2 Постанови №1469.
Постанова НКРЕКП №1485 від 29.07.2020 Про накладення штрафу на ТОВ ЕЛЕКТРИКА УКРАЇНИ за порушення Ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу та Ліцензійних умов з перепродажу електричної енергії є предметом оскарження у даній справі з підстав необґрунтованості та такої, що порушує права товариства як ліцензіата у сфері торгівлі, розподілення та передачі електроенергії.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовий статус НКРЕКП, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення визначенні Законом України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» від 22.09.2016 № 1540-VIII (далі Закон №1540-VIII).
Відповідно до статті 1 Закону №1540-VIII НКРЕКП (далі Регулятор) є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України.
Особливості спеціального статусу Регулятора обумовлюються його завданнями і повноваженнями та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливостях організації та порядку діяльності Регулятора, в особливому порядку призначення членів Регулятора та припинення ними повноважень, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Регулятора та гарантії незалежності в прийнятті ним рішень у межах повноважень, визначених законом, встановленні умов оплати праці членів та працівників Регулятора.
Регулятор є колегіальним органом, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Мета, форми діяльності Регулятора та його основні завдання визначено статтею 3 Закону №1540-VIII, відповідно до якої Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.
Регулятор здійснює державне регулювання шляхом: 1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом; 2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг; 3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом; 4) державного контролю та застосування заходів впливу; 5) використання інших засобів, передбачених законом.
Порядок організації роботи Регулятора та прийняття рішень врегульовано статтею 14 Закону №1540-VIII, відповідно до частин першої та другої якої засідання Регулятора є основною формою його роботи як колегіального органу. Порядок організації роботи Регулятора, зокрема проведення його засідань, визначається регламентом, що затверджується Регулятором, та підлягає оприлюдненню на його офіційному веб-сайті.
Засідання Регулятора проводяться у формі відкритих слухань. На відкритих слуханнях розглядаються всі питання, розгляд яких належить до повноважень Регулятора, крім питань, що містять таємну інформацію. У разі розгляду Регулятором питання, що містить таємну інформацію, порядок доступу до якої регулюється законом, Регулятор приймає рішення про розгляд такого питання в режимі закритого слухання.
Відповідно до частини шостої статті 14 Закону №1540-VIII рішення Регулятора не підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України.
Згідно до частин восьмої та дев`ятої статті 14 Закону №1540-VIII рішення Регулятора, крім тих частин рішень, що містять таємну інформацію, підлягають оприлюдненню протягом п`яти робочих днів з дня їх прийняття на офіційному веб-сайті Регулятора.
Рішення Регулятора є обов`язковими до виконання суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг.
Особливості здійснення державного контролю на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг визначено статтею 19 Закону №1540-VIII, згідно з якою Регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю.
Перевірка проводиться на підставі рішення Регулятора.
Для проведення перевірки створюється комісія з перевірки, що складається не менш як із трьох представників центрального апарату та/або територіальних органів Регулятора.
Під час здійснення державного контролю Регулятор має право:1) вимагати від суб`єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог цього Закону та законів, що регулюють діяльність у сфері енергетики та комунальних послуг, і ліцензійних умов; 2) фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу; 3) вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю; 4) призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, копії документів, відомості з питань, що виникають під час державного контролю; 5) приймати обов`язкові до виконання суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, рішення про усунення виявлених порушень; 6) накладати штрафні санкції та вживати заходів, передбачених законом.
За результатами перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується членами комісії з перевірки.
Один примірник акта про результати перевірки передається суб`єкту господарювання, діяльність якого перевірялася, або уповноваженій ним особі.
Суб`єкт господарювання, діяльність якого перевірялася, має право надати письмові пояснення та обґрунтування щодо проведеної перевірки та/або виявлених порушень у строк до п`яти робочих днів з дня отримання акта про результати перевірки.
У разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання Регулятора, за результатами якого Регулятор приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, санкції, передбаченої цим Законом.
Акт про результати перевірки разом із поясненнями та обґрунтуванням суб`єкта господарювання, діяльність якого перевірялася, підлягає оприлюдненню на офіційному веб-сайті Регулятора до розгляду акта на засіданні Регулятора.
Відповідно частини сьомої статті 19 Закону №1540-VIII підставою для проведення позапланової виїзної перевірки є:
- подання суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, письмової заяви про здійснення заходу державного контролю;
- обґрунтоване звернення фізичної або юридичної особи про порушення суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, її законних прав;
- обґрунтоване звернення суб`єктів господарювання та споживачів про порушення суб`єктом природної монополії законодавства з питань доступу до електричних/теплових/газових мереж та/або порушення ліцензійних умов;
- перевірка виконання рішень Регулятора щодо усунення порушень вимог законодавства, прийнятих за результатами планових або позапланових перевірок;
- перевірка достовірності наданих Регулятору даних у звітності або в інших документах.
Статтею 22 Закону №1540-VIII передбачено, що суб`єкти господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, несуть відповідальність за правопорушення у сферах енергетики та комунальних послуг, визначені Законами України «Про електроенергетику», «Про природні монополії», «Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу», «Про засади функціонування ринку електричної енергії України», «Про ринок природного газу», «Про трубопровідний транспорт», «Про теплопостачання», «Про питну воду та питне водопостачання», «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг» та іншими законами, що регулюють відносини у відповідних сферах.
Посадові особи суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, несуть адміністративну та кримінальну відповідальність за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг.
За порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді:1) застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень; 2) накладення штрафу; 3) зупинення дії ліцензії; 4) анулювання ліцензії.
Закон України «Про ринок електричної енергії» від 13 квітня 2017 року № 2019-VIII визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище (далі Закон № 2019-VIII).
Відповідно до наданих в статті 1 1 Закону № 2019-VIII термінів, вони вживаються у таких значеннях:
7) балансуючий ринок електричної енергії (далі - балансуючий ринок) - ринок, організований оператором системи передачі електричної енергії з метою забезпечення достатніх обсягів електричної потужності та енергії, необхідних для балансування в реальному часі обсягів виробництва та імпорту електричної енергії і споживання та експорту електричної енергії, врегулювання системних обмежень в об`єднаній енергетичній системі України, а також фінансового врегулювання небалансів електричної енергії;
12) відповідальність за баланс - зобов`язання учасників ринку повідомляти і виконувати погодинні графіки електричної енергії відповідно до обсягів купленої та проданої електричної енергії та нести фінансову відповідальність за врегулювання небалансів;
14) внутрішньодобовий ринок електричної енергії (далі - внутрішньодобовий ринок) - сегмент ринку електричної енергії, на якому купівля-продаж електричної енергії здійснюється безперервно після завершення торгів на ринку «на добу наперед» та впродовж доби фізичного постачання електричної енергії;
17) двосторонній договір - договір купівлі-продажу електричної енергії, укладений між двома учасниками ринку поза організованими сегментами ринку, крім договору постачання електричної енергії споживачу;
18) диспетчерське управління - оперативно-технологічне управління об`єднаною енергетичною системою України із забезпеченням надійного і безперебійного постачання електричної енергії споживачам з додержанням вимог енергетичної безпеки;
19) договір купівлі-продажу електричної енергії на внутрішньодобовому ринку - договір, укладений в електронній формі між оператором ринку та учасником внутрішньодобових торгів на купівлю-продаж електричної енергії за результатами внутрішньодобових торгів, відповідно до якого здійснюється одночасне прийняття учасниками внутрішньодобових торгів прав та зобов`язань з купівлі-продажу електричної енергії за результатами проведення відповідних внутрішньодобових торгів;
20) договір купівлі-продажу електричної енергії на ринку «на добу наперед» (далі - договір на ринку «на добу наперед») - договір, укладений в електронній формі між оператором ринку та учасником торгів «на добу наперед» на купівлю-продаж електричної енергії за результатами торгів «на добу наперед», відповідно до якого здійснюється одночасне прийняття учасником торгів «на добу наперед» і оператором ринку прав та зобов`язань з купівлі-продажу електричної енергії за результатами проведення відповідних торгів «на добу наперед»;
54) оператор ринку - юридична особа, яка забезпечує функціонування ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку та організацію купівлі-продажу електричної енергії на цих ринках.
Місце оператора ринку у системі функціонування ринку електричної енергії визначені статтею 51 Закону № 2019-VIII, відповідно до якої оператор ринку забезпечує функціонування ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку, а також здійснює організацію купівлі-продажу електричної енергії для доби постачання на підставі ліцензії.
Оператор ринку створює організаційні, технологічні, інформаційні та інші умови для здійснення регулярних торгів за правилами ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку, укладання і виконання договорів та розрахунків за ними, зокрема визначає уповноважений банк або клірингову установу.
Відповідно до частини 3 статті 51 Закону № 2019-VIII оператор ринку:
1) забезпечує рівні умови участі на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку;
2) реєструє учасників ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку, забезпечує ведення та оприлюднення відповідного реєстру;
3) забезпечує дотримання учасниками ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку вимог щодо надання гарантій виконання фінансових зобов`язань відповідно до правил ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку;
4) визначає за результатами торгів на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку обсяги купівлі-продажу електричної енергії учасників ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку, ціни на електричну енергію, фінансові зобов`язання учасників торгів на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку;
5) створює умови для забезпечення розрахунків за куплену/продану електричну енергію, зокрема шляхом запровадження клірингу;
6) надає повідомлення про договірні обсяги купівлі-продажу електричної енергії для кожного розрахункового періоду відповідно до правил ринку;
7) оприлюднює інформацію щодо торгів на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку, зокрема про ціни та обсяги купівлі-продажу електричної енергії, та іншу інформацію в обсягах та строки, визначені правилами ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку;
8) надає учасникам ринку інформацію, необхідну для виконання ними функцій на ринку електричної енергії, в обсягах та порядку, визначених правилами ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії;
9) надає Регулятору інформацію, необхідну для здійснення ним функцій і повноважень, встановлених законодавством;
10) забезпечує конфіденційність інформації, отриманої від учасників ринку, що використовується ним для виконання своїх функцій на ринку електричної енергії та становить комерційну таємницю, відповідно до вимог законодавства, а також забезпечує конфіденційність інформації щодо своєї діяльності, розкриття якої може надавати комерційні переваги учасникам ринку;
11) здійснює інші функції, передбачені цим Законом, правилами ринку та правилами ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку.
Згідно до частини 7 цієї статті оператор ринку має інші повноваження, права та обов`язки, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
Відповідальність за порушення законодавства, що регулює функціонування ринку електричної енергії передбачена статтею 77 Закону № 2019-VIII, відповідно до частини першої якої учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.
Частиною другою цієї статті визначено, що правопорушеннями на ринку електричної енергії є, зокрема:
1) порушення ліцензіатами відповідних ліцензійних умов провадження господарської діяльності;
2) недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
Серед санкцій, які можуть застосовуватися до відповідних учасників ринку у разі скоєння правопорушення на ринку електричної енергії, частиною третьою статті 77 Закону № 2019-VIII передбачено штраф.
Відповідно до пункту 4 частини четвертої цієї ж статті Регулятор у разі скоєння правопорушення на ринку електричної енергії приймає у межах своїх повноважень рішення про накладення штрафів на учасників ринку (крім споживачів) у таких розмірах:
від 5 тисяч до 100 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - на суб`єктів господарювання, що провадять господарську діяльність на ринку електричної енергії, що підлягає ліцензуванню:
б) за порушення ліцензійних умов провадження відповідного виду господарської діяльності на ринку електричної енергії, що підлягає ліцензуванню;
в) за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
Постановою НКРЕКП від 27.12.2017 № 1469 затверджено Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу.
Глава 2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу містить вимоги щодо провадження ліцензіатом господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, підпунктом 17 пункту 2.2 якого встановлено обов`язок дотримання ліцензіатом таких організаційних вимог: для забезпечення постачання електричної енергії споживачам здійснювати купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами та/або наринку «на добу наперед», внутрішньодобовому ринку і на балансуючому ринку, а також шляхом імпорту відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та нормативно-правових актів, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії.
Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 308 затверджено Правила ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку (далі Правила № 308), відповідно до підпункту 1.1.1. яких Правила визначають взаємовідносини, що виникають між учасниками ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку (далі - учасник РДН/ВДР) та оператором ринку (далі - ОР), а також визначають порядок реєстрації учасників РДН/ВДР, порядок та вимоги до забезпечення виконання зобов`язань за договорами купівлі-продажу електричної енергії на ринку «на добу наперед» (далі - РДН) і внутрішньодобовому ринку (далі - ВДР), порядок організації та проведення торгів РДН і торгів ВДР, порядок визначення ціни на електричну енергію, проведення розрахунків на РДН і ВДР, визначення вартості послуг ОР та порядок їх оплати, розкриття інформації та оприлюднення інформації, порядок врегулювання спорів між ОР та учасниками РДН/ВДР, порядок внесення змін до цих Правил.
Відповідно до пункту 1.12.1. розділу 1.12. Спостереження за роботою РДН/ВДР Правил № 308, Правила поведінки на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку (далі - Правила поведінки) є обов`язковими для виконання всіма учасниками РДН/ВДР (додаток 7 до цих Правил).
1.12.2. Правила поведінки встановлюють вимоги щодо поведінки учасників РДН/ВДР під час здійснення ними торгових операцій на РДН та ВДР та направлені на забезпечення:
1) попередження негативного впливу на процес формування цін на РДН та ВДР;
2) дотримання учасниками РДН/ВДР принципів добросовісної конкуренції на РДН та ВДР;
3) ефективної інформаційної взаємодії учасника РДН/ВДР та ОР під час спостереження ОР за роботою РДН/ВДР;
4) повідомлення учасником РДН/ВДР ОР щодо будь-яких проявів недобросовісної конкуренції та дій, направлених на маніпулювання цінами на РДН/ВДР, що здійснені іншими учасниками РДН/ВДР;
5) відповідальності учасника РДН/ВДР за порушення Правил поведінки.
Згідно з вимогами пунктів 1.12.3 та 1.12.7 Правил №308 оператор ринку здійснює постійне спостереження за роботою РДН та ВДР та поведінкою учасників РДН/ВДР у процесі участі на торгах, зокрема щодо:
- порушення вимог Правил щодо подання заявок на торги;
- подання заявок на торги з ціновими показниками, що відрізняються від цінових показників у поданих заявках попередніх періодів (у тому числі протягом року);
- випадків одночасного подання на торги різними учасниками РДН/ВДР заявок на продаж або купівлю електричної енергії з однаковими цінами та обсягами;
- подання учасником РДН/ВДР заявок на торги, що дають сигнали, які мають ознаки маніпулювання на ринку, стосовно попиту, пропозиції та/або цін на електричну енергію на РДН/ВДР;
Оператор ринку з метою встановлення факту зазначених дій має право звертатись до правоохоронних органів та повідомляти Регулятора.
Структурний підрозділ оператора ринку, що здійснює функції щодо спостереження за роботою РДН та ВДР та поведінкою учасників РДН/ВДР, зобов`язаний, зокрема негайно повідомити органи Антимонопольного комітету України та Регулятора про виявлення порушення учасниками РДН/ВДР цих Правил, випадків фактичного та/або потенційного негативного впливу дій та/або бездіяльності учасників РДН/ВДР на результати торгів.
Згідно з пунктом 4.9.2 Правил №308 учасники ринку зобов`язані передати планові графіки одиниць постачання/споживання оператору системи передачі для області, де розміщені одиниці відпуску та/або одиниці відбору: 1)графік відпуску/відбору за відповідними одиницями; 2) графіки резервів за відповідними одиницями, що можуть бути задіяні протягом періоду, на який подаються графіки.
Відповідно до пункту 1.10.2 Правил №308 учасники РДН/ВДР несуть відповідальність за порушення цих Правил відповідно до Закону, а також відповідають за неналежне виконання зобов`язань за договорами про участь у РДН та ВДР та про купівлю-продаж електричної енергії на РДН/ВДР відповідно до умов таких договорів.
Відповідно наданого у пункті 92 статті 1 Закону № 2019-VIII тлумачення, трейдер - суб`єкт господарювання, що здійснює купівлю електричної енергії виключно з метою її перепродажу, крім продажу за договором постачання електричної енергії споживачу;
Згідно із статтею 54 № 2019-VIII господарська діяльність з перепродажу електричної енергії (трейдерська діяльність) на ринку електричної енергії підлягає ліцензуванню у разі відсутності у суб`єкта господарювання інших ліцензій, обов`язкових для провадження діяльності на ринку електричної енергії.
Статтею 55 Закону № 2019-VIII визначено обов`язок трейдерів, зокрема, дотримуватися ліцензійних умов провадження господарської діяльності з трейдерської діяльності та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, а також укладати договори, обов`язкові для здійснення діяльності на ринку електричної енергії, та виконувати умови таких договорів.
Постановою НКРЕКП від 27.12.2017 № 1468 затверджено Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з перепродажу електричної енергії (трейдерської діяльності).
Відповідно до пункту 1.2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з перепродажу електричної енергії (трейдерської діяльності) господарська діяльність з перепродажу електричної енергії (трейдерської діяльності) на ринку електричної енергії підлягає ліцензуванню у разі відсутності у суб`єкта господарювання інших ліцензій, обов`язкових для провадження діяльності на ринку електричної енергії.
У разі наявності інших ліцензій, обов`язкових для провадження діяльності на ринку електричної енергії, трейдерська діяльність здійснюється без отримання ліцензії на право здійснення трейдерської діяльності з одночасним дотриманням вимог цих Ліцензійних умов.
Глава 2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з перепродажу електричної енергії (трейдерської діяльності) містить вимоги щодо провадження ліцензіатом господарської діяльності з перепродажу електричної енергії (трейдерської діяльності), підпунктом 12 пункту 2.2 якого встановлено обов`язок дотримання ліцензіатом таких організаційних вимог: здійснювати купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку електричної енергії відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та нормативно-правових актів, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії.
ТзОВ «ЕЛЕКТРИКА УКРАЇНИ» вказує на відсутність передбачених Законом №1540-VIII підстав для призначення і проведення позапланової виїзної перевірки, проте суд вказує,
Відповідно до передбаченого Законом № 2019-VIII місця ДП ОПЕРАТОР РИНКУ на ринку електричної енергії, оператор ринку створює організаційні, технологічні, інформаційні та інші умови для здійснення регулярних торгів за правилами ринку на добу наперед та внутрішньодобового ринку, тобто на тих ринках, де проводило свою діяльність ТзОВ ЕЛЕКТРИКА УКРАЇНИ, а також має інші повноваження, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
Звернення до Регулятора з інформацією щодо випадків можливого маніпулювання деякими учасниками РДН та ВДР, серед яких був і позивач, стало результатом здійснення ДП «ОПЕРАТОР РИНКУ» постійного спостереження за роботою РДН та ВДР та поведінкою учасників РДН/ВДР у процесі участі на торгах.
Суд вказує, що порушення окремими учасниками РДН та ВДР Правил поведінки унеможливлює рівні умови участі на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку, забезпечення яких покладено на ДП «ОПЕРАТОР РИНКУ» відповідно до частини 3 статті 51 Закону № 2019-VIII.
Вказане в сукупності дає підстави стверджувати про обґрунтованість звернення ДП «ОПЕРАТОР РИНКУ» як юридичної особи про порушення суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сфері енергетики, її законних прав та відповідно про наявність у відповідача передбаченої частиною сьомою статті 19 Закону №1540-VIII підстави для призначення і проведення позапланової виїзної перевірки ТзОВ «ЕЛЕКТРИКА УКРАЇНИ».
Щодо доводів позивача про те, що відсутність відомостей про затвердження та оприлюднення уніфікованої форми акта свідчить про протиправність процедури проведення позапланової перевірки, суд зазначає таке.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення конституційних принципів у сферах енергетики та комунальних послуг» 19.12.2019 №394-IX (далі - Закон №394-IX) частину другу статті 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» доповнено словами «державного нагляду (контролю) за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг».
При цьому, відповідно до розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №394-IX цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім пункту 8 розділу І, який набирає чинності через два місяці з дня опублікування цього Закону.
Відповідно до пункту 8 розділу І Закону №394-IX у Законі України «Про ліцензування видів господарської діяльності»: частину другу статті 2 доповнено пунктом 4 такого змісту:
« 4) діяльність у сфері електроенергетики, на ринку природного газу, централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, виробництво теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільними) тепловими мережами, постачання теплової енергії та іншу діяльність, ліцензування якої здійснює Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до закону, та здійснення контролю у цих сферах».
Таким чином, з 29.12.2019 дія Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та з 29.02.2020 дія Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» не поширюються на відносини, що виникають під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг.
За змістом Закону №1540-VIII НКРЕКП здійснює державне регулювання шляхом, зокрема державного контролю, одним із видів якого проведення позапланових виїзних перевірок за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, а також застосування заходів впливу.
Відповідно до частини другої статті 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення, зокрема заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг.
Таким чином, вимоги частини п`ятнадцятої статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» щодо обов`язку посадових осіб органів державного нагляду (контролю) при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) використовувати виключно уніфіковані форми актів, не розповсюджуються на заходи державного нагляду (контролю) за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг.
Судом не беруться до уваги посилання позивача про те, що Порядок контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, затверджений постановою НКРЕКП від 14.06.2018 № 428, не був зареєстрований в Міністерстві юстиції, оскільки відповідно до частини шостої статті 14 Закону №1540-VIII рішення Регулятора не підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України.
У відповідності до вимог частини восьмої статті 14 Закону №1540-VIII Порядок контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, затверджений постановою НКРЕКП від 14.06.2018 № 428 оприлюднений на офіційному веб-сайті НКРЕКП.
Враховуючи вищевикладене, НКРЕКП проведено перевірку, результати якої викладені в акті від 06.07.2020 №262, в порядку, на підставі та в межах повноважень відповідно до вимог чинного законодавства.
Проте щодо встановлених порушень, суд вказує наступне.
Метою здійснення діяльності Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг є досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки. У свою чергу, державний контроль Регулятором здійснюється зокрема шляхом проведення відповідних перевірок за результатом яких складаються акти.
Згідно з акту перевірки, відповідач вказує, що від`ємні значення відхилень в окремі торгові години між обсягами купівлі та продажу електричної енергії без врахування врегулювання небалансів, за період з 01 квітня 2020 по 12 квітня 2020 року свідчить про продаж товариством, зокрема, на ринку «на добу наперед» продаж обсягів електричної енергії, які не забезпечені обсягами закупленої електричної енергії на організованих сегментах ринку, виробництвом та/або законтрактованим імпортом електричної енергії.
Згідно з обгрунтуванням до проекту оскаржувнаної постанови директора Департаменту ліцензійного конролю, зроблено висновок про те, що наявність у ліцензіата різниці між обсягами купівлі та продажу електричної енергії за відповідні дні квітня 2020 року можуть свідчити не про фактичне маніпулювання ринком, проте свідчать про недотримання вказаних вище вимог щодо необхідності забезпечення балансу між попитом та пропозицією електричної енергії, а також об`єктивного та достовірного складення графіків одиниць постачання/споживання електричної енергії та дотримання 1 зазначених графіків. Відтак, директор Департаменту ліцензійного конролю пропунує голові та членам НКРЕКП відповідно до пунктів п. 12 частини першої статті 17, статті 22 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» та статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» накласти штраф у розмг 85 000 (вісімдесят п`ять тисяч) гривень на ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЕЛЕКТРИКА УКРАЇНИ» (код ЄДРПОУ 42976911) за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, затверджених постановою НКРЕКП від 27 грудня 2017 року № 1469, та Ліцензійних умов з перепродажу електричної енергії (трейдерської діяльності), затверджених постановою НКРЕКП від 27 грудня 2017 року № 1468.
Суд вказує, що суб`єкт владних повноважень повинен діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 17,19,22 Закону України «Про національну комісію, що здійснює дерджавне регулювання у серах енергетики та комуеанльних послуг та ст 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» Постановою НКРЕКП від 29.07.2020 №1485 Про накладення штрафу на ТОВ ЕЛЕКТРИКА УКРАЇНИ за порушення Ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу та Ліцензійних умов з перепродажу електричної енергії постановлено накласти на ТзОВ ЕЛЕКТРИКА УКРАЇНИ штраф у розмірі 85 000 грн за порушення підпункту 12 пункту 2.2 глави 2 Постанови №1468 та підпункту 17 пункту 2.2 Постанови №1469.
Проте, оскаржуване рішення відповідача не містить мотивів, підстав, на яких воно ґрунтується щодо необхідності застосування саме такої міри заходу до позивача, що є підставою для визнання її протиправною та скасування.
Постановою НКРЕКП №1468 від 27.12.2017 затверджено Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з перепродажу електричної енергії (трейдерської діяльності) у п.1 яких зазначено, що ці Ліцензійні умови визначають вичерпний перелік вимог, умов і правил, обов`язкових для виконання під час провадження ліцензованої діяльності.
Відповідно до п.п.12 п.2.2 постанови НКРЕКП№1468,при провадженні ліцензованої діяльності ліцензіат повинен дотримуватися таких організаційних вимог, зокрема здійснювати купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку електричної енергії відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та нормативно-правових актів, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії.
Постановою НКРЕП №1469 від 27.12.2017 затверджено Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, у п.1 яких зазначено, що ці Ліцензійні умови визначають вичерпний перелік вимог, умов і правил, обов`язкових для виконання під час провадження ліцензованої діяльності.
Відповідно до п.п.17 п.2.2 постанови НКРЕП №1469, при провадженні ліцензованої діяльності ліцензіат повинен дотримуватися таких організаційних вимог, зокрема для забезпечення постачання електричної енергії споживачам здійснювати купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами та/або на ринку «на добу наперед», внутрішньодобовому ринку і на балансуючому ринку, а також шляхом імпорту відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та нормативно-правових актів, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії.
При цьому, вимогами статті 3 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що функціонування ринку електричної енергії здійснюється на принципах, зокрема, забезпечення балансу між попитом та пропозицією електричної енергії.
Згідно п.17 ч.2 ст.77 цього Закону, правопорушеннями на ринку електричної енергії є, зокрема, неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірної інформації оператору системи передачі, оператору системи розподілу та суб`єктам владних повноважень на ринку електричної енергії, якщо обов`язковість подання такої інформації встановлена законом.
Відповідач у відзиві наголошує, що ліцензіата було притягнуто до відповідальності лише за виявлений факт продажу/перепродажу електричної енергії на РДН, ВДР РДД та постачання споживачам без попередньої закупівлі обсягів електричної енергії на організованих сегментах ринку (РДН, ВДР, РДД, імпорту електричної енергії), тобто ліцензіат здійснював продаж електричної енергії без фактичної її наявності на конкретну торгову годину (повітря).
Отже, на думку відповідача, наявність у ТзОВ «Електрика України» значної різниці між обсягами купівлі та продажу електричної енергії за звітні місяці свідчать про недотримання вказаних вище вимог щодо необхідності забезпечення балансу між попитом та пропозицією електричної енергії, а також об`єктивного та достовірного складення графіків одиниць постачання/споживання електричної енергії та дотримання зазначених графіків.
Відтак, зазначене, згідно позиції, сформованої відповідачем свідчить про наявність у позивача значної різниці між обсягами купівлі та продажу електричної енергії протягом періоду, що перевірявся, свідчать про недотримання вказаних вище вимог щодо необхідності забезпечення балансу між попитом та пропозицією електричної енергії, а також об`єктивного та достовірного складення графіків одиниць постачання/споживання електричної енергії та дотримання зазначених графіків.
Виходячи із зазначеного вище вбачається, що фактично відповідачем, під час перевірки позивача, було встановлено обставини порушення останнім вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, що виявилось у незабезпечені балансу між попитом та пропозицією електричної енергії, а також об`єктивному та достовірному складенні графіків одиниць постачання/споживання електричної енергії та дотриманні зазначених графіків.
У контексті наведеного суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст.77 Закону України «Про ринок електричної енергії», правопорушеннями на ринку електричної енергії є, зокрема, п.1 - порушення ліцензіатами відповідних ліцензійних умов провадження господарської діяльності; п.2 - недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії; п.17 - неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірної інформації оператору системи передачі, оператору системи розподілу та суб`єктам владних повноважень на ринку електричної енергії, якщо обов`язковість подання такої інформації встановлена законом.
У разі скоєння правопорушення на ринку електричної енергії до відповідних учасників ринку можуть застосовуватися санкції у виді, у тому числі, штрафу.
Тобто, профільний закон розрізняє наведені правопорушення на ринку електричної енергії як окремі підстави для притягнення винних у них осіб до відповідальності, яка може наступати, зокрема, у вигляді штрафу.
У даному ж випадку, мотивація НКРЕКП, наведена як в акті перевірки, так і у відзиві на позовну заяву, свідчить про встановлення відповідачем недотримання ТзОВ «Електрика України» вимог саме нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, що передбачена п.2 ч.2 ст.77 Закону України «Про ринок електричної енергії», проте висновок зроблено про порушення, передбачене п.17 ч.2 ст.77 цього Закону.
Разом з тим, зміст оспорюваної постанови свідчить, що позивач був притягнутий до відповідальності за порушення на ринку електричної енергії, яке виявилось виключно у порушенні ним, як ліцензіатом, відповідних ліцензійних умов провадження господарської діяльності, зокрема, п.п.12 п.2.2 Ліцензійних умов з перепродажу електричної енергії щодо обов`язку ліцензіата при провадженні ліцензованої діяльності дотримуватися організаційних вимог, в тому числі, здійснювати купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку електричної енергії відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та нормативно-правових актів, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії та п.п.17 п.2.2 Ліцензійних умов щодо обов`язку ліцензіата для забезпечення постачання електричної енергії споживачам здійснювати купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами та/або на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку і на балансуючому ринку, а також шляхом імпорту відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та нормативно-правових актів, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії.
При цьому, як свідчать матеріали справи, у ході перевірки, відповідачем не було встановлено обставин постачання електричної енергії споживачам без здійснення купівлі-продажу електричної енергії за двосторонніми договорами та/або на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку і на балансуючому ринку, а також шляхом імпорту відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та нормативно-правових актів, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії.
Натомість, актом перевірки підтверджується укладання позивачем договорів про участь у ринку «на добу на перед» та внутрішньодобовому ринку, про купівлю продаж електричної енергії на внутрішньодобовому ринку, про купівлю продаж електричної енергії на ринку «на добу на перед», про надання послуг з передачі електричної енергії, про врегулювання небалансів електричної енергії, договорів з операторами системи розподілу, про постачання електричної енергії споживачу. Встановлено, що позивачем не укладались договори купівлі-продажу імпортованої та експортованої електричної енергії.
Вказане свідчить про дотримання ТзОВ «Електрика України» вимог п.п.12 п.2.2 Ліцензійних умов з перепродажу електричної енергії щодо обов`язку ліцензіата при провадженні ліцензованої діяльності дотримуватися організаційних вимог, зокрема, здійснювати купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку електричної енергії відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та нормативно-правових актів, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії та п.п.17 п.2.2 Ліцензійних умов щодо обов`язку ліцензіата для забезпечення постачання електричної енергії споживачам здійснювати купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами та/або на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку і на балансуючому ринку, а також шляхом імпорту відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та нормативно-правових актів, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії, що було встановлено у самому акті перевірки та підтверджено у наданому суду відзиві на позовну заяву.
При цьому, в Акті перевірки зазначається лише про вчинення дій, що можуть в майбутньому призвести до маніпулювання цінами та не вказується інших порушень Закону України «Про ринок електричної енергії» та нормативно-правових актів, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії з боку позивача.
Також, суд звертає увагу, що законодавство не містить визначення що є «значна різниця між обсягами купівлі та продажу» та «не значна», представник відповідача під час судового розгляду справи також не надав суду таких пояснень.
Надаючи оцінку правомірності оспорюваного рішення, судзазначає, що суб`єкт владних повноважень повинен не тільки обґрунтовано з урахуванням доведенням усього складу правопорушення та за наявності чітко визначеної відповідальності застосувати санкції, а також додержуватись певної процедури, що підтверджує факт виявлення правопорушення.
Таким чином, з огляду встановлені обставини, суд вказує, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено під час розгляду справи у суді наявність в діях позивача складу правопорушення, передбаченого п.1 ст.77 Закону України «Про ринок електричної енергії», оскільки дотримання ТзОВ «Електрика України`п.п.12 п.2.2 та п.п17 п.2.2 Ліцензійних умов підтверджується наявними у матеріалах справидоказами.
За встановлених обставин справи, суд вказує, що постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1485 від 29.07.2020 Про накладення штрафу на ТОВ Електрика України за порушення Ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу та Ліцензійних умов з перепродажу електричної енергії є протиправною та підлягає скасуванню.
Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані не були, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 242 - 246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
в и р і ш и в:
1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Електрика України» (вул. Володимира Великого, 4, м. Львів) до Національної комісії, що здійснює державне релювання у сферах енергетики та комунальних послуг (вул. Смоленська, 19, м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1485 від 29.07.2020 Про накладення штрафу на ТОВ Електрика України за порушення Ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу та Ліцензійних умов з перепродажу електричної енергії.
3. Стягнути з Національної комісії, що здійснює державне релювання у сферах енергетики та комунальних послуг за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Електрика України» судовий збір в сумі 2102,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст судового рішення складено 16.07.2021.
Суддя Костецький Н.В.
