open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

п р о п о в е р н е н н я п о з о в н о ї з а я в и

19 липня 2021 року м. ЧернівціСправа № 926/2961/21

Господарський суд Чернівецької області у складі судді Швеця М.В., розглянувши справу

за позовом Чернівецької обласної ради

до відповідача 1: Приватного підприємства «А.К.»

відповідача 2: Малого приватного підприємства «ІНТЕРДИЗАЙН»

про визнання результатів торгів (аукціону) недійсним та визнання недійсним, укладеного з переможцем, договору купівлі-продажу

В С Т А Н О В И В :

Чернівецька обласна рада звернулась з позовом до Приватного підприємства «А.К.» та Малого приватного підприємства «ІНТЕРДИЗАЙН» про визнання недійсними результатів, проведеного 31.12.2018 року, аукціону з продажу майна комунальної власності нежитлової будівлі рятувальної станції, а саме: адмінбудинку літ. А, площею 49,40 м. кв., будівлі гаража літ. Б, погребу літ. Пг, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , та визнання недійсним, укладеного 19.11.2020 року між Чернівецькою обласною радою та ПП «А.К.» (переможцем аукціону), договору купівлі-продажу, який посвідчено 19.11.2020 року приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Куніциною І.Є., реєстровий номер 5693.

Витягом з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 15.07.2021 року справу № 926/2961/21 передано судді Швецю М.В.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку, що вказана позовна заява і додані до неї документи підлягають поверненню, оскільки позовну заяву подано без додержання вимог п. 1 ч. 5ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом п. 1 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Відповідно до ч. 2 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Отже, реалізація права на звернення до суду із позовом є процесуальною дією в суді, яка має здійснюватися або самою особою у порядку самопредставництва, або її процесуальним представником. При цьому підписання та/або подання позовної заяви є процесуальними формами реалізації повноважень з представництва.

Юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника (ч. 3 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України).

Повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, зокрема, довіреністю фізичної або юридичної особи (ч. 1 ст. 60 Господарського процесуального кодексу України).

При цьому, позовна заява, як і будь-який інший документ, що створюється підприємствами, установами, організаціями та їх об`єднаннями усіх форм власності, повинна відповідати Національному стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації «Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 №55.

Пунктом 5.23 зазначеного Стандарту визначено, що підпис складається з назви посади особи, яка підписує документ (повної, якщо документ надруковано не на бланку, скороченої - на документі, надрукованому на бланку), особистого підпису, ініціалу(-ів) і прізвища. Даний реквізит розміщують під текстом документа або під відміткою про наявність додатків.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 11.01.2021 у справі № 916/928/17.

Як убачається з позовної заяви від імені Чернівецької обласної ради її підписано начальником юридичного відділу виконавчого апарату Чернівецької обласної ради Прохоровою-Скрипою О.С., в порядку самопредставництва, проте без зазначення посади особи.

На підтвердження наявності у ОСОБА_1 повноважень діяти від імені та в інтересах Чернівецької обласної ради до суду подані: посадова інструкція начальника юридичного відділу виконавчого апарату Чернівецької обласної ради від 23.10.2020 року та довіреність № 01-11/11-7 від 05.01.2021 року на ім`я ОСОБА_1 .

Суд звертає увагу, що положеннями частини четвертої статті 56 Господарського процесуального кодексу України розмежовано такі юридичні категорії, як «самопредставництво» та «представництво».

За загальним правилом цивільного законодавства, самопредставництво - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.

Аналіз наведених вище законодавчих положень дає підстави для висновку, що визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).

Зокрема, таке право могло б підтверджуватися: доказами того, що особа обіймає певну посаду на підприємстві (наказ, трудовий договір); доказами, які б дозволили встановити обсяг процесуальних повноважень посадової особи (статут, положення, трудовий договір (контракт).

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.04.2020 р. у справі №904/3935/19 та постановах Верховного Суду від 17.06.2020 у справі № 922/2246/19 та від 23.11.2020 у справі №908/592/19.

Крім того, суд також звертає увагу, що відносини, що виникають у сфері державної реєстрації регулюються спеціальним Законом України «Про державну реєстрацію».

Загальні засади державної реєстрації, а також її основні принципи визначені в статті 4 вказаного Закону. До них, зокрема, належать обов`язковість та публічність державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі.

З метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців створено Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр, Реєстр) (ч.1 ст. 7 Закону України).

Обов`язковому відображенню (реєстрації) в Єдиному державному реєстрі належать відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи (п. 13 ч. 2 ст.9 Закону).

При цьому, відповідно до пункту другого частини першої статті першої цього закону Витяг з Єдиного державного реєстру (далі - Витяг) містить відомості, які є актуальними на дату та час формування витягу або на дату та час, визначені у запиті, або інформацію про відсутність таких відомостей у цьому реєстрі.

Статус документів та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру, закріплений статтею 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», яка, зокрема, визначає, що внесені до Реєстру документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі. Якщо ж відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі.

Отже, відсутність відповідного запису у реєстрі є належним і достатнім (достовірним) підтвердженням відсутності таких відомостей (інформації) для будь-якого державного органу, яким є і суд.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.11.2020 у справі №908/592/19.

Відповідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Чернівецької обласної ради, особами, уповноваженими представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності вказано керівника Бойка Олексія Сергійовича та представника ОСОБА_2 .

Таким чином, уповноваженими особами на підписання позовної заяви від імені позивача без довіреності є саме ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Суд зазначає, що із доданих до позовної заяви документів не убачається, що начальнику юридичного відділу виконавчого апарату Чернівецької обласної ради Прохоровій-Скрипі О.С. надано повноваження діяти в порядку самопредставництва від імені позивача без довіреності.

Разом з тим, посадова інструкція начальника юридичного відділу виконавчого апарату Чернівецької обласної ради не являється належним доказом на підтвердження повноважень ОСОБА_1 у судах у порядку самопредставництва з правом підпису процесуальних документів від імені позивача, оскільки посадова інструкція є локальним (внутрішнім) нормативно-правовим актом, яким регулюються відносини з питань праці відповідно та у межах актів трудового законодавства, а отже не відноситься до документів, визначених частиною четвертою статті 56 Господарського процесуального кодексу України, якими можливо підтвердити повноваження вказаної особи на самопредставництво органу місцевого самоврядування.

Разом з цим, суд зауважує, що згідно з ч. 2 ст. 58 ГПК України при розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В даній справі заявлені дві вимоги немайнового характеру: визнання результатів торгів (аукціону) недійсними та визнання недійсним, укладеного з переможцем, договору купівлі-продажу, а відтак не є малозначною і у суду, з огляду на зміст позовних вимог та рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин, які склались між сторонами, відсутні обґрунтовані підстави для віднесення даної справи до малозначної.

З огляду наведеного, в матеріалах позовної заяви відсутні будь-які документи на підтвердження права підписанта, а також брати участь у справі в порядку реалізації самопредставництва юридичної особи.

З огляду на викладені обставини суд дійшов висновку про повернення позовної заяви позивачу на підставі п. 1 ч.5 ст. 174 ГПК України.

За змістом ч. 6 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

При цьому, суд звертає увагу заявника на те, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 60, 162, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Позовну заяву Чернівецької обласної ради до Приватного підприємства «А.К.» та Малого приватного підприємства «ІНТЕРДИЗАЙН» про визнання результатів торгів (аукціону) недійсним та визнання недійсним, укладеного з переможцем, договору купівлі-продажу - повернути Чернівецькій обласній раді.

Додатки: позовна заява від 15.07.2021 року № 01-11/11-950 (вх. № 2961 від 15.07.2021 року) на 11 аркушах, додані до неї документи на 70 аркушах.

Згідно з ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає оскарженню у встановленому законом порядку.

Ухвала підписана 19.07.2021 року.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/

Суддя М.В. Швець

Джерело: ЄДРСР 98391185
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку