ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.07.2021м. ДніпроСправа № 904/357/21

Господарський суд Дніпропетровської області у складі:

судді Колісника І.І.

за участю секретаря судового засідання Тертишної К.В.

та представників:

від позивача: Ляшенко А.С.,

від відповідача: Мартиненко М.Л.; Маркело В.О. - адвокат

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпровської міської ради, м. Дніпро

до Мартиненко Марини Леонідівни , м. Дніпро

про стягнення 45 715,89 грн.

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство "Теплоенерго" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Мартиненко Марини Леонідівни 45715,89 грн, з яких: 35374,12 грн - основний борг; 2883,68 грн - 3% річних, 6975,34 грн. - інфляційні втрати; 482,75 грн. - пеня.

Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань з оплати спожитої у січні 2016 року - березні 2020 року теплової енергії за договором № 030070 від 31.12.2004 про постачання теплової енергії.

Звертаючись із позовом, позивач зауважив, що Мартиненко Марина Леонідівна 27.03.2020 припинила підприємницьку діяльність, про що в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відповідний запис №22240060007004300 (а.с. 244 том 1).

Вирішуючи питання про можливість відкриття провадження у справі, судом встановлено, що господарські взаємовідносини сторін виникли на підставі укладеного між ними договору №030070 від 31.12.2004 про постачання теплової енергії. Підприємницька діяльність відповідачки була припинена за її власним рішенням 27.03.2020, про що свідчить реєстраційний запис №22240060007004300 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

У разі припинення підприємницької діяльності фізичною особою як її права, так і обов`язки за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як за фізичною особою, оскільки остання не перестає існувати.

Зазначений висновок відповідає висновку Верховного Суду України у його постанові від 04.12.2013 у справі № 6-125цс13, з яким погодилася Велика Палата Верховного Суду у її постанові від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144 цс 18) (п. 38).

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

З 15 грудня 2017 року господарський суд згідно з пунктом 6 частини першої статті 231 ГПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" не може закрити провадження у справі, якщо до подання позову припинено діяльність фізичної особи-підприємця, яка є однією зі сторін у справі.

Відтак, з 15 грудня 2017 року господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за пунктом 1 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України у вказаній редакції спорів, в яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов`язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.

Такі висновки відповідають висновкам Великої Палати Верховного Суду у її постанові від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144 цс 18) (п.п. 72, 38).

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 02.03.2021 здійснена повторна державна реєстрація підприємницької діяльності Мартиненко Марини Леонідівни , про що свідчить запис №2002240000000151216.

Ухвалою суду від 17.02.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами. Відповідачу запропоновано протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відповідно до вимог статей 165, 178 ГПК України відзив на позовну заяву, а його копію з додатками надіслати усім учасникам справи.

07.04.2021 відповідачкою подано до суду заяву про поновлення встановленого судом строку для подання відзиву на позовну заяву на 15 днів - до 20.04.2021 включно з дня фактичного отримання ухвали суду від 17.02.2021.

Ухвалою суду від 08.04.2021 у задоволенні заяви відповідачки від 07.04.2021 відмовлено, у зв`язку з відсутністю правових підстав (а.с. 219 том 1).

У відзиві на позов, який надійшов до суду 19.04.2021, відповідачка не погоджується з розрахунками позивача в частині основного боргу, 3% річних, пені та інфляційних втрат. Щодо основного боргу відповідачка зазначає, що за її розрахунком, з урахуванням часткових оплат та з огляду на те, що з орендованих нею 123,4 кв.м фактичною опалювальною площею є 106,6 кв.м, сума боргу за отриману теплову енергію становить 18403,89 грн. При цьому відповідачка стверджує, що нею було здійснено оплату за лютий 2018 року у більшому розмірі та помилково вказано призначення платежу за лютий 2018 року, в той час як оплата здійснювалася в рахунок заборгованості за березень, квітень 2018 року.

Також відповідачка навела у відзиві свій контррозрахунок 3% річних та інфляційних втрат та зауважила, що розраховані позивачем 3% річних та інфляційних втрат заявлені поза межами строку позовної давності.

Заявлену до стягнення пеню, розраховану із заборгованості за лютий та березень 2020 року, відповідачка не визнає, посилаючись на те, що нарахування пені припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (а.с. 221 - 223 том 1).

Разом із відзивом на позов відповідачка подала також заяву про застосування строку позовної давності до частини позовних вимог, заявлених до 25.01.2018 (а.с. 220 том 1).

У відповіді на відзив на позов, яка надійшла до суду 21.04.2021, позивач не погоджується із запереченнями відповідачки проти позову. Позивач зазначає, що будь-яких повідомлень від відповідачки про помилкові перерахування не надходило; постійне здійснення відповідачкою переплат та неповідомлення позивача про недійсність платежу чи відсутність клопотання про його повернення свідчить про визнання боргу, а тому щодо боргових зобов`язань відповідачки мало місце переривання строку позовної давності.

Щодо заявленої позивачем пені, розрахованої із заборгованості за лютий та березень 2020 року, останній посилається на те, що нарахування пені починається з 18.03.2020 по 17.09.2020 та з 29.04.2020 по 28.10.2020, а тому, враховуючи дату звернення з позовом до суду - 25.01.2021, позовну давність не пропущено.

Крім того, позивач у відповіді на відзив не погоджується з доводами відповідачки щодо розміру опалюваної площі орендованого приміщення. Позивач стверджує, що розрахунок плати здійснювався ним відповідно до умов договору, зокрема відповідно до пункту 5.7, згідно з яким при відсутності приладів обліку розрахунки виконуються на підставі проектних даних. Споживач зобов`язаний надати енергопостачальній організації проектно-технічну документацію, в якій обумовлені теплові навантаження на кожний об`єкт теплоспоживання та уразі відсутності такої документації, кількість теплової енергії за цей період визначається енергопостачальною організацією розрахунковим способом (а.с. 233 - 236 том 1).

У запереченнях на відповідь на відзив, відповідачка доводи позивача не визнає з підстав, зазначених у відзиві на позов. Також, долученими до заперечень доказами, звертає увагу суду на те, що позивачем не враховано її звернення від 16.04.2021 щодо помилкового зазначення нею у платіжних документах призначення платежу від 08.02.2019 на суму 2000,00 грн та від 20.03.2019 у сумі 447,79 грн, які вона просила повернути чи віднести у рахунок оплати за березень 2018 року та квітень 2018 року; позивачем взагалі не враховано оплати, здійснені нею 02.08.2018 у сумі 3000,00 грн та 08.07.2019 у сумі 2774,66 грн ( а.с. 1 - 3, 18, 39 том 2).

Ухвалою суду від 30.04.2021 у справі призначено судове засідання на 11.05.2021. Судове засідання 11.05.2021 не відбулося у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого у справі.

Ухвалою суду від 24.05.2021 судове засідання призначено на 17.06.2021, після чого за клопотанням представників сторін оголошувалася перерва до 29.06.2021 та до 08.07.2021 для забезпечення можливості врегулювати спір у позасудовому порядку.

07.07.2021 від позивача до суду надійшли письмові пояснення в обґрунтування заявленої до стягнення суми боргу (а.с. 63 - 71).

Протягом наданого судом часу сторони не досягли умов мирової угоди.

За наслідком судового засідання 08.07.2021 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між Міським комунальним підприємством "Дніпропетровські міські теплові мережі" (далі - енергопостачальна організація) та Фізичною особою - підприємцем Мартиненко Мариною Леонідівною (далі - споживач, відповідач) укладено договір № 030070 від 31.12.2004 про постачання теплової енергії (далі - договір).

У 2016 році додатковою угодою до договору сторони допустили заміну енергопостачальної організації - КП «Дніпропетровські міські теплові мережі» Дніпропетровської міської ради на нову енергопостачальну організацію - Комунальне підприємство "Теплоенерго" Дніпровської міської ради (далі - позивач) (а.с. 88 т ом 1).

Відповідно до пункту 1.1 договору енергопостачальна організація бере на себе зобов`язання постачати споживачеві теплову енергію у гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов`язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) у строки, передбачені цим договором.

За змістом пункту 2.1 додаткової угоди до договору тарифи на теплову енергію, що споживається згідно з цим договором, встановлюються Національною комісією, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг України (НКРЕКП), відповідно до постанови від 30.06.2016 № 1210 "Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП" (а саме постанови № 1372 від 30.04.2015 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб бюджетних установ, релігійних організацій та інших споживачів (крім населення) КП "Теплоенерго". Тариф для розрахунків за цим договором становить: теплова енергія :1 Гкал - 1 346,09 грн з ПДВ.

За умовами пункту 5.1 договору споживач зобов`язаний встановити прилади обліку теплової енергії.

У разі підключення споживача без приладів обліку теплової енергії, від загального обсягу теплової енергії визначеної за приладами обліку котельні (ЦТП), відокремлюються обсяги споживання теплової енергії, що визначені за приладами обліку інших споживачів, підключених до котельні (ЦТП), а залишок обсягу спожитої теплової енергії розподіляється споживачу - пропорційно його договірним навантаженням (пункт 5.6 договору).

Згідно з пунктом 5.7 договору при відсутності приладів обліку розрахунки виконуються на підставі проектних даних. Споживач зобов`язується надати енергопостачальній організації проектно-технічну документацію, в котрій обумовлені теплові навантаження на кожний об`єкт теплоспоживання. У разі відсутності такої, споживач зобов`язується у тримісячний термін відновити проектний розрахунок теплових навантажень ліцензованою проектною організаціє, а кількість теплової енергії, що відпущена споживачу за цей період, визначається енергопостачальною організацією, як виняток, розрахунковим способом.

Тарифи на теплову енергію, що споживається згідно з цим договором установлюються Дніпропетровською міською радою (пункт 6.1 договору).

Відповідно до пункту 7.2 договору розрахунковим періодом є календарний місяць, за результатом якого підписується акт (у 2-х примірниках) на відпуск-отримання теплової енергії за формою додатку 4.

За змістом пункту 7.3 договору споживач зобов`язаний не пізніше ніж за 5 діб до початку розрахункового періоду сплачувати енергопостачальній організації вартість теплової енергії згідно з її кількістю, передбаченою у додатку 1 до цього договору, за власними платіжними дорученнями із зазначенням періоду, за який він сплачує.

Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться споживачем протягом 5 діб після одержання рахунку енергопостачальної організації, яка зобов`язана направити його споживачеві не пізніше 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим (пункт 7.4 договору).

У разі несвоєчасної оплати за спожиту теплову енергію - нараховуються пеня в розмірі 1%, але не більше подвійної обліковою ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожний день прострочки (пп. 8.2.3 договору).

Цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31 грудня 2007 року. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про припинення не буде письмово заявлено однією зі сторін (пункти 11.1, 11.4 договору).

На виконання умов договору у період із жовтня 2015 року по березень 2020 року позивач поставив відповідачці теплову енергію на суму 124313,97 грн, що підтверджується наступними актами:

від 31.10.2015 за жовтень 2015 року на суму 1149,83 грн,

від 30.11.2015 за листопад 2015 року на суму 3813,50 грн,

від 31.12.2015 за грудень 2015 року на суму 5026,42 грн,

від 31.01.2016 за січень 2016 року на суму 6536,64 грн,

від 29.02.2016 за лютий 2016 року на суму 4138,01 грн,

від 31.03.2016 за березень 2016 року на суму 3721,67 грн,

від 31.10.2016 за жовтень 2016 року на суму 514,25 грн,

від 30.11.2016 за листопад 2016 року на суму 3997,10 грн,

від 31.12.2016 за грудень 2016 року на суму 6334,61 грн,

від 31.01.2017 за січень 2017 року на суму 4312,50 грн,

від 28.02.2017 за лютий 2017 року на суму 6682,26 грн,

від 31.03.2017 за березень 2017 року на суму 3618,91 грн,

від 31.10.2017 за жовтень 2017 року на суму 1188,84 грн,

від 30.11.2017 за листопад 2017 року на суму 4630,45 грн,

від 31.12.2017 за грудень 2017 року на суму 4464,44 грн,

від 31.01.2018 за січень 2018 року на суму 6498,08 грн,

від 28.02.2018 за лютий 2018 року на суму 5774,66 грн,

від 31.03.2018 за березень 2018 року на суму 6085,81 грн,

від 30.04.2018 за квітень 2018 року на суму 444,79 грн,

від 30.11.2018 за листопад 2018 року на суму 5169,48 грн,

від 31.12.2018 за грудень 2018 року на суму 6182,40 грн,

від 31.01.2019 за січень 2019 року на суму 6001,02 грн,

від 28.02.2019 за лютий 2019 року на суму 4493,32 грн,

від 31.03.2019 за березень 2019 року на суму 3776,54 грн,

від 30.04.2019 за квітень 2019 року на суму 23,22 грн,

від 30.11.2019 за листопад 2019 року на суму 3625,38 грн,

від 31.12.2019 за грудень 2019 року на суму 4363,01 грн,

від 31.01.2020 за січень 2020 року на суму 4873,59 грн,

від 29.02.2020 за лютий 2020 року на суму 4162,80 грн,

від 31.03.2020 за березень 2020 року на суму 2710,44 грн (а.с. 132 - 161 том 1).

Позивачем виставлено, а відповідачкою отримано для оплати рахунки за вказаний період (а.с. 103 - 129 том 1).

Рахунки за період із жовтня 2015 року по лютий 2020 року отримані відповідачкою особисто, що підтверджується реєстрами вручення рахунків (а.с. 91 - 93 том 1).

Рахунок та акт за березень 2020 року надіслані відповідачці за її місцезнаходженням листом з описом вкладення у цінний лист 21.01.2021 та за інформацією з веб-сайта «Укрпошта» щодо перевірки статусу відстеження відправлення вручено відповідачці 22.01.2021 (а.с. 95, 243 том 1).

Відповідачка оплату за спожиту теплову енергію здійснила наступним чином:

за жовтень 2015 року у сумі 1149,83 грн повністю - 12.11.2015; за вказаних обставин теплова енергія за жовтень 2015 року на суму 1149,83 грн не є спірною сумою та не входить до спірного періоду);

за листопад 2015 року у сумі 3813,50 грн повністю - 28.12.2015; за вказаних обставин теплова енергія за листопад 2015 року на суму 3813,50 грн не є спірною сумою та не входить до спірного періоду;

за грудень 2015 року у сумі 5026,42 грн повністю - 14.01.2016; за вказаних обставин теплова енергія за грудень 2015 року на суму 5026,42 грн не є спірною сумою та не входить до спірного періоду;

за січень 2016 року у сумі 6 536,64 грн повністю: з урахуванням передоплати у сумі 29,37 грн у попередньому періоді; за рахунок залишків від оплати за інші періоди: 29.05.2017 - 310,39 грн, 19.06.2017 - 1000,00 грн, 13.07.2017 - 2000,00 грн, 28.08.2017 - 2000,00 грн, 26.01.2018 - 2230,00 грн; за вказаних обставин теплова енергія за січень 2016 року на суму 6 536,64 грн не є спірною сумою основного боргу та не входить до спірного періоду;

за лютий 2016 року у сумі 4138,01 грн повністю: 25.08.2016 - 2000,00 грн; за рахунок залишків від оплати за інші періоди: 26.01.2018 - 1033,12 грн; 04.12.2018 - 225,34 грн; 08.02.2019 - 2000,00 грн; за вказаних обставин теплова енергія за лютий 2016 року на суму 4138,01 грн не є спірною сумою основного боргу та не входить до спірного періоду;

за березень 2016 року у сумі 3721,67 грн повністю - 12.05.2016; за вказаних обставин теплова енергія за березень 2016 року на суму 3721,67 грн не є спірною сумою основного боргу та не входить до спірного періоду;

за жовтень 2016 року у сумі 514,25 грн повністю - 24.11.2016; за вказаних обставин теплова енергія за жовтень 2016 року на суму 514,25 грн не є спірною сумою основного боргу та не входить до спірного періоду;

за листопад 2016 року у сумі 3997,10 грн повністю: 10.01.2017 - 1000,00 грн, 30.01.2017 - 2680,00 грн, 02.02.2017 - 317,10 грн; за вказаних обставин теплова енергія за листопад 2016 року на суму 3997,10 грн не є спірною сумою основного боргу та не входить до спірного періоду;

за грудень 2016 року у сумі 6334,61 грн повністю: 02.03.2017 - 1000,00 грн, 06.03.2017 - 2645,00 грн, 14.03.2017 - 1000,00 грн, 19.04.2017 - 1000,00 грн, 29.05.2017 - 1000 грн, 19.06.2017 - 1000,00 грн, 13.07.2017 - 2000,00 грн, 28.08.2017 - 2000,00 грн; за вказаних обставин теплова енергія за грудень 2016 року на суму 6334,61 грн не є спірною сумою основного боргу та не входить до спірного періоду;

за січень 2017 року у сумі 4312,50 грн частково: 08.02.2019 - 1120,45 грн, 20.03.2019 - 444,79 грн (за рахунок залишків від оплати за інші періоди);залишок несплаченого боргу - 2747,56 грн;

за лютий 2017 року у сумі 6682,26 грн частково - 29.08.2017 - 2000,00 грн, 02.10.2017 - 2000,00 грн; залишок несплаченого основного боргу - 2682,26 грн;

за березень 2017 року у сумі 3618,91 грн - відсутні оплати; не сплачений основний борг - 3618,91 грн;

за жовтень 2017 року у сумі 1188,84 грн повністю: 05.12.2017 - 1188,84 грн, 26.01.2018 - 2230,00 грн; за вказаних обставин теплова енергія за жовтень 2017 року на суму 1188,84 грн не є спірною сумою основного боргу та не входить до спірного періоду;

за листопад 2017 року у сумі 4630,45 грн частково: 02.03.2018 - 2300,00 грн; залишок несплаченого основного боргу - 2330,45 грн;

за грудень 2017 року у сумі 4464,44 грн частково: 03.04.2018 - 2300,00 грн; залишок несплаченого основного боргу - 2164,44 грн;

за січень 2018 року на суму 6498,08 грн частково: 30.05.2018 - 4564,44 грн; залишок несплаченого основного боргу - 1933,64 грн;

за лютий 2018 року у сумі 5774,66 грн повністю: 09.10.2018 - 2000,00 грн; 07.11.2018 - 2000,00 грн; 04.12.2018 - 2000,00 грн; 02.02.2019 - 2000,00 грн, 444,79 грн - 20.03.2019; за вказаних обставин теплова енергія за лютий 2018 року на суму 5774,66 грн не є спірною сумою основного боргу та не входить до спірного періоду;

за березень 2018 року у сумі 6085,81 грн - відсутні оплати; не сплачений основний борг - 6085,81 грн;

за квітень 2018 року у сумі 444,79 грн - відсутні оплати; не сплачений основний борг - 444,79 грн;

за листопад 2018 року у сумі 5169,48 грн повністю - 13.12.2018; за вказаних обставин теплова енергія за листопад 2018 року на суму 5169,48 грн не є спірною сумою та не входить до спірного періоду;

за грудень 2018 року у сумі 6182,40 грн повністю - 15.01.2019; за вказаних обставин теплова енергія за грудень 2018 року на суму 6182,40 грн не є спірною сумою та не входить до спірного періоду;

за січень 2019 року у сумі 6001,02 грн частково: 04.03.2019 - 2000,00 грн; 28.03.2019 - 2001,02 грн; залишок несплаченого основного боргу - 2000,00 грн;

за лютий 2019 року у сумі 4493,32 грн - відсутні оплати; не сплачений основний борг - 4493,32 грн;

за березень 2019 року у сумі 3776,54 грн повністю - 31.10.2019; за вказаних обставин теплова енергія за березень 2019 року на суму 3776,54 грн не є спірною сумою основного боргу та не входить до спірного періоду;

за квітень 2019 року у сумі 23,22 грн повністю - 31.10.2019; за вказаних обставин теплова енергія за квітень 2019 року на суму 23,22 грн не є спірною сумою основного боргу та не входить до спірного періоду;

за листопад 2019 року у сумі 3625,38 грн повністю - 12.12.2019; за вказаних обставин теплова енергія за листопад 2019 року на суму 3625,38 грн не є спірною сумою та не входить до спірного періоду;

за грудень 2019 року у сумі 4363,01 грн повністю - 24.01.2020; за вказаних обставин теплова енергія за грудень 2019 року на суму 4363,01 грн не є спірною сумою та не входить до спірного періоду;

за січень 2020 року у сумі 4873,59 грн повністю - 03.03.2020; за вказаних обставин теплова енергія за січень 2020 року на суму 4873,59 грн не є спірною сумою основного боргу та не входить до спірного періоду;

за лютий 2020 року у сумі 4162,80 грн - відсутні оплати; не сплачений основний борг - 4162,80;

за березень 2020 року у сумі 2710,44 грн повністю - 22.01.2021, до звернення позивача з позовом до суду (25.01.2021).

Причиною спору є залишок не сплачених відповідачкою грошових коштів за спожиту теплову енергію, заявлених позивачем до стягнення у загальній сумі 35374,12 грн, з яких: 2747,26 грн - за січень 2017 року; 2682,26 грн - за лютий 2017 року; 3618,91 грн - за березень 2017 року; 2330,45 грн - за листопад 2017 року; 2164,44 грн - за грудень 2017 року; 1933,64 грн - за січень 2018 року, 6085,81 грн - за березень 2018 року; 444,79 грн - за квітень 2018 року; 2000,00 грн - за січень 2019 року; 4493,32 грн - за лютий 2019 року; 4162,80 грн - за лютий 2020 року; 2710,44 грн - за березень 2020 року (а.с. 63 - 70 том 2).

Предметом доказування у цій справі є обставини, пов`язані з виконанням сторонами договірних зобов`язань щодо поставки й оплати теплової енергії.

Відповідно до частини першої статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина перша статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

За частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Поставка відповідачці з жовтня 2015 по березень 2020 року теплової енергії на суму 124313,97 грн підтверджується належними й допустимими доказами.

Відповідно до пункту 7.4 договору, враховуючи вимоги статей 253, 254 Цивільного кодексу України щодо початку перебігу й закінчення строків, оплата спожитої відповідачкою теплової енергії за спірними актами мала бути здійснена у наступні строки:

від 31.01.2016 за січень 2016 року на суму 6536,64 грн - не пізніше 15.02.2016;

від 29.02.2016 за лютий 2016 року на суму 4138,01 грн - не пізніше 15.03.2016;

від 31.03.2016 за березень 2016 року на суму 3721,67 грн не пізніше - 12.04.2016;

від 31.10.2016 за жовтень 2016 року на суму 514,25 грн - не пізніше 15.11.2016;

від 30.11.2016 за листопад 2016 року на суму 3997,10 грн - не пізніше 14.12.2016;

від 31.12.2016 за грудень 2016 року на суму 6334,61 грн - не пізніше 11.01.2017;

від 31.01.2017 за січень 2017 року на суму 4312,50 грн - не пізніше 13.02.2017;

від 28.02.2017 за лютий 2017 року на суму 6682,26 грн - не пізніше 13.03.2017;

від 31.03.2017 за березень 2017 року на суму 3618,91 грн - не пізніше 12.04.2017;

від 31.10.2017 за жовтень 2017 року на суму 1188,84 грн - не пізніше 14.11.2017;

від 30.11.2017 за листопад 2017 року на суму 4630,45 грн - не пізніше 13.12.2017;

від 31.12.2017 за грудень 2017 року на суму 4464,44 грн - не пізніше 15.01.2018;

від 31.01.2018 за січень 2018 року на суму 6498,08 грн - не пізніше 12.02.2018;

від 28.02.2018 за лютий 2018 року на суму 5774,66 грн - не пізніше 12.03.2018;

від 31.03.2018 за березень 2018 року на суму 6085,81 грн - не пізніше 12.03.2018;

від 30.04.2018 за квітень 2018 року на суму 444,79 грн - не пізніше 10.05.2018;

від 31.01.2019 за січень 2019 року на суму 6001,02 грн - не пізніше 11.02.2019;

від 28.02.2019 за лютий 2019 року на суму 4493,32 грн - не пізніше 12.03.2019;

від 31.03.2019 за березень 2019 року на суму 3776,54 грн - не пізніше 10.04.2019;

від 30.04.2019 за квітень 2019 року на суму 23,22 грн - не пізніше 08.05.2019;

від 31.01.2020 за січень 2020 року на суму 4873,59 грн - не пізніше 17.02.2020;

від 29.02.2020 за лютий 2020 року на суму 4162,80 грн - не пізніше 17.03.2020;

від 31.03.2020 за березень 2020 року на суму 2710,44 грн - не пізніше 27.01.2021.

Строк оплати є таким, що настав. Докази повної оплати відповідачкою спожитої теплової енергії відсутні, окрім сплати нею 2710,44 грн за березень 2020 року, здійсненої 22.01.2021, що підтверджується актом звірки розрахунків за підписом позивача й не заперечувалося останнім у судовому засіданні (а.с. 56 том 2).

Суд не приймає докази, надані відповідачкою щодо сплати нею 02.08.2018 у сумі 3000,00 грн та 08.07.2019 у сумі 2774,66 грн (а.с. 26, 41, 42, 55 том 2) з огляду на таке.

Відповідно до частини восьмої статті 42 Господарського процесуального кодексу України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника).

Положеннями пункту 12 частини першої статті 1 Закону України "Про електронні довірчі послуги" визначено, що електронний підпис - це електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".

За змістом частини четвертої статті 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги" саме кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.

Цей Закон визначає кваліфікований електронний підпис як удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа, який видається кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг (підпункт 23 частини першої статті 1 Закону України "Про електронні довірчі послуги").

Отже, процесуальні та інші документи, які подаються до суду в електронному вигляді, долучаються до матеріалів справи та розглядаються судом у разі їх підписання уповноваженою особою з використанням власного кваліфікованого електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису.

Що ж до письмових доказів, то відповідно до частин другої, четвертої статті 91 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Так, відбитком печатки організації засвідчують на документі підпис відповідальної особи. Перелік документів, на які ставлять відбиток печатки, визначає організація на підставі нормативно-правових актів. Його подають в інструкції з діловодства організації. Відбиток печатки ставлять так, щоб він охоплював останні кілька літер назви посади особи, яка підписала документ. Відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії (п.п.5.26, 5.27 Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003, затв. наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 за № 55).

Відтак, оплата заборгованості має бути підтверджена належними й допустимими доказами, а саме електронними або паперовими з урахуванням викладеного.

Надані позивачем копії платіжних документів таким вимогам не відповідають.

Натомість позивачем надано довідку № 117 від 15.06.2021, якою останній повідомляє, що грошові кошти з оплати 02.08.2018 у сумі 3000,00 грн та 08.07.2019 у сумі 2774,66 грн на підприємство не надходили (а.с. 48 том 2).

Отже, позовні вимоги про стягнення основного боргу є правомірними лише у сумі 32663,68 грн (35374,12 - 2710,44 = 32663,68), оскільки оплата за березень 2020 року у сумі 2710,44 грн була здійснена відповідачкою 22.01.2021, тобто до звернення позивача з позовом до суду. Відтак, позовні вимоги в частині 2710,44 грн основного боргу заявлені безпідставно.

Визначаючи остаточну суму основного боргу, що підлягає стягненню, та враховуючи заявлені позовні вимоги щодо стягнення 3% річних й інфляційних втрат, суд приймає до уваги заяву відповідачки про застосування строку позовної давності.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

За змістом статті 258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо) (ст.266 ЦК України).

При цьому у постанові Верховного Суду (у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду) від 26.10.2018 у справі № 922/4099/17 з огляду на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду України від 26.04.2017 у справі № 918/329/16, наведено висновок про те, що вимоги про стягнення грошових коштів, передбачених статтею 625 ЦК, не є додатковими вимогами в розумінні статті 266 ЦК, а тому закінчення перебігу позовної давності за основною вимогою не впливає на обчислення позовної давності за вимогою про стягнення 3% річних та інфляційних втрат. Стягнення 3% річних та інфляційних витрат можливе до моменту фактичного виконання зобов`язання та обмежується останніми 3 роками, які передували подачі позову.

Згідно з частинами третьою та четвертою статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до частини першої статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За змістом пункту 12 "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України (в редакції Закону України № 540-IX від 30.03.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" (далі - Закон України № 540-IX), чинного з 02.04.2020) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністерства України від 11 березня 2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" на всій території України з 12 березня 2020 року установлено карантин.

Тому, враховуючи граничні строки оплати за спірним актом за січень 2017 року (не пізніше 13.02.2017) та приймаючи до уваги нормативні приписи статті 261 Цивільного кодексу України щодо початку перебігу строку позовної давності, строк позовної давності щодо позову про стягнення основного боргу за січень 2017 року у сумі 2747,26 грн закінчився 14.02.2020 й на час звернення до суду позивачем пропущений.

За змістом частини першої статті 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку.

Віднесення позивачем у рахунок погашення боргу за спожиту відповідачкою у січні 2017 року теплову енергію на загальну суму 4312,50 грн й зменшення її до 2747,26 грн за рахунок 1120,45 грн (08.02.2019) та 444,79 грн (20.03.2019), що були надлишково сплачені відповідачкою за лютий 2018 року, не перериває строку позовної давності за вимогою про стягнення боргу у сумі 2747,26 грн. Відповідачка не вчиняла добровільно дій про сплату коштів за зобов`язаннями січня 2017 року, а здійснені нею платежі 08.02.2019 та 20.03.2019 вона просила повернути їй або віднести у рахунок оплати за березень 2018 року та квітень 2018 року. Зазначена обставина підтверджується листом відповідачки, отриманим позивачем 13.04.2021 вх. № 1306 (а.с.18 том 2).

Отже, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у сумі 2747,26 грн за січень 2017 року задоволенню не підлягають у зв`язку з пропуском строку позовної давності.

Загальна сума основного боргу, що підлягає стягненню з відповідачки, становить 29916,42 грн (35374,12 - 2710,44 - 2747,26 = 29916,42 грн).

Відповідно до частини першої статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

За частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Заявлена позивачем до стягнення пеня у загальній сумі 482,75 грн розрахована ним за загальний період з 18.03.2020 по 28.10.2020 із заборгованості за актами за лютий - березень 2020 року (а.с. 57-58 том 1), а саме:

307,09 грн - за період з 18.03.2020 по 17.09.2020 із заборгованості у сумі 4162,80 грн за актом за лютий 2020 року на суму 4162,80 грн;

175,66 грн за період з 29.04.2020 по 28.10.2020 із заборгованості у сумі 2710,44 грн за актом за лютий 2020 року на суму 2710,44 грн.

Перевіркою розрахунку пені у сумі 307,09 грн судом порушень не встановлено.

При цьому доводи відповідачки щодо неврахування позивачем вимог частини шостої статті 232 Господарського кодексу України в частині можливого шестимісячного строку нарахування пені судом не приймаються, оскільки спростовуються викладеним.

Щодо заявленої пені у сумі 175,66 грн, суд зазначає таке.

Позивач, визначаючи дату початку нарахування пені та дату виникнення зобов`язання з оплати за актом за березень 2020 року виходив з того, що рахунок на оплату за березень 2020 року відповідачці надіслано електронним засобом зв`язку 27.04.2020. На підтвердження позивач надав суду скриншот з екрану комп`ютера про відправлення відповідачці рахунку за березень 2020 року (а.с. 131 том 1).

Однак, цей скриншот не відповідає вимогам до електронного документа, встановленим Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", що унеможливлює сприйняття їх судом як електронний доказ у розумінні статті 73 Господарського процесуального кодексу України.

На підтвердження надсилання на адресу відповідачки копії рахунку на оплату за березень 2020 року у сумі 2710,44 грн позивач надав суду також опис вкладення до цінного листа, поштову накладну, фіскальний чек від 21.01.2021 (а.с. 95 том 1).

За інформацією з веб-сайта «Укрпошта» відправлення вручено відповідачці 22.01.2021 (а.с.243 том 1).

За таких обставин нарахування пені у сумі 175,66 грн за період з 29.04.2020 по 28.10.2020 із заборгованості у сумі 2710,44 грн за актом за березень 2020 року на суму 2710,44 грн безпідставне й задоволенню не підлягає.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлені позивачем до стягнення 2883,68 грн 3% річних нараховані за загальний період з 16.02.2016 по 16.01.2021 та інфляційні втрати у сумі 6975,34 грн - за загальний період з березня 2016 року по листопад 2020 року із визначеної ним заборгованості по зобов`язанням зі сплати за спожиту теплову енергію за січень - березень 2016 року, жовтень 2016 року - березень 2017 року, жовтень 2017 року - квітень 2018 року, січень - квітень 2019 року, січень - березень 2020 року (а.с. 24 - 56 том 1).

Окремо щодо порядку розрахунку інфляційних втрат суд зазначає таке.

Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №905/21/19 наведено формулу за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).

У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%.

Зазначена правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 904/3546/19.

Крім того, об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19 надала роз`яснення, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

За результатом перерахунку, враховуючи клопотання про застосування строку позовної давності, з огляду на вимоги статей 253, 254 Цивільного кодексу України щодо початку перебігу й закінчення строків, а також часткових оплат відповідачки та меж позовних вимог, фактичний розмір 3% річних буде становити 2446,94 грн, з яких:

30,49 грн за період з 02.04.2017 по 28.05.2017 із заборгованості 6507,27 грн за актом за січень 2016 року;

10,70 грн за період з 29.05.2017 по 18.06.2017 із заборгованості 6196,88 грн за актом за січень 2016 року;

10,25 грн за період з 19.06.2017 по 12.07.2017 із заборгованості 5196,88 грн за актом за січень 2016 року;

12,09 грн за період з 13.07.2017 по 27.08.2017 із заборгованості 3196,88 грн за актом за січень 2016 року;

13,97 грн за період з 28.07.2017 по 16.01.2018 із заборгованості 1196,88 грн за актом за січень 2016 року;

52,54 грн за період з 02.04.2017 по 25.01.2018 із заборгованості 2138,01 грн за актом за лютий 2016 року;

28,33 грн за період з 26.01.2017 по 03.12.2018 із заборгованості 1104,89 грн за актом за лютий 2016 року;

4,77 грн за період з 04.12.2018 по 07.02.2019 із заборгованості 879,55 грн за актом за лютий 2016 року;

2,36 грн за період з 02.04.2017 по 18.04.2017 із заборгованості 1689,61 грн за актом за грудень 2016 року;

2,27 грн за період з 19.04.2017 по 28.05.2017 із заборгованості 689,61 грн за актом за грудень 2016 року;

137,53 грн за період з 02.04.2017 по 07.02.2019 із заборгованості 4312,5 грн за актом за січень 2017 року;

10,49 грн за період з 08.02.2019 по 19.03.2019 із заборгованості 3192,05 грн за актом за січень 2017 року;

150,84 грн за період з 20.03.2019 по 16.01.2021 із заборгованості 2747,26 грн за актом за січень 2017 року;

81,83 грн за період з 02.04.2017 по 28.08.2017 із заборгованості 6682,26 грн за актом за лютий 2017 року;

13,08 грн за період з 29.08.2017 по 01.10.2017 із заборгованості 4682,26 грн за актом за лютий 2017 року;

408,69 грн за період з 13.04.2017 по 16.01.2021 із заборгованості 3618,91 грн за актом за березень 2017 року;

1,95 грн за період з 15.11.2017 по 04.12.2017 із заборгованості 1188,84 грн за актом за жовтень 2017 року;

29,69 грн за період з 14.12.2017 по 01.03.2018 із заборгованості 4630,45 грн за актом за листопад 2017 року;

28,25 грн за період з 16.01.2018 по 02.04.2018 із заборгованості 4464,44 грн за актом за грудень 2017 року;

181,28 грн за період з 03.04.2018 по 16.01.2021 із заборгованості 2164,44 грн за актом за грудень 2017 року;

56,61 грн за період з 13.02.2018 по 29.05.2018 із заборгованості 6498,08 грн за актом за січень 2018 року;

152,89 грн за період з 30.05.2018 по 16.01.2021 із заборгованості 1933,64 грн за актом за січень 2018 року;

99,67 грн за період з 13.03.2018 по 08.10.2018 із заборгованості 5774,66 грн за актом за лютий 2018 року;

9,00 грн за період з 09.10.2018 по 06.11.2018 із заборгованості 3774,66 грн за актом за лютий 2018 року;

3,94 грн за період з 07.11.2018 по 03.12.2018 із заборгованості 1774,66 грн за актом за лютий 2018 року;

520,21 грн за період з 13.03.2018 по 16.01.2021 із заборгованості 6085,81 грн за актом за березень 2018 року;

35,86 грн за період з 11.05.2018 по 16.01.2021 із заборгованості 444,79 грн за актом за квітень 2018 року;

9,86 грн за період з 12.02.2019 по 03.03.2019 із заборгованості 6001,02 грн за актом за січень 2019 року;

7,89 грн за період з 04.03.2019 по 27.03.2019 із заборгованості 4001,02 грн за актом за січень 2019 року;

249,29 грн за період з 13.03.2019 по 16.01.2021 із заборгованості 4493,32 грн за актом за лютий 2019 року;

63,01 грн за період з 11.04.2019 по 30.10.2019 із заборгованості 3776,54 грн за актом за березень 2019 року;

0,33 грн за період з 10.05.2019 по 30.10.2019 із заборгованості 23,22 грн за актом за квітень 2019 року;

5,59 грн за період з 18.02.2020 по 02.03.2020 із заборгованості 4873,59 грн за актом за січень 2020 року;

104,08 грн за період з 18.03.2020 по 16.01.2021 із заборгованості 4162,80 грн за актом за лютий 2020 року.

За результатом перерахунку, враховуючи клопотання про застосування строку позовної давності, приймаючи до уваги вимоги статей 253, 254 Цивільного кодексу України щодо початку перебігу й закінчення строків, а також часткових оплат відповідачки та меж позовних вимог, фактичний розмір інфляційних втрат буде становити 4943,04 грн, з яких:

307,75 грн за актом за січень 2016 року, з яких: 143,16 грн із заборгованості у сумі 6507,27 грн за квітень 2017 - травень 2017 року з урахуванням сукупного індексу інфляції 102,2%; 99,15 грн із заборгованості у сумі 6196,88 грн за червень 2017 року з урахуванням індексу інфляції 101,6%; 3,20 грн із заборгованості у сумі 3196,88 грн за липень-серпень 2017 року з урахуванням сукупного індексу інфляції 100,1%; 62,24 грн із заборгованості у сумі 1196,88 грн за період вересень 2017 року - грудень 2017 року з урахуванням сукупного індексу інфляції 105,2%;

312,43 грн за актом за лютий 2016 року, з яких: 215,94 грн із заборгованості у сумі 2138,01 грн за квітень 2017 року - січень 2018 року з урахуванням сукупного індексу інфляції 110,1%; 80,66 із заборгованості у сумі 1104,89 грн за лютий - листопад 2018 року з урахуванням сукупного індексу інфляції 107,3%; 15,83 грн із заборгованості у сумі 879,55 грн за грудень 2018 року - січень 2019 року з урахуванням сукупного індексу інфляції 101,8%;

24,17 грн за актом за грудень 2016 року, з яких: 15,21 грн із заборгованості у сумі 1689,61 грн за квітень 2017 року з урахуванням індексу інфляції 100,9%; 8,96 грн із заборгованості 689,61 грн за травень 2017 року з урахуванням індексу інфляції 101,3%;

568,58 грн за актом за січень 2017 року, з яких: 360,96 грн із заборгованості у сумі 4312,50 грн за квітень 2017 року - січень 2019 року з урахуванням сукупного індексу інфляції 121,2 %; 44,69 грн із заборгованості у сумі 3192,05 грн за лютий 2019 року - березень 2019 року з урахуванням сукупного індексу інфляції 101,4%; 162,93 грн із заборгованості у сумі 2747,26 грн за квітень 2019 року - грудень 2020 року з урахуванням сукупного індексу інфляції 106,7%;

360,94 грн за актом за лютий 2017 року, з яких: 267,29 грн із заборгованості у сумі 6682,26 грн за квітень - серпень 2017 року з урахуванням сукупного індексу інфляції 104%; 93,65 грн із заборгованості у сумі 4682,26 грн за вересень 2017 року з урахуванням індексу інфляції 102%;

593,86 грн за актом за березень 2017 року із заборгованості у сумі 3618,91 грн за квітень 2017 року - грудень 2020 року з урахуванням сукупного індексу інфляції 131,1 %.

10,70 грн за актом за жовтень 2017 року із заборгованості у сумі 1188,84 грн за листопад 2017 року з урахуванням індексу інфляції 100,9%;

154,66 грн за актом за листопад 2017 року із заборгованості у сумі 4630,45 грн за грудень 2017 року - лютий 2018 року з урахуванням сукупного індексу інфляції 103,4%;

394,69 грн за актом за грудень 2017 року, з яких: 89,29 грн із заборгованості у сумі 4464,44 грн за лютий - березень 2018 року з урахуванням сукупного індексу інфляції 102,0%; 305,40 грн із заборгованості у сумі 2164,44 грн за квітень 2018 року - грудень 2020 року з урахуванням сукупного індексу інфляції 115,8%;

437,38 грн за актом за січень 2018 року, з яких: 181,95 грн із заборгованості у сумі 6498,08 грн за лютий - травень 2018 року з урахуванням сукупного індексу інфляції 102,8%; 255,43 грн із заборгованості у сумі 1933,64 грн за червень 2018 року - грудень 2020 року з урахуванням сукупного індексу інфляції 114,9%;

268,03 грн за актом за лютий 2018 року, з яких: 179,01 грн із заборгованості у сумі 5774,66 грн за березень - вересень 2018 року з урахуванням сукупного індексу інфляції 103,1%; 64,17 грн із заборгованості у сумі 3774,66 грн за жовтень 2018 року з урахуванням сукупного індексу інфляції 101,7%; 24,85 грн із заборгованості у сумі 1774,66 грн за листопад 2018 року з урахуванням індексу інфляції 101,4%;

935,39 грн за актом за березень 2018 року із заборгованості у сумі 6085,81 грн за березень 2018 року - грудень 2020 року з урахуванням сукупного індексу інфляції 117,1%;

58,76 грн за актом за квітень 2018 року із заборгованості у сумі 444,79 грн за травень 2018 року - грудень 2020 року з урахуванням сукупного індексу інфляції 114,9%;

30,01 грн за актом за січень 2019 року із заборгованості у сумі 6001,02 грн за лютий 2019 року з урахуванням індексу інфляції 100,5%;

309,14 грн за актом за лютий 2019 року із заборгованості у сумі 4493,32 грн за березень 2019 року - грудень 2020 року з урахуванням сукупного індексу інфляції 107,6%;

37,77 грн за актом за березень 2019 року із заборгованості у сумі 3776,54 грн за квітень - вересень 2019 року з урахуванням сукупного індексу інфляції 101,0%;

0,16 грн за актом за квітень 2019 року із заборгованості у сумі 23,22 грн за травень - жовтень 2019 року з урахуванням сукупного індексу інфляції 100,7%;

138,62 грн за актом за лютий 2020 року із заборгованості у сумі 4162,80 грн за квітень - грудень 2020 року з урахуванням сукупного індексу інфляції 104,2%.

Отже, законними й обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з відповідачки заборгованості у загальній сумі 37613,49 грн, з яких: 29916,42 грн - основний борг, 307,09 грн - пеня, 2446,94 грн - 3% річних, 4943,04 грн - інфляційні втрати.

Заперечення відповідачки проти розрахунку вартості теплової енергії з урахуванням орендованої опалювальної площі судом не приймаються з огляду на таке.

Додатком № 1 до договору сторони погодили площу орендованого відповідачкою приміщення, з якої позивачем й розраховувалася відповідно до положень пунктів 5.6, 5.7 договору вартість відпущеної теплової енергії.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Жодних доказів щодо зміни умов договору відповідачкою не надано.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд враховує, що за загальним правилом, передбаченим статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову судовий збір покладається на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

За результатом розгляду справи на відповідачку покладається судовий збір у сумі 1867,68 грн (37613,49 х 2270/45715,89 = 1867,68).

Керуючись ст.ст. 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпровської міської ради до Мартиненко Марини Леонідівни про стягнення 45 715,89 грн задовольнити частково.

Стягнути з Мартиненко Марини Леонідівни (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпровської міської ради (ідентифікаційний код 32688148; місцезнаходження: 49081, м. Дніпро, проспект Слобожанський, буд. 29, офіс 504) основний борг у сумі 29916,42 грн, інфляційні втрати у сумі 4943,04 грн, 3% річних у сумі 2446,94 грн, пеню у сумі 307,09 грн, судовий збір у сумі 1867,68 грн.

У решті позову - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України, з урахуванням підпункту 17.5 підпункту 17 пункту 1 розділу XI "Перехідні положення" цього Кодексу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 13.07.2021.

Суддя І.І. Колісник