ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/871/21 Справа № 211/2213/21 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2021 року м. Дніпро

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді-доповідача ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),

захисника ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),

підозрюваного ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку дистанційного судового провадження в залі суду в м. Дніпрі матеріали досудового розслідування № 12021041720000128 за апеляційною скаргою прокурора Криворізької східної окружної прокуратури Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 травня 2021 року, якою частково задоволено клопотання слідчого ВП №1 КРУП ГУНП у Дніпропетровській області ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Терешиха, Чернігівської області, громадянина України, не працює, фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 травня 2021 року, якою частково задоволено клопотання слідчого ВП №1 КРУП ГУНП у Дніпропетровській області ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, строком на 60 діб, тобто до 18 липня 2021 року включно. Покладено на підозрюваного ОСОБА_8 обов`язки передбачені ст. 194 КПК України.

Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України. Суд врахував вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_8 злочину, та взяв до уваги, що підозрюваний має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , поставлений на облік у центрі зайнятості, фактично проживає з 2018 року з співмешканкою ОСОБА_11 та дітьми, зауважень щодо аморальної поведінки від сусідів не отримував, громадського порядку не порушував, до адміністративної відповідальності не притягувався. Отже, підозрюваний не проживаючи в м. Кривий Ріг, має постійне місце проживання: АДРЕСА_1 , та має намір працевлаштовуватися, так як звертався до центру зайнятості. Слідчий суддя вважав доведеними ризики, передбачені ст. 177 КПК України, однак зазначив, що наведені ризики та обставини можуть бути забезпечені запобіжним заходом у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Не погоджуючись з вказаним рішенням прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.

Мотивуючи апеляційну скаргу, прокурор вважає ухвалу слідчого судді незаконною та такою що підлягає скасуванню у зв`язку з невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.

Викладені у клопотанні обставини вчиненого злочину, у якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_8 мають правову кваліфікацію кримінального правопорушення, передбачену ч. 2 ст. 186 КК України,- відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчинений за попередньою змовою групою осіб, яке відповідно до положень ст. 12 КК України є тяжким злочином, покарання, відповідно до санкції ч. 2 ст. 186 КК України може бути лише увигляді позбавленняволі строкомвід 4до 6років.

Вказує, що слідчий суддя не врахував, що підозрюваний ОСОБА_8 проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив кримінальне правопорушення на території Дніпропетровської області міста Кривого Рогу, що свідчить про те, що останній може вчиняти нові кримінальні правопорушення на різних територіях України, та може переховуватися від органів досудового розслідування, що може впливати на встановлення його причетності до вчинених ним кримінальних правопорушень.

Крім того, ОСОБА_8 відоме місце проживання неповнолітнього свідка ОСОБА_12 та свідка ОСОБА_13 . Також, ОСОБА_8 визнає вину частково, що також може свідчити про те, що ОСОБА_8 може умовляннями, підкупами, іншим способом схиляти потерпілого, свідка, іншого підозрюваного до дачі інших показань, а суд досліджує докази безпосередньо, отримує покази усно.

Також, слідчий суддя не врахував, що стосовно ОСОБА_8 21.06.2017 Корабельним відділом поліції ГУНП в Миколаївській області спрямовано обвинувальний акт до Корабельного суду у кримінальному провадженні №12017150050000894 від 07.04.2017 ч. 3 ст. 186 КК України, тобто будучи у статусі обвинуваченого за тяжкий умисний злочин, вчинив умисний новий тяжкий злочин проти власності. Також, ОСОБА_8 відповідно до характеристики, наданої Привільненською сільською радою Баштанського району Миколаївської області, ОСОБА_8 за місцем проживання характеризується з посередньої сторони, ніде не працює, на обліку в районному центрі зайнятості з питанням про працевлаштування не перебуває. На підставі викладеного, ОСОБА_8 , перебуваючи на свободі може продовжити вчиняти нові умисні злочини.

А тому вважає, що відносно ОСОБА_8 повинен бути обраний запобіжний захід саме у вигляді тримання під вартою.

Під час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді, прокурор підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_8 та його захисник ОСОБА_7 заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора та просили залишити ухвалу слідчого судді без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, думки учасників процесу, дослідивши матеріали судового та кримінального провадження, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Стаття 370 КПК України передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

В ході перевірки ухвали слідчого судді, судом апеляційної інстанції встановлено, що зазначені вимоги закону суддею дотримані повністю.

Колегією суддів встановлено, що у провадженні слідчого відділення відділення поліції №1 Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021041720000128 від 02.04.2021, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Процесуальне керівництво даного кримінального провадження здійснює Криворізька східна окружна прокуратура.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_8 , 16.03.2021, близько 22:00 години, перебуваючи поблизу магазина «АТБ», що розташований по вул. Лісового 24А в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу познайомився з раніше незнайомим йому ОСОБА_14 . В ході спілкування ОСОБА_8 та ОСОБА_14 домовилися про спільне розпивання спиртних напоїв, після чого направилися до двору житлового будинку АДРЕСА_2 .

Того ж дня, близько 23:00 години, ОСОБА_8 та ОСОБА_14 направилися до магазину «Слов`янка», який розташований на мікрорайоні «Східний 3» в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу, де познайомилися з раніше незнайомим їм ОСОБА_15 .

В той же день, приблизно о 23.30 годині, ОСОБА_15 , ОСОБА_8 та ОСОБА_14 стали розпивати спиртні напої біля зазначеного магазину. Під час вживання спиртних напоїв у ОСОБА_8 раптово виник умисел, направлений на відкрите викрадення майна потерпілого ОСОБА_14 , за попередньою змовою групою осіб та він, скориставшись відсутністю уваги з боку ОСОБА_14 вступив в попередню змову з ОСОБА_15 спрямовану на відкрите викрадення майна ОСОБА_14 . Одразу після цього, ОСОБА_8 реалізуючи свій злочинний умисел, став провокувати конфлікт з ОСОБА_14 , який в свою чергу з метою уникнення конфліктної ситуації, почав втікати в бік магазину «АТБ», який розташований по вул. Лісового 24А в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу. Продовжуючи свої злочинні дії ОСОБА_8 та ОСОБА_15 стали переслідувати ОСОБА_14 , та наздогнавши навпроти дитячого майданчика поблизу будинку АДРЕСА_2 , де ОСОБА_8 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, за попередньою змовою групою осіб, переслідуючи корисливу мету, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, застосовуючи насильство яке не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого, обхопив його шию лівою рукою. Після того як ОСОБА_14 став намагатись визволитись від ОСОБА_8 , останній, придушуючи волю потерпілого до опору, завдав йому не менше двох ударів кулаком правої руки в ділянку обличчя, від яких ОСОБА_14 впав на землю, в результаті чого останньому спричинено тілесні ушкодження у вигляді садна та синця лівої виличної області, крововиливу слизової оболонки верхньої губи ліворуч, які згідно висновку судово медичної експертизи № 441 від 09.04.2021 відносяться до легких тілесних ушкоджень. Після цього, ОСОБА_8 став утримувати потерпілого, а ОСОБА_15 , виконуючи відведену йому роль у вчиненні злочину дістав з кишень одягнених на ОСОБА_14 штанів гаманець чорного кольору із замінника шкіри, який для потерпілого матеріальної цінності не представляє, всередині якого знаходилися гроші в сумі 200 гривень, банківська картка «Укрексімбанк», а також мобільний телефон «Xiaomi Redmi Note 5A Prime 3/32» сірого кольору, imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 вартість якого згідно висновку судово товарознавчої експертизи № СЕ-19/104-21/11180-ТВ від 09.04.2021 становить 2266,67 гривень.

Після цього, ОСОБА_15 та ОСОБА_8 утримуючи викрадене майно, з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, розпорядившись викраденим на власний розсуд, та спричинивши таким чином потерпілому ОСОБА_14 матеріального збитку на загальну суму 2466,67 гривень.

Злочинні дії ОСОБА_8 кваліфіковано за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, за ознаками відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчинений за попередньою змовою групою осіб.

20 травня 2021 року ОСОБА_8 обґрунтовано повідомлено про підозру у відповідності вимогам ст.ст. 276, 277, 278 КПК України, у вчиненні останнім вищезазначеного кримінального правопорушення.

Слідчий суддя відмовляючи у задоволенні клопотання слідчого про застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, встановив та виходив з того, що матеріали кримінального провадження, на які посилались прокурор та слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру оголошену ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.

Також при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя врахував, що ОСОБА_8 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, яке у відповідності до ст. 12 КК України є тяжким, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі. Проте, сама по собі тяжкість інкримінованих правопорушень не може бути підставою для обрання запобіжного заходу, але при цьому з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовується відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, про що викладено правову позицію в рішенні ЄСПЛ Летельє проти Франції.

Слідчим суддею було взято до уваги, що підозрюваний ОСОБА_8 має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_10 , 2017 року народження, поставлений на облік у центрі зайнятості, фактично проживає з 2018 року з співмешканкою ОСОБА_11 та дітьми, зауважень щодо аморальної поведінки від сусідів не отримував, громадського порядку не порушував, має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 та має намір працевлаштуватися, а тому для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, слідчий суддя вважав, що застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту буде достатнім для попередження ризиків вказаних слідчим та прокурором.

Суд апеляційної інстанції погоджується із такими висновками слідчого судді.

При розгляді апеляційної скарги, виконуючи вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», апеляційний суд застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.

Положеннями ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практикою Європейського суду з прав людини, передбачено, що обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу, суд зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування до нього такого запобіжного заходу про який йдеться у клопотанні слідчого.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованого йому кримінального правопорушення, колегія суддів зважає на те, що, в контексті практики Європейського суду з прав людини наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин (рішення від 30.08.1998 у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства»).

Відповідно до ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятоюстатті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім якдо раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Слідчий в обґрунтування необхідності застосування щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зазначив про наявність ризиків, зокрема, те, що останній підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, експертів, інших підозрюваних у вказаному кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, однак наведені ризики та обставини, можуть бути забезпечені запобіжним заходом у вигляді цілодобового домашнього арешту.

На думку колегії суддів апеляційного суду відомості та докази, що містяться в доданих до клопотання слідчого матеріалах, у їх сукупності дають підстави вважати, що підозра про причетність ОСОБА_8 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, за викладених у клопотанні обставин, є обґрунтованою, відтак висновок слідчого судді про наявність обґрунтованої підозри відповідає закону та фактичним обставинами кримінального провадження.

На даному етапі провадження суд не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу. А тому, з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані, у слідчого судді суду першої інстанції були всі підстави для висновку, що представлені докази об`єктивно зв`язують підозрювану з певним злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

Відповідно, до ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбаченіпунктами 1та2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбаченіпунктом 3 частини першоїцієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятоюташостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Одним із видів запобіжних заходів у кримінальному провадженні відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 176 КПК України є домашній арешт.

Зі змісту ст. 181 КПК України слідує, що домашній арешт, як вид запобіжного заходу, може бути застосований до особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі та полягає у забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби на підставі ухвали слідчого судді, суду.

На думку колегії суддів, з урахуванням віку та стану здоров`я підозрюваного ОСОБА_8 , особи останнього, який має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , характер вчинення кримінального правопорушення, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має стійкі соціальні зв`язки, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_10 , 2017 року народження, поставлений на облік у центрі зайнятості, фактично проживає з 2018 року з співмешканкою ОСОБА_11 та дітьми, зауважень щодо аморальної поведінки від сусідів не отримував, громадського порядку не порушував, має постійне місце проживання, отже обраний слідчим суддею підозрюваній запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, в сукупності з обов`язками, передбаченими ч. 5 ст. 194 КПК України, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та не буде порушувати його права, передбачені ст. 43 Конституції України. Також доводи апеляційної скарги прокурора правильності цього висновку не спростовують.

Крім того, ні в суді першої інстанції, ні під час апеляційного розгляду не здобуто відомостей, які б безумовно свідчили про неможливість перебування ОСОБА_8 під цілодобовим домашнім арештом, або ж про інші обставини, які б переважили встановлені ризики.

У відповідності до п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 р. у справі «Михалкова та інші проти України» розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз.

Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що зазначені в апеляційній скарзі доводи і підстави, з яких прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді та задовольнити клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_8 не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції, відтак ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог ст.ст. 194, 196 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст.405,407,419,422КПК України,колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора Криворізької східної окружної прокуратури Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 травня 2021 року, якою частково задоволено клопотання слідчого ВП №1 КРУП ГУНП у Дніпропетровській області ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно ОСОБА_8 , - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4