Справа № 760/4463/21

Провадження № 1-кс/760/6379/21

УХВАЛА

за результатами розгляду скарги

на рішення, дію чи бездіяльність

16липня 2021року слідчий суддя Солом`янського районного суду міста Києва

ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали скарги ОСОБА_3 (далі ОСОБА_3 ) на бездіяльність керівника Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України, яка виразилася у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі ЄРДР) за заявою про вчинення кримінальних правопорушень,

В С Т А Н О В И В:

22.02.2021 до Солом`янського районного суду міста Києва надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність керівника Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України, яка виразилася у невнесенні відомостей до ЄРДР за заявою про вчинення кримінальних правопорушень.

Протоколом автоматичного визначення слідчого судді від 22.02.2021 для розгляду зазначеної скарги було визначено слідчого суддю ОСОБА_4 .

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_4 від 23.04.2021 відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність керівника ГПД Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР за заявою від 19.02.2021, вих. № 4255/19, про вчинення кримінальних правопорушень.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 15.06.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено. Ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 23.04.2021 скасовано. Постановлено нову ухвалу, якою призначено новий розгляд скарги ОСОБА_3 на бездіяльність керівника ГПД Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР за заявою від 19.02.2021, вих. № 4255/19, про вчинення кримінальних правопорушень, слідчим суддею суду першої інстанції іншим складом суду.

09.07.2021 справа надійшла до Солом`янського районного суду міста Києва з супровідним листом Київського апеляційного суду від 30.06.2021.

Протоколом автоматичного визначення слідчого судді від 14.07.2021 для розгляду зазначеної скарги визначено слідчого суддю ОСОБА_1 .

В прохальній частині зазначеної скарги скаржник просить:

- розглянути дану скаргу впродовж 72 годин або у відповідності до пункту 2.3.36 Засад використання автоматизованої системи документообігу, п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, що затверджений рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 року № 30 (зі змінами) передати судову справу для повторного авторозподілу (шляхом винесення відповідного Розпорядження керівником апарату суду та на підставі погодження Головою суду Акту прийняття - передачі судової справи);

- розглянути дану скаргу без його участі;

- зобов`язати керівника ГПД НАБУ внести до ЄРДР відомості заяви скаржника за вих. № 4255/19 від 19.02.2021 року, яка була зареєстрованою в НАБУ 19.02.2021 року під вх. № ЗГ № В-2263 про вчинені ТОВ «Київліфт» кримінальні правопорушення за кваліфікацією - ч. 2 ст. 212, ч. 2 ст. 212-1, ч. 2 ст. 256, ч. 1 ст. 396, ч. 1 ст. 111, ст. 170, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 27 КК України;

- зобов`язати керівника ГПД НАБУ надати скаржнику належним чином завірені витяги з ЄРДР та Пам`ятки про процесуальні права і обов`язки потерпілого у кримінальних провадженнях, що відповідають зазначеній ним кваліфікації вчиненого злочину - ч. 2 ст. 212, ч. 2 ст. 212-1, ч. 2 ст. 256, ч. 1 ст. 396, ст. 111, ст. 170, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 27 КК України;

- зобов`язати керівника ГПД НАБУ повідомити суд про виконання ухвали суду (у відповідності до ст. 129-1 Конституції України);

- зазначити в резолютивній частині ухвали вказані скаржником в заяві про вчинені кримінальні правопорушення усі кваліфікаційні статті вчиненого злочину - ч. 2 ст. 212, ч. 2 ст. 212-1, ч. 2 ст. 256, ст. 396, ч. 1 ст. 111, ст. 170, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 27 КК України;

- за наслідками розгляду даної скарги надати копію належним чином завіреної ухвали.

В обґрунтування скарги зазначено, зокрема, наступне:

«19.02.2021 через приймальну НАБУ, я подав на ім`я керівника ГПД НАБУ заяву за вих. № 4255/19 про вчинені ТОВ «Кивліфт» кримінальні правопорушення, яка була того ж дня зараєстрованою в НАБУ під вх. № ЗГ № В-2263 (докази надаються в додатку до даної скарги).

У своїй заяві я вказав всі елементи вчиненого злочину: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона. Також, у своїй заяві я вказав всі ознаки вчиненого злочину: час, місце, спосіб, ПІБ особи, місце його роботи і посаду, короткі обставини справи тощо. Крім цього, я самостійно кваліфікував вчинення злочину за правовою кваліфікацією - ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 256, ч. 1 ст. 396, ч. 1 ст. 111, ст. 170, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 27 КК України.

Відповідно, в моїй заяві за вих. № 4255/19 від 19.02.2021 року були всі необхідні дані для внесення її відомостей до ЄРДР впродовж 24 годин керівником ГПД НАБУ, у відповідності до положення п.6 ст. 39 КПК України або уповноваженим детективом, гри тому що положення нового КПК не вимагає від заявника зазначення в заяві усіх складових вчинення злочину тільки для того, що б керівник ГПД НАБУ належним чином виконав свій професійний обов`язок - забезпечив внесення до ЄРДР відомостей з моєї заяви за вих. № 4255/19 від 19.02.2021 року про вчинені кримінальні правопорушення.

Попри це, законодавець не вимагає від заявника притримуватися суворої професійної компетенції і територіальної юрисдикції органу досудового розслідування, однак зберігає відповідне право за ГПД НАБУ на зміну підслідності кримінального провадження. Зазначене також узгоджується із офіційною позицією суддів ВССУ, яка викладена в п.п. 1.1 Узагальнень «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування», затверджених на засіданні Зборів суддів ВССУ 23.12.2016 року: ...Визначений ч. 1 ст. 214 КПК обов`язок слідчого або прокурора не вимагає оцінки цими суб`єктами такої заяви (повідомлення) на предмет наявності ознак складу злочину для того, щоб вчинити процесуальну дію, яка полягає у внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Такі вимоги не передбачають здійснення оцінки обґрунтованості заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, а передбачають лише обов`язок уповноважених органів здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення, які вона надає усвідомлено для реалізації відповідними органами завдань кримінального провадження».

Однак, у порушення ч. 1 ст. 2 КК України, п. 1, 4 ст. 214 КПК України, Розділу 2 Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого Наказом Генерального прокурора України за № 298 від 30.06.2020 року у порядку, визначеним п. 5 ст. 214 КПК України, станом на 22.02.2021 року, керівник ГПД НАБУ або уповноважений детектив так і не внесли відомості моєї заяви до ЄРДР та про це мене у належний спосіб не повідомили, що суперечить засадам кримінального судочинства, КПК України, Конституції України та практики ЄСПЛ.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 39 КПК України передбачено, що саме керівник органу досудового розслідування уповноважений визначати слідчого (слідчих), який здійснюватиме досудове розслідування, а у випадках здійснення досудового розслідування слідчою групою - визначати старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих. В таку групу слідчих може бути включений і сам керівник органу досудового розслідування. Разом з тим, включення до групи слідчих керівника органу досудового розслідування є необов`язковим, оскільки, в силу наданих процесуальним законом, зокрема п.п. 4, 6 ч. 2 ст. 39 КПК України повноважень, керівник органу досудового розслідування уповноважений вживати заходів щодо усунення порушень вимог законодавства у випадку їх порушення слідчим, здійснювати досудове розслідування, виконувати функції реєстратора кримінальних правопорушень, користуючись при цьому повноваженнями слідчого.

А слідчий, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 КПК України, уповноважений починати досудове розслідування та розглядати подані йому клопотання.

Враховуючи те,що протиправнідії ТОВ«Київліфт» знаходятьсяпоза компетенцієюВищого антикорупційногосуду,відповідно вимогамп.1-3ч.5ст.216КПК України,ст.33-1КПК України(зурахуванням положеньп.20-2Розділу XI«Перехідні положення»КПК уредакції ЗаконуУкраїни №100-ІХвід18.09.2019року),оскаржувана мноюбездіяльність керівникаоргану досудовогорозслідування,яка полягаєу невнесенні відомостеймоєї заявидо ЄРДРувизначений КПКстрок,є предметомоскарження у Шевченківському районному суді м. Києва.

22.02.2021 року, що відповідає 2 (другому) процесуальному дню, відповідно вимогам ст.115 КПК, я подав через канцелярію суду скаргу за вих. № 4262/22 на бездіяльність керівника ГПД НАБУ, яка виразилася у невнесенні до ЄРДР відомостей моєї заяви про вчинення кримінальних правопорушень за вих. № 4255/19 від 19.02.2021 року.

Частиною 4 ст. 214 КПК України передбачено, що слідчий, прокурор або ж детектив чи інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов`язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення.

Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про правопорушення не допускається

Як передбачено ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Тобто, з вище зазначеної правової норми випливає, що вона встановлює імперативний обов`язок після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення - унесення за нею відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Досудове розслідування, відповідно до ч. 2 ст. 214 КПК України, розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Крім того, згідно із Розділом II Наказу Генерального прокурора України «Про єдиний реєстр досудових розслідувань» за № 298 від 30.06.2020 року, формування Реєстру розпочинається із внесення до нього слідчим, прокурором або детективом відповідних відомостей про кримінальне правопорушення, зазначених в заяві чи повідомленні про його вчинення.

Відповідно до п. 2.1 Розділу II Наказу за № 298 від 30.06.2020 року про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого Генеральним прокурором України, облік кримінальних правопорушень, у тому числі за заявами, які надійшли до НАБУ здійснюється за дорученням керівника шляхом внесення до ЄРДР відомостей, визначених частиною 5 ст. 214 КПК України.

Пунктом 8 частини 1 статті З КПК України встановлено коло посад, які підпадають під визначення керівник органу досудового розслідування, відповідно такою особою, як для даного прикладу являється - керівник ГПД НАБУ. Отже, подання заяви, яка є повідомленням про кримінальне правопорушення, зобов`язує керівника ГПД НАБУ, шляхом надання доручення, забезпечити внесення до ЄРДР необхідних відомостей про вчинене правопорушення.

Попри зазначене, викладені у моїй заяві відомості до ЄРДР не внесені, внаслідок чого досудове розслідування не здійснюється.

Також, п. 2.2. Розділу II Наказу Генерального прокурора України «Про єдиний реєстр досудових розслідувань» передбачено, що у випадку вчинення кримінального правопорушення досудове розслідування розпочинається невідкладно. За умови встановлення обставин, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення, проводиться досудове розслідування відповідно до вимог статті 214 КПК України.

Дана заява (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, відповідно до ст. 214 КПК України та Наказу Генерального прокурора України за № 298 від 30.06.2020 року «Про єдиний реєстр досудових розслідувань» підлягала реєстрації та подальшому розгляду в порядку кримінально-процесуального законодавства.

Статтею 55, 129 Конституція України зазначає, що кожному громадянину гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових осіб та службових осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 25 КПК України, прокурор, слідчий зобов`язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.

Оскільки повнота дослідження кримінального провадження означає встановлення всього кола фактичних обставин, що можуть суттєво вплинути на рішення у кримінальному провадженні, використання такої сукупності доказів, яка обґрунтовує зроблені висновки як такі, що не залишають місця сумнівам, оскільки наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18.01.1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland V. the United Kingdom), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (Рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» за № 39598/03 від 21.07.2011 року).

У відповідності до положень ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності сторін, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, клопотань, скарг та інших доказів, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

З норм ст. 26 КПК України випливає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Слідчий суддя, суду кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Відповідно до п.2 Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування» від 09.11.2012 року за № 1640/0/4-12, у статті 303 КПК визначено порядок оскарження бездіяльності слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто - впродовж 24 годин!

У відповідностідо Узагальненняпро практикурозгляду скаргна рішення,дії абобездіяльність органівдосудового розслідуванняабо прокурорапід часдосудового розслідуванняВищий спеціалізованийсуд Україниз розглядуцивільних ікримінальних справЛистом від1201.2017№ 9-49/0/4-17пояснив наступне: «...Необхідність існування судового порядку оскарження

аналізованого виду бездіяльності ґрунтується на закріпленні у ст. 214 КПК обов`язку слідчого, прокурора невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.

Таким чином, на відміну від процесуального порядку реагування на заяви та повідомлення про злочин, який було встановлено в КПК 1960 року, згаданий обов`язок слідчого або прокурора не вимагає оцінки цими суб`єктами такої заяви (повідомлення) на предмет наявності ознак складу злочину для того, щоб вчинити процесуальну дію, яка полягає у внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Наведене підтверджується імперативними положеннями ч. 4 ст. 214 КПК, згідно з якою відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.

Окрім КПК, нормативні засади, пов`язані із вчиненням зазначеної процесуальної дії, регламентовані Положенням про порядок ведення ЄРДР, затвердженим наказом Генерального прокурора України від 06.04.2016 за № 139, прийнятим на виконання вимог КПК України.

Зазначені нормативні засади, як засвідчили результати проведеного аналізу судової практики, також беруться до уваги слідчими суддями під час розгляду аналізованого в межах цього підрозділу виду скарг. Таким чином, з огляду на чіткий обов`язок внесення слідчим чи прокурором відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР із встановленням обмеженого процесуального строку для його виконання, за наявності лише загальних вимог до заяв чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у переважній більшості випадків у разі встановлення факту звернення із заявою та констатації факту невнесення відомостей про кримінальне правопорушення в межах регламентованого ст.214 КПК 24-годинного строку, слідчі судді постановляють ухвали про задоволення скарг на бездіяльність слідчого чи прокурора. Відтепер у всіх справах обов`язковим є проведення досудового розслідування (прояв засади публічності), яке розпочинається слідчим, прокурором негайно після внесення заяви потерпілого до Єдиного реєстру досудових розслідувань».

У судовому засіданні судом має бути встановлено, що строки, регламентовані ст. 214 КПК України для внесення моєї заяви до ЄРДР, в рамках даної заяви, дотримано не було, у зв`язку з чим, слідчий суддя, розглянувши мою скаргу, у межах наявних та поданих до суду доказів на час її розгляду, за своїм внутрішнім переконанням, яке грунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, має у своєму розпорядженні всі підстави вважати її обгрунтованою та такою, що піддягає задоволенню».

Ухвалою від 15.07.2021 скарга призначена до розгляду у судовому засіданні на 16.07.2021. Про дату, час та місце розгляду скарги учасників провадження повідомлено шляхом направлення повідомлень на електронну пошту.

В судове засідання 16.07.2021 скаржник не з`явився, проте суд врахував, що в прохальній частині своєї скарги він просив розглянути дану скаргу без його участі.

Головним підрозділом детективів Національного антикорупційного бюро України явку представника на судове засідання не забезпечено, але були подані пояснення на скаргу на бездіяльність органу досудового розслідування, в яких, ставиться питання про відмову в задоволенні скарги та розгляд справи без їх участі за наявними письмовими поясненнями.

Так, в письмових поясненнях НАБУ зазначено, зокрема, наступне:

«Згідно з абзацом другим частини І статті 1 Закону завданням Національного бюро є протидія кримінальним корупційним правопорушенням, які вчинені вищими посадовими особами,уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та становлять загрозу національній безпеці.

Відповідно до положень статті 16 Закону на Національне бюро покладено обов`язок щодо здійснення оперативно-розшукових заходів і досудового розслідування з метою попередження, виявлення, припинення та розкриття кримінальних правопорушень і здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень, віднесених законом до його підслідності.

Частиною 5 статті 216 Кримінального процесуального кодексу України визначено перелік кримінальних правопорушень, які підслідні детективам Національного бюро, і лише за наявності умов, передбачених цією нормою.

Так, детективи Національного бюро здійснюють досудове розслідування злочинів, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 366-2, 366-3, 368, 368-5, 369, 369-2, 410 Кримінального кодексу України (далі - КК України), за наявності визначених умов.

Відповідно до частини 1 статті 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.

Разом з тим частина 1 статті 214 Кримінального процесуального кодексу України передбачає, що слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Чинним Кримінальним: кодексом України визначено, які саме діяння є злочинами, в чому полягає об`єктивна та суб`єктивна сторона того чи іншого злочину, кваліфікуючі ознаки та інше. У випадках, якщо у заяві чи повідомленні є ті чи інші об`єктивні дані, що свідчать про ознаки того чи іншого злочину, наявні підстави вважати таке звернення саме заявою чи повідомленням про злочин, за якими приймаються передбачені законом: процесуальні рішення.

Таким чином, обов`язковою умовою початку досудового розслідування є наявність обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до приписів закону реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення (злочин).

Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об`єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину), а якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Наведена правова позиція також закріплена у Висновку Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України щодо питання про початок кримінального провадження стосовно суддів, яке пов`язане зі здійсненням ними судочинства від 01.07.2013.

Проте, у заяві ОСОБА_3 не наведено достатніх об`єктивних даних та конкретних фактів, що можуть свідчити про вчинення кримінального корупційного правопорушення, здійснення досудового розслідування якого віднесено до підслідності детективів Національного бюро.

Водночас, відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи Зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Враховуючи, що розгляд порушених ОСОБА_3 у заяві від 19.02.2021 питань не віднесено до компетенції Національного бюро, вказану заяву листом від 23.02.2021 № 11-192/5975 скеровано для розгляду відповідно до компетенції до Головного управління Національної поліції у м. Києві, про що автора було повідомлено та надано відповідне роз`яснення листом із аналогічними реквізитами.

Таким чином, бездіяльність з боку службових осіб Національного бюро, що може бути оскаржена до слідчого судді в порядку, передбаченому статтею 303 КПК України, відсутня».

Відповідно до вимог ст. 306 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України) слідчий суддя ухвалив проводити судовий розгляд скарги за відсутності учасників провадження.

Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювалось у зв`язку з неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні.

Дослідивши обставини, викладені в скарзі та доданих до неї матеріалах, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

За змістом ст. 26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України, при цьому сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, що визначені КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора , яка полягає у невнесенні відомостейпро кримінальнеправопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогамистатті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.

Кримінальний процесуальний кодекс України однаково зобов`язує і слідчого, дізнавача і прокурора під час кримінального провадження неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана ВР України, вимог інших актів законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.

Оцінка скарги на бездіяльність щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення в Єдиний реєстр досудових розслідувань на предмет обґрунтованості передбачає вивчення: 1) наявності правової підстави для виникнення обов`язку вчинити певні дії (у даному випадку внести відомості до ЄРДР); 2) наявності встановленого законом строку вчинення певної дії; 3) встановлення факту невиконання цього обов`язку у встановлений законом строк.

Пунктом 2 глави 1 розділу II Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення (затверджено наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 № 298) встановлено таке: «Відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення».

З матеріалів скарги вбачається, що заява ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення прийнята Головним підрозділом детективів Національного антикорупційного бюро України 19.02.2021, що підтверджується реєстрацією канцелярії в НАБУ під вх. № ЗГ № В-2263.

Враховуючи порядок обчислення процесуальних строків, передбачений ст. 115 КПК України, вимоги ст. 214 КПК України, вбачається, що відомості про вчинення кримінального правопорушення повинні були бути внесені до ЄРДР не пізніше 24 годин після подання заяви.

Таким чином, визначений законом строк на внесення відомостей за заявою ОСОБА_3 до ЄРДР (24 години) сплив 20.02.2021.

Однак, уповноваженою особою Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України, в порушення наведених вимог закону (ч. 1 ст. 214 КПК України), відомості про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР не внесені.

Аналізуючи матеріали справи, можна констатувати, що в заяві про вчинення кримінального правопорушення наявний короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а також попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, тому її можна вважати належною правовою підставою для вжиття органом досудового розслідування дій, передбачених ст. 214 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.

Разом з тим, уповноваженою особою Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України, в порушення наведених вимог закону (ч. 1 ст. 214 КПК України), відомості про вчинення кримінального правопорушення, до ЄРДР не внесені.

Відтак, передбачений кримінальним процесуальним законом строк на внесення відомостей до ЄРДР, а також строк на надання заявнику витягу з ЄРДР пропущений, що свідчить про порушення зазначених вимог закону.

Таким чином, дії уповноважених осіб Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України, суперечать приписам ч. 1 ст. 214 КПК України і згідно з правилами ст. 303 КПК України така бездіяльність може бути оскаржена під час досудового розслідування.

Слід звернути увагу на те, що формулювання положень ст.ст. 214, 303 КПК України однозначно вказують на необхідність задоволення скарги на бездіяльність у формі невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, оскільки встановлені обставини, що викладені у тексті даної ухвали.

При цьому враховується, що п. 5 Рішення Конституційного Суду України від 17.06.2020 № 4-р(II)/2020 передбачено, що звертаючись до уповноважених державних органів із заявою, повідомленням про вчинення кримінального правопорушення, особа очікувано перебуває в межах належної правової процедури, забезпечення якої є одним із завдань кримінального провадження (стаття 2 КПК України). Відтак, слідчий суддя не вправі оцінювати факти, що викладені в тексті заяви на предмет їх доведеності та встановлювати наявність події кримінального правопорушення, оскільки це свідчитиме про перебирання повноважень органу досудового розслідування.

Водночас слідчий суддя звертає увагу на рекомендації, викладені в узагальненні Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» від 12.01.2017 № 9-49/0/4-17, де висловлено позицію про те, що, якщо зі звернення особи вбачається, що вона порушує перед органом досудового розслідування питання про вчинення кримінального правопорушення, ініціюючи здійснення ним дій, визначенихКПК України, то навіть за умови, що результати аналізу наведених особою відомостей свідчать про відсутність ознак складу злочину, такі відомості мають бути внесені до ЄРДР з подальшим закриттям кримінального провадження відповідно до ст. 284 КПК. Таким чином, з метою належного дотримання процесуальних вимог щодо розгляду скарг на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, слідчим суддям необхідно зважати на те, що такі вимоги не передбачають здійснення оцінки обґрунтованості заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, а передбачають лише обов`язок уповноважених органів здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення, які вона надає усвідомлено для реалізації відповідними органами завдань кримінального провадження.

Вимогами КПК України не передбачено жодної підстави для невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення злочинів, про які повідомлено належно оформленою заявою.

Таким чином, дії уповноважених осіб Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України, суперечать приписам ч. 1 ст. 214 КПК України і згідно з правилами ст. 303 КПК України така бездіяльність може бути оскаржена під час досудового розслідування.

За результатами оцінки доводів скарги та дослідження матеріалів, що додані до неї, вбачається наявність підстав для задоволення вимог скарги.

Враховуючи викладене, керуючись ч. 1 ст. 214, ст.ст. 220, 303, 304 КПК України слідчий суддя

У Х В А Л И В:

Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, задовольнити.

Зобов`язати посадових осіб Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України уповноважених на реєстрацію відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості згідно з заявою скаржника за вих. № 4255/19 від 19.02.2021, яка була зареєстрованою в НАБУ 19.02.2021 під вх. № ЗГ № В-2263 про вчинені ТОВ «Київліфт» кримінальні правопорушення за кваліфікацією - ч. 2 ст. 212, ч. 2 ст. 212-1, ч. 2 ст. 256, ч. 1 ст. 396, ч. 1 ст. 111, ст. 170, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 27 КК України.

Положення ч. 3 ст. 307 КПК України щодо заборони оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, визнано таким, що не відповідає Конституції України(є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 4-р(II)/2020 від 17.06.2020.

Слідчий суддя ОСОБА_1