ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2021 р. Справа № 520/1285/2020

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ральченка І.М.

суддів: Катунова В.В. , Бершова Г.Є.

за участю секретаря судового засідання Сузанського О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.09.2020, суддя Заічко О.В., повний текст складено 28.09.2020, по справі № 520/1285/2020

за позовом ОСОБА_1

до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області треті особи Рада адвокатів Харківської області , Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури , ОСОБА_2 , Національне агенство з питань запобігання корупції

про скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивача) звернувся до суду з позовом, в якому з урахуванням збільшених позовних вимог, просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області про порушення дисциплінарної справи від 14.01.2020;

- визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності від 19.05.2020.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.09.2020 відмовлено у задоволенні позову.

Позивач, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, просив його скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає про не врахування судом першої інстанції, що він, як адвокат, не співпрацював з правоохоронними органами та не вступав до конфіденційного співробітництва, оскільки відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» позивач є викривачем. Також зазначає, що судом не взято до уваги відповідь прокуратури Харківської області на запит від 27.05.2020 як доказ на підтвердження відсутності конфіденційної співпраці з правоохоронними органами.

Рада адвокатів Харківської області, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Харківської області, ОСОБА_2 , Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури надали відзиви на апеляційну скаргу, в яких просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Національне агентство з питань запобігання корупції подало відзив на апеляційну скаргу, в якому просило апеляційну скаргу задовольнити.

В судовому засіданні позивач підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти вимог апеляційної скарги, вважав рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

З урахуванням ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, апеляційну скаргу, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що 08.11.2019 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області надійшла скарга ОСОБА_2 , в якій він просив притягнути адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 002290 від 21.11.2018, видане Радою адвокатів Харківської області) до дисциплінарної відповідальності за грубі порушення присяги адвоката, Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Правил адвокатської етики, із наступним позбавленням його права на заняття адвокатською діяльністю та виключенням із єдиного реєстру адвокатів України (т. 1 а.с. 29-35).

В обгрунтування скарги зазначено, що за заявою адвоката ОСОБА_1 було порушено кримінальне провадження № 42019220000000593, відомості щодо якого внесені 06.09.2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 3 ст. 268 КК України, та знаходиться в провадженні СУ ТУ ДБР, розташованого в м. Полтава. В межах вказаного кримінального провадження адвокат ОСОБА_1. провакував ОСОБА_2 на отримання хабара з метою подальшого викриття. Такі дії адвоката ОСОБА_1 , на думку скаржника, свідчать про використання ним свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю не для здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту, як передбачено п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а для впливу на ОСОБА_2 з метою схиляння до отримання неправомірної вигоди для подальшого викриття та прикриття свідомої співпраці з правоохоронними органами.

12.11.2019 Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Харківської області на підставі ст. 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» направлено звернення адвокату ОСОБА_1 , в якому запропоновано йому надати пояснення щодо відомостей, викладених в скарзі ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 61-62).

У відповідь на звернення до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області позивачем надано письмові пояснення від 18.11.2019, в яких зазначено, що він на початку липня 2019 року зі своїм підзахисним ОСОБА_3 знаходились у приміщенні Індустріального ВП ГУНП в Харківській області для проведення слідчих дій, в цей час ОСОБА_2 запропонував ОСОБА_3 надати неправомірну вигоду. На вимогу клієнта з метою досягнення результату щодо недопущення вчинення злочину відносно підзахисного, адвокатом ОСОБА_1 були прийняті заходи, передбачені Конституцією України, КПК України, КК України, Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», в результаті яких ОСОБА_2 був затриманий. Також позивач в поясненнях повідомив, що його як адвоката/захисника/ не залучали до конфіденційного співробітництва. У зв`язку з наведеним просив закрити дисциплінарну справу (т. 1 а.с. 63-69).

14.01.2020 Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Харківської області прийнято рішення про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 , яке було отримано позивачем 17.01.2020 (т. 1 а.с. 140-143).

19.05.2020 за результатами розгляду матеріалів дисциплінарної справи відповідачем прийнято рішення про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності із застосуванням дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з єдиного реєстру адвокатів України (т. 1 а.с. 218-225).

Позивач, не погоджуючись з рішеннями відповідача від 14.01.2020, 19.05.2020, звернувся до суду за захистом своїх прав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при прийнятті оскаржуваних рішень діяв правомірно, оскільки зібраними в матеріалах дисциплінарної справи доказами підтверджується факт конфіденційної співпраці позивача з правоохоронними органами, тобто використання статусу адвоката не для здійснення незалежної професійної діяльності, захисту чи представництва, або надання інших видів правової допомоги клієнту.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI (далі - Закон №5076-VI).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону №5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 21 Закону №5076-VI під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний, зокрема, дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики, виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.

Згідно ст. 33 Закону №5076-VI адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 34 Закону №5076-VI підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Дисциплінарним проступком адвоката є:

1) порушення вимог несумісності;

2) порушення присяги адвоката України;

3) порушення правил адвокатської етики;

4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення;

5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків;

6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування;

7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

Згідно ч. 1 ст. 35 Закону №5076-VI за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано, зокрема таке дисциплінарне стягнення як позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України.

В силу положень п. 4 ч. 2 ст. 32 Закону №5076-VI накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури України.

Колегія суддів зазначає, що накладенню дисциплінарного стягнення передує процедура дисциплінарного провадження, що може бути ініційована будь-якою особою, якій відомо про поведінку адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, шляхом подання відповідної заяви (скарги).

За змістом статті 37 Закону №5076-VI дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону №5076-VI член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.

Згідно ч. 2 ст. 40 Закону №5076-VI дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення. Розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону №5076-VI за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.

Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.

Згідно з п. 7 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 № 120 (далі - Положення) дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється в особливому порядку. Адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному покаранню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Адвокат не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов`язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.

Пунктом 26 зазначеного Положення встановлено, що член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводить перевірку, протягом трьох днів з дати отримання ним доручення голови палати, звертається до адвоката з повідомленням про проведення щодо нього перевірки для отримання письмового пояснення адвоката по суті порушених питань із зазначенням строку його надання. До повідомлення додається копія заяви (скарги) та копії всіх документів, приєднаних до неї. Належним повідомленням адвоката є надіслання листа поштою рекомендованим відправленням за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України. Адвокат має право ознайомлюватися з матеріалами дисциплінарного провадження та отримувати копії його документів. У разі ненадання адвокатом пояснення по суті порушених питань на запит члена дисциплінарної палати, який проводить перевірку, в межах визначеного строку, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 6 Правил адвокатської етики, затверджених звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09.06.2017, специфіка цілей і завдань адвокатури вимагає як необхідної умови належного здійснення адвокатської діяльності максимальної незалежності адвоката у виконанні своїх професійних прав і обов`язків, що передбачає його свободу від будь-якого зовнішнього впливу, тиску чи втручання в його діяльність з надання професійної правничої (правової) допомоги, здійснення захисту або представництва клієнта, зокрема з боку державних органів, політичних партій, інших адвокатів тощо, а також від впливу своїх особистих інтересів.

З метою дотримання цього принципу в своїй професійній діяльності адвокат зобов`язаний протистояти будь-яким спробам посягання на його незалежність, бути мужнім і принциповим у виконанні своїх професійних обов`язків, відстоюванні професійних прав, гарантій адвокатської діяльності та їх ефективному використанні в інтересах клієнта.

Згідно ч.ч. 2,3 ст. 7 Правил адвокатської етики адвокат не може давати клієнту поради, свідомо спрямовані на полегшення вчинення правопорушень, або іншим чином умисно сприяти їх вчиненню його клієнтом або іншими особами. Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Правил адвокатської етики адвокату забороняється приймати доручення, якщо результат, якого бажає клієнт, або засоби його досягнення, на яких клієнт наполягає, є протиправними, або якщо доручення клієнта виходить за межі професійних прав і обов`язків адвоката.

Згідно ст. 25 Правил адвокатської етики адвокату категорично забороняється використовувати при виконанні доручення клієнта незаконні та неетичні засоби, зокрема, спонукати свідків до надання завідомо неправдивих показань, вдаватися до протизаконних методів тиску на протилежну сторону чи свідків (погроз, шантажу, тощо), використовувати свої особисті зв`язки (чи в окремих випадках особливий статус) для впливу прямо або опосередковано на суд або інший орган, перед яким він здійснює представництво, або захист інтересів клієнтів, використовувати інформацію, отриману від колишнього клієнта, конфіденційність якої охороняється законом, використовувати інші засоби, що суперечать чинному законодавству або цим Правилам.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону №5076-VI адвокатура є незалежною від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону №5076-VI професійні права, честь і гідність адвоката гарантуються та охороняються Конституцією України, цим Законом та іншими законами, зокрема забороняється залучати адвоката до конфіденційного співробітництва під час проведення оперативно-розшукових заходів чи слідчих дій, якщо таке співробітництво буде пов`язане або може призвести до розкриття адвокатської таємниці.

Відповідно до ч. 2 ст. 275 Кримінального процесуального кодексу України забороняється залучати до конфіденційного співробітництва під час проведення негласних слідчих дій, зокрема адвокатів, якщо таке співробітництво буде пов`язане з розкриттям конфіденційної інформації професійного характеру.

Згідно ч. 1 ст. 246 Кримінального процесуального кодексу України негласні слідчі (розшукові) дії - це різновид слідчих (розшукових) дій, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 10 Правил адвокатської етики дотримання принципу конфіденційності є необхідною і щонайважливішою передумовою довірчих відносин між адвокатом і клієнтом, без яких є неможливим належне надання професійної правничої (правової) допомоги, здійснення захисту та представництва. Розголошення відомостей, що складають адвокатську таємницю, заборонено за будь-яких обставин, включаючи незаконні спроби органів досудового розслідування і суду допитати адвоката про обставини, що складають адвокатську таємницю.

Приймаючи рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Харківської області виходила з того, що адвокат ОСОБА_1 в порушення вимог Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", Правил адвокатської етики, Присяги адвоката України допустив конфіденційне співробітництво з органами досудового розслідування, що могло призвести до розголошення адвокатської таємниці.

Заперечуючи проти наведеного, позивач вказав на відсутність співпраці з правоохоронними органами з посиланням на лист-відповідь прокуратури Харківської області на запит від 27.05.2020.

Відповідач в обгрунтування законності прийнятого рішення вказав, що факт конфіденційного співробітництва адвоката був повністю підтверджений постановою про розсекречення матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій, протоколом про результати контролю за вчиненням злочину, протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо, відеоконтроль особи, протоколом допиту свідка ( ОСОБА_1 ), протоколом огляду, копіювання та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів - грошових купюр від 11.09.2019 ( т. 1 а.с. 149-165) .

З досліджених в ході судового розгляду доказів встановлено, що ОСОБА_1 , звертаючись до СБУ та ДБР, діяв як адвокат, з метою викриття корупційного злочину погодився у облаштуванні його апаратурою, отриманні ідентифікованих грошових купюр та зустрічі з ОСОБА_2 .

Отримання ОСОБА_1 грошових купюр підтверджується протоколом огляду, копіювання та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів - грошових купюр від 11.09.2019 (т. 1 а.с. 55-56).

Отже, вищенаведені обставини свідчать, що позивач, як адвокат, фактично був залучений до конфіденційного співробітництва під час проведення негласних слідчих дій в рамках досудового розслідування в кримінальному провадженні.

Таким чином, з урахуванням вищенаведених доказів, відповідач, приймаючи спірне рішення, дійшов обгрунтованого висновку про наявність факту конфіденційного співробітництва адвоката ОСОБА_1 з правоохоронними органами.

Доводи позивача з посиланням на лист прокуратури від 28.05.2020, в якому було вказано, що ОСОБА_1 не залучався до конфіденційного співробітництва, колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки така інформація спростовується вищенаведеними доказами .

Доводи апелянта про те, що таке співробітництво не призвело до розголошення адвокатської таємниці, колегія суддів вважає необгрунтованими з огляду на наступне.

Судовим розглядом встановлено, що 11.05.2019 адвокатом ОСОБА_1. укладено з ОСОБА_3 договір про надання правової допомоги (т. 1 а.с. 70).

У вересні 2019 ОСОБА_3 складено письмову вимогу адвокату ОСОБА_1. з проханням прийняти всі необхідні заходи щодо керівника СВ Індустріального ВП ОСОБА_2., який висловлював вимогу щодо отримання коштів, з можливістю звертатися в його інтересах до відповідних органів за фактом вимагання хабара (т. 1 а.с. 71).

Тобто, конфіденційне співробітництво адвоката ОСОБА_1 випливало з його участі в якості захисника Соляніка Ю. М., а тому відповідач дійшов обгрунтованого висновку, що таке співробітництво могло вплинути на розкриття адвокатської таємниці.

Доводи ОСОБА_1 про те, що адвокатську таємницю не було розголошено, колегія суддів не бере до уваги, оскільки обмеження у конфіденційному співробітництві адвоката з правоохоронними органами, як випливає з положень статті 23 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", пов`язане з забороною такого співробітництва за наявності обгрунтованих підстав вважати, що конфіденційна інформація може бути розголошена.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що 15.11.2019 Рада адвокатів України ухвалила рішення № 123, яким затвердила роз`яснення щодо неприпустимості залучення адвоката до конфіденційної співпраці з органами досудового розслідування при наявній згоді клієнта.

Рада адвокатів України наголошує на законодавчо визначеному обов`язку правоохоронних органів здійснювати оперативно-розшукові заходи чи слідчі дії у рамках діючого законодавства, зокрема зазначеним органам забороняється залучати адвоката до конфіденційного співробітництва.

Погодження адвоката на конфіденційне співробітництво під час оперативно-розшукових заходів чи слідчих дій є порушенням Закону та відповідно може тягнути дисциплінарну відповідальність.

Рада адвокатів України в зазначеному рішенні також роз`яснила, що у контексті приписів статті 23 Закону та Правил адвокатської етики, кожен адвокат зобов`язаний утримуватись від участі в конфіденційному співробітництві під час оперативно-розшукових заходів чи слідчих дій, оскільки таке співробітництво може привести до розкриття адвокатської таємниці, натомість у разі отримання пропозицій щодо здійснення таких незаконних дій, адвокати мають звертатись до правоохоронних органів та повідомляти про такі факти ради адвокатів регіонів з метою захисту своїх прав та гарантії адвокатської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 Закону №5076-VI рішення з`їзду адвокатів України та Ради адвокатів України є обов`язковими до виконання всіма адвокатами.

Відповідно до п. 8 розділу V Положення про Раду адвокатів України, затвердженого Установчим з`їздом адвокатів України від 17.11.2012, рішення Ради адвокатів України, прийняті в межах її повноважень, обов`язкові до виконання адвокатами, адвокатськими об`єднаннями, бюро, регіональними органами адвокатського самоврядування, а також у межах реалізації публічних функцій органами державної влади та органами місцевого самоврядування, їх територіальними органами, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності і громадянами.

Рішення Ради адвокатів України № 123 від 15.11.2019 не скасовано та є чинним.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів доходить висновку, що рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області про порушення дисциплінарної справи від 14.01.2020 та про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності від 19.05.2020 є законними та обгрунтованими.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновку суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 308, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.09.2020 по справі № 520/1285/2020 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя І.М. Ральченко Судді В.В. Катунов Г.Є. Бершов Постанова складена в повному обсязі 16.07.2021