open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

Номер справи 366/471/20

Номер провадження 1-кп-366/39/21

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2021 рокусмт. Іванків

Іванківський районний суд Київської області у складі головуючої - судді ОСОБА_1 , (секретарі судових засідань ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ),

за участю прокурорів - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

захисника адвоката ОСОБА_9 ,

обвинуваченого ОСОБА_10 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до ЄРДР від 19.12.2019 року за №12019110060000065, відносно

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с.Розїждже Чорнобильського району Київської області, працюючого в ДСП «Північна Пуща», одруженого, який та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.1ст.263 КК України

В С Т А Н О В И Л А :

Органом досудового розслідування ОСОБА_10 обвинувачується у тому, що відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

А Положенням про дозвільну систему, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12 жовтня 1992 року (зі змінами, Положення), та Інструкцією про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, затвердженою наказом МВС України № 622 від 21 серпня 1998 року (зі змінами, далі Інструкція) визначено порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної зброї та боєприпасів.

Поряд з цим, у порушення зазначених нормативно-правових актів, ОСОБА_10 , у невстановленому досудовим розслідування місці, в невстановлений спосіб та в невстановлений час, але не пізніше 19.12.2019 року усвідомлюючи, що не має передбачених дозвільних документів на придбання, носіння та зберігання бойових припасів, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, які передбачають кримінальну відповідальність, з метою подальшого незаконного зберігання, при відсутності передбаченого законом дозволу привласнив знайдені предмети, таким чином придбав заборонені у вільному обігу: 19 (дев`ятнадцять) патронів, які відносяться до боєприпасів до нарізної вогнепальної зброї, спортивно-мисливськими гвинтівочними патронами кільцевого спалаху, калібру 5,6 мм (.22 LR) та обріз мисливської рушниці, який відноситься до нарізної вогнепальної зброї, виготовлений саморобним способом з використанням частин зброї промислового виробництва (ствола № НОМЕР_1 від гладкоствольної мисливської рушниці 16-го калібру моделі «ЗК» з подальшим укороченням його до остаточної довжини 315 мм, встановлення та фіксації за допомогою електрозварювання ствола-вставки калібру 5,6 мм з 6 нарізами правого нахилу; колодки від мисливської рушниці «ЗК» № НОМЕР_2 ; цівки №У39268; частин ложи, які з`єднані за допомогою шарніру та фіксуються защіпкою за типом обрізу та з`єднаних в одну конструктивну одиницю).

Продовжуючи свої злочинні дій, ОСОБА_10 в подальшому 19 (дев`ятнадцять) патронів, які відносяться до боєприпасів до нарізної вогнепальної зброї, спортивно-мисливськими гвинтівочними патронами кільцевого спалаху, калібру 5,6 мм (.22 LR) та обріз мисливської рушниці, який відноситься до нарізної вогнепальної зброї, виготовлений саморобним способом з використанням частин зброї промислового виробництва, переніс до місця свого тимчасового проживання та зберігав у кімнаті гуртожитку Опачицького лісництва ДСП «Північна Пуща» на території відселеного села Опачичі Чорнобильського району Київської області, без інвентарного чи порядкового номеру до 19.12.2019 без передбаченого Положенням про дозвільну систему, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12 жовтня 1992 року (зі змінами), та Інструкцією про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, затвердженою наказом МВС України № 622 від 21 серпня 1998 року (зі змінами), - дозволу.

19.12.2019під час проведення огляду кімнати гуртожитку Опачицького лісництва ДСП « ІНФОРМАЦІЯ_2 » на території відселеного села Опачичі Чорнобильського району Київської області, без інвентарного чи порядкового номеру, за місцем тимчасового проживання ОСОБА_10 , працівниками поліції Відділу поліції зони Чорнобильської АЕС ГУ НП в Київській області було виявлено та вилучено: 19 (дев`ятнадцять) предметів схожих на патрони, які відповідно до висновку експерта відноситься до боєприпасів до нарізної вогнепальної зброї, спортивно-мисливськими гвинтівочними патронами кільцевого спалаху, калібру 5,6 мм (.22 LR) та обріз мисливської рушниці, який відповідно до висновку експерта відноситься до нарізної вогнепальної зброї, придатний для стрільби, був виготовлений саморобним способом з використанням частин зброї промислового виробництва (ствола № НОМЕР_1 від гладкоствольної мисливської рушниці 16-го калібру моделі «ЗК» з подальшим укороченням його до остаточної довжини 315 мм, встановлення та фіксація 'за допомогою електрозварювання ствола-в ставки калібру 5,6 мм з 6 нарізами правого нахилу; колодки від мисливської рушниці «ЗК» № НОМЕР_2 ; цівки № УЗ9268; частин ложи, які з`єднані за допомогою шарніру та фіксуються защіпкою за типом обрізу та з`єднаних в одну конструктивну одиницю), які ОСОБА_10 незаконно зберіґав без передбаченого законом дозволу.

Дії ОСОБА_10 кваліфіковані за ч.1 ст. 263 КК України, як незаконне придбання, носіння та зберігання бойових припасів, без передбаченого законом дозволу.

Суд звертає увагу, що, згідно з обвинувальним актом, ОСОБА_10 обвинувачується у незаконному придбанні, носінні та зберіганні бойових припасів без передбаченого законом дозволу. Придбання, носіння та зберігання вогнепальної зброї йому органом досудового розслідування не інкримінується.

А, згідно положень ч.1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Обвинувачений усудовому засіданні своєї вини в інкримінованому йому правопорушенні не визнав. Його показання зводяться до наступного.

Десь у листопаді ( 19-20 числа) 2019, коли проводили роботи по збиранню шишок, він знавшов обріз у лісі. У відселеному с. Черевач. В сарай, де він лежав , була натоптана дорога , а всередині виявив сумку у якій знаходились частини, які, як потім виявилось, є обрізом. Все було у розібраному стані. Тоді ж показував його ОСОБА_11 , який сказав, що не знає що то таке. Приніс до своєї кімнати у гуртожитку, кинув у шафу. Мав намір здати у поліцію, але було багато роботи, замотався. Та й не знав як правильно здавати. Приїхав на вахту 6-го грудня. Тут годова комісія, їздив у Чернігів, потім проходив медкомісію у ОСОБА_12

19.12.19 він перебував на роботі на території ДСП «Північна Пуща». Після роботи їхали на тракторі додому по просіці. Побачивши лісові завали, пішов подивитися чи ті дерева порізані, чи повалені. Тракторист поїхав вперед. Він ( ОСОБА_10 ) пройшов в ліс метрів з 20. Почув, що трактор, на якому він їхав, став спереду. І тракторист став кричати: « ОСОБА_13 , йди сюди». Повернувшись, побачив поліцейського у формі зі зброєю (пістолетом). Він став кричати: «Стоять! Що ти тут робиш?» Відповів, що на роботі і йшов подивитись, що то за завали. Він же став казати: «Я знаю. Що ти тут ховав?». Відповів, що нічого. Він спитав, чи є щось заборонене. Відповів, що немає. Але вдома у гуртожитку, є щось схоже, запропонував поїхати, щоб здати. Поліцейський обшукав його, забрав телефон, ніж, сказав роззутися. ОСОБА_14 сказав, що у ділянці працюють поряд його хлопці. Оскільки при собі не було пропуску для перебування у радіоактивній зоні, ОСОБА_15 сказав, що з*їздить за ним у гуртожиток. На що поліцейські сказали, що завезуть туди самі. Тоді ОСОБА_10 повідомив, що заодно віддасть знайдений ним перед цим предмет, схожий на зброю. В поліцейський автомобіль його за руку посадив поліцейський ОСОБА_16 , який його не відпускав практично весь час. Взявши ключ від кімнати, сказав поліцейським, що винесене пропуск і те, що знайшов у лісі. Працівників поліції до себе у кімнату не запрошував. Сам зайшов, дістав з шафи сумку із знахідкою. Коли обернувся, побачив у кімнаті поліцейського ОСОБА_16 . Останній забрав сумку, оглянув її вміст, зібрав ті частини, що були там у розібраному стані. Вийшов обріз. Поклав його на ліжко. Сфотографував. Став все перевертати як у шафі, так і решті кімнати. ОСОБА_15 попереджав, що то чужі речі. Мороз же заглядав і у холодильник (шукав м*ясо). Тут прийшов ОСОБА_17 , йому показали обріз на ліжку. Мороз поклав обріз у сумку, сказав покласти його назад у шафу, а патрони поклав у кишеню куртки на вішалці. Стали чекати слідчо-оперативну групу. В кімнаті весь час були працівники поліції зі зброєю. Фактично ОСОБА_16 його весь час тримав за руку. Коли приїхала СОГ, то слідчому нічого не повідомляли про наявність сумки зі зброєю. Він відразу спитав, що є забороненого. ОСОБА_15 відповів, що лише те, що показував ОСОБА_16 : сумка та потрони у кишені. В цей час вже були поняті. Про права, в т.ч. на захист, нічого не повідомляли. Заяву про дозвіл на огляд диктували вже після того, як всі вийшли. Спочатку всі вийшли, а потім повернувся один слідчий і став диктувати заяву. Під час огляду були у кімнаті слідчі, поняті, інші поліцейські.

У судовомузасіданні свідок ОСОБА_18 дав показання, що працює слідчим СВ ВП зони ЧАЕС ГУ НП в Київській області. 19.12.2019 він перебував у складі слідчо-оперативної групи. Після обіду надійшло повідомлення про те, що у с. Опачичі у лісника знайдено обріз. Виїхали на місце події ще з одним працівником поліції : Уманцем. Біля будинку він побачив патрульну машину, у якій сидів водій. На питання «Де інші працівники поліції?», він відповів, що у будинку. Коли він зайшов до будинку там був обвинувачений та 2 працівника поліції. На питання «Чи є заборонені речі?». ОСОБА_10 повідомив, що є обріз та дав дозвіл на огляд. В будинку було знайдено обріз мисливської гладкоствольної зброї з оптичним прицілом, протигаз, втул для малокаліберних патронів, патрони гільзові. На запитання адвоката свідок ОСОБА_18 повідомив, що в кімнаті, де було проведено огляд, знаходились оперуповноважений Уманець, 2 понятих і 2 працівника поліції. Ним ( ОСОБА_18 ) було складено протокол огляду місця події, в ньому він не вказував присутніх працівників поліції, оскільки фактично вони не приймали участі в огляді. Вони здійснювали схоронність місця події, Фотографування проводив він, як слідчий, перед оформленням письмового протоколу. Перед початком огляду, в присутності понятих, було зачитано заяву, яка була підставою для його проведення. Вже після проведеного огляду він звертався до слідчого судді з клопотанням про надання дозволу на вже проведений огляд. У легалізації огляду було відмовлено. Крім того, на запитання адвоката ОСОБА_18 пояснив, що ст.234, 237 КПК передбачено порядок проведення обшуку та огляду. Огляд це єдина слідча дія, яка може бути проведена до внесення відомостей до ЄРДР. ОСОБА_15 не був затриманий, він міг виходити на вулицю. Йому були роз`яснені права щодо слідчої дії, яка буде проводитися, зокрема, його право вносити зауваження. Він розумів, що за результатами огляду, ОСОБА_10 може бути притягнутий до кримінальної відповідальності. Роз*яснив ст. 63 Конституції України. Право на захист не роз*яснював, оскільки особа на той момент не набула жодного процесуального статусу.

У судовомузасіданні свідок ОСОБА_19 дав проказання, що він працює старшим оперуповноваженим відділу поліції ЧАЕС. 19.12.2019 року він перебував у складі слідчо-оперативної групи. Отримав дзвінок від оперативного чергового, який повідомив, що треба виїхати на виклик в лісництво, тому що там виявлено факт незаконного поводження з вогнепальною зброєю. Виїхали. Зайшли в одне з приміщень гуртожитку, де вже знаходились 2 поліцейських, хлопчина і чоловік (обвинувачений ). Мороз сказав, що у цього чоловіка є вогнепальна зброя. ОСОБА_14 підтвердив, написав заяву про дозвіл на огляд. Заяву диктував слідчий (на чиє ім*я писати і про що). Запросили понятих. Чи показували їм заяву, він не пам`ятає. В подальшому чоловік відкрив шафу і в шафі у сумці лежав обріз гладкоствольної мисливської зброї , оптичний приціл, була вставка з автомата. З кишені кухвайки ОСОБА_14 дістав патрони (мєлкашку). Запакували виявлене у спецпакети, слідчий прочитав протокол огляду понятим, вони розписалися на пакетах. Слідчий забрав спецпакети, протокол і поїхали в райвідділ. На запитання захисника, адвоката ОСОБА_9 , свідок пояснив, що під час проведення слідчих дій він стояв в кімнаті, чи заходив хтось інший, крім слідчого Беляка і понятих, він не пам`ятає, слідчий всі процесуальні дії фотографував та фіксував, роз`яснював обвинуваченому ОСОБА_10 його права про захист, право не давати покази відносно себе. ОСОБА_10 на той час затриманий не був, він вільно пересувався по кімнаті. Крім того, на запитання «Чи підписував він протокол огляду місця події?», він вказав, що не пам`ятає, але ніби підписував, хоча йому відомо, що якщо людина присутня під час огляду, про неї має бути вказано в протоколі. Рушницю із шафи виймав ОСОБА_10 .

Свідок ОСОБА_20 у судовому засіданні дав показання, що він працює лісничим. Знає обвинуваченого з 1995 року, вони односельчанини. Вже три роки, як є начальником ОСОБА_10 . Лісники проживають у гуртожитках. В кімнаті, де живе ОСОБА_10 , проживає 3 особи: він, ОСОБА_21 та ОСОБА_22 . Особисті речі зберігаються у шафах. У день, коли трапилась подія, він був на базі займався документацією. Біля гаража він зустрів одного з понятих, який сказав, що біля гуртожитку стоїть поліція. Підійшовши до гуртожитка, побачив 2 поліцейських і ОСОБА_10 біля цього будинку. Підійшов до ОСОБА_16 . На запрошення ОСОБА_16 зайшов з ним до кімнати, де живе ОСОБА_23 . Побачив що на ліжку щось схоже на зброю. ОСОБА_24 дістав телефон і показував фото, де він на полюванні та рибалці. Мороз сказав, що це телефон ОСОБА_25 . Як він опинився у ОСОБА_16 свідок не запитував. ОСОБА_26 , якого він зустрів поряд з будиноком, розповів, що поліція приїхала провіряти перепустку, якої не було при собі у ОСОБА_10 , після чого виявили патрони. Коли під`їхала слідча група, сказали покликати понятих і далі в кімнату не пускали. ОСОБА_15 весь час був у полі зору поліцейських.

Свідок ОСОБА_27 у судовому засіданні дав показання, що він працює майстром ЛПС Луб"янського лісництва. Лісничий ОСОБА_20 покликав його побути понятим. Прийшли до місця проживання ОСОБА_10 , запросили до кімнати. Він спитав: «З якого приводу?». Запропонували сказати ОСОБА_10 . ОСОБА_10 розказав, що збирав шишки, знайшов сумку, яку дістав з шафи, розкрив на прохання працівників відділу поліції. Працівники поліції дістали предмет, поклали на диван. Робили фото. Коли він зайшов, на дивані нічого не було. На стволі шукали номер. На запитання «Що є ще?» ОСОБА_10 пішов діставати набої з кишені куртки. Слідчий сказав покласти на стіл. Якийсь працівник поліції сказав, що це ще не всі (наче наймолодший) і пішов з кишені діставати ще. Слідчий зробив йому зауваження, тоді витрусили, перерахували. Протокол писали у другій кімнаті, оголосили, підписались. На питання захисту свідок відповів, що слідчий йому права роз"яснював. Він не чув, що слідчий говорив ОСОБА_10 . Слідчий нічого не казав на якій підставі проводить огляд. Словесно питав у ОСОБА_10 «Чи добровільно здає зброю?» Один слідчий оглядав, а другий теж: покажи те, покажи те. Поліцейський з автоматом періодично заходив і виходив з кімнати. Коли зайшли до кімнати було не прибрано: все розкидано, наче хтось шось шукав. Під час проведення огляду в кімнаті було 3 поліцейських: 1 слідчий, 1 з автоматом і ще один поліцейський.

Свідок ОСОБА_28 у судовому засіданні дав показання, що він знає ОСОБА_14 півтора роки. Після влаштування на роботу його підселили до ОСОБА_10 в гуртожиток. Вони проживають з ОСОБА_10 в одній кімнаті. В нього шафи нема, бо він мало працює. Шафа замикається. У ОСОБА_10 є шафа. Про зброю йому нічого не відомо. Коли вони приїхали з роботи, вже стояв автомобіль відділу поліції. На дверях стояв поліцейський, їх не впустили. Про вилучену зброю дізнались, як поїхали працівники поліції. Він працює, зброї не має. Зброї не бачив, від ОСОБА_10 не чув про зброю. Коли після закінчення слідчих дій вони повернулись, там був безлад. Сумка з речами перевернута, ОСОБА_10 сказав, що ОСОБА_16 робив обшук. Їхні з ОСОБА_10 зміни співпадають. Зазвичай після 19.00 свідок завжди лягає відпочивати, хлопці ще дивляться телевізор. ОСОБА_10 , характеризується позитивно.

Свідок ОСОБА_29 у судовому засіданні дав показання, що працює у Північній Пущі лісником. ОСОБА_10 знає 19 років, по роботі. В кінці 2019 року разом перебували на зміні: збирали шишки: він пішов в одну сторону, а свідок у другу. Коли зустрілися, то ОСОБА_10 сказав, що щось знайшов. І показав якусь трубку. Так як свідок в армії не служив, що то було не знає. Щось схоже на обріз. Сіли поїхали на базу в с.Опачичі. На запитаннязахисника свідокзазначив,що коли ОСОБА_10 показував йомузнахідку,про те,щоб обрізлишити моване йшла.Навпаки, ОСОБА_10 сказав,що хочейого здатидо поліції,але колибуде перевахтовка.На місцях,де вонипрацюють,мобільного зв`язкунемає.Під часдосудового слідстваполіцейські психологічно тисли на нього: погрожували, що йому світить строк, що будуть його ловити всюди. Тому і дав не ті свідчення. Працівники поліції сказали говорити , що воно було у ОСОБА_10 раніше.

У судовомузасіданні свідок ОСОБА_30 дав показання, що з ОСОБА_31 працювали в ділянці, їхали на базу. ОСОБА_10 їхав з ним у тракторі, потім сказав стати, бо хотів щось подивитись у лісі на ділянці. Висадив ОСОБА_10 . Сам проїхав 30 метрів. Тут під"їхав автомобіль «Нива», став поперек трактора. Один з поліцейських, які вискочили з «Ниви» побіг в сторону ОСОБА_10 , а другий став питати: «Кого висадив?». Свідок відповів, що співробітника. Коли один з поліцейських побіг до ОСОБА_14 , двоє підійшли до нього. Він крикнув ОСОБА_10 повертатися. В лісі ОСОБА_10 був з тим поліцейським. Через 10 хвилин пішли вдвох з лісу на просіку (туди звідки вони приїхали), і ті двоє поліцейських питали куди вони. Коли під"їхали працівники ВП він не міг бачити, чи тікав ОСОБА_10 , він не бачив навіть коли ОСОБА_10 відгукнувся. ОСОБА_10 пройшов метрів 20, там кущі. Він повертався туди, де його висадив. Раніше свідок чув, що ОСОБА_10 щось знайшов і треба здати, але у ці дні у нього день народження, тому не звертав уваги, був у загулі. Наступного дня вже поїхали додому. Чи ОСОБА_32 , чи ОСОБА_14 на його питання про безлад, розповіли про обшук. Як вилучали рушницю не бачив взагалі. На запитання прокурора свідок пояснив, що від ОСОБА_10 він не чув жодної розмови про зброю, чи було щось у ОСОБА_10 він не бачив, а лише бачив як його тримав за руку поліцейський. На запитання адвоката ОСОБА_30 повідомив, що він не бачив, чи тікав ОСОБА_10 від працівників поліції, адже він відійшов від його автомобіля на метрів 20-30, але коли він його кликав, той повертався назад, в його бік.

У судовомузасіданні свідок ОСОБА_33 дав показання, що приблизно в двадцятих числах грудня 2019, перед від"їздом з вахти, він повернувся з відводів. Побачив у кімнаті, де проживає на вахті, повно поліцейських. В кімнаті був ОСОБА_10 з працівниками поліції. ОСОБА_10 писав якусь заяву. Свідок хотів перевдягтись, і побачив, що у його шафі був безлад, неначе в ній хтось рився. Сказали, що був обшук. Він запитав, що шукали. Почув відповідь, що ОСОБА_10 щось здав поліції. Що саме він не бачив. Після того, як він приїхав, працівники поліції поїхали хвилин через 10-15. ОСОБА_10 потім сказав, що знайшов рушницю, яку добровільно здав, про що й писав заяву. Коли ОСОБА_14 писав заяву, з ним поряд стояли поліцейські. Свідок чув якось, що ОСОБА_10 щось знайшову лісі і треба здати, але, так як у нього в ті дні було день народження, то не звернув на це уваги. Про те, що в ОСОБА_10 були якісь заборонені предмети він не знав, ніхто йому нічого не показував.

Свідок ОСОБА_34 у судовому засіданні дав показання, що він працює заступником командира роти ВП зони ЧАЕС. 19 грудня 2019 під час патрулювання, разом з Лук*яненком та ОСОБА_35 , на лісовій дорозі, він почув гуркіт. Побачивши трактор у полі зору, враховуючи, що рух цього транспортного засобу був підозрілим, ним було прийняте рішення підїхати до нього. Що і зробили. Коли трактор зупинився, то з нього вискочив обвинувачений і побіг в ліс. Це було підозрілим, тому свідок побіг за ним, наказавши своїм підлеглим перевірити законність перебування трактора в зоні відчуження. За ОСОБА_31 він біг метрів 100. Коли до нього підійшов, то представився, став задавати питання. Обвинувачений відповідав, що перепустка на базі, заборонених речей немає. Після цього вони попрямували на базу, щоб перевірити перепустку. Коли вони разом приїхали до гуртожитку, обвинувачений відкрив будинок, завів у кімнату. Далі ОСОБА_10 з верхнього одягу, разом з перепусткою, дістав прозорий пакет, який потім поклав назад. На питання «Що там?», відповів: «Патрончики». На питання «Чи є зброя?», ОСОБА_10 спочатку сказав, що немає, потім сказав що є і дістав з шафи сумку, де була зброя. Після цього свідок викликав слідчу группу, попередньо запитавши у обвинуваченого чи дасть він згоду на огляд. ОСОБА_15 відповів, що дасть. Повідомляючи про подію в відділ поліції, свідок повідомив про виявлені обріз і патрони. Після цього свідок відійшов до авто, так як у будинку не було зв`язку. Оскільки було холодно, вони зайшли до будинку і чекали на слідчу группу. Дочекались, зайшли із свідками (понятими). Але спочатку слідчий і він (свідок). Слідчий, який прибув у складі слідчої групи, запитав ОСОБА_10 чи надасть він згоду на огляд. ОСОБА_15 дав згоду і повідомив, що в нього є заборонені предмети, після чого свідок пішов писати рапорт. Він ще повертався до кімнати, оскільки слідчий сказав залишатися на охороні місця події, так як всі люди поверталися до своїх кімнат після роботи. Свідок був присутнім, коли слідчий просив ОСОБА_10 дістати патрони. І тоді він візуально побачив, що ОСОБА_10 дістав не всі патрони, про що повідомив слідчому (пакет був негерметичний, тому могли висипатися). Тоді обвинувачений витрусив ще решту патронів з кишені куртки. На питання «Де взяв?» відповів, що знайшов кілька місяців тому у відселеному селі. На пропозицію слідчого ОСОБА_10 добровільно здав зброю. Відповідаючи на питання сторони захисту, свідок пояснив, що коли приїхала слідча група він виходив займатися своїми справами. Потім знову зайшов до кімнати, слідчий ОСОБА_18 попросив залишитися, охороняти місце події. Він (свідок) фактично був присутнім під час проведення огляду, але в протокол його не записували і він його не підписував. Підозрілим під час руху трактора для нього було те, що трактор різко зупинився і хтось побіг. В той момент як особа побігла, вона була для нього підозрюваною. Проте, ОСОБА_10 ніхто не затримував, він не мав наміру тікати і сам запропонував поїхати перевірити перепустку, сам сів в авто, його мобільним телефоном ніхто не користувався і не вилучав його. Свідок пояснив, що він поїхав до ОСОБА_10 , до місця його тимчасового проживання, саме з метою перевірки перепустки. Біля нього знаходився поліцейський ОСОБА_36 , а біля службового авто був поліцейський ОСОБА_37 . Він (свідок) візуально оглядав зброю та патрони, коли ОСОБА_10 показував їх. ОСОБА_14 хотів «порєшать» питання, щоб добровільно здати зброю.

Свідок ОСОБА_38 у судовому засіданні дав показання, що під час патрулювання він та ОСОБА_34 почули звук трактора. Зупинилися. Коли один одного побачили, то з трактора, який зупинився, вискочив хтось. Це був обвинувачений. Підійшли до трактора, а ОСОБА_16 побіг за обвинуваченим. В подальшому, вони поїхали до гуртожитку дивитися перепустку, оскільки обвинувачений сказав, що вона в нього там. Гуртожиток був зачиненим і ОСОБА_15 , відкрив двері і запропонував їм зайту всередину з ним. В кімнату зайшли разом з ОСОБА_14 . Останній підійшов до вішалки, дістав документи. Свідок не бачив, що саме він дістає, так як він стояв до нього спиною. Тільки чув, як на питання ОСОБА_16 «Що у пакеті?» Обвинувачений сказав « ОСОБА_39 ». ОСОБА_16 почав запитувати про зброю. Спочатку ОСОБА_10 сказав «ні», потім «так». Він же відкрив шафу, дістав сумку, з неї обріз. Тоді вони з ОСОБА_16 сказали ОСОБА_14 покласти все на місце. Всі вийшли на вулицю викликати слідчу группу. Спілувалися з ОСОБА_10 про загальні питання. Коли приїхала СОГ, то слідчий, поняті і обвинувачений зайшли в кімнату. Він, свідок, був у іншій кімнаті. Потім слідчий запросив їх для охорони приміщення. Свідок чув, як під час проведення огляду слідчий попросив ОСОБА_10 дістати патрони і як ОСОБА_16 сказав, що то не всі. Тоді ОСОБА_15 решту витрусив з кишені куртки. На запитання захисту свідок пояснив, що під час огляду він перебував десь на відстані метру від ОСОБА_10 та бачив як він діставав патрони. ОСОБА_10 , коли вони підїхали до трактора, вже був підозрюваним ( на думку свідка). Свідок протокол огляду не підписував і слідчий йому не пропонував. ОСОБА_34 у ОСОБА_10 не вилучав речі, а лише спитав чи є якісь заборонені речі. Вони поїхали до ОСОБА_10 додому, а не до відділення поліції, лише тому, що він запевняв, що в нього документи дома. Туди було ближче, ніж до відділу поліції. Технічно ні рація, ні мобілка в лісі не працювала, щоб за допомогою них встановити особу. Коли вони під`їхали до трактора, його водій, на запитання щодо особи, яка вибігла з трактора, повідомив, що то працівник, який пішов пройтися. Підозрюваним ця особа стала через те, що він побіг в ліс.

Свідок ОСОБА_40 у судовому засідання дав показання, що 19.12.2019 року під час патрулювання він, та його двоє напарників, побачили трактор, з якого вийшла людина та побігла в ліс. Це була підозріла ситуація, оскільки, коли водій та пасажир побачили поліцейську машину, трактор зупинився, вискочила особа і почала бігти. Мороз побіг за ним, а їм з ОСОБА_35 наказав перевірити сам трактор. Все було в порядку. Потім підійшли ОСОБА_16 і ОСОБА_14 . У останнього не було перепустки. Він говорив, що вона у гуртожитку, тому і запропонував туди поїхати. Сіли в автомобіль і поїхали. ОСОБА_14 сказав іти з ним у кімнату. Він ( свідок) залишився біля автомобіля. Приблизно через 10 хв. всі вийшли. Повідомили, що треба чекати СОГ, так як виявлена зброя. СОГ чекали приблизно годину. В кімнату заходили , крім слідчого, поняті, ОСОБА_16 , ОСОБА_41 та ОСОБА_14 . Що було всередині йому не відомо. На запитання сторони захисту свідок пояснив, що ОСОБА_10 , коли вони підїхали до трактора, йшов в протилежну сторону, аніж до гуртожитку, ОСОБА_34 не наказував охороняти ОСОБА_10 біля авто.

Свідок ОСОБА_42 у судовому засідання дав показання, що він був запрошений у якості понятого під час проведення огляду в кімнаті, де живе ОСОБА_10 . Коли зайшов туди, там вже були 3 чоловіки. В кімнаті були розкиданні речі. Проводили обшук. Щось знайшли схоже на зброю (мєлкашку) та знайшли патрони. Зброю в шафі, патрони в куфайці, вилучили їх і склали протокол. На запитання захисту свідок пояснив, що коли вони зайшли до кімнати, там було вже все розкидане, тому йому здалося, що вже був проведений обшук. Чи роз`яснював слідчий йому права, в т.ч. на внесення зауважень до протоколу, він не пам`ятає. Понятими були 2 особи, крім того, було ще 3-4 працівники поліції і ОСОБА_14 . Він підписував протокол та бірку. Коли розпочався огляд, він не пам`ятає. Чи йому показували заяву ОСОБА_10 про добровільну згоду на огляд чи про видачу зброї та патронів, чи ОСОБА_10 після проведення слідчих дій щось писав, він теж не пам`ятає.

Обвинувачення ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, обґрунтовується, крім показів свідків, письмовими доказами, наданими стороною обвинувачення, а саме:

-витягом з ЄРДР, внесеному 19.12.2019 о 20:03:36 за фактом виявлення та вилучення в кімнаті гуртожитку Опачицького лісництва ДСП «Північна пуща», розташованому у відселеному селі Опачичі, де проживає ОСОБА_10 , під час перевірки його документів в кишені зимової куртки виявлено та вилучено 19 набоїв калібру 5,6 мм до нарізної малокаліберної зброї та, під час огляду кімнати з дозволу володільця, в шафі виявлено та вилучено перероблений під стрільбу малокаліберними набоями обріз мисливської рушниці з прицілом, на зберігання яких у останнього не було дозвільних документів;

-протоколом огляду місця події від 19.12.2019 року з ілюстративною таблицею до нього, згідно з якими було проведено слідчим СВ ВП зони ЧАЕС ОСОБА_18 в період часу з 16 години 00 хвилин по 16 годину 55 хвилин, в присутності понятих ОСОБА_43 , ОСОБА_27 , за участю користувача приміщення ОСОБА_10 , у будинку Опачицького лісництва ДСП «Північна Пуща» (третій від дороги), в ході якого ОСОБА_10 надав добробровільну згоду на його проведення та вказав, що у шафі, що розташована праворуч від входу, знаходиться обріз мисливської зброї із оптикою. При огляді шафи було виявлено сумку коричневого кольору, в якій знаходився предмет, зовні схожий на обріз одноствольної рушниці, із кустарно створеною втулкою сріблястого кольору та припаяному на ній оптичному прицілі. Окрім цього, у сумці було виявлено предмет, схожий на приклад, із написом « НОМЕР_3 » та предмет схожий на цівку. Крім того, у протоколі зазначено, що ОСОБА_10 повідомив, що у нього є набої, які він дістав із зовнішньої правої кишені своєї робочої куртки , яка висіла на шафі, поклав їх на стіл, у кількості 19 шт. Під час огляду місця події було вилучено предмет схожий на обріз мисливської рушниці із оптикою в розібраному вигляді із цівком та прикладом, які було поміщено до спеціального пакету №03347397 та 19 предметів, зовні схожих на патрони до малокаліберної зброї, які було поміщено до спеціального пакету №04819354. Протокол огляду місця події підписано слідчим СВ ВП зони ЧАЕС ОСОБА_18 та понятими ОСОБА_27 , ОСОБА_42 ;

-Постановою слідчого СВ ВП Відділу поліції зони Чорнобильської АЕС ГУ НП в Київській області ОСОБА_44 про визнання речовими доказами та передачу їх на зберігання від 19.12.2019 року, згідно з якою вилучені 19.12.2019 року у ОСОБА_10 19 набоїв калібру 5,6 мм. та перероблений під стрільбу малокаліберними набоями обріз мисливської рушниці з прицілом визнано речовими доказами та передано на відповідальне зберігання до кімнати речових доказів ВП зони Чорнобильської АЕС ГУ НП в Київській області;

-Висновком експерта №8-2/1112 від 23.12.2019 року, згідно з яким наданий на дослідження предмет, вилучений 19.12.2019 року у ОСОБА_10 , що знаходиться в спеціальному пакеті №03347397, відноситься до нарізної вогнепальної зброї, придатний до стрільби, був виготовлений саморобним способом з використанням частин зброї промислового виробництва, а саме: ствола № НОМЕР_4 від гладкоствольної мисливської рушниці 16-го калібру, моделі ЗК, з подальшим вкороченням його до остаточної довжини 315 мм., встановлення та фіксації за допомогою електрозварювання ствола-вставки калібру 5,6 мм. з 6-ма нарізами правого нахилу; колодки від мисливської рушниці «ЗК» № НОМЕР_2 ; цівки №У39268; частин ложи, які з`єднані за допомогою шарніру (петлі) та фіксуються защіпкою, за типом обрізу та з`єднаних в одну конструктивну одиницю. Надані на дослідження предмети, що зовні схожі на патрони до малокаліберної зброї, що знаходяться в спеціальному пакеті для речових доказів №04819354, відносяться до боєприпасів до нарізної вогнепальної зброї спортивно-мисливськими гвинтівочними патронами кільцевого спалаху, калібру 5,6 мм. (.22 LR) та можуть бути використані у зброї відповідного типу та калібру, придатні до стрільби.

Суд, вислухавши сторони обвинувачення та захисту, показання свідків, вивчивши надані письмові докази, приходить до висновку, що доводи сторони захисту про недопустимість такого доказу як протокол огляду місця події у кімнаті, де проживає ОСОБА_10 , проведеного 19.12.2019, є такими, що заслуговують на увагу.

Склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України є формальним. Тобто, предмет і межі доказування для правильного застосування закону України про кримінальну відповідальність при кваліфікації дій особи за ч.1 ст. 263 КК України вичерпуються встановленням ознак предмету злочину, одного або декількох з альтернативно передбачених у цій нормі діянь як обов`язкових ознак об`єктивної сторони, а також ознак суб`єкту та суб`єктивної сторони цього складу злочину, що виявляється у прямому умислі, де інтелектуальні ознаки психічного ставлення особи визначаються лише щодо вчинених дій з приводу незаконного поводження зі зброєю, а вольовою ознакою якого є бажання вчинити дії, передбачені в диспозиції ч.1 ст. 263 КК України.

Стаття 30 Конституції Українипередбачає, що кожному гарантується недоторканність житла. Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду. У невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, можливий інший, встановлений законом, порядок проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду і обшуку.

Така конституційна гарантія кореспондує зі змістомчастини 1 статті 233 КПК, відповідно до якої ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установленихчастиною третьою цієї статті.

Згідност. 62 Конституції Українитаст. 17 КПКобвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, отриманих незаконним шляхом (недопустимих доказах), а також на припущеннях.

Відповідно дост. 86 КПКдоказ визнається допустимим, якщо його отримано у порядку, встановленому КПК. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення. Згідно зістаттею 87 КПКдокази, отримані внаслідок здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу є недопустимими.

За змістомстатей 223,237 КПКогляд є слідчою (розшуковою) дією, спрямованою на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні, яка проводиться в межах досудового розслідування кримінального провадження з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення. Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правиламицього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи, який згідност. 234 КПКпроводиться на підставі ухвали слідчого судді.

Такожст. 233 КПКвстановлено, що ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді. Винятком з цього правила є невідкладні випадки, пов`язані із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, в разі чого прокурор, слідчий за погодженням із прокурором зобов`язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді, а останній, розглядаючи таке клопотання згідно з вимогамист. 234 КПК, зобов`язаний перевірити, чи дійсно були наявні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді. Якщо прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого про обшук або слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, встановлені внаслідок такого обшуку докази є недопустимими, а отримана інформація підлягає знищенню.

Згідно з матеріалами кримінального провадження інкримінований обвинуваченому злочин було виявлено 19.12.2019 у кімнаті гуртожитку за місцем його проживання у будинку Опачицького лісництва ДСП «Північна Пуща» (третій будинок по порядку від дороги «Черевач-Зелений Мис»), де проживав обвинувачений ОСОБА_10 . Того ж дня було проведено огляд зазначеного приміщення під час якого виявлено та вилучено 19 набоїв та обріз, за результатом чого складено відповідний протокол огляду місця події.

Як зазначили у судовому засіданні сам обвинувачений, свідки (працівники поліції) ОСОБА_16 та ОСОБА_41 , ОСОБА_15 зайшов до кімнати гуртожитку по місцю свого проживання у відселеному с. Опачичі для того, щоб показати свою перепустку у зону відчуження. Запрошувати для цього до себе у кімнату працівників поліції не було жодного сенсу. Проте, вони туди зайшли, ОСОБА_10 показав зброю та набої. Після чого, фактично вже оглянувши обріз, який ОСОБА_14 дістав зі своєї шафи, та набої, які були в кишені куртки, працівники поліції дали вказівку ОСОБА_10 покласти все у ті ж місця, звідки він їх дістав та пішли викликати СОГ.

Як вбачається із зазначеного протоколу огляду місця події, підставою для проведення цієї слідчої дії було повідомлення заступника командира роти ВП зони ЧАЕС ОСОБА_45 про вчинене кримінальне правопорушення. Відповідно, з огляду на показання свідків та обвинуваченого щодо попереднього огляду цих предметів, єдиною метою слідчої дії, яка проводилась після цього, була фіксація відомостей щодо обставин вчинення такого кримінального правопорушення: місцязнаходження зброї та набоїв і їх вилучення. Ці предмети знаходились не на видному місці, а, як зазначалось вище, сумці у шафі та у кишені куртки. Тобто, проведений до внесення відповідних відомостей до ЄРДР органами досудового розслідування 19.12.2019 огляд місця події фактично був обшуком, який згідно приписівч. 2 ст. 234 КПКпроводиться лише на підставі ухвали слідчого судді.

Верховний Суд уже визнавав неприпустимість проведення обшуку під виглядом огляду місця події, зокрема,у постановах від 07 червня 2018 року (справа № 740/5066/15-к), від 26 лютого 2019 року (справа № 266/4000/14-к), від 19 березня 2019 року (справа № 380/157/14-к), оскільки таким чином нівелюються вимоги судового контролю, передбаченіст. 233,ч. 2 ст. 234 КПК.

Відтак, суд звертає увагу на те, що запис у протоколі про те, що огляд проведений за письмової згоди ОСОБА_10 , який надає дозвіл на його проведення (сама заява суду не надана, тобто у матеріалах кримінального провадження відсутня), не можна брати до уваги як підставу для проникнення до житла без ухвали слідчого судді. Як зазначав Верховний Суд у своїх попередніх рішеннях (постанови від 26 лютого 2019 року у справі № 266/4000/14-к, від 12 лютого 2019 року у справі № 159/451/16-к), для з`ясування допустимості доказів, отриманих під час огляду в житлі чи іншому володінні особи, якщо наявність та/або добровільність згоди володільця ставиться стороною під сумнів, суд має виходити із сукупності всіх обставин, що супроводжували цю слідчу дію, враховуючи, але не обмежуючись, наявністю письмового підтвердження такої.

Верховний суд, у постанові від 10.09.2019 у справі № 630/515/17, звертав увагу на те, що із змісту положення ч.1 ст. 233 КПК України слідує, що законодавцем, крім можливості проникнення до житла чи іншого володіння особи на підставі судового рішення, передбачено іншу процесуальну гарантію захисту прав особи, а саме можливість проникнути до житла чи іншого володіння особи за добровільної згоди власника. Тому, виходячи із аналізу кримінальних процесуальних норм, які містяться у ч.1 ст. 233, ч.2 ст. 234 та ч.2 ст. 237 КПК України, колегія суддів дійшла висновку, що огляд житла чи іншого володіння ооби може бути проведено за добровільною згодою особи, яка ним володіє, за умови, що були наявні процесуальні гарантії, які захищали здатність особи висловлювати свою справжню думку при наданні такої згоди.

Ненадання стороною обвинувачення зазначеної заяви для огляду і дослідження у судовому засіданні, як і той факт, що у протоколі взагалі відсутній підпис ОСОБА_10 , як учасника зазначеної слідчої дії та володільця майна, ставить під сумнів сам факт надання ним добровільної, свідомої згоди на її проведення. Поняті, допитані, як свідки у судовому засіданні також не підвердили факту, що дозвіл на огляд давав обвинувачений у їх присутності, чи їм була оголошена відповідна його заява.

У постанові ВС від 19 січня 2021 (справа № 584/27/18, провадження № 51-3097км20) зазначено, що «Дозвіл має стосуватися саме тих дій, про які особа поінформована. Проникнення до частини володіння або здійснення інших дій, на які не отримана ясно виражена згода, не може вважатися таким, що здійснене за добровільною згодою».

Як вбачається з показань обвинуваченого, про наявність у нього у кімнаті знайденої зброї він повідомив працівників поліції ще під час зустрічі з ними у лісі. І, коли заходив до себе у кімнату гуртожитку за перепусткою, не запрошував останнійх з собою, не маючи такої необхідності, тобто дозволу на проникнення до свого житла не давав. А письмовий дозвіл, який стороною обвинувчсення суду не був наданий, писав під диктовку слідчого вже після проведеного огляду. При цьому сприймав свої дії як добровільну видачу зброї та боєприпасів, не будучи обізнаним про ч.3 ст. 263 КК України, яка передбачає порядок звільнення від кримінальної відповідальності особи, яка добровільно здала зброю.

Крім того, суд звертає увагу на те, що протокол огляду місця події, у порушення вимог п.1 ч.1 ст. 105 КПК України, не містить відомості про осіб, які були присутні під час проведення процесуальної дії: співробітники поліції, які були при цьому присутні ( ОСОБА_16 , ОСОБА_41 ) у протоколі не зазначені, хоча дали показання про те, що були присутні під час проведення такої слідчої дії. В порушення вимог ч.5 ст. 104 КПК України в ньому відсутній і підпис ОСОБА_10 , як володільця житла, де проводилась слідча дія, хоч він був присутнім при цьому.

Більш того, слідчий звертався до слідчого судді Іванківського районного суду з клопотанням про легалізацію проведення огляду місця події (надання дозволу на вже проведений огляд). Як вбачається з наданого разом з обвинувальним актом реєстру матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадження ухвалою слідчого судді від 24.12.2019 у задоволенні цього клопотання було відмовлено. А тому, відповідно до згаданих положень, отримані внаслідок такої слідчої дії докази є недопустимими й не можуть бути використані судом під час ухвалення рішення.

Відповідно дочастини 1 статті 87 КПКнедопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцієюта законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що протокол огляду місця події від 19.12.2019 (кімнати у будинку Опачицького лісництва ДСП «Північна Пуща», де проживає ОСОБА_10 ), є недопустимим доказом, оскільки отриманий внаслідок здійснення процесуальної дії, яка потребувала попереднього дозволу суду, без такого дозволу.

Відтак, висновок експерта№8-2/1112від 23.12.2019року та постанова про визнання речовими доказами від 19.12.2020, які є похідними доказами від огляду місця події, також слід визнати недопустимими.

У п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997р. № 7 «Про посилення судового захисту прав та свобод людини і громадянина» наголошено на тому, що згідно з ч. 3 ст. 62 Конституції, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом. У зв`язку з цим судам при розгляді кожної справи необхідно перевіряти, чи були докази, якими органи досудового слідства обґрунтовують висновки про винність особи у вчиненні злочину, одержані відповідно до норм КПК. Якщо буде встановлено, що ті чи інші докази були одержані незаконним шляхом, суди повинні визнавати їх недопустимими і не враховувати при обґрунтуванні обвинувачення у вироку.

Отже, докази, визнані судом неналежними та недопустимими, підлягають виключенню з кримінального процесу. В такий спосіб забезпечується гарантований Конституцією захист особи від порушення її прав.

Обвинувачення ОСОБА_10 ґрунтується виключно доказах, визнаних судом недопустимими, або є похідними від них.

Відповідно з ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Відповідно до ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Згідно з ч.3 ст.373 КПК України, обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Така позиція також знаходить своє відображення і в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29 червня 1990 року № 5 «Про виконання судами України законодавства з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку». Відповідно до п. 23 вказаної постанови, є недопустимим обвинувальний ухил при вирішенні питання про винність чи невинність підсудного. Всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь підсудного. Коли всі зібрані по справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов`язаний постановити виправдувальний вирок.

Згідно ст.373 ч.1 п.1 КПК України коли не доведено, що вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа, ухвалюється виправдувальний вирок.

Оцінюючи докази, суд за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин кримінального провадження в їх сукупності, керуючись законом, дійшов висновку, що належних і допустимих доказів вини ОСОБА_10 не було здобуто, а обсяг обвинувачення його у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, не знайшов свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки надані стороною обвинувачення докази визнані недопустимими.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати за проведення експертизи віднести за рахунок держави.

На підставі наведеного, керуючись ст. 373, 376 КПК України України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_10 визнати невинуватим у вчиненні злочину, передбаченого за ч.1 ст.263 КК України та виправдати у зв`язку недоведеністю вчинення кримінального правопорушення, в якому він обвинувачується.

Речові докази: 19 набоїв калібру 5,6 мм. та перероблений під стрільбу малокаліберними набоями обріз мисливської рушниці з прицілом - знищити.

Процесуальні витрати за проведення експертизи віднести за рахунок держави.

Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Іванківський районний суд Київської області суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1

Джерело: ЄДРСР 98379168
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку