ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.07.2021 м. УжгородСправа № 907/145/21

Господарський суд Закарпатської області у складі

головуючого судді Ушак І.Г.,

за участі секретаря судового засідання Лазар С.Л.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом заступника керівника Первомайської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави

в особі Північно-східного офісу Держаудитслужби, м. Харків (позивач-1, офісДержаудитслужби)

в особі Комунального некомерційного підприємства «Сахновщинська центральна районна лікарня Сахновщинської селищної ради Харківської області», смт. Сахновщина Харківської області (позивач-2, районна лікарня)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРТРАНССЕРВІС-ГРУП», м. Ужгород (відповідач, ТОВ УкртранссервісГруп)

про стягнення безпідставно сплачених коштів на суму 111 790, 52 грн.

представники:

прокуратури - Чулей О.Ю., прокурор Міжгірського відділу Хустської окружної прокуратури;

позивача-1 - не з`явився;

позивача-2 - не з`явився;

відповідача не з`явився,

Прокурором заявлено вимоги про стягнення з відповідача коштів на суму 111790,52 грн сплачених останньому на підставі нікчемних в силу приписів закону додаткових угод № 2 від 06.02.19, № 3 від 31.05.19 до договору № 19-339 на постачання природного газу від 28.01.19 укладеного районною лікарнею та ТОВ УкртранссервісГруп. Позовні вимоги обґрунтовані незаконним підвищенням за додатковими угодами №№ 2-3 ціни товару, визначеної в договорі, який був укладений за результатами публічних закупівель природного газу. Посилається на те, що ТОВ УкртранссервісГруп було визнано переможцем оголошених районною лікарнею відкритих торгів з остаточною ціновою пропозицією 1234080,00 грн., вартістю 1000 кбм газу 10284,00 грн. та на цих умовах районною лікарнею з ТОВ УкртранссервісГруп 28.01.2019 укладено договір № 19-339 на постачання природного газу.

У подальшому за ініціативою ТОВ УкртранссервісГруп сторонами внесені зміни до договору № 19-339 від 28.01.2019 шляхом укладення додаткових угод №№2-3, за змістом яких суттєво збільшено первісну ціну товару (10284,00 грн. за1000 куб.м, газу) а саме: за додатковою угодою № 2 - ціна за 1000 куб.м газу зросла до 11340,00 грн з ПДВ; за додатковою угодою № 3 - ціна за 1000 куб.м газу становила до 11326,00 грн з ПДВ, що також більше ціни первісновстановленої договором. У результаті наведеного вартість 1000 кбм газу починаючи з 06.02.19 перевищила на 10 % ціну газу за договором, яка встановлена за результатами відкритих торгів.

Стверджує про укладення додаткових угод №№ 2-3 за відсутності належного документального обґрунтування зростання ціни газу та про порушення позивачем-2 та відповідачем вимог п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» при укладанні додаткових угод, оскільки не дотримано встановленого цим Законом порядку внесення змін до вже укладеного за результатами відкритих торгів договору, що за приписами ст. 37 цього Закону є підставою вважати такі угоди нікчемними.

Вказані порушення спричинили шкоду інтересам держави, оскільки на підставі зазначених нікчемних угод районною лікарнею надмірно сплачено відповідачу за поставлений газ за період з січня 2019 по січень 2020 бюджетних коштів на суму 111790,52 грн., стягнення якої є предметом даного спору.

Представник прокуратури присутній у судовому засіданні наполягає на задоволенні позовних вимог, посилаючись на їх обґрунтованість долученими до матеріалів справи документами.

Позивачі письмових пояснень щодо заявленого прокурором позову суду не подали, участі уповноважених представників у судовому розгляді справи не забезпечили.

Відповідач письмового відзиву на позов не надав, участі уповноваженого представника у судовому розгляді справи не забезпечив, до суду повернута без вручення адресату кореспонденція, яка була надіслана відповідачу за його адресою зазначеною у позовних матеріалах -- 88018, м. Ужгород, вул. Швабська, 53, - яка згідно відкритих даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є його офіційною адресою (ухвали суду у справі від 19.03.21, 22.04.21,18.05.21 - із зазначенням установою зв`язку причини «не знаходиться»). У зв`язку з наведеним згідно ухвал суду від 22.04.21,18.05.21 повідомлення відповідача у справі про дату, час та місце розгляду справи судом здійснювалося шляхом офіційного оприлюднення оголошення у справі на офіційному вебсайті судової влади України. З опублікуванням оголошення за змістом ст. 122 ГПК України відповідач вважається повідомленим про дату, час та місце розгляду справи.

Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ст. 14 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ст. 13 ГПК України).

За наведених обставин вважається, що відповідач не скористався своїм правом прийняти участь у судовому розгляді справи, надати суду пояснення власної позиції по суті спору, тому суд вправі відповідно до положень ст. 178 ГПК України вирішити справу за наявними матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасника процесу у ході судового розгляду справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю з огляду на наступне.

Матеріалами справи встановлено та не спростовано ніким з учасників процесу у ході судового розгляду справи такі фактичні обставини справи.

12.12.2018 районною лікарнею на веб-порталі публічних закупівель Prozorro розміщено оголошення №UA-2018-12-12-004091-с про проведення відкритих торгів на закупівлю природного газу обсягом 120000 кбм терміном постачання до 31.12.2019 з очікуваною вартістю 1789200,00 грн.

За результатам проведеної процедури закупівлі переможцем визнано ТОВ УкртранссервісГруп відповідача у справі - з ціновою пропозицією 1234080,00 грн., з яким 28.01.2019 укладено договір № 19-339 на постачання природного газу (далі- договір).

Відповідно до п.п. 1.1, 3.2 договору постачальник відповідач у справі - зобов`язується передати у власність споживачу районній лікарні - у 2019 році природний газ в обсязі 120000 кбм за ціною 10284,00 грн (з ПДВ) за 1000 кбм, що відповідає ціновій пропозиції переможця відкритих торгів, загальна сума договору становить 1234080,00 грн.

У подальшому ТОВ Укртранссервіс-груп та реабілітаційний центр уклали дві додаткові угоди до договору, за умовами яких суттєво збільшено первісну ціну газу. Так, за додатковою угодою № 2 - ціна за 1000 куб.м газу зросла до 11340,00 грн з ПДВ; за додатковою угодою № 3 - ціна за 1000 куб.м газу становила до 11326,00 грн з ПДВ.

У результаті укладення ТОВ Укртранссервіс-груп та районною лікарнею зазначених додаткових угод до договору загальна ціну за одиницю товару за договором перевищила первісно встановлену ціну відповідно на 1056,00 грн. та 1042,00 грн., тобто відбулося збільшення кінцевої вартості газу за 1000 кбм на більш, ніж на 10%.

При цьому, приписами ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» (Закон), яким визначено правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади, встановлено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися, після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.

У даному випадку сторони договору порушили наведені приписи Закону, оскільки ціна за одиницю товару з укладенням додаткових угод збільшилася більш ніж на 10 %.

Обґрунтуванням укладання додаткових угод послугували надані відповідачем експертний висновок Житомирської торгово-промислової палати від 23.01.2019 № В-105 (додаткова угода № 2) та постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 21.12.2018 № 2001 "Про встановлення тимчасових тарифів для АТ «УКРТРАНСГАЗ» на послуги транспортування природного газу для точок входу і точок виходу на перший рік другого регуляторного періоду та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов НКРЕКП" (додаткова угода № 3).

Суд, дослідивши зазначені документи, погоджується з доводами прокурора про те, що такі не містять інформації щодо коливання ціни на природний газ, що за змістом вищенаведених приписів ст. 36 Закону є єдиною умовою та підставою зміни первісно встановленої ціни. У вказаних документах лише визначено вартість природного газу на конкретну дату та не наведено динаміку зміни ціни в бік збільшення; у них відсутній аналіз вартості ціни газу на конкретну дату у порівнянні з попередніми періодами чи будь-які інші дані, які б підтверджували коливання ціни природного газу на ринку, відтак наведені документи не можуть вважатися належним обґрунтуванням для зміни істотних умов договору.

До того ж, експертний висновок, що послугував підставою укладення додаткової угоди № 2, виданий ще до укладення договору від 18.01.2019 і датований 23.01.2019, відтак, не може у будь-якому випадку підтверджувати коливання ціни природного газу на ринку після укладення договору.

Отже, у ході судового розгляду справи встановлено, що укладення додаткових угод №№ 2-3 до договору відбулося за відсутності належного обґрунтування та з порушенням приписів ч. 4 ст. 36 Закону.

Відповідно до ст. 37 Закону договір про закупівлю є нікчемним у разі, зокрема, його укладення з порушенням вимог ч. 4 ст. 36 цього Закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин); у цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

За фактичних обставин справи та з огляду на наведені приписи Закону та Цивільного кодексу України укладені позивачем-2 та відповідачем у даній справі додаткові угоди №№ 2-3 до договору є нікчемними в силу закону, отже - недійсними.

Разом з тим, матеріалами справи, зокрема, актами прийому-передачі природного газу на протязі з січня 2019 по січень 2020, розрахунком позовних вимог, встановлено, що на підставі нікчемних додаткових угод № 3-2 до договору районною лікарнею прийнято від відповідача природній газ, при цьому надмірно та безпідставно сплачено бюджетних коштів на загальну суму 111790,52 грн.

Відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю; у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину; якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною; правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін; вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою.

У справі, що розглядається, нікчемними є додаткові угоди № 2-3 до договору, що не спростовує наявність договірних відносин сторін (відповідно до договору № 19-339 на постачання природного газу від 28.01.19 укладеного районною лікарнею та ТОВ УкртранссервісГруп)

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, ЦК і ГК, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

У ч. 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору постачання застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 695 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Приписами ст. 699 ЦК України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Відповідно до ч. 1 ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Таким чином, наведеними нормами глави 54 ЦК України «Загальні положення про купівлю-продаж» встановлений обов`язок з повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений покупцеві, відтак - саме ці норми, а не приписи ст. 1212 ЦК України, як стверджує позивач, є правовою підставою для задоволення вимог прокурора у даній справі про стягнення з відповідача надмірно оплачених сум за поставлений природний газ.

Наведене відповідає правовим висновкам, що містяться у постанові Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19.

Отже, за наведених фактичних обставин та на підставі зазначених приписів Цивільного кодексу України, позов прокурора про стягнення з відповідача суми 111790,52 грн. належить задоволити повністю.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати прокуратури на судовий збір за розгляд позовних вимог у даній справі на суму 2270,00 грн. підлягають відшкодуванню з відповідача

Керуючись ст. ст. 73, 74, 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

СУД УХВАЛИВ:

1. Позов задоволити повністю.

1.1. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Укртранссервіс-Груп» (88018, м. Ужгород, вул. Швабська, буд. 53, код ЄДРПОУ 39869593) надмірно отримані кошти на суму 111790,52 грн. (сто одинадцять тисяч сімсот дев`яносто грн. 52 коп.) на користь комунального некомерційного закладу «Сахновщинська центральна районна лікарня Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області» (64501, смт Сахновщина, Сахновщинський район, Харківська область, вул. Полтавська, буд. 75, код ЄДРПОУ 02002658).

1.2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Укртранссервіс-Груп» (88018, м. Ужгород, вул. Швабська, буд. 53, код ЄДРПОУ 39869593) у відшкодування сплаченого судового збору суму 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят грн. 00 грн.) на користь Харківської обласної прокуратури (61001, м. Харків, вул. Б.Хмельницького, буд. 4, код ЄДРПОУ 02910108).

Відповідно до приписів ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Ушак І.Г