Справа № 203/232/20

1-кп/0203/313/2021

В И Р О К

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

15 липня 2021 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі: головуючого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпро кримінальне провадження №12019040020000062, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 16.12.2019 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, з середньо-технічною освітою, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 02.04.2019 року Самарським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України, звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на 2 роки;

- 01.11.2019 року Самарським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 1 ст. 395 КК України до 5 місяців арешту. На підставі ст. 71 КК України, остаточне покарання призначено у виді 2 років 2 місяців позбавлення волі;

- 04.12.2019 року Самарським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 213 КК України, до покарання у виді 2 років 4 місяців позбавлення волі;

- 09.01.2020 року Самарським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, до покарання у виді 2 років 6 місяців позбавлення волі,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ;

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 , 15.12.2019 року приблизно об 11 годині 30 хвилин, знаходячись біля будинку № 2-А по вул. Курчатова у м. Дніпро, де на землі знайшов медичний шприц об`ємом 3 мл, з рідиною коричневого кольору та встановив на смак, що зазначена речовина є наркотичним засобом «опій».

Далі, ОСОБА_3 керуючись злочинним умислом, спрямованим на повторне незаконне придбання і зберігання наркотичних засобів для особистого вживання без мети збуту взяв зазначений шприц з наркотичним засобом, а саме опій ацетильований, тобто незаконно придбав без мети збуту, та поклавши до лівої зовнішньої кишені одягнутої на ньому куртки став незаконно зберігати при собі, для особистого вживання без мети збуту.

Після цього, 15.12.2019 року близько 11 години 50 хвилин ОСОБА_3 , продовжуючи незаконно зберігати при собі зазначений наркотичний засіб без мети збуту, пішим ходом попрямував до станції метро «Вокзальна» в м. Дніпро та зайшовши до пішохідного павільйону станції метро «Вокзальна» в м. Дніпро, продовжував курити тютюнові вироби, у зв`язку з чим був зупинений співробітниками ВП в метрополітені ДВП ГУНП в Дніпропетровській області, для складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 110 КУпАП.

Далі, працівники ВП в метрополітені ДВП ГУНП в Дніпропетровській області запросили двох понятих та в присутності останніх поцікавились чи є у ОСОБА_3 при собі якісь заборонені предмети.

Після чого, в період часу з 12 години 45 хвилин до 13 години 00 хвилин ОСОБА_3 в присутності двох понятих чоловічої статі з лівої зовнішньої кишені куртки, одягнутої на ньому, добровільно видав співробітникам поліції медичний шприц з рідиною коричневого кольору, масою 1,0313 г., яка містить особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - опій ацетильований. Маса опію ацетильованого в перерахунку на суху речовину - складає 0,0565 г. Вказаний наркотичний засіб ОСОБА_3 незаконно, без мети збуту, придбав та зберігав при собі.

Допитаний в судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, підтвердив обставини його вчинення, так як вони викладені у вироку вище, та пояснив, що біля будинку№ 2-Апо вул.Курчатова ум.Дніпро 15.12.2019року знайшовшприц знаркотичним засобомопій,і почавйого носитиз собою.Під часкуріння впереході метро,був зупиненийпрацівниками поліції,яким надавдля оглядута вилученнявказаний шприц.

Покази обвинуваченого є послідовними, логічними та такими, що не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Враховуючи те, що обвинувачений не оспорює фактичні обставини справи, та, як встановлено судом, правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь які сумніви у добровільності та істинності його позиції, заслухавши думки учасників судового розгляду, роз`яснивши учасникам судового провадження вимогист. 349 КПК України, а саме те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставиниу апеляційному порядку, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що характеризують його особу, а також, що підтверджують процесуальні витрати по кримінальному провадженню та речові докази.

Оцінюючи зазначене, суд вважає встановленим, що своїми умисними діями, які виразились у незаконному придбанні та зберіганні наркотичних засобів без мети збуту, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України.

Згідно ст.ст.50,65 КК Україниособі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження вчинення нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Так, при призначенні виду та міри покарання ОСОБА_3 , суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, виходить із загальних засад призначення покарання, та враховує тяжкість скоєного кримінального правопорушення, який відповідно до ст. 12 КК України, класифікується як кримінальний проступок, ставлення ОСОБА_3 до вчиненого, яке полягає у повному визнанні вини у скоєному, особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується негативно, обставину, яка пом`якшує покарання обвинуваченому - щире каяття, обставину, що його обтяжує рецидив злочинів, а також, думку прокурора щодо виду та міри покарання.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_3 необхідно призначити покарання у виді обмеження волі в межах санкції частини статті, за якою кваліфіковано його дії.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України визначено, що за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими встатті 72цього Кодексу.

З матеріалівкримінального провадженнявбачається,що обвинувачений ОСОБА_3 раніше судимий вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 09.01.2020 року за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді 2 років 6 місяців позбавлення волі.

Кримінальне правопорушенняза данимобвинувальним актом ОСОБА_3 скоєно 15.12.2019 року, тобто до засудження його за вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 09.01.2020 року.

Внаслідок чого, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, передбачених за цим вироком та за вирокомСамарського районного суду м. Дніпропетровська від 09.01.2020 року,суд вважає за необхідне призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим.

Саме таке покарання, на переконання суду, є достатнім, виконає мету призначеного покарання та буде найбільш сприятливим для перевиховання ОСОБА_3 та запобігання вчиненню ним нових злочинів.

Питання про відшкодування витрат на залучення експертів суд вирішує відповідно до вимог ст.ст. 122,124 КПК України.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі, запобіжні заходи, не застосовувалися.

Керуючись ст.ст.349,368,370,371,374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення більш суворим покаранням за вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 09.01.2020 року,у видіпозбавлення воліна строк2(два)роки 6(шість)місяців, менш суворого покарання за цим вироком, у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік, призначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки 6 (шість) місяців.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 рахуватиз 26грудня 2019року,тобто,з дняйого затриманняв рамках кримінального провадження №12019040700001204.

Запобіжний захід ОСОБА_3 у даному кримінальному проваджені не обирався.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави витрати на проведення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів № 1/8.6/5133 від 10.01.2019 року, які складають 942 (дев`ятсот сорок дві) гривні 06 (шість) копійок.

Речовий доказ рідину масою 1,0313 г., яка містить наркотичний засіб опій ацительований, поміщений у спец. пакет №0981741 та зберігається в камері зберігання речових доказів ДВП ГУНП в Дніпропетровській області, знищити.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок учасниками судового провадження можуть бути подані апеляційні скарги до Дніпровського апеляційного суду через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням положень ч. 2ст. 394 КПК України.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1