Справа № 466/3616/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2021 року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого - судді Донченка Ю.В.

секретаря судового засідання Пилипців О.-І.І.

Справа № 466\3616\20

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», третьої особи - Управляюча Компанія «Рідний дім Топольна» про визнання дій неправомірними та зобов`язання до вчинення дій

за участі позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , представника відповідача ОСОБА_3 ,-

встановив:

25.05.2021 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду м. Львова з позовною заявою до Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» про визнання неправомірними та зобов`язання до вчинення дій, у якому просить визнати дії Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» щодо нарахування позивачу витрат на опалення місць загального користування за період з квітня 2018 року по квітень 2020 року включно в розмірі 8 013,30 грн. неправомірними та зобов`язати Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго» здійснити перерахунок оплати за опалення місць загального користування за період з квітня 2018 року по квітень 2020 року на підставі чинних нормативно-правових актів та з урахуванням площі всіх помешкань будинку.

Згодом позивач уточнила свої позовні вимоги та просила визнати дії Львівського міського комунального підприємства « Львівтеплоенерго» щодо нарахування їй витрат на опалення місць загального користування за період з квітня 2018 року по квітень 2021 року включно в сумі 10 616,63 гривень неправомірними та зобов`язати Львівське міське комунальне підприємство « Львівтеплоенерго» здійснити перерахунок оплати за опалення місць загального користування ОСОБА_1 , яка зареєстрована та проживає в квартирі АДРЕСА_1 (особовий рахунок № НОМЕР_1 ) на підставі чинних нормативно-правових актів та з урахуванням площі всіх помешкань будинку АДРЕСА_2 за період з квітня 2018 року по квітень 2020 року включно.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 , який обладнаний будинковим засобом теплової енергії, а в її квартирі встановлений квартирний засіб теплової енергії.

З квітня 2018 року і поданий час відповідач почав їй, як споживачу щомісячно нараховувати значну суму оплати за опалення місць загального користування по особовому рахунку № НОМЕР_1 .

Оскільки з нарахованими сумами за опалення місць загального користування позивач незгідна, відтак припинила їх оплачувати та звернулася в ЛМКП «Львівтеплоенерго» з заявою про надання інформації та розрахунок нарахування за опалення місць загального користування в будинку АДРЕСА_2 .

Листом №-322/02-321 від 22.06.2018 року ЛМКП «Львівтеплоенерго» надало загальну, не обгрунтовану відповідь на заяву позивача, яка побудована на формулі без зазначення відповідних показників лічильника теплоенергії за певний місяць місць загального користування в будинку АДРЕСА_2 .

Крім цього, з 2019 року попри втрату чинності від 25.01.2019 року Наказу Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства №359 від 31.10.2016 року «Про затвердження методики розрахунку кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування багатоквартирних будинків та визначення плати їх опалення на яку посилався відповідач, останній продовжує не обґрунтовано нараховувати їй оплату за місця загального користування, яка щомісячно становить близько 594,75 гривень, що значно перевищує щомісячну оплату за опалення в належній позивачу квартирі, загальною площею 77,9 кв.м.

Станом на 01.04.2020 року у позивачки внаслідок не оплати не обгрунтовано нарахованих сум за опалення місць загального користування з квітня 2018 року виникла заборгованість на загальну суму 8013,30 гривень.

08.04.2020 року та 13.05.2020 року юридично-претензійний відділ ЛМКП «Львівтеплоенерго» скерував повідомлення про наявну заборгованість та попередження про обов`язок її погашення, в іншому випадку ЛМКП «Львівтеплоенерго» буде змушене звертися до суду про стягнення останньої.

З порядком нарахування оплати за опалення місць загального користування, як і з утвореною сумою заборгованості позивач ОСОБА_1 незгідна, у зв`язку з чим змушена була звернутися до суду. Просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою судді від 29.05.2020 року відкрито провадження у зазначеній справі та постановлено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання 01 липня 2020 року о 12 год. 00 хв.

21 липня 2020 року представником відповідача ОСОБА_4 подано відзив на позовну заяву, у якому з позовними вимогами позивача не погоджується, вважає їх безпідставними. Зазначає, що розрахунки кількості та вартості послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання ЛМКП «Львівтеплоенерго» проводить відповідно до вимог Постанови КМУ від 21.07.2005 року № 630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з уентралізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», відповідно до якої споживачі, які встановили у квартирі багатоквартирного будинку індивідуальні (автономні) системи опалення, квартирні засоби обліку теплової енергії, оплачують послуги з централізованого опалення місць загального користування будинку відповідно до методики, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Згідно п.2.1.3. Наказу Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України «Про затвердження Методики розрахунку кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування багатоквартирних будинків, та визначення плати за їх опалення» від 31.10.2006 року №359 якщо системою будинкового обліку е передбачено окремого обліку теплової енергії, спожитої на опалення МЗК, але передбачено теплолічильники в кожного споживача та загальнобудинковий комерційний облік теплоти, кількість теплової енергії на опалення МЗК з урахуванням утрат розподільчими внутрішньобудинковими трубопроводами опалення визначається як різниця між кількістю теплової енергії на опалення будинку та загальною кількістю теплової енергії на опалення всіх інших приміщень

21 липня 2020 року представником відповідача ОСОБА_4 подано відзив на позовну заяву, у якому з позовними вимогами позивача не погоджується, вважає їх безпідставними.

Представник відповідача зазначає, що згідно інформації, отриманої від відділу обліку та збуту ЛМКП «Львівтеплоенерго» від 22.06.2018 року №А-322/02-321, усі квартири житлового будинку АДРЕСА_2 , які отримують послуги централізованого опалення, обладнані квартирними тепловими лічильниками. Сходові клітки у будинку від`єднані від централізованої системи опалення. У вартість плати за опалення місць загального користування входять втрати теплової енергії у внутрішньобудинкових системах опалення та втрати тепла трубопроводами системи гарячого водопостачання житлової частини. Те, що в будинку АДРЕСА_2 включена система теплоспоживання підтверджують Акти про включення системи теплоспоживання від 10.10.2017 року та від 22.10.2018 року

Ухвалою суду від 29 березня 2021 року у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору особи залучено приватне підприємство Управляюча компанія «Рідний дім Топольна», яке знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Плугова, 10 а, код ЄДРПОУ 41607113.

Ухвалою суду від 01 червня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 16 червня 2021 року о 09 год. 30 хв.

Позивач та її представник в судовому засіданні позов підтримали з підстав зазначених в позовній заяві та уточненій позовній заяві, просили позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов заперечила з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

Представник третьої особи приватного підприємства Управляюча компанія «Рідний дім Топольна» на адресу суду за вх.№ 14651 від 16.06.2021 року скерував заяву про розгляд справи без його участі за наявними у справі доказами та поясненнями.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд доходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , де користується послугами з централізованого опалення.

На час виникнення спірних правовідносин і на час розгляду справи виконавцем послуг з централізованого теплопостачання у вказаному будинку є відповідач ЛМКП «Львівтеплоенерго».

ОСОБА_1 є споживачем послуг, які надає ЛМКП «Львівтеплоенерго», за адресою позивача відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 та помісячно нараховується плата за користування послугами з централізованого опалення.

Станом на 01.04.2020 року у позивача утворилась заборгованість за послуги з централізованого опалення у сумі 8 013,30 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості від 23.06.2020 року по особовому рахунку споживача (а.с.5).

Відповідно до вимог ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору чи вимог цього Кодексу, а згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Згідно п.2 ч.1 ст.5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг відносяться: комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Пунктом 1ч.1 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено право споживача одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п.5 ч.2 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов`язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Звертаючись із даним позовом ОСОБА_1 посилається на те, що відповідач необгрунтовано проводив нарахування сум за опалення місць загального користування з квітня 2018 по квітень 2021 року та керується Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України «Про затвердження Методики розрахунку кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування багатоквартирних будинків, та визначення плати за їх опалення» від 31.10.2006 року №359, який втратив чинність 25.01.2019 року. На даний час діє Наказ Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України «Про затвердження Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг» від 22.11.2018 року №315, який регулює питання нарахування плати за опалення місць загального користування. Проте, на даний час нарахування здійснюються на основі Методики розрахунку кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування багатоквартирних будинків, та визначення плати за їх опалення» від 31.10.2006 року №359 з наступних причин.

Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України №315 від 22.11.2018 року «Про затвердження Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг» набрав чинності 25.01.2019 року. Дана методика розрахунку може застосовуватись після укладення зі споживачами послуг нових договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Натомість, як встановлено судом та стверджується матеріалами справи, що згідно Роз`яснення Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 02.05.2019 №7/10.1/7260-19 щодо введення в дію з 01.05.2019 Закону України від 09.11.2017 № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» враховуючи законодавчі зміни у сфері житлово-комунальних послуг Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України інформує, що 1 травня 2019 року в повному обсязі введено в дію Закон України від 09.11.2017 № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон). З цієї дати визнано таким, що втратив чинність Закон України від 24 червня 2004 року № 1875-IV «Про житлово-комунальні послуги».

Згідно з вказаним Законом визначено нову класифікацію житлово- комунальних послуг, нову систему взаємовідносин, що виникатимуть процесі надання та споживання цих послуг, передбачено різні моделі договірних відносин у сфері комунальних послуг, а також визначено особливості укладання, зміни і припинення договорів про надання комунальних послуг у багатоквартирному будинку, змінено підходи до формування тарифів на комунальні послуги та нарахування плати споживачам, запроваджено відповідальність за неналежне виконання договору як для виконавців комунальних послуг, так і для споживачів цих послуг.

Практична реалізація нововведень, передбачених Законом, можлнва за умови укладення договорів про надання комунальних послуг за правилами та особливостями, визначеними Законом (тобто, новиих договорів про надання комунальних послуг).

Відповідно до статті 12 Закону надання житлово-комунальних послуг : дліенюється на договірних засадах.

При цьому пунктом 4 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону передбачено, що не пізніш як протягом одного року з дня введення в дію цього Закону (тобто, не пізніш як 01.05.2020) співвласники багатоквартирних будинків незалежно від обраної ними форми управління багатоквартирним будинком зобов`язані прийняти рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг (крім послуг з постачання електричної енергії та природного газу) щодо кожного виду комунальної послуги згідно з частиною першою статті 14 цього Закону, а виконавці комунальних послуг - укласти із такими співвласниками договори про надання відповідних комунальних послуг відповідно до обраної співвласниками моделі організації договірних відносин.

У разі якщо співвласники багатоквартирного будинку самостійно не зберуть одну з моделей організації договірних відносин, визначених частиною першою статті 14 Закону, та/або не дійдуть згоди з виконавцем про розмір плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують постачання відповідної комунальної послуги, між виконавцем відповідної комунальної послуги та кожним співвласником після 01.05.2020 буде укладено індивідуальний договір про надання комунальної послуги з урахуванням особливостей, визначениих частиною сьомою статті 14 Закону.

Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Миістрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Такі договори можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір та колективний договір про надання комунальних послуг) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач, колективний ітживач).

Договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку.

Договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком зміни до нього) від імені всіх співвласників багатоквартирного будинку укладається з визначеним відповідно до законодавства управителем співвласником (співвласниками), уповноваженим (уповноваженими) на це рішенням зборів співвласників. Такий договір підписується на умовах, затверджених зборами співвласників, та є обов`язковим для виконання всіма співвласниками.

Порядок та особливості укладання, зміни і припинення договорів про надання житлово-комунальних послуг, зокрема і в багатоквартирних будинках, визначаються статтями 13-15 Закону.

Враховуючи особливості перехідного періоду, а саме періоду від моменту введення в дію Закону (01.05.2019) до моменту укладення нових договорів про надання комунальних послуг пунктом 3 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону передбачено, що договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону тобто, до 01.05.2019), зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом. Такі договори мають бути укладені між споживачами та виконавцями комунальних послуг протягом одного року з дати введення в дію цього Закону (тобто, до 01.05.2020). У разі якщо згідно з договорами про надання комунальних послуг, укладеними до введення в дію цього Закону, передбачено більш ранній строк їх припинення, такі договори вважаються продовженими на той самий строк і на тих самих умовах.

Також суд звертає увагу, що після 01.05.2019 органи місцевого самоврядування та Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг не можуть встановлювати (у тому числі за результатами коригування) тарифи на комунальні послуги, що надаються за договорами, укладеними до введення в дію Закону. Нормативно-правові акти, які затвердженні Урядом та Мінрегіоном на виконання вимог Закону можуть застосовуватися лише в умовах переходу на нові договірні відносини.

Зазначене стосується і Порядків формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 №869 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 3 квітня 2019 р. № 291).

Застосування Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіоном від 22.11.2018 №315, зареєстрованим в Мін`юсті 28.12.2018 за № 1502/32954, також можливе лише за умови переходу на нові договірні відносини.

Тож до моменту укладення нових договорів про надання комунальних послуг за вимогами і правилами Закону, нарахування плати за комунальні послуги підприємствами тепло, водопостачання та водовідведення здійснюватиметься відповідно до договорів, укладених до 01.05.2019 року.

Таким чином, відповідач здійснює нарахування за послуги згідно законодавства та роз`яснень Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, отже вимоги позивача про визнання неправомірними дій ЛМКП «Львівтеплоенерго» та перерахунок вартості наданих послуг за опалення місць загального користування ОСОБА_1 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_3 за період з квітня 2018 року по квітень 2020 року включно є безпідставними.

Відповідно довимог ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зі змістуст.12 ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини ,які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивніст ьі неупередженість керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Згідно ст.89 ЦПКУкраїни суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням ,що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази немають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено підставність та обґрунтованість своїх позовних вимог, а відтак у задоволенні позову слід відмовити.

Із урахуванням того, що позивача при подачі позову було звільнено від сплати судового збору, судові витрати у справі суд відносить на рахунок держави відповідно дост.141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 2, 81, 89, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», третьої особи - приватного підприємства Управляюча компанія "Рідний дім Топольна" про визнання дій неправомірними та зобов`язання до вчинення дій - відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з часу складання повного судового рішення до Львівського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Львова. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 ;

Відповідач: Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго», ЄДРПОУ 05506460, адреса: 79040, м. Львів, вул. Д.Апостола, 1;

Третя особа: Приватне підприємство Управляюча компанія "Рідний дім -Топольна", ЄДРПОУ 41607113, адреса: 79059, м. Львів, вул. Плугова, 10 а.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 12.07.2021 року.

Суддя Ю. В. Донченко