ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.06.2021Справа № 910/4186/21

Господарський суд міста Києва, в складі судді Баранова Д.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Приватного підприємства "Кредобуд-Інвест" (10029, Житомирська обл., м. Житомир, вул. Лесі Українки, буд. 40, кв. 9; ідентифікаційний код 34216525)

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Колективне автотранспортне підприємство № 7477" (02140, місто Київ, вул. Б. Гмирі, буд. 9; ідентифікаційний код 25279109)

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "ВС-Транс" (02099, м. Київ, вул. Ялтинська, буд. 5-Б, кім.12; ідентифікаційний код 39803485)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Аркс" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8; ідентифікаційний код 20474912)

про стягнення 47 475, 20 грн

без повідомлення (виклику) представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Приватне підприємство "Кредобуд-Інвест" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Колективне автотранспортне підприємство № 7477" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ВС-Транс", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Аркс", в якому позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів матеріальну шкоду (збитки) 40 000,00 грн, пеню - 4 157, 37 грн, 3 % річних - 1 006, 55 грн, інфляційні втрати - 2 311, 28 грн, що в загальному становить 47 475, 20 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що матеріальна шкода (збитки) в розмірі 40 000, 00 грне підлягають відшкодуванню відповідачами, як володільцями джерел підвищеної небезпеки, винних в ДТП, в результаті якого пошкоджено вантаж, обов`язок перевезення якого взяв на себе позивач.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.2021 позовну заяву Приватного підприємства "Кредобуд-Інвест" залишено без руху, позивачу встановлено п`ятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліку шляхом подання до суду: доказів направлення (опис вкладення та фіскальний чек) копії позовної заяви з доданими до неї документами на адресу відповідачів та третьої особи; інформації щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.

20.04.2021 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання позивача на усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.2021 позовну прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд вказує, що ухвала від 23.04.2021 направлялась наступним чином: поштовим повідомленням № 0105479965761 на адресу відповідача-1 та була отримана представником 17.05.2021; поштовим повідомленням № 0105479965770 на адресу відповідача-2 та була отримана представником 13.05.2021.

Однак станом на дату ухвалення рішення відзивів на позовну заяву від відповідачів не надійшло.

Також ухвала надсилалась на адресу третьої особи поштовим повідомлення № 0105479965788 та була отримана представником 11.05.2021, проте письмових пояснень до суду не подано.

Таким чином, приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до ч. 5, 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи

Розглянувши подані до суду матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

05.05.2020 між Фермерським господарством "АСК" (замовник) та Приватним підприємством "Кредобуд-Інвест" (виконавець) укладено договір - заявка на перевезення вантажу № 05052020, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець бере на себе обов`язок здійснити перевезення (організувати перевезення).

Маршрут перевезення: с. Новомихайлівка, Долинського району Кіровоградська область - с. Зороків, Черняхівського району Житомирської області - м. Болехів Івано-Франківська область.

Найменування, тип вантажу: сільськогосподарська техніка.

Адреса завантаження: с. Новомихайлівка, Долинського району, Кіровоградської області.

Адреса розвантаження: с. Зороків, Черняхівського району Житомирської області - м. Болехів Івано-Франківської області.

Дата та час завантаження 06.05.2020 року.

Позивач зазначає, що у зв`язку з відсутністю власних транспортних засобів ним було найнято автомобілі для здійснення перевезення: DAF НОМЕР_1 ; MAN НОМЕР_2 ; MAN НОМЕР_3 ; RENAULT НОМЕР_4 .

05.05.2020 між Приватним підприємством "Кредобуд-Інвест" та Приватним підприємством "Транс-Авто-Д" укладено договір-заявку на перевезення зазначеного вище вантажу за вказаним маршрутом.

За даним договором для здійснення перевезення було надано автомобілі: MAN НОМЕР_2 з напівпричепом НОМЕР_5 (водій ОСОБА_1 ) та MAN НОМЕР_3 з напівпричепом НОМЕР_6 (водій ОСОБА_2 ).

05.05.2020 між Приватним підприємством "Кредобуд-Інвест" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Два вікна" укладено договір-заявку на перевезення зазначеного вище вантажу за вказаним маршрутом.

За даним договором для здійснення перевезення було надано автомобіль RENAULT НОМЕР_4 з напівпричепом НОМЕР_7 (водій ОСОБА_3 ).

05.05.2020 між Приватним підприємством "Кредобуд-Інвест" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Колективне автотранспортне підприємство № 7477" укладено договір-заяву № 1 на перевезення зазначеного вище вантажу за вказаним маршрутом.

За даним договором для здійснення перевезення було надано автомобіль DAF НОМЕР_1 з напівпричепом НОМЕР_8 .

Пунктом 10 договору-заявки № 1 закріплено, що вартість перевезення становить 67 000, 00 грн. Оплата 40 000, 00 грн в день завантаження. Повний розрахунок до розвантаження в м. Болехів.

Позивач зазначає, що ним на виконання вказаного договору 05.05.2020 було сплачено відповідачу кошти в розмірі 40 000, 00 грн.

Також із позовної заяви вбачається, що Приватним підприємством "Транс-Авто-Д" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Два вікна" умови укладених договорів на перевезення вантажів було виконано в повному обсязі.

Проте, що стосується виконання договору перевезення Товариством з обмеженою відповідальністю "Колективне автотранспортне підприємство № 7477" позивач зазначає наступне.

07.05.2020 водій відповідача-1 о 07 год. 00 хв., рухаючись по А/Д Р-18 0 км+500 м, керуючи транспортним засобом "DAF CF 85.430", номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом "NOOTEBOOM EURO 48-03", номерний знак НОМЕР_8 , здійснюючи поворот праворуч, не врахував дорожньої обстановки та скоїв наїзд на електроопору. При дорожньо-транспортній пригоді, транспортний засіб та вантаж, а саме сівалка, отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

13.07.2020 суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Білик Г.О., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності (справа № 361/3136/20, провадження № 3/361/1747/20), постановив ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 340,00.

Позивач зазначає, що вантажу було завдано шкоди внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки вантажного сідлового тягача DAF CF 85.430 та напівпричепу "NOOTEBOOM ЕURO" 48-03 1993 р.в.. д.н. НОМЕР_8 .

Відповідно до свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів, власником вантажного сідлового тягача DAF CF 85.430, 2004 р.в., д.н. НОМЕР_9 є ТОВ "КАТП №7477", а власником напівпричепу "NOOTEBOOM EURO" 48-03 1993 р.в.. д.н. НОМЕР_8 , є ТОВ "ВС ТРАНС".

Таким чином, позивач просить суд стягнути з відповідачів, як власників джерел підвищеної небезпеки, які відповідно завдали шкоди іншій особі (майну) суму коштів в розмірі 40 000, 00 грн, які були сплачені позивачем на користь відповідача-1 за договором - заявкою № 1 від 05.05.2020 у якості матеріальних збитків (шкоди).

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Проаналізувавши зміст укладеного між позивачем та відповідачем-1 договору-заявки № 1 від 05.05.2020, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором перевезення.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом ст. 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Статтею 909 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

За перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата. (ст. 916 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 919 Цивільного кодексу України перевізник зобов`язаний доставити вантаж, пасажира, багаж, пошту до пункту призначення у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків - у розумний строк.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем на виконання умов договору - заявки на перевезення вантажу № 05052020 від 05.05.2020, укладеного з Фермерським господарством "АСК", а саме для перевезення вантажу - сільськогосподарської техніки, у зв`язку із відсутністю власних транспортних засобів було на підставі договору - заявки № 1 від 05.05.2020, укладеного з відповідачем-1, залучено до перевезення автомобіль DAF, д.н. НОМЕР_9 з напівпричепом "NOOTEBOOM EURO", д.н. НОМЕР_8 .

Згідно свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу автомобіль DAF, д.н. НОМЕР_9 належить відповідачу-1, а напівпричеп "NOOTEBOOM EURO", д.н. НОМЕР_8 - відповідачу-2.

Як вбачається із доводів позивача, ним на виконання умов договору - заявки № 1 від 05.05.2020 на користь відповідача-1 було сплачено передоплату в розмірі 40 000, 00 грн. Даний факт не заперечується відповідачами, а відтак є встановлений судом.

Із наявної в матеріалах справи транспортної накладної № 1 від 06.05.2020 вбачається, що автомобіль DAF, д.н. НОМЕР_9 з напівпричепом "NOOTEBOOM EURO", д.н. НОМЕР_8 у пункті завантаження - с. Бокове, Долинський р-н, Кіровоградської області було завантаженого сільськогосподарською технікою вантажовідправником - Фермерським господарством "АСК". Водій зазначеного автомобіля - ОСОБА_4 .

Однак, відповідачем-1 належним чином не виконано умови договору - заявки № 1 від 05.05.2020 та відповідно не доставлено вантаж вантажоодержувачу у зв`язку із ДТП, яка сталася 07.05.2020 під час перевезення.

Як вбачається із постанови Броварського міськрайонного суду Київської області від 1.07.2020 у справі № 361/3136/20 вбачається, що ОСОБА_4 , здійснюючи поворот праворуч, не врахував дорожньої обстановки та скоїв наїзд на електроопору. При дорожньо-транспортній пригоді, транспортний засіб та вантаж, а саме сівалка, отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Даною постановою вину ОСОБА_4 встановлено та відповідно притягнуто до адміністративної відповідальності.

Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Таким чином, позивач у прохальній частині позову просить суд стягнути з відповідачів солідарно 40 000, 00 грн матеріальної шкоди (збитків), як з осіб відповідальних за спричинену шкоду сільськогосподарській техніці (матеріальні пошкодження з матеріальними збитками).

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст. 923 Цивільного кодексу України у разі прострочення доставки вантажу перевізник зобов`язаний відшкодувати другій стороні збитки, завдані порушенням строку перевезення, якщо інші форми відповідальності не встановлені договором, транспортними кодексами (статутами).

Із матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповідача-1 з претензією від 10.09.2020 щодо повернення сплачених коштів - 40 000, 00 грн, а також 1 744, 26 грн - пені та 403, 27 грн - 3 % річних.

Відповіді на вказану претензію матеріали справи не містять, проте вбачається, що конверт з останньою було повернуто на адресу позивача не отриманим за закінченням терміну зберігання.

Також суд вказує, що в обґрунтування заявлених вимог позивач в тому числі посилається на загальні правові норми, що регулюються виконання господарських договорів - 174, 179, 180, 193 Господарського кодексу України, ст. 525, 526, 629, 1188 Цивільного кодексу України та ст. 22 Цивільного кодексу України, ст. 220, 224, 225 Господарського кодексу України, які регулюють відшкодування збитків.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків.

Згідно ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За змістом статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані ним збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з частиною першою статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною;

неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною;

матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Для застосування такої відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Проте, статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками є обов`язковою умовою відповідальності. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку.

Відшкодуванню підлягають збитки, що стали безпосереднім, і що особливо важливо, невідворотним наслідком порушення боржником зобов`язання чи завдання шкоди. Такі збитки є прямими. Збитки, настання яких можливо було уникнути, які не мають прямого причинно-наслідкового зв`язку є опосередкованими та не підлягають відшкодуванню.

Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача.

Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18.

Суд, дослідивши матеріали справи зазначає, що позивачем не надано до матеріалів справи та відповідно не доведено належними та допустимими доказами заподіяння діями відповідачів збитків у розмірі 40 000, 00 грн, а саме суть (склад) та розмір заявлених збитків.

Крім того, суд вказує, що позивачем не доведено причинного зв`язку між протиправною поведінкою відповідача-1 та 2 та сумою заявлених збитків.

Також суд вважає за доцільне зазначити, що як вбачається із постанови Броварського міськрайонного суду Київської області від 13.07.2020 у справі № 361/3136/20 при дорожньо-транспортній пригоді механічні пошкодження з матеріальними збитками отримав пошкоджений транспортний засіб DAF, д.н. НОМЕР_9 з напівпричепом "NOOTEBOOM EURO", д.н. НОМЕР_8 та вантаж - сівалка, які відповідно не належать на праві власності позивачу.

Крім того, матеріали справи не містять доказів того, що позивачем відшкодовувалась шкода, заподіяна власнику сівалки - Фермерському господарству "АСК".

При тому суд вказує, що стягнення позивачем коштів в розмірі 40 000, 00 грн у якості збитків позивачем є нормативно не обґрунтовано, а з огляду на те, що вказана сума була сплачена позивачем у якості передоплати за договором-заявкою № 1 від 05.05.2020 за переконанням суду остання може бути стягнута у якості повернення провізної плати у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем саме умов договору перевезення - не доставлення вантажу, а не як матеріальна шкода (збитки) як це зазначено також у прохальній частині позову у зв`язку з чим позовні вимоги не підлягають задоволенню.

З огляду на те, що позивачем не доведено підстави стягнення з відповідачів збитків, суд не вбачає підстав для нарахування пені, 3 % річних та інфляційних втрат.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України , Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Приватного підприємства "Кредобуд-Інвест" (10029, Житомирська обл., м. Житомир, вул. Лесі Українки, буд. 40, кв. 9; ідентифікаційний код 34216525) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Колективне автотранспортне підприємство № 7477" (02140, місто Київ, вул. Б. Гмирі, буд. 9; ідентифікаційний код 25279109), Товариства з обмеженою відповідальністю "ВС-Транс" (02099, м. Київ, вул. Ялтинська, буд. 5-Б, кім.12; ідентифікаційний код 39803485), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Аркс" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8; ідентифікаційний код 20474912) про стягнення 47 475, 20 грн - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 29.06.2021

Суддя Д.О. Баранов