ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.07.2021 року м.Дніпро

Справа № 904/5394/20

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач)

суддів: Кузнецова В.О., Чередка А.Є.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Управління соціальної політики Нікопольської міської ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.04.2021 (прийняте суддею Юзіковим С.Г., повне судове рішення складено 23.04.2021) у справі № 904/5394/20

за позовом Управління соціальної політики Нікопольської міської ради

до Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі"

про стягнення 90 835, 14 грн

ВСТАНОВИВ:

1.Короткий зміст позовних вимог.

Позивач просить стягнути з відповідача суму надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії на відшкодування витрат з оплати послуг електропостачання за 2018 рік в розмірі 90 835,14 грн.

2.Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 13.04.2021 у цій справі, відмовлено у задоволенні позову Управління соціальної політики Нікопольської міської ради до Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" про стягнення 90 835,14 грн.

Приймаючи вказане рішення місцевий господарський суд виходив з тих обставин, що з чинного законодавства та наданих до матеріалів справи доказів (Перелік осіб, які не надали відомості про членів сім`ї особи із складу домогосподарства або зміну складу зареєстрованих, або набуття права власності на транспортний засіб (механізм) на суму, яка перевищує 50 тис. грн. під час отримання житлової субсидії 2018 р.; копії витягів з протоколів засідання комісії з питань призначення субсидій на оплату житлово-комунальних послуг, допомоги малозабезпеченим сім`ям, непрацюючим особам, які досягли загального пенсійного віку, але не набули права на пенсійну виплату, включення до ЄДАРПу інформації про пільговика за місцем фактичного проживання та виняткового прийняття громадян на обслуговування в територіальний центр соціального обслуговування пенсіонерів, у яких відображено рішення про припинення або перерахування субсидії), вбачається, що Відповідач не брав участі у наданні Позивачеві інформації про наявність у громадян споживачів прав і підстав для призначення субсидії, Відповідач не приймав рішень про призначення субсидій громадянам споживачам його послуг, Відповідач не має права перевірки обґрунтованості призначення субсидії громадянам споживачам.

Матеріали справи не містять і не йдеться у позовній заяві про те, що відповідач протягом спірного періоду невірно нараховував громадянам споживачам своїх послуг вартість спожитої електроенергії.

3.Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Управління соціальної політики Нікопольської міської ради подало апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та задовольнити позов, стягнувши з Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" на користь Управління соціальної політики Нікопольської міської ради суму надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії щодо відшкодування витрат на оплату послуг електропостачання за 2018 рік в розмірі 90 835, 14 грн.

4.Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що в 2018 році позивач здійснював фінансування субсидій щодо відшкодування витрат населення міста Нікополя за надані Відповідачем послуги з електропостачання. Зобов`язання сторін щодо відшкодування витрат на вказані послуги виникли безпосередньо із законодавства України, а саме: на підставі постанови КМУ № 256 від 04.03.2002 "Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету", яка втратила чинність з 01.01.2020.

Фінансування субсидій житлово-комунальних послуг щодо відшкодування витрат населення за надані відповідачем послуги з електропостачання за 2018 рік (грудень) було здійснено позивачем в безготівковій формі на рахунок відповідача, відповідно до платіжних доручень № 2 від 22.02.2019 на суму 261014,24 гривень; № 3 від 22.02.2019 року на суму 1084375,53 гривень; № 4 від 22.03.2019 року на суму 148890,65 гривень, всього на загальну суму 1494 280,42 гривень (що підтверджується документами, які долучено до матеріалів справи).

В лютому 2019 відповідачем надано реєстр на суму 1 494 280, 42 грн з урахуванням кредиторської заборгованості станом на 01.01.2019 (за листопад 2018 року - 216 014,24 гривень, за грудень 2018 року - 1 233 266,18 гривень). Звіряння взаємних розрахунків між позивачем та відповідачем проводилися 04.02.2019 та 01.03.2019, про що свідчать відповідні акти звіряння розрахунків, підписані обома сторонами.

Апелянт вказує, що станом на кінець 2019 року склалася ситуація, коли сума надміру нарахованих житлових субсидій щодо відшкодування витрат на оплату послуг постачання електроенергії досягла розміру 90 835,14 гривень і у відповідача виникла заборгованість перед позивачем.

Скаржник зазначає, що норма Постанови № 848 як в 2018 так і в 2019 та 2020 році визначала порядок повернення надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії в залежності від механізму надання субсидії: в готівковій або безготівковій формі.

За доводами апелянта, чітко регламентується, що у випадках надання субсидії у не грошовій формі, сума зайво перерахованої субсидії повертається саме виконавцем комунальних послуг. Отже, перераховані суми до 01.01.2019 мають бути повернені відповідачем на рахунок управління соціальної політики.

В 2019 році позивачем проведено перевірку наданої заявниками інформації за період дії субсидії в 2018-2019рр, і за її результатами було припинено надання субсидій громадянам, які не повідомили про членів своєї сім`ї з дати виявлення такого факту. Надання субсидії згідно з п, 121 Положення припинялось за рішенням Комісії з місяця, що настає за місяцем, в якому їх було виявлено.

Механізм повернення субсидії за різні періоди дії, враховуючи зміну форму виплати, а саме виплату її протягом 2018 року в безгрошовій формі, а з 01.01.2019 року в грошовій формі, було врегульовано тільки в травні 2019 року Постановою КМ України № 528 від 28.05.2019 року "Про внесення змін до Положення про порядок призначення житлових субсидій".

Розрахунок сум переплаченої субсидії громадянам проводився окремо за 2018 рік, коли субсидія призначалась в безгрошовій формі та за 2019 рік, коли субсидія призначалась в грошовій формі.

На думку скаржника, оскільки субсидія громадянам за період її дії в 2018 році надавалась не в грошовій формі, враховуючи прийнятті зміни, передбачені вищезазначеною Постановою, Управлінням було направлено листи до всіх виконавців послуг, в т.ч. до АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі", про необхідність повернення коштів. Таким чином, враховуючи наведені норми Положення про призначення субсидії, зайво нараховані суми субсидії, що були перераховані Управлінням відповідачу, повинен повернути виконавець комунальних послуг АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі".

Враховуючи, що позивач з 2019 року житлову субсидію виплачує безпосередньо її отримувачам, і не проводить розрахунки по нарахованим субсидіям з виконавцями житлово-комунальних послуг, але до цього часу механізм повернення коштів залишився розмежованим, залежно від форми надання субсидії в минулі роки.

Апелянт вказує, що норми Положення містять підстави повернення субсидії в залежності від їх надання, а не в залежності від дій певної особи.

Скаржник вважає, що судом взагалі було проігноровано посилання представника позивача на норми пункту 94 Положення № 848, де зазначено, що у разі необхідності проведення перерахунку житлових субсидій за минулі періоди строк, за який здійснюється такий перерахунок, не обмежується.

За доводами скаржника, норми Постанови КМУ № 848 регламентують, що в залежності від форми надання житлових субсидій: в безготівковій формі чи в готівковій формі, відбувається повернення надміру перерахованої субсидії.

В цьому випадку, сума житлової субсидії була перерахована позивачем в безготівковій формі відповідачу за електроенергію за 2018 рік, повернення коштів повинен здійснити отримувач комунальних послуг - АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі".

5.Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Відповідач згідно поданого відзиву на апеляційну скаргу просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, оскаржуване рішення залишити без змін. В обґрунтування зазначає про те, що апелянт як на підставу задоволення своїх позовних вимог посилається на Положення про порядок призначення житлових субсидій затверджене Постановою Кабінету міністрів України від 21.10.1995 № 848 у редакції, чинній у період за який здійснюється перерахунок листопад-грудень 2018 року.

Однак відповідач вважає таку позицію позивача хибною, оскільки фактично спірні правовідносини виникли вже після 01.01.2019.

Відповідач посилається на обставини того, що як зазначає позивач між позивачем та відповідачем було проведено звіряння взаємних розрахунків та складено акти звіряння розрахунків 04.02.2019 та 01.03.2019. Грошові кошти були перераховані відповідачу 22.02.2019 та 22.03.2019.

Тому, на думку відповідача, спірні правовідносини з повернення надміру перерахованих сум житлових субсидій могли виникнути лише після перерахування таких сум відповідачу. А отже, до спірних правовідносин має застосовуватися Положення про порядок призначення житлових субсидій в редакції, що діяла після 01.01.2019.

Відповідач вказує, що пунктом 22 Положення про порядок призначення житлових субсидій не передбачено здійснення перерахунку за попередні періоди нарахування субсидії, а врегульовано лише припинення надання раніше призначеної субсидії після прийняття відповідного рішення комісією. Позивач же намагається видати прийняті у 2019 році рішення про припинення надання субсидії, як рішення про перерахунок субсидії за 2018 рік, що Положенням не передбачено.

А отже, відповідач погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідно до наведеного Положення, протягом спірного періоду, саме в залежності від дій певної особи, надміру перераховані (виплачені) житлові субсидії мали повертатися особою, в результаті неправильних дій якої відбувалася переплата житлових субсидій.

Також апелянт зазначає, що матеріали справи не містять і не йдеться у позовній заяві мова про те, що відповідач протягом спірного періоду невірно нараховував громадянам споживачам своїх послуг вартість спожитої електроенергії.

Крім того, надані позивачем копії витягів з протоколів засідання комісії з питань призначення субсидій на оплату житлово-комунальних послуг, допомоги малозабезпеченим сім`ям, непрацюючим особам, які досягли загального пенсійного віку, але не набули права на пенсійну виплату, включення до ЄДАРПу інформації про пільговика за місцем фактичного проживання та виняткового прийняття громадян на обслуговування в територіальний центр соціального обслуговування пенсіонерів, у яких відображено рішення про припинення або перерахування субсидії, свідчать, що більшість із засідань проводилися у 2019 році і, саме у цей період, позивач виявив підстави для припинення (перерахування) субсидій, наведеним у списках громадянам.

Що ж до громадян, яким припинили субсидію у 2018 році, то це Самойленко М.Д. протокол комісії № 23 від 05.12.2018 (припинили з 01.11.2018), ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 - протокол комісії №9 від 15.03.2019 (перерахували з 01.10.2018), відповідач вважає, що позивач не надав суду доказів своєчасного (у листопаді грудні 2018 року) повідомлення відповідачеві про припинення (перерахунку) субсидії наведеним громадянам.

У зв`язку з чим, відповідач вважає, що суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що, відповідач, постачаючи електроенергію громадянам споживачам у листопаді -грудні 2018 року, одержуючи частину оплати за спожиту електроенергію за рахунок субсидій, не міг знати про відсутність підстав для призначення субсидії цим громадянам. Відповідно, відсутня вина відповідача у надмірному використанні коштів субсидії на оплату спожитої громадянами електроенергії.

Таким чином, вимогами чинного станом на 01.01.2019 законодавства, не передбачається відшкодування надмірно перерахованої (виплаченої) суми субсидій з виконавця комунальної послуги, оскільки таке відшкодування покладено з 01.01.2019 на громадянина.

Аналогічного правового висновку дійшов Східний апеляційний господарський суд у справі № 905/2362/19, вказавши у Постанові від 30.07.2020 наступне: "Отже, у Положенні про порядок призначення житлових субсидій, у редакції чинній з 01.01.2019, законодавцем встановлено, що надмірно перераховані (виплачені) житлові субсидії повертаються громадянином, а не виконавцем комунальної послуги".

Крім того, відповідач вважає хибним посилання позивача на п. 125 поточної редакції Положення про призначення субсидії, оскільки спірні правовідносини виникли в березні 2019 року.

Скаржник вказує, що Положенням про порядок призначення житлових субсидій визначено, що сума надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії повертається на вимогу структурного підрозділу з питань соціального захисту населення, який призначив житлову субсидію.

Позивач надає до суду копії листів з якими він начебто звертався до відповідача для вирішення питання щодо погашення заборгованості, але доказів направлення листів відповідачу позивач не надає.

У відповіді на відзив скаржник зазначає, що згідно з п. 68 Постанови № 848, списки осіб, яким призначено житлову субсидію на оплату житлово-комунальних послуг, витрат на управління багатоквартирним будинком, із зазначенням форми одержання житлової субсидії подаються щомісяця структурним підрозділом з питань соціального захисту управителям або об`єднанням, а також виконавцям комунальних послуг.

В списках були ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , тому що зазначеними громадянами не було своєчасно повідомлено Управління про зміни, що впливають на розмір та право призначення субсидії, і ними було незаконно отримано житлову субсидію протягом 2018-2019 років.

Управлінням у вересні-грудні 2019 року було встановлено факт порушення умов отримання субсидії з 01.05.2018 зазначеними громадянами, тому і засідання Комісії щодо припинення субсидії проводились у вересні-грудні 2019 року. Звідси і сума зайво перерахованої субсидії з 2018 року, яку має бути повернуто до Державного бюджету.

Після виявлення Управлінням суми зайво перерахованої субсидії громадянам, було поінформовано АТ "Дніпровські електромережі" про необхідність повернення коштів на рахунок Управління листами простою кореспонденцією.

У випадку, коли сума зайво нарахованих коштів утворилась до 01.01.2019 кошти повертаються підприємствами - виконавцями комунальних послуг, а після 01.01.2019 - повертаються отримувачами субсидії.

Таким чином, норми Постанови КМУ № 848 регламентують, що в залежності від форми надання житлових субсидій, відбувається їх повернення надміру перерахованої - в безготівковій формі та виплаченої - готівкова форма.

В даному випадку, сума житлової субсидії була перерахована позивачем в безготівковій формі відповідачу за електроенергію за 2018 рік, повернення коштів повинен здійснити отримувач комунальних послуг - АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі".

Судова практика на яку посилається відповідач у відзиві на апеляційну скаргу не доводить того, що відповідач не повинен повернути надмірно перераховану суму житлової субсидії за 2018 рік, оскільки у справі № 905/2362/19, а саме в постанові від 30.07.2020 мова йде про заборгованість, яка виникла внаслідок зняття/донарахунку по послузі на централізоване постачання холодної води та централізоване водовідведення за період з 01.04.2019 по 30.11.2019.

6.Рух справи у суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.06.2021 відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою Управління соціальної політики Нікопольської міської ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.04.2021 у справі № 904/5394/20. Вирішено розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

7.Встановлені судом обставини справи.

Протягом 2018 року між сторонами у справі склалися відносини, за яких позивач перераховував субсидії на відшкодування витрат населення за надані відповідачем послуги з електропостачання.

Відповідно до п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України №848 від 21.10.1995 "Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива" (у редакції чинній на час спірних відносин) (далі Положення 848) призначення житлових субсидій та контроль за їх цільовим використанням здійснюється структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві і Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх створення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення). У територіальних громадах (в тому числі об`єднаних), у виконавчих органах яких відсутні структурні підрозділи з питань соціального захисту населення, прийняття заяв громадян з необхідними документами для призначення житлових субсидій та передачу їх відповідним структурним підрозділам з питань соціального захисту населення безпосередньо або через центри надання адміністративних послуг чи їх фронт-офіси здійснюють уповноважені особи, які визначаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад. Інформація про призначені житлові субсидії вноситься структурним підрозділом з питань соціального захисту населення до Єдиного державного реєстру отримувачів житлових субсидій, держателем якого є Мінсоцполітики.

За даними Позивача, у лютому 2019 року відповідач надав реєстр обсягу спожитих енергоносіїв на суму 1 494 280,42 грн з урахуванням кредиторської заборгованості станом на 01.01.2019 (за листопад 2018 216 014,24 грн., за грудень 2018 1 233 266,18 грн.).

Відповідно до Акту звіряння взаємних розрахунків від 04.02.2019 між Нікопольським центром обслуговування клієнтів АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" та Управлінням соціальної політики Нікопольської міської ради за електроенергію заборгованість станом на 01.01.2019 - 261 014,24 грн. Заборгованість минулих років, яка залишилися не погашеною на дату складання акту звіряння становить 261 014,24 грн. Згідно показників обліку по наданих послугах за затвердженими тарифами і цінами споживання за період з 01.01.2019 по 04.02.2019 складає 1 233 266,18 грн. Передбачено кошторисом на 2019 1 494 280,42 грн. Залишок поточної заборгованості 1 233 266,18 грн. Всього заборгованість - 1 494 280,42 грн.

Згідно з Актом звіряння розрахунків від 01.03.2019 між Нікопольським центром обслуговування клієнтів АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" та Управлінням соціальної політики Нікопольської міської ради за електроенергію заборгованість станом на 01.01.2019 - 261 014,24 грн. Заборгованість минулих років, яка залишилась не погашеною на дату складання акту звіряння становить 261 014,24 грн. Згідно показників обліку по наданих послугах за затвердженими тарифами і цінами споживання за період з 01.01.2019 по 01.03.2019 складає 1 233 266,18 грн. Передбачено кошторисом на 2019 1 494 280,42 грн. Фактично сплачено станом на 01.03.2019 1 084 375,53 грн. Залишок поточної заборгованості 148 890,65 грн. Всього заборгованість 148 890,65 грн.

Грошові кошти у розмірі 1 494 280,42 грн. перераховані Позивачем, що підтверджується платіжними дорученнями: №2 від 22.02.2019 на суму 261 014,24 грн.; №3 від 22.02.2019 на суму 1 084 375,53 грн.; №4 від 22.03.2019 на суму 148 890,65 грн.

Позивач наполягає, що звертався до відповідача з листами №4223 від 30.07.2019, №5126 від 23.08.2019, №6649 від 01.20.2019, №7322 від 28.10.2019, №8466 від 05.12.2019 та №8842 від 21.12.2019, у яких повідомляв, що Постановою Кабінету Міністрів України №528 від 08.05.2019 "Про внесення змін до Положення про порядок призначення житлових субсидій" внесено зміни до п.125 Положення 848, яким передбачено, що якщо у заяві та/або декларації громадянин зазначив недостовірні дані, що вплинуло на встановлення права на житлову субсидію або визначення її розміру на суму, яка перевищує 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день призначення житлової субсидії, або громадянин не повідомив Управління про обставини, зазначені у пункті 91 цього Положення, протягом 30 календарних днів з дня їх виникнення, чи під час вибіркового обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства державним соціальним інспектором виявлено ознаки порушення норм законодавства щодо призначення житлової субсидії, які вплинули на право призначення житлової субсидії або визначення її розміру на суму, яка перевищує 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день призначення житлової субсидії, в результаті чого Управління зайво перерахувало кошти на особові рахунки, відкриті підприємствами-виконавцями послуг, то на вимогу Управління, сума надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії, яка надавалася не у грошовій формі, повертається управителем, об`єднанням, виконавцем комунальних послуг до державного бюджету шляхом зняття відповідних сум з особових рахунків отримувачів субсидії. У зв`язку з цим, позивач просив відповідача повернути суми зайво нарахованої субсидії. Однак, відповіді на зазначені листи не отримав.

Позивач направляв відповідачеві претензію №8956 від 21.12.2019, у якій просив повернути на рахунок Управління 90 835,14 грн зайво нарахованої субсидії.

За даними позивача, претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Позивач вважає, що суму зайво нарахованої субсидії у розмірі 90 835,14 грн. відповідач має повернути на рахунок позивача.

На підтвердження своїх вимог позивач до матеріалів справи надав Перелік осіб, які не надали відомості про членів сім`ї особи із складу домогосподарства або зміну складу зареєстрованих, або набуття права власності на транспортний засіб (механізм) на суму, яка перевищує 50 тис. грн. під час отримання житлової субсидії 2018.

Також до матеріалів справи позивач надав копії витягів з протоколів засідання комісії з питань призначення субсидій на оплату житлово-комунальних послуг, допомоги малозабезпеченим сім`ям, непрацюючим особам, які досягли загального пенсійного віку, але не набули права на пенсійну виплату, включення до ЄДАРПу інформації про пільговика за місцем фактичного проживання та виняткового прийняття громадян на обслуговування в територіальний центр соціального обслуговування пенсіонерів, у яких відображено рішення про припинення або перерахування субсидії.

Наведені обставини стали причиною звернення позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Предметом доказування у даній справі є правомірність/неправомірність вимог щодо повернення зайво нарахованої субсидії у розмірі 90 835,14 грн.

8.Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті Мінсоцполітики для виплати пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу у грошовій формі, умови призначення та порядок надання громадянам таких житлових субсидій визначено Положенням про порядок призначення житлових субсидій, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №848 "Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива" (далі - Положення №848).

Відповідно до п. 9 Положення №848 призначення житлових субсидій та контроль за їх цільовим використанням здійснюються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення.

Згідно з п.18 Положення №848, в редакції з 01.01.2019 житлова субсидія на оплату житлово-комунальних послуг надається: громадянам, які звернулися за призначенням житлової субсидії до 31 грудня 2018, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам шляхом перерахування коштів на рахунки управителів багатоквартирного будинку та виконавців комунальних послуг; громадянам, які звернулися за призначенням житлової субсидії з 1 січня 2019, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті для виплати пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг у грошовій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок Мінсоцполітики в АТ "Ощадбанк" на підставі укладеного між Мінсоцполітики та АТ "Ощадбанк" договору.

Пунктом п.94 Положення №848 встановлено, що у разі необхідності проведення перерахунку житлових субсидій за минулі періоди строк, за який здійснюється такий перерахунок, не обмежується.

За доводами позивача, у 2019 році позивачем проведено перевірку наданої заявниками інформації за період дії субсидії в 2018-2019рр, і за її результатами було припинено надання субсидій громадянам, які не повідомили про членів своєї сім`ї з дати виявлення такого факту.

На підставі абз.1,4-8, 16 п.22 Положення, в редакції до 01.01.2019 за рішенням комісії надання раніше призначеної житлової субсидії припиняється за поданням структурного підрозділу з питань соціального захисту населення, управителів, об`єднання, виконавців комунальних послуг у разі, коли:у заяві та/або декларації громадянин зазначив недостовірні дані, що вплинуло на встановлення права на житлову субсидію або визначення її розміру на суму, яка перевищує 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день призначення житлової субсидії; громадянин не повідомив структурному підрозділу з питань соціального захисту населення про обставини, зазначені у пункті 16 цього Положення, протягом 30 календарних днів з дня їх виникнення; під час вибіркового обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства державним соціальним інспектором виявлено ознаки порушення норм законодавства щодо призначення житлової субсидії, які вплинули на право призначення житлової субсидії або визначення її розміру на суму, яка перевищує 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день призначення житлової субсидії; виникнення обставин, зазначених в абзаці восьмому пункту 7 цього Положення. У випадках, зазначених в абзацах четвертому - восьмому цього пункту, на вимогу структурного підрозділу з питань соціального захисту населення сума надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії повертається управителем, об`єднанням, виконавцем комунальної послуги, громадянином.

Відповідно до п.125 вказаного Положення, в редакції станом на період здійснення перерахунку, у випадках, зазначених в абзацах четвертому- сьомому пункту 119 цього Положення, на вимогу структурного підрозділу з питань соціального захисту населення, який призначив житлову субсидію, сума надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії повертається громадянином, а сума житлової субсидії, яка надавалася не у грошовій формі, повертається управителем, об`єднанням, виконавцем комунальних послуг шляхом зняття відповідних сум з особових рахунків отримувачів субсидії.

У разі відмови громадянина добровільно повернути суму надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії питання про її примусове стягнення вирішується органом, який призначив житлову субсидію, у судовому порядку (п.127 Положення).

Згідно ч.3 ст.11 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"передбачені законодавством пільги та субсидії на оплату житлово-комунальних послуг виплачуються споживачу в грошовій формі у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.02.2019 №62 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України" внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 р. № 1176 "Деякі питання надання житлових субсидій населенню у грошовій формі" та викладено пункт 3 в такій редакції: "Установити, що з 1 травня 2019 р. призначення житлової субсидії домогосподарствам, які таку субсидію одержували протягом опалювального сезону 2018/19 року на підставі їх звернень до 31 грудня 2018 р., здійснюється лише після подання нових заяв (в якій обов`язково зазначається номер мобільного телефону заявника) і декларації".

Пунктом 101 Положення передбачено, що громадянам, які одержували житлову субсидію у попередньому опалювальному сезоні у грошовій безготівковій формі, а також громадянам, які одержували таку субсидію у грошовій готівковій формі і у них відсутня заборгованість, що відповідає ознакам, визначеним у підпункті 5 пункту 14 цього Положення житлова субсидія на наступний строк призначається у грошовій готівковій формі.

З 1 травня 2019 і станом по даний час субсидії надаються виключно у грошовій формі, в тому числі громадянам, яким до 31 грудня 2018 року житлова субсидія надавалась у не грошовій формі.

Поряд з цим, зі змісту вищенаведених норм випливає, що надмірно перераховані грошові кошти за призначеними житловими субсидіями підлягають поверненню безпосередніми отримувачами, зокрема сума житлової субсидії, яка надавалася не у грошовій формі, повертається виконавцем комунальних послуг шляхом зняття відповідних сум з особових рахунків отримувачів субсидії.

Перерахунок сум субсидій здійснений позивачем за період з 01.05.2018 по 31.01.2019, тобто, за цей період субсидії надавались за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам шляхом перерахування коштів на рахунки управителів багатоквартирного будинку та виконавців комунальних послуг. Отже суми субсидій, заявлені позивачем до стягнення, підлягають повернунню саме виконавцем послуг.

Відповідно до змін до Положення про порядок призначення житлових субсидій, внесених постановою Кабінету Міністрів України №807 від 14.08.2019, в період здійснення позивачем перерахунку (грудень 2019 - травень 2020), житлова субсидія, яка надавалася не у грошовій формі, має бути повернута, зокрема виконавцем комунальних послуг шляхом зняття відповідних сум з особових рахунків отримувачів субсидії (пункт 125).

Разом з цим, Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Отже тягар доведення обставин, на які посилається сторона в обґрунтування своїх вимог та заперечень , лежить саме на ній.

Разом з цим, довести зазначені обставини сторона має доказами, наділеними такими обов`язковими ознаками, як: належність, допустимість, достовірність та вірогідність.

Так, відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини справи, які входять до предмету доказування.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України визначене поняття «допустимість доказів», яке полягає в тому, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Як вказано у статті 79 Господарського процесуального кодексу України Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Отже, тягар доказування та подання доказів покладається на ту із сторін, яка посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги або заперечення.

Подаючи позов у даній справі про повернення надмірно перерахованих субсидій, позивач повинен довести факт перерахування субсидій за переліком осіб, відносно яких була здійснена перевірка та встановлений факт відсутності прав на отримання державної підтримки, який є підставою для повернення заявлених позивачем сум, як таких, що є надмірно сплаченими.

Однак, позивачем не надано доказів такого перерахування. Позивачем надано лише копії платіжних доручень із зазначенням загальних сум, які були перераховані відповідачу.

При цьому, додані до позовної заяви копії актів звіряння заборгованості не можуть самі по собі свідчити про наявність заборгованості відповідача перед позивачем, зважаючи на таке.

Відповідно до визначення термінів, що містяться в статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частинами 1 та 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підпункт 2.1. пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин, (далі по тексту - Положення) визначає, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Акт звірки розрахунків не є зведеним обліковим документом, оскільки є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтери підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій, відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не доводить факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом, тобто акт не є належним доказом здійснення суб`єктами господарювання господарських операцій за певним правочином. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб.

Зазначена правова позиція відповідає правовій позиції, викладеній в постановах Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 910/1389/19, від 19.08.2018 у справі № 905/1198/17, від 04.12.2019 у справі№ 916/1727/17.

Позивачем до позовної заяви не надавалися жодні первинні документи щодо перерахованих сум субсидій виконавцю послуг за переліком осіб, відносно яких було здійснено перевірку та встановлений факт відсутності прав на отримання державної підтримки і в матеріалах справи такі документи відсутні.

Зі змісту ж актів звіряння, наданих позивачем вбачається, що вони не містять посилань на первинні документи щодо перерахованих сум субсидій виконавцю послуг, і, з даних актів неможливо встановити, які кредитові та дебітові операції в цих актах відображені, як і не можливо встановити тієї обставини, за переліком яких осіб позивачем сформована заборгованість за результатами перерахунків.

До того ж, інформація, відображена у наданих позивачем документах не співпадає за грошовим обсягом, що свідчить про сумнівний характер таких доказів, у зв`язку з чим вони позбавлені властивостей достовірності та вірогідності.

Також колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції стосовно того, що матеріали справи не містять і не йдеться у позовній заяві про те, що відповідач протягом спірного періоду невірно нараховував громадянам споживачам своїх послуг вартість спожитої електроенергії.

Крім того, надані позивачем копії витягів з протоколів засідання комісії з питань призначення субсидій на оплату житлово-комунальних послуг, допомоги малозабезпеченим сім`ям, непрацюючим особам, які досягли загального пенсійного віку, але не набули права на пенсійну виплату, включення до ЄДАРПу інформації про пільговика за місцем фактичного проживання та виняткового прийняття громадян на обслуговування в територіальний центр соціального обслуговування пенсіонерів, у яких відображено рішення про припинення або перерахування субсидії, свідчать, що більшість із засідань проводилися у 2019 році і, саме у цей період, позивач виявив підстави для припинення (перерахування) субсидій, наведеним у списках громадянам.

Що ж до громадян, яким припинили субсидію у 2018, то це ОСОБА_7 протокол комісії № 23 від 05.12.2018 (припинили з 01.11.2018), ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 - протокол комісії №9 від 15.03.2019 (перерахували з 01.10.2018), колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції стосовно того, що позивач не надав суду доказів своєчасного (у листопаді грудні 2018 року) повідомлення відповідачеві про припинення (перерахунку) субсидії наведеним громадянам.

Таким чином, відповідач, постачаючи електроенергію громадянам споживачам у листопаді грудні 2018 року, одержуючи частину оплати за спожиту електроенергію за рахунок субсидій, не міг знати про відсутність підстав для призначення субсидії цим громадянам. Відповідно, відсутня вина відповідача у надмірному використанні коштів субсидії на оплату спожитої громадянами електроенергії.

Посилання Позивача на п. 125 Положення 848, яким передбачено, що у випадках, зазначених в абзацах четвертому - сьомому пункту 119 цього Положення, на вимогу структурного підрозділу з питань соціального захисту населення, який призначив житлову субсидію, сума надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії повертається громадянином, а сума житлової субсидії, яка надавалася не у грошовій формі, повертається управителем, об`єднанням, виконавцем комунальних послуг шляхом зняття відповідних сум з особових рахунків отримувачів субсидії, судом не приймається, оскільки ця редакція Положення набрала чинності з 01.10.2019, тобто майже через рік після призначення спірних субсидій. Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

При цьому, суд бере до уваги посилання відповідача про те, що з 01.01.2019 виконавцем комунальних послуг з постачання електричної енергії є ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги". Відповідач не має доступу до особових рахунків отримувачів субсидії після розподілу ринку електричної енергії з 01.01.2019 і не зможе зняти відповідні суми з особових рахунків отримувачів субсидії.

Зважаючи на наведене, колегія суддів погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про відсутність достатніх правових підстав для задоволення позову.

9.Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За встановлених обставин справи, апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду зміні або скасуванню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління соціальної політики Нікопольської міської ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.04.2021 у справі № 904/5394/20 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.04.2021 у справі № 904/5394/20 залишити без змін.

Витрати з оплати судового збору за подання апеляційної скарги віднести на Управління соціальної політики Нікопольської міської ради.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, за винятком випадків передбачених п. 2 ч. 3 ст. 286 ГПК України.

Головуючий суддя Л.А. Коваль

Суддя В.О. Кузнецов

Суддя А.Є. Чередко