Справа № 308/7985/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.07.2021 місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючоїсудді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді угоду про визнання винуватості від 16.06.2021 року, укладену між прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62021140050000097 від 15.06.2021 року, про обвинувачення:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , Закарпатська область, неодруженого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із Закарпатської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості прояке внесенодо Єдиногореєстру досудовихрозслідувань за№ 62021140050000097від 15.06.2021року,про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України.

Згідно з пред`явленим обвинуваченням ОСОБА_4 призваний 26.11.2019 року ІНФОРМАЦІЯ_2 на військову службу за контрактом та направлений для подальшого проходження військової служби у військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ), де призначений на посаду номер обслуги гранатометного взводу роти вогневої підтримки.

Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що з моменту оголошення рішення про мобілізацію в Україні настає особливий період. Відповідно до Указу Президента України від 17 березня 2014 року «Про часткову мобілізацію» в Україні оголошено часткову мобілізацію, з огляду на що з 18 березня 2014 року по теперішній час в Україні діють умови особливого періоду.

Під час проходження військової служби у відповідності до ст. ст. 9, 11, 12, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст.1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України ОСОБА_4 зобов`язаний був свято і непорушно додержуватися вимог Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати свій військовий обов`язок, не допускати негідних вчинків.

Натомість, ОСОБА_4 , діючи всупереч інтересам служби та наведеним вимогам Статутів Збройних Сил України, став на шлях вчинення злочину проти встановленого порядку несення військової служби.

ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ), у порушення у порушення вимог ст. ст. 9, 11, 12, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, через особисту недисциплінованість, з метою тимчасово ухилитися від проходження військової служби, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, умисно, без поважних причин, 22.12.2020 року не прибув до місця несення служби на територію військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) та без поважних причин не з`являвся до місця проходження військової служби по 19.05.2021 року, проводячи час на власний розсуд поза місцем служби, не пов`язуючи свою діяльність з виконанням обов`язків військової служби, чим вчинив нез`явлення військовослужбовця (крім строкової служби) вчасно на службу без поважних причин, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.

Таким чином, органом досудового розслідування ОСОБА_4 інкриміновано вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України, а саме: нез`явлення військовослужбовця (крім строкової служби) вчасно на службу без поважних причин, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.

Разом з обвинувальним актом до суду подано угоду про визнання винуватості, укладену та підписану 16.06.2021 року між прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 , за участю його захисника ОСОБА_5 , а відтак, розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за участі сторін угоди у порядку ст. 474 КПК України.

Прокурор у судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченому міру покарання, визначену в угоді.

Обвинувачений у судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості, укладену з прокурором.

Захисник обвинуваченого просив затвердити угоду про визнання винуватості.

Із змісту угоди про визнання винуватості від 16.06.2021 року вбачається, що прокурор та підозрюваний виклали формулювання обвинувачення за ч. 4 ст. 407 КК України, яке ніким не оспорюється, та дійшли згоди щодо всіх істотних обставин даного кримінального провадження. ОСОБА_4 беззастережно та у повному обсязі визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України, в обсязі згідно з повідомленою йому підозрою від 16.06.2021 року. Враховуючи наявність обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_4 злочину, зокрема щирого каяття, не судимий, з урахуванням положень ст. 50, 63, 65, 75, 76 КК України сторона обвинувачення, узгодивши з підозрюваним покарання, яке слід призначити ОСОБА_4 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України, домовилися про призначення останньому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки. З урахуванням наявності у ОСОБА_4 міцних родинних зв`язків, його поведінки як до, так і після вчинення злочинних дій, сторони дійшли згоди про можливість виправлення підозрюваного без ізоляції від суспільства та застосування до нього звільнення від відбування основного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України. Враховуючи викладене, сторони домовилися про призначення ОСОБА_4 відповідно до ст. 75 КК України звільнення від відбування покарання з випробуванням строком на 2 роки та покласти на нього обов`язки, передбачені п. п. 1, 2 ч. 1, ч. 4 ст. 76 КК України. Нагляд під час проходження військової служби покласти на командування військової частини, а у разі звільнення з військової служби на уповноважений органом з питань пробації за місцем проживання. ОСОБА_4 згоден на призначення цього покарання.

В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, зміст яких ОСОБА_4 роз`яснено.

В судовому засіданні обвинувачений та прокурор підтвердили суду, що угода про визнання винуватості укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.

Відповідно до п. 2 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

За правилами ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши зміст угоди стосовно свідомої добровільної узгодженості сторонами її істотних умов, враховуючи те, що вчинений ОСОБА_4 злочин, передбачений ч. 4 ст. 407 КК України, відноситься до категорії тяжкого злочину, сторони розуміють зміст угоди, наслідки її укладення і невиконання, які передбачені ст. ст. 473, 476 КПК України, угода не суперечить вимогам КК України та КПК України, дії обвинуваченого за ч. 4 ст. 407 КК України, тобто нез`явлення військовослужбовця (крім строкової служби) вчасно на службу без поважних причин, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, кваліфіковано правильно, суд приходить до переконання про можливість затвердження угоди про визнання винуватості з призначенням узгодженої сторонами міри покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 відповідно до ст. 66 КК України суд визнає: визнання своєї вини, щире каяття.

Обставин, визначених ст. 67 КК України, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , судом не встановлено.

Цивільний позов не заявлено.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався.

Процесуальних витрат та речових доказів немає.

Керуючись ст. ст. 314, 368-370, 373, 374, 394, 395, 468, 469, 473, 475 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 16.06.2021 року між прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62021140050000097 від 15.06.2021 року.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України, та призначити йому покарання за ч. 4 ст. 407 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього судом обов`язки.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 не обирався.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок чи ухвала суду, ухвала слідчого судді не набрала законної сили.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області ОСОБА_1