Справа № 761/24969/21

Провадження № 1-кс/761/14552/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2021 року місто Київ

Шевченківський районний суд міста Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

заявника ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду скаргу ОСОБА_3 , подану в порядку статті 303 КПК України, на бездіяльність уповноваженої особи Державного бюро розслідувань щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 07.07.2021, -

В С Т А Н О В И В:

До Шевченківського районного суду міста Києва 09.07.2021 (вх.№65516) надійшла скарга ОСОБА_3 , подана в порядку ст.303 КПК України, на бездіяльність уповноваженої особи Державного бюро розслідувань щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 07.07.2021.

В обґрунтування поданої скарги, заявник зазначив, що 07.07.2021 через скриньку для звернень звернувся до Державного бюро розслідувань (далі - ДБР) з заявою про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.375, ч.1 ст.365, ч.2 ст.397, ч.1 ст.366 КК України, яка отримана уповноваженою особою ДБР 08.07.2021.

Вважаючи невиконаним обов`язок слідчого, визначений ч.4 ст.214 КПК України, заявник звернувся до суду з даною скаргою.

Згідно Протоколу автоматичного визначення слідчого судді скарга 12.07.2021 розподілена на слідчого суддю ОСОБА_1 .

У судовому засіданні заявник підтримав доводи скарги, просив її задовольнити.

Уповноважена особа ДБР, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду скарги, в судове засідання не з`явилась та не повідомила суд про причини свого неприбуття. Разом із цим, відсутність у судовому засіданні особи, бездіяльність якої оскаржується, не перешкоджає розгляду скарги.

Вивчивши скаргу та матеріали додані до неї, заслухавши пояснення заявника, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги, виходячи з такого.

Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано Главою 26 Кримінального процесуального кодексу України.

Так, згідно до п.1 ч.1ст. 303 КПК Українина досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогамистатті 169цього Кодексу.

В обґрунтування скарги наведено ті обставини, що 07.07.2021 ОСОБА_3 подав до ДБР заяву про вчинення кримінального правопорушення, яка отримана уповноваженою особою ДБР 08.07.2021.

Проте, з огялду на те, що станом на дату подання скарги відомості про кримінальне правопорушення, у встановленому порядку та в строки всупереч вимогам ст.214КПК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань, не внесені заявник звернувся до суду 09.07.2021.

Відповідно до ч. 1 ст.214КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Тобто, у випадку невнесення слідчим до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення протягом 24 годин відповідних відомостей, має місце бездіяльність слідчого, яка може бути оскаржена до суду протягом 10 днів.

В судовому засіданні встановлено, що заява ОСОБА_3 отримана посадовою особою ДБР 08.07.2021, що не заперечується і самим заявником.

Отже, право на оскарження бездіяльності слідчого в порядку ст. 303 КПК України, виникає, після спливу строку, передбаченого ч.1 ст.214 КПК України.

Із даною скаргою заявник звернувся до слідчого судді 09.07.2021.

Відповідно до ч.3 ст.26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

У той же час в рішенні Європейського суду з прав людини від 28.03.2006 справа «Мельник проти України» (Заява 23436/03) суд нагадує, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, має на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

Частиною 1 статті 113 КПК процесуальними визнані встановлені законом строки, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані вчиняти процесуальні дії.

Так, відповідно до ч.ч. 1, 7 ст. 115 КПК України строки встановлені цим Кодексом, обчислюються годинами, днями і місяцями. Строки можуть визначатися вказівкою на подію. При обчисленні процесуального строку в нього включаються вихідні і святкові дні, а при обчисленні строку годинами - і не робочий час. Якщо закінчення строку, який обчислюється днями або місяцями, припадає на неробочий день, останнім днем цього строку вважається наступний за ним робочий день, за винятком обчислення строків тримання під вартою та перебування в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи.

У силу ст. 115 КПК при обчисленні строку годинами строк закінчується в останню хвилину останньої години.

Отже кримінальний процесуальний закон визначив кінцевий строк, протягом якого уповноважена особа має вчинити певні процесуальні дії.

Наведене переконливо свідчить, що покладений на слідчого обов`язок щодо внесення необхідних відомостей до ЄРДР може бути виконаний протягом усього вказаного часового проміжку тривалістю 24 години.

Таким чином, внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР в останню хвилину останньої години строку не є порушенням вимог кримінально-процесуального закону, тобто не є проявом бездіяльності слідчого.

Бездіяльність має місце у разі, коли відомості за повідомленням про кримінальне правопорушення не зафіксовані у ЄРДР після спливу відведених для цієї дії 24 годин.

Враховуючи, що заява ОСОБА_3 прийнята прийнята упоноваженою особою ДБР 08.07.2021 без зазначення часу її реєстрації, кінцевим строком внесення відомостей до ЄРДР є закінчення наступної доби, тобто 24:00 год. 09.07.2021.

До настання зазначеного часу бездіяльність слідчого відсутня як така.

Наведене свідчить, що 09.07.2021 заявником оскаржена бездіяльність, яка на момент подання скарги до суду не мала місця.

Достовірно встановивши, що не сплив строк вчинення певної процесуальної дії, слідчий суддя дійшов висновку, що оскаржена бездіяльність, яка ще не настала. Дана обставина не виключає вчинення слідчим необхідних процесуальних дій протягом передбачених для цього 24 годин.

При цьому слідчий суддя, вважає за необхідне зазначити, що внесення відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора 30.06.2020 №298.

Згідно з п.1 глави 2 розділу I цього Положення, до Реєстру вносяться час та дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; прізвище, ім`я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами п.4, 5 ч.5 ст.214 КПК України.

Згідно з ч.1 ст.2КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого Кримінальним кодексом України.

Системний аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення.

У цілому такий висновок відповідає Рішенню Конституційного Суду України у справі за конституційною скаргою від 17 червня 2020 року, згідно п.5 мотивувальної частини якого зазначено, що «встановлений законодавцем обсяг судового захисту стосовно оцінки бездіяльності уповноважених державних органів має забезпечити ефективність судового контролю, який має бути забезпечено під час розгляду відповідних питань хоча б у двох судових інстанціях: законодавець має запровадити такий обсяг судового контролю за бездіяльністю слідчого чи прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Реєстру після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, що дозволяв би здійснити ефективний судовий контроль щодо відповідних питань та за наявності підстав надати особі можливість ініціювати початок кримінального провадження, а отже, надати їй реальний доступ до судового захисту».

За таких обставин, за настання бездіяльності з боку уповноважених осіб, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, може мати місце лише у разі надходження заяви про вчинення кримінального правопорушення до суб`єкта, який наділений повноваженнями вносити відомості до ЄРДР; наявність в такій заяві короткого викладу обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведеного заявником; невнесення відомостей за заявою, яка надійшла уповноваженому суб`єкту і містить короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, впродовж 24 годин.

З матеріалів скарги вбачається, що заявник просить внести відомості до ЄРДР відносно вчинення кримінальних правопорушень суддею.

Слід зазначити, що кримінальний процесуальний закон дійсно не вимагає від заявника зазначення в заяві усіх складових злочину. Однак це не означає, що будь-яка заява про вчинене кримінальне правопорушення виключно з огляду на її назву набуває статусу цього документа і її подання керівнику ДБР тягне за собою процесуальні наслідки у виді внесення відомостей до ЄРДР, у тому числі саме керівником ДБР.

Слідчий суддя враховує також відповідну судову практику. Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням, таким, наприклад, як передбачені законом строки давності, заходи забезпечення позову, нормативне регулювання такого права стосовно неповнолітніх та психічно хворих осіб (зокрема, справа «Стаббінґс та інші проти Сполученого Королівства» (Stubbings and Others v. the United Kingdom), справа «Толстой Милославський проти Сполученого Королівства» (Tolstoy Miloslavsky v. the United Kingdom). У рішенні у справі «Плахтєєв та Плахтєєва проти України» Суд нагадав, що питання імунітету суддів вже зустрічалося при розгляді однієї із справ, і в ній Суд дійшов висновку, що такий імунітет мав законну мету, оскільки був засобом забезпечення належного здійснення правосуддя. Суд також постановив, що, з огляду на обставини тієї справи, таке обмеження було пропорційним (див. «Ернст та інші проти Бельгії» (Ernst and Others v.Belgium).

Крім того, ухвалами судів апеляційної інстанції підтверджено обґрунтованість рішень слідчих суддів щодо відмов у задоволенні скарг на бездіяльність уповноважених службових осіб, що полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявами про вчинення кримінальних правопорушень як суддями, так і у разі встановлення слідчими суддями відсутності ознак заявлених правопорушень, зокрема, від 28.07.2020 (справа № 760/3633/20, провадження 11сс/824/3864/2020), від 18.01.2021 (справа №759/6624/20, провадження №11-сс/824/1109/2021),від 29.01.2021 (справа № 991/297/21, провадження № 11-сс/991/116/21), від 02.02.2021 (справа № 991/106/21, провадження №11-сс/991/85/21).

Також, слід звернути увагу заявника на те, що відповідно до положень статей 126, 129 Конституції України, ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом. Вказана норма закону визнана конституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду №8-рп/2011 від 12 липня 2011 року, в якому, поміж іншого, зазначено, що оцінка процесуальним діям судді може даватись тільки судами апеляційної чи касаційної інстанцій, і не може даватись будь-якими органами, в тому числі і слідчими органами.

Розглянувши скаргу в межах питань, які були винесені на розгляд заявником, перевіривши надані в обґрунтування його доводів матеріали, з урахуванням наведеного вище, прихожу до висновку, що скарга ОСОБА_3 є необґрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 2, 7, 214, 303, 304, 307, 309, 372, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Скаргу ОСОБА_3 , подану в порядку статті 303 КПК України, на бездіяльність уповноваженої особи Державного бюро розслідувань щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 07.07.2021 залишити без задоволення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1