Справа № 759/1429/19

Провадження № 2/761/740/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2021 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Волошина В.О.

при секретарі: Колзаковій К.А.

за участі:

представника позивача: ОСОБА_1 ,

відповідача: ОСОБА_2 ,

представника відповідача: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Нелін Сергій Олександрович про розірвання шлюбного договору,

в с т а н о в и в:

В січні 2019р. позивач ОСОБА_4 звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з позовом (а.с. 62-64) до відповідачки ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Нелін С.О., в якому просив суд:

- розірвати шлюбний договір, укладений 17 жовтня 2016р. між сторонами, посвідчений третьою особою, зареєстрований в реєстрі за № 872 (далі по тексту - шлюбний договір);

- стягнути з відповідачки судові витрати.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, він перебував у зареєстрованому шлюбі з відповідачкою, з 29 липня 2001р., який було розірвано за рішенням суду. Під час перебування у шлюбі, між сторонами 17 жовтня 2016р. було укладено шлюбний договір. На думку сторони позивача умови п. 1.3 цього договору суперечать п. 2.3 шлюбного договору та порушують майнові інтереси позивача.

Оскільки в досудовому порядку вирішити спір не можливо, позивач вимушений був звернутись до суду з вказаним позовом.

Ухвалою судді Святошинського районного суду м. Києва від 19 квітня 2019р. цивільну справу № 759/1429/19 передано за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Києва.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 липня 2019р. визначено суддю Волошина В.О.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 08 липня 2019р. позов залишено без руху.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 12 вересня 2019р. відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження.

15 листопада 2019р. на адресу суду надійшов відзив на позов (а.с. 89-93), в якому сторона відповідача проти позову заперечила, зазначивши, що стороною позивача не доведено заявлені позовні вимоги належними і допустимими доказами.

02 грудня 2019р. на адресу суду надійшла відповідь на відзив (а.с. 102, 103), в якій позивач заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, зазначивши, що укладений між сторонами шлюбний договір порушує співвідношення майнових інтересів сторін не на користь сторони позивача, передбачаючи, що майно (житловий будинок та відповідна земельна ділянка), на яке зареєстроване право власності за позивачем, в разі його продажу отримані грошові кошти підлягають розподілу між сторонами, що на думку сторони позивача є незаконним.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 28 травня 2020р. закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 , заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з підстав, зазначених у позові, відповіді на відзив, просив суд позов задовольнити. Визнав факт того, що стороною позивача, в особі попереднього представника не було подано до суду належних і допустимих доказів, в обґрунтування заявлених позовних вимог.

Відповідачка та її представник, в судовому засіданні проти позову заперечили, з підстав, зазначених у відзиві на позов, просили суд відмовити в задоволенні позову.

Третя особа, про час та місце розгляду справи була повідомлена в установленому законом порядку, поважності причин неявки не повідомив, пояснення на позов не подавав.

Суд, заслухавши пояснення сторін, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 29 липня 2001р., який було розірвано за рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 08 травня 2017р. по цивільній справі № 761/37909/16-ц, яке набрало законної сили.

Судом встановлено, що 17 жовтня 2016р. між сторонами було укладено шлюбний договір, посвідчений третьою особою та зареєстрований в реєстрі за № 872, відповідно до п. 1.1 якого, подружжя врегульовує майнові права та обов`язки у шлюбі і на випадок його розірвання, на майно, майнові права, речі, грошові кошти, тощо, що набуте до укладання шлюбу, а також набуте у період перебування у зареєстрованому шлюбі.

Майно, нажите подружжям під час шлюбу, яке підлягає державній реєстрації є особистою приватною власністю кожного з подружжя, на чиє ім`я зареєстроване рухоме або нерухоме майно (п. 1.3 шлюбного договору).

Пунктом 2.3. шлюбного договору сторони визначили, що у зв`язку з придбанням у період зареєстрованого шлюбу, садового будинку, який розташований в АДРЕСА_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та земельної ділянки, яка розташована по АДРЕСА_2 , кадастровий номер 8000000000:91:425:0109, на який розташований вищезгаданий будинок. Це майно належить на праві спільної сумісної власності подружжя. Також подружжя домовилось, що у випадку продажу вищезгаданого садового будинку та земельної ділянки, на якій він розташований, гроші отримані за цей продаж будуть розділені між подружжям порівну та будуть особистою приватною власністю кожного з подружжя.

Звертаючись до суду з вказаним позовом, сторона позивача зазначала, що на її думку умови п. 1.3 шлюбного договору суперечать п. 2.3 шлюбного договору та порушують майнові інтереси позивача, враховуючи, що за відповідними право чинами власником вищезазначеного будинку та земельної ділянки є позивач.

Шлюбним договором регулюються майнові відносини між подружжям, визначаються їхні майнові права та обов`язки (ч. 1 ст. 93 СК України).

За змістом ч. 2, 3 ст. 97 СК України, сторони можуть домовитися про непоширення на майно, набуте ними за час шлюбу, положень статті 60 цього Кодексу і вважати його спільною частковою власністю або особистою приватною власністю кожного з них.

Сторони можуть домовитися про можливий порядок поділу майна, у тому числі і в разі розірвання шлюбу.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 102 СК України, на вимогу одного з подружжя шлюбний договір може бути розірваний за рішенням суду з підстав, що мають істотне значення, зокрема в разі неможливості його виконання.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України, в п. 22 Постанови № 11 від 21 грудня 2007р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК та ст. 372 ЦК. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Якщо шлюбним договором змінено передбачений законом режим спільної сумісної власності, то при розгляді спору про поділ майна подружжя суду необхідно виходити з умов такого договору. При цьому слід мати на увазі, що в силу ч. 4 ст. 93, ч. 1 ст. 103 СК положення шлюбного договору, що ставлять одного з подружжя у надзвичайно невигідне матеріальне становище, порушують його права та інтереси, на вимогу такої сторони за рішенням суду можуть бути визнані недійсними з підстав, установлених ЦК.

За змістом ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень ч. 1 ст. 4 ЦПК України від 01 грудня 2004р. № 18-рп/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) визначено, що поняття «охоронюваний законом інтерес», що вживається в ч. 1 ст. 4 ЦПК України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «права», треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Однією з засад судочинства, регламентованих п. 3) ч. 1 ст. 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом ст. 77 цього Кодексу належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Протягом всього часу розгляду справи в суді, стороною позивача не було надано суду належних і допустимих доказів, в обґрунтування заявлених вимог про розірвання шлюбного договору, а саме існування підстав, що мають істотне значення, зокрема в разі неможливості його виконання саме позивачем, при цьому в судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 визнав, що такі докази у сторони позивача відсутні. Як і не міг пояснити суду представник позивача в судовому засіданні, за захистом якого права звернувся позивач.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи положення ст. ст. 651, 652 ЦК України, суд приходить до висновку, що відсутні правові підстави для задоволення позову.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову, то з відповідачки не підлягає стягненню на користь позивача понесені останнім судові витрати.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 17-19, 76-82, 89, 141, 258, 259, 263-266, 268, 352, 354, 355 ЦПК України; ст.ст. 13, 15, 16, 525, 526, 610, 612, 651-653 ЦК України; ст. ст. 93, 97, 102 СК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 ), третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Нелін Сергій Олександрович (місцезнаходження: м. Київ, вул. Стеценка, буд. 5) про розірвання шлюбного договору - залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 09 липня 2021р.

Суддя: