СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" липня 2021 р. Справа № 917/2032/20

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Пуль О.А. , суддя Фоміна В.О.

за участі секретаря судового засідання Ярітенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради (вх. №801П) на рішення господарського суду Полтавської області від 10.02.2021 (рішення ухвалено суддею Пушко І.І. 10.02.2021, у приміщенні господарського суду Полтавської області) у справі №917/2032/20

за позовом Публічного акціонерного товариства Укртелеком, в особі Полтавської філії ПАТ Укртелеком, м. Полтава,

до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради, Полтавська область, м. Лубни,

про стягнення 171672,70 грн

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 10.02.2021 у справі №917/2032/20 позов задоволено повністю; стягнуто з Управління соціального захисту населення Лубенської міської ради на користь Публічного акціонерного товариства Укртелеком в особі Полтавської філії ПАТ Укртелеком 171672,70 грн. боргу; 2575,09 грн. витрат по сплаті судового збору.

Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та недотримання норм процесуального права, просить рішення господарського суду Полтавської області від 10.02.2021 скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Укртелеком в особі Полтавської філії ПАТ Укртелеком до Управління соціального захисту населення Лубенської міської ради про стягнення 171672,70 грн. основного боргу, а також 2575,09 грн. судового збору, відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що він не є розпорядником коштів бюджетного фінансування соціальних пільг з надання послуг зв`язку населенню, а Програма відшкодування пільг з надання послуг зв`язку мешканцям м. Лубни на 2020 рік Лубенською міською радою не приймалася, кошти на зазначені цілі з місцевого бюджету не виділялися тому і можливості провести розрахунки з позивачем у управління не було. Крім того, 01.01.2020 втратила чинність постанова Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 №256 «Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету», якою встановлено, що головні розпорядники місцевих бюджетів здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданим особам, які мають право на відповідні пільги, а норми Бюджетного кодексу України не відносять до видатків, що здійснюються з бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад витрати на відшкодування пільг з послуг зв`язку. При цьому, ст. 91 Бюджетного кодексу України надає лише можливість місцевим бюджетам здійснювати видатки на пільги з послуг зв`язку, а не встановлює прямий обов`язок. Окрім того, даною статтею не визначено рівень місцевого бюджету.

Проте, позивач надав Управлінню інформацію за формою « 2-пільга» за перше півріччя 2020, тобто після втрати чинності постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 №256.

Також, відповідач звертає увагу, що 02.07.2020 наказ Міністерства праці та соціальної політики України №535 від 04.10.2007 «Про затвердження форми для розрахунку видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг "2-пільга" втратив чинність, а тому посилання позивача на те, що вказаний документ є достатнім доказом належного надання послуг на пільгових умовах та їх обсягу є безпідставним, а посилання суду першої інстанції на цей наказ є неправомірним.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя Радіонова О.О., суддя Гребенюк Н.В., суддя Чернота Л.Ф.) від 05.04.2021 відкрито апеляційне провадження у справі №917/2032/20 за апеляційною скаргою Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради та призначено розгляд справи на 19.05.2021.

16.04.2021 від ПАТ Укртелеком надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду Полтавської області від 10.02.2021 - без змін (вх. №4486).

Відповідно до розпорядження Східного апеляційного господарського суду щодо повторного автоматизованого розподілу справи та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.05.2021 у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю головуючого судді Радіонової О.О. та відпусткою судді Черноти Л.Ф., яка входить до складу колегії суддів, для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Фоміна Я.О., суддя Шевель О.В.

Згідно положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.05.2021 відкладено розгляд справи на 13.07.2021.

Від Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради надійшла заява про участь у судовому засіданні, призначеному на 13.07.2021 о 10:00 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх. №6244).

Відповідно до розпорядження Східного апеляційного господарського суду щодо повторного автоматизованого розподілу справи та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.06.2021 у зв`язку з відпусткою судді Шевель О.В., яка входила до складу судової колегії, для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Пуль О.А., суддя Фоміна В.О.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.06.2021 заяву Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради про участь в судовому засіданні у справі №917/2032/20 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи і вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Позивач у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча був повідомлений судом належним чином про час та місце розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши в межах доводів та вимог апеляційної скарги законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.

В період з січня по червень (І півріччя) 2020 року Полтавською філією ПАТ «Укртелеком» надавалися телекомунікаційні послуги (послуги зв`язку) на пільгових умовах населенню м. Лубни, що включені до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги. Витрати позивача, понесені внаслідок надання послуг зв`язку на пільгових умовах, за період з січня 2020 по червень 2020 згідно розрахунку становлять 171672,70 грн.

Щомісяця протягом І півріччя 2020 року позивачем на адресу відповідача супровідним листом надсилались: розрахунок видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням окремим категоріям громадян пільг з оплати послуг за формою «2-пільга», акт звіряння розрахунків за формою « 3-пільга» та розрахунок видатків на відшкодування витрат. Зазначені документи також надсилались відповідачу у вигляді файлів РDF-формату, про що свідчать наявні в матеріалах справи скріншоти електронних листів з електронної пошти позивача.

Отримання вказаних документів відповідачем підтверджується матеріалами справи, що останнім не заперечується.

Крім того, у супровідних листах позивач просив відповідача надати інформацію, яка міститься в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги та направити розбіжності, виявлені за результатами звіряння форми « 2 пільга» та акт звіряння розрахунків за формою « 3-пільга».

У вересні 2020 позивач направив відповідачу вимогу-претензію №03-346 від 11.09.2020 про сплату заборгованості у розмірі 171672,70 грн. по витратам, понесеним Полтавською філією ПАТ «Укртелеком» внаслідок надання населенню м. Лубни Полтавської області послуг зв`язку на пільгових умовах протягом першого півріччя 2020.

У відповідь на претензію листом від 21.09.2020 відповідач повідомив позивача, що до 2016 року фінансування пільг з послуг зв`язку, інших передбачених законодавством пільг здійснювалось шляхом надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам. Змінами до Бюджетного кодексу України з 2016 норма щодо покриття зазначеної статті видатків за рахунок бюджету була виключена. Програма відшкодування пільг з надання послуг зв`язку мешканцям м. Лубни на 2020 рік Лубенською міською радою не приймалася; кошти на зазначені цілі з місцевого бюджету не виділялися. Також, відповідач зазначав, що Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради не є розпорядником коштів бюджетного фінансування вищевказаних соціальних пільг населенню.

Враховуючи, що заборгованість по витратам, понесеним Полтавською філією ПАТ «Укртелеком» внаслідок надання населенню м. Лубни Полтавської області послуг зв`язку на пільгових умовах не погашена, позивач звернувся з даним позовом про стягнення з відповідача 171672,70 грн.

Надаючи правову кваліфікацію обставинам справи, колегія суддів зазначає таке.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. ст. 525, 526 ЦК України).

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначено Законом України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії".

У статті 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" закріплено, що виключно законами України визначаються: мінімальний розмір заробітної плати; мінімальний розмір пенсії за віком; неоподатковуваний мінімум доходів громадян; величина порогу індексації грошових доходів громадян; пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв`язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності. Органи місцевого самоврядування при розробці та реалізації місцевих соціально-економічних програм можуть передбачати додаткові соціальні гарантії за рахунок коштів місцевих бюджетів.

Обов`язок надання послуг зв`язку населенню на пільгових умовах передбачено Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", Законом України "Про жертви нацистських переслідувань"; Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; Законом України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист"; Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Законом України "Про охорону дитинства", якими встановлені пільги з оплати за послуги зв`язку для відповідних категорій осіб.

В перелічених законах закріплені норми, що реалізують державні гарантії певним категоріям громадян та є нормами прямої дії, якими встановлено безумовний обов`язок оператора телекомунікацій надавати пільги визначеним категоріям громадян, якому кореспондує безумовний обов`язок держави в особі її органів відшкодувати такі пільги.

Таким чином, законодавство України не передбачає обов`язковості укладення договору про відшкодування витрат за надані послуги зв`язку пільговим категоріям громадян, оскільки зобов`язання сторін у даній справі виникають безпосередньо із Законів України і не залежать від їх бажання.

Відповідно до положень ст. 63 Закону України "Про телекомунікації" телекомунікаційні послуги надаються відповідно до законодавства. Телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

Встановлені законами пільги з оплати послуг зв`язку надаються споживачеві за місцем його проживання згідно з пунктом 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 295.

Згідно ст. 20 Закону України Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії надання державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок бюджетів усіх рівнів, коштів підприємств, установ і організацій та соціальних фондів на засадах адресності та цільового використання. Державні соціальні гарантії та державні соціальні стандарти і нормативи є основою для розрахунку видатків на соціальні цілі та формування на їх основі бюджетів усіх рівнів та соціальних фондів, міжбюджетних відносин, розробки загальнодержавних і місцевих програм економічного і соціального розвитку.

Частиною першою статті 11 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Відповідно до положень ст. 27 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать підготовка програм соціально-економічного та культурного розвитку сіл, селищ, міст, цільових програм з інших питань самоврядування, подання їх на затвердження ради, організація їх виконання; подання раді звітів про хід і результати виконання цих програм.

Згідно ч. 1 ст. 54 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення) рада у межах затверджених нею структури і штатів може створювати відділи, управління та інші виконавчі органи для здійснення повноважень, що належать до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад. Організаційні засади реалізації повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад щодо здійснення державної регуляторної політики визначаються Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Відповідно до Положення про управління соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області, затвердженого рішенням 2 сесії Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області 8 скликання від 17.12.2020 «Про перейменування, затвердження загальної чисельності штатних працівників, Положення та структури управління соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради», яке розміщене на офіційному сайті Лубенської міської ради (https://lubnyrada.gov.ua/dokumenty/rishennia-miskoi-rady), основним завданням управління є забезпечення реалізації державної соціальної політики у сфері соціального захисту населення.

Реалізацію державної політики у сфері соціального захисту населення на території м. Лубен Полтавської області здійснює Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради.

Відповідно до пп. 5 п. 4 Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 №423, Мінсоцполітики, відповідно до покладених на нього завдань, здійснює в межах передбачених законом повноважень, координацію діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо застосування державних соціальних стандартів і нормативів та нормативів фінансового забезпечення надання державних соціальних гарантій.

Правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства визначаються Бюджетним кодексом України.

Згідно положень ст. 22 Бюджетного кодексу України за обсягом наданих повноважень розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня. Головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно: за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, - місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників. Якщо згідно із законом місцевою радою не створено виконавчий орган, функції головного розпорядника коштів відповідного місцевого бюджету виконує голова такої місцевої ради.

Згідно ч. 6 ст. 48 Бюджетного кодексу України бюджетні зобов`язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв`язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються Казначейством України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.

Відповідно до ст. 82 Бюджетного кодексу України видатки бюджетів поділяються на: 1) видатки на забезпечення конституційного ладу, державної цілісності та суверенітету, незалежного судочинства, а також інші передбачені цим Кодексом видатки, які не можуть бути передані на виконання Автономній Республіці Крим та місцевому самоврядуванню; 2) видатки, які визначаються функціями держави і можуть бути передані на виконання Автономній Республіці Крим та місцевому самоврядуванню з метою забезпечення найбільш ефективного їх виконання на основі принципу субсидіарності; 3) видатки на реалізацію прав та обов`язків Автономної Республіки Крим та місцевого самоврядування, які мають місцевий характер і визначені законами України.

Видатки, визначені пунктом 1 частини першої статті 82 цього Кодексу, здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України. Видатки, визначені пунктами 2 і 3 частини першої статті 82 цього Кодексу, здійснюються за рахунок коштів місцевих бюджетів, у тому числі трансфертів з Державного бюджету України (ст. 83 Бюджетного кодексу України).

Згідно ч. 2 ст. 85 Бюджетного кодексу України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних місцевих рад, сільські, селищні, міські (міст районного значення) голови (якщо відповідні виконавчі органи не створені згідно із законом) зобов`язані забезпечити здійснення видатків, визначених пунктами 2 і 3 частини першої статті 82 цього Кодексу, з відповідних місцевих бюджетів з додержанням розподілу цих видатків між бюджетами, визначеного статтями 89-91 цього Кодексу та законом про Державний бюджет України.

Відповідно до п. 20-4 ч. 1 ст. 91 Бюджетного кодексу України до видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, належать видатки на пільги з послуг зв`язку, інші передбачені законодавством пільги, що надаються ветеранам війни; особам, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; постраждалим учасникам Революції Гідності; особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; ветеранам праці; жертвам нацистських переслідувань; ветеранам військової служби; ветеранам органів внутрішніх справ; ветеранам Національної поліції; ветеранам податкової міліції; ветеранам державної пожежної охорони; ветеранам Державної кримінально-виконавчої служби; ветеранам служби цивільного захисту; ветеранам Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України; вдовам (вдівцям) померлих (загиблих) ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції, ветеранів податкової міліції, ветеранів державної пожежної охорони, ветеранів Державної кримінально-виконавчої служби, ветеранів служби цивільного захисту та ветеранів Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України; особам, звільненим з військової служби, які стали особами з інвалідністю під час проходження військової служби; особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю та особам, які супроводжують осіб з інвалідністю I групи або дітей з інвалідністю (не більше одного супроводжуючого); реабілітованим громадянам, які стали особами з інвалідністю внаслідок репресій або є пенсіонерами; громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; дружинам (чоловікам) та опікунам (на час опікунства) дітей померлих громадян, смерть яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою; багатодітним сім`ям, дитячим будинкам сімейного типу та прийомним сім`ям, в яких не менше року проживають відповідно троє або більше дітей, а також сім`ям (крім багатодітних сімей), в яких не менше року проживають троє і більше дітей, враховуючи тих, над якими встановлено опіку чи піклування.

Отже, бюджетне законодавство України відносить витрати на пільги з послуг зв`язку до видатків місцевих бюджетів.

З метою удосконалення обліку осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою, Кабінет Міністрів України постановою від 29.01.2003 № 117 затвердив Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги (далі - Положення).

Згідно п. 3 Положення №117 від 29.01.2003 структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - уповноважені органи): організовують збирання, систематизацію і зберігання зазначеної в пункті 2 цього Положення інформації та забезпечують її автоматизоване використання для розрахунку розміру пільг та їх виплати і проведення виплати соціальних стипендій та державної допомоги постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей; ведуть облік пільговиків шляхом формування на кожного пільговика персональної облікової картки згідно з формою "1 - пільга", в якій використовується реєстраційний номер облікової картки платника податків. Форма "1 - пільга" затверджується Мінсоцполітики; ведуть облік отримувачів соціальних стипендій та державної допомоги постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей шляхом формування на кожну особу персональної облікової картки згідно з формою "1 - допомога", в якій використовується реєстраційний номер облікової картки платника податків або реквізити паспорта громадянина України, документа, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства, а також особу, яку визнано в Україні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту; вносять до Реєстру відповідні уточнення в разі визнання такими, що втратили чинність, чи зупинення дії окремих норм законодавчих актів, на підставі яких пільговики отримують пільги; надають консультації пільговикам, постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей, підприємствам та організаціям, що надають послуги.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України «Про затвердження форми для розрахунку видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг « 2-пільга», та Інструкції про порядок її заповнення» від 04.10.2007 №535, який був чинним у період спірних правовідносин, закріплений чіткий перелік вимог щодо відомостей, які мають бути зазначені під час здійснення розрахунків видатків на відшкодування витрат, пов`язаних із наданням пільг, зокрема, відомості, за якими можливо ідентифікувати особу, перелік її пільг та період їх отримання, місце проживання особи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем щомісячно надсилались відповідачу листи з додатками, а саме поіменні списки абонентів за формою « 2-пільга», а також акти звіряння за формою « 3-пільга».

Відповідач акти звіряння розрахунків за надані пільговикам послуги форми « 3-пільга» за спірний період позивачу повернув з відмітками «нуль» в усіх графах. Проте, доказів того, що зазначені у актах звірки розрахунків суми не відповідають фактично наданим послугам матеріали справи не містять.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради зобов`язане здійснити розрахунки з Публічним акціонерним товариством Укртелеком в особі Полтавської філії ПАТ Укртелеком щодо послуг, наданих особам, які згідно з чинним законодавством мають право на соціальні пільги, у період з січня по червень 2020 року включно, а відсутність бюджетних призначень на відповідні видатки не є підставами для звільнення відповідача від виконання встановленого чинним законодавством зобов`язання. У зв`язку з чим, вимога про стягнення заборгованості по компенсації видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг на телекомунікаційні послуги в розмірі 171672,70 грн. є обґрунтованою.

Відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23,02.2006 № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, а саме, у справі "Кечко проти України" (заява №63134/00), ЄСПЛ зауважив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок з державного бюджету, однак свідома відмова в цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення Суду). У пункті 26 вказаного рішення зазначено, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Європейським судом з прав людини у рішеннях у справі Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України від 18.10.2005, у справі Бакалов проти України від 30.11.2004 року та у справі Кечко проти України від 08.11.2005 року зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Посилання відповідача на неприйняття програми відшкодування пільг з надання послуг зв`язку мешканцям м. Лубни на 2020 рік і в зв`язку з цим відсутності у відповідача обов`язку відшкодовувати такі пільги є безпідставним оскільки закони, що реалізують державні гарантії певним категоріям громадян, є нормами прямої дії: безумовний обов`язок оператора телекомунікацій надавати пільги визначеним категоріям громадян кореспондує безумовний обов`язок держави в особі її органів відшкодувати такі пільги і не ставлять фінансування відповідних пільг в залежність виключно від рішення органу місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення господарського суду Полтавської області від 10.02.2021 у справі №917/2032/20 - без змін.

Керуючись статтями 269, 270, 275, 281-284 ГПК України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 10.02.2021 у справі №917/2032/20 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 19.07.2021.

Головуючий суддя О.О. Крестьянінов

Суддя О.А. Пуль

Суддя В.О. Фоміна