16.07.2021 227/735/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2021 року м.Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участю:

прокурора ОСОБА_3

потерпілого ОСОБА_4 , ОСОБА_5

обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Добропілля кримінальне провадженнявідносно:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у с. Іверське Олександрівського району Донецької області, громадянина України, не працюючого, з неповною середньою освітою,зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою АДРЕСА_2 , раніше судимого:

15.09.2011 року Олександрівським районним судом Донецької області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі з встановленням іспитового строку відповідно до ст. 75 КК України на 2 роки; 16.08.2012 року постановою Олександрівського районного суду Донецької області направлений для відбування призначеного покарання у виді 3 років позбавлення волі, звільненний від відбування покарання 17.06.2015 року;

23.09.2019 року Олександрівським районним судом Донецької області за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 місяців арешту, звільнений по відбуттю строку покарання 11.02.2020 року;

17.08.2020 року вироком Донецького апеляційного суду за ч.2 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до 4 місяців арешту,

який обвинувачується у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с.Нікологори Вязніковського району Володимирської області РФ, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, в силу ст.89 КК України не судимого, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_3 , фактично мешкає АДРЕСА_4 ,

який обвинувачується у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2,3 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

29 жовтня 2020 року, близько о 18.00 годині, більш точний час в судовому засіданні не встановлений, ОСОБА_7 , який має не зняту та не погашену судимість за вчинення злочину проти власності та ОСОБА_6 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння та знаходячись біля сараю, розташованого за адресою АДРЕСА_5 , який перебуває у користуванні ОСОБА_5 , переслідуючи корисливі мотиви та маючи умисел на викрадення чужого майна, вирішили викрасти майно з вищевказаного сараю. З цією метою, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не розподіляючи ролей між собою, переконавшись, що за їх діями ніхто не спостерігає, шляхом пошкодження навісного замку, проникли до вищевказаного сараю, звідки умисно, таємно викрали велосипед марки «Україна» чорного кольору, вартістю 782,80 грн та металеву розкладну драбину червоного кольору вартістю 658,00 грн, які належать ОСОБА_5 та в подальшому з місця події зникли, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим завдали потерпілій ОСОБА_5 матеріальну шкоду у розмірі 1440,80 грн.

Крім того ОСОБА_6 , продовжуючи свою незаконну діяльність 23.03.2021 року, у денний час доби, більш точний час в судовому засіданні не встановлений, знаходячись на території за приміщенням магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за адресою АДРЕСА_6 , умисно, з корисливих мотивів, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, таємно, повторно викрав з вказаної території дві металеві конструкції (решітки) загальною вагою 73 кг, вартістю 481,80 грн, які належать ОСОБА_4 , чим завдав останньому матеріальний збиток на зазначену суму.

Продовжуючи незаконну діяльність, ОСОБА_6 , знаючи, що на території за приміщенням магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за адресою АДРЕСА_6 знаходяться металеві конструкції, маючи на меті корисливі мотиви, вирішив заволодіти ними.

Реалізуючи свій намір, спрямований на заволодіння чужим майном, маючи корисливі мотиви, з метою наживи, ОСОБА_6 05.04.2021 року у денний час доби, більш точний час в судовому засіданні не встановлений, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, умисно, таємно, повторно викрав з території магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за адресою АДРЕСА_6 дві металеві конструкції (решітки) загальною вагою 105 кг, вартістю 525,00 грн, які належать ОСОБА_4 та в подальшому розпорядився викраденим на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду у розмірі 1440,80 грн.

чим завдав останньому матеріальний збиток на зазначену суму.

06.04.2021 року ОСОБА_6 , у денний час доби, більш точний час в судовому засіданні не встановлений, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, з метою наживи, діючи умисно, таємно, повторно, з території, яка знаходиться за приміщенням магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за адресою АДРЕСА_6 , викрав дві металеві конструкції (решітки) загальною вагою 49 кг, вартістю 264,60 грн, які належать ОСОБА_4 та в подальшому розпорядився викраденим на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду на зазначену суму.

08.04.2021 року ОСОБА_6 , близько 10.00 години, більш точний час в судовому засіданні не встановлений, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, умисно, таємно, повторно, викрав з території, що знаходиться за приміщенням магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за адресою АДРЕСА_6 , дві металеві конструкції (решітки) загальною вагою 90 кг, вартістю 450,00 грн, які належать ОСОБА_4 та з викраденим зник, чим завдав потерпілому матеріальний збиток на зазначену суму.

08.04.2021 року ОСОБА_6 , близько 14.00 години, більш точний час в судовому засіданні не встановлений, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, умисно, таємно, повторно, викрав з території, що знаходиться за приміщенням магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за адресою АДРЕСА_6 , дві металеві конструкції (решітки) загальною вагою 47 кг, вартістю 235,00 грн, які належать ОСОБА_4 , розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим завдав потерпілому матеріальний збиток на зазначену суму.

09.04.2021 року ОСОБА_6 , близько 14.00 години, більш точний час в судовому засіданні не встановлений, маючи намір на незаконне заволодіння чужим майном, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, умисно, таємно, повторно, за допомогою ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які не усвідомлювали протиправних дій ОСОБА_6 , з заднього подвір`я території магазину «Ландиш», що розташована за адресою АДРЕСА_6 , викрав металевий оцинкований стовп загальною вагою 58 кг, вартістю 290,00 грн, який належав ОСОБА_4 , розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим завдав потерпілому матеріальний збиток на зазначену суму.

Обвинувачений ОСОБА_7 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав в повному обсязі, обставини вчинення ним правопорушення не оспорював і суду пояснив, що 29.10.2020 року він разом з ОСОБА_10 , перебували у стані алкогольного сп`ягніння. На своєму шляху вони побачили сарай, який був замкнений на навісний замок. Розуміючи, що в сараї може знаходитися майно, яке вони можуть продати, вирішили його викрасти. Це було ввечері, вже було темно. З цією метою вони разом зірвали навісний замок з дверей і з сараю забрали майно, що знаходилось в ньому, а саме він взяв металеву розкладну драбину червоного кольору, яку в цей же день і продав незнайомому чоловікові, а ОСОБА_11 взяв велосипед «Україна» чорного кольору, який він потім бачив в місці проживання останнього.

Обвинувачений ОСОБА_6 вину в інкримінованих йому злочинах визнав в повному обсязі і суду пояснив, що він обставини вчинення ним кримінальних правопорушень, в яких його обвинувачують, а саме дату, час, місце вчинення кримінальних правопорушень, найменування та вартість викраденого, спосіб викрадення не оспорює. Суду пояснив, що всі обставини зазначені в обвинувальних актах відносно нього викладені саме так, як було насправді. Зазначив, що в м.Білозерське за приміщенням магазину «Ландиш» він побачив купу металевих виробів. Оскільки йому потрібні були гроші він протягом певного часу, а саме 23.03.2021 року, 05, 06, і два рази 08 квітня 2021 року приходив до вказаної території і в денний час брав металеві вироби, які потім здавав на пункт прийому металобрухту і таким чином заробляв гроші. Зазначив, що кожного разу він брав по 2 металеві решітки, а 08 квітня 2021 року зранку він взяв три металеві конструкції (основи для столу), а після обіду взяв одну металеву решітку. 09 квітня 2021 року він з вказаної території викрав металевий стовп, який йому допомогли перенести ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , але останні не були обізнані про те, що вказаний стовп не належить йому.

В судовому засіданні судом встановлено, що обвинувачені, прокурор та потерпілі фактичні обставини скоєних злочинів, кваліфікацію вчиненого не оспорювали, правильно розуміють зміст цих обставин і не наполягали на дослідженні доказів, які зібрані стороною обвинувачення на їх підтвердження. При цьому судом було роз`яснено, що в цьому разі вони не зможуть оспорювати фактичні обставини справи, які ними не оспорювалися в суді першої інстанції, в апеляційному порядку.

Оскільки сторонами кримінального провадження не оспорювалися фактичні обставини скоєння злочинів і судом встановлено, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні сумніви у добровільності їх позиції, роз`яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку, суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню обмежився показаннями обвинувачених та матеріалами кримінального провадження, що характеризують особи обвинувачених , визнавши, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, недоцільним дослідження інших доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися.

Суд, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених дослідженими у судовому засіданні доказами, вважає, що винуватість обвинувачених у вчинені вищевказаних злочинів доведена повністю і їх дії вірно кваліфіковані:

дії обвинуваченого ОСОБА_7 (по епізоду викрадення майна потерпілої ОСОБА_5 29.10.2020 року) - за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у сховище, вчинене за попередньою змовою групою осіб, повторно;

дії обвинуваченого ОСОБА_6 (по епізоду викрадення майна потерпілої ОСОБА_5 29.10.2020 року) - за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у сховище, вчинене за попередньою змовою групою осіб;

дії обвинуваченого ОСОБА_6 (по епізоду викрадення майна потерпілого ОСОБА_4 23.03.2021 року) - за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно;

дії обвинуваченого ОСОБА_6 (по епізоду викрадення майна потерпілого ОСОБА_4 05.04.2021 року) - за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно;

дії обвинуваченого ОСОБА_6 (по епізоду викрадення майна потерпілого ОСОБА_4 06.04.2021 року) - за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно;

дії обвинуваченого ОСОБА_6 (по епізоду викрадення майна потерпілого ОСОБА_4 08.04.2021 року о 10.00 годині) - за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно;

дії обвинуваченого ОСОБА_6 (по епізоду викрадення майна потерпілого ОСОБА_4 08.04.2021 року о 14.00 годині) - за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно;

дії обвинуваченого ОСОБА_6 (по епізоду викрадення майна потерпілого ОСОБА_4 09.04.2021 року) - за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, їх кількість, особи обвинувачених, наслідки, що настали, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, обвинувачений ОСОБА_7 скоїв тяжкий злочин, є особою, що має не зняту та непогашені судимості за злочини проти власності, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, офіційно не працевлаштований, за місцем мешкання характеризується посередньо. Вказаний злочин вчинив після того, як його було вже засуджено за вчинення іншої крадіжки і призначено покарання у вигляді арешту, що дає підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_7 , розуміючи, що його дії є незаконними і тягнуть за собою кримінальну відповідальність, незважаючи на те, що він вже є засудженим і повинен буде відбувати покарання у вигляді арешту, належних висновків для себе не зробив.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 суд вважає дачу ним правдивих показань.

До обставин, що обтяжує покарання ОСОБА_7 суд відносить вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння.

Обвинувачений ОСОБА_6 є особою, яка в силу ст.89 КК України до кримінальної відповідальності не притягувався, стійких соціальних зв`язків не має, не працює, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем мешкання характеризується посередньо, як особа, яка не порушує спокій сусідів. Кримінальні правопорушення, в яких обвинувачують ОСОБА_6 відносяться до нетяжких та тяжких злочинів.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 суд вважає дачу ним правдивих показів в суді.

До обставин, що обтяжує покарання ОСОБА_6 суд відносить вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння за епізодом викрадення майна потерпілої ОСОБА_5 29.10.2020 року .

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченим суд також бере до уваги досудові доповіді, складені на обвинувачених Добропільським МВ філії ДУ «Центр пробації» в Донецькій області.

З досудових доповідей на ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вбачається, що орган пробації вважає, що ризик вчинення останніми повторного кримінального правопорушення є високим, а ризик небезпеки для суспільства середній і тому вважає, враховуючи інформацію, що характеризує особистості обвинувачених та їх спосіб життя, історії правопорушень, високу ймовірність вчинення обвинуваченими повторних кримінальних правопорушень, що виправлення обвинувачених без позбавлення або обмеження волі на певний строк може становити небезпеку для суспільства.

Що стосується щирого каяття, то суд не вбачає вказаної обставини в діях обвинувачених, оскільки в даному випадку «щире каяття» носить формальний характер, так як окрім визнання обвинуваченими факту вчинення ними злочинів, будь-яких дій направлених на виправлення наслідків вчиненого (намагання відшкодувати завдані злочином збитки), останніми вчинено не було, що було підтверджено в судовому засіданні поясненнями потерпілих. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження, але матеріали справи такого відображення не містять. Даних, які б свідчили про те, що обвинувачені намагалися якимось чином відшкодувати потерпілим заподіяну шкоду в судовому засіданні не встановлено. Сам факт повернення потерпілим викраденого у них майна не свідчить про те, що заподіяна шкода останнім відшкодована.

На підставі викладеного, враховуючи той факт, що ОСОБА_7 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, є засудженим за вчинення крадіжки, але не відбувши покарання, знов вчинив кримінальне правопорушення, що свідчить про те, що притягнення останнього до кримінальної відповідальності не призвело до позитивних змін в його особистості та не створило у нього готовності до самокерованої правослухняної поведінки в суспільстві, що свідчить про те, що належних висновків обвинувачений для себе не зробив та на шлях виправлення ставати не бажає, суд вважає, що призначення покарання без ізоляції від суспільства не може бути достатнім для попередження вчинення ним нових злочинів, тому останньому слід призначити покарання за ч.3 ст.185 КК України у вигляді позбавлення волі.

Крім того призначаючи ОСОБА_7 покарання, до останнього слід застосувати вимоги ст.71 КК України та до покарання, призначеного за цим вироком частково приєднати, з урахуванням вимог ст.72 КК України, частину невідбутого покарання за вироком Донецького апеляційного суду від 17.08.2020 року у вигляді 2 місяців позбавлення волі, що відповідає 2 місяцям арешту.

При призначенні покарання ОСОБА_6 , суд враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини, кількість вчинених злочинів, їх тяжкість, ставлення останнього до наслідків вчиненого, думку потерпілих, вважає необхідним призначити покарання у виді позбавлення волі відповідно до санкцій відповідних частин статті 185 КК України із застосуванням положень ч. 1ст.70КК України шляхом часткового складання призначених покарань, яке буде достатнім і необхідним для виправлення винного і попередження нових злочинів.

Цивільний позов в судовому засіданні заявлено не було.

Долю речових доказів визначити відповідно до ст.100 КПК України.

Що стосується процесуальних витрат, то суд зазначає таке.

Відповідно до ст.368 ч.1 п.13 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити на кого мають бути покладені процесуальні витрати і в якому розмірі.

У ч.1 ст.126 КПК України зазначено, що суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою.

Відповідно до ст.118 КПК України, процесуальні витрати складаються, зокрема, із витрат, пов`язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів.

В ч.2 ст.124 КПК України зазначено, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Згідно ст.7 ЗУ«Про судову експертизу», судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.

У ст.9 ЗУ «Про судову експертизу» зазначено, що атестовані відповідно до цього Закону судові експерти включаються до державного Реєстру атестованих судових експертів, ведення якого покладається на Міністерство юстиції України.

Особа або орган, які призначають або замовляють судову експертизу, можуть доручити її проведення тим судовим експертам, яких внесено до державного Реєстру атестованих судових експертів, або іншим фахівцям з відповідних галузей знань, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст.10 ЗУ «Про судову експертизу», судовими експертами можуть бути особи, які мають необхідні знання для надання висновку з досліджуваних питань.

До проведення судових експертиз, крім тих, що проводяться виключно державними спеціалізованими установами, можуть залучатися також судові експерти, які не є працівниками цих установ, за умови, що вони мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції України, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності у порядку, передбаченому цим Законом.

До фахівця у відповідній галузі знань, який проводить судову експертизу, застосовуються положення цього Закону щодо гарантій, прав, обов`язків, відповідальності судового експерта, крім відповідальності за відмову від проведення експертизи та положень розділу III цього Закону.

Ч.1 ст.122 КПК України передбачає, що витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів, несе сторона кримінального провадження, яка заявила клопотання про виклик свідків, залучила спеціаліста, перекладача чи експерта, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, експерт ОСОБА_14 є атестованим судовим експертом, яка включена до державного Реєстру атестованих судових експертів, ведення якого покладається на Міністерство юстиції України, але не є працівником державної спеціалізованої установи.

За таких обставин, стягнення з обвинувачених на користь експерта ОСОБА_14 , яка не є працівником державної спеціалізованої установи, процесуальних витрат в розмірі 320,00 грн, пов`язаних з проведенням судово-товарознавчої експертизи № 4239/20 від 08.12.2020 року, діючим законодавством не передбачено і буде суперечити вимогам ч.2 ст.124 КПК України.

Що стосується витрат, пов`язаних з проведенням судових експертиз, які проведені судовими експертами Донецького НДЕКЦ МВС України:

№ СЕ-19/105-21/3009-ТВ від 20.04.2021 року в розмірі 490,35 грн,

№ СЕ-19/105-21/3010-ТВ від 21.04.2021 року в розмірі 490,35 грн,

№ СЕ-19/105-21/3008-ТВ від 22.04.2021 року в розмірі 490,35 грн,

№ СЕ-19/105-21/3007-ТВ від 21.04.2021 року в розмірі 490,35 грн,

№ СЕ-19/105-21/3006-ТВ від 21.04.2021 року в розмірі 490,35 грн,

№ СЕ-19/105-21/3945-ТВ від 26.05.2021 року в розмірі 514,86 грн,

то вказані витрати в загальній суми 2966,61 грн підлягають стягненню в дохід держави з ОСОБА_6 .

Керуючись ст.ст. 371, 374, 376, 349 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_6 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та призначити покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

ОСОБА_6 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ч.1ст.70КК України шляхом часткового складання призначених покарань, визначити ОСОБА_6 остаточне покарання за сукупністю злочинів у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

ОСОБА_7 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та призначити покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України, з урахуванням вимог ст.72 КК України, до призначеного покарання за даним вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Донецького апеляційного суду від 17.08.2020 року у вигляді 2місяців позбавленняволі та призначити ОСОБА_7 остаточне покарання за сукупністю вироків у вигляді 4 (чотирьох) років 2 (двох) місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили ОСОБА_7 та ОСОБА_6 не обирати.

Початок строку відбуття покарання ОСОБА_7 , ОСОБА_6 у вигляді позбавлення волі обчислювати з дати приведення даного вироку у виконання.

Речові докази: сім металевих конструкцій по типу віконна решітка, три металевих конструкцій по типу основа для столу, металевий стовп, які передані на зберігання потерпілому ОСОБА_4 , велосипед «Україна», розкладну металеву драбину, які передані потерпілій ОСОБА_5 - залишити останнім, як законним володільцям.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертиз у розмірі2966,61 грн (дві тисячі дев`ятсот шістдесят шість гривень 61 коп).

Вирок може бути оскаржений до Донецького апеляційного суду через Добропільський міськрайонний суд Донецької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Надруковано в нарадчій кімнаті в одному примірнику

Суддя ОСОБА_1