Справа № 487/9210/19

Провадження № 1-кс/487/3360/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.07.2021 м.Миколаїв

Слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Миколаєві клопотання слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м.Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу - домашнього арешту відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Олег Великомихайлівського району Одеської області, українця, громадянина України, працюючого лісничим Роздільнянського лісництва ДП "Одеське лісове господарство" Одеського обласного управління лісового та мисливського господарства, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , -

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

22.06.2021 року слідчий другого слідчого відділу (з дислокацією у м.Одесі) слідчого управління ТУ ДБР розташованого у м.Миколаєві ОСОБА_5 за погодженням з прокурором третього відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих ТУ ДБР Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваног ОСОБА_4 , у вигляді домашнього арешту, з забороною покидати місце реєстрації АДРЕСА_3 у період часу з 22-00 години до 06-00 години, без дозволу слідчого прокурора чи суду в залежності від стадії кримінального провадження, та покладення на нього обов`язків передбачених ч.5 ст.194 КПК України, а саме: не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи, утримуватися від спілкування зі свідками у вказаному кримінальному провадженні, здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Відповідно доклопотання,у проваджені другого слідчого відділу (з дислокацією у м.Одесі)Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві, перебуває кримінальне провадження №42019160000000562 від 11.10.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України

В ході досудового розслідування встановлено, що наказом т.в.о. директора ДП «Одеське лісове господарство» Одеського обласного управління лісового та мисливського господарства № 28-К від 25.07.2018 ОСОБА_4 переведено на посаду лісничого Роздільнянського лісництва з 02.08.2018.

Лісничий Роздільнянського лісництва ДП «Одеське лісове господарство» ОСОБА_4 , відповідно до статтей 89, 90 Лісового кодексу України, ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» №3781-ХІІ, п. 5 положення «Про державну лісову охорону», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 976 від 16.09.2009 (далі - Положення), відноситься до посадових осіб державної лісової охорони, правоохоронного органу.

Відповідно до ст. 90 ЛК України, основними завданнями державної лісової охорони є здійснення державного контролю за додержанням лісового законодавства, забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, захист від шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу.

Згідно п. 4 Положення основними завданнями державної лісової охорони в тому числі є здійснення державного контролю за додержанням вимог лісового та мисливського законодавства, забезпечення охорони лісів від незаконних рубок, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу, запобігання злочинам і адміністративним правопорушенням у сфері лісового та мисливського господарства.

Відповідно до договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 05.08.2018 лісничий Роздільнянського лісництва ОСОБА_4 виконує роботи згідно посадової інструкції (зі зберіганням, обробкою, продажем, відпусканням, перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих йому цінностей) бере на себе повну відповідальність за збереження схоронності довірених йому підприємством, установою організацією матеріальних цінностей і зобов`язується:

-дбайливо ставитися до переданих йому для зберігання або іншої мети матеріальних цінностей підприємства, у станови, організації і вживати заходів для відвернення шкоди;

-своєчасно повідомляти адміністрацію підприємства установи, організації про всі обставини, що загрожують забезпеченню схоронності довірених йому матеріальних цінностей.

За Посадовою інструкцією лісничого, затвердженою директором ДП «Одеське лісове господарство 30.11.2014 до завдань та обов`язків ОСОБА_4 віднесено, зокрема:

за п. 2.1. здійснення безпосереднього керівництва виробничо-господарською діяльністю лісництва. Забезпечення виконання встановлених завдань, ефективне використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, впровадження передової технології, нової техніки та прогресивних форм організації і стимулювання праці в лісогосподарське виробництво;

за п. 2.3. організація виконання лісокультурних, лісо- і гідро-лісомеліоративних та інших лісогосподарських робіт, профілактичних протипожежних заходів, заходів з охорони лісів від самовільних рубань, робіт із захисту лісів від шкідників та хвороб, лісонасіннєвої справи, побічних лісових користувань, підсобного сільського господарства, відведення лісосік та відпуск лісу на пні. Забезпечення своєчасного проведення робіт щодо заліснення ярів, балок, пісків, берегів річок та інших непридатних для використання в сільському господарстві земель, а також створення полезахисних лісосмуг за договорами з сільськогосподарськими формуваннями. Надання на договірних умовах сільськогосподарським та іншим структурам допомогу в організації ведення лісового господарства і здійснює державний контроль за правильністю лісокористування в лісах, закріплених за відомствами та організаціями, в зоні діяльності лісництва. Здійснення у встановленому порядку передачі захисних лісових насаджень в експлуатацію;

за п. 2.7. складання протоколів (актів) про лісопорушення, порушення правил полювання та пожежної безпеки в лісах. Перевірка правильності складання підлеглими йому працівниками державної лісової охорони (лісової охорони) протоколів (актів) про лісопорушення і своєчасність поднняє їх керівництву підприємства.

Крім того, вищевказаною посадовою інструкцією передбачено, що лісничий несе відповідальність за:

п. 4.2. використання всіх площ лісового фонду за призначенням;

п. 4.6. стан охорони та захисту лісу;

п.4.12 забезпечення збереження ввірених йому підприємством матеріальних цінностей, згідно Договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність.

Також, посадовою інструкцією передбачено, що лісничий? повинен знати; лісове законодавство, постанови, накази, розпорядження, нормативні та інші керівні документи з питань ведення лісового господарства, охорони й захисту лісу, статут підприємства.

Таким чином, ОСОБА_4 обіймає посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, та є службовою особою, та працівником правоохоронного органу.

Відповідно до Держаного акту на право постійного користування земельною ділянкою Серія ЯЯ №206409 земельна ділянка з кадастровим номером -5123981400:01:001:2727, загальною площею 158,4203 га перебуває у постійному користуванні Державного підприємства «Одеське лісове господарство» з цільовим призначенням ведення лісового господарства і пов`язаних з ним послуг.

Відповідно до Проекту організації та розвитку лісового господарства «Одеське лісове господарство» вищевказана земельна ділянка входить до складу Роздільнянського лісництва квартал 18.

Згідно зі ст. 55 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.

Відповідно до ч. 1 ст. 56, ч. 1 ст. 57 ЗК України землі лісогосподарського призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Земельні ділянки лісогосподарського призначення надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» від 06.09.2012 №5245-VI встановлено, що землі, розташовані за межами населених пунктів є державною власністю (п. 4 Прикінцевих і перехідних положень).

Статтею 5 Лісового кодексу України (далі ЛК України) встановлено, що до земельлісогосподарського призначенняналежать лісовіземлі,на якихрозташовані лісовіділянки,та нелісовіземлі,зайняті сільськогосподарськимиугіддями,водами йболотами,спорудами,комунікаціями,малопродуктивними землямитощо,які наданів установленомупорядку тавикористовуються дляпотреб лісового господарства.

Згідно з абз. 4, 5, 6 ст. 1 ЛК України лісова ділянка - ділянка лісового фонду України з визначеними межами, виділена відповідно до цього Кодексу для ведення лісового господарства та використання лісових ресурсів без вилучення її у землекористувача або власника землі.

Лісові ділянки можуть бути вкриті лісовою рослинністю, а також постійно або тимчасово не вкриті лісовою рослинністю (внаслідок неоднорідності лісових природних комплексів, лісогосподарської діяльності або стихійного лиха тощо).

Земельна лісова ділянка - земельна ділянка лісового фонду України з визначеними межами, яка надається або вилучається у землекористувача чи власника земельної ділянки для ведення лісового господарства або інших суспільних потреб відповідно до земельного законодавства.

Згідно із ч. 8 ст. 122, ч. 9 ст. 149 ЗК України земельні ділянки державної власності під ріллею, багаторічними насадженнями для несільськогосподарських потреб, лісами для нелісогосподарських потреб вилучаються та передаються у користування Кабінетом Міністрів України.

Згідно із ч. 1 ст. 62 ЛК України використання земельних лісових ділянок для видобування корисних копалин та інших робіт не пов`язаних з веденням лісового господарства, проводиться після надання цих ділянок для зазначених цілей у порядку, встановленому земельним законодавством, з урахуванням висновків в тому числі територіальних органів виконавчої влади з питань лісового господарства.

Таким чином, землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства, належать до земель лісогосподарського призначення, на які поширюється особливий режим щодо використання, надання в користування та передачі у власність.

ОСОБА_4 як службова та матеріально-відповідальна особа, будучи зобов`язаним належним чином виконувати свої службові обов`язки з виявлення та недопущення лісопорушень, маючи реальну можливість виконувати покладені на нього обов`язки, у порушення зазначених вище нормативно-правових актів та своїх службових обов`язків, достовірно знаючи, що на ввіреній йому земельній ділянці з кадастровим номером: 5123981400:01:001:2727 місцевими жителями, організовано незаконний видобуток корисних копалин державного значення вапняку-черепашника, у період січня - грудня 2019 року, допустив неналежне їх виконання через несумлінне ставлення до них, що виразилося у неналежному забезпеченні охорони та захисту лісових ресурсів на ввіреній йому земельній ділянці, яка розташована на території Роздільнянського району Одеської області за межами с. Світлогорське з кадастровим номером: 5123981400:01:001:2727 та перебуваєу постійномукористуванні Роздільнянськоголісництва ДП «Одеськелісове господарство»з цільовимпризначенням ведення лісовогогосподарства іпов`язаних зним послуг.

Встановлено, що в період часу з березня 2019 року, встановити точну дату та час у ході досудового розслідування не надалось можливим по 20.12.2019, на вищевказаній території, ОСОБА_6 , із залученням найманих працівників, які не були обізнані про його злочинний умисел, з використанням трьох електричних каменерізних машин марки «КМАЗ-188», не маючи жодних правових підстав на користування земельною ділянкою та достовірно знаючи про належність її ДП «Одеське лісове господарство» здійснював незаконний видобуток корисної копалини загальнодержавного значення вапнякучерепашника, який придатний для виготовлення стінових каменів та згідно постанови КМУ № 827 від 12.12.1994 «Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення» є корисною копалиною загальнодержавного значення з метою його подальшого продажу.

Матеріали відносно ОСОБА_6 28.05.2021 виділено в окреме кримінальне провадження за № 62021150020000104 за ч. 2 ст. 240 КК України.

При цьому, ОСОБА_4 обіймаючи посаду лісничого Роздільнянського лісництва ДП «Одеське лісове господарство» не здійснив належні перевірки та ревізії на території кварталу №18 Роздільнянського лісництва ДП «Одеське лісове господарство», не вжив заходів по попередженню, своєчасному виявленню та припиненню незаконного видобування корисних копалин державного значення, не вжив заходів щодо затримання у встановленому порядку осіб, винних у вчиненні лісових порушень; не вжив заходів з документального оформлення правопорушень у сфері лісового господарства, не повідомив керівництво ДП «Одеське лісове господарство» з приводу незаконного видобування корисних копалин та не забезпечив організації робіт по догляду за лісовими насадженнями, що призвело до завдання істотної шкоди державним інтересам та спричинення тяжких наслідків.

Внаслідок неналежноговиконання ОСОБА_4 своїх службовихобов`язків черезнесумлінне ставленнядо них, допущено самовільний видобуток корисною копалин загальнодержавного значення, що спричинило збитки Державі у розмірі 370 918 грн. 36 коп. (триста сімдесят тисяч дев`ятсот вісімнадцять гривень 36 копійок), що більш ніж у 250 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та є тяжкими наслідками.

Підставою для внесення клопотання стало те, що підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, який по ступеню тяжкості відноситься до нетяжких злочинів, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які неможливо запобігти шляхом застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу.

В судовому засіданні прокурор підтримав дане клопотання та просив про його задоволення.

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на те що підозра пред`явлена йому є необґрунтованою, оскільки він займаючи посаду лісника, не несе будь-якої відповідальності за незаконний видобуток корисних копалин.

Зазначив про відсутність належних та допустимих доказів, як на обґрунтованість підозри так і на підтвердження наявності ризиків, на існування яких посилається слідчий у клопотанні.

Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази, заслухавши думку сторін кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що вказане клопотання задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У судовому засіданні встановлено, що 11.10.2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019160000000562 внесено відомості за матеріалами правоохоронних та контролюючих органів за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України.

18.06.2021 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, а саме у службовій недбалості, тобто неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України підтверджується: Протоколом обшуку від 20-26.12.2019, Протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 15.11.2019 року, Протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 20.12.2019 року, Протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 20.12.2019 року; Протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 15.12.2019 року; Протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 26.12.2019 року; Протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 20.12.2019 року; Протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 20.12.2019 року; Протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 20.12.2019 року; Протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 20.12.2019 року; Протоколом допиту свідка ОСОБА_16 від 25.06.2020 року; договором проповну індивідуальнуматеріальну відповідальністьвід 05.08.2018;посадовою інструкцієюлісничого,яка затвердженадиректором ДП «Одеськелісове господарство30.11.2014;держаним актомна правопостійного користуванняземельною ділянкоюСерія ЯЯ№206409;проектом організації та розвитку лісового господарства «Одеське лісове господарство», документами отриманими від ДП «Одеське лісове господарство»; повідомленням про підозру ОСОБА_6 від 27.05.2021; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_6 від 28.05.2021; висновком судової інженерно-екологічної експертизи №20-6703 від 16.02.2021;

Слідчий суддя критично оцінює доводи ОСОБА_4 про необґрунтованість його підозри, оскільки оцінка достатності доказів на обґрунтування підозри особи у вчиненні злочину на стадії досудового розслідування має менший стандарт доведеності у порівнянні з доведеністю винуватості особи у вчиненні злочину поза розумним сумнівом за результатами судового розгляду.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини «Мюррей проти Сполученого Королівства» 14310/88, 28 жовтня 1994 р. наголошено « … Метою допитів під час тримання під вартою відповідно до пункту (с) частини 1 статті 5 … є сприяння кримінальному розслідуванню шляхом підтвердження чи розвіювання конкретної підозри, яка послужила причиною арешту. Тому факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Європейський суд з прав людини у рішенні «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» 12244/86; 12245/86; 12383/86, 30 серпня 1990 р. зазначив «…наявність «обґрунтованої підозри» передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин».

З урахуванням викладеного, слідчий суддя приходить до переконання, що докази надані стороною обвинувачення доводять обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Крім того, з матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя приходить до переконання про доведення прокурором існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні не тяжкого злочину, вчиненого у сфері службової діяльності, за яке передбачено покарання на строк до п`яти років позбавлення волі, може переховуватися від органів досудового розслідування, у тому числі за межами країни чи на непідконтрольній на даний час Україні території.

Та може особисто або через своїх колег, які є працівниками Одеського обласного управління лісового та мисливського господарства, впливати на свідків у кримінальному провадженні з метою їх схиляння до дачі завідомо неправдивих показів, що його виправдовують, чим перешкоджати встановленню істини у провадженні.

При цьому, слідчий суддя приходить до висновку, щодо недоведеності зі сторони слідчого наявність ризику передбаченого п. п.3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

Так у своєму клопотання слідчий зазначає, що ОСОБА_4 , може, використовуючи досвід роботи у правоохоронному органі, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, а також чинити перешкоди досудовому розслідуванню іншим чином.

Разом з цим, слідчим на підтвердження існування вказаного ризику як до клопотання так і в судовому засіданні не надано будь-яких належних та допустимих доказів.

При цьому, слідчий суддя зазначає, що досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні здійснюється більше ніж півтора року, та враховуючи суть повідомленої ОСОБА_4 підозри, слідчим не зазначено, які речі та документи які можуть бути речовими доказами у кримінальному провадженні та мають істотне значення для встановлення його обставин, він має намір вилучити на даній стадії кримінального провадження, та які можуть бути знищені чи спотворені підозрюваним.

Також слідчий суддя вважає необґрунтованими та не підтвердженими будь-якими належними та допустимими доказами посилання слідчого на те, що ОСОБА_4 може продовжити вчиняти вчиняти кримінальне правопорушення у якому підозрюється, а саме неналежно виконувати свої службові обов`язки через несумлінне ставвлення до них.

Також, слідчий суддя приходить до висновку, що прокурором не доведено неможливість запобігти зазначеним ризикам шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж домашній арешт.

Запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканість, які гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з положеннями ч.3 ст. 194 КПК України, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, у разі якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті.

З урахуванням встановлених обставин, даних про особу підозрюваного, той факт, що ОСОБА_4 раніше не судимий, з моменту повідомлення про підозру сумлінно виконував свої процесуальні обов`язки, слідчий суддя приходить до переконання, що забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 та запобігти зазначеним ризикам, можливо шляхом обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання, з покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, у межах строку досудового розслідування.

Керуючись ст.ст. 176-178, 179, 193, 194, 196, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м.Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_5 відмовити.

Застосувати до ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України, запобіжний захід особисте зобов`язання.

Покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- не відлучатися за межі м. Роздільна Одеської області без дозволу слідчого, прокурора або суду в залежності від стадії кримінального провадження;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд в залежності від стадії кримінального провадження про зміну свого місця проживання, роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;

Попередити ОСОБА_4 про наслідки невиконання обов`язків, передбачених ст.194 КПК України, роз`яснивши, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвала слідчого судді в частині покладення на ОСОБА_4 обов`язків діє у межах строку досудового розслідування до 18.08.2021 року

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду, протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1