Справа № 263/1700/21

Провадження № 2/263/1197/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2021 року м. Маріуполь

Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Музики О.М.,

за участю секретаря Налісної Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Маріуполі у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального комерційного підприємства «Маріупольтепломережа» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання,

ВСТАНОВИВ:

До Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області надійшов позов Комунального комерційного підприємства «Маріупольтепломережа» (далі - ККП «Маріупольтепломережа») до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання у розмірі 39 381,32 грн., 3 % річних - 3 883,02 грн., інфляційні витрати - 10 930,54 грн., а також 2 270 грн. судового збору.

Вимоги позову мотивовані тим, що відповідно до норм Житлового кодексу Української РСР, Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Закону України «Про теплопостачання», Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, власник (наймач) квартири зобов`язаний щомісячно здійснювати плату за житлово-комунальні послуги, у тому числі послуги з теплопостачання. За адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , особовий рахунок № НОМЕР_1 , опалювальна площа складає 114,8 кв. м. У зв`язку з тим, що відповідачами оплата за користування послугами з теплопостачання вносилася не у повному обсязі, тому за період з 01 жовтня 2009 року по 01 лютого 2021 року утворилася заборгованість на суму 39 381,32 грн. Протягом указаного періоду відповідачу надавалися послуги з централізованого опалення, за користування якими проводилися нарахування відповідно до встановлених тарифів. З метою захисту своїх прав позивач звертався до Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області із заявою про видачу судового наказу про стягнення з відповідачів заборгованості за послуги з теплопостачання, але ухвалою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 27 липня 2020 року № 263/6056/20 судовий наказ скасовано, у зв`язку з чим ККП «Маріупольтепломережа» звернулося до суду з позовною заявою. У зв`язку з несвоєчасною сплатою відповідачам платежів за користування теплопостачання відбулося прострочення виконання грошового зобов`язання, внаслідок чого позивач провів нарахування 3 % річних від простроченої суми та відповідно просив стягнути борг з урахуванням встановленого індексу інфляції. Посилаючись на указані обставини, положення ст. ст. 526, 610, 625 ЦК України, позивач просив позовні вимоги задовольнити.

Не погоджуючись із заявленими вимогами, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 подали відзив на позов, який мотивований тим, що позовні вимоги є безпідставними, оскільки комунальні послуги вони належним чином та у повному обсязі ніколи не отримували, не укладали з позивачем договору про надання таких послуг, не висловлювали намір отримувати послуги. Послуги позивача є нав`язаними. Також відповідачами зазначено, що вони не згодні розглядати справу у спрощеному провадженні та просили суд розглянути таку у порядку загального позовного провадження.

ККП «Маріупольтепломережа» подало відповідь на відзив, яка мотивна тим, що між позивачем та відповідачами наявні фактичні договірні відносини з приводу надання комунальних послуг з централізованого теплопостачання на підставі відкритого особового рахунку. Боржники користуються комунальними послугами, але не виконують зобов`язання щодо сплати за ці послуги. Підключення квартири відповідачів до централізованої мережі теплопостачання і відкриття особового рахунку є фактичним укладенням договору на умовах, передбачених Законом України «Про теплопостачання» та Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення. Відповідно до п. 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення обов`язок укласти договір законодавець покладає саме на споживача, який отримує житлово-комунальні послуги. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг у письмовому вигляді сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг. До ККП «Маріупольтепломережа» звернень щодо якості послуг з теплопостачання від ОСОБА_1 , ОСОБА_2 не надходило.

Відповідачі надали суду заяву, в якій зазначили про те, що відкриття особового рахунку є діями позивача без відома та згоди відповідачів. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 повинні сплачувати за послугу, яку вони не потребують, лише з підстави того, що позивач як комерційне підприємство зацікавлене у прибутку та проводить транзит теплоносія та гарячої води через квартиру відповідачів. Фактичні договірні відносини, про які зазначає позивач, мають ознаки примусу та не відповідають принципу свободи договору.

Рух справи.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 10 березня 2021 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін, роз`яснено учасникам справи їх право та строки на подачу відзиву на позов, відповіді на відзив та письмових заперечень, а також порядок і строки подачі доказів.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 14 травня 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідачів: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про розгляд справи № 264/1700/21 у порядку загального позовного провадження.

Представник позивача - Партакела Ю.Ф. - надав суду заяву про розгляд справи без його участі, в якій не заперечував проти заочного вирішення справи.

Відповідачі до судового засідання не з`явилися, причини неявки суду не повідомили, у повному обсязі скористався правом на подачу відзиву на позов, клопотань про розгляд справи за їх участі не заявлено.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.

Судом досліджуються представлені письмові докази на підтвердження та спростування тих обставин, на які посилався позивач, інших суду не представлено та про їх витребування перед судом не порушувалося клопотань.

Суд, вирішуючи питання, передбачені ст. ст. 12, 264 ЦПК України, виходить з такого.

Судом установлені наступні фактичні обставини справи та відповідно до них правовідносини.

Особовий рахунок № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , виписаний на ОСОБА_1 .

З довідки від 23 лютого 2021 року № 089-99.02-06207, виданої Відділом аналітичного забезпечення Департаменту адміністративних послуг Маріупольської міської ради, вбачається, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до розшифровки особового рахунку № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , опалювальна площа становить 114,8 кв. м, за період з 01 жовтня 2009 року по 01 лютого 2021 року заборгованість з гарячого водопостачання та централізованого опалення становить 39 381,32 грн.

Згідно з розрахунком суми інфляції та 3 % відповідно до ст. 625 ЦК України за період з 01 жовтня 2009 року по 01 лютого 2021 року така становить - 10930,54 грн. та 3 883,02 грн. відповідно.

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 27 липня 2020 року № 263/6056/20 скасовано судовий наказ, виданий Жовтневим районним судом міста Маріуполя Донецької області № 263/6056/20 про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за користування послугою централізованого опалення та гарячого водопостачання за період з 01 жовтня 2017 року по 01 травня 2020 року у розмірі 32 669,43, з % річних у розмірі 1 584,90 грн., суму інфляційних витрат у розмірі 2816,92 грн. та судовий збір у розмірі 210,20 грн.

Предметом спору (зміст спірних правовідносин) у справі є стягнення заборгованості за надані послуги з теплопостачання за період з 01 жовтня 2009 року по 01 лютого 2021 року та відповідно застосування приписів ст. 625 ЦК України.

Мотиви суду.

Щодо правових підстав для виконання зобов`язання, які виникли внаслідок надання послуг з централізованого опалення.

Відповідно до статті 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» одиниця виміру обсягу спожитої споживачем теплової енергії визначається правилами надання відповідної комунальної послуги, що затверджуються уповноваженим законом органом. Виконавець послуги з постачання теплової енергії повинен забезпечити постачання теплоносія безперервно, з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску. Параметри якості теплової енергії повинні відповідати нормативним документам у сфері стандартизації. Постачання теплової енергії для потреб централізованого опалення здійснюється в опалювальний період. Порядок визначення дати початку і закінчення опалювального періоду визначається законодавством. Постачання теплової енергії на індивідуальні теплові пункти споживачів для потреб опалення та приготування гарячої води здійснюється безперервно, з урахуванням перерв, визначених статтею 16 цього Закону. Ціною послуги з постачання теплової енергії є тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.

Згідно зі статтею 22 цього Закону одиниця виміру обсягу спожитої споживачем гарячої води визначається правилами надання відповідної комунальної послуги, що затверджуються уповноваженим законом органом. Виконавець послуги з постачання гарячої води повинен забезпечити її постачання безперервно, з гарантованим рівнем безпеки, температури та величини тиску. Параметри якості гарячої води повинні відповідати встановленим законодавством вимогам. Послуга з постачання гарячої води надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання гарячої води, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом. Тарифи на комунальну послугу з постачання гарячої води, що виробляється за допомогою систем автономного опалення та/або індивідуального теплового пункту, формуються та встановлюються окремо для кожного багатоквартирного будинку з урахуванням собівартості виробництва надання такої послуги, а також рентабельності суб`єкта господарювання, що провадить таку діяльність.

Відповідно до статті 67, частини першої статті 68, статті 162 ЖК Української РСР плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться, крім квартирної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифами. Наймач (власник) зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. Плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належать громадянинові на праві приватної власності встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться, крім квартирної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначається угодою сторін.

Приписи ч. 4 ст. 319 ЦК України вказують, що власність зобов`язує.

Згідно з пунктом 2 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води й водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води й водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (далі - Правила № 630), централізоване опалення - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у забезпеченні нормативної температури повітря у приміщеннях квартири (будинку садибного типу), яка надається виконавцем з використанням внутрішньо будинкових систем теплопостачання.

Пунктом 20 Правил встановлено, що плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа, або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку.

Загальні засади формування тарифів на теплову енергію врегульовані статтею 20 Закону України «Про теплопостачання»

Згідно з ч. 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронним доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За змістом ст. 77 ЦПК України належним визнається доказ, який містить інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми доказами у відповідності до ст. 80 ЦПК України є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Отже, у справі, яка є предметом розгляду, у позивача наявний обов`язок довести факт надання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання, та відповідно нарахування сум за надані послуги відповідно до тарифів, які діяли у момент надання цих послуг, а у відповідача наявний обов`язок довести факт сплати коштів за надані послуги відповідно до тарифів, які діяли у відповідний період.

Судом установлено та цього не спростовано сторонами, що ККП «Маріупольтепломережа» до будинку АДРЕСА_2 надаються послуги з теплопостачання, які у подальшому розподіляються між квартирами.

Жодних даних про те, що будинок в цілому відключений від централізованого опалення не пред`явлено.

За положеннями частини першої статті 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Відповідно до Правил № 630, споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

У відповідності до пункту 25 Правил № 630 самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Відповідно до пунктів 25, 26, 30 пункту 3 Правил № 630 відключення споживача від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Рішення про відключення будинку від системи централізованого опалення з улаштуванням індивідуального опалення повинно бути підтримане всіма власниками (уповноваженими особами власників) приміщень у житловому будинку (п. 2.1 Наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06 листопада 2007 року № 169 «Про затвердження Змін до Наказу Мінбуду України від 22 листопада 2005 року № 4).

При цьому обов`язково враховуються технічні можливості існуючих мереж газопостачання, водопостачання та електропостачання даного населеного пункту або окремого мікрорайону щодо забезпечення живлення запропонованої власником (власниками) системи теплопостачання (п. 2.2 Наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06 листопада 2007 року № 169 «Про затвердження Змін до наказу Мінбуду України від 22 листопада 2005 року № 4).

Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.

Порядком відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затверджених наказом Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 установлено, що таке відключення відбувається на підставі рішення постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади.

Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06 листопада 2007 року № 169 внесено зміни, які унеможливлюють відключення від мереж центрального опалення та гарячого водопостачання окремих квартир у багатоквартирному будинку і дозволяють таке відключення лише будинку в цілому.

Матеріали справи не містять доказів, зокрема копії відповідної проектної документації, які б засвідчували факт відключення квартири, в якій проживають відповідачі, від мереж центрального теплопостачання та ненадання їм послуг з постачання тепла у порядку, передбаченому наказом Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4.

Щодо посилань сторони відповідача про не укладання договору про надання послуг з позивачем, суд враховує наступне.

Статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. Споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Відповідно до ч. 3 ст. 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що органи місцевого самоврядування встановлюють тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі не нижче економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.

Пунктом 2 частини 3 статті 4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що до повноважень органів місцевого самоврядування належать встановлення цін/тарифів на комунальні послуги відповідно до закону.

Відповідно до положень ч. ч. 1-3 ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. Розмір плати за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій встановлюється залежно від капітальності, рівня облаштування та благоустрою.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Пунктом 1 частини 1 та пунктом 1 статті 7 указаного Закону передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

Пунктом 5 частини 3 статті 20 та пунктом 5 частини 2 статті 7 указаного Закону встановлений обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Пунктом 1 частини 1 статті 20 указаного Закону передбачене право споживача вчасно одержувати якісні житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та згідно з умовами договору на надання таких послуг. Водночас відповідно до пункту 5 частини третьої статті 20 цього Закону такому праву прямо відповідає обов`язок споживача оплачувати надані йому житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, споживач зобов`язаний оплатити житлово-комунальні послуги, якщо він фактично користувався ними. Відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Зазначений правовий висновок відповідає висновку, викладеному у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15.

Також судом не приймаються доводи сторони відповідача про неналежне надання послуг відповідачем, оскільки такі обставини не підтверджуються жодними доказами, а також суду не представлено підтвердження того, що відповідачі, яким, за їх доводами, надаються послуги неналежної якості, скористалися своїм правом, передбаченим п. п. 33, 37 Порядку № 630, щодо повідомлення про це виконавця в усній або письмовій формі, а також підтвердження складання акта-претензії про неналежне надання або ненадання послуг, підписаного споживачем та представником виконавця.

Щодо вимог про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних, то суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки вимоги позову в частині боргу за послуги теплопостачання є обґрунтованими, позивач правомірно нарахував ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованість, така є простроченою, у зв`язку з чим ККП «Маріупольтепломережа» наділена правом вимоги суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми.

Наведений позивачем розрахунок індексу інфляції та 3 % річних стороною відповідача не спростований, тому приймається судом як належний розрахунок.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у зв`язку із чим такий підлягає стягненню із відповідачів у дольовому порядку.

Керуючись ст. ст. 256, 257, 261, 267, 525, 526, 610, 625, 653 ЦК України, ст. ст. 67, 68, 162, 179 ЖК Української РСР, ст. ст. 8, 9, 20, 21, 312, 32 Закону України «Про житлові-комунальні послуги», ст. 19 Закону України «Про теплопостачання», ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 84, 89, 158, 263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Комунального комерційного підприємства «Маріупольтепломережа» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання - задовольнити.

Стягнути солідарно із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального комерційного підприємства «Маріупольтепломережа» заборгованість за послуги з теплопостачання за період з 01 жовтня 2009 року по 01 лютого 2021 року у розмірі 39 381,32 грн., 3 % річних - 3 883,02 грн., інфляційні витрати - 10 930,54 грн.

Стягнути у дольовому порядку із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального комерційного підприємства «Маріупольтепломережа» судові витрати, понесені позивачем при подачі позову до суду у розмірі 2 270 грн., тобто по 1 135 грн. з кожного.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Донецького апеляційного суду або через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду виготовлений 12 липня 2021 року.

Із повним текстом рішення суду можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про сторін у справі:

Комунальне комерційне підприємство «Маріупольтепломережа», код ЄДРПОУ 33760279, юридична адреса: вул. Гризодубової, 1, м. Маріуполь, Донецька область, 87518, засоби зв`язку - НОМЕР_2 ;

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя О.М. Музика