ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.2021 справа № 914/2291/19

м.Львів

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортивний клуб "Сокіл", м.Львів

до відповідача: Львівської міської ради, м.Львів

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Релігійної організації «Релігійна громада української греко-католицької церкви Парафія всіх святих українського народу у Залізничному районі м.Львова»

про визнання незаконною та скасування ухвали Львівської міської ради № 3615 від 21.06.2018 "Про підтримку місцевої ініціативи "Про надання статусу скверу громадському простору за адресою: вул. О. Кульчицької, 18"

Суддя Кітаєва С.Б.

За участю секретаря Зарицької О.Р.

Представники сторін:

від позивача: Когут О.М. - адвокат;

від відповідача: Поліщук О.С. - представник (довіреність від 16.04.2020);

від третьої особи: Піцикевич В.В. - адвокат;

присутні: ОСОБА_1 - кореспондентка телеканалу «Еспресо», ОСОБА_19 - оператор,

вільні слухачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .

Процес.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спортивний клуб "Сокіл", м.Львів, звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Львівської міської ради, м.Львів, про визнання незаконною та скасування ухвали Львівської міської ради №3615 від 21.06.2018 року «Про підтримку місцевої ініціативи «Про надання статусу скверу громадському простору за адресою: вул.О.Кульчицької,18 ».

Ухвалою суду від 13.11.2019 року позов залишено без руху та встановлено позивачу строк у 10 календарних днів на усунення недоліків позовної заяви.

29.11.2019р від позивача надійшла заява про усунення недоліків, яка зареєстрована в суді за вх.№ 50135/19. Ухвалою суду від 04.12.2019р. відкрито провадження у справі №914/2291/19 за даним позовом, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 23.12.2019 року.

Ухвалою від 23.12.2019 суд постановив: клопотання Львівської міської ради (вх.№53636/19 від 20.12.2019) про продовження строку на подання відзиву на позов - задоволити; продовжити Львівській міській раді строк на подання відзиву на позовну заяву включно по 26.12.2019; підготовче засідання відкласти на 20.01.2020 з підстав, викладених в ній.

Ухвалою суду від 20.01.2020 відмовлено Львівській міській раді у задоволенні клопотання б/н і б/д (вх.№54075/19 від 23.12.2019) про залишення без розгляду позову ТзОВ «Спортивний клуб «Сокіл» до Львівської міської ради про визнання незаконною та скасування ухвали Львівської міської ради №3615 від 21.06.2018р. та зупинено провадження у справі №914/2291/19 до розгляду Верховним Судом касаційної скарги у справі №1340/6162/18.

Предметом позову у справі № 1340/6162/18 була заявлена ТзОВ «Спортивний клуб «Сокіл» вимога про визнання протиправною та скасування ухвали Львівської міської ради від 21.06.2018 № 3615 «Про підтримку місцевої ініціативи «Про надання статусу скверу громадському простору за адресою: вул. О. Кульчицької, 18 ».

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2019 року у справі № 1340/6162/18 позов задоволено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2018 у справі №1340/6162/18 апеляційну скаргу Львівської міської ради задоволено частково; Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2019 року у справі № 1340/6162/18 скасовано та провадження у справі закрито.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 09.12.2019 у справі № 1340/6162/18 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортивний клуб "Сокіл" на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2019 у справі №1340/6162/18.

З матеріалів у справі вбачається, що Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26 березня 2020 року у справі №1340/6162/18, касаційну скаргу ТзОВ «Спортивний клуб «Сокіл» залишено без задоволення; Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2018 у справі №1340/6162/18 залишено без змін.

Ухвалою суду від 01.03.2021 господарський суд поновив провадження у справі №914/2291/19, строки підготовчого провадження продовжив на 30 днів та підготовче засідання призначив на 31.03.2021.

Ухвалою суду від 31.03.2021 підготовче засідання відкладалось на 22.04.2021.

Ухвалою від 22.04.2021 суд постановив: письмові пояснення відповідача від 30.03.2021 б/н (вх.№7635/21 від 30.03.2021) долучити до матеріалів справи разом з долученими до них матеріалами; долучити до матеріалів справи пояснення позивача (вх.№9721/21 від 22.04.2021); заяву РЕЛІГІЙНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ «РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА УКРАЇНСЬКОЇ ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ ПАРАФІЇ ВСІХ СВЯТИХ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ У ЗАЛІЗНИЧНОМУ РАЙОНІ М.ЛЬВОВА» від 31.03.2021 б/н (вх.№1376/21 від 31.03.2021) задоволити частково: залучити до участі у справі №914/2291/19 РЕЛІГІЙНУ ОРГАНІЗАЦІЮ «РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА УКРАЇНСЬКОЇ ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ ПАРАФІЇ ВСІХ СВЯТИХ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ У ЗАЛІЗНИЧНОМУ РАЙОНІ М.ЛЬВОВА» (ідентифікаційний код 23965059, місцезнаходження: 79021, м.Львів, вул.С.Петлюри, 32) як третю особу на стороні відповідача без самостійних вимог щодо предмета спору.

Розгляд справи відкладався з підстав, зазначених в ухвалах суду від 22.04.2021 та від 06.05.2021.

Ухвалою від 14.05.2021 суд закрив підготовче провадження і призначив справу №914/2291/19 до судового розгляду по суті на 14.06.2021.

Ухвалою від 14.05.2021 суд відклав розгляд справи на 25.06.2021, про що повідомив позивача в порядку ст.ст.120-121 ГПК України.

25.06.2021, за вх.№14717/20, в документообігу суду зареєстровано заяву кореспондентки телеканалу «Еспресо», п. ОСОБА_13 , про надання дозволу бути присутніми та здійснювати відеофіксацію судового засідання знімальній групі телеканалу.

Учасники справи явку представників в судове засідання 25.06.2021 забезпечили.

Представник позивача в судовому засіданні 25.06.2021 заявила усне клопотання про обмеження доступу вільних слухачів до зали судових засідань з огляду на карантинні обмеження, запроваджені в Україні.

Представник відповідача і третьої особи не заперечили щодо присутності в судовому засіданні вільних слухачів, просили в задоволенні клопотання представника позивача відмовити.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справ у господарських судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Будь-яка особа має право бути присутньою у відкритому судовому засіданні. Від особи, яка бажає бути присутньою у судовому засіданні, забороняється вимагати будь-які документи, крім документа, що посвідчує особу. Особи, які бажають бути присутніми у судовому засіданні, допускаються до зали судових засідань до початку судового засідання або під час перерви.

Гласність судового процесу є основною і необхідною умовою справедливого розгляду справи незалежним і безстороннім судом, а так само є забезпеченням можливостей для захисту прав і законних інтересів осіб, які беруть участь у судовому процесі.

Відкритий розгляд справи означає, що кожний громадянин, якому виповнилося 16 років, має право бути присутнім в залі судового засідання і може робити письмові нотатки. Відкритий судовий розгляд посилює громадський контроль за діяльністю суду, підвищує у суддів і осіб, які беруть участь у справі, почуття відповідальності, забезпечує виховний вплив судового процесу.

Гласність для сторін, на відміну від загальної гласності, відображається у їхньому праві на гласне судочинство, а також у праві бути повідомленими про зміст вимог і заперечень сторін, знайомитися з матеріалами судової справи, бути вислуханими у судовому засіданні тощо.

Суд зобов`язаний всіляко гарантувати це право. Гласність судочинства притаманна формально всім провадженням судочинства під час розгляду справи по суті, апеляційному та касаційному переглядах (крім наказного провадження).

Важливим аспектом гласності судочинства є відкритість судових засідань. У статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий судовий розгляд пов`язується з відкритим розглядом справи.

Згідно ч. 1 ст. 9 Господарського процесуального кодексу України, ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч.4 ст.8 Господарського процесуального кодексу України суд може прийняти рішення про обмеження доступу осіб, які не є учасниками судового процесу, в судове засідання під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», якщо участь в судовому засіданні становитиме загрозу життю чи здоров`ю особи.

Зважаючи на вищевикладене, обставини даної конкретної справи, умови, забезпечені судом для її розгляду, до початку судового засідання суд допустив до зали судового засідання осіб, які бажали бути присутніми в судовому асіданні, перевіривши документи, що посвідчують їх особи. В задоволенні усного клопотання представника позивача - відмовлено.

Відповідно до ч.5 ст.8 ГПК України, особи, присутні в залі судового засідання, представники засобів масової інформації можуть проводити у залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду, але з урахуванням обмежень, встановлених цим Кодексом.

Відтак, суд допустив знімальну групу телеканалу « Еспресо » до зали судового засідання та надав їй дозвіл на здійснення відеофіксування судового засідання.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги заперечив, просив в задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, в судовому засіданні позовні вимоги заперечив, просив в задоволенні позову відмовити.

Представником третьої особи на стадії судових дебатів заявлено клопотання про те, що докази понесених ним судових втрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу будуть надані протягом п`яти днів з дня ухвалення рішення у справі.

Відповідно до ч.ч.8, 13 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь із сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

В судовому засіданні повідомлено час і місце судового засідання щодо вирішення питання про відшкодування судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу), а саме 08.07.2021 о 14:00 год.

Позиція позивача.

В обгрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що ухвалою Львівської міської ради від 27.12.2007 №1478 «Про погодження ТзОВ «Спортивний клуб «Сокіл» місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул.О.Кульчицької, 18 у м.Львові » погоджено Товариству з обмеженою відповідальністю «Спортивний клуб «Сокіл» місце розташування земельної ділянки та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,18 га на вул.О.Кульчицької, 18 у м.Львові в оренду терміном на 10 років для будівництва та обслуговування спортивно-оздоровчого комплексу з готелем, закладом громадського харчування і офісними приміщеннями з підземними автостоянками за рахунок земель житлової та громадської забудови.

Пунктом 2 зазначеної ухвали міська рада зобов`язала ТОВ «Спортивний клуб «Сокіл» подати у встановленому порядку проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для затвердження міською радою.

Позивачем було виготовлено технічну документацію з землеустрою та за замовленням позивача відділом Держземагенства у м.Львові 09.06.2015 зареєстровано земельну ділянку площею 1,18 га, за адресою: м. Львів. вул. О. Кульчицької, 18 та присвоєно їй кадастровий номер 4610136300:04:007:0059, що підтверджуються витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

Постановою Львівською апеляційного адміністративного суду від 02.02.2012 у справі №26592/11/9104 зобов`язано Львівську міську раду розглянути на черговому засіданні сесії Львівської міської ради у 2012 році питання щодо затвердження проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки та надання земельної ділянки в оренду площею 1,18 га на вул.О.Кульчицької, 18 у м.Львові ТзОВ «Спортивний клуб «Сокіл».

Вказана постанова оскаржувалася та була залишена без змін ухвалою Вищого адміністративною суду України від 30.10.2014р. №К/ 9991/18661/12.

Згідно листа Управління «Секретаріат ради» від 08.02.2019р. - проект ухвали Львівської міської ради «Про затвердження ТзОВ «Спортивний клуб «Сокіл» проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки на вул.О.Кульчицької, 18 розглядався на пленарному засіданні 5-ї сесії Львівської міської ради 7-го скликання, яке відбулося 22.12.2016, 26.12.2016 та не набравши достатньої кількості голосів, був відхилений.

За таких умов, неприйняття Львівською міською радою рішення по суті звернення позивача щодо затвердження проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки та надання земельної ділянки в оренду площею 1,18 га. на вул. О. Кульчипької. 18 , позивач вважає незаконною дією відповідача.

Оскільки жодне з рішень за зверненням позивача Львівською міською радою не прийняте, звернення позивача щодо затвердження проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки та надання земельної ділянки в оренду площею 1,18 га на вул. О. Кульчицької, 18 фактично Львівською міською радою (всупереч постанові Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2012р. у справі №26592/11/9104, яка залишена 6сз змін ухвалою Вищого адміністративного суду України віл 30.10.2014 №К 9901-18661-12), залишилося не розглянутим, стверджує позивач.

За наведеного, позивач не погоджується з прийнятою Ухвалою Львівської міської ради №3615 від 21.06.2018 року «Про підтримку місцевої ініціативи «Про надання статусу скверу громадському простору за адресою: вул. О. Кульчицької, 18 » та вважає, що така ухвала спрямована на порушення його прав та законних інтересів. Стверджує , що у нього наявний охоронюваний законом інтерес на земельну ділянку за адресою м.Львів, вул.О.Кульчицької,18 , який порушено відповідачем при прийнятті ухвали Львівської міської ради №3615 від 21.06.2018 «Про підтримку місцевої ініціативи «Про надання статусу скверу громадському простору за адресою: вул.О.Кульчицької,18 ».

За твердженням позивача, відповідачем шляхом прийняття оскаржуваної ухвали, свавільно позбавлено позивача права на передачу йому в користування земельної ділянки, проект землеустрою щодо відведення якої було розроблено на підставі дозволу відповідача. При цьому, не дивлячись на наявність судового рішення, поданий позивачем проект землеустрою, відповідач не розглянув. Оскаржуваною ухвалою, вважає позивач, фактично унеможливлено реалізацію охоронюваного законом інтересу позивача з приводу земельної ділянки площею 1,18 га за адресою: м.Львів, вул.О.Кульчицької,18 .

Позиція відповідача.

Відповідач зазначає, що Львівською міською радою прийнято ухвалу від 21.06.2018 року № 3615 «Про підтримку місцевої ініціативи «Про надання статусу скверу громадському простору за адресою: вул. О. Кульчицької, 18 », якою підтримано місцеву ініціативу «Про надання статусу скверу громадському простору за адресою: вул. О. Кульчицької, 18 », згідно з додатком.

Вказаним додатком передбачено: МІСЦЕВА ІНІЦІАТИВА "Про надання статусу скверу громадському простору за адресою: вул. О. Кульчицької, 18 ".

Ініціативна група мешканців: ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 .

Кількість дійсних підписів на підтримку місцевої ініціативи: 602. Дата реєстрації місцевої ініціативи: 30.05.2018 року.

Письмово описана проблема:

«Надання статусу скверу громадському простору за адресою: вул. О. Кульчицької, 18 , є необхідною передумовою для збереження зеленої зони для потреб громади Залізничного району міста Львова, зокрема, мешканців вулиць О. Кульчицької, С. Петлюри, І. Виговського, Любінської, Садової, Кульпарківської та багатьох інших.

Згідно інформаційної довідки щодо проекту ухвали на підтримку місцевої ініціативи «Про надання статусу скверу громадському простору за адресою вул.О.Кульчицької, 18 » 30.05.2018 року ініціативною групою мешканців подано 606 підписів громадян України,з яких 602 підписи є дійсними.

Вищезазначена місцева ініціатива відповідає Тимчасовому положенню про місцеві ініціативи у м.Львові, затвердженого ухвалою Львівської міської ради № 1969 від 18.05.2017 року та не містить заборон, передбачених п.1.7 Тимчасового положення.

У відповідності до п.5.2 вищезазначеного Положення управління «Секретаріат ради» підготував проект ухвали про підтримку даної ініціативи.

За результатом розгляду проекту ухвали стосовно Місцевої ініціативи міська рада може прийняти рішення про його підтримку або відмову.

Згідно протоколу пленарного засідання 13-ї сесії Львівської міської ради 7-го скликання 21.06.2018-27.06.2018 року п.30 розглядався проект ухвали «Про підтримку місцевої ініціативи «Про надання статусу скверу громадському простору за адресою: вул. О. Кульчицької, 18 ». Згідно результатів голосування: за - 37, проти - 0, утрим.- 0. Ухвалу прийнято.

На підставі наведеного, керуючись чинним законодавством Львівською міською радою 21.06.2018 року прийнято ухвалу № 3615 «Про підтримку місцевої ініціативи «Про надання статусу скверу громадському простору за адресою: вул. О. Кульчицької, 18 ».

Земельна ділянка по вул. О. Кульчицької, 18 кадастровий номер 4610136300:04:007:0059 має статус скверу.

Земельна ділянка по вул.О.Кульчицької,18 площею 1,0217 віднесена до переліку скверів Залізничного району, на підставі ухвали Львівської міської ради від 25.04.2019 року № 4938.

В подальшому, на виконання ухвали Львівської міської ради від 21.06.2018 року № 3615 прийнято ухвалу Львівської міської ради №4288 від 29.11.2018 «Про державну реєстрацію права комунальної власності на земельну ділянку по вул.Кульчицька,18 та надання управлінню земельних ресурсів департаменту містобудування дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки по вул. О.Кульчицької, 18 ».

Відповідач вважає, що позивачем не подано жодного документу, передбаченого Земельним кодексом України, на підставі якого у нього виникло б право на земельну ділянку по вул.Кульчицької, 18 .

При цьому, згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 09.06.2015 року № НВ 4602246582015 (долученого до матеріалів справи позивачем), земельна ділянка є комунальною, а отже, згідно ст.83 Земельного кодексу України Львівська міська рада, враховуючи чинне законодавство України, мала право розпоряджатися належною їй земельною ділянкою, а саме надати статусу скверу громадському простору за адресою: вул. О.Кульчицької, 18 .

На переконання відповідача, позивач безпідставно вважає, що має охоронюваний законом інтерес з тих мотивів, що на підставі ухвали Львівської міської ради від 27.12.2007 року № 1478 виникли правовідносини щодо надання земельної ділянки у користування.

Позивачем у позовній заяві не аргуметовано підстав позову, а саме як оскаржувана ухвала порушує його права чи охоронювані законом інтереси.

Відповідач вважає, що надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не є переданням земельної ділянки у власність чи користування, а є лише одним з етапів відведення земельної ділянки, оскільки надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної не створює безумовного обов`язку в органу місцевого самоврядування щодо затвердження такого проекту та передачі земельної ділянки в користування чи власність.

Надання дозволу на розробку проекту землеустрою, що не реалізований замовником протягом тривалого часу, не є перешкодою з боку уповноваженого органу у наданні такого дозволу іншим особам з метою ефективного використання в подальшому такої земельної ділянки.

Щодо посилання позивача на наявність судового рішення, а саме - постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2012 року у справі № 26592/11/9104, яке, як стверджує позивач, не розглянуто по суті Львівською міською радою, то такі твердження відповідач вважає безпідставним, оскільки дане рішення було виконане Львівською міською радою: проект ухвали «Про затвердження ТзОВ «Спортивний клуб «Сокіл» проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки на вул.О.Кульчицької, 18 » розглядався на пленарному засіданні 5-ї сесії Львівської міської ради 26.12.2016 року та був відхилений, оскільки не набрав необхідної кількості голосів.

На переконання відповідача, у випадку порушеного права ТзОВ «Спортивний клуб «Сокіл» невиконанням рішення суду у адміністративній справі, позивач вправі звертатись за виконанням даного рішення у порядку виконавчого провадження, що позивачем здійснено не було. А наявність рішення суду від 02.02.2012 року у справі № 26592/11/9104, яким зобов`язано Львівську міську раду розглянути питання затвердження проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки площею 1,18 га на вул. О.Кульчицької ТзОВ «Сокіл», не підтверджує того, що порушено право позивача шляхом прийняття Львівською міською радою оскаржуваної ухвали від 21.06.2018 року № 3615 «Про підтримку місцевої ініціативи «Про надання статусу скверу громадському простору за адресою- вул. О. Кульчицької, 18 ».

Відповідач також не погоджується з доводами позивача про те, що "відповідачем шляхом прийняття оскаржуваної ухвали свавільно позбавлено його права на передачу у користування земельної ділянки, проект землеустрою якої було розроблено позивачем згідно ухвали від 27.12.2007 року №1478", та зазначає таке.

Заборона забудови земельної ділянки по вул. Кульчицької, 18 передбачена задовго до прийняття оскаржуваної ухвали, а саме 21.05.2015 року № 4657 ухвалою Львівської міської ради «Про затвердження містобудівної документації «План зонування території м.Львова (зонінг) Залізничного та Шевченківського районів».

Згідно листа правління урбаністики та архітектури від 10.05.2019 року № 4-2401 647 земельна ділянка, орієнтовною площею 1,0217 га на вул.О.Кульчицької,18 у м.Львові , відповідно до плану зонування території Залізничного району, затвердженого ухвалою сесії Львівської міської ради від 21.05.2015 року № 4657, розташована в межах функціональної зони Р-3 - рекреаційна зона озеленених територій загального користування.

Відповідач звертає увагу й на ту обставину, що у зв`язку із суспільною потребою озеленення території та значної розбудови території з моменту прийняття ухвали 27.12.2007 року №1478 «Про погодження ТзОВ «Спортивний клуб «Сокіл» місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. О.Кульчицької, 18 у м. Львові » у громади міста та мешканців мікрорайону виник суспільний інтерес на залишення на даній території зеленої зони та розміщення скверу.

Відповідач вважає, що надання дозволу на розробку проекту землеустрою, що не реалізований замовником протягом тривалого часу, не є перешкодою з боку уповноваженого органу у розпорядженні земельною ділянкою з метою ефективного використання в подальшому такої земельної ділянки.

Відповідач у відзиві покликається також на те, що земельна ділянка по вул.О.Кульчицької, 18 площею 1,0217 віднесена до переліку скверів Залізничного району, на підставі ухвали Львівської міської ради від 25.04.2019 року № 4938.

Ухвалою Львівської міської ради від 29.11.2018 року № 4288 зареєстровано право комунальної власності на земельну ділянку на вул.О.Кульчицької, 18 та надано управлінню земельних ресурсів департаменту містобудування дозвіл на виготовлення технічної документації щодо поділу земельної ділянки.

Відповідач, Львівська міська рада, заперечує проти заявлених позовних вимог, вважає їх необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Позиція третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Третя особа просить в позові відмовити. Аргументи та міркування на заперечення проти позову, викладені третьою особою у поданих поясненнях, зокрема, такі.

21.06.2018р Львівською міською радою було прийнято ухвалу "Про підтримку місцевої ініціативи "Про надання статусу скверу громадському простору за адресою: м. Львів, вул. О.Кульчицької, 18 " №3615.

29.11.2018р Львівською міською радою було прийнято увалу № 4288 «Про державну реєстрацію права комунальної власності на земельну ділянку на вул. О. Кульчицької, 18 ».

25.04.2019р згідно ухвали Львівської міської ради №4938 затверджено перелік та межі скверу на вул. О.Кульчицької, 18 серед скверів Залізничного району м. Львова. Земельна ділянка по вул.О.Кульчицької,18 площею 1,0217 віднесена до переліку скверів Залізничного району.

05.03.2020р. Львівська міська рада прийняла ухвалу від № 6430 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки та надання дозволу Залізничній районній адміністрації на виготовлення проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки на вул. О. Кульчицької, 18 ». Утворено Земельну ділянку площею площею 0,1583 га (кадастровий номер номер 4610136300:04:007:0060) та земельну ділянку площею 1,0217 га (кадастровий номер 4610136300:04:007:0061).

07.09.2020р Львівською міською радою прийнято ухвалу № 6647 «Про затвердження Залізничній районній адміністрації проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (зміна цільового призначення) та надання земельної ділянки на вул. О. Кульчицької, 18 ». Земельна ділянка площею 1,0217 га кадастровий номер 4610136300:04:007:0061 має змінене та нове цільове призначення.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку земельна ділянка площею 1,0217 га кадастровий номер 4610136300:04:007:0061 цільове призначення 07.01. - для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення. Категорія земель - землі рекреаційного призначення, вид використання - для збереження скверу.

Третя особа вважає, що зміни, які відбулись вже є незворотніми, оскільки такий є суспільний інтерес. Земельна ділянка площею 1,0217 га кадастровий номер 4610136300:04:007:0061 відноситься до земель рекреаційного призначення, а саме для збереження скверу.

Львівською міською радою прийнято ухвалу від 21.06.2018 року № 3615 «Про підтримку місцевої ініціативи «Про надання статусу скверу громадському простору за адресою: вул. О. Кульчицької, 18 », якою підтримано місцеву ініціативу «Про надання статусу скверу громадському простору за адресою: вул. О. Кульчицької, 18 ».

Третя особа зазначає, що Місцеву ініціативу про надання статусу скверу громадському простору за адресою: вул. О. Кульчицької, 18 підтримало 602 мешканці.

Крім того, мешканці також зареєстрували проект у конкурсі міських проектів «Громадський бюджет» «Облаштування скверу за адресою: вул. Кульчицької, 18».

Даний проект став переможцем у 2018, 2019, 2020 р. Для облаштування даного скверу із бюджету міста виділено більше ніж 1 000 000,00 грн. Проведені роботи по облаштуванню тротуару, алеї, клумб під квіти та заходи для розміщення лавочок.

Більше того, у 2020 р. проект «Громадський бюджет» «Облаштування скверу за адресою: вул. Кульчицької, 18» також став переможцем і на реалізацію проекту у 2021 р. за рахунок коштів міського бюджету м. Львова буде виділено ще додатково 599 000,00 грн (Відповідні ухвала ЛМР додано до пояснення).

Стосовно заявлених позовних вимог, то на переконання третьої особи, позивач не довів та не надавав докази того, що оскаржувана ним ухвала порушує його права та законні інтереси.

Як і відповідач, третя особа вважає, що отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного вирішення питання про надання її у власність, а тому не створює правових наслідків, крім тих, що пов`язані з неправомірністю прийняття рішення органом місцевого самоврядування.

Отримання дозволу на розробку проекту землеустрою не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття такого права, оскільки сам по собі дозвіл не являється правовстановлюючим актом; отримання дозволу не означає позитивного рішення про надання її у користування.

У позивача не виникло право на користування земельною ділянкою. При цьому захист прав позивача має бути нерозривно пов`язаним з таким фактом, що у особи існує правовий інтерес як власника або як користувача на цю земельну ділянку.

Якщо особа, отримавши дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, сама зволікає з його розробкою та поданням на затвердження, вона цілком може очікувати, що земельна ділянка буде надана в користування іншій особі.

Відповідно до Ухвали № 1478 від 27.12.2007 «Про погодження ТзОВ "Спортивний клуб "Сокіл" місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул.О.Кульчицької, 18 у м.Львові» зазначено, товариству з обмеженою відповідальністю "Спортивний клуб "Сокіл" у тримісячний термін подати у встановленому порядку проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для затвердження міською радою. Однак ТОВ "Спортивний клуб "Сокіл" у тримісячний термін не подав проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для затвердження міською радою. Зволікання із поданням на затвердження проекту землеустрою не свідчить про добросовісну поведінку позивача, зазначає третя особа.

Оскаржувана ухвала прийнята з врахування громадської думки та з метою задоволення суспільного інтересу, та із дотриманням принципів справедливості, розумності і добросовісності, вважає третя особа.

Стосовно постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2012 у справі №26592/11/9104 ( залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30.10.2014), якою зобов`язано Львівську міську раду розглянути на своєму черговому засіданні сесії Львівської міської ради у 2012 році питання щодо затвердження проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки та надання земельної ділянки в оренду площею 1,18 га на вул. О.Кульчицької, 18 у місті Львові ТзОВ «Спортивний клуб «Сокіл», третя особа вважає, що Львівська міська рада розглянула питання щодо затвердження проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки та надання земельної ділянки в оренду площею 1,18 га на вул.О.Кульчицької, 18 у місті Львові ТзОВ «Спортивний клуб «Сокіл».

Окрім того, третя особа вважає, що ухвала від 27.12.2007 №1478«Про погодження ТзОВ "Спортивний клуб "Сокіл" місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. О. Кульчицької, 18 у Львові» (про зміст якої та документи на основі яких вона приймалась, Церкві стало відомо із листа депутата Львівської міської ради від 12.11.2020, отриманого Церквою 16.11.2020), була прийнята Львівською міською радою з порушенням процедури, законодавства, суперечить суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права та вказує на те, що у позивача відсутні правомірні очікування щодо набуття права на вищевказану земельну ділянку.

Обставини справи.

На 7-ій сесії 5-го скликання Львівської міської ради було прийнято Ухвалу від 27.12.2007 року №1478 «Про погодження ТзОВ «Спортивний клуб «Сокіл» місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул.О.Кульчицької,18 у м.Львові», згідно якої міська рада ухвалила :

1.Погодити товариству з обмеженою відповідальністю «Спортивний клуб «Сокіл» місце розташування земельної ділянки та надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,18 га на вул.О.Кульчицької,18 в оренду терміном на 10 років для будівництва та обслуговування спортивно-оздоровчого комплексу з готелем, закладом громадського харчування і офісними приміщеннями з підземними автостоянками за рахунок земель житлової та громадської забудови.

2. Товариству з обмеженою відповідальністю «Спортивний клуб «Сокіл» у тримісячний термін подати у встановленому порядку проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для затвердження міською радою.

З матеріалів у справі вбачається, що постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2012 у справі №26592/11/9104, яка залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30.10.2014 (К/9991/18661/12), було скасовано постанову Галицького районного суду міста Львова від 04.02.2011 в справі №2а-1051/10 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спортивний клуб «Сокіл» до Львівської міської ради про зобов`язання до вчинення дій та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено частково: зобов`язано Львівську міську раду розглянути на своєму черговому засіданні сесії Львівської міської ради у 2012 році питання щодо затвердження проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки та надання земельної ділянки в оренду площею 1,18 га на вулиці О.Кульчицької,18 у місті Львові ТзОВ «Спортивний клуб «Сокіл».

21.05.2015 на 21 сесії 6-го скликання Львівською міською радою прийнято ухвалу №4657 «Про затвердження містобудівної документації «План зонування території м. Львова (зонінг). Том 1 Частина 4, 5. Залізничний та Шевченківський райони».

Копією Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (номер витягу -НВ-4602246582015, дата формування -09.06.2015), яка долучена позивачем до позовної заяви, підтверджується, що 09.06.2015 відділом Держземагенства у м. Львові було проведено реєстрацію ділянки за адресою: Львівська область, м. Львів, вул. О. Кульчицької, 18 площею 1.18 га для будівництва та обслуговування спортивно-оздоровчого комплексу з готелем закладом громадського харчування і офісними приміщеннями з підземними автостоянками та присвоєно їй кадастровий номер 4610136300:04:007:0059.

На виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2012 управління земельних ресурсів підготувало проект ухвали Львівської міської ради «Про затвердження ТзОВ «Спортивний клуб «Сокіл» проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки на вулиці О. Кульчицької, 18».

22-26.12.2016 на пленарному засіданні 5-ої сесії Львівської міської ради 7-го скликання Львівської міської ради було розглянуто проект ухвали «Про затвердження ТзОВ «Спортивний клуб «Сокіл» проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки на вулиці О. Кульчицької, 18» та не набравши необхідної кількості голосів на підтримку, проект ухвали був відхилений.

Ухвалою Львівської міської ради від 18.05.2017 № 1969 затверджено Тимчасове положення про місцеві ініціативи у м. Львові, яке відповідно до статті 9 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні" визначає механізм внесення та розгляду Львівською міською радою місцевих ініціатив.

За результатами розгляду заяви членів ініціативної групи на ім`я секретаря ради, зареєстрованої у «Центрі надання адміністративних послуг м. Львова» 30.05.2018 за № 3-Б-48216-Л-003 відповідно до ст. 9 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Тимчасового положення про місцеві ініціативи у м. Львові управлінням «Секретаріат ради» було підготовлено проект ухвали міської ради «Про підтримку місцевої ініціативи «Про надання статусу скверу громадському простору за адресою: вул. О. Кульчицької, 18», який був розглянутий на пленарному засіданні Львівської міської ради 21.06.2018.

21.06.2018 Львівською міською радою було прийнято ухвалу №3615 «Про підтримку місцевої ініціативи «Про надання статусу скверу громадському простору за адресою: вул. О. Кульчицької,18».

29.11.2018 на 16 сесії 6-го скликання Львівською міською радою прийнято ухвалу №4288 «Про державну реєстрацію права комунальної власності на земельну ділянку на вул. О. Кульчицької, 18 та надання управлінню земельних ресурсів департаменту містобудування дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 1,18 га (кадастровий номер 4610136300:04:007:0059) на вул. О. Кульчицької, 18 на земельні ділянки орієнтовною площею 0,1583 га та 1,0217 га.

25.04.2019 на 18 сесії 7-го скликання Львівською міською радою було прийнято ухвалу №4938 «Про внесення змін до ухвали міської ради від 08.07.2010 №3724 «Про затвердження переліку та меж скверів Залізничного району м. Львова» якою доповнено додаток ухвали №3724 від 08.07.2010 пунктом 10 у такій редакції: № з/п.Назва скверу. Орієнтовна площа земельної ділянки, га. 10.Сквер на вул. О. Кульчицької, 18 ; 1,0217.

08.11.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю «Сокіл» подало на розгляд до Господарського суду Львівської області позовну заяву до Львівської міської ради про визнання незаконним та скасування акту органу місцевого самоврядування, а саме, ухвали Львівської міської ради №3615 від 21.06.2018 року «Про підтримку місцевої ініціативи «Про надання статусу скверу громадському простору за адресою : вул.О.Кульчицької,18».

До позовної заяви позивачем долучено копію листа Львівської міської ради Управління «Секретаріат ради» від 08.02.19 № 0001-103, адресованого адвокату Цигинку В.Р. на його адвокатський запит від 28.01.2019 №З-Ц-9607-2403, у якому інформувалось про те, що проект ухвали «Про затвердження ТзОВ «Спортивний клуб «Сокіл» проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки на вул.О.Кульчицької,18» розглядався на пленарному засіданні 5-ї сесії Львівської міської ради 7-го скликання, яке відбулося 22.12.2016, та не набравши необхідної кількості голосів на підтримку, проект ухвали був відхилений та повернутий зі супровідною документацією автору проекту ухвали. Також у листі повідомлялось і про те, що відповідно до Регламенту Львівської міської ради пропозиції до порядку денного пленарного засідання визначає та подає на розгляд Колегії Ради секретар Ради не пізніше як за 8 днів до дати пленарного засідання відповідно до : порядку денного сесії Ради; пропозицій, отриманих секретаріатом Ради; пропозицій виконавчого комітету; пропозицій депутатських фракцій, постійних комісій, депутатів Ради; пропозицій , внесених у порядку місцевих ініціатив, електронних петицій та громадських слухань. Управління ЦСекретаріат ради» відповідно до наданих йому повноважень формує пропозиції з проектів ухвал, які пройшли належну процедуру візування та подані автором в управління «Секретаріат ради» для включення їх до порядку денного пленарного засідання ради.

Відповідно до вищевказаного, йдеться далі у листі, управління «Секретаріат ради» не мало підстав для включення проекту ухвали «Про затвердження ТзОВ «Спортивний клуб «Сокіл» проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки на вул.Кульчицької,18» до проекту порядку денного пленарного засідання, оскільки в управлінні «Секретаріат ради» відсутній проект ухвали, технічна документація до нього, а також від автора проекту ухвали не надходили пропозиції щодо його включення до порядку денного пленарного засідання ради, про що і було повідомлено заявника.

В період, коли справа №914/2291/19 перебувала на стадії зупинення, відбулись події, змінились, як стверджує відповідач у поданих після поновлення провадження у справі письмових поясненнях (вх.№7635/21 від 30.03.21), фактичні обставини, які на думку останнього, мають значення для повного та об`єктивного розгляду справи.

Так, зокрема, має місце повідомлення відповідачем про таке.

Львівською міською радою прийнято ухвалу від 05.03.2020 року №6430 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки та надання дозволу Залізничній районній адміністрації на виготовлення проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки на вул.О.Кульчицької,18». Міська рада ухвалила : затвердити управлінню земельних ресурсів департаменту містобудування технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 1,1800 га (кадастровий номер 4610136300:04:007:0059) на вул. О. Кульчицької, 18 на земельні ділянки: площею 0,1583 га (кадастровий номер 4610136300:04:007:0060), площею 1,0217 га (кадастровий номер 4610136300:04:007:0061); надати Залізничній районній адміністрації дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки площею 1,0217 га (кадастровий номер 4610136300:04:007:0061) для збереження та використання скверу на вул. О. Кульчицької за рахунок земель житлової та громадської забудови подальшим її переведенням до земель рекреаційного призначення. Львівській міській раді здійснити державну реєстрацію речового права відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" на земельні ділянки: площею 0,1583 га (кадастровий номер 4610136300:04:007:0060) та полощею 1,0217 га (кадастровий номер 4610136300:04:007:0061).

07.09.2020року Львівською міською радою прийнято ухвалу Львівської міської ради № 6647 «Про затвердження Залізничній районній адміністрації проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (зміна цільового призначення) та надання земельної ділянки на вул. О. Кульчицької, 18». На підставі вказаної ухвали Львівська міська рада ухвалила: змінити Залізничній районній адміністрації (код ЄДРПОУ 04056084) цільове призначення земельної ділянки площею 1,0217 га на вул. О. Кульчицької, 18 (кадастровий номер 4610136300:04:007:0061), яка є у комунальній власності міста для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, на цільове призначення для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення.

Затвердити Залізничній районній адміністрації проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (зміна цільового призначення) та надати земельну ділянку площею 1,0217 га (кадастровий номер 4610136300:04:007:0061) на вул. О. Кульчицької, 18 у постійне користування для збереження та використання скверу (код КВЦПЗ 07.01 - для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення) за рахунок земель рекреаційного призначення, перевівши їх із земель житлової та громадської забудови.

Встановити Залізничній районній адміністрації обмеження відповідно до законодавства України на користування земельною ділянкою скверу на вул. О. Кульчицької, 18, заборонивши зміну цільового використання землі.

Залізничній районній адміністрації здійснити державну реєстрацію речового права на земельну ділянку відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку земельна ділянка площею 1,0217 га кадастровий номер 4610136300:04:007:0061 цільове призначення 07.01. - для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення. Категорія земель - землі рекреаційного призначення, вид використання - для збереження скверу.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (інформаційна довідка №250286231, сформована 29.03.2021 та інформаційна довідка №250286354, сформована 29.03.2021) земельні ділянки площею 1,0217 га (кадастровий номер 4610136300:04:007:0061) та земельна ділянка площею, 0,1583 га (кадастровий номер 4610136300:04:007:0060) є комунальною власністю.

Відповідач у поясненнях зазначає, що перелічені ухвали є чинними, не скасованими а отже, згідно ст.73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території. (Копії перелічених ухвал, інформаційних довідок, витягу з Державного земельного кадастру по земельній ділянці долучені відповідачем до справи в додаток до письмових пояснень).

Наведені обставини, вважає відповідач, додатково спростовують доводи позивача про те, що оскаржуваною ухвалою від 21.06.2018 №3615 порушено охоронюваний законом інтерес, так як позивачем виготовлено технічну документацію із землеустрою на земельну ділянку площею 1,18 га кадастровий номер 4610136300:04:007:0059, оскільки земельна ділянка вказаною площею та кадастровим номером, як об`єкт цивільних прав не існує. Згідно ст. 79-1 Земельного кодексу України сформовано шляхом поділу дві земельні ділянки яким присвоєно окремі кадастрові номери.

Згідно п. 2 оскаржуваної ухвали Львівської міської ради від 21.06.2018 року № 3615 «Про підтримку місцевої ініціативи «Про надання статусу скверу громадському простору за адресою: вул. О. Кульчицької, 18 » вказана територія є вкрай важливою для мешканців мікрорайону та парафіян Храму Всіх Святих Українського Народу. Перш за все, з огляду на близьке розташування до храму. Так, кожного року, під час святкування Воскресіння Господнього на даній території громада святить паски та крашанки, тут відбуваються святкові заходи у день храмового свята, під час яких практично уся галявина стає заповненою людьми. Відповідач вбачає за погтрібне наголосити, що Церква забезпечує систематичне прибирання зазначеної ділянки. Також, дана територія використовується мешканцями як певна зона відпочинку. Кожного дня сюди приходять батьки з маленькими дітьми, підлітки та пенсіонери, щоб провести своє дозвілля, поспілкуватися та просто відпочити. Саме тут зосереджені зелені насадження та розташовані лавочки аби мешканці міста мали місце для спокійного відпочинку. Більшість дерев та зелених насаджень у цій зоні, зазначає відповідач, було висаджено руками самих мешканців, що в свою чергу свідчить про небайдужість мешканців до даного зеленого куточка та надає ще більшої суспільної цінності та громадської значущості даній місцевості.

Саме для можливості відведення земельної ділянки площею 0,1583 га на вул.О.Кульчицької,18 для потреб Релігійної організації «Релігійна громада української греко-католицької церкви ПАРАФІЇ ВСІХ СВЯТИХ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ проведено поділ земельної ділянки з присвоєнням окремих кадастрових номерів.

Відповідач звертає увагу на ту обставину, що у зв`язку із суспільною потребою озеленення території та значної розбудови території з моменту прийняття ухвали 27.12.2007 року №1478 «Про погодження ТзОВ «Спортивний клуб «Сокіл» місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. О.Кульчицької, 18 у м. Львові » пройшло більше 13 років і у громади міста,мешканців мікрорайону, парафіян храму, розбудованого за ці роки, виник суспільний інтерес на залишення на даній території зеленої зони та розміщення скверу.

Надання статусу скверу земельній ділянці по вул.Кульчицької, 18, внесення скверу по вул.Кульчицької до переліку скверів Залізничного району, було ініційовано мешканцями даного мікрорайону, оскільки ухвали Львівською міською радою приймались на підставі місцевої ініціативи мешканців даного мікрорайону.

Наслідком прямого прояву народовладдя і є місцева ініціатива та прийняття усіх вищенаведених та оскаржуваної хвали Львівської міської ради від 21.06.2018 року № 3615 «Про підтримку місцевої ініціативи «Про надання статусу скверу громадському простору за адресою: вул. О. Кульчицької, 18 ».

Відповідно до п.3 ч.1 ст.42 ГПК України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Серед принципів господарського судочинства є, зокрема, верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін.

Суд надав можливість позивачу висловити свої доводи і міркування стосовно обставин, повідомлених відповідачем у письмових поясненнях.

У відповідь позивач зазначив наступне (пояснення вх.№9721/21 від 22.04.21).

З приводу покликання відповідача на прийняття ухвали від 05.03.2020 №6430 « Про затвердження технічної документації уз землеустрою щодо поділу земельної ділянки та надання дозволу Залізничній рвйонній адміністрації на виготовлення проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки на вул.О.Кульчицької,18», - дана ухвала оскаржена до Господарського суду Львівської області у справі №914/2653/20, провадження у якій на даний час зупинено.

Позивачем оскаржено п.2 та п.3.2 ухвали Львівської міської ради №4288 від 29.11.2018 «Про державну реєстрацію права комунальної власності на земельну ділянку на вул.О.Кульчицької,18 та надання управлінню земельних ресурсів департаменту містобудування дозволу на виготовлення документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки на вул.О.Кульчицької,18»,- на даний час справа перебуває на розгляді у Господарському суді Львівської області №914/1959/19.

У провадженні Восьмого апеляційного адміністративного суду перебуває справа за апеляційною скаргою Львівської міської ради на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16.04.2020р. №380/344/20 за позовом ТОВ «Спортивний клуб «Сокіл» до Львівської міської ради про визнання протиправними та нечинними рішень, а саме ухвал Львівської міської ради №4657 від 21.05.2015 та №4938 від 25.04.2019 р. Провадження у даній справі зупинено.

Щодо покликання відповідача на ухвалу Львівської міської ради від 07.09.2020 №6647 «Про затвердження Залізничній районній адміністрації проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (зміна цільового призначення) та надання земельної ділянки на вул.О.Кульчицької,18 та на ухвалу Львівської міської ради від 08.07.2010 №3724 «Про затвердження переліку та меж скверів Залізничного району м.Львова», то такі, як повідомляє позивач, теж оскаржені.

Позивач вбачає за доцільне зауважити, що незаконність оскаржуваної у даній справі ухвали (ухвали від 21.06.2018 №3615) позивач обгрунтовує порушенням такою ухвалою його законних інтересів на дату її прийняття. Відтак, прийняті відповідачем після її прийняття інші ухвали, жодним чином не можуть впливати на законність ухвали, яка оскаржується у даній справі.

Зауважує, що оскільки позивач подавав на затвердження Львівській міській раді проект землеустрою, однак відповідачем не було прийнято жодного з можливих рішень за результатами розгляду поданого позивачем на затвердження проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки та надання земельної ділянки в оренду площею 1,18 га на вул.О.Кульчицької,18 у м.Львові ТОВ «Спортивний клуб «Сокіл», відтак, охоронюваний законом інтерес позивача щодо отримання в оренду вказаної земельної ділянки не припинився.

Вбачає неспроможними твердження відповідача про те, що ним було розглянуто у встановленому порядку питання затвердження позивачеві проекту землеустрою щодо надання в оренду спірної земельної ділянки , оскільки 26.12.2016 на пленарному засіданні 5-ї сесії Львівської міської ради 7-го скликання розглядалося питання затвердження проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки та надання земельної ділянки в оренду площею 1,18 га на вул.О.Кульчицької,18 у м.Львові ТОВ «Спортивний клуб «Сокіл», з винесеним на розгляд сесії «безпідставним зауваженням» про те, що зазначена земельна ділянка є вільною, а її надання в оренду суперечить ст.134 Земельного Кодексу України, зазначає позивач.

Згідно з частинами першою і другою статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень (далі - Реєстр) - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина перша статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Станом на дату ухвалення рішення у даній справі за даними у Єдиному державному реєстрі судових рішень міститься наступна інформація по судових справах :

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 09.12.2020 зупинено провадження у справі №914/2653/20 до набрання законної сили рішення адміністративного суду у справі №380/344/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спортивний клуб «Сокіл» до Львівської міської ради про визнання протиправними і скасування ухвал та рішення господарського суду у справі №914/1959/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спортивний клуб «Сокіл» до Львівської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Релігійної організації «Релігійна громада української греко - католицької церкви Парафії всіх святих українського народу у Залізничному районі м.Львова» про визнання незаконною та скасування п. 2 та 3.2 ухвали Львівської міської ради №4288 від 29.11.2018 «Про державну реєстрацію права комунальної власності на земельну ділянку на вул. О. Кульчицької, 18 та надання управлінню земельних ресурсів департаменту містобудування дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки на вул. О. Кульчицької, 18».

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 22.12.2020 зупинено провадження у справі № 914/1959/19 до набрання законної сили судовим рішенням Західного апеляційного господарського суду з розгляду апеляційної скарги Релігійної організації "Релігійна громада Української Греко Католицької Церкви Парафії всіх Святих українського народу у Залізничному районі м. Львова" на ухвалу Господарського суду Львівської області від 23.11.2020 у справі № 914/1959/19.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.12.2020 зупинено апеляційне провадження у справі № 380/344/20 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Спортивний клуб "Сокіл" до Львівської міської ради, за участю третьої особи без самостійних вимог: Релігійна організація "Релігійна громада Української греко-католицької церкви парафії Всіх Святих Українського Народу у Залізничному районі м.Львова" про визнання протиправними і скасування ухвал, - до набрання законної сили рішенням у справі № 914/2291/19.

Оцінка суду.

Стаття 19 Конституції України та ст.10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» зобов`язують органи місцевого самоврядування та їх посадових осіб діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конститруцією та Законами України.

Відповідно до ст.ст.142-145 Конституції України, до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об`єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи місцевого самоврядування в межах наданих їм повноважень шляхом прийняття рішень.

Згідно зі ст.14 Конституції України, ст.373 Цивільного кодексу України та ст.1 Земельного кодексу України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

За змістом ст.144 Конституції України, статей 12,122 Земельного кодексу України, статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції , зокрема, міських рад належить вирішення про надання у користування земельних ділянок комунальної власності відповідних теритогріальних громад.

Стаття 71 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачає що територіальні громади, органи та посадові особи місцевого самоврядування самостійно реалізують надані їм повноваження.

Підпунком 34 пункту 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що виключно на пленарних засіданнях міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Згідно статті 78 Земельного кодексу України право власності на землю-це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу , а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Частинами першою та другою статті 83 Земельного кодексу україни визначено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Відповідно до абзацу першого частини першої та частини другої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до частини першої статті 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад.

Зазначена стаття Земельного кодексу України надає відповідачу дискреційне (самостійне) право на вирішення кола питань в межах закону.

Ухвалою Львівської міської ради від 21.06.2018 року № 3615 «Про підтримку місцевої ініціативи «Про надання статусу скверу громадському простору за адресою: вул. О. Кульчицької, 18» ухвалено підтримати місцеву ініціативу «Про надання статусу скверу громадському простору за адресою: вул. О. Кульчицької, 18» згідно з додатком.

Вказаним додатком передбачено: МІСЦЕВА ІНІЦІАТИВА "Про надання статусу скверу громадському простору за адресою: вул. О. Кульчицької, 18".

Ініціативна група мешканців: ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 .

Кількість дійсних підписів на підтримку місцевої ініціативи: 602. Дата реєстрації місцевої ініціативи: 30.05.2018 року.

Письмово описана проблема: «Надання статусу скверу громадському простору за адресою: вул. О. Кульчицької, 18, є необхідною передумовою для збереження зеленої зони для потреб громади Залізничного району міста Львова, зокрема, мешканців вулиць О. Кульчицької, С. Петлюри, І. Виговського, Любінської, Садової, Кульпарківської та багатьох інших.

Вказана територія є вкрай важливою для мешканців мікрорайону та парафіян Храму Всіх Святих Українського Народу. Перш за все, з огляду на близьке розташування до храму. Так, кожного року, під час святкування Воскресіння Господнього на даній території громада св`ятить паски та крашанки, тут відбуваються святкові заходи у день храмового свята, під час яких практично уся галявина стає заповненою людьми. Церква забезпечує систематичне прибирання зазначеної ділянки. Також, дана територія використовується мешканцями як певна зона відпочинку. Кожного дня сюди приходять батьки з маленькими дітьми, підлітки та пенсіонери, щоб провести своє дозвілля, поспілкуватися та просто відпочити. Саме тут зосереджені зелені насадження та розташовані лавочки аби мешканці метушливого міста мали місце для спокійного відпочинку. Більшість дерев та зелених насаджень у цій зоні було висаджено руками самих мешканців, що в свою чергу свідчить про небайдужість мешканців до даного зеленого куточка та надає ще більшої суспільної цінності та громадської значущості даній місцевості. Варто згадати, що влітку минулого року з`явилась інформація про потенційну небезпеку забудови зони рекреаційного призначення за адресою: вул. О. Кульчицької, 18, і ми спільно стали на її захист. Так, на громадських слуханнях 02 серпня 2017 року "Щодо будівництва на території громадського простору по вул. О. Кульчицької, 18" 161 представник громади підтримав резолюцію "Заборонити будівництво на території громадського простору по вул. О.Кульчицької, 18". Це були одні із наймасовіших локальних громадських слухань, які до того ж відбувались у сезон відпусток.

Ділянка по вулиці О. Кульчицької, 18, має не лише рекреаційне, традиційне та обрядове значення. Це територія, яка об`єднує мешканців, робить нас дружніми та єдиними. Більше того, громада вже довгий час виношує ідею облаштування території вказаного громадського простору відповідно до сучасних вимог».

Згідно інформаційної довідки щодо проекту ухвали на підтримку місцевої ініціативи «Про надання статусу скверу громадському простору за адресою вул.О.Кульчицької, 18» 30.05.2018 року ініціативною групою мешканців подано 606 підписів громадян України,з яких 602 підписи є дійсними.

Вищезазначена Місцева ініціатива відповідає Тимчасовому положенню про місцеві ініціативи у м.Львові, затвердженого ухвалою Львівської міської ради № 1969 від 18.05.2017 року та не містить заборон, передбачених п.1.7 Тимчасового положення.

Слід зазначити, що ухвала Львівської міської ради №1969 від 18.05.2017 року не оскаржувалась, є чинною.

У відповідності до п.5.2 вищезазначеного Положення управління «Секретаріат ради» підготував проект ухвали про підтримку даної ініціативи.

За результатом розгляду проект ухвали стосовно місцевої ініціативи міська рада може прийняти рішення про його підтримку або відмову.

Згідно протоколу пленарного засідання 13-ї сесії Львівської міської ради 7-го скликання 21.06.2018-27.06.2018 року п.30 розглядався проект ухвали «Про підтримку місцевої ініціативи «Про надання статусу скверу громадському простору за адресою:вул. О. Кульчицької, 18». Згідно результатів голосування - За - 37, Проти - 0, Утрим.- 0. Ухвалу прийнято.

На підставі наведеного, керуючись чинним законодавством Львівською міською радою 21.06.2018 року прийнято ухвалу № 3615 «Про підтримку місцевої ініціативи «Про надання статусу скверу громадському простору за адресою: вул. О. Кульчицької, 18».

Не погодившись з вищевказаною ухвалою, вбачаючи в ній порушення своїх прав та законних інтересів, в листопаді 2019 року ТзОВ «Спортивний клуб «Сокіл» звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом про визнання протиправною та скасування ухвали Львівської міської ради №3615 від 21.06.2018 року «Про підтримку місцевої ініціативи «Про надання статусу скверу громадському простору за адресою: вул. О. Кульчицької,18».

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.161 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

В обгрунтування заявлених позовних вимог позивач у позовній заяві посилається на ухвалу Львівської міської ради від 27.12.2007 №1478 «Про погодження ТзОВ «Спортивний клуб «Сокіл» місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул.О.Кульчицької,18 у м.Львові», відповідно до пункту 1 якої міська рада погодила Товариству з обмеженою відповідальністю «Спортивний клуб «Сокіл» місце розташування земельної ділянки та надала дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,18 га на вул.О.Кульчицької, 18 в оренду терміном на 10 років для будівництва та обслуговування спортивно-оздоровчого комплексу з готелем, закладом громадського харчування і офісними приміщеннями з підземними автостоянками за рахунок земель житлової та громадської забудови, та, відповідно до п.2 якої, міська рада зобов`язала ТзОВ «Спортивний клуб «Сокіл» подати у встановленому порядку проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для затвердження міською радою.

Позивач стверджує, що ним було виготовлено технічну документацію з землеустрою та за замовленням позивача відділом Держземагентства у м.Львові 09.06.2015 зареєстровано земельну ділянку площею 1,18 га за адресою: м.Львів, вул.О.Кульчицької,18 та присвоєно їй кадастровий номер 4610136300:04:007:0059.

Матеріалами справи підтверджується, визнається й відповідачем, що ухвалою від 27.12.2007 №1478 Львівська міська рада надала Товариству з обмеженою відповідальністю «Спортивний клуб «Сокіл» дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,18 га на вул.О.Кульчицької, 18 в оренду терміном на 10 років для будівництва та обслуговування спортивно-оздоровчого комплексу з готелем, закладом громадського харчування і офісними приміщеннями з підземними автостоянками за рахунок земель житлової та громадської забудови.

Слід зазначити, що ухвала Львівської міської ради від 27.12.2007 №1478 Товариством з обмеженою відповідальністю «Спортивний клуб «Сокіл» не оскаржувалась, зокрема в частині її п.2, та набрала чинності.

Відповідно ж до 2 зазначеної ухвали, Товариство з обмеженою відповідальністю «Спортивний клуб «Сокіл» мало обов`язок у тримісячний термін у встановленому порядку подати проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для затвердждення міською радою.

У термін, встановлений у п.2 ухвали від 27.12.2007 №1478 ТОВ «Спортивний клуб «Сокіл» не подало до Львівської міської ради на затвердження проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та із заявами/клопотаннями, зокрема, про внесення змін у п.2 ухвали №1478 від 27.12.2007 до Львівської міської ради не зверталось.

Доказів зворотнього матеріали справи не містять і про наявність таких доказів сторони, зокрема позивач, не вказує.

Частиною першою статті 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Положеннями статті 123 ЗК України визначено, що передача земельних ділянок відбувається шляхом прийняття рішення на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Згідно з частиною шостою статті 186 ЗК України проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу, і затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

З наведених норм можна зробити висновок, що набуття особами права власності або користування на земельну ділянку відбувається поетапно - починаючи з отримання дозволу на розробку проекту землеустрою, який оформлюється відповідним рішенням органу місцевого самоврядування або органу державної влади, погодження та затвердження такого проекту землеустрою та завершується рішенням про передачу земельної ділянки у власність або користування. Слід зауважити, що ухвала про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за своєю правовою природою є ненормативним індивідуальним актом застосування норм права (правозастосовчим актом індивідуальної дії), який за юридичними наслідками відноситься до правоконстатуючих актів (констатує факт надання згоди), є виконаним в силу самого факту його прийняття.

Відповідно до практики Великої Палати Верховного Суду отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного вирішення питання про надання її у власність, а тому не створює правових наслідків, крім тих, що пов`язані з неправомірністю прийняття рішення органом місцевого самоврядування (постанова від 28 листопада 2018 року у справі № 826/5735/16). Рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою є стадією процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку. Однак отримання такого дозволу не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття такого права, оскільки дозвіл не є правовстановлюючим актом, (постанова від 17 жовтня 2018 року у справі № 380/624/16-ц).

Розпорядження про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок є одним з підготовчих етапів і обов`язковою передумовою до розгляду уповноваженим органом державної влади або органу місцевого самоврядування питання щодо передачі землі в оренду для зацікавленої особи і зовсім не гарантує їй подальше отримання землі в оренду.Така правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 13 грудня 2016 року в справі № 815/5987/14, постанові Верховного Суду від 13 березня 2018 року в справі № 766/6141/16-а. Надання дозволу на розробку проекту землеустрою, що не реалізований замовником протягом тривалого часу, не є перешкодою з боку уповноваженого органу у наданні такого дозволу іншим особам з метою ефективного використання в подальшому такої земельної ділянки.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, підстави набуття права власності на землю передбачені ст. 116 Земельного кодексу України.

Ст. 125 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав; ст. 126 Земельного кодексу України - право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Однак, позивачем не подано жодного документу, передбаченого Земельним кодексом України, на підставі якого у нього виникло б право на земельну ділянку по вул.Кульчицької, 18.

При цьому, згідно витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 09.06.2015 року № НВ 4602246582015 (долученого до матеріалів справи позивачем), земельна ділянка є комунальною, а отже, згідно ст.83 Земельного кодексу України Львівська міська рада, враховуючи чинне законодавство України мала право розпоряджатися належною їй земельною ділянкою, а саме надати статусу скверу громадському простору за адресою: вул. О.Кульчицької, 18.

У ТзОВ «Спортивний клуб «Сокіл» не виникало майнових прав на земельну ділянку, які могли б бути порушені державними органами і висновок про це викладений у п.70-71 рішення Європейського суду з прав людини «Рисовський проти України» від 20.10.2011 року.

Щоб скористатися захистом статті 1 Першого протоколу, особа повинна мати хоч якесь право, передбачене національним законодавством, яке може вважатися правом власності з точки зору Конвенції.

ТзОВ «Спортивний клуб «Сокіл» не набуло права власності чи права користування земельною ділянкою, оскільки підставою подання позову є ухвала Львівської міської ради від 27.12.2007 року №1478 «Про погодження ТзОВ «Спортивний клуб «СОКІЛ» місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. О.Кульчицької, 18 у м. Львові», якою лише орієнтовно погоджено місце розташування земельної ділянки та надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Право ж власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди виникає з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 Земельного кодексу України).

За змістом позовної заяви позивачем не аргуметовано підстав позову, а саме як оскаржувана ухвала порушує його права чи охоронювані законом інтереси.

Чинним законодавством України не передбачено таких підстав для виникнення права на землю, як «законний інтерес» та «виникнення правовідносин щодо надання земельної ділянки у користування». Прийняття рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки в оренду є виключним право (не обов`язком) органу місцевого самоврядування щодо розпорядженням землею, яка є комунальною власністю.

Не видається за можливе визнати аргументованим, тобто таким , що є підставою для задоволення позову у даній справі, посилання позивача на невиконання відповідачем судового рішення, а саме - постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2012 року у справі № 26592/11/9104.

З матеріалів у справі вбачається, що проект ухвали «Про затвердження ТзОВ «Спортивний клуб «Сокіл» проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки на вул.О.Кульчицької, 18» розглядався на пленарному засіданні 5-ї сесії Львівської міської ради 26.12.2016 року та був відхилений, оскільки не набрав необхідної кількості голосів.

Ухвалою Львівської міської ради №260 від 17.03.2016 р. затверджено регламент Львівської міської ради 7-го скликання.

Згідно з ч. 1 ст.2 вказаного Регламенту, регламент Ради (надалі - Регламент) встановлює порядок скликання сесій Ради, підготовки і розгляду нею питань, прийняття рішень Ради та з інших процедурних питань.

Відповідно до частин 1-3 ст.62 Регламенту, Рішення Ради приймається відкритим голосуванням більшістю голосів від загального складу Ради за винятком випадків, зазначених у цьому Регламенті.

За пропозицією головуючого проект рішення ради приймається за основу у разі, коли рада підтримує основні принципи, положення, критерії та структуру проекту, однак має до нього пропозиції і зауваження.

Після розгляду пропозицій і зауважень проект рішення приймається в цілому або вважається відхиленим, якщо в цілому проект рішення не отримав необхідної більшості голосів на підтримку.

Будь-який проект рішення або пропозиція, які не отримали необхідної більшості голосів на підтримку, вважаються відхиленими. Таке відхилення проекту рішення заноситься до протоколу пленарного засідання як рішення Ради.

Таким чином, фактично однією із підстав для визнання незаконною та скасування ухвали Львівської міської ради №3615 від 21.06.2018 є незгода позивача з діями відповідача, вчиненими на виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2012 року у справі № 26592/11/9104.

З цього приводу суд вбачає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» .

Згідно з положеннями частини 1 статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

В частині 1 статті 11 цього Закону йдеться про те, що державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

З аналізу вищезазначених законодавчих норм убачається, що не можна зобов`язати суб`єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження» .

Згідно статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України визначаються спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, зокрема, до них належать: зобов`язання суб`єкта владних повноважень надати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення та інше.

Відповідно до вимог статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду.

Суд звертає увагу, що вищезазначені правові норми Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Наявність у Кодексі адміністративного судочинства України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, який не передбачає можливості подання окремого позову.

Відповідно до статті 1291 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

Порядок оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, прийнятого на виконання судового рішення, є більш оптимальним для особи, яка вважає що її права порушені, з огляду, зокрема, на положення частини 5 статті 383 КАС України, відповідно до якої, розгляд заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень здійснюється судом протягом 10 днів, з дня її отримання.

Суд також враховує, що винесення судового рішення, яке передбачає оцінку судового рішення прийнятого в іншій справі, буде суперечити статті 1291 Конституції України.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що обраний позивачем спосіб захисту ( оскарження ухвали відповідача №3615 від 21.096.2018) не усуває юридичного конфлікту та не відповідає об`єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним.

Відповідно, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звертатися до суду в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не подавати з цих підстав новий позов в порядку господарського судочинства.

Підсумовуючи вище наведене, суд зазначає, що визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.

За наведеного, суд погоджується з доводами відповідача про те, що у випадку порушеного права ТзОВ «Спортивний клуб «Сокіл» невиконанням рішення суду у адміністративній справі, це не є підставою подання позову до господарського суду, оскільки у силу норми ст.383 КАСУ вправі звертатись з відповідною заявою до суду, чи виконувати дане рішення у порядку виконавчого провадження, що позивачем здійснено не було. А наявність рішення суду від 02.02.2012 року у справі № 26592/11/9104, яким зобов`язано Львівську міську раду розглянути питання затвердження проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки площею 1,18 га на вул. О.Кульчицької ТзОВ «Сокіл», не підтверджує того, що порушено право позивача шляхом прийняття Львівською міською радою оскаржуваної ухвали від 21.06.2018 року № 3615 «Про підтримку місцевої ініціативи «Про надання статусу скверу громадському простору.

Позивач стверджує, що «відповідачем шляхом прийняття оскаржуваної ухвали свавільно позбавлено його права на передачу у користування земельної ділянки, проект землеустрою якої було розроблено позивачем згідно ухвали від 27.12.2007 року №1478 «Про погодження ТзОВ «Спортивний клуб «Сокіл» місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. О. Кульчицької, 18 у м. Львові», погоджено Товариству з обмеженою відповідальністю «Спортивний клуб «СОКІЛ» місце розташування земельної ділянки та надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,18 га на вул.О Кульчицької, 18 в оренду терміном на 10 років для будівництва та обслуговування спортивно-оздоровчого комплексу з готелем, закладом громадського харчування і офісними приміщеннями з підземними автостоянками за рахунок земель житлової та громадської забудови.

Заборона забудови земельної ділянки по вул. Кульчицької, 18 передбачена задовго до прийняття оскаржуваної ухвали, а саме 21.05.2015 року № 4657 ухвалою Львівської міської ради «Про затвердження містобудівної документації «План зонування території м.Львова (зонінг) Залізничного та Шевченківського районів». Дана ухвала є чинною і обов`язковою до виконання на відповідній території, згідно ст.144 Конституції України.

Доказів зворотнього матеріали справи не містять.

Згідно листа правління урбаністики та архітектури від 10.05.2019 року № 4-2401 647 земельна ділянка орієнтовною площею 1,0217 га на вул.О.Кульчицької,18 у м.Львові відповідно до плану зонування території Залізничного району, затвердженого ухвалою сесії Львівської міської ради від 21.05.2015 року № 4657 розташована в межах функціональної зони Р-3 - рекреаційна зона озеленених територій загального користування.

Переважні види використання даних земельних ділянок - парки, сквери, бульвари, доріжки, алеї та ін.

Дозволені види забудови - малі архітектурні форми. Супутні види забудови - громадські вбиральні, парковки, господарські споруди обслуговування парку.

Допустимі види забудови - спортмайданчики, пункти прокату спортивного та ігрового інвентаря, літні театри та ін.

Капітальна забудова у межах функціональної зони РЗ не передбачена.

Таким чином, із 21.05.2015 р. використання земельної ділянки по вул. О. Кульчицької, 18 для будівництва та обслуговування спортивно-оздоровчого комплексу з готелем, закладом громадського харчування і офісними приміщеннями з підземними автостоянками не відповідатиме містобудівній документації.

Отже, зокрема, починаючи із 21.05.2015 р. у ТОВ "Спортивний клуб «Сокіл» втратились навіть будь-які правомірні очікування щодо земельної ділянки по вул. О. Кульчицької, 18.

Орган державної влади чи місцевого самоврядування має правові підстави для надання особі дозволу на розроблення документації із землеустрою на земельну ділянку, яка вже сформована за заявою іншої особи, яка звернулася раніше, оскільки отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у користування (постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справі № 463/3375/15-а).

Отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її в оренду, що фактично вказує про відсутність обтяжень земельної ділянки у такому випадку.

У позивача не має підстав вважати приорітетність того чи іншого заявника на стадії надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а відтак - і порушеного права позивача.

Згідно із приписами статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

У позивача не виникло право на користування на земельну ділянку. При цьому захист прав позивача має бути нерозривно пов`язаним з таким фактом, що у особи існує правовий інтерес як власника або як користувача на цю земельну ділянку.

Позивач не довів того, що оскаржувана ним ухвала порушує його права та законні інтереси.

Дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки означає дозвіл власника земельної ділянки здійснити певні дії на землі власника, аби мати змогу в подальшому точно визначити предмет оренди. Отже, цей дозвіл наділяє заінтересовану особу повноваженням ідентифікувати на землі власника земельну ділянку, яку ця особа бажає отримати в оренду в майбутньому. У постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 380/624/16-ц (провадження № 14-301цс18) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою не є правовстановлюючим актом і не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття права власності чи користування на земельну ділянку.

Якщо особа, отримавши дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, сама зволікає з його розробкою та поданням на затвердження, вона цілком може очікувати, що земельна ділянка буде надана в користування іншій особі.

Зволікання із поданням на затвердження проекту землеустрою не свідчить про добросовісну поведінку позивача.

Відповідно до Ухвали № 1478 від 27.12.2007 Про погодження ТзОВ "Спортивний клуб "Сокіл" місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул.О.Кульчицької, 18 у м.Львові зазначено:

Товариству з обмеженою відповідальністю "Спортивний клуб "Сокіл" у тримісячний термін подати у встановленому порядку проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для затвердження міською радою.

Однак ТОВ "Спортивний клуб "Сокіл" у тримісячний термін не подав проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для затвердження міською радою, про що суд вже зазначав вище в рішенні.

Таке звернення не мало місця ні у 2008, ні у 2009, ні у першому півріччі 2010 року, що слідує зі змісту наявного у справі судового рішення від 02.02.2012. Жодних реальних дій, як встановлено, на реалізацію рішення суду від 02.02.2012 №25592/11/9104, позивач з 2012 по 2021 рік не вчиняв.

З аналізу постанови Верховного Суду України від 13 грудня 2016 року в справі № 815/5987/14 та постанови Верховного Суду від 13 березня 2018 року в справі № 766/6141/16 слідує, що надання дозволу на розробку проекту землеустрою, що не реалізований замовником протягом тривалого часу, не є перешкодою з боку уповноваженого органу у наданні такого дозволу іншим особам з метою ефективного використання в подальшому такої земельної ділянки...

Таким чином, не реалізація Позивачем дозволу на розробку проекту землеустрою протягом тривалого часу, не є перешкодою з боку Львівської міської ради розпорядитись землею з метою ефективного використання в подальшому такої.

Ця обставина додатково підтверджує правомірність прийняття оскаржуваної ухвали.

Метою розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є її індивідуалізація (конкретизація). Здійснення такої індивідуалізації, зокрема, дозволяє здійснити формування земельної ділянки.

Розробка проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та його затвердження хоча й здійснюється заявником з метою отримання земельної ділянки в користування, однак вчиняється саме в інтересах територіальної громади чи держави з метою формування такої земельної ділянки. Тому в разі неотримання в користування такої земельної ділянки особа, яка понесла витрати на розробку та погодження проекту землеустрою, за умови формування земельної ділянки, може претендувати на відшкодування здійснених витрат.

Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до пунктів «б», «ґ» статті 5 ЗК України земельне законодавство базується на принципах, зокрема, забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; забезпечення гарантій прав на землю.

Земля є унікальним обмеженим природним ресурсом. Земля є базисним ресурсом, на якому будується добробут суспільства.

Отже, розподіл землі є особливо чутливим до принципів справедливості, розумності і добросовісності (пункт 6 частини першої статті З ЦК України).

Неконкурентне надання землі у користування за наявності двох або більше бажаючих не відповідає зазначеним принципам. Зокрема, не можна вважати справедливим і розумним надання землі особі, яка раніше за інших дізналася про існування вільної земельної ділянки і звернулася з відповідною заявою. Крім того, такий підхід стимулює використання інсайдерської інформації, що є одним із проявів корупції, а тому є неприпустимим.

Оскаржувана ухвала прийнята з врахування громадської думки та з метою задоволення суспільного інтересу, та із дотриманням принципів справедливості, розумності і добросовісності.

У своєму Рішенні №18-рп/2004 від 01.12.2004 р. Конституційний Суд України визначив основні ознаки охоронюваного законом інтересу, як правового феномену, який:

а) виходить за межі змісту суб`єктивного права;

б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони;

в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб;

г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права;

д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом;

є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним. А також дав його дефініцію. Охоронюваний законом інтерес - це прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Законні інтереси, які не опосередковані правовими нормами - це доправова категорія, так як інтерес передує правам та обов`язкам, тобто виступає як «суб`єктивне право, що може виникнути у майбутньому».

Таким чином, Конституційний суд у своєму рішенні чітко не розмежував способи захисту суб`єктивного права від способів захисту інтересу, який існує поза конкретним суб`єктивним правом. Як зазначає Конституційний суд України, прагнення особи користуватися благом на підставі законного інтересу, але поза суб`єктивним правом відрізняється від того ж самого прагнення, але в рамках наявного у особи суб`єктивного права. Тобто, в першому випадку законний інтерес не передбачає вимог певних дій від інших осіб або чітко встановлених меж поведінки, в іншому випадку - при суб`єктивному праві - інтерес задовольняється шляхом покладення на певних осіб відповідного суб`єктивному праву обов`язку.

Однак є питання часового обмеження законності інтересу. В даному випадку необхідно застосовувати концепцію the rule against perpetuities (правило проти вічності), зміст якої передбачає, що законний інтерес не може охоронятися вічно. Існують певні часові межі, в рамках яких і може відбуватися відповідний захист інтересу.

Оскарження позивачем ухвали суперечить законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності.

У позивача у даній справі немає жодного охоронюваного законом інтересу.

Слід також зазначити, що не знаходять свого підтвердження у матеріалах справи доводи позивача про те, що оскаржуваною ухвалою №3615 від 21.06.2018 відповідач скасував ухвалу від 27.12.2007 №1478. Жодного рішення ( у т.ч. і в оскаржуваній ухвалі) про скасування ухвали від 27.12.2007 №1478 Львівська міська рада не приймала.

Таким чином, судом не встановлено факту виникнення (зміни чи припинення) будь-яких цивільних прав чи обов`язків позивача за наслідками прийняття оскаржуваного рішення Львівською міською радою, а тому слід вважати його твердження про порушення оскаржуваним рішенням прав та охоронюваних законом інтересів не доведеним.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. 76, 77, 78, 79 належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Таким чином, зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 1921,00 грн. покладаються на позивача.

Керуючись статтями 2, 13, 74, 76-79, 86, 129, 236-240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. В задоволенні позову відмовити.

2. Судові витрати позивача покласти на позивача.

3. Призначити судове засідання щодо вирішення питання про судові витрати (витрати на професійну правничу допомогу) на 08.07.2021 на 14:00 год.

4. Судове засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Львівської області за адресою: 79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128, 2-ий поверх, зал судових засідань №9.

5. Третій особі, в строк до 30.06.2021 включно: подати суду докази на підтвердження судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) у зв`язку з розглядом справі №914/2219/19 з доказами скерування їх копій учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.